ДСТУ Стандарт

ДСТУ Б В.2.7-225:2009

Будівельні матеріали. Бетони. Метод визначення тепловиділення при твердненні

378 переглядів

Завантажити документ

Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам

Увійти та завантажити

Текст документа

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

БЕТОНИ

Метод визначення тепловиділення при твердненні

ДСТУ Б В.2.7-225:2009

Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10)
Київ
Мінрегіонбуд України 2010

ДСТУ Б В.2.7-225:2009

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО:

Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" (ДП НДІБК)
РОЗРОБНИКИ: М. Миколаєць; Т. Мірошник; П. Попруга, канд. техн. наук; В. Тарасюк, канд. техн. наук; Ю. Слюсаренко, канд. техн. наук; А. Бамбура, д-р техн. наук; Ю. Немчинов, д-р техн. наук; П. Кривошеєв, канд. техн. наук; Л. Шейніч, д-р техн.наук (науковий керівник)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ :

наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22.12.2009 р. № 645
3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 24316-80)
Право власності на цей документ належить державі.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений,
тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу
Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
© Мінрегіонбуд України, 2010
Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів
Мінрегіонбуду України
Державне підприємство "Укрархбудінформ"
II

ДСТУ Б В.2.7-225:2009 ЗМІСТ

с.
Вступ IV
Сфера застосування 1
Нормативні посилання 1
Підготовка до проведення випробувань 1
Засоби випробування та допоміжні пристрої 1
Виготовлення бетонного зразка 2
Проведення випробувань 2
Обробка результатів випробувань 2
Вимоги безпеки 4

Додаток А

Регулювання адіабатичного калориметра 5

Додаток Б

Журнал реєстрації результатів випробувань 6

Додаток В

Приклад орієнтовної кривої підйому температури бетону, що твердне
в адіабатичних умовах 7
III

ДСТУ Б В.2.7-225:2009

ВСТУП

У стандарті використані основні положення ГОСТ 24316-80, який був розроблений ордена Трудового Червоного Прапора науково-дослідним інститутом гідротехніки імені Б.Е. Веденеева (ВНИИГ им. Б.Е. Веденеева) Міністерства енергетики і електрифікації СРСР, Науково-дослідним сектором Гідропроекту імені С.Я. Жука Міністерства енергетики і електрифікації СРСР, Грузинським науково-дослідним інститутом енергетики і гідротехнічних споруд (ГрузНИИЭГС) Міністерства енергетики і електрифікації СРСР.
IV

ДСТУ Б В.2.7-225:2009

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

БЕТОНИ

Метод визначення тепловиділення при твердненні
Строительные материалы

БЕТОНЫ

Метод определения тепловыделения при твердении
Building materials

CONCRETES

Method for determination of exothermic heat at hardening
Чинний від 2010-08-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на цементні бетони і встановлює метод визначення питомого
тепловиділення цементу в бетоні, що твердне в адіабатичних умовах, шляхом встановлення зна-
чення підйому температури в часі і подальшого проведення необхідних розрахунків.
Метод слід застосовувати при зведенні масивних споруд, які вимагають вживання в кон-
кретних умовах спеціальних заходів щодо регулювання температурних напружень, що виникають
внаслідок тепловиділення бетону при твердненні.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ГОСТ 12.2.003-91 Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (Система стандартів безпеки праці. Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки)
ГОСТ 12.4.011-89 Система стандартов безопасности труда. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация (Система стандартів безпеки праці. Засоби HYPERLINK "http://www.dbn.com.ua/" з ахисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація)

