ДБН 6.2.6-163:2010
Цей документ встановлює обов'язкові вимоги до проектування, виготовлення та монтажу сталевих конструкцій будівель і споруд в Україні. Він регулює технічні аспекти забезпечення надійності, безпеки, довговічності та економічності металевих конструкцій під час їх життєвого циклу. Норми є визначальними для інженерно-технічних працівників, які займаються проектуванням, будівництвом та експлуатацією об'єктів із застосуванням сталевих елементів.
Спеціалісту з ОП слід перевірити наявність проектної документації на сталеві конструкції об'єкта, яка має відповідати цим ДБН, а також переконатися, що підрядники, які виконують монтаж, мають відповідні дозволи та використовують матеріали, що відповідають вимогам проекту та цих норм. Також необхідно забезпечити контроль за дотриманням вимог безпеки при виконанні зварювальних та монтажних робіт на висоті згідно з розробленими відповідно до цього ДБН технологічними картами.
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Конструкції будівель і споруд
СТАЛЕВІ КОНСТРУКЦІЇ Норми проектування, виготовлення і монтажу
ДБН 6.2.6-163:2010
(Додатки)
Мінрегіонбуд України Київ 2011
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського" (ТОВ Укрінсталькон ім. В. М. Шима- новського)
В. Гейфман
, інж.; В. Гордеєв, д-р техн. наук; С. Колесниченко, канд. техн
наук;
М. Кондра
, канд. техн. наук; В. Корольов, д-р техн. наук;
М. Микитаренко, канд. техн. наук; В. Пасечнюк, інж.; А. Перельмутер, д-р
техн. наук (науковий керівник), В. Шимановський, чл.-кор. НАН України,
О. Шимановський , д-р техн. наук
За участю:
Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України)
Е. Гарф, д-р техн. наук; В. Дворецький, д-р техн. наук; В. Кір'ян, чл.-кор. НАН України; В. Книш, канд. фіз.-мат. наук; Л. Лобанов, акад. НАН України Донбаська національна академія будівництва і архітектури:
В. Василев, канд. техн. наук; Є. Горохов, д-р техн. наук; Є. Зайцев, інж.,
В. Мущанов, д-р техн. наук; I. Роменський, канд. техн. наук; А. Югов, д-р техн.наук
Київський національний університет будівництва і архітектури:
В. Пермяков, д-р техн. наук; С. Білик, д-р техн. наук; О. Нілов, канд. техн. наук; В. Юрченко, канд. техн. наук
Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка:
В. Латинський, д-р техн. наук; С. Пічугін, д-р. техн. наук ЦНДІБК ім. В. А. Кучеренка, Російська Федерація;
ЦНДІПСК ім. М. П. Мельнікова, Російська Федерація;
МДБУ, Російська Федерація.
МИС України, лист від 20.04.2010 р. № 1/03-9-1313/2583 Мінпромполітики України, лист від 14.05.2010 р. № 13/5-1 -1170 Держпожбезпеки МНС України, лист від 29.10.2010 р. № 1602/02
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України
ЗАТВЕРДЖЕНОнаказ Мінрегіонбуду України від 16.12. 2010 р. № 521; від 30.12.2010 р.
ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: № 571, та від 22.08.2011 р. № 93; з 1 грудня 2011 р.
визнати такими, що не застосовуються на території України, СНиП ІІ-23-81' окрім розділів 15*-19, СНиП 111-18-75, окрім розділів 3-8; СНиП 3.03.01 -87 у частині, що стосується сталевих конструкцій, окрім п.п. 4.78-4.134
Право власності на цей документ належить державі.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
© Мінрегіонбуд України, 2011
Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів Мінрегіонбуду України ДП "Укрархбудінформ"
Сфера використання 1
Нормативні посилання 1
Терміни, визначення понять і познаки1
Вимоги проектування 2
Основні принципи забезпечення надійності, безпеки, довговічності та економічності конструкцій 2
Матеріали для конструкцій і з'єднань8
Розрахункові характеристики матеріалів і з'єднань11
Розрахунок елементів сталевих конструкційпри центральному розтягу і стиску. ... 13
Розрахунок елементів сталевих конструкційпри згині22
Розрахунок елементів сталевих конструкційна дію поздовжньої сили та
згинального моменту38
Розрахунок опорних плит48
Розрахунок опорних частин48
Розрахункові довжини і граничні гнучкості елементів сталевих конструкцій48
Розрахунок листових конструкцій58
Розрахунок елементів сталевих конструкційна витривалість63
Проектування з'єднань сталевих конструкцій65
Додаткові вимоги щодо проектування елементів будівель і споруд різного призначення78
Додаткові вимоги до проектування конструкцій при ремонті, підсиленні і реконструкції87
Вимоги виготовлення91
Загальні положення91
Вимоги до конструкторської документації, контроль якості91
Вхідний контроль, зберігання металопрокату, зварювальних, лакофарбових матеріалів і металовиробів92
Підготовка металопрокату, зварювальних і лакофарбових матеріалів93
Розмічання, намічання, виготовлення шаблонів і кондукторів, виправлення і згинання94
Різання і обробка кромок96
Складання98
Зварювання102
Влаштування отворів і контрольне складання107
Ґрунтування і фарбування109
Покриття конструкцій гарячим цинкуванням і алюмінізація110
Маркування, приймання і відвантаження110
Вимоги монтажу 111
Загальні положення111
Транспортування, зберігання і подавання до монтажу112
Укрупнювальне складання113
Стропування, підйом, встановлення конструкцій у проектне положення113
Монтаж (демонтаж) основних конструктивних елементів114
Попереднє напруження конструкцій118
Монтажні з’єднання118
Випробування конструкцій125
Контроль якості і приймання монтажних робіт126
Нормативні посилання 128
Терміни, визначення понять і познаки134
Категорії конструкцій за призначенням і за напруженим станом та групи
конструкцій 140
Фізичні характеристики матеріалів144
Вимоги до сталей для сталевих конструкцій145
Вибір сталей для конструкцій будівель і споруд147
Матеріали для з'єднання сталевих конструкцій ..152
Коефіцієнти умов робот для розтягнутого одиночного кутика, який прикріплюється однією полицею болтами157
Коефіцієнти для розрахунку на стійкість центрально і позацентрово стиснутих
елементів 158
Коефіцієнт стах для розрахунку на стійкість стиснутих стрижнів тонкостінного відкритого перерізу167
Стиснуті елементи з гнучкою стінкою170
Коефіцієнти для розрахунку на міцність елементів сталевих конструкцій171
Коефіцієнт стійкості при згині 173
Стійкість стінок балок, укріплених поздовжніми і проміжними ребрами жорсткості . . . 178
Розрахункові довжини колон і стояків .181
Коефіцієнти розрахункової довжини ц ділянок ступінчастих колон186
Таблиці для розрахунку елементів на витривалість191
Конструктивні заходи по первинному захисту металевих конструкцій від корозії
при проектуванні 197
Визначення властивостей сталей199
Бібліографія201
У цих Нормах є посилання на такі нормативні акти та нормативні документи:
ДБН 362-92 Оцінка технічного стану сталевих конструкцій виробничих будівель і споруд, що знаходяться в експлуатації
ДБН А.3.1-5-96 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва
ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва
ДБН В.1.1-12:2006 Будівництво у сейсмічних районах України
ДБН В.1.2-7-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека
ДБН В. 1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ
ДБН В. 1.2-2:2006 Навантаження і впливи. Норми проектування
ДБН Г. 1-4-95 Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування в будівництві
ДСТУ 3242-79 (ГОСТ 3242-79) Соединения сварные. Методы контроля качества (З'єднання зварні. Методи контролю якості)
ДСТУ 4817-2007 Двоокис вуглецю газоподібний і рідкий. Технічні умови
ДСТУ 21.513-83 Антикорозійний захист конструкцій будівель і споруд. Робочі креслення
ДСТУ 2651:2005 (ГОСТ 380-94) Сталь вуглецева звичайної якості. Марки
ДСТУ Б В.1.1-17:2007 (ENV 13381-4:2002, NEQ) Вогнезахисні покриття для будівельних несучих металевих конструкцій. Метод визначення вогнезахисної здатності
ДСТУ Б В. 1.2-3:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Прогини і переміщення, вимоги проектування
ДСТУ Б В.2.6-75:2008 Конструкції будинків і споруд. Конструкції металеві будівельні. Загальні технічні умови
ДСТУ ГОСТ 427:2009 Линейки измерительные металлические. Технические условия
ДСТУ-Н Б В. 1.3-1:2009 Виконання вимірювань, розрахунок та контроль точності геометричних параметрів. Настанова
ДСТУ-НБ В.2.6-ХХ:201Х" Настанова. Проектування сталевих конструкцій. Основні положення. Вогнестійкість (EN 1993-1-2:2004, MOD)
ГОСТ 9.010-80 ЕСЗКС. Воздух сжатый для распыления лакокрасочных материалов. Технические требования и методы контроля (ЄСЗКС. Повітря стисле для розпилювання лакофарбових матеріалів. Технічні вимоги і методи контролю)
ГОСТ 839-80 Провода неизолированные для воздушных линий электропередачи. Технические условия (Дроти неізольовані для повітряних ліній електропередачі. Технічні умови)
ГОСТ 977-88 Отливки стальные. Общие технические условия (Відливки сталеві. Загальні технічні умови)
На стадії розробки.
ГОСТ 1412-85 Чугун с пластинчатым графитом для отливок. Марки (Чавун з пластинчастим графітом для відливок. Марки)
ГОСТ 1497-84 Металлы. Методы испытаний на растяжение (Метали. Методи випробувань на розтягування)
ГОСТ 1759.0-87 Болты, винты, шпильки и гайки. Технические условия (Болти, гвинти, шпильки і гайки. Технічні умови)
ГОСТ 1759.5-87(ИСО 898-2-80) Гайки. Механические свойства и методы испытаний (Гайки. Механічні властивості і методи випробувань)
ГОСТ 2246-70 Проволока стальная сварочная. Технические условия (Дріт сталевий зварювальний. Технічні умови)
ГОСТ 2789-73 Шероховатость поверхности. Параметры и характеристики (Шорсткість поверхні. Параметри і характеристики)
ГОСТ 3062-80 Канаты стальные. Сортамент. Канат одинарной свивки типа ЛК-О конструкции 1x7 (1+6) (Канати сталеві. Сортамент. Канат одинарного звивання типу ЛК-О конструкції 1x7 (1+6))
ГОСТ 3063-80 Канат одинарной свивки типа ТК конструкции 1x19(1+6+12). Сортамент (Канат одинарного звивання типу ТК конструкції 1x19 (1+6+12). Сортамент)
ГОСТ 3064-80 Канат одинарной свивки типа ТК конструкции 1x37 (1+6+12+18). Сортамент (Канат одинарного звивання типу ТК конструкції 1x37 (1+6+12+18). СорГамент)
ГОСТ 3066-80 Канат двойной свивки типа ЛК-О конструкции 6x7 (1+6) + 1x7 (1+6). Сортамент (Канат подвійного звивання типу ЛК-О конструкції 6x7 (1+6) + 1x7 (1+6). Сортамент)
ГОСТ 3067-88 Канат стальной двойной свивки типа ТК конструкции 6х 19(1+6+12)+1 х 19( 1 +6+12). Сортамент (Канат сталевого подвійного звивання типу ТК конструкції 6xl9(l+6+12)+lxl9( 1+6+12). Сортамент)
ГОСТ 3068-88 Канат стальной двойной свивки типа ТК конструкции 6х37(1+6+12+18)+1х37(1+6+12+18). Сортамент (Канат сталевого подвійного звивання типу ТК конструкції 6х37( 1+6+12-+-18)+1 х37( 1 +6+12+18). Сортамент)
ГОСТ 3081-80 Канат двойной свивки типа ЛК-О конструкции 6х19(1+9+9)+7х7(1+6). Сортамент (Канат подвійного звивання типу ЛК-О конструкції 6х19(1+9+9)+7х7(1+6). Сортамент)
ГОСТ 3090-73 Канаты стальные. Канат закрытый несущий с одним слоем зетообразной проволоки и сердечником типа ТК. Сортамент (Канати сталеві. Канат закритий несучий з одним шаром зетоподібного дроту і сердечником типу ТК. Сортамент)
ГОСТ 3822-79 Проволока биметаллическая сталемедная. Технические условия (Дріт біметалевий сталемідний. Технічні умови)
ГОСТ 5264-80 Ручная дуговая сварка. Соединения сварные. Основные типы, конструктивные элементы и размеры (Ручна дугова зварка. З'єднання зварні. Основні типи, конструктивні елементи і розміри)
ГОСТ 5521-93 Прокат стальной для судостроения. Технические условия (Прокат сталевий для суднобудування. Технічні умови)
ГОСТ 5639-82 Стали и сплавы. Методы выявления и определения величины зерна (Сталі і сплави. Методи виявлення і визначення величини зерна)
ГОСТ 5915-70* Гайки шестигранные класса точности В. Конструкция и размеры (Гайки шестигранні класу точності В. Конструкція і розміри)
ГОСТ 6402-70 Шайбы пружинные. Технические условия (Шайби пружинні. Технічні умови)
ГОСТ 6713-91 Прокат низколегированный конструкционный для мостостроения. Технические условия (Прокат низьколегований конструкційний для мостобудування. Технічні умови)
ГОСТ 6996-66 Сварные соединения. Методы определения механических свойств (Зварні з'єднання. Методи визначення механічних властивостей)
ГОСТ 7372-79 Проволока стальная канатная. Технические условия (Дріт сталевий канатний. Технічні умови)
ГОСТ 7502-98* Рулетки измерительные металлические. Технические условия (Рулетки вимірювальні металеві. Технічні умови)
ГОСТ 7512-82 Контроль неразрушающий. Соединения сварные. Радиографический метод (Контроль неруйнівний. З'єднання зварні. Радіографічний метод)
ГОСТ 7564-97 Прокат. Общие правила отбора проб, заготовок и образцов для механических и технологических испытаний (Прокат. Загальні правила відбору проб, заготовок і зразків для механічних і технологічних випробувань)
ГОСТ 7669-80 Канат двойной свивки типа ЛК-РО конструкции 6x36 (1+7+7/7+14)+7х7 (1+6). Сортамент (Канат подвійного звивання типу ЛК-РО конструкції 6x36 (1+7+7/7+14)+7х7 (1+6). Сортамент)
ГОСТ 7675-73 Канаты стальные. Канат закрытый несущий с одним слоем клиновидной и одним слоем зетообразной проволоки и сердечником типа ТК. Сортамент (Каната сталеві. Канат закритий несучий з одним шаром клиноподібного і одним шаром зетоподібного дроту і сердечником типу ТК. Сортамент)
ГОСТ 7676-73 Канаты стальные. Канат закрытый несущий с двумя слоями клиновидной и одним слоем зетообразной проволоки и сердечником типа ТК. Сортамент (Каната сталеві. Канат закритий несучий з двома шарами клиноподібного і одним шаром зетоподібного Дроту і сердечником типу ТК. Сортамент)
ГОСТ 7795-70* Болты с шестигранной уменьшенной головкой и направляющим подголовком класса точности В. Конструкция и размеры (Болти з шестигранною зменшеною головкою і напрямним підголовком класу точності В. Конструкція і розміри)
ГОСТ 7796-70* Болты с шестигранной уменьшенной головкой класса точности В. Конструкция и размеры (Болти з шестигранною зменшеною головкою класу точності В. Конструкція і розміри)
ГОСТ 7798-70* Болты с шестигранной головкой класса точности В. Конструкция и размеры (Болти з шестигранною головкою класу точності В. Конструкція і розміри)
ГОСТ 7805-70 (ИСО 898-1 -78)-85 Болты с шестигранной головкой класса точности А. Конструкция и размеры (Болти з шестигранною головкою класу точності А. Конструкція і розміри)
ГОСТ 8713-79 Сварка под флюсом. Соединения сварные. Основные типы, конструктивные элементы и размеры (Зварювання під флюсом. З'єднання зварні. Основні типи, конструктивні елементи і розміри)
ГОСТ 8731-74 Трубы стальные бесшовные горячедеформированные. Технические условия (Труби сталеві безшовні гарячедеформовані. Технічні умови)
ГОСТ 9087-81 Флюсы сварочные плавленые. Технические условия (Флюси зварювальні плавлені. Технічні умови)
ГОСТ 9454-78 Металлы. Метод испытания на ударный изгиб при пониженных, комнатной и повышенных температурах (Метали. Метод випробування на ударний вигин при знижених, кімнатній і підвищених температурах)
ГОСТ 9467-75 Электроды покрытые металлические для ручной дуговой сварки конструкционных и теплоустойчивых сталей. Типы (Електроди покриті металеві для ручного дугового зварювання конструкційних і теплостійких сталей. Типи)
ГОСТ 10157-79 Аргон газообразный и жидкий. Технические условия (Аргон газоподібний і рідкий. Технічні умови)
ГОСТ 10243-75 Сталь. Методы испытаний и оценки макроструктуры (Сталь. Методи випробувань і оцінки макроструктури)
ГОСТ 10605-94 (ИСО 4032-86) Гайки шестигранные с диаметром резьбы свыше 48 мм класса точности В. Технические условия (Гайки шестигранні з діаметром нарізки понад 48 мм класу точності В. Технічні умови)
ГОСТ 10705-80 Трубы стальные электросварные. Технические условия (Труби сталеві електрозварювальні. Технічні умови)
ГОСТ 10706-76 Трубы стальные электросварные прямошовные. Технические требования (Труби сталеві електрозварювальні прямошовні. Технічні вимоги)
ГОСТ 10906-78 Шайбы косые. Технические условия (Шайби косі. Технічні умови)
ГОСТ 11371-78 Шайбы. Технические условия (Шайби. Технічні умови)
ГОСТ 11533-75 Автоматическая и полуавтоматическая дуговая сварка под флюсом. Соединения сварные под острыми и тупыми углами. Основные типы, конструктивные элементы и размеры (Автоматичне і напівавтоматичне дугове зварювання під флюсом. З'єднання зварні під гострими і тупими кутами. Основні типи, конструктивні елементи і розміри)
ГОСТ 11534-75 Ручная дуговая сварка. Соединения сварные под острыми и тупыми углами. Основные типы, конструктивные элементы и размеры (Ручне дугове зварювання. З'єднання зварні під гострими і тупими кутами. Основні типи, конструктивні елементи і розміри)
ГОСТ 14637-89 Прокат толстолистовой из углеродистой стали обыкновенного качества. Технические условия (Прокат товстолистовий з вуглецевої сталі звичайної якості. Технічні умови)
ГОСТ 14771-76 (ИСО 4995-78) Дуговая сварка в защитном газе. Соединения сварные. Основные типы, конструктивные элементы и размеры (Дугове зварювання в захисному газі. З'єднання зварні. Основні типи, конструктивні елементи і розміри)
ГОСТ 14776-79 Дуговая сварка. Соединения сварные точечные. Основные типы, конструктивные элементы и размеры (Дугове зварювання. З'єднання зварні точкові. Основні типи, конструктивні елементи і розміри)
ГОСТ 14782-86 Контроль неразрушающий. Соединения сварные. Методы ультразвукове (He- руйнівний контроль. Зварні з'єднання. Ультразвукові методи)
ГОСТ 14792-80 Детали и заготовки, вырезаемые кислородной и плазменно-дуговой резкой. Точность, качество поверхности реза (Деталі і заготовки, що вирізаються кисневим і плазмено-ду- говим різанням. Точність, якість поверхні зрізу)
ГОСТ 14954-80 Канат двойной свивки типа ЛК-Р конструкции 6х19(1+6+6/6)+7х7(1+6). Сортамент (Канат подвійного звивання типу ЛК-Р конструкції 6х19(1+6+6/6)+7х7(1+6). Сортамент)
