Програма підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 29 березня 2006 р. N 374
Київ
Про затвердження Програми підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах
Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановою Кабінету Міністрів України
 від 24 жовтня 2007 року N 1263
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Програму підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2002 р. N 939 "Про затвердження Програми підвищення безпеки праці на вугільних шахтах" (Офіційний вісник України, 2002 р., N 28, ст. 1318);
постанову Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 р. N 186 "Про внесення змін до Програми підвищення безпеки праці на вугільних шахтах" (Офіційний вісник України, 2004 р., N 7, ст. 404).
 
Прем'єр-міністр України Ю. ЄХАНУРОВ 

Інд. 37
 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України
від 29 березня 2006 р. N 374 

ПРОГРАМА

підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах
Сучасний стан справ у сфері охорони праці
Незважаючи на тенденцію до зниження травматизму у 2003 - 2005 роках, вугільна галузь перебуває на одному з останніх місць за його абсолютними та відносними показниками. У 2005 році травмовано близько 8 тис. осіб, у тому числі 157 - із смертельними наслідками. Показник травматизму із смертельними наслідками становить дві особи на 1 млн. тонн видобутого вугілля, що набагато вище, ніж у передових вугледобувних країнах світу.
Основними причинами травматизму є аварії на шахтних транспортних засобах та підйомних машинах (20,7 відсотка), обвали гірничих порід (18), падіння людей (8,1), вибухи газу та пилу (4,5), ураження електрострумом (3,6), газодинамічні явища (1,9 відсотка).
Особливо небезпечними є аварії, пов'язані з вибухами газу та пилу, підземними пожежами, обвалами гірничих порід і газодинамічними явищами, та аварії на шахтних підйомних машинах, що призводять до групових нещасних випадків. Тільки у 2005 році на вугледобувних підприємствах сталося два вибухи газу та пилу, 23 пожежі, 17 обвалів, п'ять раптових викидів вугілля та газу, два затоплення, 12 аварій на поверхні.
Звичайним явищем для населених пунктів Донбасу є випадки поверхневого газовиділення на ліквідованих і діючих шахтах. Вітчизняний і зарубіжний досвід свідчить, що запобігти виходу газу на поверхню з виробок закритих шахт можливо лише шляхом здійснення дегазації.
Основними причинами, що призводять до накопичення вибухонебезпечної концентрації метаноповітряної суміші та вугільного пилу, є загазованість тупикових виробок унаслідок раптових зупинок вентиляторів у системі місцевого провітрювання, скупчення метану на кінцевих ділянках лав, незадовільне провітрювання і пилоподавлення. До загоряння газу та пилу призводять коротке замикання в електрообладнанні, підземні пожежі та фрикційне іскріння під час роботи комбайна у твердих породах.
Виникнення більшості екзогенних пожеж пов'язано із займанням конвеєрних стрічок та електрокабелю, а ендогенних - із залишенням у виробках ціликів вугілля, не обробленого антипірогенами. Майже 60 відсотків обвалів гірничих порід викликано порушенням вимог проектів та паспортів кріплення виконавцями робіт, а 25 відсотків - з невідповідністю їх гірничо-геологічним умовам. До раптових викидів вугілля та газу з тяжкими наслідками призводить переважно невиконання противикидних заходів.
Безпечна експлуатація шахтних транспортних засобів перебуває у прямій залежності від стану виробок і справності самих транспортних засобів. Технічний стан більшості стрічкових конвеєрів, електровозів та інших транспортних засобів не відповідає сучасним вимогам та умовам безпеки робіт. Капітальний ремонт транспортного обладнання під землею здійснюється на рівні 30 відсотків для рейкового транспорту та 10 - для конвеєрного.
Безпосередніми причинами аварій першої та другої категорій і нещасних випадків, які сталися протягом останніх 10 років, є незадовільна технічна підготовка та організація робіт, незабезпеченість відповідними ресурсами технологічного процесу та безпеки праці, порушення правил безпеки і технології робіт, недостатня кваліфікація гірників, незадовільна психофізіологічна підготовка працівників до роботи в особливо небезпечних підземних умовах. У програмах розвитку гірничих робіт не приділяється належної уваги інженерній підготовці виробництва до безаварійної роботи, протиаварійному захисту на шахтах, дільницях і робочих місцях. Це зумовлюється недостатньою кваліфікацією та несвоєчасним навчанням інженерних кадрів, частою заміною директорів і головних інженерів шахт (до 30 відсотків працюючих на рік), начальників дільниць та гірничих майстрів (до 50 відсотків).
На вугледобувних і шахтобудівних підприємствах недостатньо використовується позитивний міжнародний досвід з охорони праці, зокрема система оцінювання та нейтралізації ризиків на робочому місці, комплексні системи протиаварійного захисту, зниження плинності кадрів за рахунок пільг і компенсацій, навчання працівників з використанням новітніх комп'ютерних систем, матеріального стимулювання позитивних результатів роботи з охорони праці, підвищення ефективності трудового та гірничого законодавства.
Мета та основні завдання
Метою цієї Програми є зниження рівня аварійності з тяжкими наслідками, виробничого травматизму на вугледобувних і шахтобудівних підприємствах та професійної захворюваності шахтарів.
Основними завданнями Програми є:
проведення організаційної роботи з удосконалення управління охороною праці;
виконання програми дегазації вугільних пластів;
реконструкція шахтних вентиляційних систем та запобігання газодинамічним явищам, загазуванню і запилюванню гірничих виробок;
запровадження нормативно-правових та організаційно-методичних вимог щодо охорони праці та безпеки робіт;
поліпшення умов праці та стану здоров'я шахтарів;
удосконалення систем протиаварійного захисту.
Заходи, спрямовані на підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах, наведено в додатку.
Фінансове забезпечення
Витрати, пов'язані з виконанням визначених Програмою заходів, здійснюватимуться за рахунок видатків державного бюджету, передбачених Мінвуглепрому на відповідні цілі, а також за рахунок інших надходжень відповідно до законодавства.
Здійснення заходів сприятиме істотному підвищенню рівня безпеки праці на вугільних шахтах та заощадженню майже 500 млн. гривень щороку.
Основні завдання Програми передбачається виконати протягом 2006 - 2010 років.
 

