Олії

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ОЛІЇ

Методи відбирання проб (ISO 5555:1991, NEQ)

ДСТУ 4349:2004

Видання офіційне
Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ 2005

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Український науково-дослідний інститут олій та жирів спільно з Технічним комі­тетом зі стандартизації «Олії, жири та продукти їх переробки» (ТК 86)
РОЗРОБНИКИ: Г. Гаврилов, канд. техн. наук; В. Голодняк, канд. техн. наук; Л. Кузнецова; П. Петік, канд. техн. наук (керівник розробки); Л. Сімакович
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 28 листопада 2004 р. № 236
3 Національний стандарт відповідає ISO 5555:1991 Animal and vegetable fats and oils — Sampling (Тваринні і рослинні жири та олії. Відбирання проб) у частині олій
Ступінь відповідності — нееквівалентний (NEQ)
4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 5471-83 «Масла растительные. Правила приемки и методы отбора проб» у частині методів відбирання проб)
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України
Держспоживстандарт України, 2005

ЗМІСТ

C.
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Терміни та визначення понять 1
4 Засоби відбирання проб 2
5 Методи відбирання проб 3
6 Пакування, маркування та зберігання проб. Переносні пробовідбірники
для рідких олій 6

Додаток А Основні засоби відбирання проб 7

Додаток Б Метод визначання висоти шару води в цистерні 17

Додаток В Температурні інтервали відбирання проб олій 18

Додаток Г Відбирання проб із горизонтальних вмістищ із круглим

і еліптичним поперечним перерізом (цистерн) 19

Додаток Д Графічний метод визначання питомих об’ємів шарів

у вмістищах довільної форми 22

ДСТУ 4349:2004 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ОЛІЇ

Методи відбирання проб

МАСЛА РАСТИТЕЛЬНЫЕ

Методы отбора проб

VEGETABLE OILS

Sampling
Чинний від 2005-10-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на засоби і методи відбирання проб олій з резервуарів, на­ливних судів, залізничних і автомобільних цистерн, трубопроводів, бочок, бідонів і інших вмістищ для зберігання і транспортування.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні докумкенти:
ДСТУ 2316-93 (ГОСТ 21-94) Цукор-пісок. Технічні умови
ДСТУ 3903-99 (ISO 6206:1979) Продукти хімічні технічні. Відбір проб. Терміни та визна­чення
ГОСТ 6259-75 Глицерин. Технические условия
ГОСТ 15895-77 Статистические методы управления качеством продукции. Термины и определения
ГОСТ 17435-72 Линейки чертежные. Технические условия
ГОСТ 18321-73 Статистический контроль качества. Методы случайного отбора выбора штучной продукции
ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие техни­ческие условия.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни (ДСТУ 3903, ГОСТ 15895), вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:
3.1 поставка
Кількість олії доставлена в один прийом, із супровідним комплектом транспортних доку­ментів
3.2 партія
Загальна кількість олії, від якої відбирають пробу. Вона може складатися з декількох вибір­кових одиниць або поставок
Видання офіційне
3.3 вибіркова одиниця
Певна кількість олії, що має межі, які можуть бути фізичними (резервуар, цистерна, бочка та інші вмістища, призначені для зберігання та транспортування) або умовними у випадках із потоками олії (трубопроводи), відібрана для контролювання
3.4 точкова проба
Кількість олії, відібраної разово в одному місці вибіркової одиниці
3.5 об’єднана проба
Проба, отримана під час змішування точкових проб. Об’єднаною також вважають пробу, отриману під час відведення частини потоку з трубопроводу в накопичувальне вмістище
3.6 лабораторна проба
Кількість олії, отримана з об’єднаної проби після її усереднення і скорочення без втрати представництва і достатня для лабораторного випробовування
3.7 контрольна проба
Проба, приготована одночасно і ідентично лабораторній пробі і призначена для можли­вого використовування як лабораторна проба або арбітражна у разі претензій до якості олії
3.8 представницька проба
Проба, яка достатньо відзеркалює властивості олії даної партії.

4 ЗАСОБИ ВІДБИРАННЯ ПРОБ

4.1 Для відбирання проб олій застосовують пробовідбірники, наведені в додатку А. Дозво­лено застосовувати пробовідбірники інших конструкцій за наявності такої технічної докумен­тації: технічного опису, інструкції з експлуатування і паспорту, а також, за потреби, методики відбирання проб.
Об’єм пробовідбірника при цьому не регламентується, але паспортну точність його об’єму зазначають із похибкою ±2 %.
4.2 Пробовідбірники можуть бути переносними і стаціонарними. До переносних відно­сять зональні, донні, трубки, щупи. До стаціонарних — встановлені в трубопроводах.
4.3 Загальні вимоги
4.3.1 Зональні пробовідбірники для відбирання проб рідких олій на заданому рівні повинні мати кришки або клапани, що забезпечують їх герметичність і що можна легко відкривати (або закрити, залежно від конструкції).
4.3.2 Маса переносного пробовідбірника повинна бути достатньою, щоб забезпечити його занурення в олію.
4.3.3 Переносні пробовідбірники підлягають огляданню перед кожним відбиранням проб. На пробовідбірнику не повинно бути вм’ятин, тріщин і дефектів кришок або клапанів, що по­рушують його герметичність.
4.3.4 Зональні пробовідбірники занурюють у рідкі олії на шнурах, які мають розмітку по всій довжині.
4.3.5 Пробовідбірник для відбирання проб із трубопроводу повинен за міцністю витри­мати механічні і вібраційні навантаження.
4.3.6 Засоби для відбирання проб та допоміжні виготовляють із хімічно інертних матеріа­лів. Рекомендують застосовувати неіржавкі сталі харчових марок, титанові сплави. Застосо­вувати пластмаси, мідь і її сплави не дозволено.

