ДБН 2.6-31:2006
Цей документ встановлює обов'язкові вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будівель для забезпечення енергоефективності та нормативного мікроклімату. Він регулює проектування, нове будівництво, реконструкцію та термомодернізацію споруд. Документ є базовим для розрахунку енергетичних витрат та енергопаспортизації будівель.
При проектуванні чи реконструкції приміщень необхідно перевірити відповідність теплоізоляції огороджувальних конструкцій нормативним вимогам ДБН. Також слід враховувати показники цих норм при проведенні енергетичного обстеження будівель та підготовці енергетичного паспорта.
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Конструкції будинків і споруд
Мінбуд України
Київ 2006
Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій:
Фаренюк Г.Г., канд.техн.наук (керівник розробки);
Кривошеєв П.І., канд.техн.наук; Слюсаренко Ю.С., канд.техн.наук;
Тарасюк В.Г., канд.техн.наук; Фаренюк Є.Г., Крітов В.О., канд.техн.наук.
Український зональний науково-дослідний і проектний інститут
по цивільному будівництву: Брусан А.А.; Черних Л.Ф., канд.техн.наук;
Поляков Г.П., канд.техн.наук
За участю:
Матросова Ю.О., канд.техн.наук
(Науково-дослідний інститут будівельної фізики, Росія);
Савицького М.В., д-ра техн.наук; Нікіфорової Т.Д., канд.техн.наук (Придніпровська державна академія будівництва та архітектури); Строя Α.Φ., д-ра техн.наук; Чернявського В.В., канд.техн.наук; Чумуріної О.Б.
(Полтавський Національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка); Сергейчука О.В., канд.техн.наук
(Київський національний університет будівництва і архітектури);
Сая В.І., канд.техн.наук; Червякова Ю.М., канд.техн.наук;
П'ятигорської Н.І. (Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів і виробів);
Фоміна С.Л., д-ра техн.наук
(Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури); Тимофеєва М.В., канд.техн.наук
(Донбаська національна академія будівництва та архітектури); Акіменка В.Я., д-ра мед.наук; Яригіна А.В., канд.біол.наук;
Янко Н.М., канд.мед.наук; Семашка П.В., канд.мед.наук
(Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМНУ)
Міністерство охорони здоров'я України
(Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи
№ 05.03.02-07/42298 від 22.09.2005 р.)
Державний департамент пожежної безпеки МНС України
(Лист № 21/3/2995 від 26.09.2005 р.)
Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд (Авдієнко О.П., Нечепорчук А.А., канд.техн.наук),
Управління технічного регулювання в будівництві (Барзилович Д.В.) Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства
наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.09. 2006 р. № 301
З набуттям чинності ДБН на території України втрачають чинність СНиП ІІ-3-79
Конструкції будинків і споруд ДБН В.2.6-31:2006
ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ На заміну СНиП ІІ-3-79
Чинні від 2007-04-01
Ці Норми встановлюють вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд і порядку їх розрахунку з метою забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів на обігрівання, забезпечення нормативних сані-тарно-гігієничних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинків та споруд.
Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.
Положення Норм мають використовуватися при проектуванні будинків і споруд, що опалюються, при новому будівництві, реконструкції й капітальному ремонті (термомодернізації), при складанні енергетичного паспорта, визначенні витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення будинків розрахунково-аналітичним методом, проведенні енергетичного обстеження будівель та споруд.
Норми та їх окремі положення можуть бути використані з обов'язковим на них посиланням.
Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.
Терміни та визначення понять, що використовуються в цих Нормах, наведені у додатку Б.
Вимоги пунктів 1.15, 2.14, 5.5, позицій 2а, 5а і 6а таблиці 1 та розділу 7 цих Норм набувають обов'язкової чинності з 1 січня 2008 року.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ
Положення цих Норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних показників будинків. За узгодженням із замовником (споживачем, інвестором) теплотехнічні показники будинку,
що проектується, можуть перевищувати нормативні значення.
При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових конструкцій
треба розташовувати з внутрішньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають більш високу
теплопровідність, теплоємність та опір паропроникненню.
При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих шари з теплоізоляційних матеріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони огороджувальної конструкції, використовуючи при
цьому системи фасадні теплоізоляційно-опоряджувальні (далі - СФТО). Не рекомендується застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних матеріалів з внутрішньої сторони
конструкції через можливе надмірне накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, що призводить до незадовільного тепловологісного стану конструкції й приміщення в цілому, а також до зниження
теплової надійності оболонки будинку.
1.4 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку з використанням термічно неоднорідних огороджувальних конструкцій для зменшення термічної неоднорідності в площині фасаду
будинку необхідно забезпечувати щільне прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопровідних включень - колон, балок, перемичок, внутрішніх перегородок, вентиляційних каналів тощо,
і передбачати заходи відповідного контролю. Ненаскрізні теплопровідні включення слід розташовувати ближче до теплої сторони огорож. Наскрізні, головним чином, металеві включення (профілі, стрижні, болти) мають бути ізольовані матеріалами з теплопровідністю не більше 0,35 Вт/(м∙К).
1.5 Під час проектування будинків треба передбачати захист внутрішніх поверхонь стін від
впливу вологи, зовнішніх - від атмосферних опадів з використанням опоряджувально-захисних
шарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування), які вибираються залежно від матеріалу
стін, їх конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції контактують
з ґрунтом, необхідно захищати від ґрунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх і
внутрішніх) вище вимощення будинку, а також нижче рівня підлоги цокольного чи підвального
поверхів горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині стін - вертикальної гідроізоляції.
Зовнішні стінові конструкції, що контактують з ґрунтом, у будинках без підвалу необхідно утеплювати на глибину 0,5 м нижче поверхні ґрунту, у будинках з підвалом - на глибину 1,0 м нижче поверхні ґрунту.
1.6 Принципи проектування стін з повітряними прошарками
1.6.1 Замкнуті повітряні прошарки влаштовують для підвищення теплоізоляційних показників
огороджувальних конструкцій. Розмір замкнутого повітряного прошарку за висотою повинен бути не
більше висоти поверху й не більше 6 м, розмір за товщиною - не менше ніж 20 мм і не більше ніж 100 мм.
Замкнуті повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного боку
огорожі. Повітряний прошарок у цегляному муруванні при товщині зовнішнього шару мурування в
одну цеглину й менше не є замкнутим. Улаштування замкнутих повітряних прошарків у огороджувальних конструкціях приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається.
У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути влаштовані один або два
замкнутих повітряних прошарки по товщині стіни. Ізоляція встановлюється відбивним шаром у бік
джерела теплової енергії.
Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкцій
та запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостійкості
конструкцій.
Вентильовані повітряні прошарки мають бути завтовшки не менше ніж 40 мм і не більше
ніж 150 мм. Оптимальна товщина вентильованого повітряного прошарку у стінах складає від 60 мм
до 100 мм.
1.6.6 Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між зовнішнім захисно-
опоряджувальним шаром та теплоізоляцією. Шари конструкції, що розташовані між повітряним
прошарком та зовнішньою поверхнею конструкції огорожі, при розрахунку теплопередачі не
враховуються.
Поверхню теплоізоляції, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищати
повітрогідрозахисним шаром.
Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим прошарком повинен мати
вентиляційні отвори, площа яких визначається розрахунками за умови забезпечення руху повітря в
обсягу, необхідному для видалення вологи з товщі конструкції.
Нижні (верхні) вентиляційні отвори мають сполучатись із цоколями (карнизами), при цьому
для нижніх отворів доцільне сполучення функцій вентиляції та відведення води.
У вентильованих покриттях висота повітряного прошарку повинна бути від 40 мм до 60 мм.
Довжина прошарку повинна бути не більше 24 м. Теплова тяга забезпечується при нахилі покрівлі не
менше 6 %. На протилежних боках покрівлі мають бути влаштовані отвори для повітря з площею
робочого перерізу не менше ніж 1/500 площі поверхні покрівлі. Зв'язок між внутрішнім повітрям
приміщень та повітрям прошарку має бути виключеним.
Під час проектування доцільно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на
південно-західний та західний сектори горизонту, використання регульованих внутрішніх та між-
скляних сонцезахисних пристроїв. Для будинків у IV температурній зоні згідно з картою-схемою
(додаток В) доцільно застосовувати для зовнішнього опорядження, в основному, матеріали світлого кольору; передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання стаціонарних чи регульованих зовнішніх сонцезахисних пристроїв.
У всіх температурних зонах слід передбачати розміщення опалювальних приладів, як правило, під віконними прорізами стін з установленням тепловідбивної теплоізоляції між приладами й зовнішньою стіною.
1.9 Проміжки у місцях прилягання коробок вікон і балконних дверей до конструкцій зовнішніх
стін мають бути заповнені синтетичними матеріалами, що спінюються. Усі стулки вікон і балконних
дверей повинні бути укомплектовані ущільнювальними прокладками (не менше двох), виконаними з
морозостійких матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше 15 років. Глухі
частини балконних дверей треба утеплювати теплоізоляційними матеріалами.
Віконні коробки в дерев'яних рамах чи рамах з ПВХ профілів незалежно від кількості шарів
скла треба розташовувати у віконному прорізі на глибину обрамовуючої "чверті" (не менше ніж
50 мм) від лицьової поверхні фасаду. Віконні блоки треба закріплювати в більш міцному (зовнішньому чи внутрішньому) шарі стіни. У разі застосування мансардних вікон треба передбачати
надійну в експлуатації гідроізоляцію прилягання покрівлі до віконного блока. Для запобігання
зниженню температури внутрішньої поверхні конструктивних елементів вікон з ПВХ профілів,
алюмінієвих профілів, а також дерев'яних брусків завтовшки менше ніж 100 мм на поверхні укосів
з боку приміщення слід передбачати встановлення теплоізолюючих елементів з використанням
утеплювачів або відбивної ізоляції.
Емісія шкідливих хімічних речовин в атмосферне повітря від теплоізоляційних матеріалів,
які використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки житлових та громадських будинків, не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) і відповідати вимогам
СанПіН 6027А, ДСП 201.
Теплоізоляційні матеріали, що використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки будинків, повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1.-6.5.001, ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02,
ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01 та супроводжуватися висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України.
Конструкції теплоізоляційної оболонки будинків повинні відповідати вимогам пожежної
безпеки згідно з ДБН В. 1.1 -7.
Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів при проектуванні приймаються відповідно до положень цих Норм.
1.15 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків треба здійснювати з застосуванням
теплоізоляційних матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше 25 років; для
змінних ущільнювачів - з терміном ефективної експлуатації не менше 15 років із забезпеченням
ремонтопридатності елементів теплоізоляційної оболонки. В конструкціях СФТО повинні застосовуватися теплоізоляційні матеріали з терміном ефективної експлуатації не менше розрахункового
терміну експлуатації системи. В проектній та експлуатаційній документації слід наводити дані про
ефективний термін експлуатації теплоізоляційних матеріалів, що застосовуються, а також
передбачати перевірку теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій після
терміну експлуатації, що дорівнює ефективному (розрахунковому) терміну служби, з подальшою
розробкою конструктивних заходів із забезпечення необхідних теплоізоляційних властивостей
оболонки будинку.
2 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ БУДИНКІВ ЗА ТЕПЛОТЕХНІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ
2.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, температура повітря в яких відрізняється на 3 °С та більше, обов'язкове виконання умов:
RΣпр ≥ R q min , (1)
Δtпр ≤ Δtcг , (2)
τ в min > tmin , (3)
де RΣпр - приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2 · К/Вт;
R q min - мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2 · К/Вт;
Δtпр - температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;
Δtcг - допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;
τ в min - мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах теплопровідних включень в огороджувальній конструкції, °С;
tmin - мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні при розрахункових значеннях температур внутрішнього й зовнішнього повітря, °С.
2.2 Мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій і дверей житлових і громадських будинків встановлюється згідно з таблицею 1 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.
Таблиця 1 - Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків R q min, м2∙К/Вт
№ поз. Вид огороджувальної конструкції Значення R q min для температурної зони
1 Зовнішні стіни 2,8 2,5 2,2 2,0
2а* Покриття й перекриття неопалюваних горищ 4,95 4,5 3,9 3,3
2б
3,3 3,0 2,6 2,2
3 Перекриття над проїздами та холодними підвалами, що межують із холодним повітрям 3,5 3,3 3,0 2,5
4 Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані вище рівня землі 2,8 2,6 2,2 2,0
5а*
Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані нижче рівня землі* 3,75 3,45 3,0 2,7
5б
2,5 2,3 2,0 1,8
6а
Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади 0,6 0,56 0,5 0,45
6б
0,5 0,5 0,5 0,45
7 Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки 0,44 0,41 0,39 0,32
8 Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків 0,6 0,56 0,54 0,45
9 Вхідні двері в квартири, що розташовані вище першого поверху 0,25 0,25 0,25 0,25
* Для будинків садибного типу і будинків до чотирьох поверхів включно.
2.3 У разі реконструкції будинків, що виконується з метою їх термомодернізації, допускається для непрозорих огороджувальних конструкцій приймати значення R q min згідно з таблицею 1 з коефіцієнтом 0,8.
Таблиця 2 - Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій промислових будинків Rq min , м2 · К/Вт
Вид огороджувальної конструкції та тепловологісний режим експлуатації будинків Значення R q min для температурної зони, м2∙К/Вт
Зовнішні непрозорі стіни будинків
— з сухим і нормальним режимом з конструкціями з:
D>1,5
D≤1,5
— з вологим і мокрим режимом з конструкціями з:
D>1,5
D≤1,5
— з надлишками тепла (більше ніж 23 Вт/м3)
1,5 2,0
1,6 2,2 0,55
1,3 1,8
1,4 2,0 0,45
1,2 1,7
1,2 1,8 0,45
0,7
1,2
0,9 1,5 0,35
Покриття й перекриття будинків
— з сухим і нормальним режимом з конструкціями з:
D>1,5
D≤1,5
— з вологим і мокрим режимом з конструкціями з:
D>1,5
D≤1,5
— з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)
1,6
2,1
1,6 1,8 0,55
1,5 2,0
1,5 1,7 0,45
1,3 1,8
1,4 1,5 0,45
0,9
1,1
1,2 1,4 0,35
Перекриття над проїздами й підвалами з конструкціями з:
— D>1,5
— D≤1,5
1,8 2,2
1,7 2,0
1,6 1,9
1,4 1,7
Двері й ворота будинків:
— з сухим і нормальним режимом
— з вологим і мокрим режимом
— з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)
0,55 0,72 0,2
0,55 0,65 0,2
0,5 0,6 0,2
0,42 0,54 0,2
Вікна й зенітні ліхтарі будинків:
— із сухим і нормальним режимом
— з вологим і мокрим режимом
— з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)
0,42 0,45 0,18
0,39 0,42 0,18
0,39 0,42 0,18
0,32 0,35 0,18
2.4 Мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, дверей та воріт промислових (сільськогосподарських) будинків встановлюється згідно з таблицею 2 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається за додатком В, тепловологісного режиму внутрішнього середовища, що визначають за додатком Г, і теплової інерції огороджувальних конструкцій D, що розраховується за формулою
, (4)
де Ri - термічний опір i-го шару конструкції, що розраховується за формулою
, (5)
де δi - товщина i-го шару конструкції, м;
λip - теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м · К), що приймають згідно з 2.11;
sip - коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м2·К), що приймають згідно з 2.11;
n - кількість шарів у конструкції за напрямком теплового потоку.
Примітка. Формула (4) наведена для багатошарової конструкції, що складається з однорідних шарів. Якщо шари складаються з різних матеріалів, то для конструкції чи її частини, що розраховується, треба враховувати середні термічні опори в межах товщини δi (за формулою Ri.= δi / λ сер p, де λ сер p - середнє за площею значення теплопровідності в розрахункових умовах) і середні коефіцієнти теплозасвоєння (за формулою Р.7).
2.5 Мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 3 °С (стіни, перекриття), і приміщень з поквартирним регулюванням тепло-споживання визначають за формулою
, (6)
де tв1 , tв2 - розрахункова температура повітря в приміщеннях, °С, що приймається згідно з таблицею Г.2 або розраховується· згідно з додатком Д;
Δtcг - те саме, що в формулі (2);
αв1 - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, Вт/(м2·К), що приймається згідно з додатком Е.
2.6 Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції Δtcг, °С, встановлюється залежно від призначення будинку і виду огороджувальної конструкції згідно з таблицею 3.
