Решение шестой Всеукраинской научно-технической конференции "Строительство в сейсмических районах Украины"

РІШЕННЯ

шостої Всеукраїнської науково-технічної конференції
«Будівництво в сейсмічних районах України»
25-30 вересня 2006 р. м. Ялта

Конференція проведена Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Міністерством архітектури та будівельної політики Автономної Республіки Крим, Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій, Академією будівництва України, Інститутом «КримНДІпроект», науково-дослідним інститутом «НДІпроектреконструкція», ВАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», Інститутом геофізики імені С.І.Суботіна Національної академії наук України, Українською Асоціацією сейсмостійкого будівництва, Кримською академією природоохоронного і курортного будівництва Міністерства освіти і науки України, корпорацією «УкрРОСБУД», Центром науково-технічних послуг «Інжзахист» і ДП «Укрархбудінформ».
В конференції взяли участь фахівці, крім України, з республік: Вірменія, Литва, Казахстан, Російська Федерація, Узбекистан. Крім того, надіслали матеріали на конференцію фахівці з Азербайджану, Молдови, Грузії та Німеччини.
До конференції НДІБК видано Міжвідомчий науково-технічний збірник «Будівельні конструкції» під назвою «Будівництво в сейсмічних районах України» обсягом 800 стор., в якому опубліковано більше 120 статей майже 300 фахівців.
В роботі конференції у різних форматах взяли участь понад 350 спеціалістів.
На конференції було розглянуто такі важливі питання, як:
проектування та будівництво в сейсмічно небезпечних районах України відповідно до нової редакції ДБН «Будівництво в сейсмічних районах України»;
сейсмічна небезпека в Україні;
нові дані про ступені сейсмічної небезпеки території України у відповідності з мапами ОСР-2004;
методологія розроблення технічних регламентів та стандартів відповідно до вимог загальнодержавної програми «Адаптації законодавства України до законодавства ЕС»;
теорія сейсмостійкості, методи та результати розрахунків на сейсмостійкість;
сейсмічне мікрорайонування, сейсмічні впливи на коливання грунтів, основ та фундаментів, взаємодія фундаментів з основою;
експериментальні методи дослідження сейсмостійкості системи моніторингу, конструктивні та проектні рішення сейсмостійких будівель.
Конференція констатує:
Сейсмічна небезпека території України визначається як глобальною, так і локальною тектонічною активністю, пов'язаною зі складним розподілом напружено-деформованого стану тектонічних структур та техногенним впливом.
Сейсмонебезпечні райони України з інтенсивністю 6-9 балів займають понад 20% її території (близько 120 тис.км2), на якій мешкає більше 10 млн. осіб. Регіони із сейсмічною інтенсивністю 7-9 балів складають близько 12% території, що включає майже 800 населених пунктів, у яких мешкає більше 7 млн. осіб.
До сейсмічно небезпечних регіонів відносяться території АР Крим, частина Одеської й Чернівецької областей, Карпатський регіон, Кіровоградська, Вінницька, Тернопільська області й частина Донбасу. Найбільш загрозливими за своїми наслідками для України є осередки зон Вранча, Закарпатська й Кримська сейсмічні зони. За останній час сильні землетруси в зазначених регіонах відбулися в 1940, 1977, 1986 і 1990 роках.
У цілому 40% території України можуть знаходитися під безпосереднім впливом небезпечних сейсмічних подій і до 70% - спільним впливом землетрусів із підтопленням, зсувами, підробками та іншими інженерно-геологічними процесами, що негативно впливають на стійкість споруд.
Зношеність основних фондів і недостатнє фінансування охоронних заходів підвищують тяжкість наслідків зменшення передбачуваності ймовірності виникнення катастроф, пов'язаних із природною геодинамічною активністю й землетрусами.
Роботи, що виконуються в Україні в сфері захисту населення, промислових і житлових будівель і споруд від сейсмічних впливів в основному регламентуються такими документами:
• постановами Kабінету Mіністрів України від 11.09.95 № 728 та від 28.06.97 р. № 699 «Про затвердження Положення про національну систему сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення в сейсмонебезпечних районах», «Положення про Міжвідомчу комісію із сейсмічного моніторингу та Програми функціонування і розвитку національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення в сейсмонебезпечних регіонах»;
• «Міжнародною науково-технічною програмою створення системи сейсмологічного моніторингу територій країн-учасниць СНД», ратифікованою постановою Верховною Радою України від 22.02.2000 № 1487-Ш;
• Будівельними нормами і правилами СНиП II-7-81* «Строительство в сейсмических районах» в редакції 1996 р (із змінами, введеними в Україні в 1997 р.), чинними до лютого 2007 р;
• трьома новими картами сейсмічного районування території України, які введені в дію наказом Мінбуду України від 23.08.2006 р. № 282;
• Державними будівельними нормами «Будівництво в сейсмічних районах України», що затверджені наказом Мінбуду України під шифром ДБН В.1.1-12:2006, що набуває чинності з 1 лютого 2007 року.
