Метрологія. Прилади зважувальні еталонні. Методика повірки

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Метрологія

ПРИЛАДИ ЗВАЖУВАЛЬНІ ЕТАЛОННІ

Методика повірки

ДСТУ 7269:2012

Видання офіційне

Київ

МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ УКРАЇНИ

2013

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Національний науковий центр «Інститут метрології» (ННЦ «Інститут метрології») Мінекономрозвитку України спільно з Технічним комітетом стандартизації «Прилади для вимі­рювання маси, сили, деформації та визначення механічних характеристик матеріалів» (ТК156)
РОЗРОБНИКИ: І. Колозінська, Т, Солодуха (науковий керівник), Л. Теплицька
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 28 листопада 2012 р. № 1354
3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 8.520-84)
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Мінекономрозвитку України
Мінекономрозвитку України, 2013

ЗМІСТ

с.
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Познаки та скорочення 1
4 Операції та засоби повірки 2
5 Умови повірки та підготування до неї З
6 Проведення повірки 4
6.1 Зовнішній огляд 4
6.2 Опробування 4
6.3 Контролювання метрологічних характеристик 4
7 Оформлення результатів повірки 6

Додаток А Методика повірки еталонних рівноплечих ваг 7

Додаток Б Форма протоколу повірки електромеханічних приладів 11

Додаток В Форма протоколу повірки рівноплечих ваг з неіменованою шкалою 15

Додаток Г Форма протоколу повірки рівноплечих ваг з іменованою шкалою 18

ДСТУ 7269:2012

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТРОЛОГІЯ

ПРИЛАДИ ЗВАЖУВАЛЬНІ ЕТАЛОННІ

Методика повірки

МЕТРОЛОГИЯ

ПРИБОРЫ ВЗВЕШИВАЮЩИЕ ЭТАЛОННЫЕ

Методика поверки

METROLOGY

STANDARD WEIGHING INSTRUMENTS

Procedure of verification
Чинний від 2013-03-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на зважувальні еталонні прилади, які відповідають ДСТУ 7270, і встановлює методи та засоби їх періодичної повірки.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 2708:2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення
ДСТУ 7270:2012 Метрологія. Прилади зважувальні еталонні. Загальні технічні вимоги, порядок та методи атестації
ДСТУ EN 45501:2007 Прилади неавтоматичні зважувальні. Загальні технічні вимоги і методи, випробування (EN 45501:1992, IDT)
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна без­пека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Устатковання виробниче. Загальні вимоги щодо безпеки)
ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення.

З ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

У цьому стандарті (крім додатка А) застосовано наведені нижче познаки та скорочення.
Познака Визначення
ЕД — експлуатаційні документи;
ГДП — границі допустимої похибки;
СКВ, S — середній квадратичний відхил показів;
Видання офіційне

ABBA, ABA

— цикли зважування у разі застосування методу заміщення, коли на вантажо- приймальний пристрій почергово встановлюють гирю з відомою масою (по­значають А) та гирю, масу якої треба визначити (позначають В);
d de do dp. e E Eo Ec H 1 1, Iqi T /ві І32 Im ІД2 Ib L, Lq Max Max' Min Min' Лірозт
• ціна поділки шкали;
• дискретність відліку еталонного приладу;
• дискретність відліку ненавантаженого приладу;
• дискретність еталонного приладу під час повірки;
• ціна повірочної поділки;
• похибка приладу до заокруглення;
• похибка нульових показів;
• виправлена похибка показів приладу до заокруглення;
• відносна вологість навколишнього повітря;
• покази;
• покази приладу за /-того навантаження;
• покази розвантаженого приладу після /-того навантаження;
• середнє арифметичне значення показів;
• покази приладу для гирі В (на початку /-того циклу ABBA);
• покази приладу для гирі В (наприкінці /-того циклу ABBA);
• покази приладу для гирі А (на початку /-того циклу ABA, ABBA);
• покази приладу для гирі А (наприкінці /-того циклу ABA, ABBA);
• покази приладу для гирі В (для /-того циклу АВА);
• маса вантажу;
• найбільша границя зважування ваг;
• найбільша границя зважування еталонного приладу;
• найменша границя зважування ваг;
• найменша границя зважування еталонного приладу;
• маса еталонної гирі (гир), за допомогою якої(-их) визначають похибку залежно від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої;
Mo
Mer
— номінальна маса гирі;
— маса еталонної гирі (гир): номінальна для приладів 2-го, 3-го і 4-го розрядів, умовна —для приладів 1а і 1-го розрядів;
n
P P t &ПІ Арозт △L, AL0
• кількість циклів зважування;
• тиск навколишнього повітря;
• покази приладу без заокруглення;
• температура навколишнього повітря;
• похибка показів;
• похибка від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої;
• загальна маса гир-допусків, які спричинили зміну показів на одну поділку шкали d.
Познаки, які застосовані в додатку А, не наведено в переліку. Пояснення цих познак наведено безпосередньо в тексті.