ГОСТ 15589-70* Болты с шестигранной головкой класса точности С. Конструкция и размеры (Болти з шестригранною головкою класу точності С. Конструкція і розміри)
ГОСТ 15590-70 Болты с шестригранной уменьшенной головкой и направляющим подголовком класса точности С. Конструкция и размеры (Болти з шестригранною зменшеною головкою і напрямним підголовком класу точності С. Конструкція і розміри)
ГОСТ 15591-70* Болты с шестигранной уменьшенной головкой класса точности С. Конструкция и размеры (Болти з шестигранною зменшеною головкою класу точності С. Конструкція і розміри)
ГОСТ 16037-80 Соединения сварные стальных трубопроводов. Основные типы, конструктивные элементы и размеры (Зварні з'єднання сталевих трубопроводів. Основні типи, конструктивні елементи і розміри)
ГОСТ 16523-97 Прокат тонколистовой из углеродистой стали качественной и обыкновенного качества общего назначения. Технические условия (Прокат тонколистовий з вуглецевої сталі якісної і звичайної якості загального призначення. Технічні умови)
ГОСТ 17066-80 Прокат тонколистовой из стали повышенной прочности. Технические условия (Прокат тонколистовий із сталі підвищеної міцності. Технічні умови)
ГОСТ 18123-82 Шайбы. Общие технические условия (Шайби. Загальні технічні умови)
ГОСТ 18126-94 Болты и гайки с диаметром резьбы свыше 48 мм. Общие технические условия (Болти і гайки з діаметром нарізки понад 48 мм. Загальні технічні умови)
ГОСТ 19281 Прокат из стали повышенной прочности. Общие технические условия (Прокат із сталі підвищеної міцності. Загальні технічні умови)
ГОСТ 18442-80 Контроль неразрушающий. Капиллярные методы. Общие требования (Неруй- нівний контроль. Капілярні методи. Загальні вимоги)
ГОСТ 18889-73 Канаты стальные. Канаты закрытые несущие. Технические условия. (Канати сталеві. Каната закриті несучі. Технічні умови)
ГОСТ 18901-73 Канаты стальные. Канат закрытый несущий с двумя слоями зетообразной проволоки и сердечником типа ТК. Сортамент (Канати сталеві. Канат закритий несучий з двома шарами зетоподібного дроту і сердечником типу ТК. Сортамент)
ГОСТ 19281-89 Прокат из стали повышенной прочности. Общие технические условия (Прокат із сталі підвищеної міцності. Загальні технічні умови)
ГОСТ 19903-74 Прокат листовой горячекатанный. Сортамент (Прокат листовий гарячекатаний. Сортамент)
ГОСТ 21105-87 Контроль неразрушающий. Магнитопорошковый метод (Неруйнівний контроль. Магнітопорошковий метод)
ГОСТ 22353-77* Болты высокопрочные класса точности В. Конструкция и размеры (Болта високоміцні класу точності В. Конструкція і розміри)
ГОСТ 22354-77* Гайки высокопрочные класса точности В. Конструкция и размеры (Гайки високоміцні класу точності В. Конструкція і розміри)
ГОСТ 22355-77* Шайбы класса точности С к высокопрочным болтам. Конструкция и размеры (Шайби класу точності С до високоміцних болтів. Конструкція і розміри)
ГОСТ 22356-77 Болты и гайки высокопрочные и шайбы. Общие технические условия (Болта і гайки високоміцні і шайби. Загальні технічні умови)
ГОСТ 23518-79 Дуговая сварка в защитных газах. Соединения сварные под острыми и тупыми углами. Основные типы, конструктивные элементы и размеры (Дугове зварювання в захисних газах. З'єднання зварні під гострими і тупими кутами. Основні типи, конструктивні елементи і розміри)
ГОСТ 24379.0-80 Болты фундаментные. Общие технические условия (Болта фундаментні. Загальні технічні умови)
ГОСТ 24379.1-80* Болты фундаментные. Конструкция и размеры (Болти фундаментні. Конструкція и розміри)
ГОСТ 24839-81 Конструкции строительные стальные. Расположение отверстий в пакетных профилях. Размеры (Конструкції будівельні сталеві. Розташування отворів у пакетних профілях. Розміри)
ГОСТ 25225-82 Контроль неразрушающий. Швы сварных соединений трубопроводов. Магнитографический метод (Неруйнівний контроль. Шви зварних з'єднань трубопроводів. Магніто- графічний метод)
ГОСТ 25546-82 Краны грузоподъемные. Режимы работы (Крани вантажопідйомні. Режими роботи)
ГОСТ 26271-84 Проволока порошковая для дуговой сварки углеродистых и низколегированных сталей. Общие технические условия (Дріт порошковий для дугового зварювання вуглецевих і низьколегованих сталей. Загальні технічні умови)
ГОСТ 27772-88 Прокат для строительных стальных конструкций. Общие технические условия (Прокат для будівельних сталевих конструкцій. Загальні технічні умови)
ГОСТ 28870-90 Сталь. Методы испытания на растяжение толстолистового проката в направлении толщины (Сталь. Методи випробування на розтягування товстолистового прокату у напрямку товщини)
СНиП 2.03.11-85 Защита строительных конструкций от коррозии (Захист будівельних конструкцій від корозії)
СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий (Споруди промислових підприємств)
СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции (Несучі та огороджувальні конструкції)
СНиП П-23-81* Стальные конструкции (Сталеві конструкції)
СНиП ІП-4-80* Техника безопасности в строительстве (Техніка безпеки у будівництві)
СНиП III-18-75 Металлические конструкции (Металеві конструкції)
СТ СЭВ 3972 Надежность строительных конструкций и оснований. Конструкции стальные. Основные положения по расчёту (Надійність будівельних конструкцій і основ. Конструкції сталеві. Основні положення по розрахунку)
НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні
ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ І ПОЗНАКИ Б.1 Терміни та їх визначення
Безпечність - властивість будівельного об'єкта за нормальної експлуатації і аваріях обмежувати допустимим рівнем ризику наслідки, небезпечні для життєдіяльності людини, функціонування економіки, соціальної сфери чи природного середовища
В'язке руйнування - руйнування, яке супроводжується утворенням пластичних деформацій і, як правило, відбувається повільно
Геометрична нелінійність - нелінійна або кусково-лінійна залежність між деформаціями і переміщеннями
Гнучкість стрижня - відношення розрахункової довжини стрижня до радіуса інерції його поперечного перерізу
Гнучкість пластинки (стінки, пояса) - відношення довжини пластинки (висоти стінки, ширини пояса, звису пояса) до товщини
Деформована схема - розрахункова схема, в рівняннях рівноваги якої враховуються переміщення від початкового навантаженого стану та зміна розташування цих навантажень внаслідок деформації системи
Депланація поперечного перерізу - переміщення точки плоского поперечного перерізу, що перетворює його в поверхню або сукупність площин
Довговічність - властивість об'єкта тривалий час зберігати працездатний стан при встановленій системі технічного обслуговування і прийнятному порядку проведення ремонтів
Живучість - властивість об'єкта зберігати (можливо, з погіршенням якості функціонування) працездатний стан навіть при пошкодженні його частин
Ідеальна система - система без початкових недосконалостей, до якої навантаження прикладене так, що при досягненні критичного рівня внаслідок втрати стійкості можлива поява якісно нових переміщень (біфуркація)
Якісна зміна конфігурації - стан, за якого необхідно припинити експлуатацію у зв'язку з надмірними залишковими переміщеннями, у тому числі зсувами у з'єднаннях
Конструктивна нелінійність - зміна розрахункової схеми конструкції у процесі навантаження
Контрольне складання - складання відправних марок із метою контролю геометричних параметрів конструкції і сумісності укрупнювальних і монтажних стиків
Надійність - властивість об'єкта виконувати задані функції протягом потрібного проміжку часу
Початкові недосконалості - сукупність несприятливих факторів (відхилень форми або розмірів від номінальних, відступів від розрахункової схеми, власні початкові напруження тощо), які можуть виникати при виготовленні, транспортуванні та зведенні і знижувати несучу здатність конструкцій
Несуча здатність - здатність конструкції або її елементів чинити опір певному виду і рівню навантажень і впливів
Загальне складання - складання відправних марок споруди чи її частини з метою контролю складальності і проектних геометричних розмірів
Поверхня взаємодії - поверхня в просторі напружень чи зусиль, точки якої характеризують граничний або критичний стан перерізу елемента або системи
Граничний стан - стан, за якого конструкція, основа, будівля або споруда в цілому або її частина перестають задовольняти задані вимоги
Приведена гнучкість наскрізного стрижня - гнучкість ідеально прямого пружного стрижня з абсолютно жорсткими з'єднувальними елементами, значення критичної сили якого є таким самим, як і для заданого наскрізного стрижня з піддатливими з'єднувальними елементами
Приведене напруження - напруження при простому розтягуванні чи стисканні, яке викликає такий самий небезпечний стан матеріалу, як і при складному напруженому стані
Розрахункова довжина - умовна довжина розглядуваного стрижня, для якого при шарнірному обпиранні кінців значення критичної сили є таким самим, як і для заданого стрижня (СТ СЭВ 3972)
Вільне кручення - кручення тонкостінного стрижня, за якого всі поперечні перерізи характеризуються однаковою депланацією та наявністю у них лише дотичних напружень
Складний напружений стан - напружений стан, за якого в розглядуваних точках поперечного перерізу виникають не менше двох компонент напружень (СТ СЭВ 3972)
Руйнування від утомленості - руйнування, яке супроводжується утворенням і розвитком тріщини внаслідок дії багатократно повторюваних навантажень і впливів
Фізична нелінійність - нелінійна або кусково-лінійна залежність між деформаціями і напруженнями, обумовлена фізичними властивостями застосовуваних у конструкції матеріалів
Крихке руйнування - руйнування (як правило, раптове), що супроводжується утворенням малих деформацій, яке виникає, зазвичай, за наявності концентраторів напружень, низьких температур і ударних впливів (дій)
Цикл вантаження - цикл навантаження (напруження) при дії нестатичного навантаження - це одноразова зміна навантаження (напруження), що відповідає повному періоду його зміни
Проектна історія навантаження - проектна історія (гістограма) навантаження - це запис або/і у відповідному вигляді представлені коливання навантаження втомленості, віднесені до часу. Вона описує зміну напружень від максимуму до мінімуму залежно від дії навантаження
Б.2 Індекси у буквених познаках і пояснювальні слова
(дво- і трибуквені індекси відділяються від інших індексів комою)
с - стиск, стискання (compression);
г -
заклепка (rivet);
с - колона, стояк (column);
г -
ребро (rib);
с - пояс колони (chord of column);
s -
зсув, зріз (shear);
с- умова {condition);
5 -
верхній (super);
d - розрахунковий (design);
h-
високоміцний, найвищий (hignstrcngth);
d - розкіс (diagonal);
t-
розтяг, розтягування (tension);
e - ексцентриситет (eccentricity);
u -
граничний (ultimate);
a - анкерний (anchor);
и -
тимчасовий опір (ultimate strength);
a - осьовий, центральний (axial);
V -
вібрація (vibration);
b - балка (beam);
w -
стінка балки (web);
b- вот (bolt);
w -
зварювання (welding);
f - пояс, полиця балки (flang);
y-
границя текучості (yieldpoint);
f - сила (force);
z -
зона (zone);
f - тертя (friction);
abs-
абсолютний (absolute);
f - шов зварний кутовий (fillet weld);
ad -
додатковий (additional);
і - нижній (inferiol);
cr -
критичний (critical);
I - поздовжній (longitudinal);
ef-
ефектний (effective);
m - середній (middle);
fic-
фіктивний (fictitious);
m - момент (moment);
loc -
місцевий (local);
m - матеріал (material);
max -
максимальний (maximum);
n - характеристичний (character);
min -
мінімальний (minimum);
и - нетто (net);
rcl -
відносний (relative);
p - зминання, тиск (pressure);
tot -
загальний, сумарний (total).
Б.З Основні буквені познаки
А-площа перерізу брутто;
Аа-розрахунковийпереріззурахуванням сил тертя;
А^п- площа перерізу болта нетто;
Ad-площа перерізу розкосу;
Ajr-площа перерізу полиці (пояса);
Ап-площа перерізу нетто;
Aw-площа перерізу стінки;
Awj-- площа перерізу кутового шва у площині наплавленого металу;
Awz- площа перерізу кутового шва у площині металу межі сплавлення;
Е-модуль пружності;
F-сила;
G-модуль зсуву;
І-момент інерції перерізу брутто;
Іь-момент інерції перерізу гілки;
lm, Ij- момент інерції перерізів полиці і розкосів ферми;
Іг-момент інерції перерізу ребра, планки;
1Г1-момент інерції перерізу поздовжнього ребра;
f-момент інерції при вільному крученні;
Іх, І у- момент інерції перерізу брутто відносно осей х - х і у-у відповідно;
Ixn , ІуП - те саме, перерізу нетто;
/(0- секторіальний момент інерції перерізу;
М- згинальний момент;
Мх, Му - згинальний момент відносно осей х-хі у-у відповідно;
N- поздовжня сила;
пиіі- додаткове зусилля;
Ni,m- поздовжня сила, викликана дією згинального моменту в гілці колони;
Q- поперечна сила, сила зсуву;
Qy.- умовна поперечна сила для з’єднувальних елементів;
Qs- умовна поперечна сила, що припадає на систему планок, розташованих в одній площині;
Rl)a- розрахунковий опір розтягу фундаментних болтів;
Rl^- розрахунковий опір розтягу високоміцних болтів;
Rbp- розрахунковий опір зминанню одноболтового з’єднання;
R[)s- розрахунковий опір зрізу одноболтового з’єднання;
Rhi- розрахунковий опір розтягу одноболтового з’єднання;
bun
нормальний опір сталі болтів, який приймається таким, що дорівнює тимчасовому опору ств за державними стандартами і технічними умовами на болти;
Rl>lt- розрахунковий опір розтягу [/-подібних болтів;
Rbyn
нормальний опір сталі болтів, який приймається таким, що дорівнює границі текучості а, за державними стандартами і технічними умовами на болти;
д- розрахунковий опір діаметральному стиску котків при вільному дотиканні в конструкціях
С(із обмеженою рухомістю
Rdh~ розрахунковий опір розтягу високоміцного дроту
Rlp
розрахунковий опір місцевому зминанню у циліндричних шарнірах (цапфах) при щільному дотиканні
Rp-розрахунковий опірсталі зминанню торцевої поверхні (занаявності пригонки)
Rs-розрахунковий опірсталі зсуву
Rtil-розрахунковий опіррозтягу у напрямку товщини прокату
Ru-розрахунковий опірсталі розтягу і згину за тимчасовим опором
д- тимчасовий опір сталі, який приймається таким, що дорівнює мінімальному значенню ств
за державними стандартами і технічними умовами на сталь;
Rv-розрахунковий опірсталі утомленості
Rwj~розрахунковий опіркутових швів зрізу (умовному) у площині наплавленого металу
п-розрахунковий опірстикових зварних швів стиску, розтягу і згину за тимчасовим
WU
опором;
Rwun- характеристичний опір металу шва за тимчасовим опором;
Rws-розрахунковий опірстикових зварних швів зсуву;
г,-розрахунковий опірстикових зварних швів стиску, розтягу та зсуву за границею
wyтекучості;
WZ
д- розрахунковий опір кутових швів зрізу (умовному) у площині металу границі
сплавлення;
Ry-розрахунковий опір сталі розтягу, стиску та згину заграницею текучості;
Ryf-те саме для полиці (пояса);
RyW- те саме для стінки;
RyU-границя текучості сталі, яка приймаєтьсятакою, що дорівнює значенню границі текучості at
за державними стандартами і технічними умовами на сталь;
S- статичний момент зсувної частини перерізу брутто відносно нейтральної осі;
Wх, Wy- моменти опору перерізу брутто відносно осей х - хі у-у;
yj у/- моменти опору перерізу, обчислені відповідно для найбільш стиснутого і розтягнутого
с 1волокна пеперізу;
wxn, Wyn - моменти опору перерізу нетто відносно осей х - хі у-у,
b- ширина;
bcj- розрахункова ширина;
bjr- ширина полиці (пояса);
Ьг- ширина виступної частини ребра, звис ребра;
С . С
Lx, L.y
коефіцієнти для розрахунку з урахуванням розвитку пластичних деформацій при згині відносно осей х - х,у - у,
d- діаметр отвору болта;
dy- зовнішній діаметр стрижня болта;
е- ексцентриситет сили;
її- висота;
hef~ розрахункова висота стінки;
hw- висота стінки;
і- радіус інерції перерізу;
гтіп“ найменший радіус інерції перерізу;
іх, іу- радіус інерції перерізу відносно осей х - хі у-у відповідно;
к- катет кутового шва;
І- довжина, проліт;
довжина стояка, колони, розпірки;
довжина розкосу;
lej- розрахункова довжина;
/- довжина панелі пояса ферми чи колони;
ls- довжина планки;
lw- розрахункова довжина зварного шва;
I j- розрахункові довжини елемента у площинах перпендикулярних до осей х - х і у-у
х’ Увідповідно;
М- відносний ексцентриситет (т -сА IWC)
R- радіус;
t- товщина;
tjr- товщина полиці (пояса);
tw- товщина стінки;
а- відношення площ перерізів полиці (пояса) і стінки (a f -Ajr IA w);
коефіцієнти переходувід катета кутового шва дорозрахункової ширини перерізу
Р/’ Pzкутового шва відповідно у площинінаплавленогометалу і у площині металу границі
сплавлення;
у j,- коефіцієнт умов роботи болтового з’єднання;
ус- коефіцієнт умов роботи;
yj- коефіцієнт надійності за навантаженням;
уп- коефіцієнт надійності за призначенням;
ут- коефіцієнт надійності за матеріалом;
у- коефіцієнт надійності в розрахунках за тимчасовим опором;
коефіцієнт впливу фори перерізу;
Л
X
к
Kf
V
'kf.i
гнучкість (к =lej І і);
умовна гнучкість (Х=Х^ЇЕ)
приведена гнучкість стрижня наскрізного перерізу;
умовна приведена гнучкість стрижня наскрізного перерізу kef -kej / £^;
- умовна гнучкість звису пояса
h
к.
- умовна гнучкість поясного листа
- умовна гнучкість стінки
и/
гранична умовна гнучкість звису пояса (поясного листа);
гранична умовна гнучкість стінки;
кХ, ку
®ІОС °Х’ ау
ф, ф^., ф^,
Фь
Фе
Фису
розрахункові гнучкості елемента у площинах перпендикулярних до осей х - хі у-у відповідно;
коефіцієнт поперечної деформації сталі (Пуассона);
місцеві нормальні напруження;
нормальні напруження, паралельні до осей х - х і у - у відповідно;
дотичне напруження;
коефіцієнт стійкості при центральному стиску;
коефіцієнт стійкості при згині;
коефіцієнт стійкості при згині зі стиском;
коефіцієнт стійкості при згині у двох головних площинах зі стиском.
