Об экологической экспертизе.

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про екологічну експертизу

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 8, ст.54 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР N HYPERLINK "javascript:OpenDoc('46/95-вр');" 46/95-ВР від 09.02.95,
ВВР, 1995, N 8, ст.55 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1642-III від 06.04.2000, ВВР, 2000, N 27, ст.213
N 254-IV від 28.11.2002, ВВР, 2003, N 4, ст.31
N 1026-V від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444 }

{ У тексті Закону слова "Міністерство охорони навколишнього
природного середовища та ядерної безпеки України" та
"Міністерство охорони здоров'я України" в усіх відмінках
замінено відповідно словами "спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади з питань екології
та природних ресурсів" та "спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади з питань охорони
здоров'я" у відповідних відмінках, а слова "народних
депутатів" виключено згідно із Законом
N 1642-III від 06.04.2000 }

Р о з д і л I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Екологічна експертиза в Україні

Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної
діяльності спеціально уповноважених державних органів,
еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що грунтується
на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці
передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів,
реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан
навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку
висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної
діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону
навколишнього природного середовища, раціональне використання і
відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III
від 06.04.2000 )

Стаття 2. Законодавство про екологічну експертизу

Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються цим
Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного
середовища" та іншими актами законодавства України.

Стаття 3. Завдання законодавства про екологічну експертизу

Завданням законодавства про екологічну експертизу є
регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи
для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього
природного середовища, раціонального використання і відтворення
природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян
і держави.

Стаття 4. Мета екологічної експертизи

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу
антропогенної діяльності на стан навколишнього природного
середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної
безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на
окремих територіях і об'єктах.

Стаття 5. Основні завдання екологічної експертизи

Основними завданнями екологічної експертизи є:
1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки
запланованої чи здійснюваної діяльності;
2) організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки
об'єктів екологічної експертизи;
3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам
екологічного законодавства, будівельних норм і правил; ( Пункт 3
статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III
від 06.04.2000 )
4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи
на стан навколишнього природного середовища, і якість природних
ресурсів; ( Пункт 4 статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1642-III від 06.04.2000 )
5) оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та
достатності заходів щодо охорони навколишнього природного
середовища; ( Пункт 5 статті 5 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1642-III від 06.04.2000 )
6) підготовка об'єктивних, всебічно обгрунтованих висновків
екологічної експертизи.

Стаття 6. Основні принципи екологічної експертизи

Основними принципами екологічної експертизи є:
1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей
навколишнього природного середовища;
2) збалансованість екологічних, економічних,
медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування
громадської думки;
3) наукова обгрунтованість, незалежність, об'єктивність,
комплексність, варіантність, превентивність, гласність;
4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна
доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи,
запланованої чи здійснюваної діяльності;
5) державне регулювання;
6) законність.

Стаття 7. Об'єкти екологічної експертизи

Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та
інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні
матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій,
матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до
порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан
навколишнього природного середовища.
Екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації,
що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі
об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан
навколишнього природного середовища.
Військові, оборонні та інші об'єкти, інформація про які
становить державну таємницю, підлягають екологічній експертизі
відповідно до цього Закону та інших спеціальних законодавчих актів
України.
( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1642-III
від 06.04.2000 )

Стаття 8. Загальні вимоги щодо проведення екологічної

експертизи
До документації на об'єкти екологічної експертизи додаються
обгрунтування щодо забезпечення екологічної безпеки запланованої
чи здійснюваної діяльності з комплексною еколого-економічною
оцінкою існуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього
природного середовища, оцінкою екологічного ризику та з
альтернативними прогнозними варіантами зменшення цього впливу.
( Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1642-III від 06.04.2000 )
Особи, які передають документацію на об'єкти екологічної
експертизи, в разі необхідності організують і фінансують
проведення додаткових досліджень, пошукових і експертних робіт,
забезпечують гласність і враховують громадську думку щодо
запланованої чи здійснюваної діяльності, гарантують достовірність
попередньої оцінки впливу на навколишнє природне середовище, що
відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності.
( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1642-III від 06.04.2000 )

Стаття 9. Суб'єкти екологічної експертизи

Суб'єктами екологічної експертизи є:
1) Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на
місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та
еколого-експертні підрозділи чи комісії;
( Пункт 2 статті 9 виключено на підставі Закону N 1642-III
від 06.04.2000 )
3) інші державні органи, місцеві Ради і органи виконавчої
влади на місцях відповідно до законодавства;
4) громадські організації екологічного спрямування чи
створювані ними спеціалізовані формування;
5) інші установи, організації та підприємства, в тому числі
іноземні юридичні і фізичні особи, які залучаються до проведення
екологічної експертизи;
6) окремі громадяни в порядку, передбаченому цим Законом та
іншими актами законодавства.

Стаття 10. Гласність екологічної експертизи

Замовники екологічної експертизи об'єктів, що в процесі
реалізації (будівництва, експлуатації тощо) можуть негативно
впливати на стан навколишнього природного середовища, зобов'язані
оголосити через засоби масової інформації про проведення
екологічної експертизи у спеціальній Заяві про екологічні наслідки
діяльності. ( Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 1642-III від 06.04.2000 )
Еколого-експертні органи чи формування після завершення
екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби
масової інформації.

Стаття 11. Участь громадськості в процесі екологічної

експертизи
З метою врахування громадської думки суб'єкти екологічної
експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання.
Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може
здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації,
подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення
представників громадськості до складу експертних комісій, груп по
проведенню громадської екологічної експертизи.
Підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття
рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування,
експлуатації тощо) об'єкта екологічної експертизи здійснюються з
урахуванням громадської думки.

Р о з д і л II

ФОРМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Стаття 12. Форми екологічної експертизи

В Україні здійснюються державна, громадська та інші
екологічні експертизи.
Висновки державної екологічної експертизи є обов'язковими для
виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об'єктів
екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи
враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз.
Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають
рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні
державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень
щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи.

Стаття 13. Державна екологічна експертиза

Державна екологічна експертиза організується і проводиться
еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами,
організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
екології та природних ресурсів, його органів на місцях із
залученням інших органів державної виконавчої влади. Державна
екологічна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва
здійснюється згідно із статтями 8 та 15 Закону України "Про
інвестиційну діяльність". { Частина перша статті 13 із
змінами, внесеними згідно із Законами N 1642-III від
06.04.2000, N 1026-V від 16.05.2007 }
До проведення державної екологічної експертизи можуть у
встановленому порядку залучатися фахівці інших установ,
організацій і підприємств, а також експерти міжнародних
організацій.
Здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим
для видів діяльності та об