ДСТУ EN ISO 15027-3:2007
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Видання офіційне
Київ
2012
1 ВНЕСЕНО: Науково-виробниче підприємство «Катран», Технічний комітет стандартизації «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих» (ТК 135)
ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: А Данилевський, А. Єременко, О. Бараннік
2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 4 грудня 2007 р. Ne 344 з 2009-07-01
З Національний стандарт ДСТУ EN ISO 15027-3:2007 відповідає EN IS0 15027-3:2002 Immersion suits — Part 3: Test methods (Гідрокостюми. Частина 3. Методи випробування) І внесений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В 1050 Brussels. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь- якій формі і будь-яким способом залишаються за CEN
Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (еп) 4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України
Держспоживстандарт України, 2012
с.
Національний вступ IV
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Методи випробовування 1
3.1 Загальні положення 1
3.2 Відбирання зразків 2
3.3 Випробовувані 2
3.4 Тривкість до дії різних видів палива 2
3.5 Випробовування на займистість З
3.6 Випробовування на удар під час обертання 4
3.7 Випробовування на герметичність 4
3.8 Температурне випробовування 5
3.9 Термоциклювання 7
3.10 Випробовування робочих характеристик 7
3.11 Ергономічність 8
3.12 Метод випробовування пористого полімерного матеріалу на стискуваність 12
3.13 Метод випробовування пористого полімерного матеріалу на стійкість до впливу температур 13
Додаток ZA Розділи цього стандарту, які відповідають суттєвим вимогам або іншим положенням Директив ЄС 13
Бібліографія 13
Цей стандарт є тотожний переклад EN ISO 15027-3:2002 Immersion suits — Part 3: Test methods (Гідрокостюми. Частина 3. Методи випробування).
EN ISO 15027-1:2002 розроблено технічним комітетом CEN 162 «Захисний одяг, засоби захисту рук та рятувальні жилети», секретаріат якого очолює Німецький Інститут зі Стандартизації DIN спільно з технічним комітетом ISO 188 «Малі плавзасоби».
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 135 «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих».
У стандарті зазначено вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
• вилучено «Передмову до EN ISO 15027-3:2002», інформацію стосовно цього стандарту долучено до «Національного вступу»;
• слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;
• структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
• у розділі 2 «Нормативні посилання» та у «Бібліографії» подано «Національне пояснення», виділене рамкою;
• познаки одиниць вимірювання відповідають вимогам системи стандартів ДСТУ 3651:1997 Метрологія. Одиниці фізичних величин.
У цьому стандарті є посилання на EN 340, EN 15027-1:2002 та EN 15027-2:2002, які прийняті в Україні як національні.
Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати у Головному фонді нормативних документів.
Часть 3. Методы испытаний
Part 3: Test methods
Чинний від 2009-07-01
Цей стандарт визначає методи випробовування страхувальних і рятувальних гідрокостюмів.
Вимоги до страхувальних гідрокостюмів установлено в EN ISO 15027-1, до рятувальних гідрокостюмів у EN ISO 15027-2.
Цей стандарт містить положення з інших стандартів через датовані й недатовані посилання. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік стандартів подано нижче. У разі датованих посилань пізніші зміни до будь-якого з цих видань або перегляд їх стосуються цього стандарту тільки тоді, коли їх уведено разом зі змінами чи переглядом. У разі недатованих посилань застосовують останні видання наведених документів (разом зі змінами).
EN ISO 15027-1:2002 Immersion suits — Part 1: Constant wear suits, requirements including safety (ISO 15027-1:2002)
EN ISO 15027-2:2002 Immersion suits — Part 2: Abandonment suits, requirements including safety (ISO 15027-2:2002)
EN ISO 15027-1:2002 Гідрокостюми. Частина 1. Страхувальні гідрокостюми. Технічні вимоги та вимоги безпеки
EN ISO 15027-2: 2002 Гідрокостюми. Частина 2. Рятувальні гідрокостюми. Технічні вимоги та вимоги безпеки
3.1 Загальні положення
У випадку, якщо не існує спеціальних методів випробовування будь-яких властивостей гідрокостюма, випробовування проводять за допомогою одного з таких способів:
a) з використанням вимог EN ISO 15027-1 та EN ISO 15027-2;
b) за допомогою вимірювань;
c) за допомогою візуального оцінювання;
d) методом функціонального випробовування.
Перед початком випробовування виріб кондиціюють за нормальних умов навколишнього середовища протягом (24,0 ± 0,1) год.
Видання офіційне
3.2 Відбирання зразків
Відповідно до 4.13 EN ISO 15027-2:2002 перед початком випробовування необхідно відібрати по одному зразку кожного елемента гідрокостюма, що випробовується, якщо відповідна процедура випробовування не передбачає інших умов випробовування.
