Примірна інструкція з охорони праці для горнового доменної печі

МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПІ 1.2.10-412-2005

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

для горнового доменної печі
Вступ
1. Закон України «Про охорону праці», введений Постановою Верховної Ради у жовтні 1992 року зі змінами до Закону, внесеними Верховною Радою в грудні 2002 р., визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності на належні, безпечні та здорові умови праці.
2. Це право закріплюється державною політикою в галузі охорони праці, яка:
- визнає пріоритет життя і здоров'я працівників;
- встановлює повну відповідальність власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
- встановлює єдині нормативи з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності та видів їх діяльності;
- здійснює навчання, професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
3. Це право підтверджується тим, що під час укладення трудового договору власник повинен проінформувати працівника, під розписку, про умови праці на підприємстві, наявності на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливих наслідків їх впливу.
4. Це право підтверджується можливістю працівника відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя та здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
5. Воно закріплюється правом працівника на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці:
- безплатне лікувально-профілактичне харчування;
- оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення;
- скорочення тривалості робочого часу;
- додаткову оплачувану відпустку;
- пільгову пенсію;
- оплату праці у підвищеному розмірі.
6. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також пов'язаних із забрудненням або таких що проводяться у несприятливих температурних умовах, працівникам повинні видаватися безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття, інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.
7. Відшкодування шкоди працівникові, заподіяної йому каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я, під час виконання ним трудових обов'язків, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків згідно з Законом України "Про обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювання, що призвело до втрати працездатності".
8. В свою чергу працівник зобов'язаний:
- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами і механізмами; користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
- співробітничати з власником у справі організації безпечних умов праці;
- особисто вживати посильні заходи щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людям, які його оточують, і навколишньому природному середовищу;
- при виникненні небезпечної ситуації повідомляти свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.
1 Загальні положення
1.1 Ця примірна інструкція (далі інструкція) розроблена на основі Правил безпеки в доменному виробництві, що затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 135 від 19.05.97р. та введені в дію з 01.09.1997р.
Інструкція розповсюджується на всі металургійні підприємства незалежно від форм власності, визначає порядок, способи та умови виконання працівниками доменних цехів покладених на них обов'язків, а також правил безпечної поведінки на робочому місці, на території підприємства і встановлює порядок виконання робіт.
1.2 Кожен горновий повинен вивчити, знати і виконувати вимоги і положення даної інструкції в повному обсязі та дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, який діє на підприємстві; виконувати розпорядження та вказівки керівників цеху, якщо останні не суперечать вимогам безпечної організації праці.
1.3 Інструкція з охорони праці за професією видається працівникові під розписку. Ця інструкція повинна бути на робочому або спеціально відведеному місці.
1.4 Крім того, горновий повинен знати і виконувати вимоги:
- технологічної інструкції;
- положення про наряд-допуск;
- інструкції про застосування биркової системи;
- правил технічної експлуатації обладнання, що обслуговується;
- правил безпеки у газовому господарстві;
- інструкції з охорони праці для стропальників;
- інструкції з охорони праці для суміжних професій;
- загальних правил безпеки для працівників підприємства;
- правил пожежної безпеки;
- правил електробезпеки.
1.5 Постійний контроль за виконанням інструкцій та вказівок щодо безпечних методів та способів роботи проводиться начальником цеху, його заступником, механіком, старшим змінним майстром основної виробничої дільниці та іншими керівниками виробництва.
1.6 На роботу в доменний цех горновим допускаються особи чоловічої статі не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, визнані придатними для даної роботи. Вони повинні пройти вступний інструктаж, спеціальне навчання за професією, навчання з питань охорони праці, первинний інструктаж на робочому місці, спеціальні навчання для виконання робіт підвищеної небезпеки.
1.7 Кожний працівник, що знову влаштовується на роботу повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці. Запис про проведення вступного інструктажу заноситься в спеціальний журнал, а також в документ про приймання працівника на роботу. Інструктаж проводиться при відділі охорони праці підприємства.
В цеху з кожним працівником, що влаштовується на роботу, начальник цеху проводить бесіду, в якій роз'яснює особливості виробництва, правила особистої безпеки та гігієни, правила внутрішнього трудового розпорядку, ознайомлює з шкідливими та небезпечними факторами, які характерні для даного виробництва. Після чого розпорядженням по цеху направляє його на дільницю та закріплює за відповідною особою технічного персоналу для інструктажу та навчання безпосередньо на робочому місці.
1.8 Первинний інструктаж проводиться на робочому місці безпосереднім керівником з показом прийомів безпечного виконання робіт. Після проведення первинного інструктажу працівник, який вперше стає до роботи, розпорядженням начальника цеху закріплюється за кваліфікованим працівником для практичного навчання. Працівник, переведений з іншої дільниці цеху, який не має кваліфікації (посвідчення) горнового, повинен навчатися згідно з затвердженим на підприємстві тематичним планом; працівник, який має кваліфікацію за даною професією, при перерві в роботі більш як 1 рік, проходить стажування від 2-х до 15 змін.
1.9 Після закінчення навчання працівник повинен пройти перевірку знань з охорони праці комісією, яку очолює начальник цеху або його заступник за участю громадського інспектора (уповноваженого) з охорони праці. Лише при виявленні достатніх знань технології і безпечних прийомів праці працівник, рішенням комісії, може бути допущений до роботи за фахом.
1.10 Працівник, який не підтвердив знання інструкції з охорони праці та прийомів безпечного виконання робіт, допускається до самостійної роботи тільки після проведення додаткового інструктажу і додаткової перевірки знань.
1.11 До самостійної роботи працівник допускається після стажування на робочому місці розпорядженням по цеху.
1.12 Повторні інструктажі з охорони праці повинні проводитися один раз на квартал, а чергові перевірки знань — раз на рік з записом у журналі реєстрації інструктажів.
1.13 Позаплановий та цільовий інструктажі повинні проводитися згідно з вимогами примірного положення про навчання з охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12-99).
1.14 Горновий повинен проходити періодичні (на протязі трудової діяльності) медичні огляди.
1.15 По території підприємства і цеху працівник повинен прямувати до місця роботи за маршрутом, який вказаний в схемі безпечного руху. Під час пересування необхідно дотримуватися вимог знаків дорожного руху як на території заводу, так і за його межами. Залізничні колії і автомобільні шляхи необхідно переходити лише у встановлених місцях або по спеціальних переходах.
1.16 Горновий повинен виконувати такі вимоги внутрішнього трудового розпорядку:
- перед початком зміни прибути на змінно-зустрічні збори і отримати завдання на виконання робіт;
- виконувати тільки ті роботи, які доручені з дотриманням вимог інструкцій з охорони праці;
- не ставати до роботи, якщо умови її виконання суперечать інструкції з охорони праці або іншому документу, який регламентує безпечне виконання робіт;
- не допускати на робоче місце осіб, роботи яких не пов'язані з виробництвом;
- утримувати своє робоче місце і устаткування в справному стані і чистоті;
- не розпивати спиртні напої на робочому місці і на території заводу, не з'являтися на роботу в алкогольному та наркотичному стані.
1.17 Виявивши порушення, яке може призвести до аварії або нещасного випадку, горновий повинен його усунути, а якщо порушення усунути не можливо, треба повідомити про нього безпосередньому керівникові.
1.18 При отриманні травми необхідно повідомити про це майстра, звернутися в медпункт. У разі нещасного випадку з працівником йому необхідно надати першу допомогу, повідомити майстра і викликати чергового фельдшера, якщо потерпілий сам не зможе пересуватися.
Необхідно забезпечити збереження обставин, при яких стався нещасний випадок, якщо це не може призвести до аварії чи інших небезпечних ситуацій.
1.19 Робочим місцем горнового є ливарний двір, фурменна зона, піддоменник, постановні колії чавунної та шлакової сторін. Постійним місцем роботи горнового на доменній печі є ливарний двір, короткочасним місцем роботи є піддоменник та залізничні колії.
1.20 Кожен горновий повинен знати:
- основи доменного виробництва;
- конструктивні особливості доменних печей різних типів;
- будову доменної печі та обладнання горна - електрогармати, бурмашини, шлакового штопора, ливарного крана;
хімічні та фізичні властивості сировини та палива, що надходять в доменну плавку;
хімічні та фізичні властивості чавуну і шлаку;
склад і властивості заправних матеріалів, що надходять на заправку жолобів і носків, вогнетривких матеріалів, що використовуються під час заправки та ремонту чавунної та шлакової льоток;
- основи ведення вогнетривких робіт, слюсарну справу. До обов'язків горнового входить:
- ведення робіт щодо обслуговування горна доменної печі;
- розбирання та набивання футляра чавунної льотки та підготовка чавунних та шлакових жолобів, носків, сифонів і обвідного жолоба до випуску чавуну та шлаку;
обробка чавунної льотки;
розбирання та складання футляра шлакової льотки, набивання канави та заправлення шлакових жолобів;
- підготовка шлаковозних ковшів для приймання шлаку;
- випуск чавуну та шлаку;
- нагляд за потоком чавуну та шлаку;
- регулювання наповненням ковшів;
- відбирання проб;
- зарядження електрогармати запірною масою;
- заміна охолоджуючих пристроїв, фурм та амбразур;
- керування бурмашиною, електрогарматою при відкриванні та закриванні чугунної льотки;
- виконання ремонту обладнання, що обслуговується. Крім того, горновий повинен знати:
- доменна піч відноситься до виробництв підвищеної небезпеки, що характеризується наявністю цілого ряду небезпечних факторів під час виконання технологічного процесу виплавлення чавуну, обслуговуванні обладнання, механізмів та контактування з матеріалами, рідкими продуктами плавки;
на дільниці сконцентрована велика кількість механічного та електричного обладнання, працює ливарний кран.
1.21 Основними небезпечними виробничими факторами на дільниці виконання робіт є:
- рідкий розплавлений метал - чавун, шлак;
- машини та механізми, що рухаються;
- електричний струм та електрообладнання;
- полум'я та інші термічні фактори;
- важкі предмети, що переміщаються вантажопідйомними механізмами;
- робота на висоті.
1.22 Основними шкідливими виробничими факторами є:
- пил під час заправки сипучих матеріалів;
- інтенсивне теплове (інфрачервоне) випромінювання від розплавлених чавуну і шлаку та від нагрітого до високої температури обладнання, канав, жолобів, ковшів;
- висока температура розплавленого чавуну та шлаку, нагрітих поверхней;
- шкідливі гази;
- шум ливарного крана, бурмашини та іншого обладнання, газових потоків в печі під час згоряння палива.
1.23 Для забезпечення газової безпеки кожен горновий повинен знати властивості природного, доменного газів, газонебезпечні місця, ознаки отруєння газом та способи подання першої допомоги потерпілому. При перших ознаках отруєння необхідно вийти на свіже повітря, попередити майстра та за необхідності звернутися в медпункт.
1.24 В газонебезпечних місцях не дозволяється палити та користуватися відкритим вогнем.
1.25 Кожен працюючий повинен додержуватися заходів електробезпеки.
1.26 Палити дозволяється в спеціально відведених для цього місцях, де повинні знаходитися баки з водою або піском.
1.27 Горновий при виявленні витікання газу, обриву електропроводу, інших несправностей в роботі обладнання, які можуть призвести до аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку повинен негайно повідомити про це майстра виробництва та вжити заходів щодо їх усунення, при цьому необхідно дотримуватися заходів особистої безпеки.