Таблиця 3 - Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції Δtcг, °С
Призначення будинку Вид огороджувальної конструкції
Стіни
(зовнішні, внутрішні) Покриття та перекриття горищ Перекриття над проїздами та підвалами
Житлові будинки, дитячі установи, школи, інтернати 4,0 3,0 2,0
Громадські будинки, крім зазначених вище, адміністративні та побутові, за винятком приміщень з вологим або мокрим режимом експлуатації 5,0 4,0 2,5
Виробничі будинки з сухим та нормальним режимом експлуатації 7,0 5,0
Виробничі будинки з вологим та мокрим режимом експлуатації tв - tр 0,8 (tв - tp)
Виробничі будинки з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3) 12 12
Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні tmin непрозорих огороджувальних
конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутах і укосах віконних і дверних прорізів при
розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому залежно від температурної
зони експлуатації будинку згідно з додатком Ж, повинна бути не менше ніж температура точки роси
tp за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, які
приймаються залежно від призначення будинку згідно з таблицею Г. 2.
Мінімальна температура на внутрішній поверхні tmin світлопрозорих огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків, включаючи стулки, коробки, імпости й зони дистанційних рамок, при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому згідно з
додатком Ж, повинна бути не менше ніж 4 °С, а для непрозорих елементів - не менше ніж температура точки роси tp за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, для виробничих будинків - не менше ніж 0 °С за розрахунковим значенням
температури внутрішнього повітря, прийнятими залежно від призначення будинку згідно з
таблицею Г. 2.
Виконання умов за формулами (1) - (3) для огороджувальної конструкції, що проектується
чи обстежується, перевіряється за результатами визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій за ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1), ГОСТ 26254 акредитованими лабораторіями або за результатами розрахунків теплотехнічних показників конструкцій методами
математичного моделювання теплових процесів та згідно з 2.10-2.14.
Приведений опір теплопередачі RΣпp , м2 · К/Вт, непрозорої огороджувальної конструкції чи
непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій - опір теплопередачі, RΣпp , м2 · К/Вт) при перевірці виконання умови за формулою (1)
розраховується згідно з додатком И.
Розрахункові умови експлуатації при розрахунках опору теплопередачі огороджувальних
конструкцій приймаються залежно від розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення та конструктивного рішення огороджувальної конструкції згідно з додатком К. Розрахункові значення теплофізичних характеристик матеріалів приймаються згідно з таблицею Л.1
додатка Л або встановлюються згідно з Л.2.
Приведений опір теплопередачі RΣпp , м2 · К/Вт, світлопрозорої огороджувальної конструкції
при перевірці виконання умови за формулою (1) розраховується згідно з додатком М.
Температурний перепад Δtпp при перевірці виконання умови за формулою (2) для огороджувальних конструкцій розраховується в залежності від їх коефіцієнта скління згідно з додатком М.
Температура внутрішньої поверхні термічно неоднорідної огороджувальної конструкції у
зонах теплопровідних включень, у кутах, укосах віконних і дверних прорізів, температура внутрішньої поверхні τ в min світлопрозорих огороджувальних конструкцій у зонах стулки, коробки, імпостів, дистанційних рамок при перевірці виконання умови за формулою (3) визначається на
підставі розрахунків двомірних або тримірних температурних полів.
3.1 Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові
qбуд ≤ Emax , (6)
де qбуд - розрахункові або фактичні питомі тепловитрати, що визначаються за 3.2;
Emax - максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт · год/м2 або кВт · год/м3 , що встановлюється згідно з таблицями 4, 5 залежно від призначення будинку, його поверховості та температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.
Виконання умови (7) для будинку, що проектується або експлуатується, перевіряється на
підставі результатів енергетичного аудиту будинку або з використанням математичних моделей
теплового режиму будинку, а також за результатами розрахунків згідно з додатком Н.
При виконанні умови за формулою (7) допускається застосовувати окремі конструктивні
елементи теплоізоляційної оболонки із зниженими значеннями опору теплопередачі до рівня 75 %
від Rq min для непрозорих частин зовнішніх стін і до рівня 80 % від Rq min для інших огороджувальних
конструкцій відповідно до умови за формулою (1) при обов'язковому виконанні умов для цих
елементів теплоізоляційної оболонки за формулами (2) та (3).
Таблиця 4 - Нормативні максимальні тепловитрати багатоповерхових будинків Еmах, кВт · год/м2, [кВт · год/м3]
Призначення будинку / кількість поверхів
Значення Εmах , кВт год/м2 , [кВт год/м3], для температурної зони
Житлові будинки та готелі /
від 1 до 3 Відповідно до табл. 5
від 4 до 5 89 [32] 77 [28] 65 [24] 53 [19]
від 6 до 7 83 [30] 72 [26] 61 [22] 50 [18]
від 8 до 9 79 [29] 69 [25] 58 [21] 48 [17]
від 10 до 11 75 [27] 65 [23] 55 [20] 45 [16]
12 і більше 73 [26] 63 [23] 54 [19] 44 [16]
Громадські й адміністративні будинки /
1
[44]
[38]
[32]
[26]
2 [40] [34] [29] [24]
3 [38] [33] [28] [23]
від 4 до 5 94 [35] 81 [31] 69 [26] 56 [21]
від 6 до 7 89 [33] 77 [29] 65 [24] 53 [20]
від 8 до 9 83 [31] 72 [27] 61 [23] 50 [19]
від 10 до 11 79 [29] 69 [25] 58 [21] 48 [17]
12 і більше 77 [28] 67 [24] 57 [20] 46 [17]
Лікувальні та дитячі навчальні заклади /
1
[35]
[31]
[26]
[21]
2 [34] [30] [25] [21]
3 [33] [29] [24] [20]
від 4 до 5 [32] [28] [24] [19]
від 6 до 7 [31] [27] [23] [19]
від 8 до 9 [30] [26] [22] [18]
від 10 до 11 [29] [25] [21] [17]
Дошкільні заклади /
від 1 до 3
[43]
[37]
[31]
[26]
Магазини, універмаги, універсами /
1 [24] [21] [18] [92]
2 [23] [20] [17] [14]
3 [22] [19] [16] [13]
від 4 до 5 [21] [18] [15] [12]
від 6 до 7 [21] [18] [15] [12]
Таблиця 5 - Нормативні максимальні тепловитрати малоповерхових будинків Еmaх , кВт ∙ год/м2
Площа
опалюваного будинку, м2 Кількість поверхів
1 2 3 4
Значення Еmaх , кВт∙ год/м2, для температурної зони
До 60 146 126 107 87 — — —
Від 60 до 150 130 113 95 78 141 122 103 84 — —
Від 151 до 250 115 99 84 69 125 108 92 75 135 117 99 81 —
Від 251 до 400 104 90 76 62 109 95 80 66 115 99 84 69 120 104 88 72
Від 401 до 600 — 94 81 69 56 99 86 73 59 104 90 76 62
Від 601 до 1000 — 83 72 61 50 89 77 65 53 94 81 69 56
Більше 1000
73 63 53 44 78 68 57 47 83 72 61 50
4.1 Для житлових та громадських будинків, навчальних та лікувальних закладів обов'язкове
виконання умов:
- теплостійкості в літній період року зовнішніх огороджувальних конструкцій
; (8)
- теплостійкості в зимовий період року температури приміщень:
за наявності центрального опалення
; (9)
за наявності теплоакумуляційного опалення:
. (10)
Примітка. За наявності в будинку центрального опалення з автоматичним регулюванням температури внутрішнього повітря теплостійкість приміщень в холодний період року не визначається.
- амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих огороджувальних конструкцій, °С;
- амплітуда коливань температури внутрішнього повітря, °С.
4.2 Для поверхні підлог житлових, громадських будинків і приміщень промислових будинків із
постійними робочими місцями обов'язкове виконання умови
Yп ≤ Ymax п , (11)
де Υп - показник теплозасвоєння поверхні підлоги, Вт/(м2 · К);
Ymax п - максимальне допустиме значення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги, Вт/(м2 · К), що встановлюється згідно з таблицею 6 в залежності від призначення будинку.
Таблиця 6 - Максимально допустимі значення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги
Призначення будівлі Значення Ymax п ,
Вт/(м2 · К)
Житлові будинки, дошкільні заклади, лікувальні й дитячі навчальні заклади 12
Громадські і адміністративні будівлі 14
Ділянки з постійними робочими місцями в.опалюваних приміщеннях промислових будівель 17
Виконання умови за формулою (8) перевіряється на підставі результатів випробувань, проведених за ГОСТ 26253 акредитованими лабораторіями або за результатами розрахунків згідно з
додатком П.
Виконання умови за формулами (9) - (10) перевіряється за результатами розрахунків згідно з
додатком Р.
Виконання умови за формулою (11) перевіряється за результатами випробувань, проведених
згідно з ГОСТ 25609 акредитованими лабораторіями, або за результатами розрахунків показника
теплозасвоєння поверхнею підлоги за додатком С.
5.1 Для огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язковим є виконання умови
Rg ≥ Rg н, (12)
де Rg - опір повітропроникності огороджувальної конструкції, м2 · год Па/кг;
Rg н - необхідний опір повітропроникності, м2 · год Па/кг.
5.2 Для непрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності на і-му
поверсі, для якого виконується розрахунок, визначається за формулою
, (13)
де Δp - розрахункова різниця тисків, Па, визначається за додатком Т;
Gн - допустима повітропроникність огороджувальної конструкції, що встановлюється згідно з таблицею 7 залежно від виду огороджувальної конструкції.
5.3 Для світлопрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності визначається за формулою
, (14)
де Δр0 =10 Па - різниця тисків, за якою визначається масова повітропроникність світлопрозорої конструкції під час випробувань згідно з ДСТУ Б В.2.6-18.
Таблиця 7 - Допустимі значення повітропроникності огороджувальних конструкцій, Gн
Вид огороджувальної конструкції Значення Gн
Зовнішні непрозорі конструкції житлових і громадських будинків 0,5 кг/(м2 · год)
Зовнішні непрозорі конструкції промислових будинків 1,0 кг/(м2 · год)
Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій житлових і громадських будинків 0,5 кг/(м · год)
Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій промислових будинків 1,0 кг/(м · год)
Світлопрозорі конструкції житлових та громадських будинків, виробничих будинків із кондиціонуванням приміщень 6,0 кг/(м2 · год)
Світлопрозорі конструкції промислових будинків 10,0 кг/(м2 · год)
Вхідні двері до квартир 1,5 кг/(м2 · год)
5.4 Виконання умови (13) для непрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за результатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями згідно з ГОСТ 25891, або за результатами розрахунків. Опір повітропроникності непрозорих огороджувальних конструкцій Rgнк, розраховується за додатком Т.
5.5 Виконання умови (13) для світлопрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за результатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями, згідно з ДСТУ Б В.2.6-18.
Опір повітропроникності світлопрозорих огороджувальних конструкцій Rgск визначається за формулою
де п - показник режиму фільтрації світлопрозорої конструкції, отриманий за результатами випробувань, проведених згідно з ДСТУ Б В.2.6-18;
Gск - повітропроникність світлопрозорої конструкції, кг/(м2 ∙ год), при Δр0 = 10 Па, отримана за результатами випробувань акредитованими лабораторіями.
5.6 У разі, якщо Rg ск ≥ Rg н в п'ять і більше разів, обов'язкове виконання вимог 5.23 ДБН В.2.2-15.
6.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язкове виконання умови
Δw ≤ Δwд , (16)
де Δw - збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватися конденсація вологи, за холодний період року, % за масою;
Δwд - допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи, % за масою, що встановлюється згідно з таблицею 8 залежно від виду матеріалу.
Таблиця 8 - Допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу Δwд в конструкції в холодний період року
Найменування матеріалу Значення Δwд, %
Мінераловатні та скловолокнисті вироби 2,5
Пінополістирол 2,0
Пінополіуретан 3,0
Плити з карбам ідо-формальдегідних пінопластів 7,0
Ніздрюваті бетони (газобетон, пінобетон, газосилікат тощо) 1,2
Бетони легкі 1,2
Вироби перлітові 2,0
Плити з природних органічних та неорганічних матеріалів 7,0
Вироби з кремнезиту 2,5
Цегляне мурування 1,5
Піногазоскло 1,5
Мурування з силікатної цегли 2,0
Засипки з керамзиту, шунгізиту 3,0
Важкий бетон, цементно-піщаний розчин 2,0
6.2 Зона конденсації визначається за характером розподілу парціального тиску водяної пари е(х) і насиченої водяної пари Е(х) у товщі шарів огороджувальної конструкції. Парціальний тиск водяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі х, Па, визначається за формулою
, (17)
де ев - парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря, Па, що визначається за розрахунковим значенням відносної вологості φΒθ залежно від призначення будинку згідно з додатком Γ і значенням парціального тиску насиченої водяної пари Ев, що залежить від температури, за формулою
ев = 0,01φв0 Ев , (18)
ез - парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря, що визначається за СНиП 2.01.01 для
періоду найбільш холодного місяця року, Па;
ReΣ - опір паропроникненню огороджувальної конструкції, м2 · год · Па/мг;
Rex - опір паропроникненню огороджувальної конструкції на відстані χ від внутрішньої поверхні.
м2 · год · Па/мг.
Парціальний тиск насиченої водяної пари Е(х), Па, визначається згідно з довідковими даними залежності Е(t) по розподілу температури в товщі конструкції t(x), що розраховується за формулою
, (19)
де tзe - розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу накопичення вологи в конструкції, що визначається згідно з СНиП 2.01.01 для періоду найбільш холодного місяця року
°С.
6.3 Опір паропроникненню огороджувальної конструкції та окремих її шарів розраховується за формулами:
, (20)
, (21)
де n - загальна кількість шарів у конструкції;
т - кількість повних шарів від внутрішньої поверхні до перерізу х;
δi - товщина i-го шару, м;
μi - паропроникність матеріалу i-го шару, мг/(м · год · Па), що визначається за таблицею Л додатка Л;
μm+1 - паропроникність матеріалу шару, мг/(м · год · Па), де розташований переріз х.
[0,δ], умова за формулою (16) вважається виконаною.
У разі, якщо е(х) = Е(х) у будь-якому з перерізів огороджувальної конструкції, проводиться
розрахунок приросту вологи у шарі матеріалу Δw, у якому відбувається конденсація вологи (у разі
розташування зони конденсації на межі шарів приріст розраховується для шару, прилеглого до зони конденсації з боку внутрішньої поверхні), за формулою
, (22)
де Ρ - кількість вологи, що конденсується у товщі огороджувальної конструкції за період накопичення вологи в конструкції, кг/м2, що розраховується за формулою
Z∙10-6, (23)
де ек - парціальний тиск водяної пари, Па, у зоні конденсації, що визначається за формулою (17);
Re к - опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до зони початку конденсації, м2 · год · Па/мг, що визначається за формулою (21);
RеΣ - те саме, що у формулі (20);
Ζ - період накопичення вологи в конструкції, год, що дорівнює періоду із середньодобовими температурами зовнішнього повітря менше ніж 8 °С за СНиП 2.01.01;
δκ - товщина шару матеріалу, м, у якому відбувається накопичення вологи, що конденсується (від зони конденсації до внутрішньої поверхні шару);
ρк - густина шару матеріалу, в якому відбувається конденсація вологи, кг/м3, що визначається згідно з таблицею Л.1 додатка Л.
Енергетичний паспорт будинку призначений для підтвердження відповідності показників
енергетичної ефективності конструкцій будинків і споруд вимогам цього нормативного документа.
Енергетичний паспорт заповнюється під час розроблення проектів будинків та споруд нового
будівництва, реконструкції чи капітального ремонту, під час приймання будинку в експлуатацію, а
також у процесі експлуатації раніше зведених будинків. Енергетичний паспорт надається у разі
подання технічної документації на санітарно-епідеміологічну експертизу.
Для житлових багатоквартирних будинків з нежилими приміщеннями, розташованими на нижніх і верхніх поверхах, енергетичні паспорти складаються окремо для житлової частини й кожного нежитлового блока.
Енергетичні паспорти квартир у будинках з поквартирним регулюванням подавання теплоносія можуть бути складені на базі квартири-представника цього будинку.
7.3 Енергетичний паспорт будинку заповнюють проектні організації:
при розробленні проекту і прив'язуванні його до умов конкретного будівельного майданчика;
при здаванні будівельного об'єкта в експлуатацію з урахуванням відступів від початкових
технічних рішень, узгоджених під час будівництва будинку. При цьому враховуються: дані
технічної документації (виконавчі креслення, акти на приховані роботи, паспорти, довідки,
надані приймальними комісіями, тощо); підсумки поточних і цільових перевірок дотримання
теплотехнічних характеристик об'єкта, відповідності інженерних систем шляхом технічного і
авторського наглядів, контролю Державною архітектурно-будівельною інспекцією, робочими
комісіями тощо;
при відхиленнях від проекту, відсутності необхідної технічної документації, наявності браку
тощо замовник і Державна архітектурно-будівельна інспекція можуть вимагати проведення
експертизи, включаючи натурні визначення теплотехнічних показників огороджувальних
конструкцій будинку згідно з ГОСТ 26254 акредитованими лабораторіями;
на стадії експлуатації вибірково після річної експлуатації будинку на підставі результатів
енергетичного аудиту будинку, проведеного ліцензованими організаціями та установами.
