ПІ 1.4.32-418-2005
Ця примірна інструкція встановлює вимоги безпеки для персоналу гальванічних дільниць у галузях приладобудування та електроніки. Вона регулює умови допуску до робіт із шкідливими речовинами та правила технічної експлуатації відповідного обладнання.
Розробіть на основі цього документа локальну інструкцію з ОП, забезпечивши контроль за наявністю у працівників групи з електробезпеки не нижче II та проведенням спецнавчання для роботи з агресивними речовинами.
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
ПІ 1.4.32-418-2005
1.1 Ця примірна інструкція встановлює загальні вимоги безпеки для робітників, котрі забезпечують підготовку та проведення технологічних процесів нанесення гальванічних покриттів на гальванічних дільницях. Вона може бути використана як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємствах усіх форм власності в галузях мікроелектроніки, радіоелектроніки та приладобудування.
1.2 Роботи на гальванічних дільницях відносяться до робіт із шкідливими речовинами та підвищеною небезпекою відповідно до НПАОП 0.00-8.24-05 „Перелік робіт з підвищеною небезпекою", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.05 №15.
1.3 Згідно зі ст.11 Закону України „Про охорону праці" (далі - Закон) не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці.
1.4 До самостійного виконання робіт допускаються особи:
котрі пройшли медичний огляд у встановленому порядку відповідно до ДНАОП 0.03-4.02-94 „Положення про медичний огляд працівників певних категорій", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45 та не мають медичних протипоказань;
з котрими проведено інструктаж (навчання) з охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлення з правилами поведінки при виникненні аварій та надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків;
котрі пройшли професійний добір і склали іспити на право: працювати з агресивними та легкозаймистими хімічними речовинами, технічної експлуатації електроустановок споживачів напругою до 1000 В і мають групу електробезпеки не нижчу И-ої (керівник робіт, бригадир або старший групи - не нижчу Ш-ої або ІУ-ої);
з котрими проведено вступний інструктаж та інструктаж на робочому місці з відповідним записом у журналі інструктажу.
1.5 Робітники, котрі виконують роботи з підготовки та проведення технологічних процесів нанесення гальванічних покриттів на гальванічних дільницях, зобов'язані:
знати та дотримуватися вимог нормативно-правових актів з охорони праці (правил, стандартів, норм, положень, інструкцій);
знати та дотримуватися вимог правил поведінки з устаткуванням та іншими засобами виробництва;
користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
дотримуватися вимог та зобов'язань з охорони праці, передбачених Законом, колективним договором, угодою, трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи), у тому числі:
а) вчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватися встановленого часу технологічної та обідньої перерв;
б) не виконувати робіт, не передбачених змінним завданням;
в) не знаходитися на роботі в позаробочий час без відповідного дозволу керівника;
проходити в установленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди;
співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу (ст. 159 Кодексу Законів про працю України/КЗпПУ/).
повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу (ст.159 КЗпПУ).
1.6 У приміщенні, де розміщене робоче місце, повинно знаходитися не менше двох працівників.
1.7 Працівники не повинні залишати робоче місце без нагляду.
1.8 При проведенні робіт на гальванічних дільницях можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі чинники:
а) фізичні:
ураження електричним струмом;
вибухонебезпека;
отримання термічних опіків;
підвищення або зниження рухомості повітря;
підвищення або зниження температури робочої зони;
б) хімічні:
отримання хімічних опіків;
отруєння;
токсична та подразнююча дія на організм людини (шкірний покрив, слизові оболонки очей та органів дихання, нервову і серцеву системи) робочих рідин, їх парів, а також газоподібних продуктів хімічних реакцій.
1.9 Для виконання робіт у шкідливих і небезпечних умовах праці (ст.8 Закону) робітникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття, інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджуючі засоби:
халат з кислотностійких тканин згідно з ГОСТ 12.4.103-83; ковпак (шапочка) з кислотностійких тканин згідно з ГОСТ 12.4.011-89;
чоботи гумові згідно з ГОСТ 12.4.137-2001; рукавички гумові (тип II) згідно з ГОСТ 12.4.103-83;
рукавички гумові технічні згідно з ГОСТ 20010-93;
фартух з прогумованої тканини згідно з ГОСТ 12.4.029-76;
нарукавники поліетиленові;
рукавички х/б одинарні або подвійні;
килимок діелектричний гумовий згідно з ГОСТ 4997-75;
окуляри захисні згідно з ГОСТ 12.4.013-85;
респіратор фільтруючий протигазовий РПГ-67 згідно з ГОСТ 12.4.004-74;
протигаз фільтруючий згідно з ГОСТ 12.4.121-83;
коробки фільтруючі відповідної марки згідно з ГОСТ 12.4.122-83 (додаток А);
мило туалетне згідно з ГОСТ 28546-90;
рушник з бавовняної тканини.
1.10 Робітники, котрі забезпечують підготовку та проведення технологічних процесів нанесення гальванічних покриттів на гальванічних дільницях, зобов'язані дотримуватися таких вимог санітарних норм та особистої гігієни:
розпочинати роботу тільки у відповідних засобах індивідуального захисту;
утримувати протягом зміни робоче місце в чистоті;
їсти та зберігати їжу тільки в спеціально відведених місцях;
зберігати харчові продукти, у тому числі й молочні, які видаються на підприємстві, у холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;
перед тим, як вийти на технологічну перерву (для відпочинку, паління або з інших причин), необхідно вимити з милом руки, обличчя та прополоскати ротову порожнину питною водою;
після закінчення роботи вимити з милом забруднені частини тіла або прийняти душ, прополоскати ротову порожнину питною водою.