1.28 Горновий повинен працювати тільки у спецодязі і спецвзутті, що встановлені за нормами, та користуватися іншими засобами індивідуального захисту:
- куртка суконна (на 6 міс.) згідно з ГОСТ 12.4.045 "ССБТ. Костюмьі мужские для защитьі от повьішенньїх температур. Технические условия" та ТУ України 00309335-023-95 "Костюмьі мужские для защитьі от повьішенньїх температур в металлургическом производстве";
- брюки суконні (на 3 міс.) згідно з ГОСТ 12.4.045 "ССБТ. Костюмьі мужские для защитьі от повьішенньїх температур. Технические условия" та ТУ України 00309335-023-95 "Костюмьі мужские для защитьі от повьішенньїх температур в металлургическом производстве";
- черевики шкіряні з захисним носком (на 6 міс.) згідно з ДСТУ 2772-94 (ГОСТ 12.4.032-95) "Взуття спеціальне: з шкіряним верхом для захисту від дії підвищених температур. Технічні умови";
- вачеги (на 1 міс.) згідно з ОСТ 17-535-75 "Вачеги (рабочие рукавицьі).Общие технические условия";
- каска захисна згідно з ГОСТ 12.4.087-84 "ССБТ. Строительство. Каски строительньїе. Технические условия";
- шляпа повстяна (на 6 міс);
- окуляри захисні згідно з ГОСТ 12.4.013-85 «ССБТ. Очки защитньїе. Общие технические условия" типу ЗНР5 з світлофільтрами;
- .антифони "беруші" та інші. 1.29 Горновий повинен:
- дотримуватися правил особистої гігієни;
- вміти надавати першу (долікарняну) допомогу потерпілому від нещасного випадку;
- знати та виконувати питний режим.
1.30 Згідно з положенням про систему управління охороною праці в чорній металургії горновий повинен:
- перед змінно-зустрічними зборами одержати інформацію щодо стану печі та поточних технологічних параметрів плавки у горнового , що його змінюють;
- не допускати виконання робіт несправним інструментом, перевіряти наявність та правильне використання засобів індивідуального захисту працюючими, огорож, контрольно-вимірювальних приладів та вантажозахватних пристроїв, що знаходяться в користуванні бригади горнових;
- при виникненні непередбачених ситуацій припинити виконання робіт. Якщо дозволяють обставини, прийняти самостійне рішення, а також вжити заходів щодо забезпечення безпеки працюючих, відновлення нормальної робочої обстановки та повідомити про це майстра, старшого майстра, начальника дільниці або зміни;
- перед початком роботи (початок зміни або під час зміни перед виконанням нової роботи) перевірити безпечний стан робочого місця та вжити заходів щодо ліквідації виявлених порушень. Якщо порушення не можуть бути ліквідовані силами бригади, необхідно не приступаючи до роботи, доповісти про них майстру. До роботи в такому випадку допускаються люди тільки за вказівкою керівника;
- постійно в процесі роботи перевіряти достатність заходів безпеки на робочому місці, виконувати інструкцію з охорони праці;
- виконувати тільки доручену роботу з додержанням всіх вимог інструкцій з охорони праці, виконувати вказівки майстра;
- не приступати до роботи, якщо умови її виконання не відповідають інструкції з охорони праці або іншому документу, що регламентує безпечне виконання робіт, а також без інструктажу з охорони праці при тимчасовому переведенні на іншу роботу;
- в установленому адміністрацією порядку одержати інструкцію з охорони праці за своєю професією або з іншої дорученої роботи;
- працювати тільки в спецодязі і спецвзутті, що передбачені нормами, користуватися відповідними засобами захисту та запобіжними пристроями;
- утримувати своє робоче місце та обладання в справному стані та чистоті;
про всі порушення, виявлені в процесі роботи, повідомити безпосередньому керівникові;
- при одержанні хоча б незначної травми терміново звернутися в медпункт та повідомити про це майстрові;
- попередити поруч працюючих, якщо їм загрожує небезпека;
- додержуватися вимог правил внутрішнього трудового розпорядку.
1.31 Особи, винні в порушенні вимог безпеки, що наведені в цій інструкції, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1 Перед початком роботи горновий повинен привести свій спецодяг та спецвзуття до ладу: куртку застібнути на всі ґудзики, черевики зашнурувати, надіти каску, волосся прибрати під головний убір, підготувати респіратор.
2.2 Ознайомитися зі станом робочого місця та обладнання, що обслуговується, згідно з записами у змінному журналі. Оглянути своє робоче місце, чистоту ливарного двору, постановних залізничних колій, наявність та справність горнового інструменту та пристосувань, справність обладнання ливарного двору: ( електрогармат, свердлильних машин, хитних жолобів, зливних носків, штовханів, стопора шлакової льотки).
2.3 Перевірити справність звукової та світлової сигналізації, освітлення, огороджень, площадок, сходів та небезпечних зон приводів механізму горна.
2.4 Перевірити стан чавунних та шлакових льоток, головних жолобів, жолобів для чавуну та шлаку, скімерного пристрою доменної печі.
2.5 Оглянути та переконатися в наявності необхідного запасу льоткової маси, піску та глини.
2.6 Перевірити наявність ключа-бирки механізмів горна.
2.7 Огляд робочого місця та стану обладнання проводяться з горновим, який здає зміну.
2.8 Прибути на змінно-зустрічні збори, одержати завдання на виконання робіт.
2.9 Після повернення зі змінно-зустрічних зборів одержати інформацію від горнового, що здає зміну, про всі зауваження та недоліки в попередній зміні.
2.10 Прийом та здача зміни повинні оформлятися підписами в журналі прийому-здачі зміни.
2.11 При виявленні несправностей, які можуть перешкоджати безпечній роботі, горновий, не починаючи роботи, повинен зробити відповідний запис в журналі та доповісти майстру.
До усунення несправностей розпочинати роботу не можна.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1 Відомості щодо безпечної організації праці
3.1.1 Робочі площадки, перехідні і пішохідні містки повинні бути чистими і сухими, без сторонніх предметів, що заважають вільному руху обслуговуючого персоналу.
3.1.2 Інструмент і пристосування повинні використовуватися тільки за призначенням. Працювати можна тільки справним інструментом, дотримуватися встановленого порядку його збереження.
3.1.3 Інструмент на піраміді повинний бути покладений у залежності від своєї маси: легкий інструмент укладається на верхню, а важкий - на нижню частину піраміди.
3.1.4 Необхідно систематично стежити за наявністю й справністю огороджень прорізів ливарного двору, чавунних і шлакових носків, площадок і сходів.
3.1.5 Необхідно стежити за роботою й станом повітряних фурм, охолодженням фурмених і шлакових приладів, горна, поду. При виявленні прогару фурменого приладу, перегрівання сопел, колін або дефектів у кріпленні фурмених приладів, вивести людей з небезпечної зони . Про виявлені порушення негайно повідомити майстра печі.
3.1.6 Дивитися на фурми, електрозварювання, підходити близько до місця автогенного різання й зварювання без захисних окуляр не дозволяється.
3.1.7 Завантажувати і розвантажувати льоткову й жолобну маси можна тільки між випусками чавуну.
3.1.8 Не допускається попадання льоткової і жолобної мас, піску в чавуновозні ковші, тому що при наливанні чавуну в ковші це може призвести до вибуху і викиду рідкого металу з ковша.
3.1.9 Вогнетривкі і заправні матеріали необхідно зберігати в контейнерах.
3.1.10 Сирі і мерзлі формувальні матеріали перед їхнім застосуванням потрібно прогріти газом.
3.1.1 1 При осадці печі ставати напроти фурм не дозволяється.
3.1.12 Прибирання постановних залізничних колій і їхніх габаритів повинні проводитися не менш як двома горновими при відсутності звисаючих шматків скрапу, цегли й інших матеріалів на конструкціях піддоменника і ливарного двору.
3.1.13 Під час прибирання постановних залізничних колій ділянка робіт повинна відгороджуватися сигнальними знаками і червоними світлофорами. Не дозволяється в'їзд на них локомотивів. Про проведення прибирання необхідно повідомити диспетчерові цеху і черговому по посту. При поганій видимості виставити сигнальника. Прибирання проводити в захисній касці.
3.1.14 Перед відправленням людей на залізничні колії для прибирання старший горновий повинен оглянути прорізи і колони ливарного двору. Якщо мається налипання чавуну і шлаку, їх необхідно очистити, і тільки після цього дозволити прибирання залізничних колій.
3.1.15 При прибиранні залізничних колій за допомогою крана ливарного двору необхідно поставити сигнальника, який попереджає людей, що знаходяться внизу, про опускання грейфера і кліщів. З небезпечної зони люди повинні бути виведені.
3.1.16 При прибиранні постановних залізничних колій за допомогою трактора люди не повинні знаходитися в зоні його роботи, а керувати роботою повинен сигнальник, призначений з числа горнових.
3.1.17 Прибирання постановних залізничних колій під час випуску чавуну і шлаку не дозволяється.
3.1.18 При підйомі і опусканні контейнерів з жолобною і льотковою масами, піском та іншими вантажами знаходитися на платформах, думпкарах, вагонах не дозволяється.
3.1.19 Переміщатися на площадці, заповненій з будь-якої причини парою або димом, необхідно обережно і повільно. Про свій рух необхідно попереджати голосом.
3.1.20 Для забезпечення чіткої безаварійної і безпечної роботи між горновими доменної печі й складачами поїздів, машиністами локомотивів є світлова сигналізація, що регулює постановку або прибирання ковшів.
3.1.21 Під час виконання маневрів під піччю, майстер або старший горновий зобов'язаний знаходитися на перехідному містку ливарного двору. Подача (зняття) ковшів під налив (з-під наливу) виконується за наявності габариту на постановних коліях. Відповідальними за стан габаритів уздовж залізничних колій є старші горнові доменних печей.
3.1.22 Маневри з ковшами на постановних коліях виконуються тільки після узгодження між майстром доменної печі й особою, відповідальною за переміщення (маневри) шляхом керування світлофором. Керування світловою сигналізацією виконує горновий.
3.1.23 За наявності ковшів і відкритті випуску чавуну горновий включає в себе на площадці зелене світло. Одночасно на залізничних коліях - червоне світло. Таке положення сигналізації дає горновому право робити випуск, а маневри підпіччю не дозволяються.
3.1.24 По закінченні випуску чавуну, горновий повинен у себе на площадці включити червоне світло, а на залізничних коліях -- зелене, що дозволяє прибирати ковші.
3.1.25 Працювати при несправній світловій сигналізації не дозволяється. В разі несправності і неможливості швидкого ремонту сигналізації складач доводить до відома про це локомотивній бригаді і всі операції по постановці та прибиранню ковшів проводить за узгодженням з горновим. Заїзди проводяться згідно бирочної системи.
3.1.26 В аварійних випадках, коли відбувається заливання колісних пар шлаком або чавуном, дозволяється витягати ковші з-під наливу. Відповідальними за дані операції є майстер печі або старший майстер зміни, що знаходяться внизу разом зі старшим складачем чавуновозної або шлаковозної сторін.
3.2 Під час виконання робіт щодо догляду за чавунною льоткою та її футляром:
3.2.1 Довжина чавунних льоток доменних печей повинна бути не менш як 2 метри. В разі короткої льотки, необхідно вжити заходів для відновлення її довжини відповідно до технологічної інструкції щодо догляду за льоткою.
3.2.2 Підготовка льотки до випуску повинна розпочатися після закінчення попереднього випуску, відповідно до технологічної інструкції по догляду за чавунною льоткою.
3.2.3 Льоткову масу, що зберігається в контейнерах, змішувати з іншими матеріалами не дозволяється.
3.2.4 Футляр чавунної льотки призначений для правильної установки носка електрогармати і забезпечення щільності між носком гармати і льоткою, для недопущення відходження льоткової маси вбік.
3.2.5 Футляр чавунної льотки необхідно утримувати завжди в справному стані. Робити випуск чавуну при несправному футлярі не дозволяється. Періодичність ремонту футляра чавунної льотки встановлена технологічною інструкцією.
3.2.6 Розбирання футляра чавунної льотки повинне проводитися при надійно закритій чавунній льотці під контролем майстра печі.