3 ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

3.1 Засоби випробування та допоміжні пристрої
3.1.1 Для встановлення показника підйому температури у тверднучому бетоні застосовують адіабатичний калориметр, до складу якого входить наступне обладнання:
адіабатична камера, яка має бути виготовлена із матеріалу малої теплопровідності, забезпе-
чена пристроєм для підігрівання і охолодження повітря в камері, вентиляторами для забезпечення
безперервного його перемішування і пристроєм для автоматичної підтримки адіабатичного режиму
тверднення бетонного зразка (з допустимим відхиленням температури середовища від температу-
ри бетону не більше 0,2 °С). Допускається застосування адіабатичних камер із водяним середови-
щем із пристроєм для охолодження, нагріву та інтенсивного перемішування води;
форми для виготовлення зразків-кубів з ребром завдовжки 400 мм або зразків-циліндрів
діаметром і висотою 400 мм. Для виготовлення зразків-кубів із бетонів із заповнювачем макси-
мальною крупністю 20 мм та 40 мм допускається застосовувати форми з ребром завдовжки 200 мм
1

ДСТУ Б В.2.7-225:2009

та 300 мм, а для виготовлення зразків-циліндрів - форми діаметром 200 мм та 300 мм. Висота циліндра повинна дорівнювати його діаметру. Теплоємність форми не повинна перевищувати 5 % теплоємності бетонного зразка. Форми мають бути оснащені кришкою, піддоном і кожухом;
- самописні прилади, що реєструють температуру бетону і температуру в камері, які повинні забезпечувати вимірювання температури до 100 °С з похибкою не більше 0,25 %.
Адіабатичний калориметр слід виготовляти згідно з технічною документацією, затвердже-
ною в установленому порядку.
Адіабатичний калориметр через кожних три місяці і після тривалої (більше року) зупинки
слід регулювати з метою забезпечення його роботи в адіабатичному режимі відповідно до додатка А.
Повірка приладів вимірювання температури здійснюється відповідно до вимог стандартів
системи забезпечення єдиних вимірів.
3.2 Виготовлення бетонного зразка
Підбирають бетонну суміш рядового або заданого складу, розраховують витрату складо-
вих (гравій, щебінь, пісок, цемент, вода, добавки) залежно від об'єму форм і готують бетонну суміш.
Складові бетонної суміші рядового або заданого складу і форму із кришкою зважують з по-
хибкою не більше 0,1 %.
Готову до використання бетонну суміш укладають у форму, в центр зразка вводять дат-
чики температури для реєструючої і регулюючої апаратури, після чого бетонну суміш ущільнюють
відповідно до марки за легкоукладальністю.

4 ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ

4.1 Датчики всередині камери розміщують на рівні центра зразка. Форму з бетонною сумішшю
закривають кришкою, зазор між кришкою і формою ущільнюють водонепроникною замазкою.
Примітка. Допускається в центр зразка в процесі укладання і ущільнення бетонної суміші поміщати мідну або латунну трубку з трансформаторним маслом, в яку потім вводять датчики температури для реєструючої і регулюючої апаратури.
У калориметрах із водяним середовищем кришка має бути із гумовою прокладкою і притискатися до форми болтами.
Температуру в адіабатичній камері доводять до температури бетонної суміші, що випробо-
вується.
Форму з бетонною сумішшю встановлюють в адіабатичну камеру, укладають теплозахист-
ний кожух між формою і стінкою камери, після чого камеру герметично закривають.
Включають автоматичний регулюючий пристрій адіабатичної камери, який забезпечує
підтримку температури, що дорівнює температурі бетону в процесі його тверднення.
Включають реєструючий прилад, який здійснює автоматичний вимір і запис температури
бетону на стрічку самописного приладу. Початкова температура бетонної суміші має бути заміряна
не пізніше ніж через 1 год після її укладання у форму.
Виміри слід продовжувати до тих пір, поки зростання температури бетону перевищуватиме
1 °С за 5 діб.
Можуть бути встановлені інші терміни проведення випробування.

