Решение 30 ноября 2006 г. N 228. О проекте распоряжения Кабинета Министров Украины "Об одобрении Концепции развития системы нормативно-правового обеспечения строительства в Украине"

Про проект розпорядження Кабінету Міністрів України
«Про схвалення Концепції розвитку системи нормативно-правового
забезпечення будівництва в Україні»
Рішення колегії від 30 листопада 2006 р. № 228

Заслухавши інформацію про проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку системи нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні», колегія вирішила:
Схвалити проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку системи нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні».
Управлінню технічного регулювання в будівництві (Барзилович Д.В.) здійснити процедуру погодження проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку системи нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні» з відповідними центральними органами виконавчої влади та подання його на розгляд Кабінету Міністрів України.
Член колегії, головуючий на засіданні
А. Орлов

* * *
Проект

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України
від „_____„ ____________ 2006р. №______
Концепція
розвитку системи нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні
1. Сучасний стан та проблеми нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні
На даний час в Україні в основному створена національна система нормативно-правового забезпечення будівництва, яка складається із законів України „Про основи містобудування”, „Про архітектурну діяльність”, „Про планування і забудову територій”, „Про стандартизацію та сертифікацію”, „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” та інших актів Кабінету Міністрів України, а також із понад 1300 нормативних документів державного рівня (державні будівельні норми, стандарти тощо).
Водночас, більша частина чинних нормативних документів (937) – це документи колишнього Радянського Союзу, які є технічно і технологічно застарілими і об’єктивно стримують впровадження нових технологій будівництва та застосування сучасних будівельних матеріалів і виробів.
Із цієї кількості більше двох третин підлягають першочерговому перегляду.
Відповідно до виділених обсягів фінансування за останні 14 років в Україні розроблено (переглянуто) та надано чинності 367 нормативним документам державного рівня – в середньому 26 документам у рік.
При збереженні таких темпів та обсягів розроблення державних норм та стандартів Україні знадобиться кілька десятиріч, аби привести нормативну базу до рівня технічно розвинутих країн. Крім того, законодавство в Україні передбачає, що стандарти та норми підлягають перегляду не рідше одного разу на п’ять років.
Попри відставання нормативно-правової бази від забезпечення вимог, які ставляться до продукції будівельного призначення інвесторами та її споживачами, має місце певна невизначеність та неврегульованість на законодавчому рівні базових питань нормативно-правового забезпечення будівельної діяльності, численні дублювання одних і тих же вимог актами різних рівнів.
Зазначені проблеми об’єктивно стримують розвиток будівельної галузі, створюють невиправдані ускладнення як для державних органів, так і для учасників будівельного ринку, у тому числі для інвесторів, тим самим знижуючи інвестиційний рейтинг галузі.
Виходячи з того, що розвиток багатоукладної економіки України з орієнтацією на послідовне інтегрування до світового ринку неможливий без перетворення будівництва в інвестиційно привабливу та інноваційно придатну галузь з потужним взаємообміном технологіями та матеріалами будівельних ринків різних країн, питання випереджаючого формування сучасної і системної нормативно-правової бази будівельної діяльності відноситься до загальнодержавних пріоритетів. Ця Концепція не стосується проблем правових відносин між учасниками містобудівної діяльності, питань власності на споруди, а також дозвільних процедур.

2. Мета і завдання

Метою Концепції є визначення засад, шляхів і механізмів реалізації державної політики у сфері нормативно-правового забезпечення будівництва.
У процесі реалізації Концепції повинні бути вирішені такі завдання:
вдосконалити законодавче регулювання містобудівної діяльності;
реструктуризувати Систему нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні (далі – Система);
нормативно забезпечити виконання функцій держави зі створення повноцінного життєвого середовища, умов безпеки для життя і здоров’я людини, збереження тварин, рослин, майна та охорони довкілля;
забезпечити належну ідентифікацію та відповідність об’єктів будівництва, будівельних матеріалів і виробів їх призначенню;
досягнути раціонального використання національних ресурсів;
усунути невиправдані обмеження та технічні бар’єри на будівельному ринку.
Відповідно до поставленої мети основоположними засадами розвитку Системи повинні стати:
прозорість та доступність Системи для всіх учасників будівельного ринку (інвесторів, замовників, проектувальників, підрядників, державних органів, безпосередніх споживачів);
системність, узгодженість і термінологічна єдність нормативно-правових актів та нормативних документів різного рівня;
пріоритетність механізмів технічного регулювання в процесі реалізації єдиної державної політики у сфері будівництва;
комплексність системи нормативно-правового забезпечення, що включає нормативне регулювання життєвого циклу об’єктів від початку проектування до виведення із експлуатації та демонтажу (виведення із експлуатації);

