ДСаНПіН 2.2.4.005-98
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
N 5 від 22.10.98
м.Київ
Затверджено
постановою заступника
Головного державного
санітарного лікаря України
від 22 жовтня 1998 р. N 5
Фторування води на водопроводах централізованого
господарсько-питного водопостачання (Державні
санітарні правила та норми ДСанПіН 2.2.4.-005-98)
1. Загальні положення
1.1. Фторування води - це збагачення питної води сполуками
фтору з метою доведення концентрації фтор-іону (скрізь далі -
просто фтор) до рівня, достатнього для ефективної профілактики
карієсу зубів, і в той же час до рівня, що не спричиняє шкідливого
впливу на перебіг фізіологічних функцій організму, фізичний
розвиток людини та здоров'я населення.
1.2. Фтор має унікальні властивості впливати на формування
амелобластів. При його надходженні в організм в оптимальних
кількостях емаль зубів виявляє надзвичайно високу механічну
міцність і хімічну стійкість. Біотичні дози фтору здатні підвищити
опірність емалі зубів до впливу карієсогенних чинників настільки,
що захворюваність карієсом - одним з найбільш розповсюджених
стоматологічних захворювань - зменшується щонайменше в 2 - 3 рази.
1.3. Переважна більшість населення України мешкає в умовах,
де спостерігається помітний або значний дефіцит фтору. В цих
місцевостях з метою масового попередження карієсу зубів необхідно
проводити штучне збагачення організму фтором, найбільш реальним,
поширеним і дійовим засобом якого є фторування води
централізованих систем господарсько-питного призначення.
1.4. Державні санітарні правила і норми призначені для
організацій, установ та закладів, які здійснюють експлуатацію
об'єктів централізованих систем господарсько-питного
водопостачання незалежно від форм власності та підпорядкування, а
також для органів, установ та закладів державної
санітарно-епідеміологічної та стоматологічної служби і інших
спеціально уповноважених органів і служб, які здійснюють державний
нагляд в галузі питної води і водопостачання населених місць.
1.5. ДСанПіН не поширюється на питну воду при
нецентралізованих системах господарсько-питного водопостачання та
бутильовану питну воду.
1.6. Порушення державних санітарних правил і норм тягне за
собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та
кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством
України.
1.7. Даний нормативний документ підготовлений у відповідності
з ГОСТ-2874-82.
2. Нормативні посилання
2.1. Основи законодавства України про охорону здоров'я
[2801-12].
2.2. Закон України "Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення" [4004-12].
2.3. Водний кодекс України [213/95-ВР].
2.4. ДСП-201-97 Державні санітарні правила охорони
атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і
біологічними речовинами).
2.5. СанПиН 42-128-4433-87 "Санитарные нормы допустимых
концентраций химических веществ в почве".
2.6. ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и
контроль за качеством".
2.7. ГОСТ 24481-80 "Вода питьевая. Отбор проб".
2.8. ГОСТ 4386-81 "Вода питьевая. Методы определения массовой
концентрации фтора".
2.9. ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного
хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические
требования и правила выбора".
2.10. Методические указания по осуществлению государственного
санитарного надзора за фторированием питьевой воды. N 1834-78.
2.11. СНиП 2.01.01-82 "Строительная климатология и
геофизика".
2.12. СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и
сооружения".
2.13. ТУ 113-08-587-86 "Натрий кремнефтористый технический".
2.14. ГОСТ 4463-76 Реактивы "Натрий фтористый".
2.15. ОСТ 6-08-2-75 "Аммоний кремнефтористый технический".
2.16. ГОСТ 2567-89 "Кислота фтористоводородная техническая".
3. Гігієнічні нормативи фтору у питній воді
3.1. Нормативи фтору у питній воді після резервуару чистої
води в залежності від кліматичного району повинні відповідати
вимогам, згідно з ГОСТ 2874-82 (Таблиця 1).
Таблиця 1
Нормативи фтору, що необхідно підтримувати у питній
воді в залежності від кліматичного району України
-----------------------------------------------------------------
| Кліматичні райони* | Нормативи фтору у питній воді, |
| | мг/куб. дм |
|-------------------------+-------------------------------------|
|Помірний клімат (II) | не > 1,5 |
|-------------------------+-------------------------------------|
|Теплий клімат (III) | не > 1,2 |
|-------------------------+-------------------------------------|
|Жаркий клімат (IV) | не > 0,7 |
-----------------------------------------------------------------
_______________
* Кліматичний район, в якому знаходиться населений пункт,
визначають по СНиП 2.01.01-82 "Строительная климатология и
геофизика". Схематическая карта климатического районирования
территории СССР для строительства с. 51 (2.11). Норми фтору для
холодного (I) кліматичного району не наводяться, оскільки Україна
знаходиться поза його межами.
4. Вимоги до фтормістких реагентів
4.1. Для фторування питної води слід використовувати:
- натрій кремнефтористий (Na 2 SiP 6) - ТУ 113-08-587-86;
- натрій фтористий (NaF) - ГОСТ 4463-76;
- амоній кремнефтористий (NH 4) 2 SiF 6 - ОСТ 6-08-2-75;
- кремнефтористоводнева кислота (H 2 SiF 6) - ГОСТ 2567-89.
Всі ці сполуки фтору при внесенні у природні води в незначних
кількостях гідролізуються з утворенням фтор-іону і в еквівалентних
по вмісту останнього у воді спричиняють практично однакову
25 куб. см досліджуваної води, щоб масова концентрація фториду в
ній була 0,02 - 0,4 мг/куб. дм; доливають 25 куб. см змішаного
розчину реагентів, перемішують, доводять об'єм розчину до поділки
дистильованою водою, перемішують і через 15 хвилин вимірюють
оптичну щільність розчину у кюветі з товщиною шару 30 мм при
довжині хвилі 610 - 620 нм відносно розчину холостого досліду.