1.11 Робітники зобов'язані дотримуватися вимог пожежної безпеки, знати місця розташування засобів пожежогасіння, порядок їх використання та вміти ними користуватися відповідно до інструкції з пожежної безпеки.
1.12 При проведенні технологічних процесів нанесення гальванічних покриттів необхідно враховувати властивості хімічних речовин та рідин, що використовуються, їх небезпечні чинники.
1.12.1 Калія діціано-(І) аурат (К [Аи (€N2)]) - безбарвні кристали, розчиннні у воді.
Густина - 3,45 г/см3.
При використанні розчину як електроліту відбувається накопичення сильнодіючої отрути - ціаніду, який має характерний запах гіркого
мигдалю. Ціанід - сильна отрута, яка діє смертельно навіть у малих дозах. Вдихання парів у мізерних дозах спричиняє запаморочення, нудоту.
ГДК у повітрі робочої зони 0,3 мг/ м3.
Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.2 Срібло азотнокисле або нітрат срібла (А§Ж)3), який називається також ляпісом (ГОСТ 1277-75. Серебро азотнокислое. Технические условия).
Це безбарвні прозорі кристали, які добре розчиняються у воді.
Густина - 4,35 г/см .
Токсична дія при багаторічній роботі: нітрат срібла відкладається в з'єднуючих тканинах стінок капілярів різних органів людини, в т.ч. у нирках, кістковому мозку, селезінці, а особливо в зіркових клітинах печінки у вигляді металу.
ГДК у повітрі робочої зони 0,01 мг/м .
Клас небезпеки 1 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.3 Калій роданістий (КС^) (ГОСТ 4139-75. Калий роданистьій. Технические условия).
Це кристали блідо-рожевого забарвлення, малотоксичні речовини. При тривалому вдиханні їх парів розвивається гострий психоз, що нагадує шизофренію з дезорієнтацією і галюцинаціями, а також гастрит. Психічні розлади зникають через три дні.
ГДК парів у повітрі робочої зони 50 мг/м .
Клас небезпеки 4 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.4 Калій хлористий або хлорид калію (КСЬ) (ГОСТ 4234-77. Калий хлористьій. Технические условия).
Це безбарвні кристали, добре розчиняються у воді. Мало токсична речовина.
Густина - 1,98 г/см .
ГДК для повітря не обчислюється.
1.12.5 Нікель сірчанокислий (№8047Н2 О) (ГОСТ 4465-74. Никель (II) сернокисльїй 7-водньій. Технические условия).
Густина - 1,948 г/см .
Уражає тканини легенів, призводить до розладу нюху, а при контакті зі шкірним покривом з'являються нікелеві екземи. ГДК у повітрі робочої зони 0,5 мг/м3. Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.6 Кислота борна (Н3В03) (ГОСТ 18704-78 Е. Кислота борная. Технические условия).
Безбарвні кристали. Густина - 1,43 г/см .
Смертельна доза для людини - 15-20 г. Уражає шкірний покрив і дихальні шляхи.
ГДК парів у повітрі робочої зони 10 мг/м3. Клас небезпеки 3 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.7 4,4 метиленбіс (О-анізид)-діаміно 3,3-диметоксідіфенілметан
(С15НУЧ2О2) - порошковидна речовина від світлокоричневого до коричневого кольору, розчиняється в ацетоні, бензолі. Слабкорозчинний у спирті.
Токсикологічна характеристика:
смертельна доза - 50 мг/кг, у шлунок - 250 мг/кг;
орієнтовний безпечний рівень дії (ОБРД) - 0,5 мг/м .
Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
Речовина пожежонебезпечна, аерозоль речовини
вибухонебезпечний. Температура самозаймання +297° С, аерозолю +412иС, нижня границя вибуху - 11,7 г/м .
1.12.8 Ацетон (СН3СОСН3) (ГОСТ 2768-84. Ацетон технический. Технические условия).
Ацетон - безбарвна, займиста рідина, розчинна у воді, вибухонебезпечна. Вибухонебезпечна концентрація у суміші з повітрям 2,55-12,8 %. Температура самозаймання - 465° С.
Ацетон є наркотиком, який вражає всі відділи нервової системи і має здатність накопичуватися в організмі людини.
ГДК у повітрі робочої зони 200 мг/м3.
Клас небезпеки 4 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.9 Спирт етиловий (С2Н5ОН) (ГОСТ 17299-78. Спирт зтиловьій технический. Технические условия).
Прозора, безбарвна, легкозаймиста рідина без нерозчинних домішок, з характерним запахом. Легкорозчинна у воді, бензині та бензолі.
Густина - 0,789 г/см
Температура плавлення - +114 С
Температура кипіння - +78,3° С
Концентраційні межі самозаймання парів суміші з повітрям 3,6-19,0% (за об'ємом).
Температура межі розповсюдження полум'я:
нижня - +11 С,
верхня - +41 С
Етиловий спирт - наркотик, який спричиняє спершу збудження, потім параліч нервової системи.
Етиловий спирт відноситься до вибухонебезпечних, легкозаймистих речовин.
ГДК парів у повітрі робочої зони 1000 мг/м3.
З клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.10 Кислота азотна (НЖ>3) (ГОСТ 11125-84. Кислота азотная особой чистотьі. Технические условия).
Азотна кислота - безбарвна рідина (деколи забарвлюється в бурий колір розчиненими в ній оксидами азоту).
