Зміна N 1

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Основи та підвалини будинків і споруд

ҐРУНТИ

Методи радіоізотопного вимірювання щільності та вологості

ДСТУ Б B.2.1-26:2009

Зміна № 1
ИСС «Зодчий» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 10)
Київ
Мінрегіонбуд України
2011

Код УКНД: 13.080.20; 93.020
Основи та підвалини будинків і споруд

ҐРУНТИ

Методи радіоізотопного вимірювання щільності та вологості
1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство "Український державний головнийнауково-дослідний і виробничий інститут інженерно-технічних і екологічних вишукувань УкрНДІІНТВ"
2 ПРИЙНЯТО ТА наказ Міністерства регіонального розвитку та
НАДАНО ЧИННОСТІ: будівництва України від 16.12.2010 р. № 512, чинна з 2011-09-01

ТЕКСТ ЗМІНИ

Зміст, стор. III. Додати до переліку розділів: "Вступ" та "Додаток К Стандартний метод випробування ґрунтів та ґрунтових сумішей радіоізотопними методами для визначення щільності та вологості в природному заляганні (на невеликій глибині)".
Додати до стандарту "ВСТУП" такого змісту:

"ВСТУП

Для створення сучасної нормативної бази у будівельній галузі з урахуванням реальної потреби максимальної уніфікації національних нормативних документів до європейських стандартів в Україні прийнято національні стандарти, які ідентичні до Єврокоду 7: ДСТУ-Н Б EN 1997-1:2010 "Єврокод 7. Геотехнічне проектування. Частина 1. Загальні правила (EN 1997-1:2004, IDT) та ДСТУ H Б EN 1997-2:2010 "Єврокод 7. Геотехнічне проектування. Частина 2. Дослідження і випробування ґрунту (EN 1997-2:2007, IDT), в яких є посилання на методи лабораторних та польових випробувань ґрунтів, що виконуються в різних країнах світу.
Для адаптації національних стандартів на методи випробування ґрунтів у будівництві до європейських стандартів у додатку Ж цього стандарту як довідковий матеріал викладено тотожній переклад американського стандарту ASTM D6938 Standard Test Method for In-Place Density and Water Content of Soil and Soil-Aggregate by Nuclear Methods (Shallow Depth) (Стандартний метод випробування ґрунтів та ґрунтових сумішей радіоізотопними методами для визначення щільності та вологості в природному заляганні (на невеликій глибині), який встановлює методику випробувань та контролю якості при прийманні ущільнених ґрунтів та ґрунтових сумішей".
Додати до стандарту додаток К такого змісту.

"ДОДАТОК К

(довідковий)
СТАНДАРТНИЙ МЕТОД ВИПРОБУВАННЯ ГРУНТІВ ТА ҐРУНТОВИХ СУМІШЕЙ РАДІОІЗОТОПНИМИ МЕТОДАМИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ ТА ВОЛОГОСТІ В ПРИРОДНОМУ ЗАЛЯГАННІ (НА НЕВЕЛИКІЙ ГЛИБИНІ)1)
К.1 Суть методу
Цей метод випробування застосовується для контролю якості та випробувань при прийманні ущільнених ґрунтів та ґрунтових сумішей, що використовуються при будівництві, а також при вишукуваннях та проектуванні. Неруйнівний характер випробування дозволяє проводити багатократні вимірювання на одному й тому ж місці та виконувати статистичний аналіз результатів. Цей стандарт є тотожнім перекладом ASTM D6938-10 Standard Test Method for In-Place Density and Water Content of Soil and Soil-Aggregate by Nuclear Methods (Shallow Depth).
1) Цей метод тестування знаходиться під юрисдикцією Комітету ASTM D18 по ґрунтах та скельних ґрунтах і належить до сфери прямої відповідальності Підкомітету D18.08 із спеціального тестування та контрольного тестування для будівництва.
Видання, яке використовується зараз, було затверджене 1 травня 2010 року. Опубліковане у червні 2010 року. Перший раз затверджене 2006 року. Останнє попереднє видання затверджене 2008 року як документ D6938-08a. DOI: 10.1520/D6938-10.

