Технічні рекомендації «підприємства перевантаження та брикетування побутових відходів»

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства
регіонального розвитку,
будівництва та
житлово-комунального
господарства України
_______ № _____
Технічні рекомендації «Підприємства перевантаження та брикетування побутових відходів»
I. Загальні положення
1.1. У цих Технічних рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:
змішані побутові відходи - тверді побутові відходи, що збираються за валовою (унітарною) системою в один збірник (контейнер), включаючи опале листя та вуличний змет з прибудинкової території;
харчові відходи - продукти харчування, які втратили повністю або частково свої первинні споживчі властивості в процесах їх виробництва, оброблення, вживання або зберігання;
підприємство перевантаження та брикетування побутових відходів - комплекс споруд, обладнаний необхідною виробничою інфраструктурою (під'їзні колії, площадки маневрування, склади, внутрішня система вентиляції, пожежогасіння та інші комунікаційні системи) і укомплектований відповідним технологічним обладнанням, призначений для перевантаження не ущільнених або завантаження брикетованих побутових відходів у великовантажні транспортні засоби, що перевозять їх на об’єкти поводження з відходами;
лінія брикетування побутових відходів - необхідний набір основного й допоміжного обладнання, розташованого у певній послідовності відповідно до етапів технологічного процесу брикетування побутових відходів;
живильник - машина або пристрій для рівномірної подачі регульованої кількості вихідного матеріалу в різні види технологічного устаткування.
компактор - стаціонарний автоматизований механізм, призначений для брикетування побутових відходів, який складається з двох частин - преса та контейнера. Транспортування і вивантаження контейнера здійснюється за допомогою транспортного засобу, обладнаного краном «мультілифт».
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про відходи».
1.2. Ці Технічні рекомендації застосовуються органами державного управління, контролювання та нагляду, замовниками (інвесторами), проектними організаціями, підрядниками, іншими юридичними та фізичними особами – суб’єктами господарської діяльності у галузі будівництва під час проектування підприємств перевантаження та брикетування побутових відходів (далі – підприємства) для їх нового будівництва, розширення та реконструкції.
1.3. Ці Технічні рекомендації враховують під час проектування підприємств перевантаження та брикетування побутових відходів, а також окремих будівель і споруд, що входять до складу цих підприємств.
ІІ. Технічні рекомендації щодо розміщення підприємств перевантаження та брикетування побутових відходів
2.1. Вибір земельної ділянки для розміщення підприємства рекомендується проводити згідно з вимогами чинного природоохоронного й санітарного законодавства, ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та СНиП ІІ-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий (Генеральні плани промислових підприємств). Площу ділянки для розміщення підприємства приймають залежно від прийнятої технології перевантаження та брикетування побутових відходів.
2.2. Відповідно до ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень площу земельної ділянки для розміщення перевантажувальної станції рекомендовано приймати з розрахунку приблизно 0,04 га на 1000 т побутових відходів на рік.
2.3 Земельну ділянку для будівництва підприємства рекомендується обирати на передпроектній стадії під час обґрунтування інвестицій, на підставі матеріалів, поданих замовником у обсязі, що дозволяє надати висновок про можливість розташування підприємства перевантаження та брикетування побутових відходів.
2.4. Розроблення передпроектних матеріалів будівництва підприємства рекомендується здійснювати з урахуванням державних, галузевих, регіональних, місцевих та інших програм, схем санітарного очищення населених пунктів тощо. У матеріалах рекомендується виконувати альтернативні пророблення, у тому числі санітарно-гігієнічні та природоохоронні наслідки здійснення будівництва та експлуатації підприємств перевантаження та брикетування побутових відходів.
2.5. Підприємство рекомендується розташовувати відносно сельбищної зони з підвітряного боку пануючих вітрів у теплу пору року, а також нижче (за рельєфом) споруд водопостачання.
2.6. Розмір санітарно-захисної зони підприємства рекомендується визначати відповідно до ДСП № 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів та ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. Санітарно-захисну зону або будь-яку її частину не можна розглядати як резервну територію об'єкта та використовувати для розширення виробничої зони.
2.7. Підприємство рекомендується розміщувати у виробничих зонах міських і сільських поселень. Розташування підприємства на рекреаційних територіях, у зонах санітарної охорони джерел водопостачання та прибережних смугах водойм, охоронних зон курортів заборонено.