Таблиця В.1 - Класифікація конструкцій
Конструкція і елемент
Категорія
за призначенням
за напруженим станом
1. Конструкції кранових колій:
а) підкранові балки (крім ребер жорсткості) і ферми (пояси, елементи ґраток, фасонки)
А
І
б) гальмові балки і ферми, деталі кріплення до колон, ребра
А
II
жорсткості
в) балки колій підвісного транспорту:
- зварні
А
І
- прокатні під технологічні електричні талі і кран-балки або ручні талі і кран-балки
Б
І
- прокатні під ремонтні або ручні талі и кран-балки
Б
II
г) допоміжні горизонтальні ферми, вертикальні ферми,
Б
II
тупикові упори
д) деталі кріплення рейок
В
III
2. Робочі площадки за наявності рухомого транспорту:
а) балки при залізничному рухомому складі
А
І
б) балки при автонавантажувачах та іншому транспорті
А
II
в) металевий настил, включений у сумісну роботу з балками настилу, ребра жорсткості балок
Б
• І
г) металевий настил, не включений до сумісної роботи з балками настилу, ребра жорсткості настилу
Б
II
3. Конструкції технологічних площадок і покриттів:
а) головні балки і ригелі рам при динамічному навантаженні
А
І
б) головні балки при статичному навантаженні
А
III
в) другорядні балки при динамічному навантаженні
А
II
г) другорядні балки при статичному навантаженні
А
III
д) металевий настил, включений до сумісної роботи з
Б
І
балками настилу при динамічному навантаженні
е) металевий настил, окрім зазначеного в поз. 3, д)
Б
II
ж) ребра жорсткості балок
В
III
4. Колони виробничих будівель і відкритих кранових естакад, стояки робочих і технологічних площадок:
а) основні елементи поперечного перерізу (у тому числі пояси і ґратки при наскрізному перерізі), опорні плити,
А
III
підкранові траверси колон
б) вертикальні в’язі між колонами
А
III
в) ребра жорсткості і діафрагми колон, елементи ґраток
В
III
двоплощинних в’язей, в’язі з напруженням, меншим 0,4RV
Конструкція і елемент
Категорія
за призначенням
за напруженим станом
5. Конструкції покриття:
а) ферми, ригелі та інші елементи, що підлягають безпосередній дії динамічних навантажень від
А
І
технологічного чи транспортного устаткування
б) те саме при статичному навантаженні
А
II
в) вузлові фасонки
А
II
г) ліхтарні панелі, панелі покрівлі, прогони, горизонтальні
II
торцеві в’язі в рівні покрівлі, поздовжні в’язі при кроці колон, що є більшим за крок кроквяних ферм
Б
д) інші в’язі
В
III
6. Конструкції фахверка
а) ригелі під цегляні стіни і над воротами
А
III
б) стояки, торцеві і вітрові ферми
Б
II
в) ригелі, крім зазначених у поз. 6, а) та інші елементи
В
III
7. Допоміжні конструкції виробничих будівель:
а) косоури сходів
А
III
б) сходи, перехідні площадки, огорожі, площадки світильників, посадкові площадки на крани, балки підвісних
В
III
стель, імпости, віконні і ліхтарні рами
8. Транспортерні галереї:
а) прольотні будівлі галереї, несучі балки під конвеєри, фасонки ферм
А
І
б) опори, в’язі між колонами, опорні ребра балок
А
II
в) елементи фахверка, в’язі, прогони і балки покриттів прольотних будівель, ребра жорсткості балок
Б
II
9. Опори повітряних ліній (ПЛ) електропередачі, конструкцій
відкритих розподільних пристроїв (ВРП):
а) зварні спеціальні опори великих переходів заввишки
А
І
понад 60 м
б) опори ПЛ, окрім зазначених у поз. 9, а), опори під вимикачі і портали під ошинування ВРЧ
А
III
в) опори під устаткування ВРЧ тощо, крім зазначених у поз. 9, а) і б)
В
II
10. Антенні споруди зв’язку заввишки до 500 м
а) стовбури щогл і башт, ґратки, елементи обпирання на фундаменти
А
II
б) елементи (механічні деталі) відтяжок щогл і антенних полотен, деталі кріплення відтяжок до фундаментів і до стовбурів сталевих опор
А
І
в) діафрагми баштових опор, хідники, перехідні площадки
Б
III
11. Витяжні башти:
а) пояси башт, вузлові фасонки
А
II
б) газовідвідний стовбур, елементи ґратки, балки і площадки діафрагм, що безпосередньо сприймають вагу стовбура
Б
II
в) опорні плити, хідники, огорожі, настил площадок, балок і площадки діафрагм, що не сприймають вагу стовбура
В
III
Кінець таблиці В.1
Конструкція і елемент
Категорія
за призначенням
за напруженим станом
12. Димові труби:
а) сталева оболонка і ребра жорсткості труби
А
II
б) площадки, опорні кільця, хідники та огорожі
Б
III
13. Градирні баштові і вентиляторні, водонапірні башти:
а) пояси ґратчастих башт, кільця жорсткості, ґратки
А
III
б) вузлові фасонки
А
II
в) фахверк, допоміжні площадки, обшивки градирень
В
III
14. Бункери:
а) бункерні балки, оболонки параболічних бункерів
А
І
б) стінки інших бункерів, ребра жорсткості бункерів
А
III
15. Резервуари і газгольдери:
а) стінки та кромки днищ резервуарів місткістю 10 тис. м3 і більше, фасонки покриттів
А
І
б) стінки та кромки днищ резервуарів місткістю менше ніж 10 тис. м3
А
II
в) центральні частини днищ, опорні кільця покриття, кільця
А
III
жорсткості, плавучі покрівлі і понтони покриття
д) внутрішні корпуси ізотермічних резервуарів за температури зберігання не вище -50 °С
А
І
16. Конструкції контактової мережі транспорту:
а) конструкції та елементи, пов’язані з натягом проводів (тяги, штанги, хомути)
А
II
б) конструкції та елементи несучих, підтримувальних і фіксувальних пристроїв (опори, ригелі жорсткості поперечини, прожекторні щогли, фіксатори)
Б
II
в) допоміжні конструкції
В
III
17. Силоси (оболонка, ребра жорсткості)
А
III
18. Громадські будівлі і споруди (театри, кінотеатри, цирки,
спортивні споруди, криті ринки, навчальні заклади, дитячі дошкільні заклади, лікарні, пологові будинки, музеї, державні
архіви тощо, будівлі заввишки понад 75 м:
а) перекриття і покриття, косоури сходин
А
II
6)колони
А
II
Примітка 1. Вимоги цієї таблиці не поширюються на сталеві конструкції спеціальних споруд: магістральні
і технологічні трубопроводи, резервуари спеціального призначення, кожухи доменних печей
і повітронагрівачів тощо.
Примітка 2. Для конструкцій і елементів, не зазначених у цій таблиці, допускається приймати категорії з
урахуванням їх призначення і напруженого стану стосовно аналогічних конструкцій і
елементів, зазначених у таблиці.
Чинник
Познака
Характеристика
Показник, баллів
I
4
Клас відповідальності
^1
0
A
11
Категорія за призначенням
s2
Б
4
В
І
I
8
Категорія за напруженим станом
S3
II
5
III
І
Наявність розтягувальних напружень від
s4
є
7
розрахункового навантаження
немає
2
Несприятливий вплив зварних з’єднань
S5
є
немає
6
2
Примітка. Несприятливий вплив зварних з’єднань слід враховувати, якщо вони розташовані у місцях дії
значних розрахункових розтягувальних напружень (
а > 0,3Ry, а > 0,3Rwz
), або в місцях, де
міцність зварного з єднання визначає придатність до експлуатації конструкції в цілому.
В.1 Залежно від категорії конструкцій за призначенням і за напруженим станом, а також від інших чинників, наведених у таблиці В.2, конструкції та елементи поділяються на чотири групи.
Групи конструкцій слід приймати залежно від показника групи S, який дорівнює сумі балів показників окремих чинників S = Sj + S2 + S3 + S4 + S5, які приймаються відповідно до таблиці В.2.
група 1 - при S > 26;
група 2 - при 23 < S < 26;
група 3 - при 19 < S < 22;
група 4 - при S < 18.
Слід враховувати, що показники факторів при експлуатації, транспортуванні та монтажі можуть відрізнятися один від одного.
В.2 Після підбору перерізів слід уточнити групу конструкцій шляхом коригування показника групи S, визначеного згідно з В.1 цього додатка, не більше ніж на ±4 бали. При цьому рекомендується прийняти такі категорії за напруженим станом, де а - відношення абсолютного найбільшого значення нормального розтягувального напруження, викликаного дією динамічних навантажень, до найбільшого значення сумарного розтягувального напруження, викликаного дією усіх навантажень, у тому самому розрахунковому перерізі;
І - при а > 0,5;
II - при 0,2 < а < 0,5;
III - при а < 0,2.
При товщині прокату понад 20 мм до 40 мм, за наявності кромок після гільйотинного різання, наклепу від деформування в холодному стані, що не враховуються в розрахунку, високих початкових напружень (у тому числі зварювальних), значення показника групи S необхідно збільшити на 1 бал; при товщині прокату понад 40 мм - на 2 бали.
При дії статичного навантаження і значенні нормального напруження стискання, що обчислене з урахуванням коефіцієнтів ф, фе, ф^ і не перевищує 0,4RyJc (наприклад, при обмеженні
гнучкості, конструктивних вимогах тощо), значення показника групи S необхідно зменшити на 4 бали.
Таблиця Г.1 - Фізичні характеристики матеріалів для сталевих конструкцій
Характеристика
Значення
Густина р , кг/м3:
- прокату і сталевих виливків
7850
- виливків з чавуну
7200 *
Коефіцієнт лінійного розширення а, °С'1
0,12х10'4
Модуль пружності Е , Н/мм2:
- прокатної сталі, сталевих виливків
2,06x10s
- виливків з чавуну марок:
-СЧІ5
0,83х105
0,98x10s
- пучків і пасом паралельних дротів
1,96x10s
- канатів сталевих:
- спіральних і закритих
1,67x10s
- несучих
- подвійного звивання
1,47x10s
- подвійного звивання з неметалевим сердечником
1,27x10s
Модуль зсуву прокатної сталі і сталевих виливків G, Н/мм2
0,79x10s
Коефіцієнт поперечної деформації (Пуассона) v
0,3
Примітка. Значення модуля пружності наведені для канатів, попередньо витягнутих зусиллям не менш як 60% розривного зусилля для каната в цілому.
Таблиця Г.2 - Фізичні характеристики проводів і дроту
Найменування матеріалу
Марка і номінальний переріз, мм2
Модуль пружності Е, Н/мм2
Коефіцієнт лінійного розширення a, °С1
Алюмінієві проводи за ГОСТ 839
0,630x10s
0,23xl0'4
Мідні проводи згідно з ГОСТ 839
М;4-800
1,300x10s
0,17x1 O'4
Сталеві алюмінієві проводи згідно з ГОСТ 839 при відношенні площ алюмінію до сталі, що дорівнює:
6...6,25
10 і більше
0,825x10s
0,192xl0'4
0,65
95
1,460x10s
0,139xl0'4
4,29...4,39
120 і більше
0,890x10s
0,183xl0'4
7,71...8,04
150 і більше
0,770x10s
0,198xl0'4
1,46
185 і більше
1,140x10s
0,155xl0"4
12,22
330
0,665x10s
0,212xl0'4
18,2...18,5
400 і 500
0,665x10s
0,212xl0‘4
Бісталевий сталемідний дріт згідно з ГОСТ 3822 діаметром, мм:
1,6...4
2,0...12,5
1,870x10s
0,127xl0'4
6
28,2
1,900x10s
0,124xl0'4
Примітка. Значення маси проводів і дроту слід приймати згідно з ГОСТ 839 і ГОСТ 3822.
Таблиця Д.1 - Характеристичні показники ударної в'язкості прокату за розрахункової температури
Група конструкцій
Нормативні показники ударної в’язкості для прокату з г
раницею текучості, Н/мм2
Ry„ < 290
290 < Ry,, < 390
Ry„ > 390
1
KCV-20
KCV'40
2
Те саме
Те саме
Те саме
3
»
»
»
Примітка 1. KCV - ударна в’язкість на зразках з V-подібним надрізом (тип II згідно з ГОСТ 9454), індекс t (I<CV() - регламентована температура випробувань на ударний згин, відсутність індексу означає температуру +20 °С, КСА - ударна в’язкість за температури + 20 °С при випробуванні зразків 1-го типу згідно з ГОСТ 9454 з V-подібним надрізом після деформаційного старіння.- Примітка 2. Розрахункова температура визначається відповідно до 1.1.3.1 цих Норм.
Примітка 3. Норми ударної в’язкості:
КСА = 29 Дж/см2;
для сталей з Ryn < 290 Н/мм2 - KCV = 34 Дж/см2 на поздовжніх зразках і 25 Дж/см2 на поперечних зразках;
для сталей з 290 < Ryn < 390 Н/мм2 - KCV'20 = 34 Дж/см2 на поздовжніх зразках і 25 Дж/см2 на поперечних зразках; KCV0 = KCV-20 = KCV'40 = 34 Дж/см2 на поздовжніх зразках і 25 Дж/см2 на поперечних зразках;
4)для сталей з Д„„ > 390 Н/мм2 - KCV~4Q = 25 Дж/см2.
Таблиця Д.2 - Вимоги до хімічного складу низьколегованої сталі для сталевих конструкцій
Конструкції будівель і споруд при границі текучості сталі, Н/мм2
Масова частка елементів1^, %, не більше
Вуглецевий еквівалент С3, не більше
вуглець
фосфор
сірка
До 290
0,22
0,040
0,0502)
0,38
Понад 290 до 390
0,15
0,035
0,0102)
0,42
Понад 390 до 490
0,15
0,0203)
0,0103)
0,45
Понад 490 до 590
0,15
0,015
0,010
0,47
Понад 590
0,15
0,010
0,005
0,50
0 Граничні відхили за хімічним складом у готовому прокаті згідно з ГОСТ 27772.
2) У разі термічної обробки сталі, призначеної подрібнити зерно, вміст сірки повинен складати не більше за 0,025%;
V Сумарний вміст сірки і фосфору не повинен перевищувати 0,020%.
Примітка. Значення вуглецевого еквівалента (С3, %) обчислюється за формулою
_ „ Мп Сг + Mo + V Ni + Си
С, = С +++
6 5 15
де С, Мп, Сг, V, Ni, Си, Mo - масові частки вуглецю, марганцю, хрому, ванадію, нікелю, міді і молібдену відповідно, %.
Характеристика сталі
Група
конструкцій
Ступінь
розкислення
Вимоги щодо ударної в’язкості
Низьковуглецева сталь звичайної міцності
1
сп
2
пс, сп
3
кп, пс, сп
4
кп, пс, сп
Сталь підвищеної міцності
1
KCV"20
2
3
Високоміцна сталь
1
Key40
2
3
сп - спокійна; пс - напівспокійна; кп - кипляча.
КСА, KCV - вимоги до ударної в’язкості, що приймаються за таблицею Д.1.
Таблиця Е.1 - Сталі для сталевих конструкцій будівель і споруд
Сталь
Умови застосування сталі для груп конструкцій
1
2
3
4
Конструкції з фасонного, сортового, листового, холодногнутих пробілів
широкополичкового і універсального прокату і
_
—
+а)
+
-
+6)
+
_
+
+
+
_
+б)
+
_
+
+
+
_
+3
+і
+ 1
_
+
С355 [1,21
_
+
+
_
+3
+і
+ 1
_
+
+
+
_
+
+
+
_
_
_
+
+
_
_
_
_
Конструкції з труб
ВСтЗкп (до 4) ГОСТ 10705а)
+2Д)
+2Д>
+2Д>
ВСтЗкп (от 4,5 до 10) ГОСТ 10705в)
_
+2Д)
+2д)
ВСтЗпс (до 5,5) ГОСТ 10705 в)
+2Д)
+2Д)
+2Д)
ВСтЗпс (от 6 до 10) ГОСТ 10705в)
+6
+6
+6
ВСтЗсп (от 6 до 10) ГОСТ 10705е)
—
_
_
ВСтЗпс (от 5 до 15) ГОСТ 10706г)
_
+4
+4
ВСтЗсп (от 5 до 15) ГОСТ 10706г)
_
_
20 ГОСТ 8731е)
+
+
—
09Г2С ГОСТ 8731е)
+
+
_
Знаки "+" іозначають, що дану сталь застосовувати відповідно слід чи не слід.
Цифра за знаком "+" означає категорію сталі за ударною в'язкістю.
а)окрім неопалюваних будівель і конструкцій, що експлуатуються на відкритому повітрі, а також окрім
опор повітряних ліній (ПЛ), відкритих розподільних пристроїв (ВРП) та контактних мереж (КМ);
б)для неопалюваних будівель і конструкцій, що експлуатуються на відкритому повітрі, слід застосовувати
прокат завтовшки до 10 мм;
в)група В, табл. 1 ГОСТ 10705;
г)група В з додатковими вимогами за 1.6 ГОСТ 10706;
д)окрім опор ПЛ, ВРП і КМ;
е)безшовні гарячедеформовані труби з зазначених марок сталей допускається застосовувати для елементів
спеціальних опор великих переходів ПЛ висотою понад 60 м (група конструкцій 1).
Примітка 1. За товщину фасонного прокату слід приймати товщину полиці.
Примітка 2. Вимоги цієї таблиці поширюються на листовий прокат завтовшки понад 3 мм. При товщині прокату меншій за 3 мм наведені в таблиці сталі слід застосовувати без вимог до ударної в'язкості (без зазначення категорії).
Примітка 3. Прокат завтовшки менше за 5 мм із сталі класу С235 допускається застосовувати для конструкцій усіх груп, окрім опор ПЛ, ВРП і КМ.
Примітка 4. Застосування термозміцненого з прокатного нагріву фасонного прокату зі сталі класу С345Т і С375Т, який постачається як сталь класу С345 і С375, не допускається в конструкціях, які при виготовленні підлягають металізації або пластичним деформаціям за температури понад +700 °С.
Примітка 5. До сортового прокату (круг, смуга, квадрат) згідно з ГОСТ 535, ГОСТ 19281 та іншими технічними умовами і стандартами висуваються такі самі вимоги, як до фасонного прокату такої самої товщини згідно з ГОСТ 27772.
Примітка 6. Відповідність марок сталі сортового прокату маркам сталей згідно з ГОСТ 27772 слід визначити за таблицею Е.5 цього додатка.