Азотна кислота негорюча, пожежонебезпечна рідина. Сильний окислювач, при контакті з багатьма горючими органічними матеріалами спричиняє їх самозагоряння з виділенням діоксиду азоту (Ж)2). Спирт і скипидар при контакті з азотною кислотою вибухають. З водою змішується в будь-яких співвідношеннях.
Азотна кислота токсична. Дим, який містить діоксид азоту (N02), азотний ангідрид (М205) і туман азотної кислоти при перевищенні гранично допустимої концентрації роз'їдає дихальні шляхи, може спричинити руйнування зубів, кон'юктивіти й ураження роговиці ока.
Азотна кислота при попаданні на шкіру спричиняє хімічні опіки. Вдихання газоподібних оксидів азоту або парів кислоти спричиняє отруєння.
Гранично допустима концентрація (ГДК) азотної кислоти та її парів у повітрі робочої зони 2 мг/м (в переліку на N02).
З клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.11 Кислота соляна (НС1) (ГОСТ 14261-77. Кислота соляная особой чистотьі. Технические условия).
Соляна кислота - 38 % розчин у воді хлористого водню, на поівтрі „димить", добре розчиняє більшість металів, добре розчиняється у воді. При попаданні на шкіру спричиняє загальні захворювання, хімічні опіки. Пари соляної кислоти подразнюють слизові оболонки очей, верхніх дихальних шляхів та легенів.
Соляна кислота відноситься до речовин 3 класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
ГДК парів у повітрі робочої зони 5 мг/м3.
1.12.12 Кислота сірчана (Н2804), (ГОСТ 14262-78. Кислота соляная особой чистотьі. Технические условия)
Сірчана кислота - безбарвна масляниста рідина. Якщо сірчану кислоту розчинити у воді, то виділяється дуже велика кількість тепла, тому змішувати концентровану сірчану кислоту з водою слід дуже обережно. Щоб уникнути розбризкування розігрітого поверхневого шару розчину, треба вливати сірчану кислоту (як важчу) у воду невеликими порціями або тонким струменем.
Сірчана кислота інтенсивно поглинає воду, чим пояснюється обвуглювання багатьох органічних речовин, особливо тих, які належать до класу вуглеводів (клітковина, цукор тощо). Концентрована сірчана кислота, особливо гаряча - сильний окислювач. Пари сірчаної кислоти подразнюють та обпікають слизову оболонку горла, верхні дихальні шляхи, уражають легені. При попаданні на шкіру сірчана кислота спричиняє тяжкі хімічні опіки.
ГДК у повітрі робочої зони 1 мг/м .
2 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.13 Кислота оцтова (СН3СООН) (ГОСТ 18270-72. Кислота уксусная особой чистотьі. Технические условия).
Оцтова кислота- легкозаймиста рідина з різким запахом. Температура спалаху - +38° С.
Температура кипіння - +118,1° С.
Температура самозагоряння - +454° С. Температура загоряння - +68° С.
Температурні межі загоряння: нижня - +35° С; верхня - +76° С.
•з
ГДК парів оцтової кислоти у повітрі робочої зони 5 мг/м .
3 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
Категорія і група вибухонебезпечної суміші парів оцтової кислоти з повітрям 11А-Т1 згідно з ГОСТ 12.1.011-78.
Виявлення парів оцтової кислоти в повітрі проводять йодометричним методом. При перевищенні ГДК пари оцтової кислоти подразнюють слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Оцтова кислота при попаданні на шкіру спричиняє хімічні опіки шкіри.
1.12.14 Кислота фосфорна (ортофосфорна) (Н3Р04) (ГОСТ 10678-76Е. Кислота ортофосфорная термическая. Технические условия).
Ортофосфорна кислота марки А - безбарвна рідина, марки В - рідина з жовтуватим відтінком. Пожежо- і вибухобезпечна, агресивна рідина. Дуже добре змішується з водою в будь-яких співвідношеннях. При попаданні на шкіру спричиняє хімічні опіки та запальні захворювання шкіри.
Туман ортофосфорної кислоти спричиняє атрофічні процеси слизової оболонки носа.
ГДК парів у повітрі робочої зони 1 мг/ м .
2 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.15 Натрія гідроокис ^аОН) (ГОСТ 4328-77. Натрия гидроокись. Технические условия).
Це гігроскопічна речовина білого кольору. Температура плавлення - +320УС.
Густина - 2,13 г/см .
Натрія гідроокис при контакті зі шкірою спричиняє опіки, проникає в глибину тканини, утворюючи виразки та рубці.
ГДК парів у повітрі робочої зони 0,5 мг/м3. Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.16 Сода кальцинована (N32003) (ГОСТ 10689-75. Сода кальцинированная техническая из нефелинового сьірья. Технические условия).
Речовина білого кольору. Добре розчиняється у воді. Температура плавлення 852 С. Пари її розчину подразнюють слизові оболонки очей і дихальних шляхів, спричиняють кон'юктивіти. При попаданні на шкіру розчин кальцинованої соди роз'їдає тканину шкіри, спричиняючи хімічні опіки й утворюючи виразки.
Густина - 2,53 г/см .
ГДК парів розчину в повітрі робочої зони 2 мг/м .
Клас небезпеки 3 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.17 Натрій фосфорнокислий ^а3Р04 12Н20) (ГОСТ 9337-79. Натрий фосфорнокисльїй 12-водньій. Технические условия).
