ДСТУ ISO 13600-2001
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Основні положення
Видання офіційне
Київ
2001
1 ВНЕСЕНО Технічним комітетом «Енергозбереження» (ТК 48), підприємством «Електромеханіка»
2 НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 14 вересня 2001 р. № 454
З Стандарт відповідає ISO 13600:1997 Technical energy systems — Basic concepts (Технічні енергетичні системи. Основні положення)
Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)
Переклад з англійської (еп)
5 ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Б. Стогній, акад. НАН України; Г. Півняк, акад. НАН України; В. Мамалига, канд. техн, наук; М. Печеник, канд. техн, наук; О. Яндульсь- кий, д-р техн, наук; С. Випанасенко, д-р техн, наук; В. Сліпченко, д-р техн, наук; І. Стоянова, канд. техн, наук
© Держстандарт України, 2001
с.
Вступ IV
1 Сфера застосування 1
2 Терміни та визначення 1
3 Концептуальна модель З
4 Модель «надходження — вихід» 5
5 Принцип поєднання 6
6 Елементарні блоки 6
7 Потік енергопродукту 7
Цей стандарт ідентичний ISO 13600:1997 Системи енергетичні технічні. Основні положення.
Міжнародні стандарти серії 13600 призначено застосовувати як засоби визначення, описування, аналізу та порівняння технічних енергетичних систем на мікро- й макрорівнях. Застосування цих засобів створює об’єктивне підґрунтя для аналізу енергетичних проблем у технічному, економічному, природоохоронному контексті й допомагає таким чином ухвалити рішення.
Основні положення
Основные положения
Basic concepts
Чинний від 2002-04-01
Цей стандарт установлює загальні положення, необхідні для визначення та описування технічних енергетичних систем. У ньому введено поняття техносфери та її поділ на два сектори. Економічне призначення одного з них — постачати іншому енергію в техніко-економічному розумінні, тобто енергопродукт, на відміну від енергії у фізичному розумінні. Перелік різних видів і типів енер- гопродуктів наведено в додатку А. Стандарт установлює модель «надходження — вихід» та загальні принципи поєднання технічних енергетичних систем. Виходом моделі є певний продукт чи послуга, викиди техносфери в природу, використання природних ресурсів і пов'язані з цим експлуатаційні наслідки.
3 стандарті застосовують наведені нижче терміни.
2.1 Супутні надходження (ancillary input) — добавки до палива, пакувальні матеріали, енер- гопродукти й джерела живлення, необхідні для вироблення та постачання вихідного продукту чи надання послуги.
2.2 Побічний продукт (by-product) — вихід технічної енергетичної системи, який не є ні основним продуктом системи, ні викидом.
2.3 Предмет ужитку (commodity) — продукт чи послуга, наявні на ринку.
2.4 Енергія (energy) — величина, що задовольняє закони термодинаміки.
Примітка. Енергія, як і всі фізичні величини, є поняття абстрактне.
2.5 Енергоносій (energy carried) — речовина або явище, які може бути використано для виконання механічної роботи або нагрівання, чи для керування хімічними або фізичними процесами.
2.6 Енергопродукт (energyware) — ходовий предмет ужитку, який використовують переважно для виконання механічної роботи або нагрівання, чи для керування хімічними або фізичними процесами. Перелік енергопродуктів наведено в додатку А.
Примітка. Енерголродукти формують власну під множину енергоносіїв. Набір енергоносіїв може доповнюватися.
Видання офіційне
2.7 Система витрачання енергопродукту (energyware consumption system) — технічна енергетична система, що витрачає енергопродукт, а в багатьох випадках ще й інші енергоносії, вироблені продукти та послуги.
2.8 Сектор споживання енергопродукту (energyware demand sector) — частина техносфера призначена отримувати з енергопродукту та природних ресурсів необхідні продукти та послуги.
2.9 Система вироблення енергопродукту (energyware production system) — технічна енергетична система, що перетворює природні ресурси в енергопродукт.
2.10 Система відновлювання енергопродукту (energyware reclaim system) — технічна енергетична система, що перетворює відновлювані ресурси в енергопродукт.
2.11 Система зберігання енергопродукту (energyware storage system) — технічна енергетична система, яка отримує та зберігає енергопродукт, щоб згодом його використати в тій самій формі.
2.12 Сектор постачання енергопродукту (energyware supply sector) — частина енергосфе- ри, призначена виробляти, перетворювати та пересилати енергопродукт.
2.13 Система перетворення енергопродукту (energyware transformation system) — технічна енергетична система, яка перетворює один або більше видів енергопродукту в інший чи інші види енергопродукту.
2.14 Система транспортування енергопродукту (energyware transportation system) — технічна енергетична система, що транспортує енергопродукт з одного місця в інше.