Таблиця Е.2 - Характеристичні і розрахункові опори при розтягу, стиску та згині для листового, широкоштабового універсального і фасонного прокату згідно з ГОСТ 27772
Сталь
Товщина прокату", мм
Характеристичний опір21, Н/мм2, прокату
Розрахунковий опір31, Н/мм2, прокату
листового,
широкоштабового,
універсального
фасонного
листового,
широкоштабового,
універсального
фасонного
Ryn
Run
Ryu
Run
Ry
Ru
Я,
Ru
С235
від 2 до 20
235
360
235
360
230
350
230
350
понад 20 до 40
225
360
225
360
220
350
220
350
понад 40 до 100
215
360
-
-
210
350
-
-
понад 100
195
360
-
-
190
350
-
-
С245
від 2 до 20
245
370
245
370
240
360
240
360
понад 20 до ЗО
-
-
235
370
-
-
230
360
С255
від 2 до 3,9
255
380
-
-
250
370
-
від 4 до 10
245
380
255
380
240
370
250
371)
понад 10 до 20
245
370
245
370
240
360
240
360
понад 20 до 40
235
370
235
370
230
360
230
360
С275
від 2 до 10
275
380
275
390
270
370
270
380
понад 10 до 20
265
370
275
380
260
360
270
370
С285
від 2 до 3,9
285
390
-
-
280
380
-
-
від 4 до 10
275
390
285
400
270
380
280
390
понад 10 до 20
265
380
275
390
260
370
270
380
С345
від 2 до 10
345
490
345
490
335
480
335
480
понад 10 до 20
325
470
325
470
315
460
315
460
понад 20 до 40
305
460
305
460
300
450
300
450
понад 40 до 60
285
450
—
—
280
440
—
-
понад 60 до 80
275
440
-
-
270
430
-
-
понад 80 до 100
265
430
-
-
260
420
-
-
С345К
від 4 до 10
345
470
345
470
335
460
335
460
С355
від 8 до 50
355
450
—
—
340
430
—
—
С375
від 2 до 10
375
510
375
510
365
500
365
500
понад 10 до 20
355
490
355
490
345
480
345
480
понад 20 до 40
335
480
335
480
325
470
325
470
С390
від 4 до 50
390
540
-
-
380
530
-
-
С390К
від 4 до 30
390
540
—
—
380
530
-
-
С440
від 4 до ЗО
440
590
-
-
430
575
-
-
понад 30 до 50
410
570
-
-
400
555
-
-
С590
від 8 до 50
590
700
—
-
540
630
-
-
С590К
від 16 до 40
540
635
-
-
515
605
-
-
За товщину фасонного прокату слід приймати товщину полиці.
За характеристичні опори прийняті гарантовані значення границі текучості і тимчасового опору.
Значення розрахункових опорів одержані діленням характеристичних опорів на коефіцієнти надійності за матеріалом, визначені'згідно з 1.3.2 із заокругленням до 5 Н/мм2.
Примітка. Розрахункові опори Ryw стінок гарячекатаних двотаврів і швелерів допускається збільшувати на 10% порівняно з Rv.
Таблиця Е.З - Характеристичні і розрахункові опори при розтягу, стиску і згині труб для сталевих конструкцій будівель і споруд
Марка сталі
Товщина стінки, мм
Характеристичний опір11, Н/мм2
Розрахунковий опір21, Н/мм2
Ryn
Run
Ry
Ru
ВСтЗкп, ВСтЗпс
До 10
225
370
215
350
ВСтЗсп
ВСтЗпс4
4...15
245
370
235
350
ВСтЗсп4
20
4...36
245
410
225
375
За характеристичні опори прийнято гарантовані значення границі текучості і тимчасового опору, які наводяться у державних стандартах або технічних умовах.
Значення розрахункових опорів одержано діленням характеристичних опорів, Н/мм2, на коефіцієнти надійності за матеріалом, які визначаються згідно з 1.3.2 і округленням до 5 Н/мм2.
Примітка 1. Характеристичні опори для труб із сталі марки 09Г2С згідно з ГОСТ 8731 установлюються за погодженням сторін згідно з вимогами цього стандарту; розрахункові опори для труб зі сталі цих марок обчислюють за формулами, наведеними у таблиці 1.3.1 цих Норм.
Примітка 2. Для труб марок сталей і товщин, що поставляються за іншими нормативними документами,' характеристичні опори установлюються за погодженням сторін згідно з вимогами цього стандарту; розрахункові опори обчислюють за формулами, наведеними у таблиці 1.3.1 цих Норм.
Таблиця Е.4 - Розрахункові опори прокату зминанню торцевої поверхні, місцевому зминанню у циліндричних шарнірах, діаметральному стисканню котків
Тимчасовий опір, Н/мм2
Розрахунковий опір, Н/мм2
Зминанню
Діаметральному стисканню котків (при вільному дотиканні в конструкціях з обмеженою рухомістю)
торцевої поверхні (за наявності пригонки)
місцевому в циліндричних шарнірах (цапфах) при щільному дотиканні
360
327
164
8
370
336
168
8
380
346
173
9
390
355
178
9
400
364
182
10
430
391
196
10
440
400
200
10
450
409
205
10
460
418
209
10
470
427
214
11
480
436
218
11
490
445
223
11
510
464
232
12
540
482
241
12
570
504
252
13
590
522
261
13
Примітка. У таблиці наведено значення розрахункових опорів, обчислені за формулами розділу 1.3 цих НОРМ ПРИ Уж = 1,1.
Клас
сталі
Стандарт
Сталь, яка відповідає сталі згідно з ГОСТ 27772
марки сталі, товщина прокату, мм
Стандарт
С235
СтЗкп2
С245
СтЗпс5 (листовий - до 20, фасонний - до 30)
С255
СтЗсп5, СтЗГпс5, СтЗпс5 (листовий - понад 20 до 40, фасонний - понад 30)
С275
СтЗпс5
С285
СтЗсп5, СтЗГпс5
С345,
С345Т
09Г2
09Г2С
15ХСНД (листовий до 10, фасонний до 20) 14Г2 (листовий, фасонний до 20)
СтТпс
С345К
ГОСТ 27772 категорій 1, 2, 3, 4
ГОСТ 19281 категорій 6, 7, 9, 12, 13 і 15
С355
ТУ У 27.1-5416923-085
06ГБ-355
ТУ У 27.1-5416923-085
14Г2 (листовий, фасонний - понад 20) 10Г2С1, 15ХСНД (листовий - понад 10, фасонний - понад 20), 10ХСНД (листовий - до 10, фасонний - без обмежень)
С375
ГОСТ 27772 категорій 1, 2, 3, 4
09Г2С, гр. 2 12Г2С, гр. 2
ГОСТ 19281 категорій 6, 7, 9, 12, 13 і 15
С390
14Г2АФ, 10Г2С1 термозміцнена, 10ХСНД (листовий - понад 10) 06ГБ-390
ГОСТ 19281-89 сталі категорій 1-15
С390К
15Г2АФДпс
С440
16Г2АФ, 18Г2АФпс, 15Г2СФ термозміцнена 06Г2Б
ГОСТ 19281-89 сталі категорій 1-15
С490
06Г2Б
С590
ГОСТ 19281-89 сталі категорій 1-15
С590К
Таблиця Е.6 - Розрахункові опори виливків з вуглецевої сталі
Напружений стан
Умовна познака
Розрахуй з в
кові опори, Н/мм2 відливків утлецевої сталі марок
15Л
25Л
35Л
45Л
Розтяг, стиск, згин
Ru
150
180
210
250
Зсув
R,
90
110
130
150
Зминання торцевої поверхні (за наявності пригонки)
rp
230
270
320
370
Зминання місцеве в циліндричних шарнірах (цапфах) при щільному дотиканні
Rip
110
130
160
180
Діаметральне стисканню котків при вільному дотиканні (в конструкціях з обмеженою рухливістю)
Red
6
7
8
10
Напружений стан
Умовна познака
Розрахункові опори, Н/мм2, відливків із сірого чавуну марок
СЧ 15
СЧ 20
СЧ25
Розтяг центральний при згині
Rt
55
65
85
100
Стиск центральний при згині
Rc
160
200
230
250
Зминання торцевої поверхні (за наявності пригонки)
rp
240
300
340
370
Зсув
я,
40
50
65
75
Таблиця Ж.1 - Матеріали для зварних з'єднань
Група конструкцій
Клас
міцності
прокату
(наймену
вання,
марка
сталі)
Державний
стандарт,
технічні
умови
Марки матеріалів для зварювання
під флюсом
у вуглекислому газі згідно з ГОСТ 8050 або в суміші його з аргоном згідно з ГОСТ 10157
самозахис- ним порошковим дротом згідно 3 ГОСТ 26271
покритими електродами типу згідно 3 ГОСТ 9467
флюс згідно 3 ГОСТ 9087
зварювальний дріт згідно 3 ГОСТ 2246
дротом суцільного перерізу згідно 3 ГОСТ 2246
порошковим дротом згідно 3 ГОСТ 26271
1,2
Від 235 до 285 вкл. (типу СтЗсп)
Св-08А
Св-08ГА
Св-08Г2С
Э42А
13/45А CM 11
Від 295 до 375 вкл. (типу 09Г2С)
АН-47
АН-47Д
АН-348
Св-08ГА
Св-ЮГА
Св-10Г2
Св-08Г2С
13/55СМ
13/55ФК
Від 325 до 390 вкл. (типу 10ХСНД)
Св-08ГАП
Св-ЮГА11
СВ-10Г2'1
Св-08ХМ
Св-ЮНМА
Св-08Г2С
АНО-11
АНО-12
АНО-9
Від 355 до 440 вкл. (типу С390, 16ГБ)
АН-47
АН-47Д
АН-17М
АН-348А
АН-43
Св-ЮГА11
СВ-10Г211
Св-08ХМ
Св-ЮНМА
Св-08ХГСМА
Св-ЮХГ2СМА
Св-08Г2С
345
(С345К,
АН-348А
Св-ЮГА11
Св-ЮГ2"
Св-08ХМ
Св-ЮНМА
Св-08Г2С
Від 440 до 590 вкл.
АН-17М
Св-08ХН2ГМЮ
Св-ЮНМА
Св-
Св-
Св-08Г2С
13/65
АНО-33
АНП-11
Група конструкцій
Клас
міцності
прокату
(наймену
вання,
марка
сталі)
Державний
стандарт,
технічні
умови
—_—£
Марки матеріалів для зварювання
під флюсом
у вуглекислому газі згідно з ГОСТ 8050 або в суміші його з аргоном згідно з ГОСТ 10157
самозахис- ним порошковим дротом згідно 3 ГОСТ 26271
покритими електродами типу згідно 3 ГОСТ 9467
флюс згідно 3 ГОСТ 9087
зварювальний дріт згідно 3 ГОСТ 2246
дротом суцільного перерізу згідно 3 ГОСТ 2246
порошковим дротом згідно 3 ГОСТ 26271
3,4
Від 235 до 285 вкл. (типу СтЗсп)
АН-348А
Св-08
Св-08А
Св-08ГА
Св-08Г2С
Э-46
АНО-4
АНО-44
АНО-13
АНО-36
АНО-37
АНО-24
ОЗС-12
МР-3
Від 295 до 375 вкл. (типу 09Г2С)
АН-47
АН-47Д
АН-348
Св-08ГА
Св-ЮГА
Св-10Г2
Св-08Г2С
Э50А
13/55СМ
13/55ФК
Від 325 до 390 вкл. (типу 10ХСНД)
АН-47
АН-47Д
АН-348А
Св-08ГА
Св-ЮГА
Св-ЮГ2
Св-08Г2С
АНО-11
АНО-12
АНО-9
Від 355 до 440 вкл. (типу С390, 16ГБ)
АН-47
АН-47Д
АН-17М
АН-348А
Св-08ГА
Св-ЮГА
Св-ЮГ2
Св-08Г2С
345
(С345К,
АН-348А
Св-08Х1ДЮ
Св-08Г2С
Э50А
ОЗС-18
кд-11
1 Застосування флюсу АН-348А (АН-348АД) вимагає проведення додаткового контролю механічних властивостей металу шва при зварюванні з'єднань елементів завтовшки понад 32 мм.
Примітка. При відповідному обґрунтуванні для зварювання конструкцій допускається використовувати зварювальні матеріали (дроти, флюси, захисні гази, електроди), не зазначені в цій таблиці. При цьому властивості металу шва, що виконується з їх застосуванням, повинні бути не гірші від властивостей, які забезпечуються застосуванням матеріалів згідно з цією таблицею.
Рекомендований клас міцності основного металу
Метал кутового шва
Характристичний опір Rwlm, Н/мм2
Розрахунковий опір RWf, Н/мм2
С315 і нижче
410
180
Вище С315 до С355 включно
450
200
Вище С355 до С390 включно
490
215
Вище С390 до С440 включно
590
240
Вище С440
685
280
Таблиця Ж.З - Вимоги до болтів за різних умов їх застосування
Клас міцності болтів і вимоги до них згідно з ГОСТ 1759.4 у конструкціях, які
не розраховуються на витривалість
розраховуються на витривалість
при роботі
болтів на
розтяг або зріз
зріз
розтяг або зріз
зріз
5.6
5.6
5.6
5.6
-
5.8
-
-
8.8
8.8
8.8
8.8
10.9
10.9
10.9
10.9
-
12.9
-
12.9
Примітка 1. Високоміцні болти згідно з ГОСТ 22356 із сталі марки 40Х "селект" застосовуються у тих самих
конструкціях, що й болти класів міцності 10.9 і 12.9.
Примітка 2. У з'єднаннях, які не розраховуються на витривалість, допускається застосовувати болти з підголовком класу точності В і С згідно з ГОСТ 7795, ГОСТ 15590.
Таблиця Ж.4 - Характеристичні опори сталі болтів і розрахункові опори одноболтових з'єднань зрізу і розтягу, Н/мм2
Клас міцності болтів
Rbun
Rlryil
Rbs
Ri>t
5.6
500
300
210
225
5.8
500
400
210
235
8.8
800
640
320
435
10.9
1000
900
400
540
12.9
1200
1080
420
600
40Х“селект”
1100
990
405
550
Примітка. У таблиці вказані значення розрахункових опорів, обчислені із округленням до 5 Н/мм2.
Таблиця Ж.5 - Розрахункові опори одноболтових з'єднань зминанню Rbp елементів, що з’єднуються болтами
Тимчасовий опір сталі з’єднуваних елементів Run, Н/мм2
RbP, Н/мм2, при болтах
класу точності А
класів точності В і С, високоміцних
360
560
475
370
580
485
380
590
500
390
610
515
430
670
565
440
685
580
Тимчасовий опір сталі з’єднуваних елементів Ru„, Н/мм2
Rbp, Н/мм2, при болтах
класу точності А
класів точності В і С, високоміцних
450 >
700
595
460
720
605
470
735
620
480
750
. 630
490
765
645
510
795
670
540
845
710
570
890
750
590
920
775
Примітка. У таблиці наведені значення розрахункових опорів, обчислені за формулами розділу 1.3 цих Норм із округленням до 5 Н/мм2.
Таблиця Ж.6 - Розрахункові опори розтягу фундаментних болтів Rba
Номінальний діаметр болтів, мм
Rb„, Н/мм2 для болтів із сталі марок
згідно з ГОСТ 535'1
згідно з ГОСТ 19281*'
СтЗкп2-И
СтЗпс4-П,
СтЗпс2-П,
СтЗсп4-П,
СтЗсп2-П
09Г2С-6,
09Г2С-8
10Г2С1-6,
10Г2С1-8
12, 16, 20
190
200
265
270
24, 30
180
190
245
265
36
180
190
230
265
42, 48, 56
175
180
230
265
64, 72, 80
175
180
220
235
90,100
175
180
210
235
110, 125, 140
150
165
210
-
^ Розрахункові опори для болтів із інших сталей обчислюються за формулами 1.3.7.
Примітка 1. Сталь згідно з ГОСТ 535 повинна постачатися за 1 групою за призначенням.
Примітка 2. У таблиці наведені значення розрахункових опорів, обчислені за формулами розділу 1.3 цих Норм з округленням до 5 Н/мм2.
Таблиця Ж.7 - Характеристичні і розрахункові опори на розтяг, Н/мм2, високоміцних болтів згідно з ГОСТ 22356 із сталі марки 40Х "селект"
Номінальний діаметр нарізки, мм
Rbun
Rbh
16, 20, (22), 24, (27)
1100
770
ЗО
950
665
36
750
525
42
650
455
48
600
420
Примітка. Розміри, наведені в дужках, застосовувати не рекомендується.
Таблиця Ж.8 - Площі перерізів болтів, см2, згідно з ГОСТ 1759.4
d, мм
16
(18)
20
(22)
24
(27)
ЗО
36
42
48
Ah
2,01
2,54
3,14
3,80
4,52
5,72
7,06
10,17
13,85
18,09
1,57
1,92
2,45
3,03
3,53
4,59
5,61
8,16
11,20
14,72
Примітка 1. Площі перерізу болтів діаметром понад 48 мм слід приймати згідно з ГОСТ 24379.0. Примітка 2. Розміри, наведені в дужках, не рекомендується застосовувати в конструкціях, окрім опор повітряних ліній (ПЛ), відкритих розподільних пристроїв (ВРП) та контактних мереж (КМ).
КОЕФІЦІЄНТИ УМОВ РОБОТИ ДЛЯ РОЗТЯГНУТОГО ОДИНОЧНОГО КУТИКА, ЯКИЙ ПРИКРІПЛЮЄТЬСЯ ОДНІЄЮ ПОЛИЦЕЮ БОЛТАМИ
Коефіцієнт умов роботи ус1 при розрахунку за формулою (1.4.2) перерізу розтягнутого одиночного кутика зі сталі з границею текучості до 380 Н/мм2, який прикріплюється однією полицею болтами, поставленими в один ряд вздовж осі, розташованої на відстані не менше за 0,5£> від обушка кутика і не менше 1,2d від пера кутика, слід визначити за формулою
А«1л
а, ——+сц
А
V Лпу
(
Усі =
а3,(1.1)
де Ая1 - площа частини поперечного перерізу прикріплюваної полиці кутика між краєм отвору і пером;
Ап - площа поперечного перерізу кутика нетто;
аі, а2, а3 - коефіцієнти, що визначаються за таблицею 1.1.
Таблиця 1.1 - Коефіцієнти оц, а2 і а3
Коефіцієнти
Значення коефіцієнтів оц, аг, аг
при одному болті та відстані е, що дорівнює
при Єї > 1,5d тарі > 2 кількості болтів у
.с/ при зяду
1,35с/ 11
1,5 d
2,0 d
2
3
4
а1
а2
а3
1,70 0, 05 0,65
1,70
0,05
0,85
1,70
0,05
1,0
1,77
0,19
1,0
1,45
0,36
1,0
1,17
0,47
1,0
0 - тільки для елементів ґраток (розкосів і розпірок), окрім тих, що постійно працюють на розтяг при товщині полиці до 6 мм.
При розрахунку тяг і поясів траверс, елементів опор повітряних ліній (ПЛ), відкритих розподільних пристроїв (ВРП) та контактних мереж (КМ), що безпосередньо прилягають до вузлів кріплення проводів, а також елементів, що з'єднують у стояках вузли кріплення тяг і розтягнутих поясів траверс, коефіцієнти ус1 слід зменшувати на 10%.
Cj - відстань вздовж лінії дії зусилля від краю елемента до центра найближчого отвору; b - ширина полиці кутика;
р! - відстань вздовж лінії дії зусилля між центрами отворів; d - діаметр отвору для болта з урахуванням додатного допуску.