2.8. Відстань між найбільш високим рівнем ґрунтових вод і лотками дренажної системи підприємства має бути не менше ніж 1 м. Якщо земельна ділянка не відповідає цим вимогам, під час проектування рекомендується передбачити гідроізоляційні та спеціальні дренажні заходи для унеможливлення руйнування конструкцій і забруднення ґрунтових вод поверхневим стоком підприємства.
2.9. Вибір земельної ділянки здійснюють з урахуванням можливості приєднання підприємства до існуючих комунікацій водопостачання, водовідведення, теплопостачання, газопостачання та електропостачання. За необхідності передбачають розміщення трансформаторної підстанції, котельні, запасних резервуарів для води, локальних очисних каналізаційних споруд і локальних очисних споруд для очищення зливових вод.
ІІІ. Рекомендації з проектування підприємств перевантаження та брикетування побутових відходів
3.1. Проект підприємства згідно з ДБН А 2.2-3 -2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва містить такі розділи:
вихідні дані для проектування;
загальна пояснювальна записка;
генеральний план земельної ділянки: вертикальне планування, упорядкування, дороги;
технологічний розділ: генеральний план з урахуванням черговості будівництва, технологічне компонування або планування по корпусам (цехам), режим експлуатації, розрахунок потреби в експлуатаційному персоналі, машинах і механізмах;
архітектурно-будівельний розділ;
санітарно-технічний розділ;
електротехнічний розділ;
основні техніко-економічні показники;
зведений кошторисний рахунок вартості будівництва;
оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС);
санітарно-захисна зона.
3.2. Архітектурно-ландшафтне рішення рекомендується виконувати відповідно до генеральних планів забудови населених пунктів і іншої містобудівної документації з дотриманням обов'язкових містобудівних, природоохоронних вимог і вимог санітарного законодавства.
3.3 Проектні рішення виробничих приміщень та технологічних процесів рекомендується обирати таким чином, щоб забезпечувати дотримання у робочій зоні норм температурного режиму і рухливості повітря, природного та штучного освітлення, допустимих величин шуму і вібрації, гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а також убезпечити персонал від надмірної фізичної та нервової напруги.
3.4. Для проектування рекомендується мати план всієї земельної ділянки в масштабі 1:500. Ситуаційний план складають в масштабі 1:2000 та 1:5000.
3.5. У проекті підприємства рекомендується забезпечити створення єдиного архітектурного ансамблю з ув'язкою до архітектури прилеглих підприємств і населеного пункту.
3.6. Відповідно до СНиП ІІ-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий (Генеральні плани промислових підприємств) проектом будівництва підприємства рекомендується передбачити такі функціональні зони:
передзаводську (за межами огорожі або умовної границі підприємства);
виробничу зі сміттєсортувальною станцією та цехом перероблення;
підсобну;
складську.
3.7. Розміри передзаводської зони рекомендується визначати залежно від кількості працюючих згідно зі СНиП ІІ-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий (Генеральні плани промислових підприємств).
3.8. У передзаводській зоні рекомендується передбачити відкриті майданчики для стоянки легкового автомобільного транспорту. Проектування майданчика для стоянки легкового автомобільного транспорту рекомендується виконувати згідно з ДБН В.2.3-5-2001 Вулиці та дороги населених пунктів та ДБН В.2.5-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів.
Відкриті майданчики для стоянки легкового автомобільного транспорту осіб з обмеженою здатністю до пересування допускається розміщувати на території підприємства.
3.9. Вертикальне планування земельної ділянки має забезпечувати організацію відкритого або закритого зливового стоку, улаштування профільованих під'їзних шляхів з твердим покриттям та унеможливити затоплення ділянки дощовими і талими водами.
3.10. Величини протипожежних розривів між будинками підприємства та іншими будинками рекомендується приймати згідно з СНиП ІІ-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий (Генеральні плани промислових підприємств) і ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
3.11. Огородження території підприємства рекомендується виконувати глухим або гратчастим зі збірного залізобетону, керамічних блоків чи інших конструкцій висотою не меншою ніж 1,6 м для всього периметра території.
3.12. На території підприємства рекомендується влаштувати тверде покриття.
