Крани вантажопідіймальні. Правила і методи випробувань

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КРАНИ ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНІ

Правила і методи випробувань

ДСТУ ISO 4310-94

Видання офщіине

ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ

Київ

53. ПІДІЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ОБЛАДНАННЯ

53.020.20 (Група Г09)
ЗМІНА № 1 ДСТУ ISO 4310-94 Крани вантажопідіймальні. Правила і мето­ди випробувань
Затверджено та надано чинності наказом Держстандарту України
від 31 липня 1997 р. № 441
Чинна від 1998-01-01
Пункт 2.2. Другий абзац викласти у новій редакції.
«Вимоги щодо перевірки відповідності крана паспортним даним, зовнішнього огляду крана, перевірки придатності крана до роботи, які передбачаються цим стандартом, повинні бути встановлені в стандартах або технічних умовах на конкретні види вантажопідіймальних кранів».
(ІПС № 8-97)

УДК 621.873/.877 Група Г09

ДЕРЖАВШИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КРАНИ ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНІ Правила і методи випробувань
КРАНЫ ГРУЗедОДЪЕМНЬДЕ
Правила и методы испытаний

CRANES

T§st, code and^precedure
РКП 31590
Чинний від 01.01.96
1. Призначення І галузь використання
Цей стандарт встановлює зміст і методи випробувань, які необ­хідні під час перевірки відповідності вантажопідіймальних кранів їхнім експлуатаційним технічним даним, а також їхньої здатності до підій­мання номінальних вантажів. Якщо величину номінального вантажу визначають за стійкістю, то встановлюють метод випробувань і випробне навантаження, які дають змогу легко перевірити запас стійкості.
>Цей стандарт поширюється на крани таких типів:
а) мостові;
15) козлові;
а) портальні;
) стрілові самохідні та крани-ексказатери;
© Держстандарт України, 1994
Цей стандартне може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
Трозпозсюджеііяй без дозволу Держстандарту України
) баштові;
с) залізничні:
;к) кабельні;
3) інші типи кранів, які можуть бути включені до переліку додат­ково
Вимоги стандарту с об^в’ я skoj •ми.
2. Методи та обсяг випробувань
2.1. Для досягнення цілей, що встановлені цим стандартом, засто- совуюп, три методи випробувань:
) випробування на відповідність крана, паспортним даним (п.3.1);
) зовнішній огляд крана (п.3.2);
г/ «апробування на придатність крана до роботи 4Д.З.З).
2.2. Кожний кран слід піддавати випробуванням» методи яких зазначені вище. В разі серійного виробництва* кількість кранів, що під?лЯ',зють випробу ваш/ «і (п.2.1), повинна бути встановлену за взаємною згодою продавця і покупця.*
Вимоги щодо перевірки відповідності прана паспортним даним, зовнішнього огляду крана, перевірки придатності крана до роботи, які передбачаються цим стандарйгом, повинні бути вїтЬновлені о стан­дартах або технічних умовах на конкретнрвиди вантажопідіймальних кранів для всіх видів категорій випробувань,
2.3. Крани, що постачаються заводами-виробниками готовими до експлуатації, випробовують на цих заводах перед відвантаженням*; кра­ни, які монтують або остаточно складають на місцях іх використання, випробовуються там само, якщо інші угоди між продавцем та покупцем не передбачені.
♦Юридичні сторони, що підписали контракт: продавець - сторона, яка постачає кран; покупець - сторона, яка приймає кран.
3. Зміст і методи випробувань
3.1. Випробування на відповідність кранів паспортним даним.
Випробування на відповідність кранів паспортним даним слід про­вадити відповідно до їхніх вантажних характеристик з метою перевірки таких параметрів:
• маси крана (якщо це доцільно);
• відстані від осі обертання до ребра рівноваги;
• висоти підіймання вантажу;
• швидкості підіймання вантажу;
• швидкості посаджених;
• швидкості пересування крана;
• швидкості пересування візка;
• швидкості повертання;
• часу зміни вильоту;
• часу телескопування;
• -тривалості циклу (в разі необхідності);
• функціонування обмежу вальних пристроїв;
• робочих характеристик засобів силового привода, наприклад, сили струму в електродвигунах за умови дії випробних навантажень.
3.2. Візуальний огляд
Візуальний огляд повинен включати перевірку на відповідність крана паспортним даним і (або) перевірку стану всіх особливо важливих елементів:
• механізмів, електрообладнання, запобіжних пристроїв, гальм, апаратів керування, освітлення та сигналізації;
• •метал ©конструкцій та їхніх з’єднань, сходів, засобів підходу, кабін майданчиків;
• огорож;
• гака або іншого вантажозахоплювального органу та деталей їх підвішування;
• канатів гаїх кріг.- ення;
• блоків, осей та деталей їх кріплення й елементів підвішування стріли.
Візуальний огляд не містить у собі розбирання будь-яких скла­дальних одиниць. Під час візуального огляду перевіряють відкривання кришок у процесі нормальної експлуатації, наприклад, кришок кінцевих вимикачів.
Мстою візуального огляду є розгляд і перевірка всіх технічних вимог, що ставляться до крана.
3.3. Випробування під час роботи з вантажем
Випробування на придатність крана до роботи містять у собі:
• статичні випробування;
• динамічні випробування;
• випробування на стійкість крана (в разі потреби).
3.3.1. Статичні випробування