Таблиця К.1 - Коефіцієнти стійкості при центральному стиску
Умовна
гнучкість
X
Коефіцієнт ф для типів кривих стійкості
Умовна
гнучкість
X
Коефіцієнт ф для типів кривих стійкості
а
b
с
а
Ь
с
0,4
999
998
992
5,4
261
261
255
0,6
994
986
950
5,6
242
242
240
0,8
981
967
929
5,8
226
226
226
1,0
968
948
901
6,0
211
1,2
954
927
878
6,2
198
1,4
938
905
842
6,4
186
1,6
920
881
811
6,6
174
1,8
900
855
778
6,8
164
2,0
877
826
744
7,0
155
2,2
851
794
709
7,2
147
2,4
820
760
672
7,4
139
2,6
785
722
635
7,6
132
2,8
747
683
598
7,8
125
3,0
704
643
562
8,0
119
3,2
660
602
526
8,5
105
3,4
615
562
492
9,0
094
3,6
572
524
460
9,5
084
3,8
530
487
430
10,0
076
4,0
475
453
401
10,5
069
4,2
431
421
375
11,0
063
4,4
393
392
351
11,5
057
4,6
359
359
328
12,0
053
4,8
330
330
308
12,5
049
5,0
304
304
289
13,0
045
5,2
281
281
271
14,0
039
Примітка. Наведені у таблиці значення коефіцієнта ф збільшені в 1000 разів.
ON
О
Продовження таблиці К.2
Значення ц при
Тип
перерізу
Хх(Іу)>5
0<кх(Ху)<5
Схема перерізу і ексцентриситет
5< my(mv) < 20
ОД <тх(Шу) <5
5 <тх(ту) <20
А,
І1
І—І
П5|
1—0,8 — h
05
7-й
-х х-
А .А
f ^/h s? 0,15 f
1,4
1,4
0,5
1,4
1,4
1,60 - 0,01(5 - m у ) А, ,
1,6
1,35 + 0,05ту
1,0
1,6
8-й
1,8-0,02(5 ~тх)Хх
1,3 + О.ІШд.
1,8
2,0
1,8
0.5А,
(0,75 -0,05т у ) -0,0l(5 - m v )Х,
1,0
У,
_l
L."
И
У
Г
-X х-
0,25
1,0
(0,5-0,lmy)-0,02(5-my)^y
1,0
0,5
1,0
9-й
(0,25 -0,15mx ) -0,03(5—тх
1,0
> 1,0
1,0
1,65
0,5
1,45 + 0,04ту
1,45 + 0,04ту
1,65
2,4
1,8 + 0,12mT
1,0
1,8 + 0,12m,
2,4
2,0 + 0,25mv + 0,a,
1,5
0,5 А,,
3,0 + 0,25 mY + ОДА.,
2,0
10-й
(1,25 -0,05m r ) -0,01(5 - m r )X,
1,0
0,5
1,0
0,SA
P,$Aw «
Ьг
(1,5 -O.fyi Y ) -0,02(5 -mx )Xx
1,0
cx
>1,0
1,0
Af У
Тип
перерізу
Схема перерізу і ексцентриситет
А/
К
Значення г| при
0<А.Я(Ху) <.5
Хх(Ху)>5
ОД <тх(ту) <5
5 <тх(ту) < 20
ОД <тх(ту) <5
5< mr{mv)< 20
11-й
У
А
<0,5
(о,25 -0,15т „1-0,03^5-mv')Xv
1,0
1,0
1,0
fo,5-0,lm„V-0,02f 5-m„Vl„
1,0
1,0
АГ
Aw '
”ЄУ —
У
2,0
(о,75-0,05т у )-0,01^5-ту
1,0
1,0
12-й
У
0,25
3,0 + 0,25 т„ + 0,1
_
-
-
0,333
2,0 + 0,25 ш„ + 0,1
-
-
-
х—о
X
“Af
г
У
0,50
1,8 + 0,12mv
2,4
1,8 + 0,12 mv
2,4
1,00
1,45 + 0,04ліу
1,65
1,45 + 0,04ту
1,65
1
У
m*f
<0,5
(1,5 -O.lmJ- 0,02(5 - т J
1,0
-
1,0
Aw
1,0
(1,25 - 0,05ту) - 0,01(5 - ту)
1,0
-
1,0
-J
■л-
Г
13-й
..
У
Af
""ї °’25А„
1,25
0,5
1,8 - 0,02(5 - ту) 1,6-0,01(5-т„)
1,8
1,6
1,3 + ОДт^, 1,35 + 0,05т„
1,8
1,6
1,0
1,4
1,4
1,4
1,4
—?
1 0,1
At
У
Примітка 1. Для перерізів 5-7-го типів при розрахунку значень Aj-/ Aw площу вертикальних елементів полиць не слід враховувати.
Примітка 2. Для перерізів 6-7-го типів значення г|ч слід приймати таким, що дорівнює значенню ц для 5-го типу при тих самих значеннях Аг/ Аи,.
Таблиця К.З - Коефіцієнти стійкості фе при позацентровому стиску суцільностінчастих стрижнів в площині дії моменту, що збігається з площиною симетрії
Умовна гнучкість X
Значення фс при значенні приведеного відносного ексцентриситету mef
0,1
0,25
0,5
0,75
1,0
1,25
1,5
1,75
2,0
0,5
967
922
850
782
722
669
620
577
538
1,0
925
854
778
711
653
600
563
520
484
1,5
875
804
716
647
593
548
507
470
439
2,0
813
742
653
587
536
496
457
425
397
2,5
742
672
587
526
480
442
410
383
357
3,0
667
597
520
465
425
395
365
342
320
3,5
587
522
455
408
375
350
325
303
287
4,0
505
447
394
356
330
309
289
270
256
4,5
418
382
342
310
288
272
257
242
229
5,0
354
326
295
273
253
239
225
215
205
5,5
302
280
256
240
224
212
200
192
184
6,0
258
244
223
210
198
190
178
172
166
6,5
223
213
196
185
176
170
160
155
149
7,0
194
186
173
163
157
152
145
141
136
8,0
152
146
138
133
128
121
117
115
113
9,0
122
117
112
107
103
100
098
096
093
О
о
100
097
093
091
090
085
081
080
079
11,0
083
079
077
076
075
073
071
069
068
12,0
069
067
064
063
062
060
059
059
058
13,0
062
061
054
053
052
051
051
050
049
14,0
052
049
049
048
048
047
047
046
045
Умовна гнучкість X
Значення фс при значенні приведеного відносного ексцентриситету
2,5
3,0
3,5
4,0
4,5
5,0
5,5
6,0
6,5
0,5
469
417
370
337
307
280
260
237
222
1,0
427
382
341
307
283
259
240
225
209
1,5
388
347
312
283
262
240
223
207
195
2,0
352
315
286
260
240
222
206
193
182
2,5
317
287
262
238
220
204
190
178
168
3,0
287
260
238
217
202
187
175
166
156
3,5
258
233
216
198
183
172
162
153
145
4,0
232
212
197
181
168
158
149
140
135
4,5
208
192
178
165
155
146
137
130
125
5,0
188
175
162
150
143
135
126
120
117
5,5
170
158
148
138
132
124
117
112
108
6,0
153
145
137
128
120
115
109
104
100
6,5
140
132
125
117
112
106
101
097
094
7,0
127
121
115
108
102
098
094
091
087
8,0
106
100
095
091
087
083
081
078
076
9,0
088
085
082
079
075
072
069
066
065
О
О
075
072
070
069
065
062
060
059
058
11,0
063
062
061
060
057
055
053
052
051
12,0
055
054
053
052
051
050
049
048
•047
13,0
049
048
048
047
045
044
043
042
041
14,0
044
043
043
042
041
040
040
039
039
Умовна гнучкість А,
Значення фе при значенні приведеного відносного ексцентриситету mef
7,0
8,0
9,0
10
12
14
17
20
0,5
210
183
164
150
125
106
090
077
1,0
196
175
157
142
121
103
086
074
1,5
182
163
148
134
114
099
082
070
2,0
170
153
138
125
107
094
079
067
2,5
158
144
130
118
101
090
076
065
3,0
147
135
123
112
097
086
073
063
3,5
137
125
115
106
092
082
069
060
4,0
127
118
108
098
088
078
066
057
4,5
118
110
101
093
083
075
064
055
5,0
111
103
095
088
079
072
062
053
5,5
104
095
089
084
075
069
060
051
6,0
096
089
084
079
072
066
057
049
6,5
089
083
080
074
068
062
054
047
7,0
083
078
074
070
064
059
052
045
8,0
074
068
065
062
057
053
047
041
9,0
064
061
058
055
051
048
043
038
10,0
057
055
052
049
046
043
039
035
11,0
050
048
046
044
040
038
035
032
12,0
046
044
042
040
037
035
032
029
13,0
041
039
038
037
035
033
030
027
14,0
038
037
036
036
034
032
029
026
Примітка 1. Значення коефіцієнтів (pf в таблиці збільшені в 1000 разів.
Примітка 2. Значення коефіцієнта Ф„ слід приймати не більшим за значення коефіцієнта ф.
Таблиця К.4 - Коефіцієнти стійкості ц>е при позацентровому стиску наскрізних стрижнів у площині дії моменту, що збігається з площиною симетрії
Умовна приведена гнучкість Xej
Значення ф„ при значенні відносного ексцентриситету т
0,1
0,25
0,5
0,75
1,0
1,25
1,5
1,75
2,0
0,5
908
800
666
571
500
444
400
364
333
1,0
872
762
640
553
483
431
387
351
328
1,5
830
727
600
517
454
407
367
336
311
2,0
774
673
556
479
423
381
346
318
298
2,5
708
608
507
439
391
354
322
297
274
3,0
637
545
455
399
356
324
296
275
255
3,5
562
480
402
355
320
294
270
251
235
4,0
484
422
357
317
288
264
246
228
215
4,5
415
365
315
281
258
237
223
207
196
5,0
350
315
277
250
230
212
201
186
178
5,5
300
273
245
223
203
192
182
172
163
6,0
255
237
216
198
183
174
165
156
149
6,5
221
208
190
178
165
157
149
142
137
7,0
192
184
168
160
150
141
135
130
125
8,0
148
142
136
130
123
118
113
108
105
9,0
117
114
110
107
102
098
094
090
087
10,0
097
094
091
090
087
084
080
076
073
11,0
082
078
077
076
073
071
068
066
064
12,0
068
066
064
063
061
060
058
057
056
13,0
060
059
054
053
052
051
050
049
049
14,0
050
049
048
047
046
046
045
044
043
Умовна приведена гнучкість Xej
Значення (ре при значенні відносного ексцентриситету т
2,5
3,0
3,5
4,0
4,5
5,0
5,5
6,0
6,5
0,5
286
250
222
200
182
167
154
143
133
1,0
280
243
218
197
180
165
151
142
131
1,5
271
240
211
190
178
163
149
137
128
2,0
255
228
202
183
170
156
143
132
125
2,5
238
215
192
175
162
148
136
127
120
3,0
222
201
182
165
153
138
130
121
116
3,5
206
187
170
155
143
130
123
115
110
4,0
191
173
160
145
133
124
118
110
105
4,5
176
160
149
136
124
116
110
105
096
5,0
161
149
138
127
117
108
104
100
098
5,5
147
137
128
118
110
102
098
095
091
6,0
135
126
119
109
103
097
093
090
085
6,5
124
117
109
102
097
092
088
085
080
7,0
114
108
101
095
091
087
083
079
076
8,0
097
091
085
082
079
077
073
070
067
9,0
082
079
075
072
069
067
064
062
059
10,0
070
067
064
062
060
058
056
054
052
11,0
060
058
056
054
053
052
050
048
046
12,0
054
053
050
049
048
047
045
043
042
13,0
048
047
046
045
044
044
042
041
040
14,0
043
042
042
041
041
040
039
039
038
Умовна приведена гнучкість Хеу
Значення фе при значенні відносного ексцентриситету т
7,0
8,0
9,0
10
12
14
17
20
0,5
125
111
100
091
077
067
058
048
1,0
121
109
098
090
077
066
055
046
1,5
119
108
096
088
077
065
053
045
2,0
117
106
095
086
076
064
052
045
2,5
113
103
093
083 '
074
062
051
044
3,0
110
100
091
081
071
061
051
043
3,5
106
096
088
078
069
059
050
042
4,0
100
093
084
076
067
057
049
041
4,5
096
089
079
073
065
055
048
040
5,0
092
086
076
071
062
054
047
039
5,5
087
081
074
068
059
052
046
039
6,0
083
077
070
065
056
051
045
038
6,5
077
072
066
061
054
050
044
037
7,0
074
068
063
058
051
047
043
036
8,0
065
060
055
052
048
044
041
035
9,0
056
053
050
048
045
042
039
035
10,0
050
047
045
043
041
038
036
033
11,0
044
043
042
041
038
035
032
030
12,0
040
039
038
037
034
032
030
028
13,0
038
037
036
035
032
030
028
026
14,0
037
036
035
034
031
029
027
025
Примітка 1. Значення коефіцієнтів фе в таблиці збільшені в 1000 разів.
Примітка 2. Значення коефіцієнту фе слід приймати не більше за значення коефіцієнта ф.
Таблиця К.5 - Приведені відносні ексцентриситети теу для позацентрово стиснутих стрижнів з шарнірно обпертими кінцями
Форма епюри моментів
Значення т^при тсг,і
який дорівнює
Я,
0,1
0,5
1,0
1,5
2,0
3,0
4,0
5,0
7,0
10,0
20,0
1
0,10
0,30
0,68
1,12
1,60
2,62
3,55
4,55
6,50
9,40
19,40
5= -1,0
2
0,10
0,17
0,39
0,68
1,03
1,80
2,75
3,72
5,65
8,60
18,50
3
0,10
0,10
0,22
0,36
0,55
1,17
1,95
2,77
4,60
7,40
17,20
4
0,10
0,10
0,10
0,18
0,30
0,57
1,03
1,78
3,35
5,90
15,40
5
0,10
0,10
0,10
0,10
0,15
0,23
0,48
0,95
2,18
4,40
13,40
6
0,10
0,10
0,10
0,10
0,10
0,15
0,18
0,40
1,25
3,00
11,40
7
0,10
0,10
0,10
0,10
0,10
0,10
0,10
0,10
0,50
1,70
9,50
1
0,10
0,31
0,68
1,12
1,60
2,62
3,55
4,55
6,50
9,40
19,40
$ = -0,5
2
0,10
0,22
0,46
0,73
1,05
1,88
2,75
3,72
5,65
8,60
18,50
3
0,10
0,17
0,38
0,58
0,80
1,33
2,00
2,77
4,60
7,40
17,20
4
0,10
0,14
0,32
0,49
0,66
1,05
1,52
2,22
3,50
5,90
15,40
5
0,10
0,10
0,26
0,41
0,57
0,95
1,38
1,80
2,95
4,70
13,40
6
0,10
0,16
0,28
0,40
0,52
0,95
1,25
1,60
2,50
4,00
11,50
7
0,10
0,22
0,32
0,42
0,55
0,95
1,10
1,35
2,20
3,50
10,80
1
0,10
0,32
0,70
1,12
1,60
2,62
3,55
4,55
6,50
9,40
19,40
2
0,10
0,28
0,60
0,90
1,28
1,96
2,75
3,72
5,65
8,40
18,50
а
о
3
0,10
0,27
0,55
0,84
1,15
1,75
2,43
3,17
4,80
7,40
17,20
Мі Нг
4
0,10
0,26
0,52
0,78
1,10
1,60
2,20
2,83
4,00
6,30
15,40
5
0,10
0,25
0,52
0,78
1,10
1,55
2,10
2,78
3,85
5,90
14,50
6
0,10
0,28
0,52
0,78
1,10
1,55
2,00
2,70
3,80
5,60
13,80
7
0,10
0,32
0,52
0,78
1,10
1,55
1,90
2,60
3,75
5,50
13,00
1
0,10
0,40
0,80
1,23
1,68
2,62
3,55
4,55
6,50
9,10
19,40
2
0,10
0,40
0,78
1,26
1,60
2,30
3,15
4,10
5,85
8,60
18,50
f 1
£-о £
3
0,10
0,40
0,77
1,17
1,55
2,30
3,10
3,90
5,55
8,13
18,00
4
0,10
0,40
0,75
1,13
1,55
2,30
3,05
3,80
5,30
7,60
17,50
Мі 1 ® —|М,
5
0,10
0,40
0,75
1,10
1.55
2,30
3,00
3,80
5,30
7,60
17,00
6
0,10
0,40
0,75
1,10
1,50
2,30
3,00
3,80
5,30
7,60
16,50
7
0,10
0,40
0,75
1,10
1,40
2,30
3,00
3,80
5,30
7,60
16,00
М, А г М2 т,, = л——; 5 = —і-. с/л N Wc Мі
КОЕФІЦІЄНТ стах ДЛЯ РОЗРАХУНКУ НА СТІЙКІСТЬ СТИСНУТИХ СТРИЖНІВ ТОНКОСТІННОГО ВІДКРИТОГО ПЕРЕРІЗУ
Л.1 Коефіцієнт стах слід розраховувати за формулою
(Л.1)
2
Л.2 Для типів перерізів, наведених у таблиці Л.1, у формулі (Л.1) слід приймати:
6=^
Р
1+НР.
X і
р
h
5
А.2
Ah2
У
_МХ
N
l+5B+y(l-5S)2 +16ц~1(а-ех/Г1)
(Л.2)
AhL '
(X у
а =—;еґ h
де ах - відстань між центром ваги і центром згину перерізу;
ех - ексцентриситет додатка стискальної сили відносно осі х - х зі своїм знаком (в таблиці Л.1 показаний зі знаком "плюс").
У формулах (Л.2) позначено:
I у + 7 Vт/
р =——+а ; 00=—^—;(Л.З)
AhIyh
Р - коефіцієнт, що приймається за таблицею Л.1;
It =z^btt2 - момент інерції перерізу при вільному крученні (тут є - коефіцієнт, що
приймається за таблицею Л.1); bj і tj - відповідно ширина і товщина листів, які утворюють переріз, включаючи стінку. Формули для визначення со, є, а, р та їх значення наведені в таблиці Л.1.
При розрахунку стрижня П-подібного перерізу на центральний стиск у формулі (Л.1) слід приймати В = 1, ех = 0.
Л.З При розрахунку стиснутих стрижнів згідно з 1.4.1.5 та Л.8. у формулі (Л.1) слід приймати:
5= —;Д = 1;
М
Ц =11^- +0,156 -х2х ;(Л.4)
ау
а =— ;е„ =0,
Ь
де ау - відстань між центром ваги і центром згину перерізу (рисунок Л.2).
У формулах (Л.4) позначено
х у 2
Р=—;
АЬ2
It=0,37(ht*+2btjy(Л.5)
' Для відкритого перерізу за рисунком Л.1, значення ----- і —Ц- і а повинні визначатися за формулами:
_!«_=±!*Ь _І!_=037Ґ^Т- а- 4<3+11)
1,Ь2 (6+ті)2 ' АЬ2' UJ ’(2+ГІК6+П)
де r=h/b.
Таблиця Л.1 - Значення коефіцієнтів
а
(0
Схема перерізу
N
X
-с
0,25
0,43
X.J
■с
«о
о"
х
о
IJ
hK ~^2^2
Iyh
1‘2
За формулою (П.12) додатка П
0,42
<м
■С
X
0)
v—?*■
За формулою (П.12) додатка П
0,40
уГ
С4
j;
••5І
X
У
чГ
Ч!
