ДСТУ 6044:2008
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Метрологія
Основні положення і вимоги до установлення
Видання офіційне
Київ
2009
1 РОЗРОБЛЕНО: Національний науковий центр «Інститут метрології» (ННЦ «Інститут метрології») Держспоживстандарту України, Український державний центр стандартизації та сертифікації «Украгростандартсертифікація» Мінагрополітики України
РОЗРОБНИКИ: Б. Марков, канд. техн, наук (науковий керівник); О. Малецька; О. Грищенко; А. Ніколенко; Г. Примакова
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 26 грудня 2008 р. № 507
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати І розповсюджувати цей документ повністю чи частково
на будь-яких носіях Інформації без офіційного дозволу Держспоживстандарту України заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Держспоживстандарту України.
Держспоживстандарт України, 2009
с.
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 2
3 Терміни та визначення понять 2
4 Загальні положення 2
5 Вихідні дані для установлення МПІ З
6 Критерії для установлення МПІ 4
7 Методи установлення первинного значення МПІ 5
8 Методи корегування МПІ 5
Основні положення і вимоги до установлення
Основные положения и требования к установлению
Basic regulations and requirements to an establishment
Чинний від 2009-06-01
1.1 Цей стандарт поширюється на робочі еталони та робочі засоби вимірювальної техніки (далі — ЗВТ), які використовують у сфері державного метрологічного нагляду, та визначає критерії і вимоги до методів установлення та корегування міжповірочного інтервалу (далі — МПІ) ЗВТ
1.2 Положення цього стандарту можна використовувати на підприємствах та в організаціях для установлення та корегування міжкалібрувальних інтервалів ЗВТ, на які не поширюється державний метрологічний нагляд.
1.3 Положення цього стандарту використовують:
• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері метрології (далі — ЦОВМ};
• національний науковий метрологічний центр, державні наукові метрологічні центри, що належать до сфери управління ЦОВМ, і територіальні органи ЦОВМ;
• користувачі ЗВТ;
• розробники ЗВТ;
• виробники ЗВТ;
• метрологічні служби підприємств та організацій;
• особи, відповідальні за забезпечення єдності вимірювання;
• уповноважені повірочні та атестовані калібрувальні і вимірювальні лабораторії;
• акредитовані випробувальні та калібрувальні лабораторії.
Видання офіційне
У цьому стандарті є посилання на:
ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення
ДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначення
ДСТУ ISO 10012:2005 Системи управління вимірюваннями. Вимоги до процесів вимірювання і вимірювального оснащення (ISO 10012:2003, IDT).
РМГ 74-2004 Государственная система обеспечения единства измерений. Методы определения межповерочных и межкалибровочных интервалов средств измерений (Державна система забезпечення єдності вимірювань. Методи визначання міжповірочних і міжкалібрувальних інтервалів засобів вимірювань).
У цьому стандарті використовують терміни та їх визначення згідно з ДСТУ 2681 і ДСТУ 2860, а також такі:
3.1 міжповірочний Інтервал
Установлений максимальний проміжок часу або наробіток між первинною та першою періодичною повіркою, а також між двома послідовними періодичними повірками, протягом якого значення метрологічних характеристик ЗВТ перебувають у нормованих границях
3.2 метрологічна справність ЗВТ
Стан ЗВТ, за якого всі його нормовані метрологічні характеристики (далі — НМХ) відповідають установленим вимогам
3.3 метрологічна надійність ЗВТ
Надійність ЗВТ щодо забезпечення його метрологічної справності
3.4 метрологічна відмова ЗВТ
Вихід НМХ ЗВТ за нормовані границі
3.5 нестабільність НМХ ЗВТ
Зміна НМХ ЗВТ за установлений інтервал часу.
4.1 МПІ визначають для ЗВТ, які застосовують у сфері поширення державного метрологічного нагляду.
4.2 МПІ установлюють в календарному часі (від кількох місяців до кількох років).
4.3 Первинне значення МПІ ЗВТ установлюють під час проведення державних приймальних випробувань з урахуванням рекомендацій розробника ЗВТ або під час проведення державної метрологічної атестації ЗВТ так, щоб забезпечити придатність ЗВТ до застосування за призначеністю протягом цього інтервалу.
4.4 Первинне значення МПІ затверджує:
• під час проведення державних приймальних випробувань ЗВТ — Науково-технічна комісія з метрології ЦОВМ (далі — НТКМ);
• під час проведення державної метрологічної атестації ЗВТ — організація, що проводить державну метрологічну атестацію цього ЗВТ.
4.5 За позитивних результатів первинної та періодичної повірки свідоцтво про повірку ЗВТ видають на строк, що дорівнює установленому МПІ. '
4.6 У процесі експлуатації ЗВТ організації, які здійснюють повірку цих ЗВТ, можуть корегувати первинне значення МПІ на підставі результатів їх періодичної повірки.
