ДСТУ Б В.2.7-187:2009
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Будівельні матеріали
Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10)
Київ
Мінрегіонбуд України
2010
Державне підприємство "Орган з сертифікації цементів "СЕПРОЦЕМ" РОЗРОБНИКИ: М. Бабіч (науковий керівник), О. Логвинова; І. Меркулова; Н. Тимофєєва
наказ Мінрегіонбуду України від 01.12.2009 р. № 543
3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням чинності в Україні ГОСТ 310.1-76, 310.4-81)
с.
TOC \o "1-3" \h \z \u HYPERLINK \l "_Toc259183396" 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ PAGEREF _Toc259183396 \h 4
HYPERLINK \l "_Toc259183397" 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ PAGEREF _Toc259183397 \h 4
HYPERLINK \l "_Toc259183398" 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ PAGEREF _Toc259183398 \h 5
HYPERLINK \l "_Toc259183399" 4 СУТЬ МЕТОДУ PAGEREF _Toc259183399 \h 5
HYPERLINK \l "_Toc259183400" 5 ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ВІДБОРУ ТА ПІДГОТОВКИ ПРОБ PAGEREF _Toc259183400 \h 6
HYPERLINK \l "_Toc259183401" 6 ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТІ ЦЕМЕНТУ НА ЗГИН І СТИСК PAGEREF _Toc259183401 \h 7
HYPERLINK \l "_Toc259183402" 7 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ PAGEREF _Toc259183402 \h 21
Будівельні матеріали
Методи визначення міцності на згин і стиск
Строительные материалы
Методы определения прочности при изгибе и сжатии
Building materials
Methods of determination of bending and compression strength
Чинний від 2010-08-01
Цей стандарт установлює методи визначення міцності цементу на згин і стиск і поширюється на всі види, типи і марки цементів та/або цементних матеріалів.
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ Б В.2.7-44-96 Будівельні матеріали. Цементи. Відбір і підготовка проб
ДСТУ Б В.2.7-112-2002 Будівельні матеріали. Цементи. Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-189:2009 Будівельні матеріали. Пісок стандартний для випробувань цементів. Технічні умови
ДСТУ EN 196-1:2007 Методи випробування цементу. Частина 1. Визначення міцності (EN 196-1:2005, IDТ)
ДСТУ ISO 3696:2003 Вода для застосування в лабораторіях. Вимоги та методи перевіряння (ISO 3696:1987, IDT)
ГОСТ 12.1.004-91 Система стандартов безопасности труда. Пожарная безопасность. Общие требования (Система стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.019-79 Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты (Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту)
ГОСТ 12.4.011-89 Система стандартов безопасности труда. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация (Система стандартів безпеки праці. Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація)
ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством (Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю)
ГОСТ 6613-86 Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками. Технические условия (Сітки дротяні ткані з квадратними вічками. Технічні умови)
ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загального призначення та зразкові. Загальні технічні умови)
ГОСТ 28840-90 Машины для испытания материалов на растяжение, сжатие и изгиб. Общие технические требования (Машини для випробування матеріалів на розтяг, стиск та згин. Загальні технічні вимоги)
У цьому стандарті застосовують терміни, що встановлені згідно з ДСТУ Б В.2.7-112: цемент, замішування цементу, водоцементне відношення (В/Ц), стандартний цементний розчин, пісок стандартний для випробувань цементу.
Метод включає визначення міцності на згин і стиск зразків-балочок розмірами 40 мм х 40 mm x х 160 мм.
Ці зразки готують із цементного розчину пластичної консистенції, що містить у частинах за масою: три частини піску стандартного для випробувань цементу, одну частину цементу та 0,39 частини води (водоцементне відношення 0,39). Цементний розчин отримують механічним змішуванням та ущільнюють у формі для зразків-балочок за допомогою віброплощадки.
Зразки витримують у формі для зразків-балочок у посудині з гідравлічним затвором або в шафі протягом 24 год, а після розформування зберігають у воді до моменту визначення міцності.
Після закінчення терміну зберігання зразки виймають із води та розламують на дві половини під дією згинального навантаження. Кожну половину зразка випробовують на міцність при стиску.
Пробу цементу для випробувань необхідно відбирати згідно з ДСТУ Б В.2.7-44.
Пробу цементу, відібрану для випробувань, доставляють у лабораторію в герметичне закритій тарі, що захищає цемент від вологи та забруднення побічними домішками.
Проби цементу до випробувань зберігають у сухому приміщенні.
Перед випробуванням кожну пробу просіюють крізь сито із сіткою № 09 згідно з ГОСТ 6613. Залишок на ситі зважують та відкидають. Масу залишку у відсотках, а також його характеристику (присутність грудок, кусків дерева, металу тощо) занотовують у робочому журналі. Після просіювання пробу цементу перемішують.
У приміщеннях, де виготовляють та випробовують зра HYPERLINK "http://www.dbn.com.ua/" з ки, необхідно підтримувати температуру повітря (20 ±2) °С та відносну вологість не менше ніж 50 %. Температуру і вологість повітря кожного робочого дня слід відмічати у журналі.