3.2.7 Футляр чавунної льотки розбирається на повному ходу при справній льотці на довжину 200-250 мм.
3.2.8 При короткій і слабкій льотці і небезпеці виходу чавуну, необхідно зробити частковий ремонт футляра без повного розбирання його, що полягає в тім, що з нижньої частини футляра вилучається шлак і чавун, боки очищаються від шлаку і згорілої глини, після цього низ футляра щільно набивається напівміцною глиною, а боки і верх обмазуються глиною, що потім добре підсушується протягом 40-50 хв. На наступний випуск довжина чавунної льотки відновлюється до нормальної і виконується повний ремонт футляра.
3.2.9 При несправному стані льотки розбирати футляр не дозволяється.
3.2.10 Перед початком робіт щодо ремонту футляра повинні бути прибрані всі охолоді чавуну і шлаку біля футляра, вилучені рідкий чавун і шлак із днища жолоба. Боки і днище жолоба повинні бути заформовані піском.
3.2.11 Очищення футляра від старої глини виконується пневматичним молотком або вручну ломиком.
3.2.12 Під час розбирання футляра пневматичним методом необхідно перевірити кріплення шланг до штуцерів і трубок, виключивши можливість їхнього зриву.
3.2.13 При розбиранні футляра чавунної льотки ручними бурами стояти в жолобі проти льотки не дозволяється. Розбирати футляр необхідно з обох боків знаходячись на робочій площадці біля жолоба.
3.2.14 Після огляду розібраного футляра, отвір очищається від сміття, продувається стисненим повітрям, змочується водою і набивається спеціально підготовленою напівміцною глиною.
3.2.15 Відмітку для вирізання футляра необхідно робити носком електрогармати. Вирізати футляр необхідно обережно й уважно, не допускаючи пробивання кірки. Коли, сильно пропускає газ льотка, треба обережно забити по центру льотки лом на глибину 200-250 мм і випустити газ і пару, що зібралися, а потім приступити до вирізки футляра.
3.2.16 Газ, що просочується з чавунної льотки, повинен бути підпалений смолоскипом. Горіння газу, що виділяється з льотки, повинно постійно підтримуватися.
3.2.17 Під час виготовлення футляра необхідно зашпаровувати вогнетривкою масою відкриті ділянки рами чавунної льотки.
3.2.18 Набитий і вирізаний футляр необхідно просушити, щоб до випуску чавуну і шлаку він був сухим.
3.2.19 В разі викиду сирого футляра з чавунної льотки робити випуск чавуну слід на тихому ходу (1 атм. і нижче), після чого набити новий футляр.
3.2.20 Старший горновий зобов'язаний перевіряти нагрівання броні в зоні чавунної льотки, перепади температур води горнових холодильників на випуску і після випуску чавуну.
3.2.21 Всі роботи, що проводяться по догляду за чавунною льоткою, набиванням і ремонтом футляра, виконуються тільки в установленому спецодязі і захисному щитку.
3.3 Під час виконання робіт щодо оброблення чавунної льотки, її закриття і випуску чавуну
3.3.1 Підготовка чавунної льотки до випуску повинна проводитися відповідно до цехової інструкції.
3.3.2 Випускається чавун за графіком. Порушення графіків випуску чавуну і шлаку не допускається.
3.3.3 Випускати чавун можна тільки після перевірки наявності достатньої кількості добре просушених чавуно- і шлаковозних ковшів, установлених під носками (у разі одноноскового розливання ковші повинні бути відчеплені), а також готовності горнових канав, жолобів, носків і т.ін.
3.3.4 Перед випуском чавуну необхідно випробовувати пристосування і механізми (бурмашину, механізми пересування жолобів, штовхач, електрогармати), що відносяться і до випуску, і переконатися в їхній справності. В разі виявлення несправностей варто доповісти про це майстрові печі і вжити заходів щодо їхнього усунення.
3.3.5 Перед розкриттям чавунної льотки старший горновий зобов'язаний перевірити правильність установки ковшів під носками, стан футляра чавунної льотки і підскімерного отвору, рівень перевалів, відсутність людей проти чавунної льотки, а також перевірити, щоб усі горнові були в спецодязі, установленому нормами. Куртка повинна бути застібнута на всі ґудзики, штани повинні бути одягнені навипуск. Спецвзуття повинне бути одягнене із сукняними носками або онучами, легко зніматися з ніг.
3.3.6 Випуск чавуну повинен проводитися тільки за розпорядженням і під безпосереднім керівництвом майстра печі або старшого горнового.
3.3.7 Під час випуску чавуну знаходитися людям, а також виконувати ремонтні й інші роботи в зоні постановних колій, хитних жолобів, шахти печі, на ливарному дворі не дозволяється. Мостовий кран ливарного двору повинен бути виведений у безпечне місце.
3.3.8 Під час оброблення чавунної льотки для випуску чавуну знаходитися людям проти неї не дозволяється.
3.3.9 Оброблення чавунної льотки виконується за допомогою бурмашини. Свердлити потрібно до появи чавуну. Зігнутим буром свердлити не дозволяється.
3.3.10 Присутність біля бурмашини осіб, не зв'язаних з обробленням чавунної льотки не дозволяється.
3.3.11 Після розкриття льотки бурмашина повинна бути відведена в крайнє положення і знеструмлена.
3.3.12 Випуск чавуну при сирій льотці не дозволяється. За наявності вологи в льотці оброблення її повинне бути припинене, а льотка просушена.
3.3.13 В разі короткої і слабкої льотки, несправного футляра випуск чавуну повинен проводитися на зниженому тиску печі. При цьому необхідно вжити заходів для попередження можливого виходу чавуну і шлаку через борти жолобів і канав (опустити головний чавунний перевал, розширити сифонний отвір, підняти перевал на шлакову сторону, підняти перевал біля стоякових лопат, відсипати з піску брівки уздовж жолобів).
3.3.14 Під час випуску чавуну перехід через канави і жолоби дозволяється тільки по перехідних містках, огороджених поручнями.
3.3.15 Ставати спиною до чавунної льотки, канав, по яких йде рідкий чавун і шлак не дозволяється.
3.3.16 Весь ручний інструмент (бури, піки, лопати, запірки , ломики, ложки для відбору проб чавуну і шлаку та інше), що стикаються з рідкими продуктами плавки, повинні бути сухими, а в зимовий час прогрітими.Чавун, що залишився в ложці після відбору проби, зливати на сиру площадку не дозволяється.
3.3.17 Постановні залізничні колії біля чувунно- і шлаковозних ковшів повинні бути сухими.
3.3.18 При направленні чавуну і шлаку в ковш відсічні лопати необхідно піднімати обережно, без ривків, закріплювати фіксатором.
3.3.19 Ковші для чавуну і шлаку повинні бути сухими й очищеними від сміття і охолодей. Ковші для шлаку, крім цього, повинні бути покриті вапняним розчином і підсипані сухим сміттям. Експлуатація чугуновозних ковшів із зарослою горловиною, що має тріщини в кожусі, у цапфах, а також з ушкодженою футеровкою не дозволяється.
3.3.20 Необхідно постійно стежити за рівнем наповнення чавуно-шлаковозних ковшів. Перелив ковшів не допускається.
Рівень наповнення ковшів повинен бути на 250 мм нижче верха ковша. В разі порушення вогнетривкої кладки і горловини чавуновізного ковша або тріщини шлакового ковша, наповнення його допускається на 100-150 мм нижче рівня руйнування кладки або тріщини.
Ковші, що вийшли з-під холодного ремонту, повинні наповнюватися в два прийома, не більше 2/3 по висоті.
3.3.21 Аварійно переповнений чавуновізний ківш повинен супроводжуватися до місця зливу горновим, котрий зобов'язаний знаходитися від ковша на відстані не менш як 15-20 м і попереджати про небезпеку інших осіб.
3.3.22 Перша від локомотива шлакова чаша при відсутності прикриття повинна наповнятися шлаком на половину об'єму.
3.3.23 Осаджати пінистий шлак слід сухим матеріалом: битою цеглою, скрапом, сухою жолобною або льоточною масою. Кидати сиру глину в шлаковозні ковші не дозволяється. Повторне наливання шлаку в ківш із кіркою, що утворилася, а також насипання на дно ковша сирого сміття не дозволяється.
3.3.24 Якщо в районі чавунної льотки вийшов з ладу будь-який охолоджувальний прилад і вода пішла через льотку, необхідно перейти на іншу льотку, провести випуск, після цього зупинити доменну піч для заміни охолоджувального приладу. Після задування печі необхідно просушити льотку і відкрити на ній випуск.
3.3.25 Шурування чавунної або шлакової льотки повинні виконуватися пікою довжиною не менш як 7 м, яка не має гострих кінців.
3.3.26 Перед забиванням чавунної льотки піч повинна бути продута. Сильне продування чавунної льотки (далі сифонної плити) не дозволяється.
3.3.27 Забивання чавунної льотки при нормальних умовах необхідно виконувати за допомогою електрогармати. Носок гармати повинен бути сухим.
3.3.28 Під час роботи на безводній масі електрогармату, після припинення випуску, знімати можна не раніше як через ЗО хвилин, при цьому перебування людей у зоні чавунної льотки і проти неї не дозволяється.
3.3.29 В разі не продування печі необхідно витримати електрогармату на футлярі не менш як 50 хвилин. Продути піч слід при наступному випуску. При повторній непродувці печі необхідно знизити кількість дуття, аж до переведення печі на «тихий» хід.
3.3.30 При закритті чавунної льотки електрогарматою знаходитися людям на робочій площадці та поблизу бурмашини, електрогармати не дозволяється. Також не дозволяється знаходитися в жолобі на іншій чавунній льотці при відведенні електрогармати у вихідне положення.
3.3.31 В разі неповної видачі продуктів плавки, а також недостатньої подачі глини через несправність футляра, електрогармата може бути відведена від футляра тільки після установки порожніх ковшів під передчасний випуск.
3.3.32 Керувати бурмашиною і електрогарматою дозволяється тільки старшому горновому за наявності в нього ключа-бирки.
3.3.34 Бур необхідно направляти в отвір чавунної льотки спеціальним пристосуванням. Направляти бур руками не дозволяється.
3.3.35 Направляє бур в чавунну льотку другий горновий один або вдвох із третім горновим, і тільки переконавшися, що бур спрямований правильно, другий горновий дає команду старшому горновому на включення бурмашини, попередньо відійшовши в безпечне місце.
3.3.36 Якщо при розкритті чавунної льотки бурмашиною її з будь-яких причин не можна відвести від льотки, то необхідно зачалити її спеціальною чалкою за лафет і за допомогою крана ливарного двору повернути у вихідне положення. Під час виконання цієї операції людей з зони дії крана необхідно вивести. Керує цією операцією горновий під наглядом майстра печі. Бурмашина при цьому повинна бути знеструмлена.
3.3.37 Під час роботи на безводній масі, перед зняттям електрогармати з льотки, необхідно вивести людей із її зони, щоб виключити можливість опіку людей розпеченою масою, яку можуть викинути пари смоли з носка електрогармати.
3.3.38 Порядок відведення електрогармати наступний: поступово відвести поршень циліндра гармати назад на 150-200 мм, при
цьому вести спостереження за виділенням пари через люк циліндра: через 2-3 хвилини носок електрогармати відвести від футляра; поставити гармату у вихідне положення.
3.3.39 Перед розчищенням носка електрогармати стисненим повітрям необхідно поршень циліндра відвести за завантажувальний люк, носок нахилити. Розчищення носка виконувати в установленому за нормами спецодязі і захисному щитку. Під час розчищення не дозволяється стояти проти носка самому і не можна допускати перебування людей у цій зоні, щоб виключити можливість одержання каліцтва розпеченою безводною масою.
