Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт (нова редакція)

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з формування собівартості будівельно-монтажних робіт
(нова редакція)

Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт (нова редакція). ISBN 966-8115-03-1.
РОЗРОБЛЕНО Українським науково-дослідним центром економіки будівництва "Екобуд". Відповідальний виконавець - к.е.н. Голодець І.В., розробники: Томільцев І.М., Нор А.Б., Уляна Т.Б.
У розробці брали участь: Беркута А.В., Шарапова Т.О. (Держбуд України); Шацький В.І. (корпорація "Укрбуд"); Данченко М.І. (корпорація "Укрметротунельбуд"); Сідляренко Н.І. (Державна служба автомобільних доріг України "Укравтодор").
Комп'ютерний набір: Уляна Т.Б., Селик Т.Г.
Під загальною редакцією канд. екон. наук Голодець І.В.
СХВАЛЕНО рішенням Науково-технічної ради Держбуду України 16 січня 2004 року № 5.
ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 16 лютого 2004 року № 30.
Методичні рекомендації поширюються на всі будівельні організації (незалежно від форм власності і підпорядкування), що виконують будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та ремонтно-будівельні роботи підрядним або господарським способом

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ФОРМУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ

(нова редакція)
Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт (далі – Методичні рекомендації) розроблені відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та на основі національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі  – ПБО), затверджених наказами Міністерства фінансів України (із змінами). Методичні рекомендації враховують положення Господарського кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.
1. Загальні положення
1. Ці Методичні рекомендації встановлюють основні методичні засади формування собівартості будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та ремонтно-будівельних робіт (далі -будівельно-монтажні роботи) під час спорудження нових об'єктів, розширення, добудови, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, ремонту будівель і споруд, реставрації пам'яток архітектури (далі – будівництво) як підрядним, так і господарським способом. Методичні рекомендації поширюються на всі будівельні організації незалежно від форм власності і підпорядкування та їх відокремлені виробничі підрозділи (структурні одиниці), що виконують будівельно-монтажні роботи.
Формування собівартості робіт (продукції, послуг) відокремлених виробничих підрозділів будівельної організації (структурних одиниць), діяльність яких належить до інших галузей або видів економічної діяльності (проектно-вишукувальна, науково-дослідна діяльність, виробництво будь-яких видів промислової або іншої продукції, транспортні перевезення тощо), здійснюється на засадах, визначених відповідними галузевими методичними рекомендаціями.
2. Собівартість будівельно-монтажних робіт – це виробничі витрати будівельної організації, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт.
Собівартість будівельно-монтажних робіт підрядної будівельної організації, яка на умовах договорів субпідряду залучає субпідрядників до виконання будівельно-монтажних робіт, передбачених договором підряду, та відповідає перед замовником за результати їх роботи, складається з виробничих витрат відокремлених виробничих підрозділів (структурних одиниць), які здійснюють будівельно-монтажні роботи, та вартості робіт, виконаних за договорами субпідряду.
Собівартість будівельно-монтажних робіт відокремленого виробничого підрозділу (структурної одиниці) будівельної організації складається з виробничих витрат цього підрозділу, пов'язаних з виконанням будівельно-монтажних робіт, а також з витрат на утримання апарату управління виробництвом цього підрозділу.
Собівартість будівельно-монтажних робіт може бути:
плановою, що включає витрати на виконання будівельно-монтажних робіт і визначається на підставі техніко-економічних розрахунків з використанням економічно обґрунтованих норм і нормативів затрат на здійснення будівельно-монтажних робіт (за умови нормальної потужності будівельної організації та дотримання планових термінів будівництва, раціонального та ефективного використання виробничих ресурсів та додержання вимог до якості будівництва), а також інженерних розрахунків щодо підвищення організаційно-технічного рівня будівельного виробництва внаслідок здійснення заходів щодо впровадження нової техніки та технологій, удосконалення його організації та управління, інших техніко-економічних чинників;
фактичною, яка включає фактичні витрати будівельної організації, понесені під час виконання будівельно-монтажних робіт.
4. Планування та бухгалтерський облік витрат, що включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт, здійснюються за об'єктами витрат.
Об'єктом витрат можуть бути: окремі види будівельно-монтажних робіт; об'єкт будівництва.
Відповідно до об'єктів витрат розрізняють:
собівартість окремих видів будівельно-монтажних робіт – це виробничі витрати будівельної організації, пов'язані з виконанням окремих видів будівельно-монтажних робіт на одному або декількох об'єктах будівництва, за одним або декількома договорами підряду на їх спорудження;
собівартість об'єкта будівництва – це виробничі витрати будівельної організації, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт на конкретному об'єкті будівництва за весь період його будівництва.
2. Класифікація витрат будівельної організації
1. Класифікація витрат будівельної організації здійснюється з метою раціональної організації планування, бухгалтерського обліку, калькулювання та аналізу собівартості будівельно-монтажних робіт.
Витрати можуть класифікуватися за такими ознаками:
види діяльності будівельної організації;
місце виникнення витрат; види витрат;
способи включення витрат до собівартості будівельно-монтажних робіт;
результативність витрачання; календарні періоди;
відносно договору підряду на виконання робіт з будівництва;
наявність надзвичайних подій.
1.1. Класифікація витрат за видами діяльності будівельної організації:
витрати звичайної діяльності;
витрати операційної діяльності;
витрати основної діяльності.
Витрати звичайної діяльності включають витрати операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.
Витрати операційної діяльності включають витрати основної діяльності та інших видів діяльності будівельної організації, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Витрати основної діяльності – це витрати будівельної організації, пов'язані з виконанням або реалізацією будівельно-монтажних робіт.
1.2. Класифікація витрат за місцем їх виникнення:
витрати основного виробництва;
витрати допоміжного виробництва;
витрати другорядного виробництва.
Витрати основного виробництва – це витрати виробничих структурних підрозділів будівельної організації, які безпосередньо беруть участь у виконанні будівельно-монтажних робіт, включаючи витрати, пов'язані з управлінням, організацією та обслуговуванням будівельного виробництва.
Витрати допоміжного виробництва – це витрати виробничих структурних підрозділів будівельної організації, які зайняті забезпеченням процесу основного виробництва, включаючи витрати, пов'язані з управлінням, організацією та обслуговуванням виробництва: технічний огляд, технічне обслуговування та ремонт власних і орендованих будівельних машин, механізмів та устаткування; забезпечення інструментом, запасними частинами, транспортними послугами тощо.
Витрати другорядного виробництва – це витрати виробничих структурних підрозділів будівельної організації, які не беруть безпосередньої участі у виконанні будівельно-монтажних робіт, але їх продукція у подальшому використовується під час виконання цих робіт: виробництво бетонів та будівельних розчинів, залізобетонних і бетонних виробів, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, блоків та будівельного каміння, цегли, інших виробів, напівфабрикатів тощо.
Витрати основного виробництва та допоміжних і другорядних виробництв, продукція яких у подальшому використовується на будівельно-монтажних роботах, є виробничими витратами основної діяльності будівельної організації, які включаються у собівартість будівельно-монтажних робіт цієї організації.
1.3. Класифікація за видами витрат:
елементи витрат;
статті витрат.
Елемент витрат – це сукупність однорідних за своїм економічним змістом витрат.
До статті витрат можуть включатися складові будь-якого елемента витрат або декількох елементів.
Витрати операційної діяльності будівельної організації групуються за елементами витрат, а витрати основної діяльності – як за елементами, так і за статтями калькулювання.
Групування витрат за елементами витрат наведено у додатку 1, а за статтями – у пунктах 2-8 розділу III Методичних рекомендацій.
1.4. Класифікація витрат за способами включення витрат до собівартості будівельно-монтажних робіт:
прямі витрати;
загальновиробничі (непрямі) витрати.
Прямі – це витрати, які пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт і можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Загальновиробничі витрати – це витрати, що пов'язані з управлінням, організацією та обслуговуванням будівельного виробництва, але не можуть бути віднесені до конкретного об'єкта витрат. Такі витрати розподіляються між об'єктами витрат з використанням бази розподілу, обраної будівельною організацією самостійно.
1.5. Класифікація витрат за результативністю витрачання:
продуктивні витрати;
непродуктивні витрати.
Продуктивні витрати – це витрати, що передбачені раціональною організацією та технологією виробництва.
Непродуктивні витрати – це витрати, що виникають через недосконалість організації виробництва, порушення технології тощо.
Класифікація витрат за календарними періодами:
Поточні витрати – це витрати, які зазнає будівельна організація щомісяця.
Одноразові витрати – це витрати, які будівельна організація зазнає у період, більший за місяць, та які спрямовуються на забезпечення будівельного виробництва протягом тривалого часу.
1.7. Класифікація витрат відносно договору пі