2.15 Переобтяження довкілля (environmental load) — виснаження природних ресурсів, викиди й експлуатаційні наслідки.
2.16 Експлуатаційний наслідок (exploitative impact) — зміни в природі, крім виснаження, що виникають, коли природні ресурси потрапляють у техносферу.
2.17 Основний вхідний матеріал (main input material) — сировина, напівфабрикати й готові вироби, які разом, часто після перетворення, є вихідним продуктом.
2.18 Природні ресурси (natural resource) — речовина чи явище в природі, які можна використати як надходження до техносфери.
2.19 Продукт (product) — певний реальний матеріальний вихід із технічної енергетичної системи.
2.20 Фізичне явище (physical effect) — механічні вібрації та струси, акустичні, електромагнітні та теплові явища, йонізувальна та нейонізувальна радіація.
2.21 Відновлювані ресурси (reclaimable resource) — матеріали, що не існують в природі, які можуть бути відновлені, перероблені та використані як надходження до технічної енергетичної системи, інакше — їх буде знищено як викиди.
2.22 Викид (release) — речовини, корисні чи некорисні, які полишають техносферу, але які можна внести знову в техносферу тими самими способами, якими було внесено в природні ресурси.
2.23 Послуга (service) — певний реальний (нематеріальний) вихід з технічної енергетичної системи, або користь з використання продукту.
2.24 Технічна енергетична система (technical energy system) — сукупність обладнання й підприємств, що взаємодіють між собою для вироблення, споживання, а в багатьох випадках — і для перетворення, зберігання, транспортування чи розподілу енергопродукту.
2.25 Техносфера (technosphere) — усі технічні енергетичні системи та продукти, що ними виробляються, до тих пір, доки вони не стануть викидами.
Техносфера оточена природою та взаємодіє з нею. Техносфера включає в себе астросферу, атмосферу, гідросферу, біосферу й геосферу (рисунок 1). Усі ці сфери взаємодіють між собою. Людина є частиною біосфери.
Рисунок 1 — Техносфера та природа
Природні ресурси у виді речовин вносяться до техносфери такими операціями як видобування руди, земляні роботи, накопичення, збирання врожаю, поглинання води й повітря. Вони є надходження до технічних енергетичних систем, тобто сукупності обладнання й підприємств, основним виходом яких є товари та послуги, а також побічні продукти та викиди. Природні ресурси у виді інших енергоносіїв, таких як сонячне випромінення, температурні відмінності океану, геотермічна енергія, вітер і тепло також перетворюються в механічну енергію, тепло чи електроенергію.
Продукти, які є виходом технічних енергетичних систем, може бути використано як надходження до інших технічних енергетичних систем, або ж їх може бути використано для надання послуг. Наприкінці їхнього корисного існування вони перероблюються в техносфер} або ж викидаються назад у природу як викиди. Таким чином, надходженнями до технічних енергетичних систем є природні ресурси, а виходом — послуги (для людей), викиди та експлуатаційні наслідки (рисунок 2).
Операції, які вносять природні ресурси в техносферу, впливають на природу двома способами: виснаженням та експлуатаційними наслідками. Техносфера найбільше зашкоджує природі, як правило, через послуги, що надаються людям, І через викиди (див. рисунок 3).
Експлуатаційні
Послуги
для людини
Техносферу можна поділяти різними способами. У цьому стандарті техносферу поділяють за економічною діяльністю та за географічними кордонами.
За економічною діяльністю техносферу поділяють на такі два сектори (див. рисунок 4);
• сектор постачання енергопродукту, до якого належать нафтова, вугільна, газова, теплоенергетична й електроенергетична промисловості та інші галузі промисловості, що пропонують паливо на базі сонячної енергії, біомаси та відновлюваних ресурсів;
• сектор споживання енергопродукту, до якого належать гірничовидобувний, виробничий, біологічний, житловий, торговельний і суспільний підсектори. Недоліком у загальновживаній практиці є розщеплення транспортного й будівельного підсекторів і представлення транспортної інфраструктури, недостатня увага до підсектора перероблення й знешкодження відходів. В цьому секторі різні енергоносії використовують з різною метою.
Ці два сектори поділяють на підсектори
.
Для уніфікації описування технічних енергетичних систем вводять поняття моделі «надходження — вихід». Будь-який елемент цієї системи може бути представлено як блок. Надходження та вихід такого блоку розташовано в колонках по три під заголовками, як показано на рисунку 5.
Систему описано блок-схемою, яка складається з кількох блоків, сполучених між собою стрілками, що показують напрямок потоку.
Рисунок 5 — Елементарна модель «надходження — вихід»
Кількість і сукупність компонентів надходження та виходу впродовж часу її існування може змінюватись. Для простих невеликих систем доцільно розрізняти три фази: інвестування, нормальне функціонування, виведен