3.13. Територію підприємства рекомендується упорядкувати і озеленити. У складі проекту озеленення по периметру підприємства рекомендується передбачити створення захисних посадок з деревинно-кущових насаджень шириною 5 м. У районах, де середня швидкість вітру протягом трьох місяців перевищує 10 м/с, підприємства мають бути захищені від вітрів переважного напряму смугою деревинних насаджень шириною не менше ніж 30 м.
3.14. Дорожню мережу підприємств рекомендується проектувати згідно з ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та СНиП 2.05.07-91 Промышленный транспорт (Промисловий транспорт).
3.15. За наявності залізничних колій, що проходять уздовж лінії будівель і споруд, допускається улаштування до них під'їздів з однієї поздовжньої і однієї торцевої (для крайньої будівлі) сторін. Залізничні колії у межах завантажувально-розвантажувальних фронтів повинні входити до складу площі забудови як завантажувально-розвантажувальні майданчики.
3.16. Конструктивні рішення, конструкції будинків, споруд та їх частин, розташованих на території підприємства, рекомендується проектувати відповідно до їх функціонального призначення та з обраним об’ємно-планувальним рішенням з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов будівництва.
3.17. На виїзді з підприємства повинна бути контрольно-дезінфікуюча зона, обладнана залізобетонним резервуаром довжиною 8 м, глибиною 0,3 м і шириною 3,5 м для дезінфекції коліс сміттєвозів. Резервуар повинен бути заповнений дезінфекційним розчином і тирсою.
3.18. Рекомендований склад споруд підприємства:
виробничі будівлі, в тому числі – вагова, перевантажувальна станція не ущільнених побутових відходів, лінія брикетування відходів;
адміністративно-побутовий будинок (з санітарно-побутовими приміщеннями);
складські будівлі;
лабораторія технологічного контролю (може бути як окремою будівлею, так і знаходитися у складі адміністративно-побутової будівлі).
3.19. Проектування виробничих будівель підприємства рекомендується здійснювати згідно з СНиП 2.09.02-85* Производственные здания (Виробничі будівлі)
3.20. Виробничі будівлі (корпуси) підприємства залежно від технологій виробництва проектують одноповерховими або багатоповерховими з уніфікованими висотами, прольотами та кроком колон згідно з ГОСТ 23838-89 Здания предприятий. Параметры (Споруди підприємств. Параметри).
3.21. Розміри виробничих приміщень визначають відповідно за таблицею 1.
3.22. Огорожі розташованих усередині виробничих будівель майданчиків, антресолей, приямків, на яких розміщене технологічне обладнання, рекомендується проектувати сталевими ґратчастими заввишки 0,9 м з суцільною частиною висотою не менше ніж 150 мм від підлоги.
3.23. Типи покриттів для підлог рекомендується призначати згідно з вимогами СНиП 2.03.13-88 Полы (Підлоги) та з урахуванням вимог технології виробництва. Підлоги виробничих приміщень рекомендується проектувати з ухилом до водоприймальних трапів.
3.24. Всі отвори після встановлення обладнання повинні бути закладені цементним розчином. За технологічною необхідністю (пропуск матер'яних рукавів, люків, гвинтових спусків, транспортерів тощо) дозволено улаштування незакритих отворів загальною площею до 5% площі поверху.
Таблиця 1. Розміри виробничих приміщень
Нормована величина
Найменше допустиме значення

Площа виробничого приміщення на одного робітника
4,5м2
Об'єм виробничого приміщення на одного робітника:
у разі виконання легкої фізичної праці з категорією енерговитрат Iа – Iб
у разі виконання праці середньої важкості з категорією енерговитрат IIa - IIб
у разі виконання важкої фізичної праці з категорією енерговитрат III
15м3
20 м3
30 м3
Висота одноповерхових будівель (від підлоги до низу конструкцій, що несуть покриття на опорі)
3,0 м

Висота приміщень до низу виступаючих конструкцій 2,2м

Висота приміщень від підлоги до низу виступаючих частин комунікацій і обладнання
а) у місцях регулярного проходу людей
б) у місцях нерегулярного проходу людей

2,0м
1,8м

3.25. Сходи у виробничих будівлях рекомендується приймати з згідно з ДБН В.1.1-7, а фундаменти - згідно з СНиП 2.02.01-83 Основания зданий и сооружений (Основи будівель і споруд) та СНиП 2.02.05-87 Фундаменты машин с динамическими нагрузками (Фундаменти машин з динамічними навантаженнями).