4.7 Національний науковий метрологічний центр, метрологічний центр, територіальний орган ЦОВМ або уповноважена повірочна лабораторія не мають права корегувати первинне значення МПІ без достатнього обґрунтування згідно з 4.12 та розділом 8 цього стандарту.
4.8 Метою корегування МПІ є забезпечення перебування НМХ в границях допустимих значень.
Корегування МПІ проводять у разі установлення:
• нестабільності ЗВТ протягом визначеного МПІ;
• метрологічної стабільності ЗВТ, меншої за очікувану;
• достатності проведення повірки ЗВТ з обмеженою кількістю метрологічних характеристик ЗВТ;
• можливості установлення триваліших МПІ без збільшення ймовірності виходу значень НМХ за допустимі границі, на підставі даних щодо дрейфу, визначеного за результатами повірки ЗВТ
4.9 Метою корегування МПІ є забезпечення перебування НМХ в границях допустимих значень протягом установленого періоду часу.
Корегування МПІ проводять для:
• конкретного зразка ЗВТ, що застосовують на підприємстві (в організації);
• ЗВТ одного типу та модифікації.
Корегуванням МПІ може бути збільшено або зменшено.
4.10 Ініціювати корегування МПІ можуть:
• національний науковий метрологічний центр, державні наукові метрологічні центри та територіальні органи ЦОВМ;
• користувачі ЗВТ;
• розробники ЗВТ;
• виробники ЗВТ;
• державні контролівні органи;
• метрологічні служби підприємств та організацій;
• уповноважені повірочні та атестовані калібрувальні та вимірювальні лабораторії;
• акредитовані випробувальні та калібрувальні лабораторії.
4.11 МПІ конкретних зразків ЗВТ корегує метрологічний центр або територіальний орган, повірочна лабораторія, які проводили повірку цих ЗВТ не менше ніж три рази.
4.12 МПІ ЗВТ одного типу та модифікації корегує організація, яка проводила державні приймальні випробування цього типу.
4.13 Нове значення МПІ, установлене під час корегування, повинно бути погоджено з виробником ЗВТ та/або користувачем і, якщо нове значення МПІ поширюється на ЗВТ одного типу І модифікації, та затверджено організацією, яка установила первинне значення МПІ.
4.14 Якщо виробник або користувач не згідний з пропозиціями щодо корегування МПІ, це питання передають на розгляд метрологічному центру, який є головною організацією з відповідного виду вимірювань для ухвалення рішення НТКМ.
4.15 Науково-методичне керівництво роботами із визначення МПІ здійснює національний науковий метрологічний центр.
4.16 Для проведення робіт щодо корегування МПІ метрологічні центри, територіальні органи та повірочні лабораторії повинні зберігати результати повірки (протоколи повірок) конкретних зразків ЗВТ протягом не менше за три МПІ.
5.1 Для правильності установлення МПІ необхідно забезпечити наявність вихідних даних. Для цього організації, які установлюють або корегують МПІ, повинні проводити роботи зі збирання, накопичення та аналізування необхідних даних.
5.2 Вихідними даними, необхідними для визначання первинного значення МПІ для типу ЗВТ, є:
• значення НМХ;
• умови експлуатації ЗВТ;
• призначеність ЗВТ;
• нормовані показники стабільності та метрологічної надійності ЗВТ;
• протоколи експериментальних досліджень (попередніх випробувань) ЗВТ на стабільність та надійність;
• інформація щодо надійності та стабільності для типу ЗВТ.
5.3 Вихідні дані для корегування МПІ в процесі експлуатації для типу ЗВТ:
• результати державних контрольних випробувань;
• протоколи випробувань на метрологічну надійність;
• результати випробувань на стабільність;
• протоколи первинної повірки, результати позачергових та періодичних повірок зразків ЗВТ цього типу, проведених метрологічними центрами, територіальними органами та уповноваженими повірочними лабораторіями.
5.4 Вихідні дані для установлення МПІ конкретного зразка ЗВТ:
• протоколи первинної повірки, результати позачергових та періодичних повірок;
• інформація щодо ремонту;
• статистичні дані щодо контролю НМХ ЗВТ протягом МПІ;
• рекламації щодо результатів вимірювання, виконаних за допомогою цього ЗВТ.
6.1 Для установлення первинного значення МПІ враховують таку інформацію:
• рекомендації виробника ЗВТ та організацій, які проводили державні приймальні випробування або державну метрологічну атестацію ЗВТ;
• результати періодичної повірки аналогічних типів ЗВТ;
• записи щодо ремонту та експлуатації аналогічних типів ЗВТ;
• планована інтенсивність експлуатації;
• умови навколишнього середовища, в яких експлуатуватимуть ЗВТ;.
• вартість повірки.
Для установлення МПІ в деяких випадках можна також враховувати вартість повірки, яка може стати обмежувальним чинником.
6.2 У разі корегування МПІ для конкретного зразка ЗВТ або типу та модифікацій ЗВТ в