Інструкція щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловиннихзарядів на відкритих гірничих роботах

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

УКРАЇНИ

НАКАЗ

12.05.2014 № 342
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 2014 р. за № 563/25340
Про затвердження Інструкції щодо запобігання, виявлення і
ліквідації відмов свердловинних зарядів на відкритих гірничих
роботах
Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», статті 5 За­кону України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах, що додається.
2. Вважати такою, що не застосовується на території України, «Техноло­гическую инструкцию по предупреждению, обнаружению и ликвидации от­казавших скважинных зарядов ВВ на открытых горных работах», узгоджену Державним комітетом України по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду (Держгіртехнаглядом України) 16 березня 1992 року (НПАОП 0.00-5.36-92).
3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому законодавством порядку:
1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з пи­тань охорони праці.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Ю. Продан

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 12.05.2014 № 342
Зареєстровано в
Міністерстві
юстиції України
28 травня 2014 р.
за № 563/25340

ІНСТРУКЦІЯ

щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловинних
зарядів на відкритих гірничих роботах
I. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, діяльність яких по­в'язана із запобіганням, виявленням і ліквідацією відмов свердловинних за­рядів на відкритих гірничих роботах.
1.2. Ця Інструкція визначає вимоги щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах.
1.3. Вимоги цієї Інструкції обов'язкові для виконання посадовими особа­ми і працівниками суб'єктів господарювання, які виконують підривні роботи на відкритих гірничих роботах.
ІІ. Терміни та визначення понять
2.1. У цій Інструкції терміни та поняття вживаються у значеннях, що визначені Гірничим законом України, Законами України «Про охорону праці», «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призна­чення», Правилами безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12 червня 2013 року № 355, за­реєстрованими в Міністерстві юстиції України 05 липня 2013 року за № 1127/23659 (далі - НПАОП 0.00-1.66-13).
2.2. Інші терміни вживаються в таких значеннях:
виконавчий блок - пристрій, що по радіоканалу приймає команду на вибух та передає у підривну мережу імпульс для її ініціювання;
відмова свердловинних зарядів - повна або часткова відсутність дето­нації заряду, його частини або групи зарядів після посилання у підривну (електропідривну) мережу ініціюючого імпульсу;
групова відмова свердловинних зарядів - відмова свердловинних за­рядів, що сталася в межах одного або декількох ступенів уповільнення та не призвела до відмов свердловинних зарядів сусідніх або наступних секцій блока;
заукіска уступу - приведення нахилу уступу у безпечний стан (у кар’єрі);
перебур - частина підривної свердловини, що розташована нижче про­ектної позначки горизонту;
підривний персонал - працівники (робітники та технічні керівники), які безпосередньо задіяні в технологічному процесі проведення підривних робіт;
репер - знак, що позначає точку на поверхні.
2.3. Позначення та скорочення, що вживаються в цій Інструкції:
ВР - вибухова речовина;
ВМ - вибухові матеріали;
ДШ - детонуючий шнур;
ЕД - електродетонатор;
ЗІ - засоби ініціювання;
КД - капсуль-детонатор;
ЛНО - лінія найменшого опору;
МВ - масовий вибух;
НСІ - неелектрична система ініціювання;
ПД - проміжний детонатор;
ПР - піротехнічне реле;
ТУ - технічні умови.
III. Класифікація відмов свердловинних зарядів
3.1. Випадки, коли свердловинні заряди не можуть бути підірвані з при­чин технічного характеру (непереборні порушення підривної (електропід- ривної) мережі, зменшення сприйняття до ініціюючого імпульсу ВР тощо), розглядаються як відмови свердловинних зарядів.
3.2. Відмови свердловинних зарядів поділяються на:
• одиночні - відмова одиночного заряду ВР у блоці чи декількох несуміжних зарядів ВР у різних частинах блока;
• групові - відмова двох або більше суміжних зарядів ВР у межах блока, що підривався;
• масові - відмова вибуху всіх зарядів ВР одного або декількох блоків, що підривалися одночасно.
3.3. За періодичністю появи відмови свердловинних зарядів поділяються на:
• випадкові - з'являються нерегулярно, з різних причин;
• систематичні - регулярно повторюються та мають однакові причини виникнення.
IV. Причини відмов свердловинних зарядів під час ведення підривних
робіт
4.1. Відмови зарядів ВР у кар'єрах можуть бути викликані причинами технічного, технологічного та організаційного характеру.