3.26. Розміри приміщення вагової рекомендується приймати згідно з ГОСТ 29329-92. Весы для статического взвешивания. Общие технические требования (Ваги для статичного зважування. Загальні технічні вимоги).
3.27. Адміністративні і побутові приміщення рекомендується приймати згідно з СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будівлі).
3.28. У складі підприємства рекомендується передбачити санітарно-побутові приміщення, що включають:
гардеробні з індивідуальними шафками на два відділення (для верхнього та спеціального одягу);
умивальні, забезпечені гарячою та холодною водою;
приміщення для відпочинку, психологічного розвантаження та приймання їжі з умивальними раковинами;
душові за типом санпропускника;
приміщення для збереження інвентарю та брудного спецодягу;
приміщення для прання та сушіння спецодягу;
кімнату для збереження та видавання чистого робочого одягу;
туалети;
кімнату гігієни жінки;
пункт охорони здоров’я.
3.29. Обладнання санітарно-побутових приміщень, приміщень для приймання їжі, кімнати відпочинку в робочий час і психологічного розвантаження рекомендується приймати згідно з СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будівлі).
3.30. Розміри та обладнання приміщення лабораторії рекомендується проектувати відповідно до цілей технологічного контролю (морфологічні, бактеріологічні і хімічні аналізи) і для виробничого контролю впливу підприємства на навколишнє середовище.
Проектування приміщення лабораторії рекомендується приймати згідно з СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні та побутові будівлі).
3.31. Складські приміщення, майстерні та гаражі рекомендується проектувати згідно з ДБН В.2.5-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів, ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, СНиП 2.09.02-85* Производственные здания (Виробничі будівлі), СНиП 2.11.01-85 Складские помещения (Складські приміщення).
3.32. Рекомендовані вимоги до складів для зберігання брикетів побутових відходів, або брикетів компонентів, вилучених із змішаних побутових відходів під час сортування:
- мати достатню місткість, бути зручними для роботи та забезпеченими надійними пристроями для складування, зберігання матеріалів та продукції;
- бути забезпеченими вантажно-розвантажувальними засобами, які дозволяють швидко, з мінімальними трудовитратами вивантажувати матеріали та продукцію, що надходять до складу, а також виконувати всередині сховища транспортні операції;
- бути достатньо захищеними від атмосферних опадів та вітру;
- територія складів повинна мати достатнє освітлення відповідно до чинних норм.
3.33. Склади рекомендується оснащувати такими типами підйомних i транспортних засобів: кранами мостовими, козловими, стріловими, штабелеукладниками, авто- та електронавантажувачами, електрокарами, електротягачами, одноківшовими навантажувачами, розвантажувачами безперервної дії, лебідками, транспортерами, тельферами, візками.
3.34. Розміри складів рекомендується визначати згідно зі СНиП 2.11.01-85 Складские помещения (Складські приміщення) залежно від технології складування, обладнання підйомно-транспортним устаткованням.
3.35. До всіх будівель і споруд рекомендується забезпечити вільний доступ. Проїзди та під'їзди до будівель і споруд, а також підходи до пожежного інвентарю й обладнання, запасних виходів і зовнішніх пожежних драбин мають бути вільними, освітлюватися в темний час доби.
3.36. Рекомендоване основне технологічне обладнання підприємства (за етапами виробничого процесу).
- вагова спеціально обладнаних транспортних засобів, що доставляють побутові відходи на підприємство.
- перевантажувальна станція не ущільнених побутових відходів.
3.37. Рекомендована технологічна схема перевантажувальної станції 1. Безпосереднє перевантаження побутових відходів із спеціально обладнаного транспортного засобу, що доставляє побутові відходи на перевантажувальну станцію, в кузов великовантажного спеціально обладнаного транспортного засобу, що перевозить побутові відходи на об’єкти поводження з відходами, на різних рівнях. Металоконструкція.
3.38. Рекомендована технологічна схема перевантажувальної станції 2. Завантаження побутових відходів із приймального бункеру в кузов великовантажного спеціально обладнаного транспортного засобу, що перевозить побутові відходи на об’єкти поводження з відходами. Приймальний бункер місткістю до 10 м3, закритий горизонтальною кришкою або секторним затвором, які приводяться у рух за допомогою гідравлічного приводу, металоконструкція
3.39. Рекомендована технологічна схема перевантажувальної станції 3. Завантаження побутових відходів із дозуючого бункеру в кузов великовантажного спеціально обладнаного транспортного засобу, що перевозить побутові відходи на об’єкти поводження з відходами Приймальний бункер місткістю від 25 м3 до 30 м3, дозуючий бункер місткістю до 10 м3, металоконструкція.