Натрій фосфорнокислий - це кристалічна речовина. Добре розчиняється у воді, створюючи лужну хімічну реакцію. Дія парів і розчину на людину аналогічна кальцинованій соді.
ГДК для повітря робочої зони не розраховується.
1.12.18 Цинк хлористий (ХпС12) (ГОСТ 4529-78. Цинк хлористьій. Технические условия).
Дуже небезпечна хімічна речовина у вигляді білих кристалів, добре розчинних у воді. Дія на шкірний покрив людини і слизові оболонки спричиняє хімічні опіки.
Подразнює дихальні шляхи. Пожежо- і вибухонебезпечна.
Густина - 2,91 г/см3.
ГДК парів у повітрі робочої зони 1 мг/м3.
Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.20 Свинець борфтористий (РЬ(ВГ4)2).
Безбарвна або жовтого кольору надзвичайно небезпечна токсична рідина. Вдихання її парів спричиняє як гостре, так і хронічне отруєння з ураженням життєвих органів і систем. Не допускається попадання речовини на відкриті ділянки тіла людини.
ГДК парів у повітрі робочої зони (у переліку на свинець) -0,01 мг/м3 згідно з ГОСТ 12.1.005-88.
Клас небезпеки 1 згідно з ГОСТ 12.1.005-88.
1.12.21 Борфтористоводнева кислота (НВГ4)« Борфтористоводнева кислота при контакті зі шкірним покривом
людини спричиняє хімічні опіки.
Пари цієї кислоти подразнюють слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів.
ГДК парів у повітрі робочої зони (в переліку на бориди фтористі) згідно з ГОСТ 12.1.005-88 - 1 мг/ м3.
Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.005-88.
1.12.22 Мідь сірчанокисла або мідний купорос (Си804) (ГОСТ 19347-99. Купорос медньїй. Технические условия).
Мідь сірчанокисла - це синій кристалічний порошок, добре розчинний у воді, розбавленому спирті, концентрованій соляній кислоті, вивітрюється на повітрі, токсичний, спричиняє отруєння при попаданні всередину організму людини. Пари його розчину подразнюють слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів.
ГДК парів у повітрі робочої зони (у переліку на мідь) - 0,5 мг/м3 згідно з ГОСТ 12.1.005-88.
Клас небезпеки 3 згідно з ГОСТ 12.1.005-88.
1.12.23 Блискоутворювач Лімеда ПОС-1.
Лімеда ПОС-1- це порошок світло-жовтого кольору, нерозчинний у воді. Добре розчиняється у спирті, ацетоні, ефірі, малотоксичний, вогненебезпечний. Його дія на шкірний покрив спричиняє подразнення, може спричиняти кон'юктивіти.
ГДК на цей реактив не розраховується.
1.12.24 Реактив Лімеда УПОС-2.
Лімеда УПОС-2- це порошок від світло-жовтого до темно-коричневого кольору, нерозчинний у воді. Малотоксичний, погано горить, вибухобезпечний. Його дія на шкірний покрив і слизові оболонки очей спричиняє подразнення, може спричинити дерматит і кон'юктивіт.
ГДК на цей реактив не розраховується.
1.12.25 Препарат ОС-20.
ОС-20 - це тверда маса від жовтого до світло-коричневого кольору. Горить, температура спалаху у відкритому тиглі - +292 С, температура самозаймання - +396° С.
ОС-20 слабо подразнює шкірний покрив і слизові оболонки очей.
ГДК на цей реактив не розраховується.
1.12.26 Реактив ЛТИ.
ЛТИ - це порошок від світло-пісочного до темно-коричневого кольору, без запаху, добре розчиняється у воді. Розпадається при температурі +80° С без виділення диму. Він може спричиняти загальнотоксичне подразнення в разі попадання через дихальні шляхи та шкірний покрив.
ГДК на цей реактив не розраховується.
1.12.27 Молочна кислота (С3Н603) (ГОСТ 490-79. Кислота молочная пищевая. Технические условия).
Молочна кислота - це прозора рідина від світло-коричневого до темно-коричневого кольору, із спецефічним запахом. Вона змішується з водою, спиртом, ефіром. Кислота не горить, не токсична, небезпечна при попаданні в очі.
1.12.28 Уротропін ((СН2)6^) (ГОСТ 1381-73 Е. Уротропин технический. Технические условия).
Уротропін - це біла кристалічна речовина. Горить, температура самозаймання аерогелю +343 С. При контакті подразнює шкірний покрив, інколи спричиняє екзему, що супроводжується свербінням.
Свербіння швидко проходить після припинення роботи з уротропіном.
ГДК пилу в повітрі робочої зони 9 іиг/м 3.
Клас небезпеки 3 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.13 Всі приміщення гальванічних дільниць, де проводяться роботи з отруйними, вибухо- та пожежонебезпечними речовинами та рідинами повинні бути обладнані пристроями автоматичного виміру концентрації парів та продуктів хімічних реакцій у повітрі та сигналізацією, яка сповіщає про порушення припливно-витяжної вентиляційної системи, забезпечені засобами пожежогасіння, аварійною витяжною вентиляцією, а також мати телефонний зв'язок з пожежною охороною та медпунктом.
1.14 Витяжні системи місцевих відсосів, які видаляють пари та продукти хімічних реакцій і виключають попадання токсичних, отруйних парів, газів й аерозолей в атмосферу виробничих приміщень, повинні мати блокування з пусковими пристроями технологічного обладнання (установок) для того, щоб воно не могло працювати при несправній витяжній системі місцевих відсосів.