3.3.40 Для аварійного закриття чавунної льотки (вручну) необхідно видати продукти плавки (піч продути) «насухо» на тихому ходу. Для цього зупинити піч; опустити перевал, закрити головний жолоб листами, які засипати піском.
Потім заздалегідь підготовленими ручними запірками і глиною, у вигляді конусів різного діаметра, закрити льотку.
3.3.41 При прогарі чавуновоза під піччю його негайно слід забрати з-під печі. Прибрати ківш необхідно за командою майстра або старшого горнового.
3.3.42 Супровідник (майстер, старший горновий) при забиранні ковша з-під печі повинен знаходитися на відстані не менш як 15 м від ковша для запобігання травмування.
3.3.43 Транспортувати аварійний чавуновіз необхідно тепловозом з прикриттям, щоб уникнути травмування тепловозної бригади і загоряння тепловоза.
3.3.44 При неможливості зливу аварійного чавуновоза на розливній машині чавуновіз необхідно виставити на тупикову колію (де відсутня вологість, вода) і дати можливість повного виходу з ковша чавуну, при цьому огородити зону зливу та виставити спостерігачів.
3.3.45 При прогарі шлаковоза необхідно діяти так, як і при прогарі чавуновоза.
3.4 Під час виконання робіт щодо оброблення чавунної льотки за допомогою кисню та робота з киснем
3.4.1 Чавунну льотку обробляють за допомогою кисневої трубки, якщо неможливо це виконати бурмашиной.
3.4.2 Подача кисню повинна здійснюватися від справного вентиля стаціонарного розведення, що мається на кожній печі.
3.4.3 Гнучкі прогумовані шланги, що застосовуються для підведення кисню, кисневі трубки повинні бути сухими і не забруднені маслом або гасом. Довжина кисневих трубок повинна бути не менш як 4 м. Перед застосуванням трубка повинна бути продута.
3.4.4 Шланг для підведення кисню не повинен мати тріщин і розривів, повинен складатися не більш як з двох частин із загальною довжиною не менш як 10 м. Зрощування шланга повинне виконуватися ступінчастими ніпелями і затисками. Кріплення шланг до штуцерів і трубок повинне виключати можливість їхнього зриву.
3.4.5 В разі подачі кисню від балонів останні необхідно розташовувати у вертикальному стійкому положенні не ближче як 10 м від чавунної льотки. Вони повинні бути захищені від попадання на них іскор і теплового впливу.
3.4.6 Шланги для подачі кисню повинні бути захищені від попадання на них бризок чавуну.
3.4.7 При пропалюванні льотки киснем трубку необхідно тримати точно по осі каналу льотки. Трубка повинна бути зігнута так, щоб горновий знаходився збоку від осі льотки.
3.4.8 Команду про подачу або припинення подачі кисню повинен подавати горновий, що пропалює льотку.
3.4.9 Кисневу трубку необхідно запалювати від коксу і смолоскипа.
3.4.10 Вводити трубку в льотку або місце випалювання «козла» необхідно повільно, тому що може статися сильний викид газів, бризок металу і шлаку.
3.4.11 При введенні чергової трубки необхідно попередньо відкрити кисень. При зануренні трубки без кисню вона може заваритися розплавленим металом або шлаком.
3.4.12 Кисневу трубку горновий повинен тримати на відстані 1 метра від закріплення шланги, тому що при випадковій нещільності закріплення кисень може зайнятися, заподіявши опіки.
3.4.13 Запалювати кисневу трубку за допомогою електрозварювання не дозволяється.
3.4.14 При пропалюванні шлакової льотки необхідно покласти лом через канаву, щоб трубка не була у висячому положенні, і при подачі малої кількості кисню розплавити «козел» в отворі фурмочки. Кисневу трубку треба направляти по центру фурмочки, не допускаючи зіткнення з нею. З появою шлаку швидко витягти трубку з льотки.
3.4.15 Випалювання охолоджувальної арматури печі киснем можливо тільки після повного видалення з неї води і відсутності течі з інших елементів. Для цього необхідно попередньо заформувати піском наступний елемент.
3.4.16 При перенесенні балона з киснем, він не повинен піддаватися ударам, поштовхам і струсам. У використаному балоні тиск кисню, що залишився, повинен бути не менш як 0,2-0,3 Мпа (2-3 атм.).
3.4.17 При закріпленні редукторного вентиля на штуцері голівки балона і відкритті запірного вентиля перебування людей перед штуцером не дозволяється.
3.4.18 Всі роботи, пов'язані з киснем, виконуються в суконному спецодязі, чистих рукавицях і в капелюсі , застосовуючи для захисту обличчя запобіжний щиток.
3.4.19 Обдуватися киснем, а також вішати одяг на фланці або вентилі киснепроводу не дозволяється. Палити і підходити до відкритого вогню, закінчивши роботи з киснем, дозволяється тільки після провітрювання одягу.
3.5 Під час виконання робіт щодо догляду за шлаковою льоткою
3.5.1 Шлакова льотка в період між випусками повинна бути закрита механічним стопором. Відкривати її можна тільки для випуску шлаку.
3.5.2 При розбиранні футляра шлакової льотки отвір шлакової фурмочки повинен бути закритий ручним стопором. Відведений при цьому з шлакової льотки в крайнє верхнє положення стопор повинен утримуватися запобіжною защібкою.
3.5.3 Випуск шлаку повинен бути негайно припинений у випадку сильного розпалу футляра шлакової льотки, появи великої кількості бризок чавуну, незадовільного стану набивання "діжки", зниження тиску води або підвищення її температури вище допустимого рівня, перебоїв в подачі води з системи охолодження шлакового приладу.
3.5.4 В разі несправності механічного стопора, а також прогару шлакової фурмочки допускається закриття шлакової льотки ручним стопором при зниженні тиску дуття.
3.5.5 При закритті шлакової льотки в разі загоряння фурмочки стопор варто відводити обережно, щоб не відбулося викиду шлаку. При цьому з боку підходу до шлакової льотки повинна бути встановлена металева стінка.
3.5.6 При відкриванні шлакової льотки з міцною кіркою необхідно забивати лом, при цьому лом необхідно тримати на витягнутій руці і знаходитися з протилежного боку працюючого з кувалдою.
3.5.7 При вибиванні лома з льотки за допомогою клин-кільця горновий, що вибиває, повинен піддержувати лом гребком або відпаленою пікою довжиною не менше двох метрів і знаходитися з протилежного боку від працюючого кувалдою.
3.5.8 Перш ніж відкрити випуск шлаку, необхідно перевірити закріплення скоби. Інакше при забиванні стопора фурмочка може відійти від амбразури і шлак піде між фурмочкою і амбразурою, що призведе до аварії.
3.5.9 Необхідно не рідше одного разу за зміну обробляти футляр шлакової льотки, щоб амбразура і "діжка" завжди були покриті шаром глини для запобігання негативного впливу рідкого шлаку на шлаковий прилад. Порушення цієї вимоги може призвести до прогару амбразури з вибухом, під час якого можна одержати тілесні ушкодження.
3.5.10 Не дозволяється відкривати шлак на льотку, якщо в ній є вода: шлак відкривати тільки після усунення джерела попадання води.
3.5.11 Не можна допускати сильної продувки шлакової льотки, тому що в цьому випадку її важко закрити і можна одержати опіки.
3.5.12 При відкритті шлакової льотки зняттям стопора необхідно виконати наступні вимоги:
- переконатися в наявності шлаку вище осі шлакової льотки;
- перевірити наявність ковшів під носками;
- перевірити готовність шлакових канав до видачі шлаку.
3.5.13 Якщо при знятті стопора - при постановці ручки золотника в положення «вгору» стопор з льотки не виходить, треба ручку поставити у вихідне положення і, ставши осторонь, кілька разів ударити кувалдою по спеціально для цього привареній планці на хвостовій частині стопора та за допомогою пневмоциліндра стопор вивести з льотки.
3.5.14 При закритті шлакової льотки ручним стопором, з боку підходу до неї, слід зробити захисну стінку, з хвилястого заліза для встановлення листів на кронштейн шлакового стопора.
3.5.15 Розпіковку шлакової льотки необхідно робити спеціально приготовленою пікою, зігнутою на кінці так, щоб працюючий міг знаходитися осторонь від осі шлакової льотки. Для точного влучення в отвір шлакової льотки слід покласти контрвантаж, виготовлений з відпаленої піки.
3.5.16 Піки, що використовувалися, а також контрвантаж не повинні мати гострих кінців.
3.5.17 При виготовленні футляра шлакової льотки стару глину, що залишилася, треба очистити від шлакових вкраплень, потім льотку набити глиною.
Якщо набити глину на шлакову кірку, то під час видачі шлаку свіжа глина може бути вирвана з льотки, що утруднить її закриття, а також при цьому може перегоріти кріплення шлакового стопора, що являє собою велику небезпеку.
3.5.18 В разі, якщо на шлаковій льотці - великі продуви і газ погано горить, необхідно всі роботи виконувати в газозахисній апаратурі.
3.5.19 Перед заміною шлакової фурмочки, амбразури або «діжки» доменну піч необхідно продути «насухо».
3.5.20 Якщо під час видалення шлакової фурмочки з печі пішов шлак, подавати воду в льотку не дозволяється.
3.5.21 За наявності тріщин в амбразурі чеканити їх не дозволяється, тому що під час чеканення льотка може продути або може піти шлак, що призведе до опіків.
3.5.22 Після установки на місце шлакової фурмочки потрібно закрити шлакову льотку стопором. Приступити до виготовлення футляра на цій льотці можна тільки після появи шлаку, коли він перекриє льотку.
3.5.23 Під час виконання робіт на шлаковій льотці при піднятому стопорі необхідно вставляти запобіжний лом, щоб стопор у разі падіння тиску стисненого повітря або при обриві каната не міг упасти на працюючого біля льотки.
3.5.24 При сильно пропаленій фурмочці або амбразурі в горні порушується дренаж продуктів плавки, відбувається скупчення чавуну і шлаку біля згорілого шлакового приладу. Чавун і шлак можуть бути застиглими й утворити "закозлену" масу або ж рідкими, що зібралися за тонкою стійкою гарнісажу. При витяганні фурмочки гарнісаж може зруйнуватися і потраплення чавуну у воду може призвести до вибуху, який супроводжується викидом розпечених газів, бризок чавуну, шлаку і коксового сміття. Щоб цього не допустити необхідно ще на тихому ходу, або вже на зупиненій печі, перевірити надійність гарнісажу шляхом забивання лому через отвір шлакової фурмочки. При забиванні лому стояти необхідно збоку від шлакової льотки.
3.5.25 При аварійному «виносі» шлакового приладу горновий повинен вивести людей з небезпечної зони, повідомити майстрові або газівникові про те, що трапилося, вжити заходів щодо запобігання розвитку аварії.
3.6 При виконанні робіт щодо виготовлення та експлуатації головного жолоба
3.6.1 Виготовлення набивної футеровки головного жолоба повинне виконуватися за графіком. При виявленні руйнування набивної футеровки, наявності тріщин, «козлів» чавуну, порушенні встановлених відміток перевалів і скімерних отворів, виконується ремонт незалежно від графіка.
3.6.2 Перед виготовленням нової набивної футеровки головного жолоба під ливарним двором доменних печей повинні знаходитися очищені від сміття думпкари.
3.6.3 При ремонті набивної футеровки головного жолоба використовується електромостовий кран ливарного двору (далі - кран ливарного двору), двопетлеві канатні і ланцюгові стропи й інші спеціальні пристосування.
3.6.4 Перед ремонтом головний жолоб необхідно звільнити від рідких продуктів плавки, залити водою для зниження температури набивної футеровки, очистити від сміття закладні деталі жолоба і підхід до нього.