5 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ

5.1 Температуру бетону із стрічок реєструючих приладів записують у журнал відповідно до додатка Б.
Криву підйому температури будують відповідно до додатка В.
Розрахунок питомого тепловиділення цементу в бетоні виконують з похибкою до 0,1 ккал/кг і
результати заносять у журнал (див. додаток Б).
Питоме тепловиділення цементу в бетоні, що твердне в адіабатичних умовах, визначають
як середнє значення результатів випробування не менше трьох зразків, що виготовлені з бетону
одного складу і мають різну початкову температуру бетонної суміші.
Отримані дані про питоме тепловиділення цементу в бетоні слід HYPERLINK "http://www.dbn.com.ua/" з астосовувати при роз-
робленні заходів щодо зниження температурних напружень у масивних спорудах, що зводяться, а
також при проектуванні складу бетонів спеціального призначення з використанням відповідних
цементів.
З

ДСТУ Б В.2.7-225:2009

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

До роботи з приладами допускаються особи, які ознайомлені з вимогами цього стандарту та
пройшли інструктаж із техніки безпеки на робочому місці.
При виконанні робіт повинні вживатись засоби захисту працюючих згідно з ГОСТ 12.4.011.
Технологічне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003. Технологічне об-
ладнання повинно бути герметичним.
4

ДСТУ Б В.2.7-225:2009

ДОДАТОК А (обов'язковий)

РЕГУЛЮВАННЯ АДІАБАТИЧНОГО КАЛОРИМЕТРА

А.1 Для регулювання калориметра виготовляють зразок із бетону реального складу, в якому цемент замінюють дрібнодисперсним інертним матеріалом, або використовують бетонний зразок із закінченим екзотермічним процесом.
А.2 Потім зразок розігрівають до температури від 30 °С до 40 °С і продовжують випробування відповідно до 4.2-4.5.
А.З Адіабатичний калориметр можна вважати відрегульованим, якщо відхилення температури зразка від початкового не буде перевищувати 0,5 °С протягом 10 діб.
А.4 У разі відхилення температури зразка від початкової вище встановленого рівня слід провести відповідне регулювання приладів і випробування калориметра повторити.
5

ДСТУ Б В.2.7-225:2009

ДОДАТОК Б (довідковий)

ЖУРНАЛ

РЕЄСТРАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ

6

ДСТУ Б В.2.7-225:2009

ДОДАТОК В (довідковий)

ПРИКЛАД ОРІЄНТОВНОЇ КРИВОЇ ПІДЙОМУ ТЕМПЕРАТУРИ БЕТОНУ, ЩО ТВЕРДНЕ

В АДІАБАТИЧНИХ УМОВАХ

(Витрата цементу М 400 - 300 кг на 1 м3 бетону, початкова температура бетонної суміші 286,4 К (13,4 °С))
7

ДСТУ Б В.2.7-225:2009

Код УКНД 91.100.30
Ключові слова: суміш бетонна, бетон, питоме тепловиділення, питома теплоємність, адіабатичні умови, калориметр.
Редактор - А.І. Луценко
Коректор - А.О.Луковська
Комп'ютерна верстка

Схожі документи

ДСТУ HD 604 S1:2012 0,6/1 kV and 1,9/3,3 kV power cables with special fire performance for use in power stations ДСТУ HD 604 S1:2012 Кабелі електроживлення на напругу 0,6/1 кВ і 1,9/3,3 кВ зі спеціальними протипожежними характеристиками для застосування на електростанціях ДСТУ IEC 60061-3:2005 Цоколі та патрони лампові разом з калібрами для перевірки їх взаємозамінності та безпечності. Частина 3. Калібри ДСТУ Б Д.2.2-15:2012 Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Оздоблювальні роботи (Збірник 15) ДСТУ-Н Б EN 1999-1-1:2010 Єврокод 9. Проектування алюмінієвих конструкцій. Частина 1-1. Загальні правила для конструкцій / Eurocode 9. Design of aluminium structures. Part 1-1. General structural rules ДСТУ 2767-94 Керівництво з навантаження силових сухих трансформаторів / Руководство по нагрузке силовых сухих трансформаторов ДСТУ Б Д.2.4-15:2014 (Збірник 15). Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Внутрішні санітарно-технічні роботи ДСТУ-Н Б EN 1999-1-1:2010 Єврокод 9. Проектування алюмінієвих конструкцій. Частина 1-1. Загальні правила для конструкцій