Необхідний клас енергетичної ефективності будинку задається у завданні на проектування.
Для будинків, що експлуатуються, енергетичний паспорт розробляють на замовлення
організації, що здійснює експлуатацію, або власника будинку. Для будинків, виконавча документація
на будівництво яких не збереглася, енергетичні паспорти будинку складають ліцензовані організації
та установи на основі матеріалів бюро технічної інвентаризації, натурних технічних обстежень і
вимірювань фактичних теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будинку.
Відповідає за достовірність даних енергетичного паспорта проекту будинку проектна
організація, що здійснює його заповнення під час проектування, або організація, яка оформлює
енергетичний паспорт будинку, що вводиться в експлуатацію або експлуатується .
Енергетичний паспорт будинку не призначений для розрахунків за комунальні чи інші
послуги, що надаються власникам будинків, квартиронаймачам і власникам квартир.
Форма енергетичного паспорта наведена у додатку Ф.
На підставі даних енергетичного паспорта, отриманих за результатами енергетичного аудиту
будинку або оцінки енергетичної ефективності за проектною документацією, будинку присвоюється
клас енергетичної ефективності у відповідності з додатком Ф.
Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва
СРББ. Основні положення
СРББ. Типові документи
СРББ. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні
СРББ. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва
Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення
Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення Електрична кабельна система опалення
Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Методи визначення опору теплопередачі
Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні та дверні. Методи визначення повітро- та водопроникності
Матеріали і вироби будівельні теплоізоляційні. Методи випробувань
Матеріали і вироби будівельні. Метод визначення теплопровідності і термічного опору при стаціонарному тепловому режимі
Материалы строительные. Метод определения удельной теплоемкости (Будівельні матеріали. Метод визначення питомої теплоємності)
Материалы строительные. Метод определения сорбционной влажности (Матеріали будівельні. Метод визначення сорбційної вологості)
Материалы полимерные рулонные и плиточные для полов. Метод определения показателя теплоусвоения
(Матеріали полімерні рулонні і плиточні для підлог.
Метод визначення показника теплозасвоєння)
Здания и сооружения. Методы определения сопротивления воздухопроницанию ограждающих конструкций
(Будівлі та споруди. Методи визначення опору повітропроникності огороджувальних конструкцій)
Здания и сооружения. Метод определения теплоустойчивости ограждающих конструкций
(Будівлі та споруди. Метод визначення теплостійкості огороджувальних конструкцій)
СНиП 2.01.01-82
СНиП 2.04.05-91
СанПіН 6027 А-91
ДСП 201-97
ДГН 6.6.1.-6.5.001-98
Здания и сооружения. Метод определения сопротивления теплопередаче ограждающих конструкций
(Будівлі та споруди. Метод визначення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій)
Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія та геофізика)
Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціонування)
Санитарные правила и нормы по применению полимерных материалов в строительстве
(Санітарні правила і норми із застосування полімерних матеріалів у будівництві)
Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)
Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)
(обов'язковий)
Нижче подано терміни, вжиті в цих Нормах, та визначення позначених ними понять.
Теплоізоляційна оболонка будинку - система огороджувальних конструкцій будинку, що забезпечує збереження теплоти для опалення приміщень.
Непрозорі конструкції - ділянки теплоізоляційної оболонки будинку (стіни, покриття, перекриття тощо), до складу яких входить один і більше шарів матеріалів, що не пропускають видиме світло.
Світлопрозорі конструкції - ділянки теплоізоляційної оболонки будинку (вікна, балконні та вхідні двері, вітражі, фасадні системи, вітрини, ліхтарі тощо), що пропускають видиме світло.
Опір теплопередачі - величина, що визначає здатність конструкції чинити опір тепловому потоку, що через неї проходить, та є зворотною до коефіцієнта теплопередачі.
Теплопровідність - кількість теплоти, що передається через одиницю площі (м2) шару матеріалу за одиницю часу (с) при стаціонарному градієнті температур 1 К.
Коефіцієнт теплопередачі - коефіцієнт, що визначає кількість теплоти, що передається через одиницю площі (м2) конструкції за одиницю часу при різниці температур середовищ, що їх розділяє конструкція, яка дорівнює 1 К.
Теплоємність масова - кількість теплоти, яку необхідно підвести чи відібрати від 1 кг матеріалу, щоб змінити його температуру на 1 К.
Коефіцієнт теплостійкості - коефіцієнт, що визначає величину зміни температури у матеріалі при гармонійній зміні температури зовнішнього середовища з періодом 24 год.
Коефіцієнт паропроникності - коефіцієнт, що визначає кількість вологи, що передається у вигляді пари через одиницю площі (м2) шару матеріалу за одиницю часу (год) при стаціонарному градієнті перепаду парціальних тисків водяної пари (1 Па/м).
Коефіцієнт повітропроникності - коефіцієнт, що визначає кількість повітря, що передається через одиницю площі (м2) шару матеріалу за одиницю часу (год) при стаціонарному градієнті перепаду тисків повітря (1 Па/м).
Коефіцієнт тепловіддачі - коефіцієнт, що визначає кількість теплоти, що сприймається чи віддається одиницею площі (м2) конструкції за одиницю часу при різниці температури середовища і температури поверхні конструкції, яка дорівнює 1 К.
Коефіцієнт теплозасвоєння - коефіцієнт, що визначає зміну температури матеріалу в конструкції при гармонійній зміні температури зовнішнього середовища з періодом 24 год.
Основне поле конструкції - масив огороджувальної конструкції, що визначає її опір теплопередачі і не має теплопровідних включень.
Теплопровідне включення - елемент огороджувальної конструкції, розташований в її об'ємі паралельно напрямку теплового потоку, який має термічний опір, менший від термічного опору основного поля більше ніж на 20 %.
Термічна неоднорідність - наявність зон загальною площею більше ніж 2 % від внутрішньої поверхні конструкції з температурами, відмінними від середньозваженої температури основного поля більше ніж на 2 °С.
Термічно однорідна огороджувальна конструкція - одношарова чи багатошарова огород-жувальна конструкція, що не має у своєму об'ємі теплопровідних включень.
Термічно неоднорідна огороджувальна конструкція - огороджувальна конструкція окремого приміщення, що має у своєму об'ємі теплопровідні включення, які призводять до термічної неоднорідності.
Багатошарова огороджувальна конструкція - огороджувальна конструкція, що складається за своїм перерізом із шарів матеріалу, теплофізичні характеристики яких відрізняються одна від одного не менше ніж на 20 %.
Приведений опір теплопередачі - середньозважений по площі опір теплопередачі термічно неоднорідної огороджувальної конструкції, в якому враховується двомірне у перерізі конструкції перенесення теплоти і який визначається на підставі розрахунків чи результатів випробувань конструкції.
Лінійний коефіцієнт теплопередачі - коефіцієнт теплопередачі термічно неоднорідної огороджувальної конструкції, що враховує кількість теплоти, яка передається через теплопровідне включення при різниці температур середовищ, розділених конструкцією в 1К, яка приведена до 1 м довжини теплопровідного включення і визначається на підставі розрахунків чи результатів випробувань конструкцій.
Розрахункові умови експлуатації - розрахункові температура і вологість матеріалу, які визначають перенесення тепла і вологи через матеріал при його експлуатації в огороджувальних конструкціях.
Термомодернізація - комплекс ремонтно-будівельних робіт, спрямованих на підвищення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій і забезпечення їх відповідності чинним нормам.
Теплостійкість конструкції - властивість конструкції зберігати відносну стабільність температури при коливаннях теплового потоку.
Теплостійкість приміщень - властивість конструкцій приміщення зберігати відносну стабільність температури при коливаннях температури навколишнього середовища та теплової енергії на опалення.
Замкнутий повітряний прошарок - прошарок, що надійно огороджений від повітря приміщення чи вулиці конструктивними шарами зі спеціальною герметизацією притулів і швів.
Енергетичний паспорт будинку - документ, що містить геометричні, енергетичні й тепло-технічні характеристики будинку, що запроектований або експлуатується, теплоізоляційної оболонки будинку та встановлює їх відповідність вимогам нормативних документів.
Енергетична ефективність будинку - властивість теплоізоляційної оболонки будинку та його інженерного обладнання забезпечувати оптимальні мікрокліматичні умови приміщень при фактичних або розрахункових витратах теплової енергії на опалення будинку.
Питомі витрати теплової енергії - показник енергетичної ефективності будинку, що визначає витрати теплової енергії на забезпечення оптимальних теплових умов мікроклімату в приміщеннях і відноситься до одиниці опалюваної площі або об'єму будинку.
Клас енергетичної ефективності - рівень енергетичної ефективності будинку за інтервалом значень питомої витрати теплової енергії на опалення будинку за опалювальний період.
Відбивна ізоляція - дво- або тришаровий матеріал, до складу якого входить теплоізоляційний шар із теплопровідністю не більше 0,05 Вт/(м · К) з приформованим до його поверхні тонким шаром (шарами) матеріалу з високою відбивною властивістю (коефіцієнт чорноти 0,04-0,05).
Коефіцієнт скління - відношення площі світлопрозорих конструкцій до загальної площі фасадної частини будинку
Термін ефективної експлуатації (розрахункова довговічність) теплоізоляційних виробів -
експлуатаційний період, протягом якого вироби зберігають свої теплоізоляційні властивості на рівні проектних показників, що підтверджується результатами лабораторних випробувань і зазначено в умовних роках експлуатації (терміну служби).
(обов'язковий)
(обов'язковий)
Таблиця Г.1 - Градація вологісного режиму приміщень
Вологісний режим Вологість внутрішнього повітря φв , %, за температури tв
tв ≤ 12 °С 12 < tв ≤ 24 °C tв > 24 °С
Сухий φΒ < 60 φΒ < 50 φв <40
Нормальний 60 ≤ φΒ ≤ 75 50 ≤ φ, ≤ 60 40 ≤ φв ≤ 50
Вологий 75<φΒ 60 < φΒ ≤ 75 50 < φΒ ≤ 60
Мокрий - 75 < φв 60 <φΒ
Таблиця Г.2 - Розрахункові значення температури й вологості повітря приміщень
Призначення будинків Розрахункова температура внутрішнього повітря tв, °С Розрахункове значення відносної вологості φΒ , %
Житлові 20 55
Громадські та адміністративні 20 50-60
Лікувальні й дитячі навчальні заклади 21 50
Дошкільні заклади 22 50
Примітка. При проектуванні огороджувальних конструкцій окремих приміщень розрахункові параметри температури й вологості повітря уточнюються з урахуванням вимог інших чинних нормативних документів.
(довідковий)
Розрахункова температура, °С, у неопалюваному приміщенні або об'ємі, що не опалюється або може не опалюватися за умови поквартирного регулювання теплоносія, визначається за формулою
, (Д.1)
де L11 , L22 ,… - довжина теплопровідних включень, м, які межують з опалюваним об'ємом з температурою повітря tв1 ;
Lаа , Lвв , … - довжина теплопровідних включень, м, що межують із зовнішнім повітрям з температурою tз;
К1 , К2 ,... - коефіцієнти теплопередачі огороджувальних конструкцій, Вт/(м2 · К), із площею F1, F2, ..., які межують з опалювальним об'ємом;
Ка, Кв, ... - коефіцієнти теплопередачі огороджувальних конструкцій, Вт/(м2 · К), із площею Fa, Fв,..., які межують із зовнішнім повітрям з температурою tз;
k11 , k22 ,… - лінійні коефіцієнти теплопередачі вузлів, Вт/(м · К), довжиною L11 , L22 , …, які межують з опалюваним об'ємом з температурою повітря tв1 ;
kаа , kвв , ... - лінійні коефіцієнти теплопередачі вузлів, Вт/(м · К), довжиною Laa , Lвв , ..., які межують із зовнішнім повітрям з температурою t3;
ΚТ - коефіцієнт теплопередачі трубопроводу, Вт/(м2· К), із площею поверхні FT ;
tТ - температура теплоносія, °С.
(обов'язковий)
ВНУТРІШНЬОЇ αв ТА ЗОВНІШНЬОЇ αз ПОВЕРХОНЬ
Тип конструкції Коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2 · К)
αв αз
Зовнішні стіни, дахи, покриття, перекриття над проїздами плоскі та з ребрами при відношенні висоти ребра h до відстані між гранями b сусідніх ребер
h/b ≤ 0,3
h/b > 0,3
8,7
7,6
23
23
Перекриття горищ та холодних підвалів 8,7 12
Перекриття над холодними підвалами та технічними поверхами, що розташовані нижче рівня землі 8,7 6
Вікна, балконні двері, вітражі та світлопрозорі фасадні системи 8,0 23
Зенітні ліхтарі 9,9 23
(обов'язковий)
(ДЛЯ ОЦІНКИ ТЕМПЕРАТУРНОГО РЕЖИМУ ТЕПЛОПРОВІДНИХ ВКЛЮЧЕНЬ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ, ПОВІТРОПРОНИКНОСТІ
Температурна зона I II III IV
Розрахункова температура зовнішнього повітря, °С Мінус 22 Мінус 20 Мінус 18 Мінус 12
(обов'язковий)
И.1 Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою
, (И.1)
де αв, αз - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2 · К), які приймаються згідно з додатком Е;
Rі - термічний опір і-го шару конструкції, м2 · К/Вт;
λip - теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації (згідно з додатком Л), Вт/(м · К);
И.2 Приведений опір теплопередачі термічно неоднорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
, (И.2)
де Rj - термічний опір термічно однорідної зони, що визначається експериментально або на підставі результатів розрахунків двомірного (тримірного) температурного поля й розраховується за формулою
, (И.3)
- середні температури внутрішньої і зовнішньої поверхонь термічно однорідної зони, °С відповідно;
qj - густина теплового потоку через термічно однорідну зону, Вт/м2;
Fj - площа j-ї термічно однорідної зони, м2;
FΣ - площа огороджувальної конструкції, м2.
Для замкнутих повітряних прошарків Rj визначається згідно з таблицями И.1, И.2.
И.3 Для конструкцій з визначеними значеннями лінійного коефіцієнта теплопередачі тепло провідних включень kj , Вт/(м · К), відповідно до таблиці И.3 приведений опір теплопередачі розраховується за формулою
, (И.4)
де kj - лінійний коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м · К), j-го теплопровідного включення для конструкцій, що не включені в таблицю И.3, значення цього показника визначаються за результатами розрахунків двомірних (тримірних) температурних полів згідно з И.5;
Lj - лінійний розмір, м, j-го теплопровідного включення за внутрішньою поверхнею термічне неоднорідної огороджувальної конструкції.
Таблиця И.1 - Термічний опір замкнутого повітряного прошарку, м2 · К/Вт, залежно від розміщення в конструкції
Товщина повітряного прошарку, м Розміщення прошарку
горизонтальне при потоці тепла знизу вгору та вертикальне горизонтальне при потоці тепла згори донизу
середня температура повітря у прошарку
≥0°С < 0°с ≥0°С < 0 °с
0,01 0,13 0,15 0,14 0,15
0,02 0,14 0,15 0,15 0,19
0,03 0,14 0,16 0,16 0,21
0,05 0,14 0,17 0,17 0,22
0,1 0,15 0,18 0,18 0,23
0,15 0,15 0,18 0,19 0,24
0,2-0,3 0,15 0,19 0,19 0,24
Таблиця И.2 - Термічний опір замкнутого повітряного прошарку, м2· К/Вт, при встановленні відбивної ізоляції
Кількість прошарків (завтовшки
від 3 мм до 10 мм) Середня температура повітря прошарку Тип відбивної ізоляції, товщина спіненого шару, мм
А (одностороння)* Б (двостороння)
3 5 10 3 5 8
1 ≥0°С 0,34 0,48 0,84
1 < 0°С 0,3 0,4 0,79
2 ≥ 0°С 0,79 1,0 1,3 0,85 1,39 1,49
2 < 0°С 0,64 0,79 1,2 0,82 1,25 1,4
Примітка: * - Встановлення ізоляції відбивним шаром у бік приміщення.
