б/н 33062
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
1
(місце видання)
_________________________________________________________________-______
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Наказ _______________________
(посада роботодавця і
____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці", ДНАОП 1.1.10-1.04-01 “Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями”.
1.3. За даною інструкцією фрезерувальник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж) .
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці»; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та фрезерувальника.
1.4. Власник повинен застрахувати фрезерувальника від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров'я фрезерувальника з вини власника, він (фрезерувальник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції фрезерувальник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До самостійного виконання фрезерувальних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд та спеціальне навчання для роботи на верстатах, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.
1.7. Інструкція з безпечної експлуатації верстата повинна бути вивішеною на робочому місці.
1.8. Всі рухомі частини верстата повинні бути зачинені та огороджені.
1.9. Підходи до робочого місця та проходи не повинні бути захаращені.
1.10. У неробочий час все обладнання робочого місця фрезерувальника повинно знаходитись у положенні, що виключає можливість включення його сторонніми особами.
1.11. Фрезерувальник повинен:
1.11.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.11.2. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій проінструктований.
1.11.3. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці та пожежної безпеки.
1.11.4. Не допускати присутності на своєму робочому місці сторонніх осіб.
1.11.5. Постійно пам'ятати про особисту відповідальність за додержання правил охорони праці, пожежної безпеки і безпеки товаришів по роботі.
1.11.6. Знати розташування медичної аптечки та вміти надавати потерпілому першу долікарняну допомогу при нещасному випадку.
1.11.7. Знати розташування первинних засобів пожежегасіння та вміти ними користуватися.
1.11.8. Користуватися за призначенням спецодягом та засобами індивідуального захисту.
1.11.9. Виконувати вимоги технологічного процесу, особливо під час обробки матеріалів з металів та сплавів, які мають схильність до самозапалення (магній, його сплави тощо).
1.12. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які можуть діяти на фрезерувальника під час виконання робіт.
- ураження електричним струмом;
- рухомі частини фрезерного верстата та незахищений робочий інструмент;
- підвищені рівні шуму та вібрації;
- падіння заготовок та готових деталей;
- теплові опіки рук при знятті з верстата неохолоджених деталей;
- стружка деталей, які обробляються;
- підвищена запиленість та загазованість робочої зони.
1.13. Фрезерувальник забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту:
- костюм віскозно-лавсановий;
- черевики хромові;
- окуляри захисні.
1.14. Встановлювання та зняття важких заготовок, деталей та пристосувань (масою більше 16 кг) виконувати тільки за допомогою підйомних механізмів.
1.15. Користуватися підйомними механізмами дозволяється фрезерувальникам, які пройшли спеціальне навчання і мають відповідне посвідчення.
1.16. Подані на обробку і оброблені деталі повинні стійко укладатися на підкладках та стелажах, висота штабелів не повинна перевищувати для дрібних деталей 0,5 м, середніх -1 м, великих - 1,5 м.
1.17. На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев'яні трапи на всю довжину робочої зони і шириною не менше 0,6 м від частин верстата, що виступають.
1.18. Крім даної інструкції, фрезерувальник повинен також керуватись інструкцією заводу-виготовлювача з безпечної експлуатації верстата, на якому працює.
2.1. Отримати завдання від керівника робіт.
2.2. Вдягти та упорядкувати спецодяг. Застібнути спецодяг на всі ґудзики, не допускаючи при цьому звисання кінців одягу. Зашнурувати та зав'язати шнурки на взутті. Прибрати волосся під головний убір.
2.3. Підготувати та перевірити справність необхідного для роботи інструменту та пристосування (згідно з технологічним процесом) та засоби індивідуального захисту.
2.4. Підготувати робоче місце для проведення робіт. Звільнити підходи та проходи до нього. Впевнитись, що робоче місце достатньо освітлене.
2.5. Перевірити наявність та справність дерев'яного настилу біля верстата.
2.6. Перевірити наявність та справність:
2.6.1. Огородження зубчатих коліс, приводних пасів, а також струмоведучих частин електричної апаратури (пускачів, рубильників, кнопок та інше).
2.6.2. Заземлюючих пристроїв.
2.6.3. Запобіжних пристроїв для захисту від стружки, охолоджуючих рідин.
2.7. Підготувати гачки для видалення стружки. Гачки повинні мати гладкі рукоятки та щиток, що запобігає порізам рук стружкою. Не дозволяється застосовувати гачки з ручкою, яка має форму петлі.
