Правила охорони праці під час електрохімічної обробки металів

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

УКРАЇНИ

НАКАЗ

13.02.2014 № 148
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
16 квітня 2014 р.
за № 432/25209
Про затвердження Правил охорони праці під час електрохімічної
обробки металів
Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці» та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 «Про деякі заходи з оп- тимізації системи центральних органів виконавчої влади»

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці під час електрохімічної обробки металів, що додаються.
2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила з техніки безпеки і промислової санітарії при електрохімічній обробці мета­лів та їх сплавів, затверджені постановою Президії ЦК профспілки робітників авіаційної та оборонної промисловості СРСР від 11 вересня 1969 року (НПАОП 28.5-1.04-69).
3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:
1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Мініс­терства юстиції України;
2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з пи­тань охорони праці.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Е. Ставицький

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 13.02.2014 № 148
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
16 квітня 2014 р.
за № 432/25209

ПРАВИЛА

охорони праці під час електрохімічної обробки металів
І. Загальні положення
1.1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяль­ність з обробки металів.
1.2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час електрохі­мічної обробки металів.
1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які ви­конують роботи з електрохімічної обробки металів.
II. Загальні вимоги
2.1. Роботодавець повинен опрацювати і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону пра­ці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареє­строваного в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).
2.2. Роботодавець розроблює та затверджує інструкції з охорони праці ві­дповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, за­твердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстро­ваного в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).
2.3. Забороняється залучення жінок до робіт відповідно до Переліку важ­ких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких за­бороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.
Підіймання та переміщення важких речей жінками здійснюється з дотри­манням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жін­ками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.
2.4. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт відповідно до Пере­ліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого нака­зом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.
Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщен­ня важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охоро­ни здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Мініс­терстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.
2.5. Роботодавець повинен безоплатно забезпечити працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами; на роботах з особливо шкідливими умовами праці - лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до Кодексу законів про працю України.
2.6. Роботодавець організовує проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.
2.7. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників повинні проводитися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).
2.8. Роботодавець повинен розробити та затвердити перелік робіт з під­вищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпе­кою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охо­роною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юс­тиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05).
2.9. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог Порядку прове­дення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних за­хворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Мі­ністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.
2.10. Роботодавець повинен організовувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Мініс­трів України від 01 серпня 1992 року № 442.
2.11. Роботодавець повинен забезпечити безпечну експлуатацію електро­устаткування відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроус­тановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 ро­ку за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).
2.12. Системи опалення, вентиляції та кондиціювання приміщень повинні відповідати вимогам чинного законодавства.
2.13. Роботодавець повинен забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спе­ціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).
2.14. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Техні­чного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постано­вою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.
2.15. Працівники, які виконують роботи з електрохімічної обробки мета­лів, повинні бути забезпечені ЗІЗ відповідно до Норм безплатної видачі спе­ціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захис­ту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затвер­джених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охо­рони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 року № 62, зареєстрова­них у Міністерстві юстиції України 12 травня 2009 року за № 424/16440 (НПАОП 0.00-3.07-09), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеці­ального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам маши­нобудування та металообробної промисловості, затверджених наказом Мініс­терства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту насе­лення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 21 лютого 2006 року № 89, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 березня 2006 року за № 250/12124 (НПАОП 29.0-3.02-06).
2.16. Роботодавець повинен забезпечувати працівників під час роботи зі шкідливими речовинами відповідними захисними пастами, мазями, що ма­ють маркування згідно з ГОСТ 12.4.068-79 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования», та засоба­ми нейтралізації (розчинами соди для нейтралізації кислот при ураженні шкіри; розчинами оцтової або борної кислоти для нейтралізації лугу при ураженні шкіри).
ПІ. Вимоги безпеки до організації робочих місць
3.1. Роботодавець повинен створити для кожного працівника безпечні і нешкідливі умови праці шляхом належного облаштування робочих місць ві­дповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуа­цій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юс­тиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12).
3.2. Робочі місця працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эрго­номические требования», ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при вы­полнении работ стоя. Общие эргономические требования» та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам».
3.3. Параметри мікроклімату в межах робочої зони повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затвердже­них постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (Д