3.6.5 При ремонті тріщин і прогарів днища головного жолоба рідкий чавун видаляється методом видування стисненим повітрям, підведеним гумовотканевим рукавом до труби довжиною не менш як 3 метри. Гумотканинні рукави не повинні мати тріщин, розривів і мають бути розраховані на тиск не менш як 0,6 Мпа (6 кг/см"), кінці з'єднуються ступінчастими ніпелями з обтягуванням їх хомутами.
3.6.6 Видування чавуну стисненим повітрям необхідно проводити в складі не менше двох чоловік. Один утримує трубу, інший - за допомогою вентиля регулює подачу стисненого повітря. Горнові повинні бути одягнені в установлений за нормами спецодяг, застібнуті на всі ґудзики, й мати захисні щитки.
3.6.7 При руйнуванні відпрацьованої футеровки жолоба і навантаженні її в думпкар необхідно працювати в суконному костюмі, користуватися респіратором типу «Лепесток» при включеній установці повітряного душування.
3.6.8 Руйнувати відпрацьовану футеровку необхідно ломом довжиною не менш як 1,5 метра. При використанні кувалди тримати лом у витягнутій руці на 300-350 мм нижче кінця, по якому наносяться удари.
3.6.9 Перед очищенням жолоба від сміття і скрапу необхідно, насамперед, насипати холодний пісок під ноги. Ставати ногами на кірку чавуну, шлаку або на гарячий пісок не дозволяється.
3.6.10 Дрібні частини відпрацьованої футеровки і гарячий пісок з жолоба викидається в зону дії крана ливарного двору. Під час виконання цієї операції необхідно бути уважним і обережним, щоб не заподіяти тілесних ушкоджень працюючому поруч.
3.6.11 При виготовленні жолоба відпрацьована футеровка прибирається частинами краном ливарного двору за допомогою ланцюгових строп (типу ЗСІД10-К17) і двопетельних канатних строп (типу СКП-5,0) за закладні деталі або за гак.
3.6.12 Після закінчення стропування за закладні деталі горнові повинні вийти з зони дії крана ливарного двору на безпечну відстань. Керує роботою крана ливарного двору горновий, призначений майстром доменної печі.
3.6.13 Транспортувати в думпкар відпрацьовану футеровку краном необхідно на висоті не менш як 0,5 м вище наявного огородження ливарного двору, у супроводі сигнальника або в контейнер для сміття, з наступним відвантаженням в думпкар.
3.6.14 Перебування людей у зоні транспортування відпрацьованої футеровки не дозволяється.
3.6.15 Під час виконання вантажопідйомних робіт в думпкари включається червоний сигнал сфітлофора на постановних залізничних коліях або розбирається схема керування штовхачами чавуновозів, за допомогою ключа-бирки. Пробним включенням контролера штовхачів необхідно переконатися в їхньому відключенні.
3.6.16 Знаходитися в думпкарі під час навантажувальних робіт не дозволяється.
3.6.17 Не дозволяється ходити по відпрацьованій футеровці.
3.6.18 За необхідності відчеплення строп потрібно підніматися в думпкар по приставних драбинах типу ЛПВС, виготовлених за ГОСТ 26887-86.
3.6.19 Розстропування частин відпрацьованої набивної маси необхідно проводити гачком. Довжина гачка повинна забезпечувати безпечну відстань горнового від відпрацьованої футеровки, але не менш як 1,5 метра.
3.6.20 Прибирання дрібних частин відпрацьованої футеровки необхідно виконувати грейфером. Перебування людей в зоні дії грейфера не дозволяється.
3.6.21 Направляти грейфер в жолоб для збирання дрібних частин відпрацьованої футеровки необхідно гачками.
3.6.22 Під час підйому відпрацьованої футеровки за допомогою гака (чобота) під неї заводять гачками канатні або ланцюгові стропи. Для фіксації частини відпрацьованої футеровки необхідно установити контрвантаж і відвантажити її.
3.6.23 Відпрацьовану футеровку, що залишилася від футляра прибирають кліщами та лопатами в зону дії крана ливарного двору.
3.6.24 Після повного очищення головного жолоба горнові в ньому встановлюють закладні деталі та підсипають пісок шаром 100-150 мм.
3.6.25 Нова набивна маса транспортується до жолоба в контейнерах краном ливарного двору, при цьому стропальник, переконавшись в надійності стропування, повинен підняти контейнер на висоту 200-300 мм від підлоги ливарного двору.
3.6.26 Висипання нової набивної маси в жолоб з контейнера виконується зачаленням за два вушки, що знаходяться в нижній частині. Перед висипанням необхідно переконатися у відсутності людей у зоні перекидання контейнера.
3.6.27 Набивна маса ущільнюється електровібротрамбовкою, з дотриманням вимог охорони праці при її експлуатації, і сушиться газовим пальником.
3.6.28 Примикання головного жолоба до кожуха печі ретельно ущільнюється та контролюється майстром печі.
3.6.29 Під час виготовлення скімерного пристрою набивна маса подається грейфером або лопатами з контейнера. Ущільнення маси в скімерному пристрою виконується ручним трамбуванням.
3.6.30 Заправлення випускного отвору слід виконувати сирим і сухим піском.
3.6.31 При підборі випускного отвору знаходитися у відвідному жолобі не дозволяється.
3.6.32 При бесперевальній системі роботи, грануляцію шлаку в жолобі слід робити розсіяним струменем води, дзеркало чавуну в «тарілці» теплоізолювати сухим піском.
3.6.33 Перед розкриттям чавунної льотки необхідно переконатися у відсутності міцної кірки в жолобі й у «тарілці». За наявності міцної кірки руйнувати її слід ломом довжиною не менш як 2 метри, підняти тимчасовий шлаковий перевал.
3.6.34 Працювати без спуска «перевалу» на одну льотку дозволяється не більш 8 годин.
3.6.35 Після закриття випуску чавуну по обидва боки головного жолоба виставити трафарети «Обережно, рідкий метал!». Під носком для спуску перевалу необхідно виставити чувуновізний ківш.
3.6.36 Спуск перевалу обов'язковий при ремонті і прибиранні постановних залізничних колій чавуновозів і шлаковозів, ремонтах механізмів горна.
3.7 Під нас виконання робіт щодо виготовлення чавунних і шлакових жолобів
3.7.1 Ремонт канав повинен виконуватися тільки після повного очищення їх від скрапу, чавуну і шлаку. Для прибирання скрапу повинні застосовуватися спеціальні кліщі і коробки.
3.7.2 Зливальні носки стаціонарних і рухливих жолобів повинні бути обгороджені на висоту поручнів ливарного двору.
3.7.3 Під час заправлення зливальних носків, без огорож, горнові зобов'язані користуватися випробуваними запобіжними поясами.
3.7.4 Прибираючи канави, не дозволяється ставати на поверхню застиглого чавуну і шлаку, тому що верхня застигла кірка може провалитися.
3.7.5 Руйнування чавунної або шлакової канави слід проводити довгим ломом, щоб рідкий чавун або шлак , що знаходяться всередині, не міг заподіяти опіки.
3.7.6 Забираючи чавуний скрап або шлак у коробки, при підйомі його з площадки, слід стояти так, щоб не обпекти ноги рідким чавуном або шлаком, що знаходиться всередині, або ж гарячим піском, що обсипається.
3.7.7 Перш ніж скидати шматки чавуну в коробки їх слід оглянути.
3.7.8 При скиданні кліщами шматків чавуну або шлаку в коробки потрібно своєчасно розтискати і прибирати їх, щоб запобігти травмування.
3.7.9 При підйомі шматків краном необхідно відійти вбік і дати сигнал на підйом.
3.7.10 При прибиранні скрапу з канав, його треба укладати уздовж коробки для забезпечення габаритів в думпкарі.
3.7.11 При очищенні канави від дрібного скрапу і гарячого піску в канаву ставати не можна.
3.7.12 Викидати з канави гарячий пісок і дрібний скрап слід уважно, щоб не заподіяти шкоди тим, хто працює поруч.
3.7.13 Канави для випуску чавуну і шлаку повинні бути сухими. Сирі канави можуть призвести до вибуху.
3.7.14 При заправленні відсічної лопати під неї потрібно сипати сухий пісок, а зверху сирий. Якщо пісок сильно сирий його необхідно підсушити газом, гарячим скрапом або гарячим піском.
3.7.15 Канави для чавуну і шлаку повинні мати «проектну» глибину. Не дозволяється нарощувати «брівки» з піску замість поглиблення канави. "Брівки" дозволяється нарощувати в окремих випадках - при слабкій або короткій чавунній льотці.
3.7.16 Під час випуску чавуну або шлаку до канав, по яких йде рідкий чавун і шлак, не можна ставати спиною, тому що в цей час рідина може вийти з канави.
3.7.17 Під час руху чавуну і шлаку по канавах не дозволяється стояти проти заокруглень (поворотів) канави.
3.7.18 Під час підготовки чавунних або шлакових канав з них повинен бути цілком вилучений рідкий чавун або шлак, тому що при набиванні їх піском або глиною може статися вибух.
3.7.19 Перед формуванням зливальних носків чавунної і шлакової сторін необхідно видалити застиглий на них чавун, шлак і гарячий пісок.
3.8 Під час виконання робіт щодо догляду за перекидними і хитними .жолобами
3.8.1 Ремонт перекидних і хитних жолобів повинен проводитися на робочій площадці ливарного двору і встановлюватися в робоче положення в готовому вигляді. Не допускається ремонтувати поворотні і хитні жолоби в їхньому робочому положенні.
3.8.2 На випуску чавуну і шлаку в районі поворотного жолоба не повинні знаходитися люди, тому що бризками шлаку можна нанести опіки.
3.8.3 Проводити прибирання площадок біля поворотного жолоба необхідно тільки при знеструмленому механізмі, вилученій бирці і вивішеному плакаті «Працюють люди!».
3.8.4 Під час роботи в поворотному жолобі прибирати під ним постановні колії не дозволяється.
3.8.5 В разі скидання сміття в шлакову чашу, варто переконатися у відсутності води в ній. Сире сміття в шлакову чашу скидати не дозволяється.
3.8.6 Заміну хитного жолоба можна робити тільки після закриття чавунної льотки і спуску перевалу.
3.8.7 Перед зняттям хитного жолоба необхідно розчистити і зняти носок, ванну засипати сухим піском, очистити і перевірити справність вушка.
3.8.8 Під час підйому, транспортування хитного жолоба горнові, спостерігаючи за ним, повинні знаходитися на відстані не менш як 10 м від шляху його транспортування.
3.8.9 Новий хитний жолоб і носок до нього повинні бути добре просушені та заформовані піском.
3.8.10 Місце стикування носка зі стаціонарним жолобом повинне бути забите і просушене.
3.8.11 Перебування людей під хитним жолобом, під час його заміни не дозволяється.
3.8.12 Всі роботи, що проводяться з перекидним шлаковим жолобом необхідно виконувати відповідно до інструкції із застосуванням биркової системи: механізм жолоба знеструмлений, вивішений плакат « Працюють люди!» і вилучена бирка. Бирка повинна знаходитися у виконавця робіт.
3.8.13 Проводити будь-які роботи, за наявності завантажених шлаковозів, під носками перекидного жолоба не дозволяється.
3.8.14 Роботи в перекидному жолобі необхідно виконувати лише тоді коли він знаходиться у своєму крайньому положенні та взятий на фіксаторні ланцюги.
3.8.15 Перед ремонтом хитного жолоба необхідно видалити чавун і шлак, що залишився, запіркою або стисненим повітрям. Перш ніж стати в хитний жолоб, необхідно оббити "брівки".
3.8.16 При всіх роботах, що виконуються у перекидному і хитному жолобах, необхідно користуватися запобіжними поясами.
3.8.17 Нове набивання хитного жолоба виконується у визначеному відведеному місці ливарного двору на відстані не менш як 2 м від бар'єра і прорізів. Перебування людей при виконанні ущільнення вогнетривкої маси вібротрамбовкою поруч з жолобом не дозволяється.