2
’
˜
0
2
^
`
ô
t
D
6до спеціально обладнаного транспортного засобу, що перевозить побутові відходи на об’єкти поводження з відходами. Горизонтальний бункер, оснащений шаговим механізмом або з днищем, виконаним як пластинчастий живильник або стрічковий конвеєр для переміщення твердих побутових відходів до розвантажувального отвору. Горизонтальний бункер, днище - шаговий механізм, живильник, стрічковий конвеєр, кран-балка для вилучення великогабаритних побутових відходів та побутових відходів електронного та електричного обладнання тощо з горизонтального бункеру, металоконструкція.
3.41. Рекомендована технологічна схема лінії брикетування побутових відходів 1. Завантаження побутових відходів із дозуючого бункеру у пресове обладнання для формування брикетів побутових відходів. Приймальний бункер місткістю від 25 м3 до 30 м3, дозуючий бункер місткістю до 10 м3, металоконструкція, пресове обладнання.
3.42. Рекомендована технологічна схема лінії брикетування побутових відходів 2. Ущільнення побутових відходів горизонтальним компактором у великогабаритний контейнер, який встановлюється на великовантажний транспортний засіб, що здійснює перевезення побутових відходів на об’єкти поводження з відходами. Приймальний бункер компактора, місткість якого залежить від продуктивності компактора, контейнер з брикетованими побутовими відходами, металоконструкція.
3.43. Усі побутові відходи, що надходять на підприємство, рекомендується піддавати дозиметричний контроль згідно з вимогами Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України.
3.44. Обладнання, під час роботи якого можливі виділення забруднюючих речовин, рекомендується конструювати й поставляти у комплекті з усіма необхідними укриттями й пристроями, що забезпечують надійну герметизацію джерел їхнього виділення. У конструкції укриттів рекомендується передбачити засоби для під’єднання до систем аспірації.
3.45. Виробники спеціалізованого обладнання і конструкцій для підприємства надають інформацію про очікувані рівні шуму, вібрації інфразвуку, шкідливих хімічних речовин, суспендованих твердих частинок, що виділяються під час роботи обладнання, та інші можливі несприятливі фактори, а також передбачені засоби захисту від них.
3.46. Статичні й динамічні навантаження від технологічного обладнання на будівельні конструкції рекомендується визначати за даними заводів-виробників.
3.47. Під час визначення вертикальних навантажень на перекриття рекомендується враховувати: власну масу обладнання (включаючи привод, опорні пристрої, ізоляцію); маса матеріалу, що перебуває в робочій зоні машини або вантажу, що транспортується, тощо, а також умови експлуатації. При цьому масу матеріалу приймають відповідно до граничного об’єму заповнення, можливому під час експлуатації обладнання. Масу вантажу, що транспортується, приймають рівною номінальній вантажопідйомності підйомно-транспортного обладнання.
3.48. Приймальне відділення рекомендується проектувати згідно зі СНиП 2.09.02-85* Производственные здания (Виробничі будівлі) та СНиП 2.09.03-85 Сооружения промышленных предприятий (Споруди промислових підприємств)
3.49. Для забезпечення безперебійного вивантаження побутових відходів з бункерів рекомендується використовувати спеціальні пристрої для обвалення зводів і зависань - систему пневматичного обвалення або встановлення вібраторів на нижній частині бункерів.
3.50. Живильник рекомендується проектувати так, щоб забезпечити рівномірне подавання побутових відходів на технологічну лінію. Конструкція живильника повинна бути такою, щоб забезпечити плавний перехід горизонтальної на нахильну частину і піднімання побутових відходів на задану технологією висоту. Живильники рекомендується проектувати згідно з вимогами ГОСТ 12.2.022-80 ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности (ССБП. Конвеєри. Загальні вимоги безпеки).
3.51. Над бункерами рекомендується проектувати підвісну кран-балку із захватом для вилучення великогабаритних побутових відходів, що можуть випадково попадати у бункер.