3.3.1.1. Статичні випробування провадять з метою перевірки кон­структивної придатності крана та його складальних одиниць.
Випробування визнають успішними, якщо під час їх проведення не виявлено жодних тріщин, залишкових деформацій, відшарування фарби або пошкоджень, щоівпливають на роботу і безпеку кран$,а,також якщо н.е сталося ослабленняабо.пошкодженвя з’єднань.
3.3.1.2. Статичні випробування слід провадити для кржр^го ван­тажопідіймального механізму і, якщо це передбачено в. паспорті крана, при сумісній роботі вантажопідіймальних механізмів у положеннях та варіантах виконання вибраних- так, щоб зусилля в канатах, а також згинальні моменти та (або) осьові зусилля в основних елементах крана були найбільшими. Випробувальний вантаж, ще поступово збільшують, підіймають на 100-200 мм від землі й утримують у такому положенні протягом необхідного для проведення випробувань часу, але не менше ніж 10 хв.
3.3.1.3. Випробувальне навантаження для всіх видів кранів повин­не становити не менше 1,25 Р, якщо не потрібне вище значення згідно з положеннями контракту або національними нормами.
Складовими Р є:
- навантаження на механізм підіймання, що включає масу корис­ного вантажу, а також масу гаковоїобойми і такелажних пристроїв—для самохідних кранів;
-номінальна вантажопідіймальність для обладнання, шо встанов­лена виробником.
Номінальна вантажопідіймальність не включає в себе будь-яких підіймальних пристроїв, що с постійною частиною крана в робочому стані, — для інших кранів.
3.3.2. Динамічні випробування
3.3.2.1. Динамічні випробування провадять з метою перевірки дії механізмів крана і гальм.
Вважається, що кран витримав випробування, якщо буде встанов­лено, що ці елементи виконують свої функції, і якщо внаслідок наступ­ного зовнішньою огляду не буде виявлено ГГОЕ..,ОДЖЄНЬ механізмів або елементів конструкції, а також не станеться ослаблення з’єднань.
Керування краном під час випробувань повинно відбуватись зі ідно з установленими в технічній документації правилами. Протягом цих випробувань необхідно стежити за тим. щоб прискорення і швидкості не перевищували встановлених для експлуатації крана значень.
3.3.2.2. Динамітні прибування слід просадити для кожного ме­
ханізму або, якщо це передбачено у паспорті« ранц при су., існій р лботі механізмів у положеннях та варіантах виконання, які зідп.щід готь мак­симальному навантаженню механізму (мехачі мів) Зичроб/г-чнч ас- винні містити у собі повторний пуск і.зупйнку при кожному русі у . Од­ному діапазоні даного руху і повинні тривати щонайменше і год дотримання цього, циклу роботи.
ВйЬвроЩування повинні включати пуск механізмів з проміжного іпэл.ажёННя з гіідвй&рним випробним вантажем. При цьому не повинно відбуватися зворотного руху з випробувальним вантажем.
ЗгЗТІ.Х Вйпробувальнсиаваитажеяня’іювипно становити не мен­ше М А
3.3.3. Випробування на стійкість крана
3.3.3.1. Випробування на вантажну стійкість провадять з метою неревірк-и стійкості крана. Вважається, піо кран витримав випробування, якщо не .сталося його перекидання під час статичного прикладання на- вантаження.на гак.
3:3.3;2. Під час випробування на стійкість стрілових самохідних кранів випробувальне навантаження визначають за формулою
1,25Р + 0Д7ч , (1)
де F і (F і або F 2)~ маса стріли G і маса ріжка g, зведені до головки стріли або ріжка..
Якщо маса стріли G велика і ріжок призначається для порівняно невеликих вантажів, то випробування на стійкість не слід провадити з випробувальним вантажем за формулою (1), піднятим на головці ріжка. В цьому разі вимоги щодо стійкості повинні бути перевірені шля­хом розрахунку.
Примітка. Значення 1,25 Р може змінюватися в тому разі, коли потрібні вищі значення.
На кресленні показано вид збоку типового крана з ^означенням параметрів, що розглядаються:
L і І - довжини відповідно стріли і ріжка (для телескопічних стріл — довжина стріли, що розглядається);
X, У їх, у- координати центра ваги відповідно стріли і ріжка;
j їк- вильоти відповідно стріли і ріжка;
т і п - виліт центра ваги відповідно для стріли і ріжка;
F і - розраховують за формулою

Для кранів, ще обладнані лише стрілою, к “ п * g^ 0 і
F^~G, (3)
J
Для кранів, що обладнані стрілою і ріжком, якщо вантаж підій­мається на головці стріли, к в 0 і
(4)
Якщо вантаж підіймається на головці ріжка, то
Ъ-т°'7+(рП) . <5>
Примітка. Значення Р, G, g і координати центрів ваги X, У та х, у повинні бути встановлені у технічній документації крана для кожного значення L і І.
3.3.3.3. Для всіх кранів, крім самохідних, особливих випробувань на стійкість не провадять.
3.3.3.4. Випробування слід провадити за таких положень і варіан­тів виконання в межах визначеної робочої зони, за яких У"‘: бет- ко тил є мінімальною.
Якщо для різних положень або робочих зон задані рзчі яхран,'а- женвя, випробування на стійкість слід провадити дль ьсіх поцтааі-ж цих умов.
3.4. Акт про проведення випробувань
Після закінчення випробувань за п. 2.1 клацають акт, в яг ому наводять висновки та результати випробувань. В акті зазначають со яшшій номер випробуваного крана, дату і місце випробувань і поісги,ще керівника випробувань. В кожному окремому випадк