Основні вимоги до будівель і споруд захист від шуму

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

ЗАХИСТ ВІД ШУМУ

ДБН В.1.2-10-2008

Видання офіційне
Київ
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України
2008

РОЗРОБЛЕНО:

ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій МІнрегіонбуду України (Кривошеев П.І,Г канд.техн. наук; Немчинов Ю.І., д-р техн. наук; Тарасюк В.Г., канд. техн. наук (керівник розробки); Шарапов Г.В., канд. техн. наук; Фаренюк Ґ.Г., канд.техн. наук; Слюсаренко Ю.С., канд.техн. наук; Мірошник Т.П.; Трохименко М.П.; Гакен М.В.; Сторожук Е.М.)
Інститут гігієни та медичної екології АМН України ім. О.М. Марзеєва (Акіменко В.Я., д-р мед. наук; Семашко П.В., канд. мед.наук;
Шума к О.В.)
Управління технічного регулювання в будівництві МІнрегіонбуду України
наказ МІнрегіонбуду України від 26 січня 2008 р. № 41, чинні з 200S-10-01

Право власності на цей документ належить державі.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
© Мінрегіонбуд України. 2008
Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів МІнрегіонбуду України ДП "Укрархбудінформ"

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів
Основні вимоги до будівель і споруд.
Захист від шуму
Чинні з 2008-10-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Ці норми установлюють основні положення основної вимоги до виробів, будівель і споруд щодо захисту від шуму, визначеної у "Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд" (далі - Технічний регламент), затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1764.
1.2 Положення цих норм використовуються лри розробленні технічних завдань щодо регла­ментних технічних умов і будівельних норм.
1.3 Ці норми є основою для оцінювання будівельних виробів у випадках:
• коли виробник не застосовує існуючих нормативних документів або застосовує їх лише част­ково;
• коли відсутні керівні документи, які можуть бути застосовані для розроблення технічного свідоцтва.
1.4 Згідно з Технічним регламентом ці норми розроблені з урахуванням положень тлумачних документів основних вимог до будівель і споруд Директиви Ради 89/106/ЄЕС від 21 грудня 1988 р. щодо зближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів стосовно будівельних виробів.

2 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цих нормах застосовані терміни га визначення згідно з ДСТУ-Н Б А. 1.1-81:2008 "Система стандартизації га нормування в будівництві. Основні вимоги до будівель і споруд. Настанова із застосування термінів основних вимог до будівель і споруд згідно з тлумачними документами Ди­рективи Ради 89/106/ЄЕС" та ДСТУ 2325-93 "Шум. Терміни та визначення"
.

3.1 Класи можуть стосуватись будівельного виробу в цілому або його конкретних характеристик чи їх комбінацій.
3.2 Розрізняють два типи класів технічних характеристик будівельних виробів: такі, ідо є засо­бами для вираження необхідних рівнів будівельних об'єктів (регулятивні класи характеристик будівельного виробу), і такі, що не є регулятивними (технічні класи характеристик будівельного виробу).
- 3.7 У випадках, коли класифікація експлуатаційних характеристик будівельного виробу виз­начається як засіб формування рівнів вимог до будівельних об'єктів, центральний орган виконавчої влади, на який покладено функції технічного регулювання в галузях будівництва та промисловості будівельних матеріалів, може доручити суб'єктам стандартизації запровадити відповідні вимоги до будівельних об'єктів.
3.8 Не ідентифіковані класи або рівні робочих характеристик будівельних виробів можуть виз­начатись під час розроблення нормативних документів як засіб для уточнення їх (виробів) екс­плуатаційних характеристик і передбаченого використання.
3.9 У разі відсутності жодних технічних вимог у певній сфері при визначенні рівнів або класів вимог до будівельних виробів необхідно запроваджувати клас під назвою "жодної експлуатаційної характеристики не визначено".

4 ОСНОВНА ВИМОГА "ЗАХИСТ ВІД ШУМУ"