Таблиця И.3 - Значення лінійних коефіцієнтів теплопередачі k вузлів сполучення огороджувальних конструкцій
Тип вузла Конструктивні елементи вузла k вузла,
- керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
- залізобетон, ρ = 2500 кг/м3
- цементно-піщаний (далі - ЦП) розчин, ρ = 1600 кг/м3
- ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
- опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
- гіпсова плита, ρ = 1200 кг/м3
- повітряний прошарок
k балкон = 0,44
Продовження таблиці И.3
Тип вузла Конструктивні елементи вузла k вузла,
Вт/(м · К)
2. Вузол сполучення цокольної стінової панелі з рядовою зовнішньою панеллю та з плитою перекриття
над підвалом
- керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
- залізобетон, ρ = 2500 кг/м3
- ЦП розчин, ρ = 1600 кг/м3
- ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
- опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
- гіпсова плита, ρ = 1200 кг/м3
- повітряний прошарок
- керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
- залізобетон, ρ = 2500 кг/м3
- ЦП розчин, ρ = 1600 кг/м3
- ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
- опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
k кута = 0,23
4. Вузол горизонтального стику стінових панелей у рівні міжповерхового перекриття
- керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
- залізобетон, ρ = 2500 кг/м3
- ЦП розчин, ρ = 1600 кг/м3
- ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
- опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
- гіпсова плита, ρ = 1200 кг/м3
- повітряний прошарок
k перекр = 0,34
Продовження таблиці И.3
Тип вузла Конструктивні елементи вузла k вузла,
Вт/(м · К)
5. Вузол сполучення парапетної стінової панелі з рядовою та з плитою перекриття верхнього поверху
- керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
- залізобетон, ρ = 2500 кг/м3
- ЦП розчин, ρ = 1600 кг/м3
- ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
- опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
- гіпсова плита, ρ = 1200 кг/м3
- повітряний прошарок
- керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
- залізобетон, ρ = 2500 кг/м3
- ЦП розчин, ρ = 1800 кг/м3
- ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
- опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
- керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м
- дерево, ρ = 500 кг/м3
- скло, ρ = 2500 кг/м3
- ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
- опоряджувальний шар, ρ = 1800 кг/м3
- герметик, ρ = 1800 кг/м3
- повітряний прошарок
k вікно = 0,29
Продовження таблиці И.3
Тип вузла Конструктивні елементи вузла k вузла,
Вт/(м · К)
8. Вузол сполучення плити перекриття з зовнішньою стіною з цегли
- цегляна стіна, ρ = 1800 кг/м3
- ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
- залізобетонна плита перекриття,
ρ = 2500 кг/м3
- паркетні дошки, ρ = 500 кг/м3
- лаги з дощок на звукоізоляційних прокладках, ρ = 500 кг/м3
- цегляна стіна, ρ = 1800 кг/м3
- ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
- цегляна стіна, ρ =1800 кг/м
- ЦП штукатурка, ρ =1800 кг/м3
- внутрішня стіна з цегли, ρ =1800 кг/м3
kперегородки = 0,49
Продовження таблиці И.3
Тип вузла Конструктивні елементи вузла k вузла,
Вт/(м · К)
11. Вузол сполучення залізобетонної балконної плити та цегляної стіни
- залізобетонна панель перекриття,
ρ = 2500 кг/м3
- балконна плита, ρ = 2500 кг/м3
- цегляне мурування, ρ = 1800 кг/м3
- залізобетонні перемички, ρ = 2500 кг/м3
- анкер, ρ = 7850 кг/м3
- ЦП розчин, ρ = 1600 кг/м3
- цегляне мурування, ρ = 1800 кг/м3
- залізобетонні перемички, ρ = 2500 кг/м3
- віконна коробка з дерева, ρ = 500 кг/м3
- герметик, ρ = 1800 кг/м3
- рама дерев'яна, ρ = 500 кг/м3
- скло, ρ = 2500 кг/м3
kверха вікна = 1,19
13. Вузол сполучення низу вікна з цегляною стіною
- цегляне мурування, ρ = 1800 кг/м3
- металевий підсилювач, ρ = 7850 кг/м3
- злив з оцинкованої сталі, ρ = 7850 кг/м3
- віконна коробка, ρ = 500 кг/м3
- скло, ρ = 2500 кг/м3
- рама дерев'яна, ρ = 500 кг/м3
- підвіконна дошка, ρ = 500 кг/м3
- руберойд, ρ = 600 кг/м3
- ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
kнизу вікна = 0,55
Закінчення таблиці И.3
Тип вузла Конструктивні елементи вузла k вузла,
Вт/(м · К)
14. Вузол сполучення зовнішньої стіни з цегли зі сумісною покрівлею
- цегляне мурування, ρ = 1800 кг/м3
- покриття з руберойду та гравію,
утопленого в бітум, ρ = 1800 кг/м3
- керамзитобетон, ρ = 1200 кг/м3
- залізобетонна плита покриття,
ρ = 2500 кг/м3
5 - ЦП штукатурка, ρ = 1600 кг/м3
- залізобетонні плити, ρ =2500 кг/м3
- ЦП штукатурка, ρ =1600 кг/м3
- внутрішні стіни з цегли, ρ =1800 кг/м3
- ЦП штукатурка, ρ =1600 кг/м3
kвн.цегл.стіна = 0,42
И.4 Порядок визначення лінійного коефіцієнта теплопередачі k, Вт/(м · К)
И.4.1 Визначається кількість теплоти Q1 і Q2, яка проходить через кожний вузол (стик) конструкції огорожі, утворений перетином суміжних термічно однорідних конструкцій протяжністю L (м) з відомими теплотехнічними характеристиками (рисунок И.1).
а - температурне поле вузла;
б - епюра густини теплового потоку вузла;
в - модель визначення густини теплового потоку вузла;
г - густина теплового потоку з використанням поняття лінійного коефіцієнта теплопередачі.
Рисунок И. 1 - Принципи моделювання при визначенні лінійного коефіцієнта теплопередачі.
И.4.2 Загальна кількість теплоти, що проходить через огороджувальну конструкцію з теплопровідним включенням Qзаг, визначається на підставі результатів розрахунків двомірного (тримірного) температурного поля. Кількість теплоти, яка проходить через теплопровідне включення (вузол, стик) Qтв визначається за формулою
Qтв = Qзаг - (Q1 + Q2). (И.5)
Лінійний коефіцієнт теплопередачі визначається за формулою
k = Qтв /L(tв - tз), (И.6)
де L - довжина розглянутого фрагмента конструкції огорожі з теплопровідним включенням або вузлом (стиком), м;
tв, t3 - відповідно внутрішня та зовнішня температури повітря, °С.
И.5 Загальні втрати тепла через огороджувальну конструкцію з теплопровідним включенням визначаються за формулою
, (И.7)
де RΣj, Fj - опір теплопередачі та площа j-го фрагмента основного поля конструкції.
(обов'язковий)
Вологісний режим приміщень за додатком Г (табл. Г1) Умови експлуатації
Сухий А
Нормальний Б
Вологий Б
Мокрий Б
Примітка. Матеріали внутрішніх конструкцій будинків із нормальним режимом експлуатації розраховуються для умов експлуатації А.
(обов'язковий)
Таблиця Л.1 - ЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ТЕПЛОФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК№ з/п
Назва матеріалу Характеристика в сухому стані Розрахунковий вміст вологи за масою в умовах експлуатації
w, %
Розрахункові характеристики в умовах експлуатації
густина
ρ0,
кг/м3
питома
теплоємність с0 , кДж/(кг·К)
теплопровідність λ0 Вт/(м·К)
теплопровідність λp,
Вт/(м·К) Коефіцієнт теплозасво-єння s,
Вт/(м2·К) коефіцієнт паропро-никності μ , мг/(м·год·Па)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1.1 Волокнисті матеріали
1
Плити з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому негофрованої структури
75 0,84 0,047 2 5 0,055 0,062 0,55 0,61 0,55
125 0,84 0,049 2 5 0,060 0,070 0,73 0,82 0,49
150 0,84 0,044 2 5 0,055 0,066 0,75 0,87 0,45
175 0,84 0,046 2 5 0,058 0,072 0,83 0,98 0,41
200 0,84 0,049 2 5 0,064 0,081 0,93 1,11 0,37
2
Плити з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому гофрованої структури
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
2
4
F
H
V
X
j
l
n
p
‚
„
”
–
š
œ
°
²
È
Ì
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
1Ì
Ø
Ú
Ü
Þ
à
æ
ò
ô
ö
ø
ú
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
-
4
6
8
:
<
B
D
F
J
L
T
V
^
b
x
z
|
~
€
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
@ˆ
hç
@ˆ
hç
hç
hç
! hç
hç
hç
hç
hç
hç
! hç
hç
% hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
! hç
hç
% hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
hç
@ˆ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
ᘆhç
hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
5 hç
hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
ス
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
- hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
@ˆ
@ˆ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
@ˆ
Ū
gd,
ß欀
hç
hç
hç
hç
hç
hç
摧㫏¤
Ū
gd,
hç
hç
hç
hç
Ū
gd,
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
- hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
@ˆ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
hç
@ˆ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
hç
@ˆ
@ˆ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
/ hT
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
; hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
) hç
hç
) hç
- hç
- hç
hç
- hç
hç
hç
hç
hç
hç
- hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
- hç
hç
hç
hç
- hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
; hç
hç
; hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
ƙ
hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
„
^„
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
- hç
hç
hç
hç
@ˆ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
hç
@ˆ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
葞
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
@ˆ
hç
@ˆ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
/ hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
- hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
- hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
\
^
¢
¤
¨
ª
- hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
ª
hç
hç
hç
hç
- hç
hç
hç
hç
¨
¸
¾
À
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
„J
^„J
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
- hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
␃ਃ&䘋
␃ਃ&䘋
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
␃ਃ&䘋
␃ਃ&䘋
hç
hç
hç
hç
hç
hç
„
^„
„
葝̫葞
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
葞5
葝̫葞
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
„
]„ìÿ^„
„
^„
„
^„
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
gdÐ
gdÐ
„
]„Çÿ^„
gdÐ
hç
hç
hç
hÐ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
]„Êÿa$gdÐ
åÍå°åžåž…p…eI4…eI4…e) hÐ
hç
7 hÐ
hç
hÐ
hç
) hÐ
hÐ
1 hÐ
hç
# hÐ
hç
8 hÐ
hç
hÐ
4 hÐ
hç
5 hÐ
hç
4 hÐ
hç
hÐ
hç
1 hÐ
hç
) hÐ
hç
7 hÐ
hç
4 hÐ
hç
5 hÐ
hç
4 hÐ
hÐ
7 hÐ
hç
hÐ
hç
) hÐ
hç
1 hÐ
hç
hç
hç
hç
hç
5 hÐ
hç
) hÐ
hç
7 hÐ
hç
hÐ
hç
1 hÐ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hÐ
hç
8 hÐ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hÐ
hç
5 hÐ
hç
8 hÐ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hÐ
hç
5 hÐ
hç
8 hÐ
hç
8 hÐ
hç
5 hÐ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
5 hÐ
hç
< hÐ
hç
8 hÐ
hç
5 hÐ
hç
8 hÐ
hç
hç
8 hÐ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hÐ
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
! hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
ࣝ먀
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
º
Ö
æ
º
Ö
æ
º
Ö
æ
º
Ö
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
- hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
> hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
; hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
hç
; hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
hç
; hç
hç
5 hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
5 hç
hç
8 hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
3 hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
萎
葝
萎
葝
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
„
]„
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
„J
^„J
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
-̤̀萎-萏
„
]„
„J
^„J
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
Ff¦
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
ÿIP
ÿIP
ÿIP
ÿIP
hç
hç
hç
ÿIP
d
ÿIP
ÿIP
ÿIP
d
ÿIP
ÿIP
ÿIP
d
ÿIP
d
ÿIP
d
ÿIP
ÿIP
ÿIP
ÿIP
ÿIP
”ö
d
hç
葝"葞ƪ摧⻕á
ÿIP
ÿIP
! hç
kdwÆ
”ö
jCÇ
摫öÆ
摫ੁ
j
摫ી
- hç
3 hç
3 hç
6 hç
3 hç
jƒ
萏
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
䡳Тᘧhç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
hç
葝β葠摧Ԩ
hé
hé
愀Ĥ摧⏭
200 0,84 0,053 2 5 0,071 0,087 0,98 1,16 0,36
3
Плити мінераловатні гофрованої структури
70 0,84 0,042 2 5 0,050 0,055 0,49 0,54 0,54
100 0,84 0,043 2 5 0,053 0,060 0,60 0,68 0,48
170 0,84 0,045 2 5 0,059 0,070 0,82 0,97 0,41
4
Плити з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому
(вміст зв'язуючого за масою від 6,5 % до 8,0 %)
150 0,84 0,044 2 5 0,054 0,064 0,76 0,88 0,45
170 0,84 0,045 2 5 0,055 0,065 0,82 0,97 0,42
180 0,84 0,046 2 5 0,056 0,066 0,86 1,02 0,40
Продовження таблиці Л.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
5 Плити з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому
(вміст зв'язуючого за масою від 4,0 % до 5,0 %) 20 0,84 0,044 0,5 1,0 0,048 0,049 0,25 0,26 0,56
30 0,84 0,043 0,5 1,0 0,046 0,047 0,30 0,31 0,55
50 0,84 0,042 0,5 1,0 0,045 0,046 0,39 0,40 0,54
80 0,84 0,041 0,5 1,0 0,044 0,045 0,50 0,53 0,49
110 0,84 0,042 0,5 1,0 0,045 0,047 0,56 0,57 0,45
190 0,84 0,043 0,5 1,0 0,047 0,052 0,78 0,82 0,32
6 Плити з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому
(вміст зв'язуючого за масою від 3,5 % до 4,2 %) 30 0,84 0,040 0,5 1,0 0,044 0,045 0,29 0,30 0,55
50 0,84 0,039 0,5 1,0 0,041 0,042 0,36 0,37 0,52
70 0,84 0,037 0,5 1,0 0,039 0,040 0,42 0,43 0,50
110 0,84 0,038 0,5 1,0 0,043 0,044 0,55 0,56 0,45
140 0,84 0,039 0,5 1,0 0,044 0,045 0,62 0,61 0,41
180 0,84 0,040 0,5 1,0 0,047 0,048 0,72 0,75 0,34
220 0,84 0,041 0,5 1,0 0,048 0,050 0,81 0,84 0,32
7 Плити негорючі теплоізоляційні базальто-волокнисті 40 0,84 0,045 2 5 0,053 0,059 0,58 0,66 0,53
90 0,84 0,041 2 5 0,050 0,054 0,48 0,54 0,50
8 Мати прошивні із мінеральної вати теплоізоляційні 75 0,84 0,048 2 5 0,060 0,064 0,55 0,61 0,49
125 0,84 0,050 2 5 0,064 0,070 0,73 0,82 0,30
9 Мати мінераловатні прошивні будівельні 70 0,84 0,041 2 5 0,049 0,054 0,48 0,54 0,49
95 0,84 0,043 2 5 0,053 0,059 0,58 0,66 0,40
10 Мати прошивні теплоізоляційні 50 0,84 0,038 2 5 0,045 0,048 0,39 0,43 0,59
11 Плити зі скляного штапельного волокна, одержаного вертикальним роздувом 30 0,84 0,047 2 5 0,061 0,065 0,35 0,39 0,61
75 0,84 0,047 2 5 0,062 0,067 0,56 0,62 0,58
160 0,84 0,052 2 5 0,064 0,070 0,83 0,93 0,53
190 0,84 0,057 2 5 0,070 0,073 0,95 1,03 0,50
12 Плити зі скляного штапельного волокна, одержаного центрифугально-фільєрно-дуттьовим способом (ЦФДС)