3.9 Під час виконання робіт щодо заміни охолоджувальної арматури
3.9.1 Заміна прогорілих частин фурменого і шлакового приладів повинна виконуватися під керівництвом майстра печі тільки після повної зупинки печі й взяття її «на тягу» відповідно до вимог виробничо-технологічної інструкції. Перед зупинкою печі горн її повинен бути звільнений від продуктів плавки. Настил робочої площадки повинен бути сухим.
3.9.2 При підвисанні шихти заміняти охолоджувальні прилади не дозволяється. Необхідно попередньо зробити осадження печі.
3.9.3 Перед проведенням робіт щодо заміни охолоджувальних приладів горновим слід заздалегідь приготувати справний інструмент, який повинен знаходитися в належному місці.
3.9.4 Подача води на прогорілу арматуру після зупинки печі повинна бути скорочена до мінімуму. Добавляти воду не дозволяється.
3.9.5 Натяжний болт і клини послабляються тільки після повної зупинки печі. Під час вибивання клинів гаком стояти проти відкритого оглядового отвору не дозволяється.
Клини вибиваються тільки за наявності фіксаторів.
3.9.6 До повної заміни прогорілої арматури стояти перед нею не дозволяється. Горнові під час вибивання фурм гаком повинні знаходитися осторонь від осі отвору фурми.
3.9.7 За наявності шлаку в соплі і коліні фурменого приладу оглядовий отвір можна відкривати при тиску 0,1 Ати. Після повного стікання рідкого шлаку з оглядового отвору, можна відкрити його фланець.
3.9.8 Під час проведення роботи щодо видалення шлаку з коліна і сопла площадку під фурменим приладом необхідно засипати сухим піском.
3.9.9 "Морозити" шлак у фурмі водою, парою або природним газом не дозволяється.
3.9.10 Під час вибивання клинів коліна, контрвантаж потрібно тримати, знаходячись з протилежного боку напрямкові удару.
3.9.11 При роботі гребком або буром, треба тримати рукою протилежний кінець бура або гребка, щоб не травмувати поруч працюючих.
3.9.12 Не дозволяється відтягати коліно руками за приплив, для цього треба застосовувати ланцюг.
3.9.13 Заливати водою газ не дозволяється, тому що це може призвести до отруєння газом.
3.9.14 При встановленні фурми та сопла не дозволяється триматися за кінець лома, вставленого в оглядовий отвір.
3.9.15 Не дозволяється застосовувати гак або рамку замість лома, вставленого в оглядовий отвір, а також защемляти лом між ним, і клином, тому що при ударі клином по соплу лом може зіскочити і нанести травму.
3.9.16 При установці сопла стояти під монорейкою, не дозволяється.
3.9.17 Стояти проти отворів труб підведення і відведення води до фурми або іншої охолоджувальної арматури не дозволяється.
3.9.18 При заміні фурми й амбразури горновий повинен бути одягнений в установлений за нормами спецодяг', повстяний капелюх, щиток і рукавиці.
3.9.19 Перед заміною фурми й амбразури, особливо в зоні шлакових і чавунних льоток, треба очистити всю конструкцію фурменого приладу і кільцеву трубу від налиплих бризок чавуну і шлаку, змити водою зі шланга гарячий пил з кільцевої труби.
3.9.20 При заміні фурми над чавунними льотками слід надійно встановити приставну площадку, щоб не було зазору між нею і відкидною площадкою.
3.9.21 Під час роботи свердлильною машиною не дозволяється знаходитися проти штанги в напрямку удару, тому що штанга під час удару може тріснути.
3.9.22 Під час проведення робіт по заміні охолоджувальної арматури не дозволяється братися руками за ударні місця горнового інструменту.
3.9.23 Для додаткового освітлення допускається користуватися смолоскипами або переносними електролампами напругою не вище як 12 В.
3.9.24 Високо піднімати смолоскип, а також переносити його над ділянками тіла не дозволяється, можна одержати опіки.
3.9.25 При прогоні глиною гнізда фурми користуватися надто м'якою глиною не дозволяється. При ударі буфером глина може розлетітися.
3.9.26 Перед установкою нової охолоджувальної арматури її необхідно спочатку заповнити водою.
3.9.27 Якщо після монтажу фурменого приладу в кульових з'єднаннях є не щільності - усувати їх під час роботи не дозволяється.
3.9.28 Під час демонтажу і монтажу фурменого або шлакового приладів газ, що виділяється з печі, повинен постійно горіти, щоб уникнути отруєння обслуговуючого персоналу.
3.9.29 При аварійному виносі фурменого приладу горновий повинен вивести людей з небезпечної зони, повідомити майстрові і газівникові про те, що трапилося, і вжити заходів щодо розвитку аварії.
3.9.30 При підключенні фурменого приладу повне стискання пружини натяжного болта не допускається.
3.9.31 Під час заміни повітряних фурм або сопел, якщо відсутні переносні ножі для підвішування сопел, необхідно пам'ятати, що при вибиванні клинів колін, сопло може упасти на площадку і заподіяти травму. При установці фурменого приладу подавати сопло необхідно за допомогою кривого і рівного ломів.
3.10 Під час виконання робіт щодо очищення прорізів, жолобів та опорних колон ливарних дворів від охолодей чавуну та шлаку
3.10.1 Очищення прорізів і опорних колон ливарних дворів від охолодей чавуну та шлаку дозволяється тільки в світлий період доби під керівництвом майстра або старшого горнового.
3.10.2 Під час очищення прорізів і колон на залізничних коліях необхідно виставляти попереджувальні знаки на відстані не менш як 10 м від місця роботи.
3.10.3 Очищення прорізів під жолобами дозволяється ломами, бурами та піками, при цьому необхідно знаходитися за бар'єром прорізу.
3.10.4 Очищення опорних колон від охолодей ручним способом (ломами, бурами, піками) дозволяється тільки з боку охолодей, при цьому знаходження людей навпроти охолодей, що обриваються, не дозволяється.
3.10.5 Якщо немає можливості очищення прорізу ручним способом, охолоді на прорізі необхідно зрізати киснем або зняти за допомогою ливарного крана.
3.10.6 Дозволяється очищати прорізи відбійними молотками зі спеціально виготовленого перекриття, що знаходиться нижче них.
3.10.7 Під час обривання охолодей ливарним краном знаходження людей на відстані ближче як 7 м від охолодей, що обриваються не дозволяється.
3.10.8 Очищення прорізів ливарного двору краном повинно виконуватися за допомогою спеціальних якорів, що використовуються для оброблення чавуновізних ковшів.
3.11 Під час відбирання проб чавуну
3.11.1 При відбиранні проб чавуну необхідно підігріти та просушити ложку та виливницю, а після випуску виливницю перевернути догори дном.
3.11.2 Опускати ложку в канаву для відбирання проби необхідно повільно, днищем вниз. Ставити ложку поперек струменя рідкого металу не дозволяється.
3.11.3 Довжина ручки ложки для відбирання проб повинна бути не менш як 2,0 метри.
3.12 Під час виконання робіт щодо догляду за електрогарматою
3.12.1 Електрогармата повинна бути заряджена і випробовувана перед випуском чавуну.
3.12.2 Керувати електрогарматою має право старший горновий. Під час експлуатації гармати повинні виконуватися вимоги биркової системи.
3.12.3 Гармата повинна бути обладнана звуковим сигналом. Всі маніпуляції з гарматою повинні супроводжуватися звуковим сигналом.
3.12.4 Після кожного випуску чавуну і зняття електрогармати з льотки залишки льоткової маси з поршня повинні бути вилучені, а сама гармата, колона, механізми повороту і притиску очищені від бризок чавуну і шлаку за допомогою горнового інструменту (шкребка, короткого лома, лопати). Очищення механізмів виконує другий горновий, одягнений у спецодяг, повстяний капелюх із захисним щитком.
3.12.5 Після зняття гармати з чавунної льотки, а також при виштовхуванні з неї старої льоткової маси, знаходитися навпроти отвору носка гармати не дозволяється.
3.12.6 При заряджанні гармати проштовхувати глину руками в порожнину циліндра через завантажувальне вікно не дозволяється. Всі роботи щодо заряджання гармати повинні виконуватися за допомогою лопати. Гармата при цьому повинна бути знеструмлена.
3.12.7 Перед заряджанням електрогармати новою льотковою масою необхідно вибити клин, що притискає перехідний патрубок («лобовину») до циліндра, і за допомогою лома відвести її на 90° у протилежний бік. Після цього циліндр електрогармати очистити від залишків льоткової маси, продути стисненим повітрям і змазати.
3.12.8 Льоткова маса повинна бути якісна. Заряджати пушку засохлою, перегорілою льотковою масою, а також заливати воду, масло, гас для її розм'якшення в гармату не дозволяється.
3.12.9 Небезпечні зони приводів електрогармати повинні бути обгороджені.
3.12.10 При закритті льотки встановлення гармати "на захват" повинно виконуватися плавно, без поштовхів.
3.12.11 Якщо колони і механізми напору електрогармати за конструкцією знаходяться нижче рівня від кромки корінних жолобів, необхідно з метою забезпечення безпеки працюючих і безаварійності закриття чавунних льоток, після кожного випуску прибирати скрап навколо корінних жолобів і формувати їх піском.
3.12.12 При сильному наростанні брівок, розбризкуючись, струмінь чавуну попадає на бік жолоба, що може призвести до неможливості закриття чавунної льотки електрогарматою. Старший горновий зобов'язаний сповістити про це майстрові печі і негайно закрити чавунну льотку. В разі, якщо піч не продувається, випуск чавуну необхідно зробити на іншу льотку або на ту саму після її підготовки.
3.12.13 Якщо не знімається зачіпка електрогармати необхідно зняти її вручну за допомогою спеціального важеля. Горновий, що виконує цю операцію, повинен бути в спецодязі і захисному щитку, щоб уникнути травмування бризками чавуну і шлаку при незакритій чавунній льотці.
3.12.14 Заряджання робочого циліндра електрогармати новою льотковою масою здійснюється вручну з торця при відведеному вбік перехідному патрубку з носком. Включенням механізму виштовхування ущільнюється льоткова маса та заповнюється перехідний патрубок і носок електрогармати.
Після цього поршень відводиться у вихідне положення і в простір, що звільнився в циліндрі, додається льоткова маса через люк, який розташований наприкінці циліндра.
Після заповнення циліндра масою перехідний патрубок закріплюється на циліндрі клином.
3.12.15 Клин, що використовується для притиснення перехідного патрубка до циліндра, перед його установкою необхідно перевірити. Він повинний бути рівним і не мати зазублин на кінцях. Видалення невеликих зазублин проводиться за допомогою ковальського зубила.
3.12.16 Забивання і вибивання клина, а також видалення зазублин ковальським зубилом виконує другий горновий, одягнений у спецодяг, із захисним щитком або окулярами.
3.12.17 3 появою зазублин під час вибивання клина роботу необхідно припинити і доповісти майстрові доменної печі.
3.12.18 Слюсар-ремонтник і різальник, що прибувають за викликом майстра печі, обрізають різаком зазублини. Після вибивання клина подальше його використання визначає старший горновий.
3.13 Під час використання засобів механізації горнових робіт
3.13.1 Всі роботи з експлуатації механізмів печі та їхнього ремонту повинні виконуватися відповідно до вимог биркової системи.
3.13.2 Старший горновий зобов'язаний прийняти, а потім здати по зміні ключі-бирки всіх машин і механізмів, що обслуговуються горновими.
3.13.3 Включення механізмів в роботу допускається тільки за наявності ключа-бирки (жетона-бирки) і при відсутності людей поблизу механізмів.
3.13.4 Користуватися механізмами пересування ковшів (штовханами) при несправних звуковій і світловій сигналізації, а також при захаращенні або засміченні постановних залізничних колій, по яких переміщається штовхач, не дозволяється.