K.2 Терміни та визначення понять
К.2.1 Для загальних визначень див. Термінологію згідно з D653.
К.2.2 Визначення термінів, що застосовуються у цьому стандарті:
К.2.2.1 вологість масова
Співвідношення маси води, яка знаходиться у порах ґрунту та ґрунтових сумішей, до твердої маси часток цього ж матеріалу, виражене у відсотках (також у деяких наукових джерелах називається гравіметричною вологістю на відміну від об'ємної вологості)
К.2.2.2 джерело (гамма)- випромінювання
Закрите джерело радіоактивного матеріалу, яке виділяє гамма-випромінювання при розпаді
К.2.2.3 джерело нейтронного (випромінювання)
Закрите джерело радіоактивного матеріалу, яке виділяє нейтронне випромінювання при розпаді
К.2.2.4 детектор
Прилад для виявлення та вимірювання радіації
К.2.2.5 зонд
Металевий стрижень, приєднаний до радіоізотопного вимірювального приладу, в якому розміщене радіоактивне джерело або детектор. Стрижень можна заглиблювати на визначену глибину для проведення вимірювання. Зонди, до складу яких входить лише джерело радіоактивності, зазвичай позначаються як "Зонди джерела"
К.2.2.6 комптонівське розсіювання
Взаємодія між гамма-променем (фотоном) та електроном на орбіті, за якої гамма-промінь втрачає енергію і відхиляється в іншому напрямі
К.2.2.7 контрольне обчислення n
Вимірюване детектором вихідне HYPERLINK "http://www.dbn.com.ua/" з начення для конкретного виду випромінювання у зазначеному випробуванні
К.2.2.8 об'ємна вологість
Об'єм води у вигляді відсотка від загального об'єму фунту або породи
К.2.2.9 підготовлені геологічні зразки
Зразки, взяті з ґрунту, скельної породи, бетону або технічних матеріалів, які мають деякі відтворювані однотипні властивості
К.2.2.10 термалізація
Процес "уповільнення" швидких нейтронів через їх зштовхування із атомами малої маси, наприклад, водню
К.2.2.11 щільність ґрунту
Те саме, що й об'ємна щільність (як вона визначається у Термінології D653); загальна маса (порода плюс вода) до загального об'єму ґрунту або ґрунтової суміші
К.2.2.12 щільність сухого ґрунту
Те саме, що й щільність сухого ґрунту або скельного ґрунту (як вона визначається у Термінології D653); маса твердих часток на загальний об'єм ґрунту або ґрунтової суміші
К.2.2.13 радіоізотопний вимірювальний прилад
Прилад, до складу якого входить одне або більше ніж одне радіоактивне джерело, що використовується для вимірювання відповідних властивостей ґрунтів та ґрунтових сумішей.
К.3 Загальні положення
К.3.1 Цей метод випробування описує процедуру вимірювання в польових умовах щільності та вологості ґрунтів та ґрунтових сумішей за допомогою радіоізотопного обладнання. Щільність ґрунту може вимірюватися методом визначення співвідношення між направленим розповсюдженням, зворотним розсіюванням або зворотним розсіюванням/інтервалом випромінювання. Вимірювання вологості (вологи) виконують із поверхні методом зворотного розсіювання незалежно від способу, що використовується для вимірювання щільності.
К.3.2 Цей метод випробування застосовується як швидкісний неруйнівний метод визначення на місці щільності ґрунту (суміші) та щільності сухого ґрунту (суміші) й вологості ґрунту та ґрунтових сумішей.
К.3.3 Щільність – основним характерним вихідним положенням є припущення, що комптонівське розсіювання є визначальною ознакою взаємодії, а матеріал – однорідний.
К.3.4 Вологість – основним характерним вихідним положенням методу є припущення, що наявні в ґрунті та ґрунтових сумішах іони водню знаходяться у формі води, що визначається як вологість методом випробування D2216, а матеріал – однорідний (див. К.4.2).
Примітка. Якість результатів, отриманих цим стандартним методом випробування, залежить від компетентності персоналу, що його виконує, а також від того, наскільки відповідають вимогам обладнання й технічні засоби. Організації, що задовольняють технічні вимоги норм D3740, вважаються компетентними та здатними виконати технічні вимоги щодо випробування/відбору зразків/контролю тощо. Користувачі цього стандарту повинні бути попереджені про те, що дотримання норм D3740 не є гарантією одержання надійних результатів. Надійність результатів залежить від багатьох факторів, а норми D3740 лише забезпечують методами для оцінки деяких із цих факторів.
К.3.5 Граничні умови відносно інтерференцій див. К.4.
К.3.6 Загальна щільність або щільність ґрунтів та ґрунтових сумішей вимірюється послабленим гамма-випромінюванням, за якого, для глибинних замірів, джерело розміщується на заданій глибині 300 мм (12 дюймів), а детектор(и) залишаються на поверхні (деякі вимірювальні прилади можуть давати зворотний напрямок), або зворотним розсіюванням, чи зворотним розсіюванням/ інтервалом випромінювання, при цьому як джерело, так і детектор(и) перебувають на поверхні землі.
К.3.7 Щільність випробовуваного зразка, тобто маса на одиницю об'єму, розраховується через порівняння виміряної швидкості гамма-випромінювання із попередньо визначеними класифікаційними параметрами.
К.3.8 Щільність зразка сухого ґрунту отримують відніманням масової вологості від щільності зразка згідно з К.9. Більшість вимірювальних приладів дає це значення у прямій формі.
К.3.9 Вимірювальний прилад градуюється так, щоб показувати познаки масової вологості ґрунтів або ґрунтових сумішей. Якщо поділити це значення на щільність води, а потім помножити на 100, масова вологість буде еквівалентна об'ємній вологості. Вологість у одиниці об'єму визначається термалізацією або уповільненням швидких нейтронів воднем, який є компонентом води. Джерело нейтронів, як і детектор теплових нейтронів, розташовані на поверхні матеріалу, який випробовується. У технічних та будівельних роботах найбільш широко застосовується вологість, відома як гравіметрична вологість w, що є відношенням маси води у порах породи до загальної маси породи, подана у відсотках.
К.3.10 Наведемо дві різні процедури, які можуть бути використані.
К.3.10.1 Процедура А – описує метод глибинного вимірювання, при якому стрижень джерела гамма-випромінювання через основу вимірювального приладу направляється у підготовлений отвір на бажану глибину. Метод глибинного вимірювання є більш прийнятним.
К.3.10.2 Процедура Б – пов'язана із застосуванням спеціального вимірювального приладу зворотного розсіювання або стрижня джерела у позиції зворотного розсіювання. При цьому джерела гамма й нейтронного випромінювання та детектори знаходяться в одній площині.
К.3.11 Одиниці SI – значення, що наводяться в одиницях SI, необхідно розглядати як стандартні. Значення, виражені у дюймах та фунтах, надаються лише для інформації.
К.3.12 Усі зареєстровані та обчислені значення повинні відповідати вимогам довідника щодо значущого розряду та округлення, прийнятим у нормативному документі D6026.
К.3.13 Процедури, які використовуються для визначення способу збору, реєстрації та обчислення інформації у цьому стандарті розглядаються як галузевий стандарт. Вони також є репре HYPERLINK "http://www.dbn.com.ua/" з ентативними щодо значущого розряду, якого необхідно в цілому дотримуватися. Ці процедури не беруть до уваги зміни матеріалу, мету отримання інформації, дослідження спеціальних призначень або фактори, пов'язані із завданнями користувача, і у загальновживаній практиці значущі розряди наданої інформації збільшують або зменшують відповідно до цих факторів. У цьому стандарті не розглядаються значущі розряди, які використовуються методами аналізу для технічного проектування.
К.3.14 Цей стандарт не має на меті розглянути всі заходи безпеки, що пов'язані з його використанням, якщо такі взагалі існують. Відповідальність за встановлення необхідних заходів безпеки та дотримання заходів охорони здоров'я лежить на користувачеві цього стандарту, як і визначення можливого застосування регулятивних обмежень до початку застосування стандарту.
К.4 Інтерференції
К.4.1 Інтерференції щільності в польових умовах
К.4.1.1 Вимірювання можуть залежати від хімічного складу матеріалів тестування.
К.4.1.2 Вимірювання можуть залежати від неоднорідності фунтів та структури поверхні (див. К.8).
К.4.1.3 На вимірювання у режимі зворотного розсіювання більше впливає щільність та вологість матеріалу у безпосередній близькості від поверхні.
К.4.1.4 Вимірювання у режимі глибинного вимірювання є середньою величиною щільності ґрунту або ґрунтової суміші від нижнього краю вимірювання зондом до вимірювального приладу на поверхні.
К.4.1.5 Частки великого розміру або великі порожнини на шляху від джерела до детектора можуть давати показники більшої або меншої щільності. Якщо допускається наявність неоднорідності ґрунту через його розшарування, скупчення маси або порожнин у породі, місце проведення випробування треба розкопати та провести візуальну перевірку, щоб визначити, чи є матеріал репрезентативним взагалі щодо матеріалів, які знаходяться у цьому місці, а також, чи є необхідною корекція з урахуванням часток, більших за зазначений розмір, відповідно до стандарту D4718.
К.4.1.6 Для методу зворотного розсіювання об'єм, що досліджується, становить приблизно 0,0028 м3 (0,10 фут3) та для методу глибинного вимірювання із глибиною випробування 150 мм (6 дюймів) – 0,0057 м3 (0,20 фут3). Фактичний дослідний об'єм не визначений і змінюється залежно від апаратури та щільності матеріалу.
К.4.1.7 Інші джерела радіоактивності не повинні знаходитися на відстані ближче ніж 9 м (30 футів) від діючого обладнання.
К.4.2 Інтерференції вологості в польових умовах
К.4.2.1 Хімічний склад матеріалу, що випробовується, може впливати на результати вимірювання, тому необхідно проводити відповідні коригування (див. К.8.6). Водень у формах, відмінних від води та вуглецю, призводить до результатів вимірювання, які перевищують реальні величини. Деякі хімічні елементи, наприклад, бор, хлор або кадмій, призведуть до більш низьких значень ніж справжні величини.
К.4.2.2 Вологість, яка вимірюється цим методом випробування, не обов'язково є середньою вологістю у межах об'єму зразка, що використовується для цього випробування. Ураховуючи, що вимірювання проводиться у всіх випадках за допомогою зворотного розсіювання, значення викривляється завдяки впливу вологості матеріалу, що знаходиться найближче до поверхні. Об'єм ґрунту та ґрунтових сумішей, представлених у вимірюванні, не визначений і може коливатися ра HYPERLINK "http://www.dbn.com.ua/" з ом із вологістю матеріалу. У цілому, чим більш вологий матеріал, тим менший об'єм використовується при вимірюванні. Приблизно 50 % типового вимірювання отримують через вологість у верхньому шарі товщиною від 50 мм до 75 мм (від 2 дюймів до 3 дюймів).
К.4.2.3 Інші джерела нейтронів не повинні знаходитися на відстані ближче ніж 9 м (30 футів) від працюючого обладнання.
К.5 Засоби випробування та матеріали
К.5.1 Радіоізотопний вимірювач щільності/вологості – хоча точні деталі конструкції апарата можуть відрізнятися, установка повинна складатися з:
К.5.1.1 Джерела гамма-випромінювання – герметизоване джерело гамма-випромінювання великої енергії, наприклад, цезій або радій.
К.5.1.2 Детектора гамма-випромінювання – будь-який тип детектора гамма-випромінювання, наприклад, лічильник Гейгера-Мюллера.
К.5.1.3 Джерела швидких нейтронів – запаяна суміш радіоактивних матеріалів, наприклад, америцію, радію та матеріали мішені, наприклад, берилій, або емітер нейтронів, наприклад, каліфорній-252.
К.5.1.4 Детектора повільних нейтронів – будь-який тип детектора повільних нейтронів, наприклад, пропорційний лічильник трифториду бору або гелію-3.
К.5.2 Стандартного зразка-фрагмент матеріалу, який використовується для перевірки роботи вимірювальних приладів, корекції послаблення джерела, а також для забезпечення відновлюваних результатів контрольних розрахунків.
К.5.3 Приладу для підготовки місця вимірювання – пластина з прямими краями або інше відповідне знаряддя для вирівнювання, яке можна використовувати для зачищення місця вимірювання до необхідного стану гладкої поверхні, а при використанні методу глибинного вимірювання – для введення напрямного сзтордичжинйя, щоб підготувати перпендикулярний отвір.
К.5.4 Напрямного стрижня – стрижень трохи більшого діаметра, ніж стрижень приладу глибинного вимірювання, що використовується для підготовки отвору на місці вимірювання для введення зонда.
К.5.5 Провідника напрямного стрижня-затискач, який утримує напрямний стрижень перпендикулярно до місця відбору. Як правило, є частиною приладу для підготовки місця вимірювання.
К.5.6 Молота – достатньо важкий для того, щоб ввести стрижень на потрібну глибину з мінімальним деформуванням стінок отвору.
К.5.7 Екстрактора напрямного стрижня – інструмент, який може використовуватися для виведення напрямного стрижня у вертикальному напрямку так, щоб він не деформував отвір при його вилученні.
К.5.8 Ударного зйомника з приєднаним до нього напрямним стрижнем, може також використовуватися як для підготовки отвору у матеріалі, що випробовується, так і для вилучення стрижня без пошкодження отвору.
К.6 Джерела небезпеки
К.6.1 У цих вимірювальних приладах застосовують радіоактивні матеріали, які є небезпечними для здоров'я виконавців вимірювання, якщо не прийняти відповідних запобіжних заходів. Особи, які використовують ці вимірювальні прилади, повинні ознайомитися з прийнятими інструкціями щодо безпеки та державними нормативами.
К.6.2 Чинні інструкції разом із встановленими правилами техніки безпеки, а також інформацією та дотриманням нормативних вимог, для користувачів є обов'язковою частиною проведення робіт та зберігання таких приладів.
К.7 Градуювання
К.7.1 На радіоізотопні вимірювальні прилади для визначення вологості впливає довгострокове старіння джерел радіоактивності, що може змінювати співвідношення між результатами розрахунків та щільністю й вологістю матеріалу. Для введення поправок щодо цього ефекту старіння датчики градуюють за співвідношенням розрахункових значень вимірювання до розрахункових значень, одержаних на стандартному зразку, або до значення інтервалу випромінювання (для методу співвідношення зворотного розсіювання/інтервалом випромінювання).
К.7.2 Градуювання вимірювального приладу виконується на початку кожного дня використання приладу, а реєстрація цих даних має зберігатися протягом часу, необхідного для забезпечення відповідності вимогам К.7.3.2 та К.7.3.3 залежно від того, який з них застосовується. Виконуйте градуювання при розташуванні вимірювального приладу на відстані не менше ніж 9 м (30 футів) від інших радіоізотопних вимірювачів щільності та у місці, віддаленому від великих водних масивів або інших чинників, які можуть впливати на еталонні показники швидкості відліку.
К.7.3 Увімкніть вимірювальний прилад та дайте час для стабілізації його дії відповідно до рекомендацій виробника.
К.7.3.1 Користуючись стандартним зразком, зніміть показник протягом періоду часу, який у чотири або більше разів перевищує звичайний період вимірювання (звичайний період вимірювання становить, як правило, одну хвилину), що складатиме одну перевірку градуювання. Скористайтеся процедурою, рекомендованою виробником приладу, для встановлення відповідності стандартного вимірювання прийнятому діапазону. Якщо виробник не надав спеціальних рекомендацій, використовуйте процедуру, описану у К.7.3.3.
К.7.3.2 Якщо величини наявних значень градуювання виходять за межі, встановлені порівняннями К.7.1 та К.7.2, повторюють перевірку градуювання. Якщо друга перевірка задовольняє порівнянням К.7.1 та К.7.2, вимірювальний прилад вважають таким, що має задовільний експлуатаційний стан:
К.7.3.3 Якщо з будь-якої причини вимірювана щільність або вологість викликають сумніви, протягом дня, виконайте ще одну перевірку градуювання.
К.7.4 Приклад – радіоізотопний вимірювальний прилад, який містить джерело 137Cs для визначення щільності (період піврозпаду дорівнює 11023 дням) та джерело 241Аm:Ве для визначення вологості (період піврозпаду дорівнює 157788 дням), був калібрований 1 березня певного року. На момент калібрування нормативне значення щільності становило 2800 одиниць на хвилину (масштабоване), а нормативне значення вологості дорівнювало 720 одиницям на хвилину (масштабоване). Відповідно до порівнянь К.7.1 та К.7.2, наведених у К.7.3, яким буде допустимий діапазон нормативних результатів на 1 листопада того ж року?