(вміст зв'язуючого за масою, від 3,5 % до 4,0 %) 15 0,84 0,040 1 4 0,050 0,051 0,21 0,23 0,61
55 0,84 0,038 1 4 0,045 0,048 0,38 0,42 0,49
140 0,84 0,040 1 4 0,049 0,051 0,66 0,73 0,41
Продовження таблиці Л. 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
13
Плити зі скляного штапельного волокна,
одержаного ЦФДС
(вміст зв'язуючого за масою від 4,0 % до 4,5 %)
20 0,84 0,039 1 3 0,043 0,047 0,25 0,27 0,55
80 0,84 0,037 1 4 0,042 0,049 0,48 0,52 0,47
14 Мати зі скляного штапельного волокна,
одержаного ЦФДС
(вміст зв'язуючого за масою від 3,5 % до 4,0 %) 10 0,84 0,043 1 4 0,050 0,053 0,18 0,19 0,55
15
Мати зі скляного штапельного волокна,
одержаного ЦФДС
(вміст зв'язуючого за масою від 4,0 % до 4,5 %)
10 0,84 0,046 1 3 0,051 0,054 0,19 0,20 0,69
15 0,84 0,043 1 3 0,047 0,052 0,23 0,24 0,60
16
Мати зі скляного штапельного волокна,
одержаного вертикальним роздувом
25 0,84 0,047 2 5 0,061 0,065 0,32 0,35 0,62
35 0,84 0,047 2 5 0,060 0,064 0,38 0,41 0,60
40 0,84 0,047 2 5 0,061 0,065 0,45 0,49 0,60
17 Вироби теплоізоляційні скловолокнисті 45 0,84 0,037 2 5 0,044 0,046 0,36 0,40 0,60
18
Вата мінеральна
80 0,84 0,045 2 5 0,060 0,064 0,55 0,61 0,40
100 0,84 0,050 2 5 0,064 0,070 0,71 0,80 0,30
1.2 Полімерні матеріали
19
Плити пінополістирольні
15 1,34 0,040 2 10 0,045 0,055 0,28 0,33 0,05
25 1,34 0,038 2 10 0,043 0,053 0,34 0,40 0,05
35 1,34 0,037 2 10 0,041 0,050 0,40 0,46 0,05
50 1,34 0,034 2 10 0,040 0,045 0,46 0,53 0,05
20
Плити пінополістирольні екструзійні
50 1,34 0,033 2 10 0,038 0,043 0,47 0,54 0,02
80 1,34 0,035 2 10 0,041 0,049 0,59 0,73 0,02
21
Плити пінополістирольні екструзійні
20 1,34 0,037 2 10 0,039 0,041 0,29 0,32 0,02
25 1,34 0,036 2 10 0,038 0,040 0,32 0,36 0,02
30 1,34 0,035 2 10 0,037 0,039 0,34 0,39 0,02
22 Плити пінополістирольні екструзійні 39 1,45 0,034 1 2 0,037 0,037 0,40 0,40 0,025
23
Блоки пінополістирольні
20 1,45 0,038 2 10 0,044 0,045 0,24 0,35 0,04
30 1,45 0,035 2 10 0,041 0,043 0,29 0,42 0,04
Продовження таблиці Л. 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
24 Вироби з жорсткого пінополіуретану 40 1,47 0,029 2 5 0,040 0,040 0,40 0,42 0,05
60 1,47 0,035 2 5 0,041 0,041 0,53 0,55 0,05
80 1,47 0,041 2 5 0,050 0,050 0,67 0,70 0,05
25 Плити з резольно-формальдегідного пінопластву 40 1,68 0,038 5 20 0,041 0,060 0,48 0,66 0,23
50 1,68 0,041 5 20 0,050 0,064 0,59 0,77 0,23
100 1,68 0,047 5 20 0,052 0,076 0,85 1,18 0,15
26 Вироби зі спіненої карбамідно-формальдегідної смоли 15 1,68 0,047 7 30 0,058 0,064 0,27 0,34 0,51
25 1,68 0,043 7 30 0,063 0,074 0,36 0,47 0,42
30 1,68 0,041 7 30 0,070 0,085 0,42 0,56 0,40
27 Вироби зі спіненого пінополіетилену 30 1,34 0,043 2 5 0,044 0,047 0,30 0,33 0,02
50 1,34 0,039 2 5 0,042 0,045 0,38 0,41 0,02
28 Вироби зі спіненого хімічно зшитого пінополіетилену 30 1,34 0,038 2 5 0,042 0,043 0,38 0,40 0,02
1.3 Вироби з природної органічної та неорганічної сировини
29 Вироби перлітофосфогельові 200 1,05 0,064 3 12 0,070 0,090 1,10 1,43 0,23
300 1,05 0,076 3 12 0,080 0,120 1,43 2,02 0,20
30 Блоки полістиролбетонні стінові 200 1,06 0,065 4 8 0,070 0,080 1,12 1,28 0,12
300 1,06 0,085 4 8 0,090 0,110 1,55 1,83 0,10
600 1,06 0,145 4 8 0,175 0,200 3,07 3,49 0,068
31 Вироби теплоізоляційні перлітоцементні та перлітогіпсові 300 0,84 0,075 10 15 0,098 0,108 0,92 1,26 0,198
450 0,84 0,086 10 15 0,118 0,202 1,89 2,63 0,18
32 Вироби перлітобентонітові теплоізоляційні 250 0,84 0,072 10 15 0,083 0,091 1,38 1,55 0,20
300 0,84 0,082 10 15 0,098 0,110 1,64 1,85 0,15
400 0,84 0,110 10 15 0,140 0,160 2,26 2,59 0,10
33 Блоки перлітобетонні стінові 500 0,84 0,084 10 15 0,110 0,130 2,24 2,63 0,33
600 0,84 0,090 10 15 0,120 0,140 2,57 3,01 0,30
Продовження таблиці Л. 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
34
Вироби цементополістирольні
250 0,84 0,066 4 8 0,09 0,1 1,29 1,45 0,1
300 0,84 0,076 4 8 0,10 0,11 1,53 1,74 0,095
400 0,84 0,096 4 8 0,12 0,15 2,02 2,33 0,08
500 0,84 0,116 4 8 0,14 0,19 2,53 2,95 0,070
550 0,84 0,126 4 8 0,15 0,21 2,78 3,28 0,068
35 Піноскло 160 0,84 0,059 0,5 1 0,060 0,061 0,80 0,81 0
36
Блоки кремнезитоцементні
300 0,84 0,073 3 6 0,08 0,086 1,30 1,43 0,29
400 0,84 0,083 3 6 0,09 0,096 1,59 1,75 0,23
500 0,84 0,093 3 6 0,10 0,11 1,87 2,1 0,17
37
Вироби з арболіту на портландцементі 300 2,30 0,07 10 15 0,11 0,14 2,56 2,99 0,30
400 2,30 0,08 10 15 0,13 0,16 3,21 3,70 0,26
600 2,30 0,12 10 15 0,18 0,23 4,63 5,43 0,11
800 2,30 0,16 10 15 0,24 0,3 6,17 7,16 0,11
38
Плити теплоізоляційні очеретяні 200 2,30 0,06 10 15 0,07 0,09 1,67 1,96 0,49
300 2,30 0,07 10 15 0,09 0,14 2,31 2,99 0,45
39
Вироби перлітобітумні теплоізоляційні
300 1,68 0,087 1 2 0,09 0,099 1,84 1,95 0,04
400 1,68 0,111 1 2 0,12 0,13 2,45 2,59 0,04
40
Плити деревноволокнисті та деревностружкові 200 2,30 0,06 10 12 0,07 0,08 1,67 1,81 0,24
400 2,30 0,08 10 12 0,11 0,13 2,95 3,26 0,19
600 2,30 0,11 10 12 0,13 0,16 3,93 4,43 0,13
800 2,30 0,13 10 12 0,19 0,23 5,49 6,13 0,12
1000 2,30 0,15 10 12 0,23 0,29 6,75 7,7 0,12
1.4 Бетони теплоізоляційні
41
Бетони ніздрюваті
200 0,84 0,065 4 6 0,069 0,074 1,01 1,08 0,28
300 0,84 0,08 4 6 0,09 0,10 1,41 1,48 0,26
400 0,84 0,10 4 6 0,11 0,13 1,84 2,1 0,23
500 0,84 0,12 4 6 0,15 0,16 2,38 2,48 0,20
Продовження таблиці Л.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
42 Вермикулітобетон 400 0,84 0,09 8 13 0,11 0,13 1,94 2,29 0,19
600 0,84 0,14 8 13 0,16 0,17 2,87 3,21 0,15
800 0,84 0,21 8 13 0,23 0,26 3,97 4,58 0,12
1.5 Матеріали теплоізоляційні засипні
43 Щебінь перлітовий 300 0,84 0,112 1 2 0,115 0,12 1,42 1,51 0,26
44 Гравій шлаковий 300 0,84 0,112 1 3 0,12 0,13 1,56 1,65 0,22
45 Щебінь шлаковий 350 0,84 0,162 1 3 0,17 0,19 2,00 2,16 0,21
46 Щебінь вермикулітовий 250 0,84 0,112 2 3 0,13 0,15 1,48 1,62 0,26
47 Гравій керамзитовий 200 0,84 0,099 2 3 0,11 0,12 1,22 1,3 0,26
300 0,84 0,14 2 3 0,12 0,13 1,56 1,66 0,25
400 0,84 0,12 2 3 0,13 0,14 1,87 1,99 0,24
600 0,84 0,14 2 3 0,17 0,2 2,62 2,91 0,23
800 0,84 0,18 2 3 0,21 0,23 3,36 3,6 0,21
48 Щебінь шлакопемзовий 400 0,84 0,17 2 3 0,21 0,23 2,35 2,52 0,24
49 Пісок вермикулітовий 100 0,84 0,064 1 3 0,076 0,08 0,7 0,75 0,3
200 0,84 0,076 1 3 0,09 0,11 1,08 1,24 0,23
50 Пісок для будівельних робіт 1600 0,84 0,35 1 2 0,47 0,58 6,95 7,91 0,17
1.6 Розчини теплоізоляційні
51 Розчини цементно-перлітові 600 0,84 0,14 10 15 0,19 0,23 3,24 3,84 0,17
800 0,84 0,16 7 12 0,21 0,26 3,73 4,51 0,16
1000 0,84 0,21 7 12 0,26 0,30 4,64 5,42 0,15
52 Розчини гіпсоперлітові 400 0,84 0,09 6 10 0,13 0,15 2,03 2,35 0,53
500 0,84 0,12 6 10 0,15 0,19 2,44 2,95 0,43
53 Розчини цементно-кремнезитові 200 0,84 0,063 4 8 0,072 0,08 1,03 1,17 0,35
300 0,84 0,073 4 8 0,082 0,09 1,34 1,52 0,29
54 Розчини цементно-шлакові 1200 0,84 0,35 2 4 0,47 0,58 6,16 7,15 0,14
1400 0,84 0,41 2 4 0,52 0,64 7,0 8,11 0,11
Продовження таблиці Л.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
55 Розчини цементно-пінополістирольні 600 0,84 0,10 4 10 0,12 0,17 2,33 3,06 0,07
2.1 Бетони ніздрюваті
56 Бетони ніздрюваті 500 0,84 0,12 4 6 0,15 0,16 2,38 2,48 0,20
600 0,84 0,13 4 6 0,16 0,18 2,65 2,9 0,17
700 0,84 0,18 6 8 0,24 0,27 3,66 3,98 0,16
800 0,84 0,21 6 8 0,27 0,30 4,16 4,51 0,14
900 0,84 0,24 6 8 0,33 0,36 4,82 5,23 0,12
1000 0,84 0,29 8 12 0,38 0,44 5,72 6,59 0,11
1100 0,84 0,34 10 15 0,45 0,51 6,74 7,74 0,1
1200 0,84 0,38 10 15 0,49 0,55 7,37 8,48 0,09
57 Газо- та пінозолобетон 1000 0,84 0,23 15 22 0,44 0,5 6,86 8,01 0,098
1200 0,84 0,29 15 22 0,52 0,58 8,17 9,46 0,075
2.2 Бетони легкі
58 Керамзитобетон на керамзитовому піску 500 0,84 0,14 5 10 0,17 0,23 2,55 3,25 0,3
600 0,84 0,16 5 10 0,20 0,26 3,03 3,78 0,26
800 0,84 0,21 5 10 0,24 0,31 3,83 4,77 0,19
1000 0,84 0,27 5 10 0,33 0,41 5,03 6,13 0,14
1200 0,84 0,36 5 10 0,44 0,52 6,36 7,57 0,11
1400 0,84 0,47 5 10 0,56 0,65 7,75 9,14 0,098
1600 0,84 0,58 5 10 0,67 0,79 9,06 10,77 0,09
1800 0,84 0,66 5 10 0,80 0,92 10,5 12,33 0,09
59
Керамзитобетон на кварцовому піску з поризацією 800 0,84 0,23 4 8 0,29 0,35 4,13 4,9 0,075
1000 0,84 0,33 4 8 0,41 0,47 5,49 6,35 0,075
1200 0,84 0,41 4 8 0,52 0,58 6,77 7,72 0,075
60 Керамзитобетон на перлітовому піску 800 0,84 0,22 9 13 0,29 0,35 4,54 5,32 0,17
1000 0,84 0,28 9 13 0,35 0,41 5,57 6,43 0,15
Продовження таблиці Л.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
61 Керамзитошлакобетон 1000 0,84 0,25 4 8 0,33 0,41 5,06 5,91 0,15
62 Перлітобетон 600 0,84 0,12 10 15 0,19 0,23 3,24 3,84 0,3
800 0,84 0,16 10 15 0,27 0,33 4,45 5,32 0,26
1000 0,84 0,22 10 15 0,33 0,38 5,5 6,38 0,19
1200 0,84 0,29 10 15 0,44 0,5 6,96 8,01 0,15
63 Шлакопемзобетон 1000 0,84 0,23 5 8 0,31 0,37 4,87 5,63 0,11
1200 0,84 0,29 5 8 0,37 0,44 5,83 6,73 0,11
1400 0,84 0,35 5 8 0,44 0,52 6,87 7,9 0,098
1600 0,84 0,41 5 8 0,52 0,63 7,98 9,29 0,09
64 Бетон на доменних гранульованих шлаках 1200 0,84 0,35 5 8 0,47 0,52 6,57 7,31 0,11
1400 0,84 0,41 5 8 0,52 0,58 7,46 8,34 0,098
1600 0,84 0,47 5 8 0,58 0,64 8,43 9,37 0,09
65 Бетон на зольному гравії 1000 0,84 0,24 5 8 0,30 0,35 4,79 5,48 0,12
1200 0,84 0,35 5 8 0,41 0,47 6,14 6,95 0,11
1400 0,84 0,47 5 8 0,52 0,58 7,46 8,34 0,09
2.3 Вироби гіпсові
66 Плити з гіпсу 1000 0,84 0,23 4 6 0,29 0,35 4,62 5,28 0,11
1200 0,84 0,35 4 6 0,41 0,47 6,01 6,7 0,1
67 Листи гіпсокартонні 800 0,84 0,15 4 6 0,19 0,21 3,34 3,66 0,075
2.4 Вироби бетонні
68 Блоки кремнезитоцементні 700 0,84 0,2 4 8 0,21 0,23 3,28 3,63 0,19
800 0,84 0,21 4 8 0,22 0,24 3,59 4,05 0,17
1000 0,84 0,23 4 8 0,23 0,27 4,28 4,81 0,13
1200 0,84 0,25 4 8 0,27 0,29 4,87 5,45 0,11
2.5 Деревина та вироби з неї
69 Сосна та ялина поперек волокон 500 2,3 0,09 15 20 0,14 0,18 3,87 4,54 0,06
70 Сосна та ялина уздовж волокон 500 2,3 0,18 15 20 0,29 0,35 5,56 6,33 0,32
Продовження таблиці Л.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
71 Дуб поперек волокон 700 2,3 0,10 10 15 0,18 0,23 5,0 5,86 0,05
72 Дуб уздовж волокон 700 2,3 0,23 10 15 0,35 0,41 6,9 7,83 0,3
73 Фанера клеєна 600 2,3 0,12 10 13 0,15 0,18 4,22 4,73 0,02
74 Картон облицювальний 1000 2,3 0,18 5 10 0,21 0,23 6,2 6,75 0,06
75 Картон будівельний багатошаровий 650 2,3 0,13 6 12 0,15 0,18 4,26 4,89 0,083
2.6 Цегляна кладка з порожнистої цегли
76 Керамічної порожнистої густиною 1400 кг/м3 (брутто) на цементно-піщаному розчині 1600 0,88 0,47 1 2 0,58 0,64 7,91 8,48 0,14
77 Керамічної порожнистої густиною 1300 кг/м3 (брутто) на цементно-піщаному розчині 1400 0,88 0,41 1 2 0,52 0,58 7,01 7,56 0,16
78 Керамічної порожнистої густиною 1000 кг/м3 (брутто) на цементно-піщаному розчині 1200 0,88 0,35 1 2 0,47 0,52 6,16 6,62 0,17
2.7 Кладка з виробів бетонних
79
3 блоків керамзитошлакобетонних на цементно-піщаному розчині густиною 800 кг/м3 (брутто) густиною 850 кг/м3 (брутто)
1350 0,88 0,34 1 2 0,46 0,51 5,95 6,41 0,15
1400 0,88 0,31 1 2 0,37 0,43 5,06 5,91 0,15
80 3 блоків кремнезитоцементних на вапняному розчині із сіопорового та кварцового піску 400 0,88 0,085 3 6 0,09 0,092 1,62 1,74 0,22
3.1 Бетони конструкційні
81 Залізобетон 2500 0,84 1,69 2 3 1,92 2,04 17,98 18,95 0,03
82 Бетон на гравії або щебені з природного каменю 2400 0,84 1,51 2 3 1,74 1,86 16,77 17,88 0,03
3.2 Розчини будівельні
83 Розчин цементно-піщаний 1600 0,84 0,47 2 4 0,70 0,81 8,69 9,76 0,12
84 Розчин складний (пісок, вапно, цемент) 1700 0,84 0,52 2 4 0,70 0,87 8,95 10,42 0,098
85 Розчин вапняно-піщаний 1800 0,84 0,58 2 4 0,76 0,93 9,6 11,09 0,09
3.3 Облицювання природним каменем та керамічною плиткою
86 Плити та вироби з природного каменю:
- граніт, гнейс та базальт 2800 0,88 3,49 0 0 3,49 3,49 25,04 25,04 0,008
87 - мармур 2800 0,88 2,91 0 0 2,91 2,91 22,86 22,86 0,008
Продовження таблиці Л. 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
88 - вапняк 1600 0,88 0,58 2 3 0,73 0,81 9,06 9,75 0,09
1800 0,88 0,70 2 3 0,93 1,05 10,85 11,77 0,075
2000 0,88 0,93 2 3 1,16 1,28 12,77 13,7 0,06
89 -туф 1000 0,88 0,21 3 5 0,24 0,29 4,2 4,8 0,11
1200 0,88 0,27 3 5 0,35 0,41 5,55 6,25 0,11
1400 0,88 0,33 3 5 0,43 0,52 6,64 7,6 0,098
1600 0,88 0,41 3 5 0,52 0,64 7,81 9,02 0,09
1800 0,88 0,56 3 5 0,7 0,81 9,61 10,76 0,083
2000 0,88 0,76 3 5 0,93 1,05 11,68 12,92 0,075
90 Плити керамічні для підлоги 2000 0,88 0,89 3 5 0,96 1,1 11,63 12,55 0,06
3.4 Кладка цегляна з повнотілої цегли
91 Глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині 1800 0,88 0,56 1 2 0,70 0,81 9,2 10,12 0,11
92 Глиняної звичайної на цементно-шлаковому розчині 1700 0,88 0,52 1,5 3 0,64 0,76 8,64 9,7 0,12
93 Глиняної звичайної на цементно-перлітовому розчині 1600 0,88 0,47 2 4 0,58 0,70 8,08 9,23 0,15
94 Силікатної на цементно-піщаному розчині 1800 0,88 0,70 2 4 0,76 0,87 9,77 10,9 0,11
95 Трепельної на цементно-піщаному розчині 1000 0,88 0,29 2 4 0,41 0,47 5,35 5,96 0,23
1200 0,88 0,35 2 4 0,47 0,52 6,26 6,49 0,19
96 Шлакової на цементно-піщаному розчині 1500 0,88 0,52 1,5 3 0,64 0,70 8,12 8,76 0,11
3.5 Матеріали покрівельні, гідроізоляційні та покриття полімерні для підлог
97 Листи азбестоцементні 1600 0,84 0,23 2 3 0,35 0,41 6,14 6,8 0,03
1800 0,84 0,35 2 3 0,47 0,52 7,55 8,12 0,03
98 Матеріали бітумні, бітумно-полімерні покрівельні та гідроізоляційні 1000 1,68 0,17 0 0 0,17 0,17 4,56 4,56 0,008
1200 1,68 0,22 0 0 0,22 0,22 5,69 5,69 0,008
1400 1,68 0,27 0 0 0,27 0,27 6,8 6,8 0,008
99 Асфальтобетон 2100 1,68 1,05 0 0 1,05 1,05 16,43 16,43 0,008
100 Руберойд, пергамін 600 1,68 0,17 0 0 0,17 0,17 3,53 3,53 —
Закінчення таблиці Л.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
101 Лінолеум полівінілхлоридний на теплоізоляційній підоснові 1600 1,47 0,33 0 0 0,33 0,33 7,52 7,52 0,002
1800 1,47 0,38 0 0 0,38 0,38 8,56 8,56 0,002
102 Лінолеум полівінілхлоридний на тканинній основі 1400 1,47 0,23 0 0 0,23 0,23 5,87 5,87 0,002
1600 1,47 0,29 0 0 0,29 0,29 7,05 7,05 0,002
103 Лінолеум полівінілхлоридний багатошаровий та одношаровий без підоснови 800 1,47 0,17 0 0 0,17 0,17 3,32 3,32 0,002
1200 1,47 0,21 0 0 0,21 0,21 4,51 4,51 0,02
3.6 Метали та скло
104 Сталь арматурна 7850 0,482 58 0 0 58 58 126,5 126,5 0
105 Чавун 7200 0,482 50 0 0 50 50 112,5 112,5 0
106 Алюміній 2600 0,84 221 0 0 221 221 187,6 187,6 0
107 Латунь, мідь 8500 0,42 407 0 0 407 407 326 326 0
108 Скло віконне 2500 0,84 0,76 0 0 0,76 0,76 10,79 10,79 0
Для будівельних матеріалів, що не зазначені у таблиці Л.1, розрахункові значення теплофізичних характеристик визначають на підставі експериментальних випробувань з виконанням наступних процедур.
