Інструкція з охорони праці для слюсаря по ремонту та обслуговуванню вентиляції

____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________

ДЛЯ СЛЮСАРЯ ПО РЕМОНТУ

ТА ОБСЛУГОВУВАННЮ ВЕНТИЛЯЦІЇ

________________
(місце видання)

____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ _______________________
(посада роботодавця і
_____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
Інструкція
з охорони праці № __________
для слюсаря по ремонту
та обслуговуванню вентиляції
1. Загальні положення
1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці".
1.3. За даною інструкцією слюсар інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та слюсаря.
1.4. Власник повинен застрахувати слюсаря від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров'я слюсаря з вини власника, він (слюсар) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції слюсар несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До роботи слюсарем допускаються особи віком не молодше 18 років, які мають посвідчення на право виконання робіт, пройшли медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.
1.7. Слюсар повинен:
1.7.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.7.2. Бути уважним до сигналів рухомого транспорту.
1.7.3. Ходити по тротуарах, доріжках, переходах, спеціально призначених для цього, тримаючись правого боку.
1.7.4. Не торкатись електрообладнання, клем та електродроту, арматури загального освітлення, не відкривати дверці електрошаф.
1.7.5. Не включати і не зупиняти (крім аварійних випадків) машини, верстати та механізми, робота на яких не передбачена технологічним процесом.
1.6.6. Не проходити і не стояти під піднятим вантажем.
1.6.7. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій проінструктований.
1.7.8. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.
1.7.9. Не захаращувати робоче місце.
1.7.10. Не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці.
1.7.11. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.7.12. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.7.13. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.
1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на слюсаря:
- рухомі машини, механізми, незахищені рухомі частини виробничого устаткування;
- захаращеність робочих місць інструментом, пристосуванням, матеріалами, деталями;
- відсутність спеціальних пристроїв, інструменту та обладнання для виконання робіт відповідно прийнятої технології;
- незахищені струмоведучі частини електрообладнання (електроустановок);
- недостатня освітленість робочої зони;
- шкідливі компоненти в складі застосовуваних матеріалів, які діють на працюючого через шкірний покрив, дихальні шляхи, шлункову систему та слизові оболонки органів зору та нюху;
- падіння вивішених частин обладнання;
- несправність інструмента, обладнання, пристосувань;
- падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструменту;
- падіння з висоти;
- осколки металу, що відлітають при рубці металу;
- наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин;
- знижена температура повітря у холодний період року.
1.9. Слюсарю згідно з діючими нормами видається безкоштовно спецодяг:
- костюм бавовняний,
- рукавиці комбіновані;
- на гарячих дільницях додатково: черевики шкіряні; на мокрих дільницях додатково: чоботи гумові;
- на ремонті хімічного обладнання: костюм суконний замість костюма бавовняного, чоботи гумові;
- на зовнішніх роботах взимку додатково всім: куртка бавовняна на теплій підкладці.
1.10. Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) не повинні мати:
- на робочих поверхнях пошкоджень (вибоїн, відколів);
- на бокових гранях у місцях затискання їх рукою задирок та гострих ребер;
- на дерев'яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою;
- наклепів та перегартованих робочих поверхонь.
1.11. Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев'яні ручки і щільно заклинені сталевими загартованими клинами.
1.12. Ручки молотків та кувалд повинні бути виготовлені з твердих та в'язких порід сухого дерева і насаджені під прямим кутом по відношенню до вісі бойка. Виготовлення ручок з м'яких або товстошарових порід дерева забороняється.
1.13. Ручка повинна бути прямою, овального перерізу з незначним стовщенням до її вільного кінця.
Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300-400 мм у залежності від ваги.