4 ОПЕРАЦІЇ ТА ЗАСОБИ ПОВІРКИ

4.1 Під час повірки має бути виконано операції, наведені в таблиці 1.
Таблиця 1 — Операції повірки
Назва операції
Підрозділ цього стандарту
Зовнішній огляд
6.1
Опробування
6.2
Кінець таблиці 1
Назва операції
Підрозділ цього стандарту
Контролювання метрологічних характеристик:
6.3
контролювання похибки пристрою установлення на нуль**
6.3.1
контролювання похибки показів приладу
6.3.2
контролювання похибки від розташування вантажу на вантажоприймальному пристрої***
6.3.3
контролювання СКВ показів приладу
6.3.4
2 * Тільки для приладів 3-го і 4-го розрядів.
3 ** Крім вільно підвішених еталонних приладів.

4.2 Розряди еталонних гир, які використовують під час повірки, мають відповідати розряду еталонного приладу, який повіряють.
Приклад
Під час повірки еталонного приладу 3-го розряду потрібно використовувати гирі 3-го розряду.
4.3 Усі робочі еталони, які застосовують під час повірки, повинні мати чинні свідоцтва про повірку (державну метрологічну атестацію) та/або дійсні повірочні тавра.
4.4 Результати вимірювань, виконаних під час повірки, та значення метрологічних характе­ристик приладу зазначають у протоколах, рекомендовану форму яких наведено в додатках Б, В і Г.

5 УМОВИ ПОВІРКИ ТА ПІДГОТУВАННЯ ДО НЕЇ

5.1 Під час повірки потрібно дотримуватися таких умов:
температура навколишнього середовища:
для приладів 1а, 1-го і 2-го розрядів (20 ± 2) °С
для приладів 3-го розряду (20 ± 5) °С
для приладів 4-го розряду від 10 °С до 35 °С
відносна вологість повітря від ЗО % до 80 %
5.2 Повірку потрібно виконувати за сталої температури навколишнього повітря.
Температуру вважають сталою, якщо її зміна протягом однієї години.не перевищує:
• 0,2 °С для приладів 1а і 1-го розрядів;
• 0,5 °С для приладів 2-го і 3-го розрядів;
• 2 °С для приладів 4-го розряду.
5.3 У приміщенні, де повіряють прилади 1а, 1-го і 2-го розрядів, не повинно бути повітряних і теплових потоків, а також вібрацій.
Прилади 1а, 1-го і 2-го розрядів має бути встановлено на ізольованих фундаментах, кронштей­нах або міцних лабораторних столах.
5.4 Прилади, які можуть нахилятися, потрібно виставити за рівнем у початкове положення.
5.5 Прилад має бути витримано за установленої температури не менше ніж 2 год, у ввімк­неному стані — протягом часу, який установлено в ЕД, або не менше ніж ЗО хв.
5.6 Прилад перед проведенням повірки має бути відградуйований. Градуювання виконують згідно з ЕД.
5.7 Під час повірки потрібно дотримуватися загальних правил безпеки робіт згідно з ГОСТ 12.2.003, а також вимог щодо безпеки, наведених в ЕД на прилад конкретного типу та засоби повірки, що застосовують.
Рівень освітленості на робочих місцях має відповідати вимогам ДБН В.2.5-28.
Параметри мікроклімату на робочих місцях мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
Загальні вимоги щодо пожежної безпеки мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.
5.8 Для приладів, які мають пристрій для подання результатів з меншою дискретністю (не більше ніж 1/5 ціни повірочної поділки є), під час повірки має-бути встановлено дискретність відліку, меншу за ціну поділки. Якщо подібний пристрій використовують, то про це потрібно зазначити у протоколі.

6 ПРОВЕДЕННЯ ПОВІРКИ

6.1 Зовнішній огляд
Під час зовнішнього оглядання має бути встановлено:
• відповідність комплектності приладу ЕД;
• відсутність механічних пошкоджень приладу, пошкоджень лакофарбових і металевих по­криттів приладу;
• відсутність пошкоджень з’єднувальних кабелів;
• відсутність слідів корозії;
• наявність необхідного марковання.
6.2 Опробування
Під час випробовування перевіряють функціонування приладу в режимах зважування, перед­бачених ЕД.
6.3 Контролювання метрологічних характеристик
6.3.1 Контролювання похибки пристрою установлення на нуль
6.3.1.1 Контролювання похибки пристрою установлення на нуль приладу, в якого диск­ретність відліку менша, ніж ціна повірочної поділки, або ціну повірочної поділки не визначено
На приладі встановлюють нульові покази, після чого тричі по черзі навантажують і розван­тажують прилад гирями, маса яких дорівнює (або приблизно дорівнює) 10е, кожен раз фіксуючи покази навантаженого приладу: /1я І2, Із-
Похибку пристрою встановлення на нуль Ео визначають за формулою:
Но =т(/і + /г+/з) -МеГ. (1)
О
Похибка не повинна перевищувати ± 0,5 dE.
6.3.1.2 Контролювання похибки пристрою встановлення на нуль для приладу, який не має пристроїв для індикації показів з меншою ціною поділки (не більше? ніж 0,2е)
На приладі встановлюють нульові покази, після чого на платформу встановлюють вантаж масою Lo, близькою до нуля (наприклад, 10е), і фіксують покази приладу /0. Послідовно додають на платформу додаткові гирі масою 0,1 е доти, доки покази приладу однозначно не збільшаться на одну поділку шкали (/0 + е).
Похибку пристрою встановлення на нуль Ео визначають за формулою:
Ео = М ~ ■*" 0>5 е — AZ-o , (2)
де Д/-о — загальна маса д