Л.2.1. Теплопровідність матеріалу у сухому та зволоженому стані визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-105 (ГОСТ 7076).
Л.2.2 Випробування проводять із застосуванням випробувального обладнання та засобів вимірювальної техніки: прилад для визначення теплопровідності за ДСТУ Б В.2.7-105 з точністю визначення теплопровідності матеріалів ± 3 %; пристрій для зволоження зразків; лабораторні сушильні печі; кліматична камера, що дозволяє задавати температуру повітря у діапазоні від мінус 30 °С до +60 °С з точністю ± 1 °С; ваги; вимірювальні засоби. Усі засоби вимірювань повинні супроводжуватись посвідченнями державної метрологічної повірки у встановленому порядку
Л.2.3 Випробування виконують на зразках, виготовлених відповідно до нормативної технічної документації на ці вироби. Допускається проведення випробувань нових матеріалів на стадії їх розробки за відсутності комплекту технічної документації.
Відбір зразків здійснюють методом випадкової вибірки. Для випробувань відбирають не менше п'яти однотипних зразків.
Випробування виконують на зразках у вигляді прямокутного паралелепіпеда, лицьові грані якого мають форму квадрата з довжиною сторони не менше 250 мм. Товщина зразка може становити від 20 мм до 50 мм. Лицьові грані зразка повинні бути плоскими й паралельними. Відхилення лицьових граней зразка від паралельності не повинне бути більше 0,5 мм. Товщину зразка вимірюють штангенциркулем із похибкою не більше 0,1 мм. Довжину й ширину зразка вимірюють лінійкою з похибкою не більше 0,5 мм.
Зразок висушують до постійної маси при температурі, зазначеній у нормативному документі на матеріал або виріб. Зразок вважається висушеним до постійної маси, якщо різниця між двома послідовними вимірюваннями маси після чергового зважування не перевищує 0,5 % за період не менше ніж 0,5 год. До проведення випробувань зразок витримується в ексикаторі з відносною вологістю не більше 20 %.
Л.2.4 Визначення теплопровідності матеріалу λ0i , Вт/(м · К), виконують на зразках в сухому їх стані за ДСТУ Б В.2.7-105. Випробування виконують при середній температурі зразка (25-30) °С.
Визначають масу кожного зразка т0i , кг, і густину ρ0i , кг/м3.
Визначають характеристики матеріалу в сухому стані
, (Л.1)
де Ν - кількість зразків, що випробовувалися;
, (Л.2)
де δλ - сумарна методична та систематична похибка вимірювань, Вт/(м · К).
Л.2.5 Визначення розрахункової вологості матеріалу
За наявності у таблиці Л1 аналогічних матеріалів за складом і структурою з матеріалом, що випробовується, розрахункові значення вологості wA , wБ приймаються відповідно до даних для аналогу. За відсутності аналогу проводять експериментальне визначення характеристик wA , wБ
шляхом сорбційного зволоження зразків матеріалу згідно з ГОСТ 24816 послідовно при відносній вологості повітря відповідно 80 % та 95 %.
Після визначення значень wA (при 80 %-й відносній вологості повітря) та wБ (при 95 %-й відносній вологості повітря) здійснюють зволоження зразка до значень, близьких до wA , wБ (у подальшому розрахункові значення wp).
Л.2.6 Масу зразка, до якої його необхідно зволожити, щоб одержати значення, що відповідає wp визначають за формулою
= m0 (l + 0,01 wp). (Л.3)
.
Примітка. При зволоженні волокнистих матеріалів застосовувати краплинно-повітряне зволоження не допускається.
Після досягнення необхідного значення вологості зразок загортають у поліетиленову плівку, яку запаюють по всіх гранях та розміщують на горизонтальній поверхні. Щогодини протягом 4 год зразок перевертають із однієї лицьової сторони на іншу. Встановлюють зразок вертикально і витримують не менше ніж 2 доби для матеріалів на основі мінеральної або скляної вати, для матеріалів з пінопластів - не менше ніж 10 діб, для всіх інших матеріалів - не менше ніж 14 діб, перевертаючи зразок кожної доби.
Процедуру зволоження виконують для всієї вибірки зразків.
Л.2.7 Теплопровідність матеріалу у зволоженому стані при значеннях вологості зразків, близьких до розрахункових, визначають за ДСТУ Б В.2.7-105 при розрахунковій температурі матеріалу і конструкції за опалювальний період року (+10 °С). Градієнт температури в зразку під час випробувань не повинен перевищувати 1°С/см.
Допускається проведення випробувань при середній температурі зразка +25 °С.
, матеріалу при wA , wБ .
Л.2.9 Розрахункові значення теплопровідності визначають за формулами:
кк км + δλ. (Л.4)
При проведенні випробувань при середній температурі зразка +25 °С розрахункові значення теплопровідності визначають за формулами:
кк км кt + δλ , (Л.5)
де кκ - коефіцієнт урахування впливу кліматичної деструкції матеріалів у процесі експлуатації на їх теплопровідність, визначається на підставі експериментальних досліджень матеріалів. За їх відсутності коефіцієнт приймається 1,2 для полімерних матеріалів; для волокнистих - 1,1; для виробів з природної органічної сировини - 1,05; для інших матеріалів - 1,0;
км - коефіцієнт урахування впливу якості будівельно-монтажних робіт на зміну теплопровідності матеріалу. Для м'яких матеріалів з міцністю на стиск менше ніж 0,035 МПа при 10 %-й деформації він приймається 1,1; для матеріалів з міцністю на стиск 0,035 МПа та більше при 10 %-й деформації - 1;
кt - коефіцієнт урахування різниці температур при випробуваннях та розрахункових умовах експлуатації, визначається на підставі експериментальних досліджень або приймається за аналогом відносно складу і структури матеріалу.
Л.2.10 Коефіцієнти теплозасвоєння матеріалів sa , sб при wA , wБ визначаються за формулами:
, (Л.8)
, (Л.9)
де ρ0 - густина матеріалу, кг/м3 ,
с0 - теплоємкість матеріалу, кДж/(кг · К), що визначається за ГОСТ 23250, або приймається за таблицею Л1 за аналогом щодо складу і структури матеріалу.
М.1 Приведений опір теплопередачі світлопрозорих огороджувальних конструкцій розраховується за формулою
, (М.1)
де RΣсп - приведений опір теплопередачі світлопрозорої ділянки, що приймається залежно від характеристик скління (склопакетів) - відстані між шарами скла, виду газонаповнення та ступеня чорноти поверхні скла згідно з таблицею М.1;
Fсп - площа світлопрозорої частини, м2;
RΣi , Fі, - опір теплопередачі та площа і-го непрозорого елемента;
n - кількість непрозорих елементів конструкції з певними значеннями RΣi , Fі ;
kj - лінійний коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м · К), j-го конструктивного непрозорого елемента світлопрозорої конструкції, що визначається за И.4 на підставі розрахунків двомірних (тримірних) температурних полів;
Lj - лінійний розмір, м, j-го конструктивного непрозорого елемента світлопрозорої конструкції;
т - кількість непрозорих елементів конструкції, для яких необхідно визначати kj.
Таблиця М1 - Приведений опір теплопередачі склопакетів
Кількість камер у склопакеті Варіанти скління* Газовий склад середовища камер склопакетів, %
Опір теплопередачі м2К/Вт
Повітря Криптон Аргон
1 2 3 4 5 6
1 4М1 - 8 - 4М1 100
0,28
1 4М1 -10 - 4М1 100
0,29
1 4М1 - 12 - 4М1 100
0,30
1 4М1 - 16 - 4М1 100
0,32
1 4М1 - 8 - 4М1
100 0,30
1 4М1 - 10 - 4М1
100 0,31
1 4М1 - 12 - 4М1
100 0,32
1 4М1 - 16 - 4М1
100 0,34
1 4М1 - 16 - 4М,
100
0,38
1 4М1 - 8 - 4К 100
0,47
1 4М1 - 10- 4К 100
0,49
1 4М1 - 12 - 4К 100
0,51
1 4М1 - 16 - 4К 100
0,53
1 4М1 - 8- 4К
100 0,53
1 4М1 - 10 - 4К
100 0,55
Продовження таблиці Ml
Кількість камер у склопакеті Варіанти скління* Газовий склад середовища камер склопакетів, % Опір теплопередачі, м2К/Вт
Повітря Криптон Аргон
1 4М1 -12-4К
100 0,57
1 4М1 -16-4К
100 0,59
1 4М1 -16-4К
100
0,62
1 4К-16-4К
100
0,67
1 4М1 – 8-4і 100
0,51
1 4М1-10-4і 100
0,53
1 4М1-12-4і 100
0,56
1 4М1 -16-4i 100
0,59
1 4М1 -8-4і
100 0,57
1 4М1 -10-4і
100 0,60
1 4М1-12-4і
100 0,63
1 4М1 -16-4І
100 0,66
1 4М1-16-4і
100
0,75
1 4М1 -16-4І
75 25 0,72
1 4М1-16-4і
50 50 0,70
1 4М1-16-4і
25 75 0,67
2 4М1 -6-4М1-6-4М1 100
0,42
2 4М1 -8-4М1-8-4М1 100
0,45
2 4М1 -10-4М1 -10-4М1 100
0,47
2 4М1 -12-4М1 -12-4М1 100
0,49
2 4М1 -16-4М1 -16-4М1 100
0,52
2 4М1 - 6-4М1-6-4М1
100 0,44
2 4М1 - 8-4М1- 8-4М1
100 0,47
2 4М1 - 8-4М1- 8-4М1
100
0,51
2 4М1-10-4М1-10-4М1
100 0,49
2 4М1 -12-4М1 -12-4М1
100 0,52
2 4М1 -16-4М1 -16-4М1
100 0,55
2 4М1 - 6-4М1 - 6-4К 100
0,53
2 4М1 - 8-4М1 - 8-4К 100
0,55
2 4М1 -10-4М1 -10-4К 100
0,59
2 4М1 -12-4М1 -12-4К 100
0,61
2 4М1-16-4М1-16-4К 100
0,65
2 4М1 - 6-4М1 - 6-4К
100 0,60
2 4М1 -8-4М1 -8-4К
100 0,62
2 4Μ1 -10-4Μ1 -10-4Κ
100 0,65
2 4М1 -12-4М1 -12-4К
100 0,68
2 4М1 -16-4М1 -16-4К
100 0,72
2 4Μ1 -10-4Μ1 -10-4Κ
100
0,85
2 4М1 -10-4М1 -10-4К
75 25 0,82
Закінчення таблиці Ml
Кількість камер у склопакеті Варіанти скління* Газовий склад середовища камер склопакетів, % Опір теплопередачі м2К/Вт
Повітря Криптон Аргон
2 4М1-10-4М1-10-4К
50 50 0,80
2 4М1-10-4М1-10-4К
25 75 0,78
2 4К-10-4М1-10-4К 100
0,73
2 4Мг10-4К-10-4К
100
1,28
2 4К-10-4М1-10-4К
100
1,32
2 4М1-8-4М1-8-4і 100
0,61
2 4М1-10-4М1-10-4і 100
0,64
2 4М1-12-4М1-12-4i 100
0,68
2 4М1-16-4М1-16-4i 100
0,72
2 4М1-6-4М1 -6-4і
100 0,64
2 4М1-8-4М1-8-4і
100 0,67
2 4М1-10-4М1-10-4і
100 0,71
2 4М1-12-4М1-12-4i
100 0,75
2 4М1-16-4М1-16-4i
100 0,80
2 4М1-10-4М1-10-4i
100
0,94
2 4М1-10-4М1-10-4і
75 25 0,90
2 4М1-10-4М1-10-4і
50 50 0,85
2 4М1-10-4М1-10-4і
25 75 0,78
2 4і-10-4М1 -10-4і 100
0,93
2 4і-10-4М1-10-4і
100
1,35
2 4і-10-4М1 -10-4i
75 25 1,28
2 4І-10-4М1-10-4і
50 50 1,18
2 4і-10-4М1-10-4і
25 75 1,14
* Примітка. Порядок скління - від зовнішньої поверхні.