3.52. Вибір технологічної схеми підприємства перевантаження та брикетування побутових відходів залежить від багатьох факторів, основні з них мають бути такі:
продуктивність;
місце розташування;
необхідність брикетування побутових відходів.
3.53 Розміщення (компонування) основних елементів підприємства перевантажування та брикетування побутових відходів усередині будівлі (споруди) рекомендується здійснювати з урахуванням раціональнішого використання його площі, планування, комунікаційних систем, зовнішніх під’їздів тощо.
IV. Рекомендоване інженерне обладнання
4.1. Системи господарсько-питного і протипожежного водопроводу, внутрішню систему каналізації, водостоки і водовідведення з території підприємства рекомендується проектувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків), СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения (Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди), СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения (Каналізація. Зовнішні мережі і споруди). Якість води повинна відповідати вимогам ДСанПіН № 383-96 Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання.
4.2. Водозабезпечення питною водою будівель, розташованих на території підприємства, рекомендується здійснювати шляхом приєднання їх до мережі міського водопроводу або свердловин, рекомендується улаштувати резервуари для наповнювання їх привізною водою.
4.3. Рекомендується передбачати підведення гарячої води до умивальників, раковин, душових сіток.
4.4. Для технологічних потреб рекомендується передбачати улаштування поливальних кранів з під’єднанням до мережі виробничого чи господарсько-питного водопроводу. Під час компостування водорозбірні колонки чи крани рекомендується встановлювати біля кожного штабелю для забезпечення зволоження закладених штабелів в процесі компостування. Продуктивність системи зволоження визначають з урахуванням підвищення вологості матеріалу, що компостується, на 20%:
4.5. Відведення побутових стічних вод від споруд і громадських туалетів рекомендується здійснювати в каналізаційну систему підприємства, а потім на локальні очисні споруди, де відбувається їхнє знезаражування. Скид знезаражених стічних вод у міську водовідвідну мережу допускається у тому випадку, коли їх об’єм і склад відповідають вимогам [6], за погодженням з органами санітарно-епідеміологічного нагляду та природоохоронними органами на місцях.
Можливо проектування та будівництво очисних споруд з ефектом очищення стоків за повною схемою, згідно з вимогами СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения (Каналізація. Зовнішні мережі і споруди).
4.6. Розрахункову витрату води на зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння, а також кількість струменів для внутрішнього пожежогасіння рекомендується приймати згідно зі СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків) та СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения (Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди).
4.7. Водовідведення зливових і талих вод з території підприємства рекомендується передбачати:
поверхневим - лотками уздовж проїзної частини дорожньої мережі;
до локальних очисних споруд зливової каналізації.
4.8. Опалювання та вентилювання будинків підприємства рекомендується проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-39:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Теплові мережі, СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря).
4.9. Приміщення підприємства рекомендується оснащувати загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією згідно з вимогами відповідних нормативних документів.
4.10. Рекомендується передбачити очищення вентиляційних викидів підприємства від забруднюючих речовин.
4.11. Згідно зі СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря) системи вентилювання та кондиціювання рекомендується передбачати такими, щоб під час їх роботи концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони, на робочих місцях виробничих приміщень і в адміністративно-побутових приміщеннях не перевищувала 30% ГДК, встановлених санітарними нормами.
4.12. Місце для забирання припливного повітря рекомендується вибирати в зоні найменшого забруднення від навколишніх виробничих та вентиляційних викидів. У разі неможливості за місцевими умовами забезпечити забирання повітря з незабрудненої зони припливне повітря рекомендується попередньо очищати з тим, щоб після його надходження сумарна кількість газів і пари в робочій зоні не перевищувала ГДК.
4.13. Припливне повітря рекомендується подавати у виробничі приміщення з постійним перебуванням людей так, щоб повітря не надходило через зони з більшим забрудненням та не порушувало роботи місцевих відсмоктувачів.
4.14. Припливно-витяжну вентиляцію виробничих приміщень, сполучених між собою, рекомендується влаштовувати таким чином, щоб унеможливлювати надходження шкідливих речовин і неприємних запахів з одних приміщень в інші, де виділення шкідливих речовин відсутнє.
4.15. Видалення повітря рекомендується передбачати безпосередньо від місць виділення шкідливих речовин або зон найбільшого забруднення повітря у приміщеннях.