K.8 Проведення випробування
К.8.1 За можливості, місце проведення вимірювання обирають таким, щоб вимірювальний прилад знаходився на відстані щонайменше 600 мм (24 дюйми) від будь-якого об'єкта, розташованого або виступаючого над місцем вимірювання, якщо наявність такого об'єкта може вплинути на результати вимірювання. Кожного разу, коли необхідно зробити виміри у певному місці, в якому не вдається досягти зазначеної відстані, наприклад, у траншеї, виконуйте операції відповідно до інструкцій коригування, що надані виробником.
К.8.2 Місце вимірювання підготовляють у такий спосіб:
К.8.2.1 Видаляють весь пухкий ґрунт або ґрунт із порушеною структурою, а також інший матеріал так, щоб оголилася поверхня матеріалу, який буде випробовуватися.
К.8.2.2 Ділянку поверхні, достатню за розмірами для розміщення вимірювального приладу, вирівнюють або зачищають до гладкого стану, так, щоб забезпечити максимальний контакт між вимірювальним приладом та матеріалом, що випробовується.
К.8.2.3 Глибина максимально допустимої порожнини під вимірювальним приладом не повинна перевищувати 3 мм (1/8 дюйма). Слід використовувати місцеві дрібні фракції або дрібний пісок для заповнення порожнин та одержання рівної поверхні за допомогою твердого прямого леза або іншого придатного інструменту. Товщина заповнювача не повинна бути більшою ніж приблизно 3 мм (1/8 дюйма).
К.8.2.4 Розміщення вимірювального приладу на поверхні матеріалу, який буде випробовуватися, має велике значення для точного вимірювання щільності. Оптимальними є умови, за яких досягається повний контакт між нижньою частиною вимірювального приладу та поверхнею матеріалу, який випробовується. Загальна площа заповнювача не повинна перевищувати приблизно 10 відсотків нижньої частини приладу.
К.8.3 Включають вимірювальний прилад та дають час для введення приладу в стабільний режим (розігрівають), враховуючи рекомендації виробника (див. К.7.3.1).
К.8.4 Процедура А – глибинний замір:
К.8.4.1 Обирають місце випробування, де вимірювальний прилад у положенні випробування буде знаходитися на відстані не менше ніж 150 мм (6 дюймів) від будь-якого вертикального виступу.
К.8.4.2 Роблять перпендикулярний до підготовленої поверхні отвір, використовуючи напрямний стрижень та провідник напрямного стрижня. Отвір повинен бути щонайменше на 50 мм (2 дюйми) глибшим за глибину планованого вимірювання і мати такий напрямок, щоб ведення зонду не викликало відхилів вимірювального приладу від площини підготовленої ділянки.
К.8.4.3 Позначають місце випробування для розміщення вимірювального приладу на ділянці вимірювання та співвідносять напрямок стрижня із отвором. Якщо є рекомендації виробника щодо цієї операції, слід скористатися ними.
К.8.4.4 Обережно виймають інструмент для утворення отвору, так, щоб не викривити отвір, не зіпсувати поверхню й не дати сипучому матеріалу потрапити до отвору.
Примітка 1. Необхідно бути обережним при підготовці отвору доступу в однорідних незв'язних сипучих ґрунтах. Порушення щільності оточуючих ґрунтів при утворенні отвору впливає на результати вимірювання.
К.8.4.5 Вимірювальний прилад встановлюють на матеріал, який буде випробовуватись, намагаючись створити максимальний контакт поверхонь, як це описано вище у К.8.2.4.
К.8.4.6 Вводять зонд у отвір на потрібну глибину. Легенько потягують зонд у зворотному напрямку, або край детектора, так, щоб задня сторона зонда була у безпосередньому контакті з поверхнею отвору на шляху проходження гамма-випромінювання.
Примітка 2. Рекомендується для безпеки не виводити зонд, який має у своєму складі радіоактивне джерело, за межі його захисного положення до того, як він буде розміщений на місці проведення випробування. Напрямляють зонд, якщо це можливо, так, Щоб він розмістився безпосередньо в отворі для випробування з його захисного положення.
К.8.4.7 Усі інші джерела радіоактивного випромінювання повинні розміщуватися на відстані щонайменше 9 м (30 фунтів) від вимірювального приладу, щоб не вплинути на результати вимірювання.
К.8.4.8 Якщо вимірювальний прилад має регулятор глибин, його встановлюють на таку саму глибину, як і зонд.
К.8.4.9 Фіксують та реєструють один або кілька показників щільності та вологості за одну хвилину. Знімають показник щільності ґрунту безпосередньо на місці та визначають його за допомогою кривої калібрування або заздалегідь складеної таблиці.
К.8.4.10 Знімають показник вологості безпосередньо або визначають його за допомогою кривої калібрування або заздалегідь складеної таблиці.
К.8.5 Процедура Б – процедура зворотного розсіювання або співвідношення зворотного розсіювання/інтервал випромінювання:
К.8.5.1 Встановлюють вимірювальний прилад у надійне положення (див. примітку 1).
К.8.5.2 Необхідно дотримуватися, щоб усі інші джерела радіоактивного випромінювання знаходилися на відстані не менше ніж 9 м (30 футів) від приладу і не впливали на результати вимірювання.
К.8.5.3 Встановлюють прилад у положення зворотного розсіювання ЗР.
К.8.5.4 Фіксують та реєструють одну або кілька груп показників щільності та вологості за одну хвилину. При використанні методу співвідношення зворотного розсіювання/інтервалу випромінювання дотримуються інструкцій виробника щодо налагодження вимірювального приладу. Знімають таку саму кількість показників за прийнятий період часу вимірювання у положенні інтервалу випромінювання, як і при стандартному положенні зворотного розсіювання. Визначають розрахунком співвідношення інтервалу випромінювання, діленням числа показників за хвилину, одержаних у положенні інтервалу випромінювання, на число показників за хвилину, одержаних при стандартному положенні. Багато приладів мають внутрішні механізми для автоматичного підрахунку співвідношення інтервалу випромінювання та щільності ґрунту.
К.8.5.5 На місці залягання знімають показник щільності та визначають його за допомогою кривої калібрування або заздалегідь складеної таблиці.
К.8.5.6 Знімають показник вологості та визначають його за допомогою кривої калібрування або заздалегідь складеної таблиці (див. К.8.6).
К.8.6 Введення поправки на вологість та частки, більші за допустимі розміри.
К.8.6.1 Для правильного користування вимірювальним приладом та одержання точних величин вологості та щільності сухого ґрунту необхідно у відповідних випадках вводити обидві поправки.
Перш ніж використати отримане за допомогою приладу значення вологості на будь-якому новому матеріалі, це значення слід перевірити порівнянням із іншим методом ASTM, наприклад, методами випробування згідно з D2216, D4643, D4944 або D4959. По мірі деталізації користувач повинен відібрати додаткові зразки з ділянки під вимірювальним приладом та виконати порівняльне випробування для підтвердження отриманих за допомогою вимірювального приладу значень вологості. Всі виробники вимірювальних приладів наводять процедуру для коригування значень вологості, отриманих за допомогою вимірювального приладу.
К.8.6.2 За наявності часток із розмірами, більшими за допустимі, вимірювальний прилад можна обернути навколо осі зонда з метою одержання додаткових показників для контролю. Якщо є сумніви щодо наявності таких часток, рекомендується відібрати зразки матеріалів під вимірювальним приладом для перевірки наявності та відносного вмісту часток із розмірами, більшими за допустимі. Потім виконують коригування вологості та щільності ґрунту щодо наявності часток породи згідно з D4718.
К.8.6.3 При відборі зразків для коригування вологості або щодо часток із розмірами, більшими за допустимі, зразок відбирають з товщі, розташованої безпосередньо під вимірювальним приладом. Розмір товщі має бути діаметром приблизно 200 мм (8 дюймів), а її товщина дорівнює глибині встановлення зонда при застосуванні методу глибинного заміру або приблизно 75 мм (3 дюйми) глибини при застосуванні методу зворотного розсіювання.
К.9 Обробка результатів вимірювання
К.9.1 Визначають щільність ґрунту (суміші)
К.9.1.1 Більшість вимірювальних приладів надає значення безпосередньо у кг/м3 (фунт/фут3). Якщо показник щільності зчитується як "число разів", визначають щільність ґрунту на місці залягання за допомогою цього показника та попередньо встановленої кривої калібрування або таблиці щодо щільності.
К.9.1.2 Реєструють щільність із точністю до найближчого 1 кг/м3 (0,1 фунт/фут3).
К.9.2 Вологість
К.9.2.1 Використовують вимірювальний прилад для зчитування вологості, w, якщо прилад перетворює на таке значення.
К.9.2.2 Якщо вимірювальний прилад визначає щільність води на одиницю об'єму у кг/м3 (фунт/фут3), гравіметричну вологість w y відсотках обчислюють за формулами:
К.9.2.3 Якщо показник вологості надається як "число разів", за допомогою цього показника та попередньо встановлених кривої калібрування або таблиці визначають масову вологість. Потім переводять у гравіметричну вологість відповідно до К.9.2.2.
К.9.2.4 Фіксують вологість із точністю до найближчого 0,1 %.
К.9.3 Визначення щільності сухого ґрунту за допомогою одного із наведених нижче методів
К.9.3.1 Якщо вологість одержана радіоізотопними методами, використайте показники вимірювального приладу безпосередньо для щільності сухого ґрунту в кг/м3 (фунт/фут3). Значення можна також обчислити за формулою:
К.9.3.4 Фіксують щільність сухого ґрунту з точністю до найближчого 1 кг/м3 (0,1 фунт/фут3).
К.9.4 Визначення щільності у відсотках
К.9.4.1 Іноді може бути необхідним виразити щільність сухого ґрунту в місці залягання як відсоткове значення відносно лабораторної щільності, визначеної методами D698, D1557, D4253 або D4254. Це співвідношення можна обчислити, поділивши щільність сухого ґрунту, визначену на місці залягання на максимальне лабораторне значення щільності сухого ґрунту та помноживши на 100. Методики обчислення відносної щільності наведені у методі D4254, який вимагає також виконання методу D4253. Коригування щодо матеріалів із частками з розмірами, більшими за допустимі, якщо це потрібно, виконують відповідно до D4718.
К.10 Звіт (листки даних випробування, форма(и), кінцевий(і) звіт(и))
К.10.1 Звітні матеріали за польовими даними повинні включати, як мінімум наступне:
номер випробування або його познаку;
місце проведення випробування (наприклад, номер позиції, або GPS, координати або іншу інформацію для ідентифікації);
описання матеріалу на основі візуальних даних;
номер шару матеріалу, висотну відмітку або глибину;
прізвище(а) виконавця(ів);
випуск, модель та серійний номер вимірювального приладу;
метод випробування, метод А (глибинний замір та глибини випробування) або метод Б (зворотне розсіювання, зворотне розсіювання/інтервал випромінювання);
інформацію щодо градуювання та наладки на день виконання випробування;
коригування, що внесені до зафіксованих значень та причини такого коригування (тобто, розміри часток, більші за допустимі, вологість).
максимальне лабораторне значення щільності в кілограмах на кубічний метр або фунтах на кубічний фут;
щільність сухого ґрунту (суміші) в кілограмах на кубічний метр або фунтах на кубічний фут;
щільність ґрунту (суміші) в кілограмах на кубічний метр або фунтах на кубічний фут;
вологість у відсотках;
щільність у відсотках.
К.10.2 Заключний звіт (мінімальна необхідна інформація):
номер випробування;
серійний номер вимірювального приладу;
місце проведення випробування (наприклад, номер позиції, або GPS, координати або іншу інформацію для ідентифікації);
номер шару, висотну відмітку або глибину;
вологість (вміст води) у відсотках;
максимальне значення лабораторної щільності в кілограмах на кубічний метр або фунтах на кубічний фут;
результат обчислення щільності сухого ґрунту (суміші) в кілограмах на кубічний метр або фунтах на кубічний фут;
щільність у відсотках;
прізвище(а) виконавця(ів).
К.11 Точність та систематична похибка
К.11.1 Точність
К.11.1.1 Точність вимірювання щільності ґрунту.
Критерії для висновків щодо можливості прийняття результатів випробування щільності ґрунту, отриманих за допомогою цього методу випробування, наведені у таблиці К.11.12). Наведені значення базуються на міжлабораторних дослідженнях, в яких перевірялися п'ять зон проведення випробування з ґрунтами, які мають щільність ґрунту, що наведена у другому стовпчику, за допомогою восьми різних радіоізотопних вимірювальних приладів та операторів. На кожному місці залягання щільність ґрунту вимірювалася кожним із приладів тричі.
Таблиця К.11.1 – Результати статистичного аналізу (щільність ґрунту)1
Глибинний замір:
Мате-ріал2 Середнє значення кг/м3 (фунт/фут3) Стандартний відхил кг/м3 (фунт/фут3) Гранична різниця між двома результатами випробування кг/м3 (фунт/фут3)3

