Розчини будівельні. Загальні технічні умови / Растворы строительные. Общие технические условия

ДСТУ Б В.2.7-23-95 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

РОЗЧИНИ БУДІВЕЛЬНІ

Загальні технічні умови
Видання офіційне
Держкоммістобудування України
Київ 1996
ДСТУ Б В.2.7-23-95 Передмова 1 РОЗРОБЛЕНО
Державним комунальним проектно- технологічним інститутом "Київоргбуд" корпорації "Київміськбуд" ВНЕСЕНО
Управлінням будівельної індустрії, механізації і промисловості будівельних матеріалів Держкоммістобудування України 2 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держкоммістобудування України від 23.06.95р. N 129 3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
В цей стандарт внесено поправки згідно з
наказом N 34 від 12.03.97р. Держкоммістобудування
України
3 наданням чинності цьому стандарту на території України припиняють дію

ГОСТ 28013-89, ГОСТ 4.233-86

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений без дозволу Держкоммістобудування України
ДСТУ Б В.2.7-23-95 Зміст
С.
1 Галузь застосування 1
2 Нормативні посилання 2
3 Визначення 3
4 Технічні вимоги 3
5 Правила приймання 5
6 Методи контролю 6
7 Транспортування 7
8 Вимоги безпеки і охорони навколишнього середовища . 7

Додаток А

Номенклатура показників якості розчинних сумішей і розчинів 8
Застосовність показників якості розчинних сумішей та розчинів 9

Додаток Б

Марки розчинної суміші по рухомості 10

ДСТУ Б В.2.7-23-95 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

РОЗЧИНИ БУДІВЕЛЬНІ

Загальні технічні умови
Строительные материалы

РАСТВОРЫ СТРОИТЕЛЬНЫЕ

Общие технические условия
Building materials
mortars
General specifications
Чинний від 1996-01-01
1 Галузь застосування

Цей стандарт поширюється на розчини для кам'яних кладок, монтажу будівельних конструкцій, облицювальних і штукатурних робіт.
Стандарт установлює загальні технічні вимоги до будівельних розчинів, правила контролю показників якості, приймання та тран­спортування.
Стандарт не поширюється на розчини жаростійкі, хімічно стійкі, радіаційнозахисні, напружувальні.
Вимоги пунктів 4.1.3; 4.1.4; 4.1.5; 4.1.6; 4.1.7; 4.1.8;
4.1.9; 4.1.10; 4.2.1; 4.2.2; 4.2.3; 4.2.4; 4.2.5; 4.2.6; 4.2.7;
5.1; 5.2; 5.3; 5.4; 5.6; 5.7; 5.8; 6.1; 6.2; роділу 7, розділу 8 є
обов'зковими.
Стандарт придатний для цілей сертифікації.
Видання офіційне
- 2 -

ДСТУ Б В.2.7-23-95

2 Нормативні посилання
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ Б В.2.7-17-95

|Гравій, щебінь і пісок штучні пористі. |Технічні умови

--Г-О-С-Т--4-.-23-3---8-6

|СПКП. Строительство. Растворы
|строительные. Номенклатура показателей

--Г-О-С-Т--1-2-5--7--9

|Вяжущие гипсовые. Технические условия

--Г-О-С-Т--3-1-0.-4---8-1

|Цементы. Методы определения предела |прочности при изгибе и сжатии

--Г-О-С-Т--3-4-76 74

|Шлаки доменные и злектротермофосфорные |гранулированные для производства цементов

--Г-О-С-Т--5-8-02 86

|Растворы строительные. Методы испытаний

--Г-О-С-Т--8-1-35 74

|Сурик железный. Технические условия

--Г-О-С-Т--8-7-36 85

|Песок для строительных работ. Технические |условия

--Г-О-С-Т--9-1-79 77

|Известь строительная. Технические условия

--Г-О-С-Т--1-0-17-8---8-5

|Портландцемент и шлакопортландцемент. |Технические условия

--Г-О-С-Т--1-0-22-3---8-2

|Весовые дозаторы дискретного действия, весы |и весовые дозаторы непрерывного действия.
|Общие технические требования

