Гречка

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ГРЕЧКА

Технічні умови

ДСТУ 4524:2006

Видання офіційне
Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ 2007

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Київський інститут хлібопродуктів», Подільська державна аграрно-технічна академія, Український інститут експертизи сортів рослин
РОЗРОБНИКИ: В. Стрій, канд. техн. наук; Г. Крошко; О. Алексеева, д.-р. с.-г. наук; З. Пелуйко; О. Гончар, канд. с.-г. наук; О. Шовгун
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 28 лютого 2006 р. № 54
3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 19092-92)
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України
Держспоживстандарт України, 2007

ЗМІСТ

С.
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Терміни та визначення понять 2
4 Загальні технічні вимоги 4
5 Вимоги безпеки і охорони довкілля 5
6 Правила приймання 5
7 Методи контролювання 5
8 Транспортування і зберігання 6
9 Гарантії постачальника 6

Додаток А Максимально допустимий рівень у гречці токсичних елементів

і мікотоксинів 7

Додаток Б Бібліографія 7

ДСТУ 4524:2006 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ГРЕЧКА

Технічні умови

ГРЕЧИХА

Технические условия

BUCKWHEAT

Specifications
Чинний від 2007-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на зерно гречки, призначене для використовування на продо­вольчі потреби і для експортування.
Обов’язкові вимоги до зерна гречки, що гарантують безпеку життя і здоров’я людини, тварин та довкілля, викладені у 4.1, 4.3, 4.5, 4.6 (стан, запах, колір зерна; смітна, мінеральна і шкідлива домішки; зараженість шкідниками; вологість) та у розділі 5 (вимоги безпеки і охорони довкілля).
Стандарт не поширюється на гречку насіннєву.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 2422-94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення
ДСТУ 3355-96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи
ДСТУ BN 12955-2001 Продукти харчові. Визначання афлатоксину B1 та суми афлатоксинів B1, B2, G-i, G2 у зернових культурах, фруктах із твердою шкіркою та похідних від них продуктів. Метод високоефективної рідинної хроматографії за допомогою постколонкової дериватизації та очищення на імунній колонці
ДсТУ EN ISO 15141-1-2001 Продукти харчові. Визначання охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 1. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищенням си­лікагелем
ДСТУ EN ISO 15141-2-2001 Продукти харчові. Визначання охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 2. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищенням бікар­бонатом
ДСТУ-П-4117-2002 Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії
ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых вы­бросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Пра­вила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)
ГОСТ 10843-76 Зерно. Метод определения пленчатости (Зерно. Метод визначання плівчастості)
Видання офіційне
ГОСТ 10967-90 Зерно. Методы определения запаха и цвета (Зерно. Методи визначання запаху і кольору)
ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приемки и методы отбора проб (Зерно. Правила прийман­ня і методи відбирання проб)
ГОСТ 13586.4-83 Зерно. Методы определения зараженности и поврежденности вредителями (Зерно. Методи визначання зараженості і пошкоджуваності шкідниками)
ГОСТ 13586.5-93 Зерно. Метод определения влажности (Зерно. Метод визначання вологості) ГОСТ 26927-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения ртути (Сировина і про­дукти харчові. Методи визначання ртуті)
ГОСТ 26929-94 Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для опре­деления содержания токсичных элементов (Сировина і продукти харчові. Готування проб. Міне­ралізація для визначання вмісту токсичних елементів)
ГОСТ 26930-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина і продукти харчові. Метод визначання миш’яку)
ГОСТ 26931-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения меди (Сировина і про­дукти харчові. Методи визначання міді)
ГОСТ 26932-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца (Сировина і продукти харчові. Методи визначання свинцю)
ГОСТ 26933-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (Сировина і продукти харчові. Методи визначання кадмію)
ГОСТ 26934-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения цинка (Сировина і продукти харчові. Методи визначання цинку)
ГОСТ 26971-86 Зерно, крупа, мука, толокно для продуктов детского питания. Метод опре­деления кислотности (Зерно, крупи, толокно для продуктів дитячого харчування. Метод визна­чання кислотності)
ГОСТ 28666.1-90 (ИСО 6639/1-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой заражен­ности насекомыми. Часть 1. Общие положения (Зернові і бобові. Визначання прихованої зара­женості комахами. Частина 1. Загальні положення)
ГОСТ 28666.2-90 (ИСО 6639/2-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой заражен­ности насекомыми. Часть 2. Отбор проб (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 2. Відбирання проб)
ГОСТ 28666.3-90 (ИСО 6639/3-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой заражен­ности насекомыми. Часть 3. Контрольный метод (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 3. Контрольний метод)
ГОСТ 28666.4-90 (ИСО 6639/4-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой заражен­ности насекомыми. Часть 4. Ускоренные методы (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 4. Прискорені методи)
ГОСТ 30483-97 Зерно. Методы определения общего и фракционного содержания сорной и зерновой примесей; содержания мелких зерен и крупности; содержания зерен пшеницы, поврежденных клопом-черепашкой; содержания металломагнитной примеси (Зерно. Методи визначання загального і фракційного вмісту смітної і зернової домішок; вмісту дрібних зерен
1 крупності; вмісту зерен пшениці, пошкоджених клопом-черепашкою; вмісту металомагнітної домішки).