Повторю-ваність Відтворюва-ність 95% повторюва-ність 95 % відтворюва-ність
ML 2084(130,1) 7,4 (0,46) 12,3(0,77) 21 (1,3) 34(2,1)
CL 1837(114,7) 5,4 (0,34) 10,6(0,66) 15 (0,9) 30(1,9)
SP 1937(120,9) 4,2 (0,26) 11,0(0,68) 12(0,7) 31 (1,9)
Зворотне розсіювання:
ML 1997(124,6) 16,0(1,00) 32,0 (2,00) 45 (2,8) 90 (5,6)
1 Інформація, що використовувалася для встановлення цього визначення точності, взята із Звіту про наукову роботу, який можна отримати в управлінні ASTM2).
2 Матеріали розрізняються за видами ґрунту. Визначення видів ґрунтів наведені в D2487 та D2488.
3 Два окремих показника на одному й тому ж місці випробування при постійному орієнтуванні та параметрах наладки вимірювального приладу.

2) Додаткова інформація знаходиться у міжнародному управлінні ASTM і може бути отримана через запит Звіту з наукових досліджень RR:D18-1004.
К.11.1.2 Точність вимірювання масової вологості
Критерії для висновків щодо можливості прийняття результатів випробування на масову вологість, отриманих за допомогою цього методу випробування, наведені у таблиці К.11.2. Наведені значення базуються на міжлабораторних дослідженнях, в яких перевірялися п'ять зон проведення випробувань з ґрунтами, що мають значення масової вологості, і наведені у другому стовпчику, за допомогою восьми різних радіоізотопних вимірювальних приладів та операторів. Масова вологість на кожному місці залягання вимірювалася кожним із приладів тричі.
Таблиця К.11.2 – Результати статистичного аналізу (масова вологість)1
Мате-ріал2 Середнє значення кг/м3 (фунт/фут3) Стандартний відхил кг/м3 (фунт/фут3) Гранична різниця між двома результатами випробування кг/м3 (фунт/фут3)3

Повторю-ваність Відтворюва-ність 95 % повторюва-ність 95% відтворюва-ність
ML 313(19,6) 5,7 (0,36) 8,1 (0,50) 16(1,0) 23(1,4)
CL 193(12,1) 6,1 (0,38) 8,5 (0,53) 17(1,1) 24(1,5)
SP 320 (20,0) 4,3 (0,27) 10,3(0,64) 12.(0,7) 29(1,8)
1 Інформація, що використовувалася для встановлення цього визначення точності, взята із Звіту про наукову роботу, який можна отримати в управлінні ASTM2).
2 Матеріали розрізняються за видами ґрунту. Визначення видів ґрунтів наведені в D2487 та D2488.
3 Два окремих показника на одному й тому ж місці випробування при постійному орієнтуванні та параметрах наладки вимірювального приладу.