4.16. Припливно-витяжну і примусову витяжну вентиляцію рекомендується передбачати для приямків глибиною 0,5 м і більше, розташованих у приміщеннях, де виділяються шкідливі гази або пара, що важчі за повітря.
4.17. Джерела виділення вологи рекомендується обладнати місцевими відсмоктувачами для видалення пари і пристосуваннями, що охороняють від бризок та струменів.
4.18. Системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітронагрівального опалення рекомендується передбачати окремими для кожної групи приміщень, розташованих у межах одного протипожежного відсіку.
4.19. Аварійну вентиляцію рекомендується влаштовувати у виробничих приміщеннях, де можливе раптове надходження великих кількостей шкідливих або горючих газів, пари.
4.20. Джерела виділення суспендованих твердих частинок рекомендується обладнати пристроями аспірації або герметизувати.
4.21. Електродвигуни і вентилятори, розташовані на покриттях, майданчиках і кронштейнах, рекомендується встановлювати на спеціальних віброізолювальних основах або віброізоляторах. У разі встановлення електродвигунів і вентиляторів на фундаментах рекомендується передбачати спеціальні вібропоглинальні прокладки. Рівні припустимого звукового тиску рекомендується приймати згідно з СНиП ІІ-12-77 Защита от шума (Захист від шуму).
4.22. Вентилятори рекомендується з'єднувати з повітропроводами за допомогою м'яких вставок.
4.23. Вентиляційні установки рекомендується розташовувати у вентиляційних камерах і місцях, доступних для обслуговування.
4.24. У разі влаштування вентиляційних установок на покрівлі, їх рекомендується огородити огорожею висотою не менше 0,6 м, а також забезпечити можливість виходу обслуговуючого персоналу на покрівлю.
4.25. Обладнання систем припливної вентиляції, кондиціювання і повітряного опалення, що обслуговують приміщення категорій А і Б, заборонено розміщувати в приміщеннях разом з обладнанням витяжної вентиляції та припливно-витяжних систем з рециркуляцією повітря.
4.26. Теплопостачання будинків рекомендується здійснювати від теплових мереж, а за їхньої відсутності - від окремо розташованої чи вбудованої котельні. Дозволено передбачати пічне опалювання.
4.27. У приміщеннях, пов'язаних з перебуванням людей, за винятком санітарних вузлів, машинних відділень і технічних служб, рекомендується передбачати приховане прокладання трубопроводів.
4.28. У системах вентилювання дозволено застосовувати трубчасті, пластинчасті і камерні глушники зі звукопоглинаючими матеріалами. Трубчасті глушники рекомендується застосовувати якщо діаметри повітроводів не більше ніж 500 мм. У разі великих розмірів повітроводів рекомендується застосовувати пластинчасті чи камерні глушники.
4.29. Будинки та споруди, а також зовнішнє освітлення за ступенем забезпечення надійності рекомендується відносити до III категорії.
4.30. У будинках підприємства увідно-розподільне устаткування рекомендується розташовувати у приміщеннях, що запираються, або в місцях, зручних для обслуговування та недоступних для відвідувачів.
4.31. У побутових та службових приміщеннях підприємства рекомендується передбачати приховану електропроводку з ізоляцією згідно з ДСТУ 4499-1:2005 Системи кабельних трубопроводів. Частина 1. Загальні вимоги та методи випробувань (IEC 61084-1:1991, NEO) або ДСТУ 4549-1:2006 Системи кабельних трубопроводів. Частина 1. Загальні вимоги та методи випробувань (IEC 61386-1:1996, МОІ). У технічних приміщеннях дозволено використовувати відкриту електропроводку.
4.32. Будівлі, споруди та відкриті виробничі установки, залежно від призначення, класу вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон, середньорічної тривалості гроз в районі їх розташування і очікуваної кількості уражень блискавкою рекомендується забезпечити блискавкозахистом у відповідності з вимогами ДСТУ Б В.2.5..-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (IEC 62305:2006, NEQ).
4.33. Усі будинки підприємства рекомендується обладнати радіотрансляцією, сигналізацією - охоронною і пожежною, внутрішнім селекторним зв'язком, за необхідності - системою службового телебачення та додатковими лініями для формування комп'ютерних мереж, та телефонізувати.