Позначення скла: М1 - листове стандартне, К - енергозберігаюче з твердим покриттям, і - енергозберігаюче з м'яким покриттям.
M2. Температурний перепад Δtпр для огороджувальних конструкцій з коефіцієнтом скління не більше ніж 0,18 при виконанні умови за формулою (2) розраховується тільки для непрозорої частини огорожі за формулою
Δtпр =tв - τвпр , (Μ.2)
де τвпр - приведена температура внутрішньої поверхні °С термічно неоднорідної непрозорої конструкції, що розраховується при розрахунковому значенні температури внутрішнього повітря tв, прийнятому залежно від призначення будинку за додатком Г, і розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря tз, прийнятому залежно від температурної зони експлуатації будинку за додатком Ж за формулою
(Μ.3)
Μ.3 Для огороджувальних конструкцій з коефіцієнтом скління 0,18 і більше температурний перепад Δtпр при виконанні умови за формулою (2) розраховується за формулою
. (Μ.4)
, Fн - приведена температура внутрішньої поверхні °С та площа, м2, непрозорої частини огороджувальної конструкції;
Fсп - площа світлопрозорої частини, м2;
- приведена температура внутрішньої поверхні °С світлопрозорої частини огороджувальної конструкції, що розраховується за формулою
, (Μ.5)
де τсп Fсп - середня температура внутрішньої поверхні °С та площа, м2, склопакета чи скла;
τj, Fj - середня температура внутрішньої поверхні, °С, та площа, м2, j-го конструктивного непрозорого елемента (імпосту, стулок, рами, дистанційних рамок склопакета, ригелів, стояків тощо) світлопрозорої конструкції відповідно.
(довідковий)
Н.1 Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період qбуд , кВт · год/м2 або кВт · год/м3, визначається за формулою
qбуд = Qрік / Fh або qбуд = Qрік / Vh , (Η.1)
де Qрік - витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт · год, що визначається на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків згідно з Н.2;
Fh, Vh - опалювана площа або об'єм будинку, м2 або м3, що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП 2.04.05, а також положеннями Н.3.
Н.2 Розрахункові витрати теплової енергії Qрік визначаються за формулою
Qрік = [Qk - ( Qвн п + Qs) · ν · ς] · βh , (Η.2)
де Qk - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку будинку, кВт · год, визначаються за формулою
Qk = χ1 · Kбуд · Dd · FΣ , (Н.3)
де χ1 = 0,024 - розмірний коефіцієнт;
Kбуд - загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2 · К), визначається за формулою
Kбуд = kΣпр + kінф (Н.4)
де kΣпр - приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м2 · К), що визначається за формулою
kΣпр = ξ (Fнп / RΣпр нп + Fсп / RΣпр сп+ Fд / RΣпр д + Fпк / RΣпр пк + Fц / RΣпр ц) / FΣ , (Н.5)
де ξ - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огорож за сторонами світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи н будинок; для житлових будинків ξ = 1,13, для інших будинків ξ = 1,1;
Fнп, Fсп, Fд, Fпк, Fц - площа відповідно стін (непрозорих частин), світлопрозорих конструкції (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольнго перекриттів, м2;
RΣпр нп , RΣпр сп , RΣпр д , RΣпр пк, RΣпр ц - приведений опір теплопередачі відповідно стін, світлопрозорих конструкцій (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних пере криттів), цокольних перекриттів, м2 ·°С/Вт; підлог по грунту - з урахуванням їх поділу на зони із значенням опору теплопередачі;
FΣ - внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини будинку, що опалюється з урахуванням покриття (перекриття) верхнього поверху й перекриття підлоги нижнього опалюваного приміщення, м2;
kінф - умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, Вт/(м2 · К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, визначається за формулою
kінф = χ2 · с · nоб · υv · Vh · γЗ · η / FΣ , (Н.6)
де χ2 = 0,278 - розмірний коефіцієнт;
с - питома теплоємність повітря, приймається 1 кДж/(кг · К);
поб - середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год-1, що визначається експериментально або приймається за нормами проектування будинків: для приміщень житлових та громадських будинків - за вимогами ДБН В.2.2-15; для інших будинків - згідно з вимогами СНиП 2.04.05 та відповідних норм;
υν - коефіцієнт зниження об'єму повітря у будинку, яким враховується наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. За відсутності точних даних приймається υν = 0,85;
Vh - те саме, що у формулі (Н.1), м3;
γЗ - середня густина повітря, що надходить до приміщення за рахунок інфільтрації та вентиляції, кг/м3, визначається за формулою
γЗ = 353 / [273+0,5·(tв + tоп з)], (Η.7)
де tв - розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень будинків, що визначається за таблицею Г2, °С;
tоп з - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С, що визначається згідно зі СНиП 2.01.01;
η - коефіцієнт впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що приймається 0,7 - для стиків панелей стін, а також багатостулкових вікон; 0,8 - для двостулкових вікон і балконних дверей; 1,0 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при цьому коефіцієнт η приймається за найбільшим значенням, єдиним для всього будинку;
FΣ - те саме, що у формулі (Н.3);
Dd - кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається залежно від температурної зони експлуатації будинку згідно з додатком В. Для І температурної зони приймається Dd = 3750 °С · діб, для II температурної зони приймається Dd = 3250 °С · діб, для III температурної зони приймається Dd = 2750 °С · діб, для IV температурної зони приймається Dd = 2250 °С · діб;
Qвн п - побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт, що визначаються за СНиП 2.04.05;
Qs - теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт · год, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу - північ (Пн), схід (С), південь (Пд) і захід (З), або за проміжними напрямками (північ - захід (ПнЗ), північ - схід (ПнС), південь - схід (ПдС) і південь - захід (ПдЗ), визначаються за формулою
Qs = ζв εв (FПн ІПн + FC IC + FПд IПд + FЗ IЗ) + ζз л εз л Fсп л Іг , (Η. 8)
де ζв , ζз л - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відносно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, що приймаються за таблицею Н.1;
εв , εз л - коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації для світлопрозорих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світло-прозорих конструкцій або за таблицею Н.1; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45° і більше варто вважати як вертикальні вікна, з кутом нахилу менше 45°- як зенітні ліхтарі;
FПн , FC, FПд, FЗ,- площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма сторонами світу, м2;
Fсп л - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м2;
ІПн , IC, IПд , IЗ), - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, спрямована на вертикальну поверхню за умов хмарності, відповідно орієнтована за чотирма фасадами будинку, кВт · год/м2 (для проміжних орієнтирів фасадів будинків, що відрізняються від напрямків на Пн, Пд, З, С (ПнЗ, ПнС, ПдЗ, і ПдС), величину сонячної радіації треба визначати за інтерполяцією);
Іг - середня величина сонячної радіації за опалювальний період, спрямована на горизонтальну поверхню, за умов хмарності, кВт · год/м2.
Таблиця H.1 - Значення коефіцієнтів затінення світлового прорізу ςв и ςз л і відносного проникнення сонячної радіації, εв і εз л , відповідно вікон і зенітних ліхтарів
Заповнення світлового прорізу Коефіцієнти ζв і ζз л ; εв і εз л
при дерев'яних або ПВХ плетіннях при алюмінієвих плетіннях
ζв і ζз л εв і εз л ζв і ζз л εв і εз л
Подвійне скління з селективним і -покриттям на внутрішньому склі:
- однокамерні склопакети в одинарних плетіннях
- подвійне скління в спарених плетіннях
- подвійне скління в роздільних плетіннях
0,80 0,75 0,65
0,54 0,65 0,60
0,80 0,70 0,60
0,54 0,65 0,60
Потрійне скління із звичайного скла в окремо спарених плетіннях 0,50 0,70 0,50 0,70
Однокамерні склопакети й одинарне скління у роздільних плетіннях 0,60 0,63 0,60 0,63
Однокамерний склопакет із селективним покриттям і одинарне скління у роздільних плетіннях 0,60 0,58 0,60 0,58
Двокамерні склопакети із селективним покриттям на внутрішньому склі та в одинарному плетінні 0,8 0,48 0,8 0,48
ν - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій будинків акумулювати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі і визначається згідно ДБН В.2.5-24; за відсутності точних даних слід приймати ν = 0,8;
ς - коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення; рекомендовані значення ς = 1,0 - в однотрубній системі з термостатами та з пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти (ІТП) або поквартирним горизонтальним розведенням; ς = 0,95 - у двотрубній системі опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП; ς = 0,9 - в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП, а також у двотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,85 - в однотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; ς = 0,7 - у системі без термостатів та з центральним авторегулюванням на ІТП з коригуванням за температурою внутрішнього повітря; ς = 0,5 - у системі без термостатів та без авторегулювання на ІТП (регулювання центральне в ІТП або котельні);
βh - коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системою опалення, пов'язане з диcкретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огорож, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших протяжних будинків βh = 1,13, для будинків баштового типу βh = 1,11.
Η.3 Опалювана площа будинку визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного опалюваного цокольного й підвального) будинку, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки і внутрішні стіни. При цьому площа сходових кліток і ліфтових шахт включається до площі поверху.
В опалювану площу будинку не включаються площі теплих горищ і підвалів, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, сходових кліток, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.
Для підземних автостоянок опалюваний об'єм обмежується перекриттям над автостоянкою.
Η.3.1 При визначенні площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1,2 м при нахилі 30° до обрію; 0,8 м - при 45° - 60°; при 60° і більше площа вимірюється до плінтусу.
Н.3.2 Площа житлових приміщень будинку визначається як сума площ усіх спільних кімнат (віталень) і спалень.
Н.3.3 Загальна площа зовнішніх стін (з урахуванням віконних і дверних прорізів) визначається як добуток периметра зовнішніх стін по внутрішній поверхні на внутрішню висоту будинку, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху з урахуванням площі віконних і дверних укосів глибиною від внутрішньої поверхні стіни до внутрішньої поверхні віконного або дверного блока. Сумарна площа вікон визначається за розмірами прорізів у світлі. Площа зовнішніх стін (непрозорої частини) визначається як різниця загальної площі зовнішніх стін і площі вікон і зовнішніх дверей.
Н.3.4 Площа горизонтальних зовнішніх огороджувальних конструкцій (покриття, горищного й цокольного перекриття) визначається, як площа поверху будинку (у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін). При похилих поверхнях стель останнього поверху площа покриття, горищного перекриття визначається, як площа внутрішньої поверхні стелі.
(довідковий)
, °С, виконується за формулою
. (П.1)
- розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря, °С, що визначається за формулою
; (П.2)
в огороджувальній конструкції, що визначається за формулою
, (П.3)
- максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря в липні, °С, приймається згідно зі СНиП 2.01.01;
χ - коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції, визначається за таблицею П.1;
Imax , Iсер , - відповідно максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації (прямої і розсіяної), Вт/м2, прийняті згідно зі СНиП 2.01.01 для зовнішніх стін як для вертикальних поверхонь західної орієнтації і для покриття - як для горизонтальної поверхні;
αзл - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції за літніми умовами, Вт/(м2 · К), визначається за формулою П.4;
D - теплова інерція огороджувальної конструкції, що визначається за формулою (4);
s1 , s2 ,..., sn - розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу окремих шарів огороджувальної конструкції, Вт/(м2 · К), приймаються за додатком Л для умов експлуатації А;
Υ1 , Υ2 , ... , Υn-1 , Υn - коефіцієнти теплозасвоєння зовнішньою поверхнею окремих шарів огороджувальної конструкції, Вт/(м2 · К), що визначаються за формулами (П.5) або (П.6);
П.2. Порядок нумерації шарів у формулі (П.3) приймається у напрямку від внутрішньої поверхні конструкції до зовнішньої.
П.3. Коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції для умов літньої пори року αзл , Вт/(м2 · К), визначається за формулою
), (П.4)
де ν - мінімальна з середніх швидкостей вітру по румбах за липень, м/с, повторюваність яких складає 16 % і більше, прийнята згідно зі СНиП 2.01.01, але не менше 1 м/с.
П.4 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару Y, Вт/(м2 · К), з тепловою інерцією D ≥ 1 треба приймати рівним розрахунковому коефіцієнту теплозасвоєння s матеріалу цього шару конструкції з таблицею Л.1 додатка Л.
П.5 Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару Y з тепловою інерцією D < 1 визначають розрахунком, починаючи з першого шару (розраховуючи від внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції):
а) для першого шару за формулою
; (П.5)
б) для i-го шару за формулою
, (П.6)
де R1 ,Ri - термічні опори відповідно першого та i-го шарів огороджувальноі конструкції, м2 ∙К/Вт, що визначаються за формулою (5).
Таблиця П.1 - Коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огороджувальноі конструкції
Матеріал зовнішньої поверхні огороджувальноі' конструкції Коефіцієнт поглинання сонячної радіації, χ
Алюміній 0,5
Азбестоцементний лист 0,65
Асфальтобетон 0,9
Бетон 0,7
Дерево нефарбоване 0,6
Захисний шар рулонної покрівлі зі світлого гравію 0,65
Цегла керамічна 0,7
Цегла силікатна 0,6
Облицювання природним каменем білим 0,45
Пофарбування силікатне темносіре 0,7
Пофарбування вапняне біле 0,3
Плитка облицювальна керамічна 0,8
Плитка облицювальна скляна 0,6
Плитка облицювальна біла або палева 0,45
Руберойд з піщаною засипкою 0,9
Сталь листова, пофарбована білою фарбою 0,45
Сталь листова, пофарбована темночервоною фарбою 0,8
Сталь листова, пофарбована зеленою фарбою 0,6
Сталь покрівельна оцинкована 0,65
Скло облицювальне 0,7
Штукатурка вапняна темносіра або теракотова 0,7
Штукатурка цементна світлоблакитна 0,3
Штукатурка цементна темнозелена 0,6
Штукатурка цементна кремова 0,4
(довідковий)
РОЗРАХУНКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ АМПЛІТУДИ КОЛИВАНЬ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ ПРИМІЩЕННЯ ПРИ ОЦІНЦІ ТЕПЛОСТІЙКОСТІ В ЗИМОВИЙ ПЕРІОД
, °С, розраховується за формулою
, (Р.1)
де qбуд - тепловтрати приміщення, Вт, що визначаються згідно з положеннями СНиП 2.04.05;
т - коефіцієнт нерівномірності тепловіддачі системи опалення, приймається згідно з таблицею Р1;
Fj - площа внутрішньої поверхні j-ї зовнішньої огороджувальної конструкції, м2;
К - кількість зовнішніх огороджувальних конструкцій у приміщенні;
Bj - коефіцієнт теплопоглинання, Вт/(м2 · К), внутрішньою поверхнею j-ї зовнішньої огороджувальної конструкції приміщення, що визначається за формулою
, (Р.2)
де Yв - коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні огорожі, Вт/(м2 ∙ К), визначається за (Р.2) -(Р.3);
αв - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, Вт/(м2 ∙ К), що приймається згідно з додатком Е.
Таблиця Р.1 - Коефіцієнт нерівномірності тепловіддачі систем опалення
Тип опалення т
Водяне опалення будівель з безперервним обслуговуванням 0,1
Опалення з використанням малотеплоємних приладів:
а) нагрівання приладів опалення протягом 18 год з перервою 6 год
б) нагрівання приладів опалення протягом 12 год з перервою 12 год
в) нагрівання приладів опалення протягом 6 год з перервою 18 год
0,8 1,4 2,2
Поквартирне водяне опалення (час обслуговування 6 год) 1,5
Пічне опалення теплоємними печами під час топлення їх один раз на добу:
- товщина стінок печі у 1/2 цеглини
- товщина стінок печі у 1/4 цеглини
від 0,4 до 0,9* від 0,7 до 1,4*
Примітка * Менше значення т відповідає масивним печам, більше - менш масивним легким печам.
При топленні печей двічі на добу величину т треба зменшувати у 2,5 - 3 рази для печей з товщиною у 1/2 цеглини, та у 2-2,3 раза при товщині у 1/4 цеглини.
Р.2 Показник теплозасвоєння внутрішньою поверхнею непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулами:
а) коли внутрішній шар огороджувальної конструкції має теплову інерцію D ≥ 1, то
Yв = s1, (Р.3)
б) якщо теплова інерція першого шару огороджувальної конструкції D1 < 1, а першого і другого шарів конструкції D1+ D2 ≥ 1, то коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні розраховується за формулою
, (Р.4)
де R1, s1, s2 - термічний опір та коефіцієнти теплозасвоєння відповідно першого та другого шарів;
в) якщо теплова інерція перших η шарів конструкції D1 + D2 +...+ Dn < 1, а теплова інерція n+1 шарів D1 + D2 +...+ Dn + Dn+1 ≥ 1, то коефіцієнт теплозасвоєння внутрішньої поверхні потрібно визначати з урахуванням коефіцієнтів теплозасвоєння n шарів за формулами для n-го шару
; (Ρ.5)
для i-го шару (i = n-1, n-2, ... 1)
. (Ρ.6)
Для термічно неоднорідних шарів конструкції потрібно визначати середній коефіцієнт теплозасвоєння матеріалом цього шару scep , Вт/(м2 · К), за формулою
, (Ρ.7)
де sn - коефіцієнт теплозасвоєння окремих матеріалів шару, Вт/(м2 · К);
Fn - площа, що займають окремі матеріали по поверхні шарів, м2.