2.8. Перевірити на холостому ходу верстат.
2.8.1. Справність органів керування (механізмів головного руху, подачі, пуску, зупинки руху та інше).
2.8.2. Справність системи змащення і охолодження (впевнитись в тому, що мастило та охолоджуюча рідина подаються нормально та безперервно).
2.8.3. Справність фіксації важелів включення та переключення (впевнитись в тому, що можливість самовільного переключення з холостого ходу на робочий виключена).
2.8.4. Чи нема заїдання або надмірного послаблення в рухомих частинах верстата, особливо в шпинделі.
2.9. Перевірити доброякісність ручного інструменту.
2.9.1. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок головок болтів і не мати тріщин та забоїн, площини зіва ключів повинні бути паралельними.
2.9.2. Молотки повинні бути надійно насаджені на дерев'яні ручки і щільно заклинені м'якими, сталевими зайоршеними клинами.
Ручка повинна бути прямою, овального перерізу з незначним стовщенням до її вільного кінця. Довжина ручок повинна бути в межах 300-400 мм в залежності від ваги молотка.
3.1. Перед встановленням на верстат очистити від стружки та мастила деталі, які будуть оброблятися та пристосування, особливо базові та кріпильні поверхні, для забезпечення правильного встановлення і міцності кріплення.
3.2. Перед встановленням фрези необхідно перевірити:
3.2.1. Надійність та міцність закріплення зубців або пластин з твердого сплаву.
3.2.2. Цілісність та правильність заточування пластин з твердого сплаву. Вони не повинні мати викришених місць, тріщин, припікання.
3.3. Якщо ріжучі кромки затупились або викришились, фрезу слід замінити.
3.4. Встановлену і закріплену фрезу слід перевірити на биття.
Радіальне і торцеве биття не повинно перебільшувати 0,1мм.
3.5. Оброблювану деталь встановлювати на верстаті правильно та надійно, щоб під час руху верстата була виключена можливість її вильоту або інші порушення технологічного процесу.
3.6. Деталь необхідно кріпити в місцях, які знаходяться найближче до оброблюваної поверхні.
З.7. Під час закріплення деталі за необроблені поверхні слід застосовувати лещата та пристосування з насічкою на затискних губках.
3.8. Під час застосування для кріплення деталей пневматичних, гідравлічних та електромагнітних пристосувань, необхідно ретельно оберігати від механічного пошкодження труби подачі повітря чи рідини, а також електропроводку.
3.9. Деталь до фрези надавати тоді, коли вона набере робочу швидкість обертання.
3.10. Під час заміни оброблюваної деталі чи при її вимірюванні фрезу необхідно відвести на безпечну відстань.
3.11. Раніше, ніж вийняти деталь з лещат, патрона чи затискних планок, слід зупинити верстат і відвести ріжучий інструмент.
3.12. Набір фрез встановлювати на оправку необхідно так, щоб їх зубці були розташовані в шаховому порядку.
3.13. Врізати фрезу в деталь слід поступово; механічну подачу включати до стикання деталі з фрезою.
При ручній подачі не допускати різкого підвищення швидкості та глибини різання.
3.14. Під час фрезування не дозволяється вводити руку в небезпечну зону.
3.15. Неробочі частини фрези повинні бути огороджені. Працювати без огородження фрези забороняється.
3.16. Збірні фрези повинні мати пристрої, що запобігають вилітанню зубців під час роботи.
3.17. Забороняється застосовувати фрези, що мають тріщини, або поламані зубці.
3.18. Якщо відсутнє огородження робочої зони, слід працювати в захисних окулярах.
3.19. Під час обробки в’язких металів слід застосовувати фрези з стружколомами.
3.20. Отвір шпинделя, хвостовик оправки чи фрези, поверхню перехідної втулки перед встановленням в шпиндель необхідно ретельно очистити, видаливши задирки та протерти.
Під час установки хвостовика інструменту в отвір шпинделя треба впевнитись, що він сідає щільно, без люфту.
3.21. Фрезерну оправку чи фрезу закріплювати в шпинделі ключем після включення коробки швидкості, щоб уникнути прокручування шпинделя.
3.22. Затискування та відтискування фрези ключем на оправці шляхом включення електродвигуна забороняється.
3.23. Під час зняття перехідної втулки, оправки чи фрези з шпинделя необхідно кори