2) Додаткова інформація знаходиться у міжнародному управлінні ASTM і може бути отримана через запит Звіту з наукових досліджень RR:D18-1004.
К.11.1.3 Точність вимірювання вологості
Критерії для висновків щодо можливості прийняття результатів випробування на вологість, отриманих за допомогою цього методу випробування, наведені у таблиці К.11.3. Наведені значення базуються на міжлабораторних дослідженнях, в яких перевірялися п'ять зон проведення випробувань з ґрунтами, що мають вологість, наведену в другому стовпчику, за допомогою восьми різних радіоізотопних вимірювальних приладів та операторів. Вологість на кожному місці залягання вимірювалася кожним із приладів тричі.
Таблиця К.11.3 – Результати статистичного аналізу (вологість, %)1
Мате-ріал2 Середнє значення % Стандартний відхил % Гранична різниця між двома результатами випробування %3

Повторю-ваність Відтворюва-ність 95% повторю-ваність 95% відтворюва-ність
ML 17,7 0,39 0,59 1,1 1,7
CL 11,8 0,40 0,58 1,1 1,6
SP 19,8 0,32 0,81 0,9 2,3
1 Інформація, що використовувалася для встановлення цього визначення точності, взята із Звіту про наукову роботу, який можна отримати в управлінні ASTM2).
2 Матеріали розрізняються за видами ґрунту. Визначення видів ґрунтів наведені в D2487 та D2488.
3 Два окремих показника на одному й тому ж місці випробування при постійному орієнтуванні та параметрах наладки вимірювального приладу.

