ДСТУ EN ISO 3651-2:2005
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Визначення тривкості до міжкристалічної корозії
та феритно-аустенітні (двофазні) сталі
Випробування на корозію
у сірчанокислотних середовищах
Видання офіційне
Київ
2009
1 ВНЕСЕНО: Технічний комітет «Стандартизація методів контролю механічних, металографічних і корозійних властивостей металопродукції» (ТК 81)
ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Вахрушева, д-р техн, наук; Т. Дергач, канд. техн, наук; Л. Сєвєріна
2 НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від ЗО грудня 2005 р. № 385 з 2007-07-01
З Національний стандарт ДСТУ EN ISO 3651-2:2005 ідентичний з EN ISO 3651-2:1998 Ermittlung der Bestandigkeit nichtrostender Stable gegen interkristalline Korrosion — Teil 2: Nichtrostende ferritische, austenitische und ferritisch-austenitische (Duplex-) Stable — Korrosionsversucb in schwefelsaurehaltigen Medien (Визначання тривкості до міжкристалічної корозії корозійнотривких сталей. Частина 2. Феритні, аустенітні та феритно-аустенітні (двофазні) сталі. Випробовування на корозію в сірчанокислих середовищах) і долучений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В-1050 Brussels. Усі права щодо використовування європейських стандартів у будь-якій формі і будь-яким способом залишаються за CEN та її національними членами, і будь-яке використання без письмового дозволу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (ДССУ) заборонено
Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)
Переклад з німецької (de)
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України
Держспоживстандарт України, 2009
с.
Національний вступ IV
Вступ IV
1 Сфера застосування 1
2 Ціль випробовування ... 2
2.1 Перевіряння тривкості до міжкристалічної корозії самого матеріалу 2
2.2 Перевіряння ефективності термічної обробки на твердий розчин 2
3 Термічне сенсибілізувальне обробляння 2
4 Корозійні випробовування 2
4.1 Суть методу 2
4.2 Випробні зразки З
4.3 Готування випробних зразків 4
5 Апаратура для випробовування 5
6 Методи випробовування 5
6.1 Метод А 5
6.1.1 Випробувальний розчин 5
6.1.2 Випробовування 5
6.2 Метод В 5
6.2.1 Випробувальний розчин 5
6.2.2 Випробовування 6
6.3 Метод С 6
6.3.1 Випробувальний розчин 6
6.3.2 Випробовування 6
6.4 Випробовування на згин 6
7 Опрацьовування результатів 7
8 Протокол випробування 7
Додаток В Порівнювання умов випробовування, які звичайно використовують у різних національних стандартах 8
Цей стандарт є тотожний переклад EN ISO 3651-2:1998 Ermittlung der BestSndigkeit nichtrostender Stable gegen interkristalline Korrosion — Tell 2: Nichtrostende ferritische, austenitische und ferritisch-austenitische (Duplex-) Stable — Korrosionsversuch in schwefelsaurehaltigen Medien (Визначання тривкості до міжкристалічної корозії корозійнотривких сталей. Частина 2. Феритні, аустенітні та феритно-аустенітні (двофазні) сталі. Випробовування на корозію в сірчанокислих середовищах).
Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт в Україні, — ТК 81 «Стандартизація методів контролю механічних, металографічних і корозійних властивостей металопродукції».
Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
• слова «ця частина стандарту» замінено на «цей стандарт»;
• замінено назву стандарту відповідно до вимог національної стандартизації України;
• структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ», першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено відповідно до вимог національної стандартизації України;
• до розділів 2, 4, 6 долучено «Національні примітки», виділені в тексті рамкою;
• термін «корозійнотривкі сталі», застосований у цьому стандарті, відповідає терміну «неіржавкі сталі» з ISO 3651-2;
• одиниці об’єму «мл», «л» замінено на «см3», «дм3» (системи SI) відповідно до серії стандартів ДСТУ 3651-97;
• зі стандарту вилучено «Vorwort» та «Anerkennungsnotiz»;
• до стандарту долучено національний додаток НА щодо чинних в Україні стандартів, на які є посилання в тексті цього стандарту.
Копії стандартів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів.
Термін «випробування на тривкість до міжкристалічної корозії» означає корозійні випробовування, які проводять на сталях і сплавах для перевірки переважного корозійного руйнування по границях зерен (у зонах, прилеглих до границь зерен).
Корозійнотривкі аустенітні та феритно-аустенітні (двофазні) сталі та сплави можна руйнувати по границях зерен після впливу на них температур від 500 °С до 1000 °С, корозійнотривкі феритні сталі — після впливу на них температур вище 850 °С. Ці температури, які можуть спровокувати схильність до міжкристалічної корозії, можуть бути у разі гарячого деформування (кування, прокатування), у разі неправильного термообробляння на твердий розчин або в процесі зварювання.