Перед випробуванням цемент, пісок та воду витримують до набуття ними температури приміщення.
Для приготування зразків використовують пісок стандартний згідно з ДСТУ Б В.2.7-189.
Для приготування та зберігання зразків використовують звичайну питну воду згідно з ГОСТ 2874. Для контрольних випробувань або у спірних випадках використовують дистильовану або деіонізовану воду відповідно до ДСТУ ISO 3696.
Посудини для зважування або відмірювання води тарують у змоченому стані.
Температура приміщення для вологого зберігання зразків і води у ваннах повинна бути (20 ±1) °С і кожного робочого дня її слід записувати у журналі.
Цемент зважують із точністю до 1 г, пісок – до 5 г, воду зважують або відміряють із точністю до 1 г або 1 мл.
6.1 Устаткування та матеріали
6.1.1 Змішувач цементного розчину
Для перемішування цементного розчину використовують лопатевий змішувач. Схематичне зображення змішувача, взаємне розміщення, розміри і граничні відхили розмірів лопатей і чаші наведені на рисунку 1.
До системи лопатей входять дві активні (ведуча і ведена) та одна пасивна (лопать-скребок). Всі три лопаті планетарно обертаються відносно осі чаші, а активні лопаті, крім того, обертаються навколо власних осей по зустрічних напрямках.
Число обертів лопатей складає, об/хв:
- планетарного обертання 40 ±2
- осьового обертання лопаті:
ведучої 80 ±4
веденої 160 ±8.
Лопать-скребок повинна стикатися з поверхнею чаші.
1 – чаша; 2 – ведуча лопать; 3 – ведена лопать; 4 – лопать-скребок
Рисунок 1 – Схема змішувача цементного розчину
Робочі частини лопатей можуть бути захищені змінними протекторами, в якості яких використовують трубки з гуми або еластичних матеріалів, стійких проти спрацювання і корозії в середовищі цементного розчину.
Примітка. Для перемішування цементного розчину дозволено використовувати лопатевий змішувач, який застосовують для приготування цементного розчину згідно з 4.4 ДСТУ EN 196-1.
6.1.2 Струшувальний столик і форма-конус
Конструкція столика повинна забезпечувати повільний без перекосів підйом рухомої частини на висоту (10 ±0,5) мм та її вільне падіння з цієї висоти до удару об нерухому перепону. Маса частини столика, що переміщується, повинна складати (3500 ±100) г.
За робочий цикл визначання розпливу кількість ударів-струшувань має складати 30 з періодичністю одне струшування за секунду.
Приклад конструкції столика наведено на рисунку 2. За допомогою кулачка 1, який приводиться в дію від приводу, рухома частина, що складається з диска 2 і штока 3, піднімається на задану висоту (10 ±0,5) мм і потім вільно падає з цієй висоти до удару об нерухому перепону – станину 4. Диск 2 має бути виготовлений з корозієстійкого матеріалу та мати гладку поліровану поверхню.
Столик має бути встановлений горизонтально і закріплений на фундаменті або на металевій плиті масою не менше ніж 30 кг. Негоризонтальність робочої поверхні диска діаметром 200 мм не повинна перевищувати 1 мм на 200 мм.
Форма-конус з центруючим пристроєм 5, що забезпечує точне встановлення форми на диску столика та заважає її зміщенню в процесі штиковання розчину, і насадка 6 мають бути виготовлені з корозієстійких матеріалів; їх загальні розміри наведені на рисунку 2.
Ексцентриситет встановлення форми-конуса з центруючим пристроєм відносно осі столика не повинен бути більше ніж 1 мм, що допускається при виготовленні.
6.1.3 Штиковка
Штиковка (рисунок 3) для ущільнювання розчину у формі-конусі має бути виготовлена зі сталі твердістю не менше ніж 45 HRCe.
Рукоятку рекомендовано виготовляти з неметалевого малогігроскопічного матеріалу.
6.1.4 Форми для зразків-балочок
Форми для зразків-балочок (рисунок 4) виготовляють із матеріалів, що відповідають умовам їх експлуатації і забезпечують жорсткість форм та стабільність розмірів зразків-балочок (далі – зразків).
1 – кулачок; 2 – диск; 3 – шток; 4 – станина; 5 – форма-конус з центруючим пристроєм; 6 – насадка
Рисунок 2 – Струшувальний столик і форма-конус
1 – стрижень, 2 – рукоятка
Рисунок 3 – Штиковка
Поздовжні і поперечні стінки форми повинні при закріпленні щільно прилягати одна до одної і до піддону, щоб не допустити при виготовленні та зберіганні зразків видимих втрат вологи.
Примітка. Дозволено використовувати форми для зразків-балочок згідно з 4.5 ДСТУ EN 196-1.
Для розформування і чистки форм слід використовувати пристрої, які не ушкоджують зра HYPERLINK "http://www.dbn.com.ua/" з ків і деталей форм.
* Допуск для виготовлення форми.
Рисунок 4 – Форми для зразків-балочок
6.1.5 Насадка до форм
Насадка до форм для зразків-балочок (рисунок 5) повинна забезпечуват