ДСТУ 7509:2014
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Газоподібне паливо
Методи відбирання проб
Видання офіційне
Київ
2015
1 РОЗРОБЛЕНО: Національний університет біоресурсів і природокористування України
РОЗРОБНИКИ: О. Григорович; Г. Голуб, д-р техн, наук; С. Драгнєв, канд. техн, наук; В. Дубровін, д-р техн, наук (науковий керівник); О. Дубровіна; Г. Забарний, д-р техн, наук; Б. Кочірко; С. Кудря, д-р техн, наук; П. Кучерук; В. Лісничий, канд. техн, наук; Ю. Матвеев, канд. фіз.-мат. наук; М. Мельничук, д-р біол. наук; В. Поліщук, канд. техн, наук; В. Таргоня, д-р с.-г. наук; В. Тимощук
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 16 вересня 2014 р. № 1111
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю або частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Мінекономрозвитку України
Мінекономрозвитку України, 2015
с.
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Терміни та визначення понять 2
4 Суть методу 2
5 Устатковання та матеріали 2
6 Відбирання проб З
7 Умови відбирання проб 4
8 Вимоги щодо безпеки 4
9 Пакування та маркування 4
10 Транспортування 4
Методи відбирання проб
Методы отбора проб
Sampling methods
Чинний від 2015-01-01
Цей стандарт поширюється на біогази з сільськогосподарських, харчових, комунальних відходів та сміттєзвалищ і встановлює методи відбирання проб зі стаціонарних місткостей та газопроводів у герметичний контейнер продуванням його біогазом.
Стандарт не поширюється на методи відбирання проб для безперервного контролювання складу біогазу.
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 4516:2006 Енергоощадність. Поновлювані джерела енергії. Установки біогазові. Загальні технічні вимоги
ДСТУ ISO 10715:2009 Природний газ. Настанови щодо відбирання проб
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности (ССБП. Шкідливі речовини. Класифікування і загальні вимоги щодо безпеки)
ГОСТ 12.1.010-76 ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования (ССБП. Вибухобезпечність. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.011-78 ССБТ. Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытаний (ССБП. Суміші вибухонебезпечні. Класифікування і методи випробувань)
ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги щодо безпеки)
ГОСТ 18954-73 Прибор и пипетки стеклянные для отбора и хранения проб газа. Технические условия (Прилад та піпетки скляні для відбирання та зберігання проб газу. Технічні умови)
Видання офіційне
ГОСТ 19034-82 Трубки из поливинилхлоридного пластиката. Технические условия (Трубки з полі- вінілхлоридного пластикату. Технічні умови)
ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні.
У цьому стандарті застосовано терміни та визначення понять, подані в ДСТУ ISO 10715, а ще такий:
1.1 полімерний мішок для відбирання проб біогазу (biogas sampling bag)
Полімерна інертна до біогазу гнучка місткість для відбирання, зберігання й транспортування проби біогазу.
Відбирання зразків біогазу проводять непрямим способом із відбиранням проб біогазу з біогазо- вих установок згідно з ДСТУ 4516 або чинним нормативним документом у контейнери для зразків і подальшим дослідженням складу біогазу за допомогою газоаналізаторів.
Пробу біогазу відбирають у контейнер для проби, в якому зберігають до подання її на вхід аналітичного блока газоаналізатора.
5.1 Пробовідбірні лінії
Пробовідбірні лінії мають бути за можливості короткими та невеликого діаметра, що скорочує час продування й обмін біогазу під час відбирання проб.
Для відбирання біогазу пробовідбірні лінії виконують із трубок з внутрішнім діаметром від 2 мм до 4 мм. Матеріал трубок — нержавка сталь.
Пробовідбірні лінії має бути розраховано на робочу температуру та максимальний робочий тиск біогазу, що відбирають.
Проби біогазу, які містять скраплену рідину, відбирають через проміжну місткість та фільтр зі скляної вати для виділення рідини й аерозолів з біогазу до потрапляння його до відбірника проб.
Відбираючи біогаз із місць, де немає надлишкового тиску й ускладнено доступ оператора, дозволено застосування трубок з гнучкого пластикату згідно з ГОСТ 19034, які інертні до біогазу та мають низьку проникність.
5.2 Контейнер для проб
5.2.1 Загальні положення
Як контейнери можна застосовувати скляні піпетки згідно з ГОСТ 18954, полімерні мішки для відбирання проб біогазу згідно з чинним нормативним документом.
Матеріали виготовлення контейнерів — скло, різні види полімерів, що мають низьку проникність та не реагують із біогазом.
Вентилі контейнерів має бути оснащено м’якими ущільнювальними прокладками.
5.2.2 Скляні піпетки
За атмосферного тиску проби біогазу можна відбирати у таровані скляні піпетки номінальної місткості згідно з ГОСТ 18954.
