Інструкція з охорони праці для слюсаря - водопровідника

(місце видання)
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ _______________________
(посада роботодавця і
____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
Інструкція
з охорони праці № __________
для слюсаря - водопровідника
1. Загальні положення
1.1. Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці".
1.3. За даною інструкцією слюсар-водопровідник (далі слюсар) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та слюсаря.
1.4. Власник повинен застрахувати слюсаря від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі пошкодження здоров'я слюсаря з вини власника, він (слюсар) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції слюсар несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До самостійної роботи слюсарем-водопровідником допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і не мають медичних протипоказань; пройшли спеціальне навчання і мають відповідне посвідчення; пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.
1.7. Допуск слюсаря-водопровідника до електрогазозварювальних, стропальних робіт, до робіт з електро-, та пневмоінструментом, до роботи на верстатах дозволяється після відповідного навчання, отримання посвідчення і інструктажу.
1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на слюсаря-водопровідника:
- ураження електричним струмом;
- підвищена запиленість та загазованість робочої зони;
- підвищена температура поверхонь труб;
- понижена температура робочої зони;
- підвищена вологість повітря робочої зони;
- недостатня освітленість робочої зони;
- гострі краї, задирки і шорсткість на поверхнях заготівок, інструментів і обладнання, труб, арматури;
- падіння з висоти;
- хімічні речовини, які застосовуються при чищенні труб.
1.9. Слюсарю згідно з діючими нормами видається безкоштовно спецодяг та спецвзуття:
- комбінезон бавовняний;
- рукавиці комбіновані;
- черевики шкіряні на неслизькій підошві з металевим підноском;
- на мокрих роботах додатково: костюм брезентовий, чоботи гумові замість черевиків;
- постійно зайнятих тільки на зовнішніх роботах взимку додатково: куртка, брюки на теплій підкладці, валянці.
1.10. Слюсар повинен:
1.10.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.10.2. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій проінструктований.
1.10.3. Не допускати сторонніх осіб в робочу зону.
1.10.4. Не захаращувати робочу зону.
1.10.5. Не виконувати вказівки, які суперечать правилам охорони праці.
1.10.6. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.
1.10.7. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.10.8. Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.
1.11. Робочі місця і проходи необхідно систематично очищати від сміття, багна, а зимою від снігу і льоду.
1.12. Місце монтажу трубопроводів повинно бути достатньо освітленим.
При цьому електрична освітлювальна мережа повинна розташовуватись не нижче 2,5 м над робочим місцем.
1.13. Вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати механізованим способом (кранами, засобами малої механізації та інше).
1.14. При розвантаженні труб шляхом скатування їх по двом схилах необхідно впевнитись, що кути нахилу обох схилів однакові.
1.15. Відстань між схилами повинна дорівнювати половині довжини вантажу, який скочується або накочується.
Робітники при цьому повинні знаходитись по боках від схилів на безпечній відстані.
1.16. Довгомірні труби слід переносити за допомогою кліщів чи інших спеціальних пристосувань.
Забороняється переносити труби на ломах, трубах та інше.
1.17. Для попередження самовільного розкочування труб, під крайні ряди слід встановлювати упори.
1.18. Висота штабелів не повинна перевищувати для сталевих труб великого діаметра – 1,2 м, а для чавунних - 1 м.
1.19. Безладне зберігання деталей, вузлів трубопроводу та інших матеріалів забороняється.
1.20. При сумісній роботі з електрогазозварниками необхідно:
1.20.1. Користуватися спеціальними окулярами при газовому зварюванні і шоломом чи щитком з захисним склом при електрозварювальних роботах, а також надягати черговий брезентовий костюм і брезентові рукавички.
1.20.2. Не підходити до ацетиленового генератора з відкритим вогнем, не палити біля місць зливу залишків карбідного мулу.
1.20.3. Переміщати балони з газами тільки з загвинченими ковпаками і тільки на спеціальних ношах чи возиках.
Переносити балони з газами на плечах, кидати їх і ударяти забороняється.
1.21. При знаходженні в майстернях чи на території будівництва забороняється:
1.21.1. Підлізати під конвеєри та рольганги.
1.21.2. Переходити у невстановлених місцях.