1.15 Все електрообладнання має бути надійно заземлене.
1.16 Згідно зі ст.44 Закону за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів держнагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.
Перед початком роботи необхідно:
2.1 Перевірити наявність технологічної карти (інструкції) на робочому місці.
2.2 Перевірити належний стан і надягти необхідні засоби індивідуального захисту.
2.3 Включити загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію та витяжну вентиляцію місцевих відсосів за ЗО хвилин до початку роботи.
2.4 Перевірити роботу витяжної вентиляції та місцевих відсосів на наявність тяги.
2.5 Перевірити справність приладів та обладнання.
2.6 Зробити зовнішній огляд приладів, обладнання та впевнитися у надійності його заземлення, справності сигнальних ламп, наявності огороджуючих кожухів, відсутності видимих пошкоджень електричних вилок, розеток і дротів.
2.7 Необхідно перевірити: наявність засобів пожежогасіння;
склад медичної аптечки та наявність засобів для надання першої долікарської допомоги, в тому числі нейтралізуючих розчинів: 1)2% і 5 % розчин питної соди (№НС03);
2) 2 % розчин борної кислоти (Н3В03);
3) 10 % розчин аміаку (їчН4ОН);
4) окис магнію (М§0) і гліцерину;
5) спирто-гліциринова суміш (1:1);
6) залізо сірчанокисле ( Ре804);
7) натрія гідроокис (ТчЮН);
8) сода (На2С03);
9) мазь синтоміцинова або мазь Вишневського;
готовність обладнання до роботи, про що зробити відповідний запис у журналі підготовки обладнання.
2.8 Перевірити наявність освітлення на робочому місці.
2.9 Підготувати робоче місце, інструмент, оснащення та прилади.
2.10 У разі відсутності якогось із засобів індивідуального захисту, виявлення несправностей або інших недоліків на робочому місці сповістити керівника роботи (відповідального за проведення даної роботи). До роботи стати тільки після усунення всіх несправностей і недоліків.
3.1 Робітники, котрі забезпечують підготовку та проведення технологічних процесів нанесення гальванічних покриттів на гальванічних дільницях, виконують такі роботи:
1) витравлювання деталей у кислотах;
2) знежирювання деталей у лугах;
3) нанесення гальванічних покриттів;
4) зняття гальванічних покриттів;
5) приготування електролітів і розчинів;
6) регенерація відходів.
3.2 Під час роботи треба бути уважним, не відволікатися від неї та не відвертати увагу інших.
3.3 При приготуванні розчинів для витравлювання та знежирення необхідно дотримуватись таких вимог:
1) при розведенні кислоти водою треба вливати кислоту у воду, а не навпаки. Кислоту вливати малими порціями або тонким струменем і безперервно помішувати у витяжній шафі при закритих шторках або у ванні з бортовими місцевими відсосами і тільки у захисних окулярах;
2) розчиняти гідроокис натрія і калія тільки в холодній воді, невеликими порціями, безперервно помішуючи у витяжній шафі при закритих шторках або у ванні з бортовими відсосами і тільки у захисних окулярах;
3) переносити кислоти та луги необхідно в невеликій (не більше 1 л) герметично закритій тарі в спеціальній корзинці. У разі необхідності транспортування більшої кількості робочої рідини, необхідно користуватися спеціальними візками;
4) відпрацьовані розчини кислот і лугів зливати в спеціальний хімічний злив або в поліетиленову герметичну тару для відходів;
5) відпрацьовані розчини або електроліти, що містять борфтористоводневу кислоту треба зливати тільки в окрему поліетиленову герметичну тару та передавати на станцію нейтралізації;
6) зберігати борфтористоводневу кислоту тільки в поліетиленовій герметичній тарі;
7) необхідно зберігати кислоти та луги на робочому місці в кількості, яка не перевищує змінну норму, та в шафах, які обладнані витяжною вентиляцією. Скляна тара з кислотами та лугами має бути герметично закритою, мати етикетки, на яких вказана назва речовини, її концентрція та класифікація.
8) зберігати ці речовини потрібно далеко від джерел тепла. При наповнюванні бутля кислотою залишити не менше 10 % об'єму вільним для запобігання розриву посудини від теплового розширення рідини;
9) не допускати контакту азотної та сірчаної кислот з горючими матеріалами через можливість загорання;
10) якщо кислота розлита в місці, де немає зливу, треба негайно надіти респіратор або протигаз, відключити всі нагрівальні прилади, засипати забруднену ділянку піском, який потім зібрати поліетиленовим совком у поліетиленове відро.
Після видалення піску необхідно промити забруднену ділянку 20 % розчином бікарбонату натрію, потім водою та витерти насухо. Використаний пісок нейтралізувати 5 % розчином гідроокису натрію (№ОН), віднести на станцію нейтралізації та висипати у бункер для збирання шламу (відходів). Висипати пісок у каналізацію не дозволяється.
11) всі роботи з приготування розчинів для витравлювання, знежирення, електролітів проводити в гумових рукавичках і фартусі;
12) всі роботи з борфтористоводневою кислотою проводити у вініпластовому або поліетиленовому посуді або у ваннах.
3.4 При приготуванні та проведенні робіт із розчинами електролітів необхідно дотримуватися таких вимог:
1) всі роботи з електролітами проводити в гумових рукавичках, фартусі та користуватися захисними окулярами і респіратором або протигазом;
2) розчиняти діціаноаурат калія тільки при включеній вентиляції;
3) приготування електролітів виконувати тільки при працюючих бортовій витяжній вентиляції або навісному витяжному зонді;
4) не занурювати руки в електроліт;
5) доставати деталі, що впали у ванну, за допомогою магнітів і гачків;
6) не допускати розбризкування електроліту під час загрузки і вигрузки деталей;
7) відпрацьовані електроліти для золочення, посріблення передавати на регенерацію.