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та відповідні їм визначення згідно з ДСТУ 2422 та чинними в Україні документами:
зерновий склад
Юридична особа, яка на праві власності має зерносховище(-а) і сертифікат на відповідність послуг зі зберігання зерна та продуктів його перероблення
зернова домішка
Неповноцінні зерна гречки та інших культурних рослин, що їх за стандартами віднесено до зернової домішки.
2
3.1 засміченість зерна
Домішки органічного й неорганічного походження, що підлягають видаленню із зерна гречки у разі його використовування за цільовою призначеністю. Домішки поділяють на зернову і смітну.
3.1.1 До зернової домішки гречки відносять:
3.1.1.1 бите зерно
Частки зерна, утворені внаслідок механічної дії, з плодовими оболонками і без них
3.1.1.2 щупле зерно
Зерно ненаповнене, зморщене, легковаге, здеформоване внаслідок несприятливих умов розвитку і визрівання
3.1.1.3 давлене зерно
Зерно здеформоване, сплющене внаслідок механічної дії
3.1.1.4 проросле зерно
Зерно із корінцями або ростками, що вийшли за межі оболонки, або з ростком, що розір­вав, але не вийшов на поверхню оболонки, та зерно із втраченим корінцем і ростком
3.1.1.5 обрушене зерно
Зерно з частково або повністю видаленими оболонками під час обмолоту та інших механічних дій
3.1.1.6 поїдене зерно
Зерно, поїдене шкідниками, з плодовими оболонками і без них, незалежно від ступеня його пошкодження
3.1.1.7 недозріле зерно
Зерно, що не досягло повної зрілості, із зеленуватим відтінком, легко деформується у разі натиснення.
3.1.2 До смітної домішки гречки відносять:
3.1.2.1 мінеральну домішку
Обмежено допустима домішка мінерального походження (пісок, грудочки землі, галька, шлак, руда тощо)
3.1.2.2 органічну домішку
Домішки рослинного походження (частинки стеблин, листків, китиць, оболонок); рештки шкідників зерна; насіння дикорослих неотруйних рослин; плоскі зерна гречки; недорозвинені, бліді зерна гречки з мінімальним вмістом ядра — рудяк
3.1.2.3 зіпсоване зерно
Зерно з явно зіпсованим ядром (прогниле, пліснявіле, підгоріле, обвуглене) від коричневого до чорного кольору, або бліде, ядро якого легко руйнується у разі натиснення
3.1.2.4 важковідокремлювана домішка
Зерна пшениці, жита, ячменю і насіння дикої редьки, що за своїми фізичними ознаками близькі до ознак гречки та які важко від неї відокремити
3.1.2.5 шкідливу домішку
Домішки рослинного походження, шкідливі для здоров’я людини і тварин (сажка, ріжки, уражені нематодою зерна, пажитниця п’янка, гірчак повзучий, софора лисохвоста, термопсис ланцетний (мишатник), в’язіль різнокольоровий, геліотроп опушеноплідний, триходесма сива).
3.2 Склад основного зерна, зернової і смітної домішок
3.2.1 До основного зерна гречки відносять цілі та пошкоджені зерна гречки, які за харак­тером пошкодження не відносяться до зернової або смітної домішок.
3.2.2 До зернової домішки гречки усіх класів відносять:
• у залишку на ситі з отворами діаметром 3,0 мм: зерна гречки биті та поїдені, з плодо­вими оболонками і без них;
• зерна гречки щуплі, давлені, пророслі, обрушені частково і повністю та недозрілі.
3.2.3 До смітної домішки гречки відносять:
• прохід крізь сито з отворами діаметром 3,0 мм;
• у залишку на ситі з отворами діаметром 3,0 мм: мінеральну, органічну і шкідливу домішки; насіння бур’янів;
• зерна та насіння культурних і дикорослих рослин;
• плоскі зерна гречки;
• зіпсовані зерна;
• важковідокремлювану домішку.

4 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

4.1 Залежно від показників якості гречку розподіляють на три класи. Вимоги до якості кож­ного класу гречки подано у таблиці 1.
Таблиця 1 — Вимоги до зерна гречки
Характеристика і норма для гречки за класами

2

Вологість, %, не більше
Вміст ядра, %, не менше
Зернова домішка, %, не