Основною концепцією в сфері захисту населення, промислових і житлових будівель і споруд від сейсмічних впливів повинно стати впровадження сейсмостійкого проектування і будівництва на базі об'єктивних знань про кількісні параметри реально існуючої сейсмічної небезпеки на конкретних будівельних майданчиках.
Конференція звертає увагу на те, що в останні роки побудовано багато об'єктів житлово-цивільного призначення без додержання вимог загальноприйнятих будівельних норм і правил. Не ведуться роботи щодо забезпечення сейсмічної безпеки на будівлях і спорудах існуючої забудови. Загальний рівень якості та культури виконання будівельних робіт у сейсмонебезпечних районах помітно знизився. Будівельні організації не завжди розробляють проекти організації робіт (ПОР) та проекти виконання робіт (ПВР), відсутні поопераційні технологічні карти з урахуванням вимог сейсмостійкого будівництва, часто не укладаються договори на ведення авторського нагляду тощо.
У цьому аспекті особливо актуальним стає необхідність детальної паспортизації будівель і споруд, до яких можна вже віднести близько 4 млн.м2 аварійного житла, десятки мільйонів м2 панельних будинків забудови 60-х років та об'єктів, побудованих із місцевих матеріалів. На жаль, така робота проводиться повільно.
༆„ᄀ墄ጂ㲤㜀Ĥ␸币„怀墄愂̤ᜀі, будівництві й експлуатації в сейсмонебезпечних регіонах України потребує розроблення і затвердження державної Концепції гарантованої сейсмічної безпеки, яка має враховувати всі фактори стихійних явищ та сучасні заходи захисту населення від загибелі та травмування, а також будинків і споруд від руйнувань.
Суттєвою проблемою налагодження чіткої системи інформування органів виконавчої влади всіх рівнів та населення є те, що наслідки землетрусів значною мірою залежать від підготовки до стихійних лих. На даний час ще недостатньо об'єктивних високопрофесійних статей у засобах масової інформації.
Важливою є також проблема підготовки кадрів проектувальників і будівельників, що тісно пов'язана з кадровим забезпеченням наукового й викладацького потенціалу. В багатьох регіонах відчувається недолік саме таких спеціалістів, здібних навчити молодь науці про сейсмостійке будівництво. Важливо проводити просвітянську роботу серед місцевих органів влади і населення.
Позитивними зрушеннями в сфері створення безпечних умов функціонування підприємств та безпеки населення при сейсмічних впливах на даний час є:
• розробка нового ДБН В.1.1-12:2006 «Будівництво у сейсмічних районах України»;
• розгортання діяльності Української Асоціації із сейсмостійкого будівництва, яка працює в складі Європейської та Міжнародної Асоціації із сейсмостійкого будівництва й сейсмології;
• пожвавлення професійних творчих зв'язків між українськими спеціалістами з питань сейсмології і сейсмостійкого будівництва і спеціалістами країн Заходу, країн СНД, між науковцями, проектувальниками й будівельниками України ;
• розробка вітчизняних апаратурно-програмних комплексів для переоснащення мереж сейсмічних спостережень;
• діяльність Національного сейсмологічного центру на базі Інституту геофізики НАН України та часткове переоснащення національної мережі сейсмічних спостережень;
• затвердження наказом Мінбуду від 23.08.2006 р. № 282 нових карт загального сейсмічного районування території України, а саме: АР Криму, західних регіонів та Одеської області;
• уточнення кількісних параметрів сейсмічної небезпеки промислових майданчиків АЕС і територій інших екологічно небезпечних об'єктів;
• розробка проектів геодинамічних полігонів для Чорнобильської, Південноукраїнської АЕС і території м. Києва, до складу яких входять методи сейсмологічного контролю небезпечних ендогенних процесів, рівня і складу природних і техногенних шумів, а також властивостей ґрунтів.
Виходячи з важливості для безпеки та стабільного соціального й економічного розвитку України забезпечення сейсмостійкості будівель і споруд шоста Всеукраїнська науково-технічна конференція вирішила:
1. Визнати за доцільне довести це рішення до відома науково-технічної спільноти, урядових структур України, уряду АР Крим, керівників облдержадміністрацій, міст та інших населених пунктів сейсмонебезпечних районів нашої держави й рекомендувати їм посилити увагу до питань сейсмостійкого будівництва, надавати допомогу проектним, науково-дослідним та будівельним організаціям у реалізації задач щодо оцінки сейсмічної безпеки територій, будівель та споруд, проведенні паспортизації житлового фонду, промислових і транспортних будівель і споруд.
2. Відмітити, що ініціативною групою фахівців (НДІБК, КиївЗНДІЕП, інститутів Геофізики НАН України, КримНДІпроект, Одеської державної академії будівництва та архітектури, Київсоюзшляхпроекту за участю фахівців країн СНД) підготовлено ДБН В.1.1-12:2006 «Будівництво в сейсмічних районах України», що затверджений наказом Мінбуду України, який набуває чинності з 1 лютого 2007 року, в якому обов'язковим додатком до ДБН наказом по Мінбуду № 282 від 23.08.2006 затверджені нові карти загального сейсмічного