5.2.3 Полімерні мішки
Для відбирання проб біогазу дозволено використання мішків згідно з чинним нормативним документом, виконаних із чотирьох видів полімерного матеріалу:
• мішки з полівінілфториду;
• мішки з фторованого етилен-пропілен співполімеру;
• мішки з 4-поліфойл матеріалу;
• мішки з поліетилентерефталату.
Товщина полімерного матеріалу для мішків повинна бути не менше ніж 25 мкм.
Мішки придатні для використання за температури не вище ніж 60 °С згідно з чинним нормативним документом.
Не рекомендовано заповнювати мішок для відбирання проб більше ніж на 80 % об’єму.
5.3 З’єднувальні трубки
У разі, якщо немає інформації щодо інертності та проникності до біогазу з’єднувальних полімерних трубок, перед використанням вони підлягають випробовуванню атестованими сумішами газів в очікуваних концентраціях.
Застосування гумових з’єднувальних трубок не рекомендовано внаслідок високої реакційної здатності та проникності багатьох компонентів біогазу.
5.4 Допоміжне обладнання
5.4.1 Уловлювач крапель
Уловлювач крапель — металева місткість, що має вхідний та вихідний вентилі для підімкнення до відбірника зразків та лінії відбирання проб. Основним завданням пристрою є відокремлення рідини перед потраплянням біогазу до відбірника проб.
У лінії відбирання проб біогазу не повинно бути зон, у яких може накопичуватися рідина.
5.4.2 Фільтр
Фільтр — металевий патрон з ущільнювальною кришкою, заповнений скляною ватою, призначений для захисту від потрапляння пилу та інших механічних сумішей до проби.
5.4.3 Насоси
Насоси використовують для відбирання проб біогазу з систем низького тиску біогазу, якого недостатньо для продування та заповнення контейнерів для проб.
Відбирання проб біогазу непрямим способом проводять у сухі контейнери методом сухого продування та створення незначного надлишкового тиску (порівняно з нормальним тиском).
6.1 Відбирання піпеткою
Відбирання зразків біогазу за допомогою піпеток проводять так.
6.1.1 Верхній кран піпетки приєднують полімерною трубкою до лінії відбирання зразків біогазу, виготовленою з корозійностійкого матеріалу.
6.1.2 Відкривають нижній, потім верхній крани піпетки, пропускаючи біогаз до повного витиснення повітря (10—15-кратний об’єм піпетки).
6.1.3 Закривають нижній, потім верхній крани піпетки, створюючи незначний надлишковий тиск, та від’єднують її від лінії відбирання проб біогазу.
6.1.4 Перевіряють герметичність піпетки зануренням кранів у місткість з водою.
6.1.5 Маркують відібрану пробу.
6.2 Відбирання у полімерний мішок
Відбирання проб біогазу в полімерний мішок проводять у такому порядку.
6.2.1 Полімерною трубкою з’єднують клапан полімерного мішка для відбирання зразка та клапан газопроводу біогазової установки.
6.2.2 Вмикають газопровід та відкривають клапан полімерного мішка для відбирання проб біогазу. Наповнюють мішок на 80 %, закривають клапан мішка та вимикають газопровід.
6.2.3 Від’єднують полімерний мішок від газопроводу, відкривають клапан і випускають відібрану кількість біогазу. Повторюють процедуру ще два рази.
6.2.4 Після того як через полімерний мішок тричі прогнали біогаз, мішок учетверте приєднують до газопроводу біогазової установки, вмикають газопровід. У мішок відбирають зразок біогазу. Далі закривають клапан мішка, вимикають газопровід, знімають полімерну трубку, що з'єднувала мішок та газопровід біогазової установки.
6.2.5 Маркують відібрану пробу.
6.2.6 Об’єм відібраної проби повинен бути достатнім для контролювання та оцінювання показників біогазу.
7.1 Місце відбирання проби
Пробу біогазу для дослідження його складу та якості відбирають перед або за устаткованням для очищення біогазу.
На вихідному трубопроводі основного потоку біогазу та зі стаціонарних місткостей зразок відбирають через вентиль для відбирання проб. Відбирають проби з дотриманням технологічних режимів роботи біогазової установки.
7.2 Запобігання конденсації
Для запобігання конденсації температуру обладнання та оброблення проби треба підтримувати вище точки роси за будь-якого тиску в системі відбирання зразків.
8.1 Загальні вимоги
Процес відбирання проб біогазу пов’язаний із використанням небезпечних матеріалів, операцій та обладнання. Цей стандарт не розглядає всіх проблем безпеки, пов’язаних з його застосуванням. За практичне створення умов належної санітарії та безпеки й визначення заходів щодо безпеки перед упровадженням цього стандарту відповідають його користувачі. Всі дії з ві