остей та специфіки будівельної галузі України;
забезпечення плановості та поступовості процесу розроблення нових, перегляду і оновлення діючих нормативно-правових актів та нормативних документів;
багатовекторність джерел фінансування розроблення нормативно-правової бази.
Структура Системи повинна передбачати чітку ієрархію із забезпеченням пріоритету вимог документів вищого рівня над іншими, а також визначення статусу будівельних норм, які містять вимоги, обов'язкові до виконання.
Система повинна враховувати особливості перехідного періоду, пов׳язаного з орієнтацією її на міжнародно визнані концептуальні засади щодо формування нормативно-правового забезпечення будівництва, дотримання принципів Світової організації торгівлі (СОТ), викладених у Кодексі доброчинної практики щодо підготовки, прийняття та впровадження стандартів.
3. Структура Системи та механізми забезпечення її формування
Виходячи з аналізу функціонування національної системи нормативно-правового забезпечення будівництва та враховуючи відповідний міжнародний досвід, Система структурно повинна складатися з:
нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України;
державних будівельних норм;
відомчих будівельних норм;
територіальних будівельних норм;
національних стандартів;
кодексів усталеної практики;
стандартів організацій;
технічних умов;
технічних свідоцтв.
Відповідно до проголошених основоположних засад у рамках формування Системи повинні бути враховані такі аспекти:
системність та узгодженість нормативно-правових актів та нормативних документів від законів України до стандартів та технічних умов;
підпорядкування документів з урахуванням ієрархічності Системи, а також за ознаками затвердження (прийняття) суб’єктами нормування та стандартизації (Мінбуд – інші центральні органи виконавчої влади – територіальні органи виконавчої влади – суб’єкти підприємницької діяльності), усунення дублювань вимог різними документами, у тому числі документами нижчого рівня;
урахування в документах всього життєвого циклу об’єкта від вишукувань до демонтажу;
наявність механізму контролю Системи засобами чинної нормативно-правової бази з урахуванням міжнародних та міждержавних документів, а також документів окремих країн;
можливість паралельного застосування документів, що не суперечать визначеним обов’язковим вимогам;
поступовий перехід до варіантного вирішення встановлених документами функціонально-експлуатаційних вимог.
Реалізація Системи буде здійснюватися через такі механізми:
встановлення уніфікованої процедури розроблення, погодження, затвердження та реєстрації будівельних норм (державні будівельні норми затверджує Мінбуд, відомчі будівельні норми затверджують центральні органи виконавчої влади за погодженням з Мінбудом та реєструє Мінбуд, територіальні будівельні норми затверджують Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за погодженням з Мінбудом та реєструє Мінбуд);
запровадження системи оцінки відповідності будівельних матеріалів, виробів та конструкцій на засадах міжнародних та регіональних документів;
створення та запровадження системи сертифікації персоналу у будівництві;
вдосконалення системи ліцензування господарської діяльності у будівництві;
реформування системи державної експертизи проектів будівництва та здійснення архітектурно-будівельного контролю;
здійснення авторського та технічного нагляду;
проведення наукового супроводу будівельних норм та нормативних документів базовими організаціями з науково-технічної діяльності;
запровадження нової форми діяльності територіальних організацій;
застосування в якості аналогів документів Російської Федерації ЄС, СОТ при розробленні нормативно-правових актів та нормативних документів.
4. Основні заходи
Для реалізації цієї Концепції необхідно:
розробити узагальнюючий законопроект на основі існуючих законів України з архітектурної, містобудівної діяльності тощо;
підготувати до прийняття проект Закону України „Про нормування у будівництві”;
розробити законопроект, що регламентує технічне регулювання у будівництві;
розробити законопроект України щодо удосконалення системи державного архітектурно-будівельного контролю;
підготувати законопроект про внесення змін у законодавство щодо удосконалення системи ліцензування у сфері містобудівної діяльності;
прийняти постанову Кабінету Міністрів України „Про затвердження „Технічного регламенту щодо будівельних виробів” з урахуванням вимог директиви ЄС 89/106 ЄЕС;
розробити Державну програму нормування та стандартизації у будівництві на 2007-2020 роки;
розробити організаційно-методичні будівельні норми з класифі