5 МЕТОДИ ВІДБИРАННЯ ПРОБ

5.1 Загальні вимоги
5.1.1 Дозволено відбирати представницьку пробу рідких олій з вмістища в один прийом, якщо вони однорідні за всім об’ємом. Однорідність може бути досягнуто будь-яким методом, що не призводить до погіршення якісних показників олій. Рекомендовано застосовувати на­грівання, механічне перемішування, перекачування з вмістища в містище, барботаж інертного газу. Методику і режими перемішування потрібно встановлювати відповідним нормативним документом підприємства.
5.1.2 У разі потреби визначання наявності води, перед відбиранням проби рідку олію витримують не менше двох годин. За значної кількості такої води потрібно визначити її рівень і, за необхідності, видалити будь-яким зручним засобом.
Наявність води встановлюють за допомогою донного або зонального пробовідбірника з нижнім наповненням, а її рівень визначають відповідно до додатка Б.
5.1.3 Тверді олії перед відбиранням проб переводять у рідкий стан розігріванням. Під час розігрівання олій потрібно уникати локальних перегрівань. Розігрівати треба за допомогою теп­лообмінників, що занурюють, із використовуванням теплоносіїв глухої пари або гарячої води. Для великих вмістищ рекомендовано розмивати струменем нагрітої в теплообміннику олії.
Використовувати гостру пару для розігрівання заборонено.
Розігрівати олію в металевих бочках, бідонах рекомендують у коробах із гарячою водою.
Методика і режими розігрівання встановлюють відповідним документом підприємства.
Рекомендовані температурні інтервали відбирання проб олій наведено в додатку В.
Під час постачання твердих і мазеподібних олій в транспортній тарі об’ємом менше ніж 200 л відбирати проби дозволено без розігрівання.
5.1.4 Під час відбирання точкових проб зональним пробовідбірником із залізничних і ав­томобільних цистерн потрібно враховувати пропорційні частки шарів олії на різних рівнях.
Величини пропорційних об’ємів для вмістищ зі сферичним і еліптичним перерізами на­ведено в додатку Г. Для перерізів іншої форми необхідно визначити пропорційні частки на кож­ному рівні відбирання проб аналітичним або графічним методом. Приклад використовування графічного методу наведено в додатку Д.
5.1.5 Проби із трубопроводів відбирають під час наповнювання і розвантажування стаціо­нарних і пересувних вмістищ.
5.2 Відбирання проб із резервуарів
5.2.1 Під час використовування переносних зональних пробовідбірників точкові проби відбирають із трьох рівнів по висоті:
• верхнього — на відстані 2—3 діаметрів пробовідбірника від рівня наповнення резер­вуара олією;
• середнього — з середини висоти стовпа олії;
• нижнього — на відстані 2—3 діаметрів пробовідбірника від дна резервуара.
Об’єднану пробу олії складають змішуванням проб верхнього, середнього і нижнього
рівнів у співвідношенні 1:3:1. Об’єм об’єднаної проби повинен становити не менше ніж 5 л.
У разі розбіжностей у визначенні якості олії потрібно відбирати точкові проби зональним пробовідбірником через кожні 30 см — 100 см (не менше ніж 10 проб). Об’єднану пробу олії складають змішуванням точкових проб рівних об’ємів.
5.2.2 Під час випорожнювання або наповнювання резервуарів відбирати проби треба від­повідно до 5.5.
5.3 Відбирання проб із наливних судів
5.3.1 Точкові проби з танка наливного судна відбирають переносним (зональним) про­бовідбірником із трьох рівнів по висоті відповідно до 5.2.1.
5.3.2 Якщо судно завантажено одним видом олії, що становить постачання, то об’єднану пробу дозволено складати змішуванням об’єднаних проб кожного танка.
5.3.3 Під час випорожнювання і наповнювання танків наливного судна відбирати проби треба відповідно до 5.5.
5.4 Відбирання проб із залізничних і автомобільних цистерн
5.4.1 Об’єднану пробу олії дозволено відбирати в один прийом протягом 30 хв після на­повнення цистерн.
5.4.2 Точкові проби з цистерн відбирають переносним (зональним) пробовідбірником із трьох рівнів по висоті відповідно до 5.2.1. У разі розбіжностей відбирати точкові проби і скла­дати об’єднану пробу треба відповідно до додатка Г.
5.5 Відбирання проб із трубопроводів
5.5.1 Пробу олій відбирають пробовідбірником у процесі перекачування. Цей метод за­стосовують лише для рідких олій, що не містять домішок, які можуть