, (Ρ.8)
Р.3. Показник теплозасвоєння внутрішньою поверхнею світлопрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою
де RΣc - опір теплопередачі світлопрозорої конструкції, м2 · К/Вт, приймається на підставі результатів випробувань згідно з ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1-99) акредитованими лабораторіями або за результатами теплових розрахунків конструкції за додатком М.
(довідковий)
Показник теплозасвоєння поверхнею підлоги YП , Вт/(м2 ∙К), визначають:
а) якщо покриття підлоги (перший шар конструкції підлоги) має теплову інерцію D1 = R1 s1 ≥ 0,5,
показник теплозасвоєння поверхнею підлоги визначають за формулою
YП = 2s1 ; (С.1)
б) якщо перші n шарів конструкції підлоги (п ≥ 1) мають теплову інерцію D1 + D2 +...+ Dn < 0,5,
але теплова інерція n + 1 шарів D1 + D2 +...+ Dn +1 ≥ 0,5, показник теплозасвоєння підлоги YП
визначається послідовним розрахунком показників теплозасвоєння поверхнями шарів конструкції,
починаючи з п-го до 1-го за формулами:
- для п-го шару
; (С.2)
- для і-го шару (і= n-1; п-2;...; 1)
. (С.3)
Показник теплозасвоєння поверхнею підлоги YП приймається рівним показнику теплозасвоєння поверхні 1-го шару Υ1.
У формулах (С.1) - (С.3) та нерівностях:
D1, D2,…, Dn+1 - теплова інерція відповідно 1-го, 2-го,..., (n+1)-го шарів конструкції підлоги, що визначається за формулою (4);
Ri , Rn - термічні опори, м2 · °С/Вт, i-го й n-го шарів конструкції підлоги, що визначається за формулою (5);
s1 , s2 , sn , sn+1 - розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу 1-го, 2-го, ..., n , (n+1)-го шарів конструкції підлоги, Вт/(м2 · К), що приймаються згідно з таблицею Л1 додатка Л для умов експлуатації А;
Yі+1 - показник теплозасвоєння поверхні (i+1)-го шару конструкції підлоги, Вт/(м2 · К).
(обов'язковий)
Т.1 Розрахункова різниця тисків Δp , Па, визначається за формулою
Δp=(H-hi)(γз - γв)+0,03γзν2βν, (Τ.1)
де H - висота будинку (від рівня підлоги першого поверху до верху витяжної шахти), м;
hi - висота від рівня підлоги першого поверху до середини огороджувальної конструкції i-го поверху, для якого проводиться розрахунок, м;
γз, γв - питома вага відповідно зовнішнього та внутрішнього повітря, Н/м3, що розраховується за формулами:
γз = 3463 / (273 + tз), γв = 3463 / (273 + tв) , (Τ.2)
де tз - розрахункове значення температури зовнішнього повітря, °С, що приймається залежно від температурної зони за додатком Ж;
tв - розрахункове значення температури внутрішнього повітря, °С, що приймається залежно від призначення будинку згідно з додатком Г2;
ν - максимальна із середніх швидкостей вітру за румбами за січень, м/с, повторюваність яких складає 16 % та більше, прийнята згідно зі СНиП 2.01.01;
βv - коефіцієнт, що враховує зміну швидкості повітря за висотою будівлі, який приймається згідно з таблицею Т.1
Таблиця Т.1 - Коефіцієнт урахування швидкості руху зовнішнього повітря залежно від висоти будівлі
Висота будівлі, h i, м Коефіцієнт βv залежно від характеристики місцевості
А В С
≤5 0,75 0,50 0,40
10 1,00 0,65 0,40
20 1,25 0,85 0,55
40 1,50 1,10 0,80
60 1,70 1,30 1,00
80 1,85 1,45 1,15
100 2,00 1,60 1,25
150 2,25 1,90 1,55
200 2,45 2,10 1,80
250 2,65 2,30 2,00
300 2,75 2,50 2,20
350 2,75 2,75 2,35
Примітка 1. А - відкрите узбережжя моря, озера, водосховища, поле.
В - територія, лісовий масив тощо з рівномірно розташованими перешкодами заввишки понад 10 м.
С - місцевість з розташованими будинками заввишки понад 25 м.
Примітка 2. Споруда вважається розташованою на місцевості даного типу, якщо ця місцевість є незмінною з навітряного боку споруди на відстань до 30h при висоті споруди до 60 м та 2 км - при більшій висоті будівлі.
Т.2 Опір повітропроникності непрозорих огороджувальних конструкцій розраховується за формулою
, (Τ.3)
-опір повітропроникності г-го шару конструкції, м2 · год · Па/кг, що приймається згідно з
таблицею Т.2;
N - кількість шарів у конструкції.
Таблиця Т.2 - Значення опору повітропроникності будівельних матеріалів та виробів
Матеріали та конструкції Товщина шару, мм Опір повітропроникності Rg,м2∙год Па/кг
Бетон суцільний (без швів) 100 19620
Газо- та пінозолобетон суцільний (без швів) 140 21
Вапняк-черепашник 500 6
Картон будівельний (без швів) 1,3 64
Цегляне мурування із суцільної цегли на цементно-піщаному розчині завтовшки в одну цеглину та більше 250 та більше 18
Цегляне мурування із суцільної цегли на цементно-піщаному розчині завтовшки в половину цеглини 120 2
Цегляне мурування із суцільної цегли на цементно-шлаковому розчині завтовшки в одну цеглину та більше 250 та більше 9
Цегляне мурування із суцільної цегли на цементно-шлаковому розчині завтовшки в половину цеглини 120 1
Цегляне мурування з керамічної порожнистої цегли на цементно-піщаному розчині завтовшки в 1/2 цеглини - 2
І Мурування із легкобетонного каменя на цементно-піщаному розчині 400 13
Мурування із легкобетонного каменя на цементно-шлаковому розчині 400 1
Листи азбестоцементні із закладанням швів 8 196
Обшивка з обрізаних дощок, які з'єднані впритул у чверть або шпунт 20-25 1,5
Обшиття з гіпсової сухої штукатурки із закладанням швів 10 20
Ніздрюватий бетон автоклавний 100 1960
Ніздрюватий бетон неавтоклавний 100 196
Пінополістирол 50-100 79
Піноскло суцільне (без швів) 120 Повітронепроникне
Плити мінераловатні жорсткі 50 2
Руберойд 1,5 Повітронепроникне
Плити фанерні клеєні (без швів) 3-4 2940
Штукатурка на цементно-піщаному розчині по кам'яному або цегляному муруванню 15 373
Штукатурка вапняна по кам'яному або цегляному муруванню 15 142
Повітряні прошарки, мати та плити м'які з мінеральної вати та пухких матеріалів, засипки з керамзиту, піску тощо Незалежно 0
Таблиця Ф1 - Загальна інформація
Дата заповнення ( рік, місяць, число)
Адреса будинку
Розробник проекту
Адреса і телефон розробника
Шифр проекту будинку
Рік будівництва
Таблиця Ф2 - Розрахункові параметри
Найменування розрахункових параметрів Позначення Одиниця виміру Величина
Розрахункова температура внутрішнього повітря tв °С
Розрахункова температура зовнішнього повітря tз °С
Розрахункова температура теплого горища' tвг °С
Розрахункова температура техпідпілля tц °С
Тривалість опалювального періоду zоп доба
Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період t °С
Розрахункова кількість градусо-діб опалювального періоду Dd °С доба
Функціональне призначення, тип і конструктивне рішення будинку
Призначення
Розміщення в забудові
Типовий проект, індивідуальний
Конструктивне рішення
Таблиця Ф3 - Геометричні, теплотехнічні та енергетичні показники
Показники Позначення і розмірність показника Нормативне значення показника Розрахункове (проектне) значення показника Фактичне значення показника
Геометричні показники
Загальна площа зовнішніх огороджувальних конструкцій будинку FΣ, м2 -
В тому числі:
- стін
- вікон і балконних дверей
- вітражів
- ліхтарів
- покриттів (суміщених)
- горищних перекриттів (холодного горища)
Fнп, м2
Fспв, м2
Fсп вт, м2
Fсп л, м2
Fпк , м2
Fпк хг.М2
-
-
-
-
-
-
Закінчення таблиці Ф3
Показники Позначення і розмірність показника Нормативне значення показника Розрахункове (проектне) значення показника Фактичне значення показника
- перекриттів теплих горищ
- перекриттів надтехпідпіллями
- перекриттів над неопалюваними підвалами і підпіллями
- перекриттів над проїздами і під еркерами
- підлоги по грунту Fпк тг, м2
Fц1, м2
Fц2, м2
Fц3, м2
Fц, м2
-
-
-
-
-
Площа опалюваних приміщень Fh, м2 -
Корисна площа (для громадських будинків) Fl к, м2 -
Площа житлових приміщень і кухонь Fl ж, м2 -
Розрахункова площа (для громадських будинків) Fl р, м2 -
Опалюваний об'єм Vh, м3 -
Коефіцієнт скління фасадів будинку mск -
Показник компактності будинку Λк буд -
Теплотехнічні та енергетичні показники
Теплотехнічні показники
Приведений опір теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій:
- стін
- вікон і балконних дверей
- вітражів
- ліхтарів
- вхідних дверей, воріт
- покриттів (суміщених)
- горищних перекриттів (холодних горищ)
- перекриттів теплих горищ (включаючи покриття)
- перекриттів надтехпідпіллями
- перекриттів над неопалюваними підвалами або підпіллями
- перекриттів над проїздами й під еркерами
- підлоги по грунту RΣ пр, м2∙К/Вт
RΣ пр нп
RΣ пр сп в
RΣ пр сп вт
RΣ пр сп л
RΣ пр д
RΣ пр пк
RΣ пр г
RΣ пр тг
RΣ пр ц1
RΣ пр ц2
RΣ пр ц3
RΣ пр ц
Енергетичні показники
Розрахункові питомі тепловитрати qбуд,
кВт ∙ год/м2, (кВт ∙ год/м3)
Максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку Emax ,
кВт · год/м2.
(кВт · год/м3)
Клас енергетичної ефективності
Термін ефективної експлуатації теплоізоляційної оболонки та її елементів
Відповідність проекту будинку нормативним вимогам
Необхідність доопрацювання проекту будинку
Таблиця Ф4 - Класифікація будинків за енергетичною ефективністю
Класи енергетичної ефективності будинку Різниця в % розрахункового або фактичного значення питомих тепловитрат qбуд , від максимально допустимого значення Еmах ,
[(qбуд - Еmах) / Еmах ] ∙ 100% Рекомендації
А Мінус 50 та менше
В Від мінус 49 до мінус 10
С Від мінус 9 до плюс 5
D Від плюс 6 до плюс 25
Ε Від плюс 26 до плюс 75
F Плюс 76 та більше
Таблиця Ф5 - Висновки за результатами оцінки енергетичних параметрів будинку
Вказівки щодо підвищення енергетичної ефективності будинку
Рекомендовано:
-
-
Паспорт заповнений:
Організація
Адреса і телефон
Відповідальний виконавець
(довідковий)
Щ.1 Розрахунковий показник компактності будинку Λк буд , визначається за формулою
Λк буд =FΣIVh , (Ц.1)
де FΣ - загальна площа внутрішніх поверхонь зовнішніх огороджувальних конструкцій, включаючи покриття (перекриття) верхнього поверху і перекриття (підлоги) нижнього опалюваного приміщення, м2;
Vh - опалюваний об'єм будівлі, що дорівнює об'єму, обмеженому внутрішніми поверхнями зовнішніх огороджувальних конструкцій будинків, м3.
Щ.2 Рекомендовані значення щодо показника компактності, які слід виконувати при проектуванні житлових будинків, Λк буд , не більше:
0,25 - для 16-поверхових будівель і вище;
0,29 - для будівель від 10 до 15 поверхів включно;
0,32 - для будівель від 6 до 9 поверхів включно;
0,36 - для 5-поверхових будівель;
0,43 - для 4-поверхових будівель;
0,54 - для 3-поверхових будівель;
0,61; 0,54; 0,46 - для дво-, три- і чотириповерхових блокувальних і секційних будівель
відповідно;
0,9 - для дво- і одноповерхових будівель з мансардою;
1,1 - для одноповерхових будівель.
Зміст
С.
1 Загальні положення з забезпечення теплоізоляційних і експлуатаційних
показників будівельних виробів. 2
2 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків за теплотехнічними
показниками її елементів 4
Проектування теплоізоляційної оболонки за тепловитратами будинку на опалення 7
Визначення показників теплостійкості 9
Визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій 10
Оцінка вологісного режиму огороджувальних конструкцій 11
Енергетичний паспорт будинку 13
Перелік нормативних документів, на які є посилання в нормах 14
Терміни та визначення понять 16
Карта-схема температурних зон України 18
Тепловологісний режим приміщень будинків і споруд в опалювальний період 19
Розрахункове визначення температури неопалюваних приміщень 20
Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої αв
та зовнішньої α3 поверхонь огороджувальних конструкцій 21
Розрахункові температури зовнішнього повітря
(для оцінки температурного режиму теплопровідних включень
огороджувальних конструкцій, повітропроникності та теплостійкості) 21
Розрахункове визначення приведеного опору теплопередачі
огороджувальних конструкцій 22
Вологісні умови експлуатації матеріалу в огороджувальних конструкціях 29
Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів 30
Розрахункове визначення приведеного опору теплопередачі
світлопрозорих конструкцій та температурного перепаду конструкцій
в залежності від коефіцієнта скління 44
Розрахункове визначення питомих тепловитрат на опалення будинку 48
Розрахункове визначення амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні
огороджувальних конструкцій при оцінці теплостійкості у літній період 52
Розрахункове визначення амплітуди коливань температури повітря приміщення
при оцінці теплостійкості в зимовий період 54
Розрахункове визначення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги 56
Розрахункове визначення показників повітропроникності
огороджувальних конструкцій 57
Форма енергетичного паспорта будинку 59
Розрахунковий показник компактності будинків 62
Код УКНД 91.120.10
Ключові слова: теплоізоляція, проектування, теплоізоляційна оболонка, будинки, питомі тепловитрати на опалення, огороджувальні конструкції, опір теплопередачі, температура, теплопровідність, паропроникність, повітропроникність, теплостійкість, вологісний режим, розрахункові значення теплофізичних характеристик, енергетичний паспорт.
Про надання чинності
"Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель"
Наказ від 9 вересня 2006 р. № 301 (витяги)
З метою вдосконалення нормативно-правової бази України у галузі будівництва з питань енергозбереження при зведенні та реконструкції будівельних об'єктів, на підставі рішення науково-технічної ради Мінбуду України від 13 червня 2006 року № 68 та у зв'язку з необхідністю врахування результатів проведеного додатково громадського обговорення окремих положень проекту ДБН В.2.6-31:2006 "Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель" наказую:
Прийняти з наданням чинності з 1 квітня 2007 року державні будівельні
норми ДБН В.2.6-31:2006 "Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція
будівель", підготовлені Державним науково-дослідним інститутом будівель
них конструкцій. Вимоги пунктів 1.15, 2.14, 5.5, позицій 2а, 5а і 6а таблиці 1 та
розділу 7 ДБН В.2.6-31:2006 рекомендовані та набувають обов'язкової чинності з 1 січня 2008 року.
З набуттям чинності ДБН В.2.6-31:2006 "Конструкції будівель і споруд.
Теплова ізоляція будівель" вважати такими, що втратили чинність на території
України, СНиП ІІ-3-79 "Строительная теплотехника" зі змінами № 1 і № 2,
накази Міністерства України у справах будівництва і архітектури від 27.12.1993
№ 247 та від 30.12.1993 № 253, наказ Державного комітету України у справах
містобудування і архітектури від 29.12.1994 № 105.
4. Будинки і споруди, на будівництво яких затверджена документація та отримано дозвіл на виконання будівельних робіт в установленому порядку до 1 квітня 2007 року, допускається вводити в експлуатацію без коригування документації на відповідність вимогам ДБН В.2.6-31:2006.
Перший заступник Міністра А.О. ОРЛОВ
II
