ДСТУ 3794-98
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Відбір проб
Видання офіційне
Київ
Відбір проб
Отбор проб
Sampling
Чинний від 2000-01-01
Цей стандарт установлює методи відбору проб порошків, які використовуються в порошковій металургії.
Стандарт використовують при розділенні проби на кілька проб для випробування.
У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:
ГОСТ 6613-86 Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками. Технические условия
ГОСТ 15895-77 Статистические методы управления качеством продукции. Термины и определения
1.1 Партія (партія порошку) — кількість порошку, отриманого в однорідних умовах (контрольована партія згідно з ГОСТ 15895) і оформленого єдиним документом про якість.
1.2 Точкова проба — кількість порошку, взятого за один раз (одноразово) під час відбору проб від однієї і тієї самої партії порошку.
1.3 Об’єднана проба — кількість порошку, яка об’єднує всі точкові проби від однієї і тієї самої партії порошку.
Видання офіційне
1.4 Представницька проба — об’єднана проба після перемішування або представницька частина цієї проби. Зазначена проба може бути отримана розділенням всієї партії. Незалежно від методу отримання проба повинна бути ретельно гомогенізована.
1.5 Проба для випробування — кількість порошку, взятого від представницької проби для визначення однієї якої-небудь властивості або для отримання зразків. Таку пробу отримують, як правило, розділенням {зменшенням) представницької проби.
1.5.1 Наважка для випробування — кількість порошку, взятого від проби для випробування (або від представницької проби, якщо вони однакові) для проведення випробування.
1.5.2 Зразок— виріб певної форми, виготовлений із проби для випробування.
4.1 Відбір точкових проб від порошків, що містяться в упаковках
Якщо точкові проби відбирають від порошку у стані постачання, то від партії береться зазначена в таблиці 1 кількість упаковок, якщо в нормативній документації на порошок конкретного типуне зазначена інша їх кількість. Для отримання об’єднаної проби береться одна або кілька точкових проб з кожної упаковки. Якщо партія складається з різних упаковок, то відібрані упаковки повинні бути представницькими для партії, а кількість точкових проб 3 кожної упаковки повинна бути пропорціональна до маси порошку в кожній з них,
Таблиця 1
Кількість упаковок у партії
J Кількість упаковок,
; 3 яких беруть точкові проби
1—5
: Всі
6-11
5
12-20
6
21-35
7
36-60
8
61-99
9
100-149
10
150—199
11
200-299
12
300-399
13
Для кожних 100 додаткових упаковок у партії додається одна упаковка, з якої беруть точкові проби.
4.2 Відбір проб у процесі розвантаження методом безперервного потоку
Якщо вся партія розвантажується безперервним потоком через отвір, то відбір проб можна проводити з потоку. У цьому випадку відбір точкових проб повинен проводитись через одинакові проміжки часу протягом усього періоду розвантаження. Кількість точкових проб повинна залежати від потрібної точності.
У разі взяття проб від потоку порошку період відбору між відсічками точкових проб (t) у секундах, на який повинен бути налаштований механічний пробовідбірник, обчислюють за формулою
де M — маса партії порошку, кг;
Q — продуктивність потоку партії порошку, кг- с 1;
п — кількість точкових проб, яка дорівнює передбачуваній кількості вибіркових пакувальних одиниць, визначених згідно з таблицею 1.
Необхідно відбирати не менш як три точкові проби: одну — безпосередньо на початку потоку, другу — в середині, а третю — в кінці потоку.
4.3 Відбір проб від партії порошку після усереднення та під час ділення партії
Відбір проби від партії порошку після усереднення проводять на стадії технологічної операції «пакування». Для цього порошок після закінчення процесу гомогенізації (усереднення) в кількості об’єднаної проби відбирають разово, як точкову пробу, безпосередньо з усередника. У цьому випадку відібрана точкова проба є об'єднаною пробою.
Аналогічний метод відбору проби використовують під час поділу партії порошку.
Засоби (пристрої) та порядок відбору проб порошку після гомогенізації безпосередньо з усередника повинні бути зазначені у нормативній документації на конкретний порошок.
5.1 Загальні вимоги до відбору точкових проб.
Точкові проби відбирають таким чином, щоб вони були як можна більш представницькими для партії.
Примітка. Необхідно врахувати можливу дегомогенізгцію у процесі роботи з порошком, наприклад під час наповнення та розвантаження упаковок, вібрації під час транспортування та зберігання
Усі поверхні інструментів, які дотикаються до порошку, повинні бути чистими та гладенькими.
5.2 Процес відбору проб
У процесі відбору проб не допускається зміна властивостей порошку. Схеми відбору проб порошку від партії із упакованої продукції та від потоку, а також із усередника і під час ділення партії наведені на рисунку 1.