4.1 Загальні положення
4.1.1 Основна вимога "захист від шуму" стосується всіх будівельних об'єктів, в яких або поблизу яких перебувають люди, і включає поняття належних акустичних вимог щодо роботи, відпочинку і сну.
4.1.2 Сутність основної вимоги “захист від шуму" полягає у розгляді питань щодо зменшення впливу на людину акустичних умов середовища, в якому певну роль відіграють будівельні об'єкти, і включає такі аспекти:
• захист від повітряного шуму, який надходить у приміщення ззовні будівельного об'єкта;
• захист від повітряного шуму, який надходить із сусідніх приміщень;
• захист від ударного шуму;
• захист від шуму, спричиненого працюючим устаткуванням;
• захист від шуму в приміщеннях з надмірною реверберацією;
• захист від шуму, джерела якого знаходяться всередині будівельного об’єкта або поєднані з ним.
4.1.3 Заходи щодо захисту від шуму машин, механізмів, транспортних засобів тощо, а також захисту працівників на робочих місцях, рівні шуму яких обмежуються допустимими величинами, визначаються іншими нормативними документами.
4.2 Фізичні величини для визначення акустичних характеристик
4.2.1 Для визначення акустичних характеристик будівельних об'єктів, приміщень і прилеглих територій використовуються такі основні фізичні величини;
У - об'єм приміщення, мг;
5 - площа огороджувальної конструкції, крізь яку проникає шум, м2,
5огор - сумарна площа поверхонь о гор оджува льних конструкцій приміщення, м1;
А - еквівалентна площа звукопоглинання в приміщенні, м2;
а - ревербераційний коефіцієнт звукопоглинання поверхонь приміщення, безрозмірний.
Т - час реверберації звуку в приміщенні, с;
L - рівень звукового тиску, дБ (відносно "лороговоГ величини звукового тиску 2 ■ 10“5 Па).
4.2.2 Захист від повітряного шуму, що проникає в приміщення ззовні будинку, визначається величиною ізоляції повітряного шуму К', дБ, зовнішніми огородженнями приміщення, яка розра­ховується в смугах частот за формулою
а)
де Li і 1,2 - середні рівні звукового тиску, дБ, у смугах частот відповідно перед фасадом будівлі і в приміщенні, де сприймається шум;
S - площа огородження, крізь яке проникає шум, м2;
А - еквівалентна площа звукопоглинання в приміщенні, куди проникає шум, м2;
0 - кут падіння звуку, що випромінюється гучномовцем, встановленим ззовні будинку,
на площину даного огородження, град.
4.2.3 Захист від повітряного шулу, що проникає в дане приміщення із сусіднього приміщення з джерелом шуму, визначається величиною ізоляції повітряного шуму R\ дБ, внутрішньою перего­родкою, яка розділяє ці приміщення, і розраховується в смугах частот за формулою
(2)
А
де Xj і L2 — середні рівні звукового тиску, дБ, у смугах частот відповідно в приміщенні з джерелом шуму і в приміщенні, яке захищається від шуму;
5 - площа перегородки, крізь яку проникає шум, м2;
А - еквівалентна площа звукопоглинання в приміщенні, що захищається від шуму, м2.
4.2.4 Захист від шуму ударного походження, який виникає в результаті динамічних впливів на елементи споруд (пересування предметів або рух людей по підлозі, сходах тощо) і передається з
одного приміщення в інше, визначається величиною приведеного рівня ударного шуму L'n, дБ, в
приміщенні, де сприймається шум, і розраховується в смутах частот за формулою
ь; =і1 +юі§—, (з)
А0
де Li - середній рівень звукового тиску, дБ, у приміщенні, де сприймається шум, при роботі на перекритті стандартної ударної машини;
А - еквівалентна площа звукопоглинання в приміщенні, де сприймається шум, м2;
Аа - 10 м2 - величини стандартного звукопоглинання.
4.2.5 Величина еквівалентного звукопоглинання в приміщенні визначається в смугах частот за формулою
Л-2^. (4)
Т
де V - об'єм приміщення, м3;
Т - час реверберації звуку в приміщенні, с.
4.2.6 Звукоізоляція зовнішніх і внутрішніх огороджувальних конструкцій будівельних об'єктів від повітряного і ударного шуму може бути виражена одночисловими показниками - індексами звукоізоляції.
Індекси звукоізоляції є нормованими параметрами звукоізоляції огороджень будинків і визна­чаються за відомими частотними характеристиками R' і L'n методом їх порівнювання з відповідними
стандартними оціночними характеристиками звукоізоляції.
4.2.7 Захист від шуму в приміщеннях з джерелами нгуму і надмірною реверберацією звуку перед­бачає, в першу чергу, зменшення інтенсивності відбитого звуку від поверхонь приміщення, що досягається застосуванням спеціальних облицювань поверхонь огороджень приміщення ефектив­ними звукопоглинальними конструкціями. При цьому в приміщенні збільшується еквівалентна площа звукопоглинання А і як наслідок - зменшення в ньому часу реверберації Т.
Еквівалентна площа звукопоглинання в приміщенні визначається в смутах частот за формулою
Л=І>а!+5>Г (5)
де Si і a j ~ площі окремих поверхонь огороджувальних конструкцій, м2, з відповідними величинами ревербераційного коефіцієнта звукопоглинання а,;
Aj - еквівалентна площа звукопоглинання, м2, окремих предметів у даному приміщенні (меблі, обладнання тощо),
4.2.8 При захисті від шуму, джерела якого знаходяться всередині будівельного об'єкта, керуються, в основному, такими показниками, як рівень звукового тиску в смугах частот L, дБ, або од ночи с- ловими показниками (коригований рівень звуку 1А, дБА, або коригований еквівалентний рівень звуку Ід екв, дБА), виміряними у відповідних місцях на прилеглій території. .
Методи проектування й оцінки таких споруд повинні бути сумісними з методами оцінки акус­тичних характеристик виробів, використаних у цих спорудах.

5 ПЕРЕВІРКА ДОТРИМАННЯ ВИМОГИ ЩОДО ЗАХИСТУ ВІД ШУМУ

5.1 Загальні положення
5.1.1 Основної вимоги "захист від шуму” треба дотримуватися на будівельних об’єктах, на які поширюються правила, що містять цю основну вимогу.
5.1.2 Основної вимоги "захист від шуму" в межах, у яких її можна застосувати, дотримуються з