Примітка. У разі застосування цього випробування міжкристалічна корозія по границях зерен можлива за наявності збіднених хромом зон, утворених унаслідок виділення карбідів хрому, сігма-фази або інших інтерметалевих фаз
Визначення тривкості до міжкристалічної корозії
та феритно-аустенітні (двофазні) сталі
Випробування на корозію
в сірчанокислотних середовищах
Определение стойкости к межкристаллической коррозии
Часть 2. Ферритные, аустенитные
и ферритно-аустенитные (двухфазные) стали
Испытание на коррозию в сернокислотных средах
Determination of resistance to intergranular corrosion
Part 2. Ferritic, austenitic
and ferritic-austenitic (duplex) steels
Corrosion test in media contaning sulfuric acid
Чинний від 2007-07-01
Цей стандарт установлює методи визначання тривкості корозійнотривких феритних, аустенітних та феритно-аустенітних (двофазних) сталей і сплавів до міжкристалічної корозії в середовищах, які містять сірчану кислоту. Крім того, він установлює ціль випробування. Описано кілька методів випробовування:
Метод А: Випробування в розчині сірчанокислотної міді та 16-відсоткової сірчаної кислоти (випробування Штрауса);
Метод В: Випробування в розчині сірчанокислотної міді та 35-відсоткової сірчаної кислоти;
Метод С: Випробування в розчині сірчанокислотнго окисного заліза (III) і 40-відсоткової сірчаної кислоти.
Ці методи застосовують для корозійнотривких сталей і сплавів, які постачають у вигляді литих, катаних або кованих виробів або у вигляді труб і які призначені для використовування в слабкоокислювальних середовищах (наприклад у сірчаній кислоті, фосфорній кислоті).
Якщо немає будь-яких указівок у стандарті на виріб, застосування методів А, В або С потрібно узгоджувати між зацікавленими сторонами.
Приклади застосування трьох указаних у цьому стандарті методів для різних корозійнотривких сталей наведено в додатку А.
Примітка. Результат випробування на корозію суворо дійсний тільки для корозійного середовища, застосовуваного у випробуванні. Випробування є підставою для оцінювання тривкості до міжкристалічної корозії, проте не може бути підставою для оцінювання тривкості до інших видів корозії (загальної корозії, пітингової корозії, корозійного розтріскування) Споживач повинен вибирати те чи інше випробування на корозію залежно від умов експлуатування тої чи іншої сталі Це випробування у жодному разі не можна розглядати як абсолютний критерій якості матеріалу
Видання офіційне
Це випробування на тривкість до міжкристалічної корозії можна проводити з ціллю, описаною в 2.1 або 2.2.
2.1 Перевіряння тривкості до міжкристалічної корозії самого матеріалу
Це перевіряння можна застосовувати тільки до сталей з низьким умістом вуглецю (С < 0,03 %), а також на стабілізованих сталях, які найтривкіші до міжкристалічної корозії. Ці сталі випробовують після сенсибілізувального термічного оброблення, за якого сенсибілізування відбувається внаслідок термообробляння або внаслідок зварювання (див. розділ 3).
2.2 Перевіряння ефективності термічної обробки на твердий розчин
Цим способом перевіряють тонкі вироби, які можуть охолоджуватися достатньо швидко. Перевірка має значення тільки для сталей, не наведених у 2.1. Матеріал перевіряють у стані постачання, тобто без сенсибілізувальної термообробки.
Національна примітка
Під тонкими треба розуміти вироби завтовшки 0,5 мм і менше. При цьому зразки випробовують без сенсибілізації' лише за умови, якщо це передбачено нормативним документом на виріб.
3.1 Термічне обробляння для сенсибілізації
Щоб перевірити тривкість до міжкристалічної корозії самого матеріалу (див. 2.1), для стабілізованих сталей і сталей з низьким умістом вуглецю, треба проводити сенсибілізувальне термообробляння. Сенсибілізувальне термообробляння треба проводити за таких умов: .
Т1: Нагрівання до (700 ± 10) °С, витримування ЗО хв, охолоджування у воді або
Т2: Нагрівання до (650 ±10) °С, витримування 10 хв, охолоджування у воді.
Ці обробки можна застосовувати тільки для аустенітних і двофазних сталей.
Вид сенсибілізувальної обробки треба встановлювати в стандарті на виріб або в замовленні на нього. Якщо немає інших указівок у технічній документації на металопродукцію, треба застосовувати термічну обробку Т1.
3.2 Сенсибілізування зварюванням
Сенсибілізування виготовлянням зварних зразків можна застосовувати як альтернативу до 3.1 за відповідним узгодженням між сторонами. Випробні зразки, які після зварення не піддав