2) Додаткова інформація знаходиться у міжнародному управлінні ASTM і може бути отримана через запит Звіту з наукових досліджень RR:D18-1004.
К.11.2 Похибка вимірювання
Для цих методів випробування не існує прийнятих еталонних значень, тому похибки вимірювання визначити неможливо.
К.13 Калібрування та повірка
К.13.1 Калібрування та повірка при вимірюваннях щільності ґрунту
К.13.1.1 Калібрування
Вимірювальні прилади повинні проходити калібрування перед початком робіт та після всіх ремонтних операцій, що можуть вплинути на параметри вимірювального приладу або попереднє калібрування. Для того щоб не вийти за межі зазначених допустимих відхилів, описаних у К.13.2, необхідно проводити повірку кривих калібрування, таблиць або коефіцієнтів еквівалентності не рідше, ніж кожні 12 місяців. Щоразу при невідповідності цим допускам вимірювальний прилад має пройти калібрування для встановлення нових кривих калібрування, таблиць або коефіцієнтів еквівалентності. Якщо власник приладу не встановлює свою процедуру повірки, вимірювальний прилад підлягає калібруванню не рідше ніж один раз на 12 місяців.
К.13.1.1.1 Відповідні характеристики змін роботи приладу повинні знаходитися у межах ±16 кг/м3 (±1,0 фунт/фут3) на тих зразках матеріалу, які використовувалися для калібрування вимірювального приладу. Таке калібрування може проводитися виробником, користувачем або незалежним торговим агентом. На реакцію радіоізотопного вимірювального приладу впливає хімічний склад вимірюваних матеріалів. Ця відповідна зміна показника приладу має братися до уваги при визначенні щільності зразка матеріалу. Метод, що застосовується для калібрування повинен бути здатним створювати загальну криву, яка покриває весь діапазон щільності матеріалів, які треба випробовувати у польових умовах. Щільність зразка(ів) визначається так, щоб встановлені допустимі відхили результатів вимірювання не перевищували 0,2 % вимірюваної щільності зразка.
К.13.1.1.2 Щільність зразка(ів), що використовуються для калібрування або перевірок калібрування необхідно відновлювати або повіряти не рідше ніж раз на п'ять років. Значення щільності встановленого(их) каліброваного(их) зразка(ів) матеріалу, який може змінювати протягом часу свою щільність або вологість, наприклад ґрунт, бетон або скельна порода, повинні бути відновлені або повірені протягом часу не довше ніж 12 місяців.
Примітка 1. Зміни умов фонового рівня або розміщення зразків, що використовуються для калібрування або перевірки калібрування, можуть впливати на вимірювання по цих зразках. Необхідно слідкувати за додержанням однорідності умов при калібруванні вимірювальних приладів або перевірці калібрування приладів.
К.13.1.1.3 Необхідно отримати достатню інформацію по кожному із зразків щільності для забезпечення щонайменше половинної точності вимірювань приладу, що є необхідною при польових випробуваннях, вважаючи, що вимірювання у польових умовах тривають одну хвилину, а для калібрування потрібен проміжок часу чотири хвилини або еквівалентні співвідношення. Інформація може бути представлена у формі діаграми, таблиці, порівняльних коефіцієнтів або зберігатися у приладі, щоб можна було перетворити число вимірів на щільність.
К.13.1.1.4 Метод та процедури випробування, що використовуються при встановленні даних щодо швидкості вимірювань при калібруванні, повинні бути такими самими, як і ті, що використовувалась для одержання інформації щодо швидкості вимірювання у польових умовах.
К.13.1.1.5 Тип матеріалу, фактична щільність або встановлена щільність всіх зразків для калібрування, що використовуються для встановлення або повірки калібрування вимірювального приладу, повинні бути визначені як частина інформації калібрування для кожної глибини вимірювання.
К.13.1.1.6 Зразки для калібрування за розмірами повинні бути достатніми для того, щоб швидкість підрахунку не змінювалася, якщо розміри зразка збільшаться у будь-якому вимірі.
Примітка 2. Мінімальні розміри поверхні приблизно 610 мм × 430 мм (24 дюйми × 17 дюймів) виявилися задовільними. Для методу зворотного розсіювання мінімальна глибина 230 мм (9 дюймів) є прийнятною; а для методу глибинного вимірювання необхідна глибина не менше ніж на 50 мм (2 дюйми) більше, ніж найбільший показник глибини проникнення зонду. Для методу зворотного розсіювання/інтервалу випромінювання треба розглядати більшу площу поверхні. Для зразків із меншою, за вказані розміри, шириною або глибиною, користуються рекомендаціями виробника щодо установки та експлуатації.
Найбільш придатними зразками матеріалу, що були встановлені для калібрування, виявилися такі речовини як магній, алюміній, алюміній/магній, граніт та вапняк. Ці зразки використовувалися у поєднанні одне з одним, та інформацією щодо попередніх кривих, а також разом з іншими підготовленими зразками для досягнення точності та надійності калібрування.
К.13.1.2 Повірка
Метод, що використовується для повірки, повинен бути здатним підтвердити точність загальної кривої калібрування, що представляє діапазон щільності матеріалів, які повинні випробовуватися у польових умовах. Процес повірки та отримані в результаті повірки допуски глибини, на якій буде застосовуватися вимірювальний прилад, повинні бути офіційно зареєстровані та задокументовані. Якщо процес повірки встановить відхил за межами вказаних допусків, прилад необхідно калібрувати.
К.13.1.2.1 Відповідні характеристики повірки роботи приладу повинні знаходитися у межах ±32 кг/м3 (±2,0 фунт/фут3) у масиві(ах) встановленої щільності на всіх глибинах калібрування.
К.13.1.2.2 За допомогою процедури, що описана в К.13.3.1.1 або К.13.3.1.2, забезпечують щонайменше половинну точність вимірювань приладом, що необхідна при польових випробуваннях, вважаючи, що вимірювання у польових умовах тривають одну хвилину, а для калібрування або встановлення відношень еквівалентності витрачається чотири хвилини.
К.13.1.2.3 Калібрування вимірювального приладу може бути перевірено на зразку(ах) для калібрування, який(і) використовувався для калібрування приладу або на підготовлених зразках.
К.13.1.2.4 Можна використовувати підготовлений(і) зразок(и) ґрунту, скельної породи, бетону та технічний(і) зразок(и), який має характеристики відновлюваної однорідності, але при цьому необхідно встановити значення щільності та мінімізувати зміни щільності та вологості, які відбуваються з часом.
К.13.1.2.5 Значення щільності підготовленого(их) зразка(ів) визначають у такий спосіб, щоб стандартна оцінка похибки результатів вимірювання не перевищувала 0,5 % значення щільності вимірюваного зразка.
К.13.1.2.6 Відновлювати або повіряти значення щільності підготовленого(их) зразка(ів) ґрунту, скельної породи, бетону та технічного(их) зразка(ів), що може з часом змінювати свою щільність або вологість, необхідно виконувати не рідше ніж один раз на 12 місяців.
К.13.1.2.7 Метод, що використовується для встановлення або повірки значень щільності підготовленого(их) зразка(ів) повинен бути визначений як частина інформації за результатами повірки.
К.13.1.2.8 Усі вимірювальні прилади повинні проходити перевірку або калібрування не рідше ніж один раз на 12 місяців.
К.13.2 Калібрування та повірка при вимірюваннях вологості
К.13.2.1 Калібрування
Вимірювальні прилади повинні проходити калібрування перед початком робіт та після всіх ремонтних операцій, які можуть вплинути на параметри вимірювального приладу або існуюче калібрування. Для того, щоб не вийти за межі зазначених допустимих відхилів, описаних у К.13.2.2, необхідно проводити повірку кривих калібрування, таблиць або коефіцієнтів еквівалентності не рідше ніж кожні 12 місяців. Щоразу за невідповідності цим допускам вимірювальний прилад має пройти калібрування для встановлення нових кривих калібрування, таблиць або коефіцієнтів еквівалентності. Якщо власник приладу не встановлює свою процедуру повірки, вимірювальний прилад підлягає калібруванню не рідше ніж один раз на 12 місяців.
К.13.2.1.1 Відповідні характеристики змін роботи приладу повинні знаходитися у межах 16 кг/м3 (1 фунт/фут3) на тих зразках матеріалу, які використовувалися для калібрування вимірювального приладу. Таке калібрування може проводитися виробником, користувачем або незалежним торговим агентом. Крива калібрування може бути встановлена за допомогою кількості вимірювань та вологості стандартних зразків, попередньої заводської інформації про криву або попередніх даних. Через вплив хімічного складу калібрування, надане виробником разом із вимірювальним приладом, не може бути використане для всіх матеріалів. Воно буде точним для двоокису кремнію та води, а тому калібрування необхідно повірити та налаштувати, за необхідності, відповідно до К.13.2.2.