1.22. Необхідно бути уважним до сигналів вантажопідіймальних кранів, транспортних засобів.
1.23. Ручні інструменти (молотки, зубила, пробійники тощо) не повинні мати:
1.23.1. На робочих поверхнях пошкоджень (вибоїн, відколів).
1.23.2. На бокових гранях у місцях затискання їх рукою задирок та гострих ребер.
1.23.3. На дерев'яних поверхнях ручок сучків, задирок, тріщин; поверхня повинна бути гладкою.
1.23.4. Наклепів та перегартованих робочих поверхонь.
1.24. Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев'яні ручки і щільно заклинені сталевими загартованими клинами.
1.25. Ручки молотків та кувалд повинні бути виготовлені з твердих та в'язких порід сухого дерева і насаджені під прямим кутом по відношенню до вісі бойка. Виготовлення ручок з м'яких або товстошарових порід дерева забороняється.
1.26. Ручка повинна бути прямою, овального перерізу з незначним стовщенням до її вільного кінця.
Довжина ручок слюсарних молотків повинна бути в межах 300-400 мм у залежності від ваги.
1.27. Всі інструменти, що мають загострені кінці для насаджування рукояток (напилки, викрутки тощо), повинні мати ручки, що відповідають розмірам інструменту, з бандажними кільцями.
1.28. Зубила повинні бути довжиною не менше 150 мм, а відтягнена частина зубила - 60-70 мм. Різальна частина зубила повинна мати пряму або злегка випуклу лінію.
1.29. Слюсарні лещата повинні бути у повній справності, міцно захоплювати затискуваний виріб і мати на губках неспрацьовану насічку.
1.30. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок та головок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними і не повинні бути закатаними. Розвідні ключі не повинні бути ослабленими у рухомих частинах.
1.31. Лезо викруток повинно за товщиною відповідати ширині шліца в головці гвинта.
1.32. Зенкера, свердла і тому подібний вставний інструмент повинні бути правильно заточені і не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів.
1.33. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерівностей, скосів, тріщин та інших пошкоджень, повинні бути міцно пригнаними і правильно центрованими.
1.34. Робочий пусковий механізм на ручних пневматичних машинах (інструментах) повинен бути:
- розташований так, щоб виключити можливість випадкового включення;
- улаштований так, щоб при знятті тиску від руки оператора, автоматично закривався пневматичний впускний клапан.
1.35. Приєднання шлангів до пневматичного інструменту, вхідного штуцера роздавального трубопроводу та з'єднання шлангів між собою повинно бути міцним і здійснюватись тільки за допомогою штуцерів або ніпелів із справною різьбою (кільцевими виточками) та стяжних хомутиків.
1.36. Ручні електричні машини (інструмент) підлягають періодичній перевірці не менше одного разу на 6 місяців.
1.37. У конструкції ручного механізованого інструменту масою понад 5 кг повинен бути пристрій для його підвішування та перенесення.
1.38. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинна застосовуватися напруга в приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних - не вище 42 В.
1.39. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127-220 В допускається застосовувати для місцевого освітлення за умов недоступності їх струмопровідних частин для випадкового дотику.
1.40. Освітлювальна арматура і вимикачі повинні мати електро- і гідроізоляцію.
1.41. Світильники слід закривати склом і огороджувати захисною решіткою, металевий корпус світильника слід заземлити.
1.42. Для живлення переносних світильників у приміщеннях із підвищеною небезпекою і особливо небезпечних використовують напругу не вище 42 В.
1.43. У разі наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електрострумом посилюється тіснотою, незручністю, дотиком із заземленими поверхнями, для живлення переносних світильників використовується напруга не вище 12В.
1.44. Для перенесення інструменту слід використовувати сумки або спеціальні ящики; гострі частини інструменту повинні бути захищені чохлами або обгорнуті.
1.45. При роботі з пневмо- і електроінструментом слюсар повинен бути навчений по безпечній роботі з ними і проінструктований.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Отримати завдання від керівника робіт.
2.2. Привести до ладу спецодяг, застібнути або обв'язати рукава, заправити одяг таким чином, щоб кінці його не розвіювались.
2.З. Уважно оглянути робоче місце, прибрати все, що заважає робо