--Г-О-С-Т--1-2-96-6---8-5

|Алюминия сульфат технический очищенный. |Технические условия

--Г-О-С-Т--1-5-82-5---8-0

|Портландцемент цветной. Технические |условия

--Г-О-С-Т--1-8-17-2---8-0

|Пигмент желтый железоокисный. Технические |условия

--Г-О-С-Т--2-3-73-2---7-9

|Вода для бетонов и растворов. Технические |условия

--Г-О-С-Т--2-4-21-1---9-1

|Добавки для бетонов. Общие технические |требования

ГОСТ

25328-82
|Цемент для строительних растворов. |Технические условия

ГОСТ

25818-91

|Зола-унос теплових злектростанций для |бетонов. Технические условия

ГОСТ

26644-85

- 3 -

ДСТУ Б В.2.7-23-95

|Щебень и песок из шлаков тепловых электро- |станций для бетона. Технические условия

ГОСТ

28498-90

|Термометры жидкостные стеклянные. Общие
|технические требования. Методы испытаний

РБН
356-91

|Положення про радіаційний контроль на |об'єктах будівництва та підприємствах |будіндусгрії і будматеріалів України

РСН
345-87

|Применение химических добавок в тяжелых
|бетонах и строительных растворах
3 Визначення
У цьому стандарті подані такі терміни та визначення:
- розчинна суміш - це суміш в'яжучих, дрібного заповню­вача, води та необхідних добавок, ретельно перемішана
1 готова до використання;
• розчин - це розчинна суміш, що затужавіла;
• термін придатності - час від моменту приготування роз­
чинної суміші, за який вона може бути використана без зниження основних показників якості розчину.
4 Технічні вимоги
4.1 Вимоги до розчинів
4.1.1 Розчини будівельні повинні готуватися відповідно до ви­мог цього стандарту за технологічною документацією, затвердже­
ною у встановленому порядку.
4.1.2 Розчини будівельні поділяють на прості з використанням одного виду в'яжучого (цемент, вапно, гіпс та ін.) та складні з ви­користанням змішаних в'яжучих (цементно-вапняні, вапняно-зольні, вапняно-гіпсові та ін.).
4.1.3 Розчини дозволяється застосовувати, якщо гарантовані
виготовлювачем показники якості охоплюють і задовольняють усі
проектні вимоги до якості розчину.
4.1.4 Основні показники якості повинні бути наведені роз­
робником проектної документації для конкретної будівлі, споруди чи конструкції з числа показників, що наведені у додатку А.
До основних показників якості розчину, незалежно від його
призначення, відносяться:
• для розчииної суміші
рухомість,
водоутримувальна здатність, розшаровуваність;
• для розчину
міцність на стиск у певному віці.
4.1.5 В залежності від рухомості розчинні суміші підрозділя­ються на марки згідно з додатком Б.
4.1.6 Для розчину встановлені такі марки по міцності на стиск:
М4, М10, М25, М50, М75, М100, М150, М200. Марку міцності
- 4 -

ДСТУ Б В.2.7-23-95

розчину на осьовий стиск призначають і контролюють у всіх випад­ках.
Для розчину, який підлягає поперемінному заморожуванню та відтаюванню у зволоженому стані в конструкціях будівель і споруд, призначають та контролюють марки по морозостійкості: Р10, Р15,

Р25, Р35, Р50, Р75.

