Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 22 березня 2001 р. N 270
Київ
Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановами Кабінету Міністрів України
 від 21 листопада 2007 року N 1356,
 від 19 серпня 2009 року N 885
З метою реалізації державної політики в сфері безпечної життєдіяльності населення та поліпшення організації роботи з профілактики травматизму невиробничого характеру Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, що додається.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 421 "Про затвердження Положення про розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 19, с. 69).
 
Прем'єр-міністр України  В. ЮЩЕНКО 

Інд. 33
 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України
від 22 березня 2001 р. N 270 

ПОРЯДОК

розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
Загальні питання
1. Цей Порядок визначає механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України.
2. Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я або смерті потерпілих.
(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
3. Розслідуванню згідно з цим Порядком підлягають нещасні випадки, що сталися під час:
1) прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації) і не використовувався в інтересах цієї організації;
2) переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів;
3) виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов'язків);
4) виконання донорських функцій;
5) участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);
6) участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;
7) проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;
8) використання газу у побуті;
9) вчинення протиправних дій проти особи, її майна;
10) користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;
11) виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;
12) стихійного лиха;
13) перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у рекреаційних зонах;
(підпункт 13 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
14) контакту з тваринами (у тому числі птахами, плазунами, комахами тощо) та рослинами (у тому числі грибами, водоростями тощо), що призвело до ушкодження здоров'я або смерті потерпілих.
(пункт 3  доповнено підпунктом 14 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885) 
4. Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад.
Документом, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.
5. Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані психічного розладу, алкогольного або наркотичного сп'яніння.
(пункт 5 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
Повідомлення про нещасні випадки
6. Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою (додаток 1):
про кожний нещасний випадок - до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради);
(абзац другий пункту 6 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
про нещасний випадок із смертельним наслідком, пов'язаний із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасний випадок, що стався внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або під час дорожньо-транспортної пригоди, - до органу внутрішніх справ.
Повідомлення про нещасні випадки із смертельним наслідком надсилаються також до органів прокуратури.
Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі, ведуть реєстрацію нещасних випадків в окремому журналі за встановленою формою (додаток 2).
Розслідування нещасних випадків
7. Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин. На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.
Технічне розслідування - встановлення технічних і організаційних причин виникнення аварії та розроблення заходів щодо запобігання таким аваріям.
(пункт 7 доповнено новим абзацом другим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. N 1356,
 у зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третім)
У процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а у разі потреби - керівника органу (організації), на території чи об'єкті якого стався нещасний випадок.
(абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
8. Розслідування нещасних випадків із смертельним наслідком, групових нещасних випадків у разі смерті хоча б одного з потерпілих, нещасних випадків, пов'язаних із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасних випадків, які сталися внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або дорожньо-транспортної пригоди, проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури.
(пункт 8 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
9. Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним наслідком) приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку у складі не менш як трьох осіб.
(абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
До роботи комісії з розслідування нещасного випадку можуть залучатися представники районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, організації, де працюють або навчаються потерпілі, організації, на території чи об'єкті якої стався нещасний випадок, а також представники органів охорони здоров'я, освіти, захисту прав споживачів, експерти страхової компанії (якщо потерпілий був застрахований).
(абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
До розслідування нещасних випадків, які сталися під час прямування на роботу чи з роботи, залучаються представники відповідного профспілкового органу або уповноважені трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.
10. У разі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси (якщо не надходило повідомлення від лікувально-профілактичного закладу про нещасний випадок), районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) приймає рішення щодо необхідності проведення розслідування і визначення організації, яка повинна проводити розслідування, та направляє її керівнику копію рішення.
Керівник організації протягом доби з часу надходження рішення про уповноваження її на проведення розслідування призначає комісію у складі не менше трьох осіб.
101. Технічне розслідування причин виникнення аварії, пов'язаної з використанням газу в побуті, проводиться у порядку, визначеному Держгірпромнаглядом, за участю експертно-технічних центрів, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
(Порядок доповнено пунктом 10-1 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. N 1356)
11. Нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий, у складі голови комісії - посадова особа, яку визначає керівник організації, і членів комісії - керівника відповідного структурного підрозділу, представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноваженого трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Рішення щодо розслідування нещасного випадку приймається керівником організації на підставі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу.
(абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 р. N 885)
У разі відмови організації провести розслідування нещасного випадку потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, може звернутися до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), яка