3.13.5 В разі несправностей механізмів пересування ковшів випускати чавун або шлак потрібно в стаціонарні жолоби.
3.13.6 Після закінчення робіт всі механізми повинні бути відведені у вихідне положення і знеструмлені.
3.13.7 При застосуванні для набивання корінного жолоба і канав електровібротрамбовок старший горновий зобов'язаний викликати чергового електрика, разом з ним оглянути корпус, кріплення і вушка для підйому трамбовок, кабелі і штепсельні коробки, перевірити їхню працездатність і справність заземлення.
Присутність чергового електрика під час роботи електровібротрамбовки обов'язкова.
3.13.8 Ущільнення вогнетривкої маси електровібротрамбовкою при відсутності укриття зверху не дозволяється.
3.13.9 Електровібротрамбовку потрібно встановлювати в жолоб за допомогою електромостового крана ливарного двору і спеціальних вантажозахватних пристроїв.
3.13.10 Перед набиванням вогнетривкої маси за допомогою електровібротрамбовки, чавунні і шлакові жолоби необхідно очищати повністю до вогнетривкої цегли.
3.13.11 Проведенням ущільнення вогнетривкої маси електровібротрамбовкою повинен керувати старший горновий. Він же подає команди на включення та виключення електровібротрамбовки.
3.13.12 За необхідності повторного набивання жолоба необхідно знеструмити електровібротрамбовку і електромостовим краном ливарного двору встановити її спочатку ділянки жолоба, що ремонтується.
3.13.13 При відхиленні електровібротрамбовки від робочого положення необхідно її знеструмити за допомогою рубильника і ключа-бирки і встановити електромостовим краном ливарного двору в необхідне положення для подальшої експлуатації.
3.13.14 Дозволяється трамбування електровібротрамбовкою проводити тільки рівних ділянок жолобів.
3.13.15 Повороти і хрестовини чавунних і шлакових жолобів трамбувати можна тільки ручними трамбовками.
3.13.16 При натязі або зачепленні кабеля електровібротрамбовки за сторонній предмет, в результаті чого може відбутися розрив кабелю і ураження електричним струмом людей, що знаходяться поблизу, старший горновий зобов'язаний дати команду на відключення електровібротрамбовки й усунути натяг кабелю струмонепровідним предметом.
3.13.17 Під час роботи електровібротрамбовки знаходитися людям на відстані менше 1 м від неї не дозволяється. Також не дозволяється стояти перед трамбовкою по ходу її руху, знаходитися на ній або доторкатися до неї руками під час роботи.
3.13.18 Закінчивши роботу, слід відключити штепсельну коробку, акуратно змотати кабель, прибрати трамбовку в призначене для її зберігання місце.
3.14 Під час роботи з вантажозахватними механізмами
3.14.1 При виконанні підкранових робіт необхідно використовувати тільки справні і випробувані чалкові і вантажозахватні пристрої з клеймом або биркою, на яких зазначена вантажопідйомність, дата випробування та номер. Використання випадкових пристосувань, ланцюгів і т.ін. не дозволяється.
3.14.2 Не дозволяється користуватися тарою (коробкою, контейнерами і т.ін.) без маркування її маси, при відсутності або ослабленні цапф, серег, а також талями, що мають зовнішні дефекти.
3.14.3 Перебування людей у зоні дії вантажопідйомних механізмів не дозволяється.
3.14.4 При стропуванні вантажу чалковими пристосуваннями потрібно переконатися в надійному закріпленні їх на гаку крана.
3.14.5 Обв'язувати і зачеплювати вантаж необхідно чалковими пристосуваннями, які відповідають масі вантажу, що підіймається, з дотриманням схем стропування.
3.14.6 При обв'язуванні вантажу чалкові канати або ланцюги повинні накладатися без вузлів, петель, перекручувань.
3.14.7 Для зачіплювання вантажу необхідно використовувати канати і ланцюги з довжиною, що забезпечує кут нахилу між вітками не більш як 90°
3.14.8 Невикористані для зачіплення вантажів кінці канатів і ланцюгів необхідно закріпити.
3.14.9 Перед поданням сигналу на підйом вантажу необхідно:
- перевірити, що на вантажі, який підіймається, немає незакріплених деталей та інструменту;
переконатися, що вантаж не може під час підйому зачепитися, а також в тому, що він не затиснений.
3.14.10 Під час піднімання вантажу він повинен бути попередньо піднятий на висоту не більш як 200-300 мм для перевірки правильності стропування і надійності дії гальма.
3.14.11 Розворот вантажу при переміщенні його магнітною шайбою необхідно робити сухою дерев'яною палицею, а під час проведення робіт у вологих місцях надягати гумові рукавиці.
3.14.12 3 метою безпечного виконання робіт не дозволяється:
- проводити стропування (зачеплення) вантажів, на які відсутні схеми схропування (зачеплення), вантажів, маса яких перевищує вантажопідйомність крана, тельфера, чалкових пристосувань без бирок, а також вантажів, засипаних, завалених, примерзлих, закріпленими болтами або зварюванням і тих, що знаходяться в нестійкому положенні;
- переміщати вантаж в тарі, заповненій вище її бортів (висота наповнення повинна бути на 100 мм нижче країв її бортів);
- користуватися для закріплення ланцюга і троса прутками, болтами і т.ін.;
поправляти ударами молотка, лома та іншими предметами чалкові канати і ланцюги на вантажі, що підіймається;
- утримувати, чалкові і вантажозахватні пристрої, що зісковзують при підйомі вантажу. При виявленні зісковзування негайно дати сигнал про опускання вантажу;
- знаходитися під піднятим вантажем, а також на тому, що переміщається;
- знаходитися при підйомі вантажу в безпосередній близькості між вантажем і стінкою, колоною або устаткуванням;
- відтягати вантаж і тримати ланцюги, канати, гаки під час підйому, переміщення або відпускання вантажу, контейнерів, коробок і т.ін.;
- підкладати підкладки рукою під висячий вантаж;
- піднімати і перевозити вибухо- і вогненебезпечні матеріали, кисневі балони без спеціально пристосованих для цих цілей контейнерів;
- кантувати коробки з відтягненням;
- піднімати вантаж, коробки, контейнери і т.ін. при косому натязі троса,
каната;
- вивантажувати і складати вантажі в межах габариту шляхів або на проході;
- під час навантаження в автомашини переміщати вантаж над кабіною, а також знаходитися в кузові при навантаженні та розвантаженні автомашини;
- підніматися на крани і підкранові колії.
3.14.13 Чалкові пристосування можна знімати з гака, що знаходиться на висоті не більш як 0,2 м від підлоги чи помосту.
3.14.14 При експлуатації грейферного крана на ливарному дворі необхідно:
а) одноканатний грейфер підвішувати на гак за допомогою кільця, вплетеного в канат грейфера. Гак крана повинен бути обладнаний пристосуванням, що перешкоджає випаданню кільця, при ослабленні каната грейфера;
б) при захопленні матеріалів грейфером до його підйому перевірити замок закриття щелеп, і якщо він не закритий, закріпити його гачком;
в) для підтримки і повертання грейфера користуватися гачками;
г) після закінчення роботи грейфер установити на спеціально відведену площадку.
3.14.15 Під час експлуатації тельфера або крана-балки необхідно ористуватися тільки справним тельфером або краном-балкою з вказаними на них
вантажопідйомністю і датою чергового технічного огляду.
3.14.16 Тельфером або краном-балкою працювати не дозволяється при:
- відсутності проходу і доступа до пускача, при обриві або ушкодженні ізоляції живильного електрокабеля, несправності пускових кнопок, ушкодженні кришок, а також за наявності вологи на кнопках керування;
- несправності вантажопідйомної тари і чалкових пристосувань;
- несправності вантажного каната (обриви пасма, 10-% знос;
- неправильному намотуванні каната на барабан;
- поява незначного шуму під час роботи механізмів, рух ривками, зсув онорейки;
- несправності блокової підвіски-гака;
- несправності обмежника підйому або кінцевих вимикачів.
3.14.17 При «заїданні» кнопок пересування механізмів тельфера або крана-балки необхідно натиснути кнопку протилежного руху, зупинити механізм, відпустити або відгородити вантаж, відключити рубильник і викликати електрика.
3.14.18 Під час роботи тельфером або краном-балкою не дозволяється:
а) одночасно включати більш одного контролера;
б) користуватися обмежниками як робочим органом для відключення механізму;
в) ударяти краном -балкою в кінцеві упори;
г) братися руками за робочу частину троса.
3.14.19 Вантажні канати не повинні торкатися струмопровідних частин і кабелю.
3.14.20 При перервах і після закінчення роботи грейфер та інші пристосування, що начеплюються, необхідно опустити на підлогу, поставити тельфер (кран-балку) на місце стоянки, чалкові пристосування зняти, а гак підняти на висоту не менш як 2,5 м від долівки і відключити рубильник.
3.15 Газобезпека
3.15.1 Горнові зобов'язані знати, що природний газ - без кольору, без запаху, невидимий і не містить отруйних речовин, однак при високих концентраціях діє задушливо на організм людини. Для визначення наявності природного газу в повітрі робочих приміщень до нього домішують речовину, що легко випаровується, рідина (етилмеркаптан), яка має неприємний запах. Наявність від 5 до 15% природного газу в суміші з повітрям вибухонебезпечно. Така суміш займається від незначних джерел вогню.
3.15.2 Гранично допустима концентрація природного газу в повітрі робочих приміщень складає 0,4% в об'ємі за метаном. Місця, де можливе виділення природного газу, відносяться до 1У групи газонебезпечних місць.
3.15.3 Для доменного цеху складається і затверджується технологічним керівником підприємства перелік газонебезпечних місць з розбивкою їх на групи.
3.15.4 Входити на площадки розпару, шахти печі, колошника і верхні площадки пиловловлювачів під час роботи печі, які звичайно загазовані, можна з дозволу майстра, в присутності газорятівника та наявності наряду-допуску.
3.15.5 Сушити жолоби, горнові канави, чавунні льотки і футляр слід природним газом.
3.15.6 Проведення вогневих робіт, а також паління і використання відкритого вогню поблизу газопроводів і шланг із включеним газом не дозволяється.
3.15.7 Обдувати природним газом ливарні двори, електрогармати, спецодяг не дозволяється.
3.15.8 Не допускається перебування людей біля повітронагрівачів, газопроводів, перекидних клапанів та інших пристроїв, де можливе виділення газу.
3.15.9 Сушити футляр чавунної льотки і жолоба потрібно за допомогою переносних пальників. Гумотканинні шланги, що підводять до них природний газ, повинні бути розраховані на тиск не менш як 6 кг/см і не мати тріщин і розривів. Довжина шланга не повинна перевищувати 30 м. Складатися шланг повинен не більш як з 3-х кусків одного діаметра.
3.15.10 Кожен шланг повинен мати на загальному газопроводі самостійне відключення у вигляді пробкових кранів. Кінці шланга повинні з'єднуватися ступінчастими ніпелями з обтягуванням їх хомутами. Приєднувати шланг до газопроводу і з'єднувати шланги між собою за допомогою дротових скруток замість хомутів не дозволяється.
3.15.11 Подачу газу і запалювання його на пальниках повинен виконувати черговий водопровідник. Перед запалюванням газу всі люди повинні бути виведені з жолоба.
3.15.12 Запалювати газ необхідно від смолоскіпа, встановленого на відстані 100-200 мм від вихідного сопла пальника. При запалюванні газу перегинати шланг, тримати пальника в руках, подавати повітря раніш як газ не дозволяється.
3.15.13 Якщо смолоскип погас або відбувається витікання газу зі шланга слід негайно перекрити подачу газу і відключити пальник від газопроводу.