4.1.7 Водоутримувальна здатність розчинної суміші, що виз­начається в лабораторних умовах, повинна бути не менше:
• 90% - при приготуванні в зимових умовах;
• 95% - при приготуванні в літніх умовах.
Водоутримувальна здатність розчинної суміші, що визнача­ється на місці проведення робіт, повинна бути не менш 75% водо- утримувальної здатності, встановленої в лабораторних умовах.
4.1.8 Розшаровуваність розчинної суміші не повинна бути біль­
ша 10%.
4.1.9 За середньою густиною розчини поділяють на:
• важкі (з середньою густиною 1500 кг/м3 і більше);
• легкі (з середньою густиною менше 1500 кг/м3).
Нормоване значення середньої густини розчинів встановлює
споживач відповідно до проекту робіт. Відхилення середньої густини розчину допускається не більше 10% від встановленої про­
ектом.
4.1.10 При виготовленні розчинної суміші дозування всіх скла­дових повинно вестися по масі. Пористі заповнювачі, воду і добавки
в рідкому стані допускається дозувати за об'ємом. Похибка дозу­
вання не повинна перевищувати:
• 2% для в'яжучих, води і добавок;
• 2,5% для заповнювачів.
Дозувальні пристрої повинні відповідати вимогам ГОСТ 10223.
Температура розчинних сумішей, що застосовуються в зимо­вий період, повинна бути не менше 5 оС. Вода дня замішування
повинна мати температуру не більше 80 оС.
4.2 Вимоги до матеріалів для розчинів
4.2.1 Для приготування розчину застосовують матеріали, що відповідають вимогам діючих стандартів. Сумарна питома актив­ність природних радіонуклідів у матеріалах, що застосовуються, не
повинна перевищувати встановленої РБН 356 для відповідного виду
(класу) будівництва.
4.2.2 Цемент для виготовлення розчинів повинен задовольняти
вимоги ГОСТ 25328 і ГОСТ 10178, вапно - ГОСТ 9179, гіпс - ГОСТ 125, пісок - ГОСТ 8736, пісок з шлаків теплових електростанцій -
ГОСТ 26644, зола-унос - ГОСТ 25818, вода для замішування скла­дових розчинної суміші та приготування добавок - ГОСТ 23732, шлак доменний - ГОСТ 3476.
Для виготовлення кольорових цементно-піщаних штукатур­них розчинів належить застосовувати кольорові цементи за ГОСТ 15825, природні або штучні пігменти за ГОСТ 8135, ГОСТ 12966, ГОСТ 18172.
4.2.3 В залежності від виду та призначення будівельних роз­чинів належить застосовувати різні види заповнювачів.
4.2.3.1 Як заповнювач в штукатурних розчинах належить застосо­вувати пісок для будівельних робіт з модулем крупності від 1 до - 5 -

ДСТУ Б В.2.7-23-95

2,2. Вміст зерен розміром вище 2,5 мм в пісках, що застосовуються в
штукатурних розчинах, не допускається. В розчинах для опоряджува­льного шару не допускається наявність зерен піску крупністю понад
1,25 мм.
1.1.1.2 Для декоративних розчинів можуть застосовуватися різні заповнювачі, наприклад, миті піски і крихта подрібнених гірських порід (гранітна, мармурова, керамічна, вугільна, пластма­сова).
1.1.1.3 Для легких розчинів як заповнювач повинні застосову­ватися пористі спучені піски за ДСТУ Б В.2.7-17-95, зола-винесення за ГОСТ 25818.
4.2.4 Вологість заповнювіча повинна враховуватися при під­биранні складу розчину. При зміні вологості заповнювача належить
провести коригування складу розчину.
4.2.5 Пісок і зола, що застосовуються для виготовлення роз­
чинної суміші, не повинні вміщувати мерзлі грудки та лід розміром більше 1 см.
При підігріванні піску його температура повинна бути не вище
60 оС.
4.2.6 Для одержання рухомих і таких, що не розшаровуються,
розчинних сумішей, а також для прискорення зростання міцності розчину, підвищення морозостійкості і т.д. до їх складу належить
вводити різні види добавок (пластифікуючі, повітревтягувальні, такі, що прискорюють і сповільнюють тужавлення і тверднення,
протиморозні та ін.) та комплекси на їх основі згідно з РСН 345-87, що відповідають вимогам ГОСТ 24211.
Вибір хімічних добавок повинен вестися в залежності від необ­хідних проектних характеристик розчинів.
Хімічні добавки не повинні викликати шкідливих на