Додаток

до Програми 

ЗАХОДИ

щодо підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах
Найменування заходу  Відповідальні за виконання  Строк виконання, роки 
Організаційна робота з удосконалення управління охороною праці 
1. Створення:     
новітньої системи управління виробництвом та охороною праці на вугледобувних підприємствах  Мінвуглепром  2007 
системи навчання працівників та їх тренування із знання правил поведінки в аварійних ситуаціях з використанням засобів колективного та індивідуального захисту, в тому числі в димних штреках (камерах)  Мінвуглепром
Державна воєнізована гірничорятувальна служба  2006 - 2010 
2. Утворення:     
служб обслуговування автоматичних систем протиаварійного захисту, запобігання і локалізації вибухів газу та пилу  Мінвуглепром  2007 
комп'ютеризованих навчально-методичних кабінетів з питань охорони праці  - " -  2008 
3. Проведення:     
інвентаризації основних фондів і розроблення заходів щодо приведення їх у відповідність з вимогами нових правил технічної експлуатації вугледобувних підприємств  Мінвуглепром  2008 
обстеження технічного стану і оцінки залишкового експлуатаційного ресурсу обладнання головних технологічних комплексів вугільних шахт (підйомні, вентиляторні, компресорні, магістральні, стрічкові конвеєрні установки), а також розроблення технічних рішень для продовження строку його експлуатації  - " -  - " - 
навчання працівників з питань охорони праці та ведення аварійно-рятувальних робіт  - " -  2006 - 2010 
нарад, семінарів, конференцій з вивчення і впровадження передового досвіду роботи із залученням представників галузевих інститутів, підприємств та організацій  - " -  - " - 
селекторних нарад з питань охорони праці  - " -  - " - 
4. Установлення контролю за виконанням:     
розроблених підприємствами заходів з безпечної експлуатації стаціонарного обладнання та стрічкових конвеєрів  - " -  - " - 
налагоджувальних і профілактичних робіт на стаціонарному обладнанні та стрічкових конвеєрах  - " -  - " - 
5. Видання тематичного журналу з охорони праці та промислової безпеки "Чистий четвер"  Мінвуглепром  2006 - 2010 
6. Здійснення заходів щодо запобігання професійним захворюванням, нещасним випадкам і аваріям  - " -  - " - 
7. Вивчення передового світового досвіду роботи в галузі охорони праці та промислової безпеки з відвідуванням підприємств та установ розвинутих вугледобувних країн  - " -  - " - 
8. Організація засідань постійно діючої комісії з питань охорони праці  - " -  - " - 
Виконання програми дегазації вугільних пластів 
9. Впровадження:     
комплексу технічних засобів контролю та управління технологічним процесом видобування метану з шахтного поля  - " -  2008 
схем дегазації вугільних пластів і порід, які передбачають відокремлення за часом і у просторі процесів видобування вугілля та дегазації вугільно-породного масиву  Мінвуглепром
Національна академія наук  2009 
бурового устатковання для підземної дегазації на базі верстата типу СБГ-1М з дистанційним управлінням  - " -  2007 - 2010 
вакуум-насосних установок  Мінвуглепром  2006 - 2010 
газовідсмоктувальних вентиляційних установок  - " -  - " - 
10. Придбання бурового і технологічного обладнання, у тому числі іноземного виробництва, для проведення поверхневої та підземної дегазації  - " -  - " - 
11. Реконструкція дегазаційних мереж на вугледобувних підприємствах  - " -  - " - 
12. Використання комп'ютерних технологій з метою підвищення ефективності контролю за станом шахтних вентиляційних систем з урахув