Метрологія. Манометри, мановакуумметри, вакуумметри, напороміри, тягонапороміри, тягоміри з пневматичними вихідними сигналами. Методика повірки (калібрування)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Метрологія

МАНОМЕТРИ, МАНОВАКУУММЕТРИ,

ВАКУУММЕТРИ, НАПОРОМІРИ,

ТЯГОНАПОРОМІРИ, ТЯГОМІРИ

З ПНЕВМАТИЧНИМИ ВИХІДНИМИ

СИГНАЛАМИ

Методика повірки (калібрування)

ДСТУ 7224:2011

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

2011

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Національний науковий центр «Інститут метрології» (ННЦ «Інститут метрології») спільно з Технічним комітетом «Загальні норми і правила державної системи забезпечення єдності вимірювань» (ТК 63) Держспоживстандарту України
РОЗРОБНИКИ: М. Винокуров, канд. фіз.-мат. наук (науковий керівник); Л. Ґорушкіна
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 2 лютого 2011 р. № 37
З УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням чинності в Україні ГОСТ 8.053-73)
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України
Держспоживстандарт України, 2011

ЗМІСТ

с.
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Терміни та визначення понять 2
4 Засоби та допоміжні пристрої повірки 2
5 Умови повірки та підготовка до неї З
6 Методика проведення повірки 4
7 Опрацьовування результатів 10

Додаток А Визначання поправкового коефіцієнта 10

Додаток Б Форма протоколу повірки 11

ДСТУ 7224:2011

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТРОЛОГІЯ

МАНОМЕТРИ, МАНОВАКУУММЕТРИ, ВАКУУММЕТРИ,

НАПОРОМІРИ, ТЯГОНАПОРОМІРИ, ТЯГОМІРИ

З ПНЕВМАТИЧНИМИ ВИХІДНИМИ СИГНАЛАМИ

Методика повірки (калібрування)

МЕТРОЛОГИЯ

МАНОМЕТРЫ, МАНОВАКУУММЕТРЫ, ВАКУУММЕТРЫ,

НАПОРОМЕРЫ, ТЯГОНАПОРОМЕРЫ, ТЯГОМЕРЫ

С ПНЕВМАТИЧЕСКИМИ ВЫХОДНЫМИ СИГНАЛАМИ

Методика поверки (калибровки)

METROLOGY

PRESSURE GAUGES, PRESSURE-VACUUM GAUGES, VACUUM

GAUGES, DRAFT GAUGES, DRAFT-HEAD GAUGES, HEAD GAUGES,

WITH PNEUMATIC OUTPUT SIGNALS

Procedure of verification (calibration)
Чинний від 2011-08-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на манометри, мановакуумметри, вакуумметри, напороміри, тягонапороміри, тягоміри, давачі тиску та манометри абсолютного тиску з уніфікованим пневматичним вихідним сигналом (далі — прилади) з верхніми границями вимірювань від мінус 100 кПа до 250 МПа та границями допустимої основної зведеної похибки від ± 0,2 % і більше, при­значеними для вимірювань надлишкового та абсолютного тиску, тиску розрідженого газу, різниці тисків газу, рідин чи пари й встановлює методику первинної та періодичної повірки (калібрування) приладів (далі — повірка).
Методи та засоби, що вказані в цьому стандарті, можуть бути застосовані під час проведення метрологічного атестування приладів.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення
ДСТУ 3711-98 Засоби вимірювань тиску. Терміни та визначення
ДСТУ 4007-2001 Метрологія. Державна повірочна схема для засобів вимірювань надлишко­вого тиску в діапазоні від мінус 100 кПа до 250 МПа
ДСТУ 4028-2001 Манометри та калібратори надлишкового тиску поршневі. Загальні техніч­ні вимоги
Видання офіційне
ГОСТ 2405-88 Манометры, вакуумметры, мановакуумметры, напоромеры, тягомеры и тяго- напоромеры. Общие технические условия (Манометри, вакуумметри, мановакуумметри, напоро- міри, тягоміри і тягонапороміри. Загальні технічні умови)
ГОСТ 22520-85 Датчики давления, разрежения и разности давления с электрическими аналого­выми выходными сигналами ГСП. Общие технические условия (Датчики тиску, розрідження і різниці тиску з електричними аналоговими вихідними сигналам ДСП. Загальні технічні умови).

