ДСТУ 3921.1-1999
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
забезпечення засобів вимірювальної
техніки
(ISO 10012-1:1992)
Видання офіційне
Київ
2000
(ISO 10012-1:1992)
забезпечення засобів вимірювальної
техніки
Видання офіційне
Київ
2000
1 РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Технічним комітетом зі стандартизації «Управління якістю і забезпечення якості»
2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 15.10.1999 р. № 277
З Цей стандарт відповідає ISO 10012-1:1992(Е) Quality assurance requirement for measuring equipment. Part 1: Metrological confirmation system for measuring equipment
Ступінь відповідності — нееквівалентний (neq)
5 РОЗРОБНИКИ: Ю. Койфман, канд. фіз-мат. наук (керівник розробки), О. Кричевець, канд. техн, наук, Л. Гуди к
© Держстандарт України, 2000
Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України
с.
Вступ IV
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 2
3 Визначення 2
4 Вимоги 5
4.1 Загальні положення 5
4.2 Засоби вимірювальної техніки 5
4.3 Система метрологічного забезпечення 5
4.4 Періодична перевірка та аналіз метрологічного підтвердження 6
4.5 Планування 6
4.6 Невизначеність вимірювань 6
4.7 Документування методики підтвердження 7
4.8 Реєстрація даних 7
4.9 Засоби вимірювальної техніки, які не відповідають установленим вимогам 8
4.10 Нанесення етикеток підтвердження 8
4.11 Періодичність підтвердження 9
4.12 Пломбування для забезпечення недоторканості 9
4.13 Використання сторонньої продукції та послуг 9
4.14 Зберігання та внутрішнє обслуговування 10
4.15 Передавання розміру одиниці 10
4.16 Кумулятивний вплив невизначеностей 10
4.17 Умови довкілля 11
4.18 Персонал 11
Додаток А Настанови щодо визначення періодичності підтвердження придатності засобів вимірювальної техніки 12
Цей стандарт написано в контексті вимог Покупця й Постачальника, причому обидва ці поняття тлумачаться в найширшому значенні. У ролі «Постачальника» може виступати виробник, монтажне чи обслуговувальна організація, яка відповідає за надання продукції або послуги. У ролі «Покупця» може виступати орган постачання або клієнт, який використовує продукцію чи послугу. Закуповуючи продукцію або послугу у продавців чи в інших сторонніх організаціях, постачальники стають покупцями. Предметом переговорів, які стосуються цього стандарту, може бути проект, артефакт, продукція чи послуга. За згодою цей стандарт може застосовуватися й до інших ситуацій.
До цього стандарту можуть звертатися:
• Покупець, який описує технічні характеристики необхідної йому продукції або послуг;
• Постачальник, який описує технічні характеристики пропонованої продукції;
• сторони, що представляють інтереси споживача чи службовця, а також законодавчі чи регламентувальні органи;
• особи, що виконують оцінювання та аудит лабораторій.
Цей стандарт містить як вимоги, так і (розділ 4) Примітки, які йдуть за текстом відповідного розділу.
До вступу та розділів 1, 2, 3 внесено редакційні зміни відповідно до вимог ДСТУ 1.5-93.
• цьому стандарті використано терміни та визначення VIM:1993 Міжнародного словника основних та загальних термінів, використовуваних в метрології [1].
Конкретне використання термінів та визначень цього документа і термінів та визначень, що не збігаються з викладеними у нормативних документах України, приведено в примітках.
Цей стандарт враховує положення, викладені у Законі України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 113/98-ВР від 11.02.98.
(ISO 10012-1:1992)
засобів вимірювальної техніки
Часть 1. Система метрологического обеспечения
средств измерительной техники
Part 1. Metrological confirmation system
for measuring equipment
Чинний від 2000—07—01
Цей стандарт встановлює загальні положення системи метрологічного забезпечення засобів вимірювальної техніки (далі — ЗВТ), яка використовується в межах систем якості.
Одним з основних завдань системи метрологічного забезпечення є метрологічне підтвердження придатності до застосування ЗВТ за призначенням.
Вимоги стандарту встановлено для ЗВТ, що використовуються під час проведення вимірювань, результати яких призначено для оцінювання відповідності продукції чи послуг установленим нормам.
Стандарт не встановлює спеціальних вимог до чинників, здатних впливати на результати вимірювань, наприклад, до методів вимірювань, компетентності персоналу. Всі вимоги стандарту є рекомендованими.