3.5 Роботи з легкозаймистими речовинами (ЛЗР) необхідно виконувати, дотримуючись таких вимог:
1) всі роботи з ЛЗР (спирт, ацетон) виконувати у витяжних шафах з місцевою витяжною вентиляцією при максимально прикритих шторках;
2) працювати необхідно тільки в гумових рукавичках;
3) не користуватися відкритим вогнем або нагрівальними електроприладами з відкритими нагрівальними елементами поблизу місць, де виконуються роботи з ЛЗР;
4) зберігати ЛЗР необхідно:
в товстостінному скляному посуді з щільно притертими корками в темному місці;
в кількості, яка не перевищує змінну норму;
в шафах або металевих ящиках зі стінками та дном, викладеними незаймистим матеріалом, що обладнані витяжною вентиляцією;
далеко від джерела тепла;
5) не зберігати ЛЗР у тарі без відповідної етикетки.
На скляну тару повинна бути наклеєна етикетка з назвою ЛЗР, її класифікацією та написами „Отрута", „Вогненебезпечно" і зображенням символу (черепа та двох схрещених кісток);
6) при наповнюванні посудин ЛЗР залишати не менше 10 % об'єму вільним для запобігання розриву посудин від теплового розширення рідин;
7) не допускати спільного зберігання ЛЗР з азотною та сірчаною кислотами, азотними і марганцевокислими солями, перекисом водню, бромом;
8) на шафах і ящиках повинен бути нанесений напис з вказівкою загальної кількості легкозаймистих речовин, які допустимо зберігати в цьому приміщенні;
9) для уникнення можливості забруднення підлоги і обладнання ЛЗР при переливанні з однієї тари в іншу або в робочий посуд, цю операцію необхідно виконувати над металевим піддоном з бортами не нижчими 5 см;
10) у разі пролиття ЛЗР її збирають за допомогою піску або тирси дерев'яною чи пластмасовою лопаткою. Забруднену ділянку (після видалення піску, тирси) промивають водою. Забруднені пісок або тирсу знешкоджують і висипають у бункер для збирання шламу (відходів);
11) вивільнені від ЛЗР тара та оснащення, якими проводилася робота, повинні бути промиті водою;
12) зберігати вивільнену тару необхідно поза виробничим приміщенням;
13) відходи ЛЗР зливати в поліетиленову тару з герметичною кришкою для передачі на дільницю нейтралізації.
3.6 Роботи з хімічними речовинами необхідно виконувати, дотримуючись таких вимог:
1) хімічні речовини необхідно зберігати в спеціальних шафах, що обладнані витяжною вентиляцією в кількості, яка не перевищує змінну норму або однієї упаковки. Кожна речовина повинна мати свою етикетку, на якій вказана назва речовини та її класифікація;
2) не допускати контакту та сумісного зберігання:
хромового ангідриду з оцтовою і азотною кислотами, спиртом, ацетоном;
речовин органічного походження (УПОС-2,ОС- 20, Лімеда та інші) з азотною та сірчаною кислотами;
срібла азотнокислого з аміаком;
гідроокису натрія та калія, нікеля хлористого з кислотами;
соди з борною кислотою.
У всіх випадках місце зберігання і перелік хімічних речовин, що зберігаються, необхідно погоджувати з пожежною охороною;
3) при зважуванні необхідної для роботи кількості хімічних речовин треба користуватися совком, захищати руки гумовими рукавичками, очі - захисними окулярами.
3.7 При виконанні робіт з використанням електрообладнання необхідно дотримуватися таких вимог:
1) протирати та налагоджувати обладнання при відключеній електричній мережі, щоб запобігти ураженню електричним струмом;
2) виконувати роботи на обладнанні (установках) необхідно згідно з технологічними картами, інструкціями й інструкціями з його експлуатації;
3) обгороджувати рухомі частини обладнання щитами, кожухами;
4) слідкувати за справністю вентилів подачі гарячої води та пара для запобігання тепловим опікам;
5) користуватися бавовняними рукавичками при виконанні робіт на сушильних установках, шафах і муфельних печах, робоча температура яких більша +45 С для запобігання тепловим опікам;
6) очищення штанг та анодів треба виконувати у вологому стані, змочуючи металеву щітку водою;
7) всі роботи у ваннах треба виконувати в гумових рукавичках, фартусі, захисних окулярах і респіраторі або протигазі, використовуючи певний тип фільтруючої коробки, при обов'язково працюючій місцевій витяжній вентиляції.
3.8 Для проведення ремонтних робіт, які вимагають відключення напруги, треба вжити у вказаному порядку таких технічних заходів:
здійснити необхідні відключення і вжити заходів, які перешкоджають помилковому або самочинному ввімкненню комутаційної апаратури;
вивісити плакати із забороною (Не вмикати! Працюють люди!) на приводах ручного та ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою;
перевірити покажчиком напруги заводського виготовлення відсутність напруги на струмовідних частинах, які необхідно заземлити для захисту працюючих від ураження електричним струмом;
зняти ручним розрядником залишковий заряд з конденсаторів;
встановити заземлення (ввімкнути заземлювальні ножі або встановити переносні заземлення);
обгородити, за необхідності, робочі місця або струмовідні частини, що залищилися під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки (залежно від конкретних умов, струмовідні частини обгородити до чи після їх заземлення (ДНАОП 0.00-1.21-98 „Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів).