ь
4(3 +ті)
3+2г|
(6 + Л)2
0,37
(2 + п)(6+ц)
І! і І2 - моменти інерції відповідно більшого і меншого поясів відносно осі симетрії перерізу у-у; X] = blh.
Л.4 Коефіцієнт стах при розрахунку на стійкість стрижня швелерного перерізу (рисунок Л.1) слід розраховувати за формулою (Л.1), в якій необхідно приймати:
5=^;В=1;а=0;(Л.6)
11
де
їх +І у 2 р= -JL + V
Ah2
Ц = —^-+0,156—
IAh
У формулах (Л.6) позначено:
v -
4(3 + riv) .г _ f/і»3/?3 3+2rivi/
....у1ft)“._.>
126+r|V|/
т)(2+г||/)(6+гц|/)
f
де r = h/b;y=tw It
Рисунок Л.1 - Схема швелерного перерізу
Рисунок Л.2 - Схема перерізу елемента, підкріпленого вздовж полиці
Величину ех слід приймати відповідно до Л.2, а 7, - визначати за формулою (Л.5).
Л.8 Розрахунок на стійкість позацентрово стиснутих елементів двотаврового перерізу з двома осями симетрії, неперервно підкріплених вздовж однієї з полиць (рисунок Л.2), необхідно виконувати за 1.6.2.1, при цьому в формулах (1.6.11) і (1.6.12) замість Хх слід приймати Ху, а коефіцієнт стах - розраховувати за формулою
2 +0,1а
(Л.7)
1+4
(p+exh
де а- параметр, що визначається за формулою (П.4) додатка П;
р- параметр, що визначається за формулою (Л.З) цього додатка.
Значення розрахункової довжини lej слід приймати таким, що дорівнює відстані між перерізами елемента, які закріплені від повороту відносно поздовжньої осі (відстань між вузлами кріплення в'язей, розпірок тощо).
Ексцентриситет ех - Мх / N, який приймається у формулі (Л.1) зі своїм знаком, вважається додатним, якщо точка прикладання сили зміщена у бік вільної полиці (рисунок Л.2); для центрально стиснутих елементів ех - 0.
При визначенні ех за розрахунковий згинальний момент Мх слід приймати найбільший момент у межах розрахункової довжини /^елемента.
При розрахунку центрально і позацентрово стиснутих стрижнів суцільного перерізу у випад-
- hef
перевищує (при централь
ках, коли фактичне значення умовної гнучкості стінки Xw - —
t-ллг
ному стиску не більше ніж у 2 рази)значення граничної умовної гнучкості стінки Xuw, отримане відповідно до вимог 1.4.3.2, у формулі (1.4.3) при а < 0,5 необхідно приймати розрахункову зменшену площу поперечного перерізу Ad замість А.
Значення Ad слід обчислювати за формулами:
(M.l)
- для двотаврового і швелерного перерізу:
-A-(hef -hjtw :
d ~ v ef d' w
для коробчастого перерізу:
при центральному стиску:
Ad=A-2(hef-hd)tw-2(befl-bd)tf;(М.2)
при позацентровому стиску:
Ad =A-2(hef -hd)tw,(M.3)
де hef і hd - розрахункова і зменшена висота стінки, розташованої паралельно площині, у якій перевіряється стійкість; bef,і * bd - розрахункова і зменшена ширина пояса коробчастого перерізу, розташованого перпендикулярно до площини, у якій перевіряться стійкість.
Значення hd у центрально стиснутих елементах доцільно обчислювати за формулами:
для двотаврового перерізу:
(M.4)
hd=t*
Х„
-1 ](^uw -1,2 -0Д5А)
де при X >3,5 слід приймати X =3,5; - для коробчастого перерізу:
(
(М.5)
hd=tw
т
V uw у
(Xuw-2,9-0,2X+0,7Xw^
де при X >2,3 слід приймати X =2,3; - для швелерного перерізу:
(М.6)
^dXuw .
Для центрально стиснутих елементів значення X і Xuw у формулах (М.4) - (М.6) слід приймати відповідно до вимог 1.4.3.2. При обчисленні значення hd для коробчастого перерізу за формулою
————^ef1ІК
(М.5) замість hd, tw, Xuw і Xw слід приймати відповідно
при цьому
ч v Е
значення Xgj j слід визначати відповідно до вимог 1.4.3.8.
У позацентрово стиснутих елементах двотаврового і коробчастого перерізу значення hd слід обчислювати за формулами (М.4) і (М.5). У цих формулах значення X = Хх і Xuw слід приймати відповідно до вимог 1.4.3.
Таблиця Н.1 - Коефіцієнти для розрахунку елементів з урахуванням розвитку пластичних деформацій
Найбільше значення коефіцієнтів
Тип
перерізу
Схема перерізу
А// А*
п при Му = О11
У
! Af у
А* *
— W _
У
У
0,25
1,19
0,50
1,12
1,47
1,5
1,00
1,07
2,00
1,04
0,5
1,40
і
1,0
1,28
1,47
2,0
0,5А,
2,0
1,18
У
У
А.
0,5А..
0.SA.
0,25
0,50
1,00
2,00
1,19
1,12
1,07
1,04
1,07
1,12
1,20
1,26
1,5
і У
0,50
1,00
2,00
1,40
1,28
1,18
1,12
1,20
1,31
2,0
І
0,25A-f' І у
0,5А ,
а)
х —
б) І-И
*-+■
■у
а) 2,0
б) 3,0
¥ > V
1,47
1,47
У
0,25
0,50
1,00
2,00
1,04
1,07
1,12
1,19
— х 0,5.4 „
1,47
3,0
1,26
1,26
1,5
■Ф-'
а> мх х хЧ
>—4—
п
’у
а) 3,0
б) 1,0
1,47
1,60
б)
б)
а)
0,5
1,0
2,0
1,07
1,12
1,19
І.УЛ іj
л|— -j-^х
•j,0,5,4„ І У
а) 3,0
б) 1,0
1,6
Ч При Му Ф 0 приймається п= 1,5, за винятком перерізів типу 5 а, для якого п = 2, і типу 5 б, для якого п = 3. Примітка 1. При визначенні коефіцієнтів для проміжних значень Af/Aw допускається лінійна інтерполяція. Примітка 2. Значення коефіцієнтів сх и су слід приймати не більшими 1,15 уу, де уу- коефіцієнт надійності за навантаженням, обчислений як відношення розрахункового значення еквівалентного (за значенням згинального моменту) навантаження до характеристичного.
До розрахунку опорних плит Таблиця Н.2 - Коефіцієнти для розрахунку опорних плит
Схема і розрахункові розміри ділянки плити
Значення а при відношенні розмірів плити а/ b, що дорівнює
0,5
0,7
0,9
1,0
1,2
1,4
1,6
1,8
2,0
>2,0
4
4|
с
/
7*4
'
I
1
1
0,060
0,088
0,107
0,112
0,120
0,126
0,129
0,131
0,132
0,133
и
r*z
і
1
0,048
0,063
0,075
0,086
0,094
0,100
0,125
Примітка 1. Значення а, b слід визначати для розмірів у світлі.
Примітка 2. Для ділянки, яка обпирається на три сторони, значення слід визначати: при а/Ь< 0,35 як для консолі довжиною а; при 0,35 < а / b < 0,5 - за лінійною інтерполяцією.
Згинальні моменти в опорній плиті допускається обчислювати за формулами:
для консольної ділянки:
M=Q,5qc2;(Н.1)
для ділянки, обпертої на три, чотири або дві взаємно перпендикулярні сторони:
M-aqb2,(Н.2)
де с - виліт консольної ділянки плити;
а - коефіцієнт, що залежить від умов обпирання і співвідношення розмірів сторін ділянки плити і прийнятий згідно з таблицею Н.2;
q - реактивний тиск ґрунту на одиницю площі під розглянутою ділянкою плити, розподіл якого під плитою приймається рівномірним і таким, що дорівнює середньому значенню тиску;
b - розмір ділянки плити, прийнятий відповідно до таблиці Н.2.
Допускається враховувати вплив суміжних ділянок, що розвантажують плиту.
КОЕФІЦІЄНТ СТІЙКОСТІ ПРИ ЗГИНІ щ
П.1 Коефіцієнт для розрахунку на стійкість елементів, що згинаються, двотаврового, таврового і швелерного перерізу слід визначати в залежності від розміщення в'язей, що розкріплюють стиснутий пояс, виду навантаження і місця його прикладання. При цьому передбачається, що навантаження діє в площині найбільшої жорсткості (Іх > Іу), а опорні перерізи елемента закріплені від бічних зсувів і повороту.
П.2 Для балки і консолі двотаврового перерізу з двома осями симетрії коефіцієнт ц>ь слід приймати таким, що дорівнює:
при ф j < 0,85:
Ф Ь =Ф 1 ’(пл)
приф] >0,85:
ф& =0,68+0,21ф! <1,(П.2)
де значення коефіцієнта ф! слід розраховувати за формулою
h
_Е_
(П.З)
Фі =Ф
с/
де ф- коефіцієнт, що обчислюється відповідно до вимог П.З;
h- повна висота перерізу прокатного двотавра або відстань між осями поясів (пакетів
поясних листів) складеного двотавра;
Іе/ - розрахункова довжина балки або консолі, прийнята відповідно до вимог 1.5.4.2 цих Норм.
П.З Значення коефіцієнта ф у формулі (П.З) слід обчислювати за формулами таблиць П.1 і П.2 залежно від кількості закріплень стиснутого пояса, виду навантаження і місця його прикладення, а також від значення коефіцієнта а, що дорівнює:
а)для прокатних двотаврів:
е/
(П.4)
а =1,54—
де It- момент інерції при вільному крученні, який визначається за додатком Л;
h- повна висота перерізу для прокатних двотаврів або відстань між осями поясів (пакетів
поясних листів) складеного двотавра;
б)для складених двотаврів із листів зі зварними та фрикційними поясними з'єднаннями:
at~
(П.5)
1 +
Ьл
/7
Ґ1 t л2ґ
У/
а =8
hb
!
де для двотаврових балок складеного перерізу із зварними поясними з'єднаннями: tj і bf - товщина і ширина полиці балки;
174
Таблиця П.1 - Коефіцієнти vp для балок двотаврового перерізу з двома осями симетрії
Кількість закріплень стиснутого пояса в прольоті
Пояс, до якого прикладене навантаження
Коефіцієнт ці при значеннях а
Епюра Му на ділянці
ДОВЖИНОЮ Іе{
Вид навантаження в прольоті
40 < а < 400
0,1 < а <40
ці =1,75+0,09а ц/ =5,05+0,09а
ці = 3,3 +0,053а - 4,5 х 10“5 а 2 vp = 6,6 +0,053а - 4,5 х Ю~5 а 2
Стиснутий
Розтягнутий
Без закріплень
Зосереджене
^цщіишіиішч
vp =3,15+0,04а-2,7x10 5а2 ці = 5,35 +0,04а -2,7 х Ю-5 а 2
vp =1,60+0,08а р =3,80+0,08а
Стиснутий
Розтягнутий
Рівномірно розподілене
111
. *ef
Два і більше, що ділять прольот на рівні частини
vp = 3,6 + 0,04а -2,7 х Ю“5 а 2
vp =2,25+0,07а
Будь-яке
Будь-який
vp = 1,75р!
Одне в середині
Зосереджене в середині
Те саме
'
^ і
Гщшр
vp =l,14vp1 vp =l,60vp,
Стиснутий
Розтягнутий
L
Зосереджене у чверті
vp =l,14vpj vp = l,60vp,
Стиснутий
Розтягнутий
Рівномірно розподілене
L
Примітка. Значення vpi слід приймати таким, що дорівнює у/ при двох і більше закріпленнях стиснутого пояса в прогоні.
/і - відстань між осями поясів; а = 0,5 h;
t - товщина стінки;
для двотаврових балок складеного перерізу із фрикційними болтовими поясними з'єднаннями: tj- сумарна товщина листів пояса і полиці поясного кутика двотаврової балки з фрикційними
поясними з'єднаннями;
bf- ширина листів пояса двотаврової балки з фрикційними пояснимиз'єднаннями;
h- відстань між осями пакетів поясних листів;
а- ширина вертикальної полиці поясного кутика за вирахуванням товщини його полиці;
f- сумарна товщина стінки і вертикальних полиць поясних кутиків.
Якщо умови закріплення стиснутого пояса і вид навантаження не відповідає наведеним у таблиці П.1, допускається значення vp визначати за формулами для найбільш близької за обрисом епюри Мх на ділянці балки довжиною Іер у яку може бути вписана фактична епюра згинальних моментів.
Таблиця П.2 - Коефіцієнти для жорстко закріплених консолей двотаврового перерізу з двома осями симетрії
Вид навантаження
Пояс, до якого прикладене навантаження
Коефіцієнт ці за відсутності закріплень стиснутого пояса і при значеннях
4 < а <28
28<а< 100
Зосереджена сила на кінці консолі
Розтягнутий
Стиснутий
|/ = 1,0 + 0,16а ці = 6,2 + 0,08а
vp = 4,0 + 0,05а ці = 7,0 + 0,05а
Рівномірно розподілене
Розтягнутий
|/ = 1,42л/оГ
У випадках, коли в консолі стиснутий пояс закріплений від бічного переміщення на вільному її кінці чи за її довжиною, значення ці допускається приймати таким, що дорівнює:
при зосередженому навантаженні, прикладеному до розтягнутого пояса на кінці консолі, ці =l,75v|/j, де значення xj/j слід приймати за приміткою до таблиці П.1;
в інших випадках - як для консолі без закріплень.
П.4 Для балки двотаврового перерізу з однією віссю симетрії (рисунок П.1) коефіцієнт ер слід визначати за таблицею П.З, де значення cpj, ср2, і п слід обчислювати за формулами:
ІУ 2 hhx Ет
Jx lef Яу
І у 2hh2 Ет ,
Ф2=^а— -Xа-—;(п-7)
h i2ef Ry
я = —,(П.8)
1і+/2
де ціа - коефіцієнт, що обчислюється за формулою
Vi
=Гв+л/вГкГ|Д;(П.9)
h - відстань між осями поясів;
hi і /і2 - відстань від центра ваги перерізу до осі відповідно більш розвинутого і менш розвинутого пояса;
Іе/ - розрахункова довжина балки, визначена відповідно до вимог 1.5.4.2 цих Норм;
І і І2 - моменти інерції перерізу відповідно більш розвинутого і менш розвинутого поясів відносно осі симетрії перерізу балки.
Рисунок П.1 - Схема двотаврового перерізу з однією віссю симетрії Таблиця П.З - Коефіцієнт (рь
Стиснутий пояс
Значення коефіцієнта <рь при значенні коефіцієнта фі
до 0,85
понад 0,85
Більш розвинутий
Фь =Фі-1
Фь =Фі
( п 1-й 0,21+0,68 +
ІФі Ф 2 У.
<1
Менш розвинутий
Ф Ь =Фі
Фь =0,68+0,21ф 7 < 1
П.5 Значення В, СіДу формулі (П.9) слід визначати за таблицями П.4 і П.5 залежно від коефіцієнтів:
(П.10)
(П.11)
(П.12)
(П.13)
Ґ1 Л ±
h
9,87и+0,385—
ґ
(ьл
(ЬЛ
2 '
0,47-0,035
1
і+-ь
-0,072
1
V
U J
h
UJ
/
Р = (2и-і)х
г| = (і-и)х
2 Л
8-п +0,734р; ц = «+1,145(3;
де значення п, bb h, Ix, І2 слід приймати відповідно до цього додатка, a It - згідно з додатком Л.
Коефіцієнт а в таблиці П.5 слід визначати за формулою (П.4).
П.6 Для двотаврового перерізу при 0,9 < п < 1,0 коефіцієнт |/ слід визначати лінійною інтерполяцією між значеннями, отриманими за формулою (П.9) для двотаврового перерізу при п = 0,9 і для таврового перерізу при п = 1.
Для таврового перерізу при зосередженому чи рівномірно розподіленому навантаженні і значенні коефіцієнта а < 40 коефіцієнти хі слід множити на (0,8 + 0,004а).
У балках з менш розвинутим стиснутим поясом при п > 0,7 і 5 < lej/b2 < 25 значення коефіцієнта Ф2 слід зменшити множенням на (1,025 - 0,015 lej / b2) і приймати не більшим за 0,95. Співвідношення Іе// Ь2 > 25 у таких балках не допускаються.
П.7 Для балки швелерного перерізу коефіцієнт щ допускається приймати = 0,7 (р1; де (pt слід визначати як для балок двотаврового перерізу з двома осями симетрії, використовуючи формули (П.З), (П.4), де значення Іх, Іу, It необхідно обчислювати як для швелера.
Схема перерізу і місце прикладення навантаження
Коефіцієнт В при навантаженні
зосередженому в середині прольоту
рівномірно
розподіленому
що спричиняє чистий згин
Т 1
* і
1
8
р
р
Т "
8-1
ц-1
р
і 1
1 4
1-8
1 - ц
-р
4 1
X J
-8
-ц
-р
Таблиця П.5 - Коефіцієнти С і Д
Вид навантаження
Коефіцієнт С при перерізі
Коефіцієнт Д
двотавровому (п < 0,9)
тавровому (п = 1,0)
Зосереджене в середині прольоту
0,330л
0,0826а
3,265
Рівномірно розподілене
0,481л
0,1202а
2,247
Таке, що спричиняє чистий згин
0,101л
0,0253а
4,315
Р.1 У стінці балки симетричного двотаврового перерізу 1-го класу, підкріпленої окрім поперечних ребер жорсткості одним поздовжнім ребром жорсткості, розташованим на відстані hx від розрахункової (стиснутої) межі відсіку (рисунок Р.1), обидві пластинки, на які це ребро розділяє відсік, слід розраховувати окремо:
а) пластинку 1, якщо вона розташована між стиснутим поясом і поздовжнім ребром, за формулою
0,5ст
1+а1 +д/(1+аі)2 +4Рі
(Р.1)
<1,
°cr,lYc
_стоМ т . „ _аСгд ст і1Рі
Іос ,1
де а
Ст т,
ст ст
Іос^гЛ
Тут значення ст, Ст/0С, т слід визначати відповідно до вимог 1.5.5.2, а значення стсг>1 і Ст/0ССГ j - за формулами:
- ПРИ °bc = 0:
4,76 Ry
v
(Р.2)
тут ^
tw V Е
- при ст;ос * 0 і (J.J -—<2 (при Ці >2 необхідно приймати pj = 2):
1,19ці Ry
bhii2' Kf
(Р.З)
сг Л
R
стІос,сгЛ =V(l>24+0,476(1,)^,
Х„
(Р.4)
[R
1
р, +—
. Ні.
а
7
Е
ІК =
‘w
де |/
Критичне напруження тсг1 слід визначати за формулою (1.5.42) з підстановкою в неї розмірів пластинки, що перевіряється;
б) пластинку 2, якщо вона розташована між поздовжнім ребром і розтягнутим поясом балки, за формулою
її
7(1-2h,lhef) а,хЛ '
2
T
У, V
® сг 2 ®locjcr2 .
_Tcr,2 _
(Р.5)
<1,
де ст і т - напруження, що визначаються відповідно до 1.5.5.2.
■ 5’Ч *7 TVxI =h2 1КУ
(0,5-hi)2 іУtv
б;
-Ш
у"
О ЮС-
0
'є
ег,
-
f £
R
/
¥
0
—
ч:
а-j
з
3
І
~ .