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та визначення понять, установлені в ДСТУ 2681 та ДСТУ 3711.

4 ЗАСОБИ ТА ДОПОМІЖНІ ПРИСТРОЇ ПОВІРКИ

4.1 Під час проведення повірки приладів застосовують робочі еталони 2-го і 3-го розрядів:
• вантажопоршневі манометри надлишкового тиску з верхніми границями відтворювань тиску від 0,04 МПа до 250 МПа, класів точності 0,05, 0,1 і 0,2 згідно з ДСТУ 4028;
• вантажопоршневі мановакуумметри МВП-2,5 із діапазоном відтворювання тиску від мінус 100 кПа до 250 кПа, класів точності 0,05 і 0,1;
• деформаційні вимірювальні перетворювачі з верхніми границями вимірювань від 0,04 МПа до 250 МПа, класів точності від 0,05 до 0,1 згідно з ГОСТ 22520;
• рідинні мікроманометри МКМ із верхніми границями вимірювань від мінус 4 кПа до 4 кПа й границями допустимої основної відносної похибки + 0,01 %, ± 0,05 %;
• рідинні мікромановакуумметри МКВ-250 із діапазоном відтворювань (вимірювань) від мінус 2,5 кПа до 2,5 кПа, класу точності 0,02;
• деформаційні манометри з умовними шкалами із верхніми границями вимірювань від 0,04 МПа до 250 МПа, класів точності 0,15, 0,25, 0,4;
• деформаційні вакуумметри з умовними шкалами із верхньою границею вимірювань мінус 0,1 МПа, класів точності 0,15, 0,25, 0,4;
• автоматичні задатчики надлишкового тиску АЗД із верхніми границями відтворювань від 0,1 МПа до 60 МПа, класів точності 0,05, 0,1 і 0,2;
• вантажопоршневий манометр абсолютного тиску з верхніми границями вимірювань від 0 Па цо 4 • 10s Па й границями допустимої основної похибки ± 0,01 %;
• багатограничний цифровий комплекс для вимірювання тиску і розрідження ИПДЦП із верх­німи границями вимірювання від 6 кПа до 1000 кПа й границями допустимої основної зведеної похибки ± 0,1 % , ± 0,2 %, ± 0,3 %.
4.2 Під час проведення повірки приладів застосовують такі засоби вимірювальної техніки та пристрої:
• пристрій для створення тиску;
• газорідинна (повітря — рідина) розподільча камера з граничним значенням робочого тиску 25 МПа;
• рідинна (вода — рідина) розподільча камера з граничним значенням робочого тиску 60 МПа;
• вакуумний насос з остаточним тиском не більше ніж 1,3 Па;
• напоромір із верхніми границями вимірювань від 0,1 кПа до 40 кПа класу точності 0,6 й вище згідно з ГОСТ 2405;
• скляний рідинний термометр із діапазоном вимірювань від 15 °С до ЗО °С і ціною поділки не більше ніж 0,5 °С;
• рівень із ціною поділки не більше ніж ЗО";
• барометр чи барограф;
• психрометр аспіраційний чи гігрометр із верхньою границею вимірювань відносної вологості повітря 100 %.
4.3 Під час проведення повірки можна застосовувати інші засоби вимірювальної техніки, діапазони вимірювань і точність яких відповідають вимогам, зазначеним у 4.1 цього стандарту.
Засоби вимірювальної техніки, які застосовують під час повірки, мають бути повірені в орга­нах державної метрологічної служби.