3.9 При виконанні робіт необхідно дотримуватися вимог пожежної безпеки.
3.10 Кожна дільниця, де для проведення технологічних процесів використовуються отруйні вибухонебезпечні речовини, має бути забезпечена аварійним запасом протигазів відповідних розмірів з коробками відповідних марок (додаток А) не менше 3-х комплектів.
3.12 У разі появи чи можливої появи будь-якої аварійної ситуації припинити всі роботи, вжити відповідних заходів щодо її ліквідації, повідомити керівника, відповідального за проведення цих робіт.
Після закінчення роботи необхідно:
4.1 Вимкнути нагрівальні прилади.
4.2 Виключити обладнання відповідно до інструкції з експлуатації або передати його працівнику, котрий заступає на зміну.
4.3 Закрити герметично посудини із залишками кислоти та поставити їх у витяжну шафу для їх зберігання.
4.4 Закрити герметично посудини з невикористаними ЛЗР і поставити їх у витяжну шафу для зберігання ЛЗР.
4.5 Перекрити вентилі подачі на ванни пари, холодної та гарячої води.
4.6 Закрити ванни з електролітами кришками з кислотостійкого або лугостійкого матеріалів (вініпласт, органічне скло).
4.7 Промити робоче місце у витяжних шафах струменем проточної води. Прибирати робоче місце можна тільки після ретельної промивки водою. Зібрати брудний використаний матеріал (фільтри, серветки тощо) в поліетиленовий мішок і винести з приміщення до місця збору відходів.
4.8 Вимити підлогу дільниці.
4.9 Промити під струменем проточної води гумові рукавички. Не знімаючи рукавичок, змочити під струменем проточної води бязеву (полотняну) серветку та протерти нею фартух (цю операцію виконати декілька разів).
4.10 Необхідно зняти та промити під струменем проточної води із зовнішньої сторони захисні окуляри.
4.11 Після закінчення роботи через 20-30 хвилин відключити витяжну вентиляцію.
4.12 Прибрати з робочого місця оснащення, бязь та інструменти.
4.13 Виключити освітлення робочого місця і загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію.
4.14 Зняти спецодяг і засоби індивідуального захисту, покласти їх у відведене для цього місце.
4.15 Вимити руки теплою водою з милом, прополоскати питною водою ротову порожнину, в разі необхідності прийняти душ.
5.1 До аварійних ситуацій відносяться:
1) несанкціоноване (аварійне) вимкнення напруги в силовій мережі, обрив і коротке замикання електрообладнання;
2) руйнування або раптове відключення місцевої витяжної вентиляції обладнання або загальнообмінної вентиляції дільниці;
3) руйнування водопровідної мережі холодної та гарячої води, мережі паропроводу;
5) руйнування трубопроводу зливу хімічних речовин і викид продукту у виробниче приміщення;
6) вибух чи загоряння вибухонебезпечних речовин або рідин;
7) пролиття кислот, електролітів, ЛЗР.
5.2 У всіх випадках виникнення аварійних ситуацій треба вжити термінових заходів для ліквідації наслідків та причин їх виникнення:
1) припинити виконання робіт;
2) надіти протигаз з відповідним фільтром;
3) закрити вентилі подачі пари, холодної та гарячої води;
4) відключити від електромережі обладнання;
5) включити аварійну вентиляцію;
6) організувати евакуацію робітників, котрі не беруть участі в ліквідації аварії;
7) винести з приміщення пожежонебезпечні речовини;
8) повідомити про аварію керівництво виробничої дільниці (майстра, технолога, начальника цеху), роботодавця ,а в разі нещасного випадку - в медпункт і надати першу (долікарську допомогу);
9) у разі виникнення пожежі терміново повідомити в пожежну охорону й гасити пожежу наявними засобами.
5.3 У разі пролиття на підлогу електроліту золочення необхідно надіти протигаз з коробкою марки „БКФ" і нейтралізувати його свіжоприготовленою сумішшю 10 % розчину заліза сірчанокислого (РЄ8О4) і 5 % розчину гідроокису натрія (ИаОН) у співвідношенні 5:1, відходи зібрати та передати на регенерацію.
5.4 У разі несанкціонованого (аварійного) вимкнення напруги в силовій мережі та відключення витяжної вентиляції негайно призупинити роботу, при необхідності надіти протигаз з коробкою відповідної марки (додаток А), відключити електрообладнання та вийти з приміщення.
5.5 У випадку пролиття кислоти, витравлюючого розчину, надіти протигаз з коробкою марки „В" і провести нейтралізацію пролитого розчину кальцинованою содою (Ма2СОз).
5.6 У випадку пролиття ЛЗР надіти протигаз з коробкою марки „А", засипати пролиту рідину піском, який потім зібрати совком у поліетиленове відро. Після видалення піску промити забруднену ділянку водою.
5.7 У випадку пролиття лугу, змити його великою кількістю води.
5.8 Надання першої (долікарської) допомоги:
5.8.1 У разі появи ознак отруєння токсичними парами треба негайно викликати лікаря, повідомити керівництво підрозділу, вивести потерпілого із зони аварії на свіже повітря, забезпечити спокій і тепло. Рекомендуються інгаляції киснем.