Чг
£
4^
U
і-
т
і
Р [ ^ Є'Єос'Г
¥/г
%
ГТ і
е<
3
і
6 Іос.
4, ©
3
' і
г
А
®
Л І*
І
—*—JT
р 2 - Є>£ас , І
-Ч *4:
Рисунок Р.1 - Схема балки, укріпленої поперечними 3 і поздовжніми 4 ребрами жорсткості, з
верхнім поясом стиснутим (а) і розтягнутим (б)
Рисунок Р.2 - Схема балки, укріпленої поперечними 3, поздовжніми 4 і проміжними 5 ребрами
жорсткості
ст/ос,2 - напруження, яке обчислюється залежно від того, до якого пояса прикладене навантаження:
а/ос,2 = аІос ~ якщо навантаження прикладається до розтягнутого пояса (рисунок Р.1 б); аІос,2 = 0.4 Сім - якщо навантаження прикладається до стиснутого пояса (рисунок Р.1 а); тут а/ос необхідно визначати відповідно до 1.5.5.2;
аІос,сг, 2 ~ напруження, що визначається за формулою (1.5.41), де q і с2 слід визначати відповідно за таблицею 1.4.3 при р = 0,4 і за таблицею 1.4.4 при 8=1, заміняючи значення hejna значення {hef~ ^і)>
хсг,2 ~ напруження, яке визначається за формулою (1.5.42) з підстановкою в неї розмірів пластинки, що перевіряється.
Р.2 При підкріпленні пластинки 1, розташованої між стиснутим поясом і поздовжнім ребром, проміжними ребрами жорсткості їх слід доводити до поздовжнього ребра (рисунок Р.2).
У цьому випадку розрахунок пластинки 1 необхідно виконувати за формулами (Р.1) - (Р.4), у яких за величину а слід приймати ах - відстань між осями сусідніх проміжних ребер (рисунок Р.2). Розрахунок пластинки 2 слід виконувати відповідно до вимог Р.1 б).
Р.З Розрахунок на стійкість стінок балок асиметричного перерізу (з більш розвинутим стиснутим поясом), укріплених поперечними ребрами жорсткості й одним поздовжнім ребром, розташованим у стиснутій зоні, необхідно виконувати за Р.1 і Р.2 цього додатка; при цьому, у
формулах (Р.2), (Р.З) і (Р.5) замість відношення hx / /іесслід підставляти ——— —, а у формулу (Р.6)
2<*і Kf
(
суУх
замість (0,5-h. lh f) необхідно підставляти ї—— , де а2 - крайове розтягувальне напру-
Є}Kf)
ження біля розрахункової границі відсіку, прийняте зі знаком "мінус".
Р.4 При зміцненні стінки основними поперечними ребрами жорсткості й одним поздовжнім ребром моменти інерції перерізу цих ребер відповідно Іг І Ігі повинні задовольняти вимоги 1.5.5.9 та формулі
/г>3 hefil,(Р.7)
а також таблиці Р.1.
Таблиця Р.1 - Необхідний момент інерції поздовжнього ребра жорсткості
K'Kf
Значення моменту інерції 7Г/ поздовжнього ребра жорсткості
Необхідне
Граничне
мінімальне
максимальне
0,20
ґ
2,5-0,5—
Kf j
Kf
I5heft3w
7 h ejt I
0,25
Ґ
1,5-0,4—
V Kf ,
Ktl
Kf
1,5 heftl
00
0,30
1.5hpftl
-
-
Примітка. При обчисленні /,./ для проміжних значень h / h„f допускається лінійна інтерполяція.
При розташуванні поперечних і поздовжніх ребер жорсткості з однієї сторони стінки моменти інерції перерізу кожного з них обчислюються відносно осі, що збігається з найближчою до ребра гранню стінки.
Таблиця С.1 - Розрахункова довжина елемента, розкріпленого в'язями в одній площині
Схема елемента в площині в’язей (а) та з площини в’язей (б)
Розрахункові довжини елемента в площині в’язей Іе{та з площини в’язей Ці
іхк
ef = (о, 83+0,17а3)/>0,8/;(С.1)
2Jt—З
V.1 =
І! > 0,5/j(С.2)
0,75+0,25|
U-1
ij=txk
Ык
і .. t
і і
"sat
J
(C.3)
(C.4)
lefA = (o,6 S+0,54P^— > 0,5/j
lef = д/о,36 +0,59а 3 > 0,6/;
к - кількість ділянок елемента рівної довжини; а = ^2 і Р =—-—при цьому -0,5 < а <1 і
^max^max
-0,5 < Р < (fc -1), де Nmax - найбільше зусилля стиску (діє на крайній ділянці); N2 - поздовжнє зусилля, що діє на ділянці, яка примикає до ділянки, в якій діє зусилля Nmax; ^ N, - сума поздовжніх зусиль, що діють на всіх ділянках, окрім ділянки, де діє Nmax.
Примітка. І. Зусилля розтягу необхідно враховувати зі знаком «мінус».
Примітка 2. Розрахунок на стійкість із площини в’язей слід виконувати на дію максимального поздовжнього зусилля Nmax.
(С.5)
І5,4(а + 4)+Р(0,25а +1,2) І 5,4(а +1)+Р(а +2,4)
(С.6)
Ц = 0,5
(а +4,8)(і|/а +4,8) (а +2,4) (у а +2,4)
При 0 < а < оо і Р < 9,87
(С.7)
І 3+1,За ц = 3,14 '
І аР+3(а +Р) при а = 0 і р > 9,87 ц = 1,0
а і 3 - коефіцієнти, які обчислюються як а = ISlsL; (3 =—;
vy = ——— відношення коефіцієнтів жорсткості пружного закріплення опорних перерізів стояка; де Кт
К,„ - коефіцієнт жорсткості пружного закріплення, Н/см, що дорівнює значенню реактивного моменту, який виникає в опорному перерізі при його повороті на кут ер = 1; К„ - коефіцієнт жорсткості пружної опори, Н/см, що дорівнює значенню реактивної сили, яка виникає в опорному перерізі при його переміщенні на 5 = 1.
Примітка. Значення коефіцієнтів К,„ і Кп для деяких рамних систем наведені в таблиці С.З.
Формула для схеми за таблицею С.2
N
7“
Кт= 0
1
(С.5)
к -3£/і —Гз
N
Ч-тт
K*-j±(h+h)
12
! Ww
V
-LJ
EJ
(C.5)
K„=oo
x/V
£7,
4£/j
V ■ -
4*1
(C.5)
K„=oo
И ад
і і
ЛЬ V
™J *
(С.6)
Km=^r(h+h)
‘1*2
К„,=^-0і+І2)
‘1‘2
/•V-.J*'£7,
(C.7)
K„ = oo
3££
■50
(C.7)
/і . I
K„ = oo
Схема рами
л.
3s
•*v
ґг
Sb
г
Приймається за нуль
2,0
?
Js
s 3r
X
гг
„ £ Т £ *
'z.J. п
-4
»r- '
м+0,22 и+0,08
(С.8)
1,21
Від 0,03 до 0,2
м +0,28
(С.9)
Понад 0,2
2,15,) +0,22(C.10)
Від 0,03 до 0,2
45
2,o /я+028(C11)
Уе ъ
Tftjfrr & t/Mt
Понад 0,2
Є
l/bfbt
1+0,39м 2 + 1,54m
(C.12)
1+0,46и 1+0,93м
(С.13)
X
3c
чУ:
—N
■ '' ftЛГ^-tV/
* r!■Уі'
U
И = -=-=
IJ
Примітка. Значення коефіцієнта р наведені для колон багатоповерхових рам нижнього поверху.
Розрахункова довжина колон з урахуванням впливу характеру деформування системи під навантаженням
Коефіцієнти розрахункової довжини ц, визначені відповідно до 1.9.3.2 і 1.9.3.3 для колон вільних одноповерхових (за відсутності жорсткого диска покриття) та багатоповерхових рам, допускається зменшувати множенням на коефіцієнт vp, що визначається за формулою
р =1-а
Де
а =0,65-0,9 р+0,25 р2 ;
І
■Jl+m
<5;
р = 1-^-<0,2; М
(С.14)
со=
тут позначено:
М А т =;
N Wc '
X - умовна гнучкість колони.
Розрахункові значення поздовжньої сили N і згинального моменту М у вільній рамі, що розраховується, слід визначати відповідно до вимог 1.9.3.2.
Значення згинального моменту Мх слід визначати для тієї ж самої комбінації розрахункових навантажень і в тому ж самому розрахунковому перерізі колони, де діє згинальний момент М, розглядаючи раму в даному розрахунковому випадку як невільну.
КОЕФІЦІЄНТИ РОЗРАХУНКОВОЇ ДОВЖИНИ ц ДІЛЯНОК СТУПІНЧАСТИХ КОЛОН
Т.1 Коефіцієнт розрахункової довжини ц для защемленої в основі нижньої ділянки одно- ступінчастої колони слід приймати:
при верхньому кінці колони, вільному від закріплень, - за таблицею Т.1;
при закріпленні верхнього кінця колони від повороту, але можливості його вільного переміщення - за таблицею Т.2;
при закріпленні верхнього кінця колони від переміщення за формулою
Ці
Мт2 +Цц(Р Р^j)
V р
де ц12 і Цп - коефіцієнти розрахункової довжини нижньої ділянки колони при навантаженнях відповідно іу =0і F2 =0, що визначаються при шарнірному обпиранні верхнього кінця колони за таблицею Т.З, а за наявності закріплення від повороту - за таблицею Т.4.
У таблиці Т.1 - Т.4 позначено:
І2 І і .72/,
а, =— —— іи = —
1 hWi hh
де і), і2, 1, 12 - моменти інерції перерізів і геометричні довжини відповідно нижньої і верхньої ділянок колони; В = —1—.
р2
Т.2 Коефіцієнт розрахункової довжини для верхньої ділянки одноступінчастої колони у всіх випадках слід визначати за формулою
Ц2=-^<3.(Т.2)
СХі
(Т.З)
Т.З Коефіцієнт розрахункової довжини для защемленої в основі нижньої ділянки двоступінчастої колони (рисунок Т.1 а) за умов закріплення верхнього кінця колони, зазначених у таблиці Т.5, слід визначати за формулою
РіЦ»ц +|
Цц 2
m 1
І+Рі +р2
Ці
де P1=F1/F3;P2=F2/F3;52=/2//1;
Цші> Цт2> ЦтЗ ~ коефіцієнти, що визначаються за таблицею Т.5 як для одноступінчастих колон за відповідними умовними схемами (рисунок Т.1 б, в, г);
Розрахункова
схема
Коефіцієнт Ці при значенні п
■
аі
0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1,0
1,2
1,4
1,6
1,8
2,0
2,5
5,0
10,0
20,0
I F.
0
2,0
2,0
2,0
0,2
0,2
2,0
2,0
2,0
2,0
2,0
2,0
2,0
2,0
2,0
2,0
2,0
2,0
2,0
2,0
2,0
См
С
г
0,2
2,0
2,01
2,02
2,03
2,04
2,05
2,06
2,06
2,07
2,08
2,09
2,10
2,12
2,14
2,5
2,7
2,21
2,4
2,76
3,38
г-
F1
0,4
2,0
2,04
2,08
2,11
2,23
2,18
2,21
2,25
2,28
2,32
2,35
2,42
2,48
2,54
2,6
2,66
2,8
-
-
-
0,6
2,0
2,11
2,20
2,28
2,36
2,44
2,52
2,59
2,66
2,73
2,80
2,93
3,05
3,7
3,28
3,39
-
-
-
-
у-
0,8
2,0
2,25
2,42
2,56
2,70
2,83
2,96
3,07
3,17
3,27
3,36
3,55
3,74
_
_
-
-
-
-
-
1,0
2,0
2,50
2,73
2,94
3,13
3,29
3,44
3,59
3,74
3,87
4,00
—
-
_
-
-
-
-
-
-
1,5
3,0
3,43
3,77
4,07
4,35
4,61
4,86
5,05
-
_
_
—
-
_
-
-
-
-
-
-
t
2,0
4,0
4,44
4,90
5,29
5,67
6,03
-
—
-
-
_
—
-
_
—
—
-
-
-
-
с л
h2
2,5
5,0
5,55
6,08
6,56
7,00
-
-
-
_
—
_
-
-
_
—
-
-
-
-
-
11
•
3,0
6,0
6,65
7,25
7,82
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
187
Таблиця Т.2 - Коефіцієнти розрахункової довжини pj для одноступінчастих колон з верхнім кінцем, закріпленим тільки від повороту
Розрахункова
схема
аі
Коефіцієнт Ці при значенні п
0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1,0
1,2
1,4
1,6
1,8
2,0
2,5
5,0
10,0
20,0
*F2 ~ F1
-Чт
t
F1*F2
0
2,0
1,92
1,86
1,80
1,76
1,70
1,67
1,64
1,60
1,57
1,55
1,50
1,46
1,43
1,40
1,37
1,32
1,18
1,10
1,05
0,2
2,0
1,93
1,87
1,82
1,76
1.71
1,68
1,64
1,62
1,59
1,56
1,52
1,48
1,45
1,41
1,39
1,33
1,20
1,11
-
0,4
2,0
1,94
1,88
1,83
1,77
1,75
1,72
1,69
1,66
1,62
1,61
1,57
1,53
1,50
1,48
1,45
1,40
-
-
-
0,6
2,0
1,95
1,91
1,86
1,83
1,79.
• 1,77
1,76
1,72
1,71
1,69
1,66
1,63
1,61
1,59
-
-
-
-
-
0,8
2,0
1,97
1,94
1,92
1,90
1,88
1,87
1,86
1,85
1,83
1,82
1,80
1,79
_
-
-
-
-
-
-
1,0
2,0
2,00
2,00
2,00
2,00
2,00
2,00
2,00
2,00
2,00
2,00
-
-
—
-
-
-
-
-
-
1,5
2,0
2,12
2,25
2,33
2,38
2,43
2,48
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
2,0
2,0
2,45
2,66
2,81
2,91
3,00
-
—
-
-
—
-
-
—
-
-
-
-
-
-
2,5
2,5
2,94
3,17
3,34
3,50
-
-
-
-
-
-
-
-
—
-
-
-
-
-
-
3,0
3,0
3,43
3,70
3,93
4,12
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Розрахункова
h
Коефіцієнти іді2
І Ції при І2 / /і
схема
Л
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1,0
1,2
1,4
1,6
1,8
2,0
Коефіцієнт р12
0,04
1,02
1,84
2,25
2,59
2,85
3,08
3,24
3,42
3,70
4,00
4,55
5,25
5,80
6,55
7,20
ЇМ
і
0,06
0,91
1,47
1,93
2,26
2,57
2,74
3,05
3,05
3,24
3,45
3,88
4,43
4,90
5,43
5,94
і
І
2
0,08
0,86
1,31
1,73
2,05
2,31
2,49
2,68
2,85
3,00
3,14
3,53
3,93
4,37
4,85
5,28
0,1
0,83
1,21
1,57
1,95
2,14
2,33
2,46
2,60
2,76
2,91
3,28
3,61
4,03
4,43
4,85
Г-
0,2
0,79
0,98
1,23
1,46
1,67
1,85
2,02
2,15
2,28
2,40
2,67
2,88
3,11
3,42
3,71
0,3
0,78
0,90
1,09
1,27
1,44
1,60
1,74
1,86
1,98
2,11
2,35
2,51
2,76
2,99
3,25
-j
У?
ж
0,4
0,78
0,88
1,02
1,17
1,32
1,45
1,58
1,69
1,81
1,92
2,14
2,31
2,51
2,68
2,88
t F,
0,5
0,78
0,86
0,99
1,10
1,22
1,35
1,47
1,57
1,67
1,76
1,96
2,15
2,34
2,50
2,76
1,0
0,78
0,85
0,92
0,99
1,06
1,13
1,20
1,27
1,34
1,41
1,54
1,68
1,82
1,97
2,10
КоефІЦІЄНТ Ц| ]
1о—о|
0,04
0,67
0,67
0,83
1,25
1,43
1,55
1,65
1,70
1,75
1,78
1,84
1,87
1,88
1,90
1,92
р
0,06
0,67
0,67
0,81
1,07
1,27
1,41
1,51
1,60
1,64
1,70
1,78
1,82
1,84
1,87
1,88
■
0,08
0,67
0,67
0,75
0,98
1,19
1,32
1,43
1,51
1,58
1,63
1,72
1,77
1,81
1,82
1,84
V*
0,1
0,67
0,67
0,73
0,93
1,11
1,25
1,36
1,45
1,52
1,57
1,66
1,72
1,77
1,80
1,82
0,2
0,67
0,67
0,69
0,75
0,89
1,02
1,12
1,21
1,29
1,36
1,46
1,54
1,60
1,65
1,69
0,3
0,67
0,67
0,67
0,71
0,80
0,90
0,99
1,08
1,15
1,22
1,33
1,41
1,48
1,54
1,59
-з|
У*
т
0,4
0,67
0,67
0,67
0,69
0,75
0,84
0,92
1,00
1,07
1,13
1,24
1,33
1,40
1,47
1,51
16
0,5
0,67
0,67
0,67
0,69
0,73
0,81
0,87
0,94
1,01
1,07
1,17
1,26
1,33
1,39
1,44
1,0
0,67
0,67
0,67
0,68
0,71
0,74
0,78
0,82
0,87
0,91
0,99
1,07
1,13
1,19
1,24
Таблиця Т.З - Коефіцієнти розрахункової довжини р12 і |Дц для одноступінчастих колон з нерухомим шарнірно обпертим верхнім кінцем
188
Розрахункова
12
Коефіцієнти д12 і
Дії при І2 / /|
схема
h
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1,0
1,2
1,4
1,6
1,8
2,0
F2
''SS.
Коефіцієнт д,2
0,04
0,78
1,02
1,53
1,73
2,01
2,21
2,38
2,54
2,65
2,85
3,24
3,70
4,20
4,76
5,23
Сч|
J
0,06
0,70
0,86
1,23
1,47
1,73
1,93
2,08
2,23
2,38
2,49
2,81
3,17
3,50
3,92
4,30
г-
I 2
0,08
0,68
0,79
1,05
1,31
1,54
1,74
1,91
2,05
2,20
2,31
2,55
2,80
3,11
3,45
3,73
0,1
0,67
0,76
1,00
1,20
1,42
1,61
1,78
1,92
2,04
2,20
2,40
2,60
2,86
3,18
3,41
Y-
J1
0,2
0,64
0,70
0,79
0,93
1,07
1,23
1,41
1,50
1,60
1,72
1,92
2,11
2,28
2,45
2,64
0,3
0,62
0,68
0,74
0,85
0,95
1,06
1,18
1,28
2,39
1,48
1,67
1,82
1,96
2,12
2,20
у/
0,4
0,60
0,66
0,71
0,78
0,87
0,99
1,07
1,16
1,26
1,34
1,50
1,65
1,79
1,94
2,08
tfil
0,5
0,59
0,65
0,70
0,77
0,82
0,93
0,99
1,08
1,17
1,23
1,39
1,53
1,66
1,79
1,92
1,0
0,55
0,60
0,65
0,70
0,75
0,80
0,85
0,90
0,95
1,00
1,10
1,20
1,30
1,40
1,50
Коефіцієнт д,,
__сч
1
0,04
0,66
0,68
0,75
0,94
1,08
1,24
1,37
1,47
1,55
1,64
1,72
1,78
1,81
1,85
1,89
-
U 2
0,06
0,65
0,67
0,68
0,76
0,94
1,10
1,25
1,35
1,44
1,50
1,61
1,69
1,74
1,79
1,82
0,08
0,64
0,66
0,67
0,68
0,84
1,00
1,12
1,25
1,34
1,41
1,53
1,62
1,68
1,75
1,79
г-
0,1
0,64
0,65
0,65
0,65
0,78
0,92
1,05
1,15
1,25
1,33
1,45
1,55
1,62
1,68
1,71
0,2
0,62
0,64
0,65
0,65
0,66
0,73
0,83
0,92
1,01
1,09
1,23
1,33
1,41
1,48
1,54
0,3
0,60
0,63
0,64
0,65
0,66
0,67
0,73
0,81
0,89
0,94
1,09
1,20
1,28
1,35
1,41
0,4
0,58
0,63
0,63
0,64
0,64
0,66
0,68
0,75
0,82
0,88
1,01
1,10
1,19
1,26
1,32
ТГ1
0,5
0,57
0,61
0,63
0,64
0,64
0,65
0,68
0,72
0,77
0,83
0,94
1,04
1,12
1,19
1,25
1,0
0,55
0,58
0,60
0,61
0,62
0,63
0,65
0,67 •
0,70
0, 73
0,80
0,88
0,93
1,01
1,05
а
СЧ
■—-і
є, 4
Сі
о->
з і
г2.