5 УМОВИ ПОВІРКИ ТА ПІДГОТОВКА ДО НЕЇ

5.1 Для проведення повірки приладів необхідно дотримуватися таких умов:
• температура повітря у приміщенні має бути (23 ± 2) °С за швидкості зміни не вище ніж 0,5 °С/год;
• відносна вологість повітря — від ЗО % до 80 %.
У разі відхилення температури повітря в приміщенні від допустимого значення, до показів еталонного приладу вводять температурну поправку, яку обчислюють відповідно до формул, вка­заних у паспорті на нього. Для цього температуру повітря у приміщенні необхідно вимірювати з похибкою не більше ніж ± 0,5 °С.
Перед проведенням повірки прилади витримують за вказаних значень температури повітря не менше ніж 6 год, у випадку різниці значень температури приміщення для повірки і місця, звідки було внесено прилади, більше ніж 10 °С.
5.2 Температура вимірювального середовища в приладі має відповідати вимогам, указа­ним у стандарті на цей прилад.
5.3 Стіл, на якому встановлюють робочий еталон й прилад, який повіряють, повинен мати основу, яка унеможливлює вплив тряски, вібрації, ударів й забезпечує встановлення приладів за рівнем у робоче положення. Вплив цих чинників не повинен спричинити амплітуду коливань вихідно­го сигналу більше допустимого значення, що встановлює стандарт на прилад, який повіряють.
5.4 Пристрій для створення тиску має забезпечувати підвищення і зниження тиску, а також сталий тиск під час відліку показів приладів і витримування приладів під тиском, який дорівнює верхній границі вимірювання.
5.5 Робоче середовище, за допомогою якого створюють надлишковий тиск, за відсутністю особливих вимог:
• повітря (газ) — для приладів із верхньою границею вимірювань не більше ніж 0,25 МПа включно;
• повітря (газ) чи рідина — для манометрів із верхньою границею вимірювань більше ніж 0,4 МПа та вище, за умови ретельного вилучення повітря з порожнини, що попереду чутливого елемента.
Газ та рідина мають бути нетоксичні і нейтральні до деталей, що торкаються їх, а також до робочого середовища.
Манометри з верхніми границями вимірювань від 0,4 МПа й вище, під час повіряння яких створюють тиск використовуючи повітря (газ), до пристрою для створення тиску вантажопорш- невого манометра приєднують за допомогою газорідинної чи рідинної розподільної камери.
5.6 Торець штуцера приладу має знаходитися в одній горизонтальній площині з торцем штуцера еталонного деформаційного приладу або нижній границі шліфа каналу циліндра порш­невого манометра з допустимим відхилом ± 50 мм.
У разі застосовування газорідинної розподільної камери торець штуцера еталонного дефор­маційного приладу або нижня границя шліфа каналу циліндра поршневого манометра повинні знаходитися в одній горизонтальній площині з рівнем рідини в розподільній камері з допустимим відхилом ± 50 мм.
За умови перевищення допустимого відхилу враховують тиск, що створює стовп рідини, відповідно до додатка А (за потреби).
5.7 Тиск повітря живлення має бути (0,14 ± 0,0042) МПа. Для контролю тиску повітря жив­лення застосовують деформаційні манометри.
Допустимий вміст домішок (пилу, мастила, вологи тощо) у повітрі живлення має відповіда­ти вимогам нормативних документів.

6 МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПОВІРКИ

6.1 Для проведення повірки приладів виконують такі операції:
• зовнішній огляд відповідно до 6.2;
• вибір еталонів відповідно до 6.3;
• опробування відповідно до 6.4;
• установка нуля приладу відповідно до 6.5;
• контроль герметичності відповідно до 6.6;
• контроль впливу зміни тиску повітря живлення на величину вихідного сигналу відповідно до 6.7;
• контроль амплітуди пульсації вихідного сигналу відпов