Масову концентрацію фториду у пробі води знаходять по
градуіровочному графіку.
3.5. Побудова градуіровочного графіка.
3.5.1. У мірні колби місткістю 50 куб. см поміщають 0; 0,2;
0,5; 1,0; 2,0; 3,0 і 4,0 куб. см робочого стандартного розчину
фториду натрію, що відповідає 0,0; 1,0; 2,5; 5,0; 10,0; 15,0 і
20,0 мкг фториду, добавляють дистильовану воду до об'єму 15 - 20
куб. см і подальший хід аналізу проводять так, як вказано в п.
3.4.1.
Для побудови градуіровочного графіка аналіз повторюють ще
два - три рази.
Будують градуіровочннй графік залежності оптичної щільності
розчинів від масової концентрації фториду, відкладаючи по осі
абсцис масову концентрацію фториду в мікрограмах, а по осі ординат
- значення оптичної щільності. Побудову графіка повторюють для
кожної нової партії реагентів і не рідше одного разу на місяць.
3.6. Обробка результатів.
Масову концентрацію фториду у досліджуваній воді розраховують
за формулою, вказаною в п. 2.6.
4. Потенціометричне визначення фтору.
4.1. Для визначення сумарного вмісту фтору у воді, що
підлягає аналізу, використовують електродну систему, що включає
вимірювальний фторидний електрод, чутливий до іонів фториду і
допоміжний хлорсрібний електрод.
Вимірювання потенціалу фторидного електроду проводять
високоомним pH-метром-мілівольтметром, замінивши скляний електрод
на фторидний, або ж спеціальним іономіром. Вплив алюмінію та
заліза усувається введенням у досліджувану пробу буферного
розчину, що містить цитрат натрію і трилон Б.
4.2. Апаратура, реактиви і матеріали.
4.2.1. Для проведення аналізу використовують слідуючі
апаратуру, реактиви і матеріали:
- високоомний pH-метр-мілівольтметр типу pH-340 або pH-121 чи
іншої моделі, призначений для роботи з іоноселективними
електродами, або іономір типа ЕВ-74;
- мішалка магнітна (будь-яка модель);
- електрод фторидний типу EF-VI;
- колби мірні по ГОСТ 1770-74, місткістю 100, 500 і 1000 куб.
см;
- піпетки мірні по ГОСТ 20292-74, із поділками місткістю 1,
2, 5, 10 і 20 куб. см;
- стакани скляні лабораторні по ГОСТ 25336-82, місткістю 50
куб. см;
- колби скляні лабораторні по ГОСТ 25336-82 із притертими
пробками;
- банки поліетиленові місткістю 250, 500 і 1000 куб. см;
- натрію фторид по ГОСТ 4463-76, х.ч. або ч.д.а.;
- натрій оцтовокислий по ГОСТ 199-78, ч.д.а., х.ч.;
- натрій хлористий по ГОСТ 4233-77, х.ч., ч.д.а.;
- натрій лимоннокислий трьохзаміщений по ГОСТ 22280-76;
ч.д.а.;
- кислоту оцтову по ГОСТ 61-75, ч.д.а. або х.ч.;
- сіль динатрієву етилендіамін-N,N, N', N'-тетраоцтової
кислоти 2-водну (трилон Б) по ГОСТ 10652-73, ч.д.а. або х.ч.;
- воду дистильовану по ГОСТ 6709-72.
4.3. Підготовка до аналізу.
4.3.1. Приготування основного стандартного 0,1 М розчину
фториду натрію.
У мірну колбу місткістю 1000 куб. см поміщають 4,1990 г
фториду натрію, висушеного попередньо до постійної маси при 105
град. C, розчиняють і доводять об'єм розчину до поділки
дистильованою водою. Цей розчин має величину pF = 1 (масову
концентрацію 1,9 г/куб. дм фториду). Розчин зберігають у
поліетиленовому посуді з щільно закритою пробкою. Строк зберігання
розчину до 6 місяців.
4.3.2. Приготування робочих стандартних 0,01; 0,001; 0,0001 і
0,00001 М розчинів фториду натрію.
Для приготування 0,01 М розчину фториду натрію 10 куб. см
основного стандартного розчину розводять дистильованою водою до
100 куб. см у мірній колбі. Цей розчин має величину pF = 2 (масову
n
p
r
æ
*
,
²
концентрацію 190 мг/куб. дм).
0,001 М розчин фториду натрію готують розведенням 10 куб. см
0,01 М розчину до 100 куб. см дистильованою водою у мірній колбі.
Даний розчин має pF = 3 (масову концентрацію 19 мг/куб. дм).
Для приготування 0,0001 М розчину фториду натрію 10 куб. см
0,001 М розчину розводять дистильованою водою до 100 куб. см у
мірній колбі. Цей розчин має величину pF = 4 (масову концентрацію
1,9 мг/куб. дм).
0,00001 М розчин фториду натрію готують розведенням 10 куб.
см 0,0001 М розчину до 100 куб. см дистильованою водою у мірній
колбі. Цей розчин має величину pF = 5 (масову концентрацію 0,19
мг/куб. дм).
Усі робочі стандартні розчини готують у день проведення
аналізу.
4.3.3. Приготування ацетатно-цитратного буферного розчину (pH
= 5 +-0