К.13.2.1.2 Відновлювати або повіряти встановлені значення вологості зразків, що використовуються для калібрування або повірки калібрування, виконують із частотою, яка рекомендована виробником цих зразків. Значення вологості зразків, підготовлених із матеріалів, які можуть із часом змінювати свою щільність або вологість, наприклад ґрунт, бетон або скельні породи, повинні відновлюватися або проходити повірку не рідше ніж один раз на 12 місяців.
К.13.2.1.3 Усі зразки для калібрування повинні бути достатніми за розмірами для того, щоб швидкість підрахунку не змінювалася, якщо розміри зразка збільшаться у будь-якому вимірі.
Примітка. Розміри приблизно 610 мм × 460 мм × 200 мм (приблизно 24 дюйми × 18 дюймів × 8 дюймів) виявилися задовільними. Для зразків із шириною або довжиною, меншою ніж наведені розміри, користуються рекомендаціями виробника для відповідної установки та експлуатації.
К.13.2.1.4 Готують однорідний зразок водовмісних речовин, які мають однакову масову вологість, визначену методом порівняння (за допомогою радіоізотопного вимірювального приладу) із пробою насиченого кварцового піску, підготовленою згідно з К.13.2.1.3. Металеві фрагменти, які використовуються для калібрування щільності ґрунту, наприклад, магнієві або алюмінієві, являють собою зручний зразок відліку для вимірювання масової вологості. Зразок із розташованих по черзі листів алюмінію або магнію та поліетилену, призначений для вимірювання високої масової вологості.
К.13.2.1.5 Готують контейнери пресованого матеріалу із вологістю, визначеною висушуванням у печі (див. D2216), та щільністю ґрунту, розрахованою за масою матеріалу та внутрішніми розмірами контейнера. Масова вологість Мm у кілограмах на кубічний метр (фунтах на кубічний фут) може обчислюватись за формулою:
К.13.2.1.6 Якщо немає жодного з вищеописаних зразків для калібрування, вимірювальний прилад можна прокалібрувати на як мінімум трьох спеціально обраних місцях де проектується виконання випробування щодо визначення щільності, в яких ґрунти знаходяться в декількох різних станах вологості. Обрані місця для випробування повинні являти собою діапазон вологості, на якому здійснюється калібрування. На кожній з ділянок випробування необхідно провести не менше трьох радіоізотопних вимірювань, які можна повторити. Щільність у кожному такому місці має бути перевірена вимірюванням за допомогою каліброваного обладнання відповідно до процедури, що описана в цьому стандарті або в D1556, D2167, D2937. Вологість матеріалу на кожному з місць випробування визначається за допомогою методу випробування D2216. Користуються середнім значенням показників, які можуть бути повторені, у якості значення точки калібрування на кожному місці випробування.
К.13.2.2 Повірка
Метод, що використовується для повірки, повинен давати можливість підтверджувати точність загальної кривої калібрування, яка зображує вологість ґрунтів, що випробовуються у польових умовах. Процес повірки та отримані допуски повинні бути офіційно зареєстровані та задокументовані. Якщо процесом повірки встановлена похибка за межі зазначених допусків, необхідно встановити нові криві калібрування, таблиці або коефіцієнти еквівалентності.
К.13.2.2.1 Повіряють діюче калібрування шляхом зняття достатньої кількості вимірювань на одному або більше ніж одному зразку матеріалу встановленої вологості, щоб забезпечити точність наявного калібрування у межах ±16 кг/м3 (±1 фунт/фут3). Зразок(и) із встановленою вологістю підготовляють згідно з К.13.2.1.4 та К.13.2.1.5.
К.13.2.2.2 Необхідно отримати обґрунтовані дані щодо забезпечення точності вимірювань приладу не менше ніж половина точності вимірювань приладу, яка є необхідною при польових випробуваннях, вважаючи, що вимірювання у польових умовах тривають одну хвилину, а для калібрування потрібно чотири хвилини або еквівалентні співвідношення.
К.13.2.2.3 Для калібрування може застосовуватися зразок(и), який(і) використовують для встановлення параметрів калібрування, а також підготовлені зразки.
К.13.2.2.4 Дозволяється використовувати підготовлений(і) зразок(и), який має характеристики відновлюваної однорідності, але при цьому треба звертати увагу на мінімізацію змін щільності та вологості протягом часу.
К.13.2.2.5 Встановлена вологість зразка(ів), який використовується для повірки вимірювального приладу, повинна фіксуватися як елемент даних повірки.
К.13.2.2.6 Всі вимірювальні прилади слід повіряти або калібрувати не рідше ніж один раз на 12 місяців.
К.13.2.3 Додаткова інформація щодо калібрування вимірювального приладу наведена в D7013, посібник з технічних вимог щодо калібрування засобів для радіоізотопного вимірювання вологості та щільності.
К.13.3 Точність вимірювального приладу
К.13.3.1 Точність вимірювального приладу визначається як зміна щільності або масової вологості, що відбувається відповідно до однієї стандартної зміни при вимірюванні через випадкове затухання джерела радіоактивності. Слід вказувати щільність матеріалу та період часу вимірювання.
Обчислення виконують відповідно до К.13.3.1.1 або К.13.3.1.2. Для визначення щільності ґрунту використовують матеріал, який має щільність 2000 ± 80 кг/м3 (125,0 ± 5,0 фунт/фут3). Типовими значеннями точності P будуть значення більше ніж 10 кг/м3 (0,6 фунт/фут3) при зворотному розсіюванні або зворотному розсіюванні/інтервалі випромінювання та більше ніж 5 кг/м3 (0,3 фунт/фут3) для глибинного заміру, який виконується на глибині 15 см (6 дюймів). Використовують значення масової вологості 160 ± 10 кг/м3 (10,0 ±0,6 фунт/фут3) для визначення кутового коефіцієнта та швидкості вимірювань. Значення P зазвичай є меншим ніж 4,8 кг/м3 (0,3 фунт/фут3).
К.13.3.1.1 Визначення ступеня точності вимірювального приладу за методом кутового коефіцієнта.
Ступінь точності вимірювального приладу системи P обчислюється за кутовим коефіцієнтом кривої калібрування S, та стандартним відхилом σ сигналів (зареєстрованих гамма-променів або визначених нейтронів) в одиничних імпульсах за хвилину (імпульс/хв), за формулою:
Примітка. Отримані вимірювальним приладом імпульси можуть бути перераховані. Перехідні коефіцієнти необхідно уточнювати у виробника.
К.13.3.1.2 Визначення ступеня точності вимірювального приладу методом повторюваності. Визначте стандартний відхил 20 або більше показників, що повторюються, кожний протягом однієї хвилини, не переміщаючи прилад у проміжках між зняттям показників. Обчисліть стандартний відхил отриманих показників приладу. Це й буде значенням точності приладу.
К.13.4 Поправка на природну вологість
К.13.4.1 Калібрування слід звірити за попередньо виконаними вимірюваннями на матеріалах, які різко відрізняються від типів матеріалу, що випробовувався раніше для знаходження поправок, тобто калібрування. Зразки матеріалу відбирають відповідно до К.13.2.1.5 або К.13.2.1.6. Об'єм води має бути у межах ±2 % вологості, визначеної оптимальною, при вимірюванні щільності цих матеріалів. Визначають вологість w. Додатково до методу, наведеного у К.13.2.1.6, можна застосовувати мікрохвильову піч або нагрівач прямого обігріву для висушування ґрунтів, які є не чутливими до згоряння органічних речовин. Рекомендується виконати мінімум три співставлення, а виміряна середня величина використовується у якості коефіцієнта корекції.
К.13.4.2 Контейнер(и) для матеріалу, відібраного на ділянці досліджень для випробування на щільність, повинні виготовлятися згідно з К.13.2.1.5.
К.13.4.3 Місце(я) випробування, тобто матеріал для визначення щільності вибирається відповідно до К.13.2.1.6.
К.13.4.4 Метод та процедури перевірки, що застосовуються для отримання швидкості відліку при встановленні похибки, повинні бути такими самими, що використовуються при вимірюванні вологості випробовуваного матеріалу.
К.13.4.5 Середнє значення різниці у вологості випробовуваних зразків, що визначалася згідно з К.13.2.1.5 або К.13.2.1.6, та виміряні за допомогою приладу значення, використовуються в якості коефіцієнта корекції при польових вимірюваннях. У багатьох каліброметрах застосовуються мікропроцесори, що технічно забезпечують введення стандартної поправки, яка розраховується за відносними показниками вологості, як відсотковий вміст від щільності сухого ґрунту (суміші), тому виключається необхідність визначати різницю щодо масових одиниць води."