4.2. Технічні причини відмов свердловинних зарядів:
• застосування неякісних ВР або ЗІ;
• несправність приладів, що застосовуються під час виконання підривних робіт;
• шкідливий вплив середовища (обводненість, наявність флегматизую­чих факторів, що впливають на ВМ, тощо).
4.3. Технологічні причини відмов свердловинних зарядів:
• невірний вибір або недотримання параметрів підривних робіт;
• невірний вибір параметрів ініціювання ВР;
• невірний вибір схеми підривної мережі або послідовності підри­вання окремих ділянок або блоків;
недотримання технології заряджання свердловин.
4.4. Організаційні причини відмов свердловинних зарядів:
• неякісне виконання робіт із заряджання та виконання забивки свердло­вин і монтажу підривної мережі;
• низька або недостатня кваліфікація персоналу, відсутність контролю за виконанням робіт із заряджання та виконання забивки свердловин і монтажу підривної мережі;
• недотримання ТУ щодо застосування ВМ;
• непроведення аналізу причин відмов свердловинних зарядів, що стали­ся раніше.
•
V. Заходи з попередження відмов свердловинних зарядів
1. Загальні заходи
1.1. Усі ВМ, підривні та контрольно-вимірювальні прилади перед за­стосуванням повинні проходити перевірку щодо справності та підготовку до застосування.
1.2. Перевірка щодо справності та підготовка до застосування здійснюються на складах ВМ або на спеціально відведених для цього місцях з метою виключення потрапляння на підривні роботи несправних приладів і неякісних ВМ, що не відповідають ТУ на їх застосування.
1.3. Під час вибору ЗІ слід враховувати особливості ПД, властивості та характеристики ініціювання ВР (критичний діаметр, щільність), умови під­ривання (обводненість, хімічний склад порід).
1.4. У разі виникнення сумнівів щодо якості ВМ необхідно провести їх огляд на предмет цілісності, а також провести випробування в разі необ­хідності, а саме:
ДШ - на еластичність, водонепроникність, сприйнятливість до детонації;
ПР - на розкид часу уповільнення, безвідмовність передачі детонації;
НСІ - на надійність спрацювання;
КД та шашки-детонатори - на спроможність детонації;
ЕД - на відповідність опору, вказаному на упаковці;
ВР - на повноту детонації згідно з вимогами їх ТУ.
1.5. Під час виконання МВ найбільш характерними відмовами є:
відмови поверхневої підривної мережі (блочних та міжблочних магістра­лей ДШ, поверхневих пристроїв НСІ), електропідривної мережі (ЕД, при­строїв управління підриванням радіоканалом);
відмови підривної мережі (ДШ або внутрішньосвердловинних пристроїв НСІ).
1.6. У разі використання НСІ відмови свердловинних зарядів виникають з причини заводських дефектів хвилеводів і КД, їх механічних пошкоджень під час транспортування і монтажу підривної мережі. Причинами можуть бути відхилення від схем комутації та помилки, що допущені під час монтажу під­ривної мережі.
1.7. Надійність (безвідмовність) поверхневої підривної мережі залежить від надійності ДШ, ПР, пристроїв НСІ та ЕД, якості монтажу та умов дублю­вання всіх елементів підривної мережі (поверхневої та внутрішньосвердло- винної), а також від параметрів підривання та гірничо-геологічних характе­ристик масиву, що підривається.
2. Попередження виникнення відмов під час заряджання свердловин
2.1. Підставою для початку заряджання свердловин є затверджений поса­довою особою (технічним керівником) паспорт МВ блока (блоків).
2.2. Заряджання свердловин може проводитися як після повного буріння блока, так і після прийняття під заряджання частини обуреного блока за умо­ви дотримання величини забороненої зони.
У складних гірничо-геологічних умовах (нестійкість порід, що обурю­ються, пливуни тощо) дозволяється заряджати свердловини (крім свердловин вогневого буріння) частини обуреного блока (безпосередньо слідом за бурін­ням) за умови внесення спеціальних заходів до типового проекту ведення підривних робіт суб’єкта господарювання.
2.3. Під час заряджання свердловин слід дотримуватися встановленого паспортом МВ переліку ВР, конструкції та величини зарядів у свердловинах, типу і кількості ПД і ЗІ.
2.4. Під час заряджання не допускається попадання в заряд ВР шматків породи та сторонніх матеріалів (предметів). Устя свердловин мають бути очищені від породи, сторонніх матеріалів (предметів) у радіусі не менше ніж 0,7 м. Устя свердловин у нестійких породах слід закріплювати обсадними трубами.
2.5. У разі застосування в обводнених свердловинах комбінованих зарядів забороняється намокання неводостійкої ВР. Для цього слід вибирати висоту колонки заряду водостійкої ВР, яка б забезпечувала повне перекриття стовпа води у свердловині. Заряджання неводостійкої ВР проводиться після повної усадки водостійкої ВР і стабілізації рівня води.
2.6. У разі застосування зарядів з повіт