Вимоги стандарту поширюються на виробничі, проектні, монтажні та обслуговувальні організації, підприємства, установи (далі — Постачальник), які відповідають за постачання продукції чи надання послуг і використовують систему якості, що передбачає застосування результатів вимірювань для доказу відповідності продукції чи послуг, як це встановлено у стандартах ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9002, ДСТУ ISO 9003, а також поширюється на організації, які використовують продукцію чи послуги (далі — Покупець) або інші організації, які використовують результати вимірювань як доказ відповідності продукції чи послуг установленим нормам, у тому числі на випробувальні або вимірювальні лабораторії, які використовують систему якості.
Стандарт використовують під час укладання контрактів між Постачальником і Покупцем, проведення сертифікації чи аудиту систем якості, акредитації випробувальних лабораторій.
Видання офіційне
У цьому стандарті наведено посилання на такі стандарти:
ДСТУ 2681 -94 Метрологія. Терміни та визначення
ДСТУ 3230-95 Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення
ДСТУ ISO 9001 -95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування
ДСТУ ISO 9002-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі виробництва, монтажу та обслуговування
ДСТУ ISO 9003-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі контролю готової продукції та її випробувань
ДСТУ ISO 9004-1-95 Управління якістю і елементи системи якості. Частина 1. Настанови.
У цьому стандарті вжито такі терміни та визначення:
3.1 (Метрологічне) підтвердження
Сукупність процедур, необхідних для визначення відповідності метрологічних характеристик ЗВТ встановленим нормам.
Примітка. Залежно від сфери застосування ЗВТ метрологічне підтвердження передбачає реалізацію процедур повірки, калібровки або метрологічної атестації, а також пломбування та етикетування.
3.2 Засіб вимірювальної техніки
Технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні ха- рактеристки (згідно з ДСТУ 2681).
Примітка 1. До цього терміна належить також вимірювальна апаратура, що використовується при випробуваннях та перевірках, а також під час калібрування.
Примітка 2. В контексті цієї частини, термін «засіб вимірювальної техніки» вживається для охоплення термінів «вимірювальний прилад» та «еталони».
3.3 Вимірювання
Відображення фізичних величин їхніми значеннями за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів.
Примітка. Здійснення операцій може бути автоматичним.
3.4 Вимірювана величина
Фізична величина чи параметри її залежності, що підлягають вимірюванню (згідно з ДСТУ 2681).
Приклад. Тиск пари даної проби води за температури 20 °С.
Примітка. Під час описування вимірюваної величини можуть знадобиться такі додаткові величини: час, температура, тиск.
3.5 Впливна величина
Фізична величина, що впливає на результат вимірювання, але не є вимірюваною величиною (згідно з ДСТУ 2681).
3.6 Точність вимірювання
Головна характеристика якості вимірювання, що відображає близкість результату вимірювання до істинного значення вимірюваної величини (згідно з ДСТУ 2681).
3.7 Невизначеність вимірювання
Оцінка, що характеризує діапазон значень, в якому є істинне значення вимірюваної величини (згідно з ДСТУ 2681).
Примітка 1. Невизначеність вимірювань має звичайно декілька складових. Деякі з них можуть бути оцінені на основі статистичного розподілу результатів вимірювань — експериментальним середнім квадратичним відхиленням. Характеристики інших складових можуть визначатись іншим шляхом, як приписані.
Примітка 2. Параметром може бути, наприклад, середнє квадратичне відхилення (або дане кратне число), або половина ширини інтервалу встановленого довірчого рівня.
3.8 Абсолютна похибка (вимірювання)
Різниця між результатом вимірювання та умовно істинним значенням вимірюваної величини (згідно з ДСТУ 2681).
3.9 Поправка
Значення величини, що алгебраїчно додається до результату вимірювання з метою вилучення систематичної похибки (згідно з ДСТУ 2681).
Примітка 1. Поправка дорівнює значенню оціненої систематичної похибки, взятої з протилежним знаком.
Примітка 2. Оскільки систематична похибка не може бути точно відома, повне її вилучення неможливе.
3.10 Вимірювальний прилад
Засіб вимірювань, у якому створюється візуальний сигнал вимірювальної інформації (згідно з ДСТУ 2681).
3.11 Юстування (ЗВТ)
Операція доведення (ЗВТ) до стану функціонування, придатного до його використання.
Примітка. Юстування може бути автоматичним, напівавтоматичним або ручним.
3.12 Діапазон вимірювань
Інтервал значень вимірюваної величини, в межах якого пронормовано похибки ЗВТ (згідно з ДСТУ 2681).
Примітка 1. Похибка визначається відносно умовно істинного значення.
Примітка 2. В деяких сферах знань різницю між найбільшим та наймен