+
СЧ
m2
СЧ
2 F1 + F2*F<
}т1
'ті ^
СЧ
+
СЧ
%*
+
V-
1 -
'7777/.
7777?.
7777?.
'7777.7
Рисунок Т.1 - Схема двоступінчастої колони (а) і умовні схеми навантажень при прикладанні сил Fv F2 і -F3 відповідно до верху нижньої (б), середньої (в), верхньої (г) ділянок
Т.4 Коефіцієнти розрахункової довжини р2 Для середньої ділянки двоступінчастої колони довжиною 12 і коефіцієнт р3 для верхньої ділянки колони довжиною /3 слід визначати відповідно за формулами:
Рі
(Т.4)
(Т.5)
а-
Рз=^3,
а3
р2 =-
де
<Х2=—-І1 + ^
l^I2(Fl+F2+F,)
h
аз =-
hV3(Fl+F2+F3)
Таблиця Т.5 - Коефіцієнти рш1> хт2, рт3
Умови закріплення верхнього кінця колони
Значення коефіцієнтів
Цші
Цт2
ЦтЗ
за умовної схеми навантаження за кресленням
Т.1 б
Т.1 в
Т.1 г
Вільний від закріплень
Pml - “’0
рт2 = 2>0
РтЗ _ Рі
р, - за таблицею Т.1 при а, =—-—
h+h V h
Закріплений від повороту, допускає зсув
Pml = Pi .
Рт2 — Рі
РшЗ “ Рі
Pj - за таблицею Т.2 при оц = 0
L І
Pj - за таблицею Т.2 при а х -—-— -20.
h +h V h
Закріплений шарнірно, не допускає зсуву
Pml
Рт2
РшЗ - Pi 2
р, і - за таблицею Т.З
р, -) - за таблицею Т.З
Закріплений від повороту і зсуву
Рші
Рт2
РтЗ Рі 2
р, - за таблицею Т.4
р12 - за таблицею Т.4
Таблиця УЛ - Параметри типових режимів навантаження
№
Тип конструкції та її елементи
Характер
навантаження
Типові режими навантаження
р
к
1
Балки і ферми підкранових колій:
Стаціонарний
Прохід крана, включаючи підйом- опускання вантажу
1.1
в цехах металургійних заводів:
під чотирьохкоткові крани (опорні перерізи)
під чотирьохкоткові крани (міжопорні перерізи)
під багатокоткові крани
0
-1
0
0,15...0,25 0,15...0,25 0,15...0,25
1.2
в цехах машинобудівних та інших заводів:
під чотирьохкоткові крани (опорні перерізи)
під чотирьохкоткові крани (міжопорні перерізи)
під багатокоткові крани
0
-1
0
0,10...0,20 0,10...0,20 0,10...0,20
1.3
під крани, що працюють із пристосуванням на гаку, і спеціальні крани металургійних заводів
+0,3
0,25...0,30
2
Балки робочих ділянок виробничих будинків з рейковими коліями
Робота обладнання на рейкових коліях
0
0,15...0,25
3
Балки і ферми покриттів, що несуть підйомно-транспортне чи технологічне обладнання
Робота підйомно- транспортного чи технологічного обладнання
+0,3
0,20...0,30
5
Конструкції під двигуни
+0,3
-
6
Димарі
Не
стаціонарний
Коливання під впливом вітрового потоку: вздовж вітрового потоку
впоперек вітрового потоку
0
-1
0,15
0,10
7
Антенно-щоглові споруди
Те саме
7.1
Стовбури щогл:
трубчастої конструкції
ґратчастої конструкції
-1
-1
0,10
0,08
7.2
Відтяжки щогл
0
0,15
Група
Розрахунковий опір Ry, МПа
Значення параметрів для визначення гранично-допустимої кількості циклів при коефіцієнті асиметрії циклу р
-1,0
-0,8
-0,6
-0,4
-0,2
0
0,2
0,4
0,6
Ар
Вр
Ар
ВР
Ар
ВР
Ве
-Ар
SP
Ар
Вр
Ар
Sp
Ар
бР
Ар
ВР
1
240... 260
270
440
255
415
230
395
200
355
160
305
110
230
420... 480
375
465
335
440
300
425
275
405
245
395
205
380
155
370
600...680
350
465
325
445
300
435
280
420
250
405
220
400
200
395
175
380
125
370
2
240... 260
280
400
270
395
260
385
240
375
215
365
185
355
420... 480
400
415
370
405
330
400
300
395
275
385
235
375
185
350
600...680
445
465
435
460
425
455
405
445
385
440
360
435
325
430
270
425
За
240... 260
525
470
505
495
495
525
480
570
470
620
455
710
420... 480
525
470
515
480
505
495
500
505
495
535
480
575
600... 680
525
470
525
470
525
475
520
485
510
500
500
525
485
570
460
660
36
240...260
350
460
350
455
335
450
315
445
285
430
245
395
200
345
420... 480
445
390
445
400
435
400
425
405
410
410
385
420
345
425
290
430
220
405
600... 680
500
390
500
385
500
385
490
380
475
380
435
375
380
365
325
330
255
265
4а
240... 260
660
485
630
500
605
510
580
525
555
530
535
560
510
675
420... 480
665
485
640
485
620
490
600
500
580
505
565
525
545
560
515
640
600...680
665
480
650
475
635
475
620
475
605
475
590
490
575
510
540
550
490
700
46
240... 260
415
455
395
460
375
465
355
465
350
470
335
490
295
535
420...480
515
415
485
415
460
415
440
415
420
415
390
415
365
420
340
435
260
460
600... 680
530
395
520
395
510
395
500
395
490
395
480
395
470
395
450
410
415
440
5а
240...260
1000
605
975
620
955
640
935
660
915
680
900
740
875
830
420... 480
1000
605
980
610
965
620
950
630
940
640
925
670
900
720
865
835
600... 680
1000
600
990
600
985
605
975
610
965
620
955
635
935
670
900
735
870
865
56
240... 260
550
545
545
545
540
545
535
' 545
530
545
525
560
515
595
420... 480
585
525
580
525
575
525
565,
525
560
525
555
535
545
555
525
615
460
690
600... 680
640
500
635
500
630
500
625
500
620
500
615
500
610
510
590
535
535
570
Група
Розрахунковий опір Ry, МПа
Значення парамет
рів для визначення гранично-допустимої кількості циклів при коефіцієнті асиметрії циклу р
-1,0
-0,8
-0,6
-0,4
-0,2
0
0,2
0,4
0,6
Sp
Л
ВР
Ар
Ар
ВР
Ар
яР
Ар
Яр
Ар
Яр
Ар
яР
Ар
яР
6а
240... 260
890
565
880
585
870
600
850
620
830
635
805
655
770
675
740
760
420...480
895
565
890
575
885
585
870
595
855
605
835
615
800
640
765
690
730
840
600... 680
900
560
900
565
895
570
890
575
875
575
855
580
830
585
790
610
745
675
66
240... 260
480
435
465
450
450
460
435
475
420
485
410
495
395
560
375
715
420...480
525
435
510
445
495
450
480
455
465
465
450
475
440
515
430
585
395
725
420...480
1420
725
1405
735
1390
750
1380
760
1370
770
1360
785
1350
840
1320
940
1245
600... 680
1425
720
1415
725
1405
735
1400
740
1390
750
1380
760
1365
780
1335
840
1295
955
76
240... 260
590
440
580
450
575
460
565
470
560
480
555
490
545
530
525
575
480
675
420...480
630
440
625
445
620
450
620
460
615
465
615
475
610
490
610
540
605
635
600... 680
665
410
665
415
665
420
665
425
665
430
670
435
670
455
670
485
670
555
Примітка. Усі значення зменшені в 103 раз.
V£>
U>
№
з/п
Характеристика елемента
Група елемента
Схема елемента і розташування розрахункового перерізу
Основний метал із прокатними чи обробленими механічним шляхом кромками Те саме, із кромками, обрізаними машинним газовим різанням
У г
1
4а і 46
Основний метал з обробленими механічним шляхом кромками при різній ширині і радіусі переходу г, мм:
200
10
Основний метал у з’єднаннях на високоміцних болтах
Основний метал у болтовому з’єднанні (болти класу точності А) у розрахунковому перерізі, послабленому отворами, при накладках:
з обох сторін з’єднання
з одного боку з’єднання
Перехід і заокруглення (клас чистоти газового різання чи фрезерування) при а > 72°, г > 0,5b
о°о°с
46
56
7а і 76
Фасонки прямокутної форми, які приварені в стик або в тавр до елементів конструкцій без механічної обробки переходу від фасонки до елемента
Н
Фасонки, які приварені в стик або в тавр до стінок і поясів балок, а також до елементів ферм при а > 45°
Фасонки прямокутної чи трапецієподібної форми, приварені в стик або в тавр до поясів балок внапусток з обварюванням вздовж контуру напустку без механічної обробки швів
4а і 46
Схема елемента і розташування розрахункового перерізу
№
*з/л
Характеристика елемента
Група елемента
Стиковий необроблений шов при дії навантаження, прикладеного перпендикулярно до лінії шва; при цьому, елементи, що стикуються, є однакової ширини і товщини
/7
Z.
і<і:5
Стиковий необроблений шов; елементи, що стикуються, є різної ширини чи різної товщини
5а і 56
10
Основний метал у місці переходу до стикового шва зі знятим механічним способом посиленням шва:
при стикуванні елементів однакової товщини і ширини (рис. а)
те саме, різної товщини і ширини (рис, б)
2а і 26 За і Зб
11
Уа
Стиковий шов, виконаний на підкладному листі, при дії навантаження, прикладеного перпендикулярно до лінії шва
4а і 46
12
Стиковий шов між елементами трубчастого перерізу, виконаний на підкладному кільці
4а і 46
13
<7
4а і 4б
Зварне з’єднання в стик прокатних профілів
14
Зварні перерізи двотаврового, таврового й іншого типів, зварені неперервними поздовжніми поясними швами при дії зусилля вздовж осі шва
ez
273
•уі і І.1 і І 1 ■ 1. і 1Іч|уг#ргя
1 й,
За і Зб
15
Елемент із допоміжним елементом, прикріпленим фланговими (поздовжніми) швами, при а: до 45°
90°
16
4а І4б 7а і 76
і
тттттгт ттгггтптпттттттт
Обрив поясного листа без механічної обробки лобового (поперечного) шва
-4г
7а і 76
17
І-
111 і і іпшіппш. piitiiiiiiitmiti1
Основний метал з лобовим (поперечним) швом; зварний шов двосторонній із плавним переходом до основного металу
4а і 46
18
Схема елемента і розташування розрахункового перерізу
№
з/п
5а і 56
19
Основний метал розтягнутих поясів балок і елементів ферм поблизу діафрагм і ребер жорсткості, приварених кутовими швами
6а і 66
20
Основний метал у місці переходу до лобового (поперечного) кутового шва
7а і 76
21
Основний метал у з’єднаннях із фланговими кутовими швами (у місцях переходу від елемента до кінців флангових швів):
із подвійними фланговими швами (рис. а)
із фланговими і лобовими швами (рис. б)
при передачі зусилля через основний метал (рис. в)
щоки анкерів для кріплення сталевих канатів (рис. г)
Таблиця У.4 - Параметри граничних напружень циклу
Група
N
Значення o_j для сталей з розрахунковим опором, МПа
Значення Dn для сталей з розрахунковим опором, МПа
240... 260
420...480
600...680
240...260
420...480
600...680
1
IV
О
VI
122
140
180
0,88
0,90
0,76
2
>107
110
120
135
0,95
0,98
0,87
За
>107
62
62
62
0,88
0,88
0,88
Зб
>107
95
95
95
0,82
0,82
0,82
4а
>107
48
48
48
1,00
1,00
1,00
46
>107
80
80
80
0,90
0,90
0,90
5а
>107
ЗО
30
ЗО
0,97
0,97
0,97
56
>107
62
62
62
0,88
0,88
0,88
6а
IV
о
VI
22
22
22
1,00
1,00
1,00
66
tv
о
•—н
ЛІ
58
58
58
0,80
0,80
0,80
7а
>107
20
20
20
1,00
1,00
1,00
76
>107
40
40
40
0,92
0,93
0,93
Таблиця У.5 - Характеристичні значення середнього квадратичного відхилу S0 ] границі витривалості
Величина залишкових напружень
Sa і по групах елементів
(озал >0,5а,„)
1
2
За
4а
5а
6а
7а
35
28
12
10
8
6
4
(р зал — т)
1
2
Зб
46
56
66
7б
35
28
20
15
12
9
7
КОНСТРУКТИВНІ ЗАХОДИ З ПЕРВИННОГО ЗАХИСТУ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ВІД КОРОЗІЇ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ
л
1 (І
Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення, що призводять до корозійного руйнування
1C
п
г
Раціональне конструктивне рішення, що характеризується підвищеною корозійною стійкістю
УЧ
LJ
Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення, що призводять до корозійного руйнування
Раціональне конструктивне рішення, що характеризується підвищеною корозійною стійкістю
/>0.5Ь
тг
4*—■е-
У
У
У
У
ї
ї
У
У
У
У
У
У
У
У
У
/>500
І>0,5Ь
3
U
1>0,5Ь
ДБН 8.2^-163:2010
При дослідженні і випробуванні металу необхідно визначати такі показники:
хімічний склад із виявленням складу елементів, передбачених державними стандартами або технічними умовами на сталь;
границю текучості, тимчасовий опір і відносне видовження при випробуваннях на розтяг (рекомендується проводити їх з побудовою діаграми роботи сталі) згідно з ГОСТ 1497;
ударну в'язкість згідно з ГОСТ 9454 для температур, що відповідають групі конструкцій і кліматичному району за таблицею ЕІ додатка Е цих Норм, і після механічного старіння відповідно до державних стандартів або технічних умов на сталь.
Для конструкцій 1-ї і 2-ї груп таблиці ЕІ, які виготовлені з киплячої сталі завтовшки понад 12 мм і експлуатуються при від'ємних температурах, додатково слід визначати:
розподіл сірчастих включень способом відбитку за Бауманом згідно з ГОСТ 10243;
мікроструктуру з виявленням розміру зерна згідно з ГОСТ 5639.
Механічні властивості сталі допускається визначати із застосуванням інших методів, що забезпечують надійність результатів, відповідну випробуванням на розтяг.
Відбір проб для хімічного аналізу і зразків для механічних випробувань проводять з елементів конструкцій окремо для кожної партії металу.
До партії металу відносяться елементи одного виду прокату (за номерами профілів, товщиною і марками сталі), що входять до складу однотипних елементів конструкцій (пояси ферм, грати ферм, пояси підкранових балок тощо) однієї черги будівництва. Партія металу повинна відноситись не більше ніж до 50 однотипних відправних марок загальною масою, що не перевищує 60 т. Якщо відправними марками є прості елементи з прокатних профілів (прогони, балки, в'язі тощо), до партії може бути віднесено до 250 відправних марок.
Кількість проб і зразків від кожної партії металу повинна бути не меншою за вказану в таблиці Х.1, при відборі проб і зразків необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 7564.
Таблиця Х.1 - Кількість елементів проб і зразків, що перевіряються
Вид випробувань
Кількість елементів, що
Кількість проб і зразків
перевіряються, в партії
від елемента
всього від партії
Хімічний аналіз Випробування на розтяг Випробування на ударну в’язкість Відбиток за Бауманом
3
2 (10*) 2”
2
1
1
3”
1
3
2 (10*) 6**
2
* При визначенні границі текучості сталі і тимчасового опору за наслідками статистичної обробки даних випробувань зразків.
** Для кожної температури, що перевіряється, і для випробувань після механічного старіння.
Місце відбору проб і необхідність посилення місць вирізування зразків визначаються організацією, що проводить обстеження конструкцій.
3. Границя текучості Ryn або тимчасовий опір сталі Run за результатами статистичної обробки даних випробувань зразків обчислюються за формулою
R,, =<зп -ctS ,(Х.1)
1 ”
де ап =—- середнє арифметичне значення границі текучості або тимчасового опору випробовуваних зразків;
.. 0,91 1,5
і О
(X —1,65| 1-І—— Н
л/п п J
1 п2
вань;
S = І У(а, -а„ ) - середній квадратичний відхил результатів випробуі
а, - границя текучості або тимчасовий опір і-го зразка; п- кількість випробовуваних зразків, що приймається не меншою за 10.
При значенні S/ct„ >0,1 використання результатів, отриманих за наявними даними випробувань зразків, не допускається.
ТУ У 27Л-05416923-085-2006. Прокат листовой свариваемый из качественной стали классов прочности 355 - 390 для машиностроения (Прокат листовий зварюваний з якісної сталі класів міцності 355 - 390 для машинобудування).
ТУ У 322-16-127-97. Прокат листовой из низколегированной стали для мостостроения (Прокат листовий з низьколегованої сталі для мостобудування).
ТУ У 05416923.049-99. Флюс сварочный для дуговой сварки из низколегированных сталей повышенной прочности типа 09Г2,09Г2С, 10ХСНД (Флюс зварювальний для дугового зварювання із низьколегованих сталей підвищеної міцності типу 09Г2, 09Г2С, 10ХСНД).
Код УКНД: 91.080.10
Ключові слова: безпека, виготовлення, довговічність, граничні стани, матеріали, міцність, монтаж, надійність, несуча здатність, проектування, сталеві конструкції, стійкість.
Редактор - А.О. Луковська Коректор - А.І. Луценко Комп’ютерна верстка - І.С. Дмитрук
Формат 60x84'/*. Папір офсетний. Гарнітура ’'АгіаГ.
Друк офсетний.
Державне підприємство "Укрархбудінформ". вул. М. Кривоноса, 2А, корп. З, м. Київ - 37,03037, Україна.
Тел. 249 - 36 - 62
Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців
ДК № 690 від 27.11.2001 р.