Маса об'єднаної проби повинна бути достатньою для приготування з неї всіх проб для випробування. Перемішування об’єднаної проби проводять послідовним пересипанням порошку не менш як десять разів або чотирикратним просіюванням порошку через сито, або за допомогою відповідного конусоподібного змішувача. Сито для просіювання порошку повинно мати сітку згідно з ГОСТ 6613 з діаметром отворів вдвічі-втричі більшим за максимальний розмір частинок порошку.
5.2.1 Відбір проб розділенням партії {партіїпорошкў)
Способи та пристрої для розділення партії зазначені у 5.3.
Ці способи та пристрої використовуються також для розділення (зменшення) об’єднаної та представницької проб.
5.2.2 Відбір проб у процесі розвантаження в умовах безперервного потоку
Розміри посудини для відбору проб {ковша, лотка або іншого пробовідсікаючого пристрою) повинні бути більшими від перерізу потоку порошку. Посудина повинна відсікати потік і повертатися таким чином, щоб будь-який елемент потоку міг бути відібраний з однаковою вірогідністю.
Примітка. Найпростішим способом для виконання цієї умови є переміщення зі сталою швидкістю через зазначений потік посудини прямокутного перерізу.
Представницька проба
І
Проби для випробування
Визначення
а — схема отримання об'єднаної проби з упакованої продукції та від потоку б — схема отримання об'єднаної проби з усередника і під час ділення партії в —схема отримання проб (наважок) для випробування із об’єднаної проби
Рисунок 1
У випадку великих потоків допускається використання пробовідсічних пристроїв із щілиною. У цьому випадку ширина щілини повинна бути не меншою за десятикра тну величину максималь - ної за розміром частинки порошку.
Пробовідбірник для відбору точкових проб від потоку порошку повинен задовольняти такі вимоги:
• перетинання потоку порошку пробовідсічним пристроєм повинно відбуватися через однакові проміжки часу;
• пробовідсічний пристрій повинен перетинати потік порошку зі сталою швидкістю і охоплювати за один перетин весь переріз потоку;
• швидкість перетинання потоку порошку пробовідсічним пристроєм повинна бути розрахована так, щоб ударом не відкидався порошок, який повинен попасти у пробу;
• місткість пробовідсічного пристрою (ковша, лотка} повинна бути на 20—25 % більшою, ніж об'єм точкової проби за одну відсічку;
• конструкція пробовідбірника повинна бути доступною для очищення;
• збірник пробовідбірника повинен мати об'єм, достатній для всіх точкових проб.
Маса точкової проби під час відбору визначає об'єм та швидкість переміщення пробовідбірника.
5.2.3 Відбір проб за допомогою пробовідбірної трубки
Під час відбору точкових проб вручну з одиниць упаковки використовують різні види пробовідбірних трубок {щупів}. Трубка повинна мати довжину, яка б дозволяла відбирати порошок на всіх рівнях упаковки. Конструкція цих трубок залежить від текучості порошку, від якого беруть пробу. На рисунках 2 і 3 наведені два види пробовідбірних трубок.
5.2.3.1 Пробовідбірна трубка, наведена на рисунку 2, рекомендується тільки для порошків, які мало ущільнюються і мають підвищену текучість. Вона складається з двох концентричних трубок з закритими кінцями та просвітів по всій довжині, які відкриваються і закриваються по черзі під час їх обертання. Зазор між двома трубками повинен бути досить великим, щоб найкрупніші частинки порошку не перешкоджали їх обертанню.
Пробовідбірну трубку вводять, закривши просвіти до самого дна упаковки. Під час просування та засипання порошком рекомендується вертикальне занурення пробовідбірної трубки щодо упаковки. Коли пробовідбірна трубка дійде до дна упаковки, відкривають просвіти знизу вгору, щоб наповнити її по всій висоті, потім просвіти закривають < виймають трубку.
Вміст пробовідбірної трубки висипають у посудину, призначену для об’єднаної проби.
5.2.3.2 Пробовідбірна трубка, наведена на рисунку 3, являє собою звичайну трубку з відкритими кінцями. Такі трубки рекомендуються для порошків, які залишаються всередині трубки, коли її виймають з упаковки.
Пробовідбірну трубку слід повільно вводити до самого дна упаковки. Під час просування і засипання порошку рекомендується вертикальне занурення її в упаковку. Коли пробовідбірна трубка досягне до дна упаковки, її виймають, а вміст висипають у посудину, призначену для об'єднаної проби.
Примітка 1. Якщо глибина шару порошку більша за висоту просвіту трубки, беруть кілька точкових проб, щоб відібрати порошок для випробування на всій глибині. Кількість точкових проб повинна визначатись глибиною шару порошку (висотою просвітів).
Примітка 2. Щоб зменшити похибку у випадку дегомогенізаціі, яка відбувається в напрямку занурення трубки, необхідно, щоб трубка відбирала однакову кількість порошку з кожного шару.
Примітка 3. Щоб зменшити дегомогенізацію порошку під час занурення пробовідбірної трубки,