3.3 Випробовувані
3.3.1 Вибирання та інструктаж випробовувачів
Люди, що беруть участь у випробовуваннях, повинні бути ознайомлені з процедурою випробовування І правилами експлуатації гідрокостюмів. їх також має бути поінформовано І проінструктовано щодо складнощів випробовування. Учасники випробовування повинні пройти медичний огляд; під час процедури випробовування за станом їхнього здоров’я має стежити лікар-фізіолог.
Примітка. Варто також звернути увагу на відповідні положення декларації, затвердженої Всесвітньою Асоціацією Медиків у Хельсінкі, 1964 р. (у 2000 р. в Единбурзі в декларацію було внесено поправки}, а також на особливості законодавства країн-членів CEN, наприклад, необхідність присутності комісії, що стежитиме за дотриманням норм етики.
3.3.2 ЗросторозмІри випробовувачів
У випробовуваннях гідрокостюма мають брати участь не менше ніж шість осіб (якщо випробову- вачами є люди). Гідрокостюми для них варто вибирати відповідно до їх зросторозмірів (див. таблицю 1):
Таблиця 1 — ЗросторозмІри випробовувачів
Зріст, м
Вага, кг
Від 1,40 до 1,60
1 людина до 60 кг, 1 — від 60 кг
Від 1,60 до 1,80
1 людина до 70 кг, 1 — від 70 кг
Від 1,80
1 людина до 80 кг, 1 — від 80 кг
3.3.3 Стать випробовувачів
Кількість учасників випробовувань однієї статі не повинна перевищувати 2/3 всіх випробовувачів.
3.3.4 Фізичне підготовлений випробовувачів
Учасники випробовувань, оглянуті і проінструктовані відповідно до 3.3.1 цього стандарту, не повинні боятися глибини, повинні вміти пропливти дистанцію в 350 м протягом 20 хв у рятувальному жилеті, і, після невеликого відпочинку, самостійно піднятись на пласку платформу (відповідно до 3.11.6.2).
3.3.5 Форма одягу випробовувачів
Учасники випробовування повинні бути одягнені відповідно до 3.8.1.2 цього стандарту від початку до кінця випробовувань, якщо не зазначено Інакше.
3.3.6 Критерії визначання позитивного/негативного результату випробовування
Відповідно до вимог цього стандарту, випробовування повинні пройти всі надані зразки елементів комплекту гідрокостюма на відповідність EN ISO 15027-1 і EN ISO 15027-2. Проте через велику відмінність фізичних особливостей випробовувачів та складнощі оцінювання деяких суб'єктивних вимірювань, дозволено невідповідність вимогам цього стандарту технічних характеристик не більше ніж одного зразка. У цьому випадку зразок повинен пройти випробовування повторно за участю двох інших випробовувачів однакової вагової категорії і статі, а результати випробовування повинна оцінювати та сама комісія відповідно до 3.10.3 цього стандарту. У разі, якщо результати повторного випробовування негативні, вважають, що зразок не пройшов випробовування. Якщо в результаті випробовування зразок відповідає всім вимогам EN ISO 15027-1 і EN ISO 15027-2, випробовування вважають успішно пройденими.
3.4 Тривкість до дії різних видів палива
Зразки матеріалів зовнішнього покриву гідрокостюма з усіма присутніми на них швами, отворами й іншими складовими розміщують у контейнері з моторним паливом за температури (20 ± 2) °С і залишають на 24 год (висота стовпа рідини в контейнері над зразком повинна становити 100 мм).
Після видалення з контейнера зразок очищають від залишків палива і випробовують їх на напруження швів під час розривання під гідростатичним тиском (висота стовпа води над зразком повинна складати 1000 мм). Напруження під час розтягування матеріалу зі швами до появи помітних ушкоджень не повинно бути менше ніж 150 Н. Будь-які пошкодження тканини або швів заносять у протокол випробовування.
3.5 Випробовування на займистість
3.5.1 Принцип випробовування
Зразок гідрокостюма розміщують над спеціальним піддоном, наповненим паливом, що палає. Вимірюють час, протягом якого гідрокостюм продовжує горіти чи плавитись після видалення його з зони полум’я.
3.5.2 Устатковання
Розміри піддону для випробовування — 460 мм х 350 мм х 60 мм.
Вид палива — моторне паливо.
3.5.3 Відбирання зразків
Принаймні один з наданих зразків гідрокостюмів повинен пройти випробовування на займистість.
3.5.4 Процедура випробовування
Складений по лінії талії лицьовою стороною назовні гідрокостюм на вішалці підвішують на траверсу в захищеному від протягів місці. Довжина траверси має бути такою, щоб забезпечити в