"БІБЛІОГРАФІЯ

Стандарти ASTM3):
D653 Terminology Relating to Soil, Rock, and Contained Fluids (Термінологія ґрунтів, скельнихпорід та рідин, що вміщують)
D698 Test Methods for Laboratory Compaction Characteristics of Soil Using Standard Effort (12400 ft-lbf/ft3 (600 kN-m/m3)) (Методи лабораторного визначення характеристик ущільнення ґрунту, застосовуючи стандартні напруження (12400 фут-фунт/фут3 (600 кН-м/м3)))
D1556 Test Method for Density and Unit Weight of Soil in Place by Sand-Cone Method (Метод визначення щільності та питомої ваги ґрунту в природному заляганні при застосуванні методу піщаного конусу)
D1557 Test Methods for Laboratory Compaction Characteristics of Soil Using Modified Effort (56,000 ft-lbf/ft3 (2,700 kN-m/m3)) (Методи лабораторного визначення характеристик ущільнення ґрунту, застосовуючи ефективні напруження (56,000 фут-фунт/фут3 (2,700 кН-м/м3)))
D2167 Test Method for Density and Unit Weight of Soil in Place by the Rubber Balloon Method (Метод визначення щільності та питомої ваги ґрунту в природному заляганні методом резинового балону)
D2216 Test Methods for Laboratory Determination of Water (Moisture) Content of Soil and Rock by Mass (Методи лабораторного визначення вологості (вологи) за масою у ґрунті та скельних породах)
D2487 Practice for Classification of Soils for Engineering Purposes (Unified Soil Classification System) (Технологія класифікації ґрунтів для інженерних цілей (Уніфікована система класифікації ґрунтів))
D2488 Practice for Description and Identification of Soils (Visual-Manual Procedure) (Технологія описання та ідентифікації ґрунтів (візуально-ручний метод))
3) Для ознайомлення зі стандартами ASTM відвідайте веб-сайт ASTM, www.astm.org, або зверніться до служби клієнтів ASTM serviceCgiastm.org. Для отримання інформації щодо Щорічної книги стандартів ASTM, зверніться до Summary page на сайті ASTM.
D2937 Test Method for Density of Soil in Place by the Drive-Cylinder Method (Метод визначення щільності ґрунтів у природному заляганні методом привідного циліндра)
D3740 Practice for Minimum Requirements for Agencies Engaged in Testing and/or Inspection of Soil and Rock as Used in Engineering Design and Construction (Система мінімальних технічних вимог до організацій, які займаються випробуванням й/або дослідженням ґрунту та скельних порід для інженерно-конструкторських розрахунків та будівництва)
D4253 Test Methods for Maximum Index Density and Unit Weight of Soils Using a Vibratory Table (Методи визначення максимального ступеня щільності та питомої ваги ґрунтів із застосуванням вібраційного стола)
D4254 Test Methods for Minimum Index Density and Unit Weight of Soils and Calculation of Relative Density (Методи визначення мінімального ступеня щільності й питомої ваги ґрунтів та розрахунок відповідної щільності)
D4643 Test Methods for Determination of Water (Moisture) Content of Soil by Microwave Oven Heating (Методи визначення вологості (вологи) ґрунту шляхом сушіння в високочастотній пічі)
D4718 Practice for Correction of Unit Weight and Water Content for Soils Containing Oversize Particles (Технологія корегування питомої ваги та вологості ґрунтів, які містять частки великих фракцій)
D4944 Test Methods for Field Determination of Water (Moisture) Content of Soil by the Calcium Carbide Gas Pressure Tester (Методи польового визначення вологості (вологи) ґрунту із застосуванням приладу стиснутого газу карбіду кальцію)
D4959 Test Methods fоr Determination of Water (Moisture) Content of Soil By Direct Heating (Методи визначення вологості (вологи) ґрунту прямим нагріванням)
D6026 Practice for Using Significant Digits in Geotecnnical Data (Система застосування характерних одиниць для геотехнічних параметрів)
D7013 Guide for Nuclear Surface Moisture and Density Gauge Calibration Facility Setup (Інструкція радіоізотопного вимірювального приладу для визначення характеристик вологості та щільності з поверхні)".

ЗМІНА № 1 ДСТУ Б В.2.1-26:2009

PAGE

PAGE 2