4.34. В будинках (приміщеннях) підприємства систем пожежної сигналізації та пожежогасіння рекомендується влаштувати згідно з НАПБ Б.06.004. Контрольно-приймальні прилади систем пожежної сигналізації та пожежогасіння рекомендується розміщувати в приміщенні пожежного посту з цілодобовим чергуванням персоналу відповідно до вимог ДБН В.2.5-13-98* Інженерне обладнання будинків i споруд. Пожежна автоматика будинків i споруд.
4.35. Охоронну сигналізацію в будинках рекомендується передбачати у відповідності до завдання на проектування.
4.36. Для зв'язку з працівниками сміттєсортувальної станції, цехів компостування та анаеробного зброджування за потреби дозволено застосовувати радіотелефонний місцевий зв'язок.
4.37. Під час проектування підприємства обсяг автоматизації рекомендується визначати згідно з технологічною схемою, обраними режимами керування технологією й структурою організації проведення технологічного процесу.
4.38. Під час проектування будинків і споруд підприємства рекомендується дотримуватися вимог пожежної безпеки відповідно до ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва, СНиП 2.09.02-85* Производственные здания (Виробничі будівлі) та інших відповідних нормативних документів.
4.39. Приміщення на території підприємства рекомендується обладнувати первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників та НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні. Розміщення та експлуатацію вогнегасників рекомендується здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание (ССБП. Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види. Розміщення і обслуговування) та НАПБ Б.01.008-2004 Правила експлуатації вогнегасників.
4.40. Величини протипожежних розривів між будинками і спорудами підприємства встановлюють залежно від їх призначення, категорії за вибухопожежною і пожежною небезпекою та ступенем вогнестійкості будинків відповідно до вимог СНиП ІІ-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий (Генеральні плани промислових підприємств), ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень.
4.41. У разі розміщення газорозподільних пунктів чи місткостей для зберігання газу рекомендується передбачати протипожежні розриви й інженерні засоби попередження поширення полум’я, як для газосховищ, згідно з вимогами протипожежних норм.
4.42. Протипожежні відсіки будинку (споруди) рекомендується відокремлювати один від одного протипожежними перешкодами відповідно з вимогами ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.
4.43. Всі шляхи евакуації з будинків підприємства рекомендується обладнувати системою евакуаційного освітлення, влаштування якої здійснть відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне та штучне освітлення.
4.44. Усі будинки та споруди підприємства рекомендується обладнувати знаками безпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні. Знаки безпеки повинні відповідати вимогам ДСТУ ІSО 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (ССБП. Кольори сигнальні і знаки безпеки).
V. Рекомендації щодо здійснення оцінки впливу підприємства на навколишнє природне середовище
5.1 Розділ проекту «Оцінка впливу підприємства на навколишнє природне середовище» рекомендується виконувати згідно із вимогами ДБН А.2.2.1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд.
52 Рекомендований зміст розділу проекту:
характеристику території розміщення підприємства;
характеристику підприємства;
види і джерела впливу підприємства на навколишнє природне середовище;
заходи та технології щодо запобігання або зменшення негативного впливу підприємства на навколишнє природне середовище;
аварійні впливи;
протиаварійні заходи;
заяву про екологічні наслідки діяльності.
5.3 Під час розроблення матеріалів оцінки впливів на природне середовище для підприємства рекомендується керуватися природоохоронним законодавством України, а також законодавством України в сфері поводження з відходами, міжнародними конвенціями та угодами, ратифікованими Україною, чинними державними будівельними, санітарними та протипожежними нормами, а також місцевими екологічними умовами й обмеженнями.
5.4 Заходи щодо захисту атмосферного повітря рекомендується розробляти згідно з вимогами Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ДСП 201-97 Державні санітарні норми по охороні атмосферного повітря населених пунктів (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), та інших нормативних документів.
5.5 Заходи щодо захисту земель рекомендується передбачати відповідно до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону земель» та інших нормативних документів, які регламентують дотримання норм ГДК забруднюючих речовин у ґрунті.
5.6. Заходи щодо захисту поверхневих і підземних водних об’єктів рекомендується передбачати відповідно до вимог Водного кодексу України, СанПіН 4630-88* Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення) та інших чинних нормативних документів з дотримання норм ГДК забруднюючих речовин в водних об’єктах.
5.7. Заходи з інженерної підготовки і захисту території рекомендується розробляти на основі інженерно-будівельної оцінки території згідно з таблицею 9.1. ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.