1.14. Всі інструменти, що мають загострені кінці для насаджування рукояток (напилки, викрутки тощо), повинні мати ручки, що відповідають розмірам інструменту, з бандажними кільцями.
1.15. Зубила повинні бути довжиною не менше 150 мм, а відтягнена частина зубила - 60-70 мм. Різальна частина зубила повинна мати пряму або злегка випуклу лінію.
1.16. Слюсарні лещата повинні бути у повній справності, міцно захоплювати затискуваний виріб і мати на губках неспрацьовану насічку.
1.17. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок та головок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними і не повинні бути зактаними. Розвідні ключі не повинні бути ослабленими у рухомих частинах.
1.18. Лезо викруток повинно за товщиною відповідати ширині шліца в головці гвинта.
1.19. Зенкера, свердла і тому подібний вставний інструмент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів.
1.20. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, повинні бути міцно пригнаними і правильно центрованими.
1.21. Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних машинах (інструментах) повинен бути:
- розташований так, щоб виключити можливість випадкового включення;
- улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора, автоматично закривався пневматичний впускний клапан.
1.22. Приєднання шлангів до пневматичного інструменту, вхідного штуцера роздавального трубопроводу та з'єднання шлангів між собою повинно бути міцним і здійснюватись тільки за допомогою штуцерів або ніпелів із справною різьбою (кільцевими виточками) та стяжних хомутиків.
1.23. Ручні електричні машини (інструмент) підлягають періодичній перевірці не менше одного разу на 6 місяців.
1.24. У конструкції ручного механізованого інструменту масою понад 5 кг повинен бути пристрій для його підвішування та перенесення.
1.25. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватися напруга в приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних - не вище 42 В.
1.26. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається застосовувати для місцевого освітлення за умов недоступності їх струмопровідних частин для випадкового дотику.
1.27. Освітлювальна арматура і вимикачі повинні мати електро- і гідроізоляцію.
1.28. Світильники слід закривати склом і огороджувати захисною решіткою, металевий корпус світильника слід заземлити.
1.29. Для живлення переносних світильників у приміщеннях із підвищеною небезпекою і особливо небезпечних використовують напругу не вище 42 В.
1.30. У разі наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електрострумом посилюється тіснотою, незручністю, дотиком із заземленими поверхнями, для живлення переносних світильників використовується напруга не вище 12 В.
1.31. Для перенесення інструменту слід використовувати сумки або спеціальні ящики; гострі частини інструменту повинні бути захищені чохлами або обгорнуті.
1.32. При роботі з пневмо- і електроінструментом слюсар повинен бути навчений по безпечній роботі з ними і проінструктований.
1.33. При роботі з вантажно-підіймальними механізмами слюсар повинен бути навчений безпечним методам роботи на них та проінструктований.
1.34. Під час обслуговування вентиляційних установок належить дотримуватись таких вимог:
1.34.1. Вентиляційне обладнання допускається в експлуатацію тільки за умов загородження решітками або кожухами привідних ременів крильчатки або лопаті, з'єднувальних муфт та інших частин, що обертаються.
1.34.2. Майданчики, на яких змонтовано вентиляційне обладнання, стаціонарні сходи до них, а також отвори в перекриттях мають бути загороджені поручнями.
1.34.3. Кришки люків, зонти, що піднімаються, тощо мають бути забезпечені пристроєм для їх закріплення в відкритому (піднятому) положенні.
1.34.4. Повітроводи, кронштейни під вентиляційне обладнання та апаратуру, зонти та інші елементи вентиляційних систем на робочих місцях і в проходах мають бути розміщені на висоті не менше 1,8 м від рівня підлоги.
1.34.5. В вентиляційних камерах та інших місцях розміщення вентиляційного обладнання мають бути вивішені правила та плакати з охорони праці.
1.34.6. Вентиляційне обладнання, яке вимагає систематичного догляду та обслуговування, має бути забезпечене постійним освітленням.
1.34.7. Якщо роботи з обслуговування та ремонту на вентиляційних установках виконуються в діючих цехах, персонал служби експлуатації вентиляційних установок і ремонті робітники мають бути проінструктовані відносно дотримання правил охо