3.15.14 Після тривалої зупинки газ, що виділяється з нещільностей печі, повинен бути підпалений у присутності газорятівника.
3.16 Електробезпека
3.16.1 Горновий повинен пам'ятати, що приводи механізмів, які обслуговуються живляться напругою 380 В. Напруга понад 42 В небезпечна для життя, особливо в умовах підвищеної вологості, запиленості.
3.16.2 Торкатися руками до струмопровідних предметів, до оголених електропроводів, тролей не дозволяється.
3.16.3 Горновим не дозволяється брати участь у будь-яких ремонтах електроустаткування, ліній електропередач, вставляти і виймати запобіжники, користуватися несправними рубильниками й автоматами, робити заміну перегорілих ламп освітлення і сигналізації.
3.16.4 Входити в камери трансформаторів, заходити за огородження електроустаткування, у приміщення щитів напруги 220-380В горновим не дозволяється.
3.16.5 Підключати кабель до електровібротрамбовки повинен черговий електрик печі.
3.16.6 Про всі намічені несправності електроустаткування необхідно негайно доповідати майстрові печі або черговому електрикові.
3.16.7 Рубильники, пульти і шафи керування та інші електричні апарати повинні бути завжди закриті.
3.16.8 Всі механізми по обслуговуванню горна повинні мати заземлення.
3.16.9 Поливати водою електричний кабель, електродвигуни та інше електроустаткування не дозволяється.
3.17 Пожежна безпека
3.17.1 Горнові зобов'язані знати і дотримуватися правил пожежної безпеки.
3.17.2 При виявленні пожежі або її ознак ( поява диму) необхідно негайно повідомити про це в пожежну охорону пожежною сигналізацією, встановленою на підприємстві, або телефоном. До прибуття пожежної команди варто негайно приступити до ліквідації пожежі наявними в цеху засобами.
3.17.3 Основними засобами гасіння є вода, пара під тиском, вогнегасники, сухий пісок, азбестові штори і т.ін.
3.17.4 Вуглекислотні ручні вогнегасники марок ОУ-1, ОУ-5, ОУ-6 можуть бути застосовані для гасіння майже всіх видів твердих і рідких горючих речовин, у тому числі й електроустановок. Для гасіння невеликих загорянь горючих і тліючих матеріалів можуть застосовуватися пінні вогнегасники марок ОП-5. Застосовувати вогнегасники ОП-5 для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, і речовин, котрі займаються при попаданні на них води (карбід кальцію, калій, натрій) не дозволяється.
3.18 Порядок повідомлення адміністрації про випадки травмування або раптових захворювань, факти порушення технологічного процесу й інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров'ю працівників
3.18.1 Про кожен нещасний випадок на виробництві потерпілий або очевидець нещасного випадку повинен негайно повідомити безпосередньому керівникові або іншій посадовій особі.
3.18.2 При одержанні травми і за необхідності відвідування медпункту горновий повинен одержати письмове направлення у майстра.
3.18.3 При одержанні звільнення від роботи або лікарняного листа необхідно повідомити про це майстрові.
3.18.4 При виникненні під час роботи непередбачених небезпечних ситуацій необхідно припинити виконання робіт, прийняти по можливості самостійні рішення і вжити заходів щодо забезпечення безпеки та відновлення нормальної роботи, негайно повідомити майстра.
4 Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1.1 Здати змінникові устаткування і механізми в справному стані, площадки ливарного двору, чавуновізні і шлаковозні колії чистими.
4.1.2 Ознайомити змінника з ходом роботи у своїй зміні, з неполадками, що мали місце, розпорядженнями по роботі, що надійшли.
4.1.3 Мати запас усіх матеріалів, необхідних до початку наступної зміни для безперебійної роботи.
4.1.4 Доповісти майстрові печі і зробити запис у журналі про здачу зміни.
4.1.5 Згідно встановленого маршрута направитися в АБК, прийняти душ та переодягнутися.
5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1 Горновий повинен знати план ліквідації аварій в частині, яка відноситься до місця його роботи.
5.2 Горновий повинен знати причини, що можуть призвести до аварійних ситуацій на доменній печі і вміти їх ліквідувати.
5.3 3 появою передаварійної ситуації горновий повинен вжити необхідних заходів щодо її ліквідації і повідомити про це майстрові.
5.4 Горновий повинен вміти користуватися засобами пожежогасіння (пісок, вогнегасники та інші первинні засоби).
5.5 Аварійні ситуації під час випуску чавуну:
5.5.1 При загорянні електропроводки, електроприладів, електрообладнання необхідно:
- відключити їх від мережі живлення;
- гасити піском або порошковими вогнегасниками.
5.5.2 При загорянні пально-мастильних матеріалів необхідно:
- гасити піском, землею, вогнегасниками;
- гасити водою не дозволяється.
5.5.3 Коротка чавунна льотка.
При короткій чавунній льотці необхідно:
- повідомити майстрові печі; перевести піч на тихий хід;
- вжити заходів, щоб не допустити заливання ливарного двору чавуном і шлаком, піднімаючи «брівки» на канавах.
5.5.4 При заливанні залізничних колій чавуном або шлаком необхідно:
- повідомити майстра і диспетчера цеху про небезпечну ситуацію; - - -
- викликати тепловозну бригаду для аварійного зняття ковшів;
- чавунну льотку закрити;
- приступити до прибирання колій.
5.5.5 Винесення повітряного приладу. При цьому необхідно:.
- повідомити майстра печі і газівника;
- вивести людей у безпечне місце;
- за командою майстра допомогти зупинити піч;
- після повної зупинки печі, переконавшись в безпеці, приступити до заміни повітряного приладу згідно вимог діючої інструкції.
5.5.6 Припинення надходження води для охолодження печі. Необхідно:
- максимально прискорити випуск чавуну;
- якщо відпрацьовується верхній шлак, то шлакову льотку закрити.
5.5.7 Загазованість на робочому місці. При цьому:
- необхідно вивести людей у безпечне місце;
- повідомити майстрові;
- усунути загазованість.
5.5.8 Прорив кожуха печі. Необхідно:
- негайно вивести людей у безпечне місце;
- повідомити майстра.
5.6 Горновий повинен бути ознайомлений з порядком надання першої допомоги особам потерпілим від дії електричного струму, опіків, газових отруєнь, при пораненнях і вміти на практиці надати першу допомогу.
Основними умовами надання першої допомоги від дії електричного струму, а також при інших нещасних випадках є:
Швидкість дії, спритність, уміння надати допомогу. Зволікання, дозга підготовка до надання допомоги може призвести до смерті потерпілого. Ніколи не можна відмовлятися від надання першої допомоги потерпілому.
5.7 Перша допомога постраждалому.
5.7.1 При ударах, переломах і травмах.
5.7.1.1 Необхідно вивести (винести) постраждалого з місця події в безпечне місце.
5.7.1.2 Оглянути ушкодження постраждалого, визначити його стан.
5.7.1.3 При ударах перша допомога полягає в застосуванні та накладенні тугої пов'язки. На забите місце кладуть "холод" (гумовий пузир з льодом, снігом або з холодною водою). Якщо немає льоду чи снігу на забите місце кладуть складену в декілька шарів марлю, тканину або хустину, змочені в холодній воді. Використавши "холод" протягом 15-20 хвилин забите місце слід туго забинтувати. Поверх пов'язки можна знову покласти "холод" на 1-1,5 години.
При ударах голови - постраждалий може втратити свідомість, що вказує на струс мозку. До прибуття лікаря постраждалий повинен знаходитися в лежачому положенні. Для того, щоб постраждалий не задихнувся, необхідно повернути його голову вбік і пальцем, обмотаним марлею чи рушником, звільнити порожнину рота.
5.7.1.4 При переломах необхідно забезпечити нерухомість місця перелому, щоб зменшити біль і запобігти подальшому зміщенню кісток. Це досягається накладенням на ушкоджену частину тіла шини та пов'язки, чим забезпечується нерухомість. Для цього використовують готові стандартні шини або підручний матеріал (палку, дошку, кусок фанери, лінійку).
При накладанні шини необхідно виконувати правило: забезпечити нерухомість щонайменше двох суглобів - одного вище місця перелому, другого нижче, а при переломі великих кісток - трьох.
При відкритому переломі кінцівок необхідно розрізати брюки або рукав, припинити кровотечу. Накласти на рану пов'язку та приступити до накладення шини.
При закритому переломі шини накладуються поверх одягу.
5.7.1.5 При одержанні дрібних ушкоджень або мікротравми необхідно ушкоджені місця обробити настоянкою йоду та закрити антисептичною пов'язкою (наклейкою).
5.7.2 При опіках.
5.7.2.1 Надання першої допомоги постраждалому полягає перш за все в гасінні одягу. Потім обережно знімають обгорілий одяг, залишаючи його там, де він прилип до тіла. На ділянку опіку накладають стерильну пов'язку. Для запобігання зараження не дозволяється торкатися руками опіків шкіри.
5.7.2.2 При тяжких і великих опіках необхідно постраждалого завернути в чисте простирадло або тканину, не роздягаючи його, напоїти теплим чаєм та забезпечити йому спокій до прибуття лікаря.
5.7.2.3 При опіках очей слід робити холодні примочки розчином борної кислоти (півчайної ложки на стакан води).
5.7.2.4 При хімічних опіках глибина пошкоджень тканин постраждалого в значній мірі залежить від тривалості дії хімічних речовин на них, тому важливо швидко зменшити концентрацію хімічної речовини. Для цього місце хімічного опіку негайно промивають великою кількістю води з-під крана на протязі 15-20 хвилин. При попаданні в очі твердих часток хімічних речовин, їх необхідно видалити вологим тампоном.
5.7.3 При тепловому ударі.
5.7.3.1 При тепловому ударі постраждалого необхідно вивести (винести) в прохолодне приміщення, в тінь, забезпечити приплив свіжого повітря.
5.7.3.2 Необхідно покласти постраждалого так, щоб його голова була вище тулуба, розстібнути одяг, прикладати на голову холодні примочки, змочити груди холодною водою, дати понюхати нашатир.
5.7.3.3 Якщо постраждалий знаходиться при свідомості необхідно дати йому випити 15-20 краплин настоянки валеріани. Якщо дихання слабке або відсутнє, а пульс не прощупується, необхідно негайно провести штучне дихання, непрямий масаж серця і терміново викликати лікаря.
5.7.4 При враженні електричним струмом.
5.7.4.1 Перш за все необхідно швидко звільнити постраждалого від дії електричного струму - відключити відповідну частину електрообладнання, перерізати чи перерубати провід (при напрузі. до 1000 В) або відтягти постраждалого від струмопровідних частин, скинути з нього провід. При цьому необхідно додержуватися застережливих заходів, щоб самому не попасти під напругу. Відтягти постраждалого від струмопровідних частин можна взявшись за його одяг, причому, якщо він сухий або сухою тканиною. Перерізати провід можна тільки інструментом з ізольованими ручками, перерубати сокирою з дерев'яною ручкою.
5.7.4.2 Після звільнення від струму подальші дії щодо надання першої допомоги постраждалому залежать від його стану.
5.7.4.3 Для визначення стану потерпілого необхідно: покласти його на спину, розстібнути одяг, перевірити наявність дихання, пульсу. Стан постраждалого повинен бути визначений швидко - за 15-20 с.
5.7.4.4 Якщо постраждалий після звільнення від електричного струму знаходиться при свідомості, то йому необхідно забезпечити повний спокій і спостерігати за пульсом та диханням протягом 2-3 годин або до прибуття лікаря, якого необхідно негайно викликати.
5.7.4.5 При відсутності свідомості, необхідно розстібнути пояс та одяг, • забезпечити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатир, бризкати в
обличчя водою, розтирати та зігрівати тіло.
5.7.4.6 При відсутності дихання і пульсу необхідно провести штучне дихання і непрямий масаж серця.

PAGE

PAGE 1