5.8.2 При попаданні кислоти на шкіру потерпілого потрібно зняти з нього одяг, старанно обмити уражені місця шкіри великою кількістю води та 2 % розчином гідрокарбонату натрію, після чого змастити вазеліном або спеціальною маззю від опіків.
5.8.3 При попаданні кислоти в очі добре промити їх водою, після чого закапати 2-3 краплями 0,5 % розчину дикаїну (не можна використовувати мазі на жировій основі).
5.8.4 У разі отруєння газоподібними окислами або парами кислот потерпілого небхідно напоїти молоком і відправити в медпункт.
5.8.5 При попаданні лугу на шкіру потерпілого потрібно зняти з нього одяг, старанно обмити уражені місця шкіри великою кількістю води та 2 % розчином борної кислоти, після чого змастити вазеліном або спеціальною маззю від опіків;
5.8.6 При попаданні електроліту цитратного золочення на шкіру потерпілого, змити його великою кількістю води, після чого уражене місце обмити теплою водою з милом.
5.8.7 При теплових обліках потрібно уражене місце змастити синтоміциновою маззю або маззю Вишневського.
5.8.8 У разі ураження електричним струмом необхідно якомога швидше звільнити потерпілого з-під дії електричного струму.
5.8.9 Якщо потерпілий тримає дріт руками, першою дією особи, котра надає допомогу, має бути негайне вимкнення (відключення) електрообладнання. Вимкнення здійснюється вимикачами, рубильником або за допомогою іншого вимикаючого пристрою.
5.8.10 Якщо вимкнути обладнання досить швидко неможливо, треба вжити заходів для звільнення потерпілого від струмовідних частин, яких він торкається. В усіх випадках той, хто надає допомогу, не повинен торкатися потерпілого без належних запобіжних заходів. Надаючи допомогу, треба слідкувати, щоб самому не опинитися в контакті зі струмовідною частиною.
5.8.11 Для звільнення потерпілого від струмовідних частин або дроту напругою до 1000 В слід використати канат, палку, дошку або якийсь інший сухий предмет, який не проводить електричного струму. Можна також відтягнути потерпілого за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла). Для ізоляції рук той, хто надає допомогу, повинен надіти діелектричні рукавички або натягнути на руку рукав піджака, накинути на потерпілого гумовий килимок, прогумовану або просто суху матерію. Можна також ізолювати себе, підклавши під ноги гумовий килимок, суху дошку тощо.
5.8.12 Надання долікарської допомоги залежить від стану потерпілого після звільнення його від електричного струму.
В усіх випадках ураження електричним струмом треба обов'язково викликати лікаря незалежно від стану потерпілого.
5.8.13 Якщо потерпілий притомний, але до того був у непритомному стані із збереженням сталого дихання та пульсу, його слід покласти на підстилку, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, розтерти і зігріти тіло та забезпечити спокій.
Потерпілому, котрий перебуває у непритомному стані, слід давати нюхати нашатирний спирт та обприскувати обличчя холодною водою. Коли потерпілий опритомніє, дати йому випити 15-20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю. Не можна дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу. Тільки лікар може прийняти рішення про стан здоров'я потерпілого.
5.8.14 Якщо потерпілий дихає дуже рідко та судорожно, але в нього можна прощупати пульс, треба негайно робити йому штучне дихання. Якщо дихання і пульс відсутні (у потерпілого через різке погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, з'являється синюшність шкіри та слизових оболонок), поновити життєві функції шляхом проведення штучного дихання та зовнішнього (непрямого) масажу серця.
5.8.15 При попаданні на шкіру потерпілого речовини Лімеда ПОС-1 уражене місце обмити етиловим спиртом, після чого змастити вазеліном.
5.8.16 При попаданні на шкіру потерпілого борфтористоводневої кислоти, уражене місце обмивати водою протягом 10 хвилин, потім обробити 10 % розчином аміаку, знову обмити водою, протерти змоченою в етиловому спирті ваткою, накласти пов'язку з маззю (1 частина окису магнію і 2 - вазеліну або гліцерину) та звернутися до лікаря.
5.8.17 При попаданні борфтористоводневої кислоти в очі, необхідно їх обмивати водою протягом 30 хвилин, потім - 2 % розчином питної соди та звернутися до лікаря.
5.8.18 Конкретні дії щодо надання першої допомоги потерпілому при різноманітних ураженнях наводяться в інструкції з надання першої (долікарської) допомоги, яка вивчається робітниками при проведенні інструктажів з охорони праці.
Шкідливі речовини Технічна характеристика та
розпізнавальний колір коробок
фільтруючих до протигазів Марка коробок
фільтруючих
с15н8м2о2 Без аерозольного фільтра, коричнева А
Ацетон, спирт, ЛімедаПОС-1 3 аерозольним фільтром, коричнева, з білою вертикальною смугою А
Лімеда УПОС-2
ЛТИ, ОС-20, уротропін 3 аерозольним фільтром, захисна, з білою вертикальною смугою БКФ
А§Ш3, КСШ, КС1, №8047Н20, Кислоти, №ОН, Ма2СОз, Иа3 Р04 12Н20, Си804 Без аерозольного фільтра, жовта В
2пС12,8п(ВР4)2РЬ (ВР4)2,НВР4 3 аерозольним фільтром, захисна, з білою вертикальною смугою БКФ
Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів
Перелік робіт з підвищеною небезпекою
Положення про медичний огляд працівників певних категорій
ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоньї
ССБТ. Вредньїе вещества. Классификация и общие требования безопасности
ССБТ. Смеси взрьівоопасньїе. Классификация и методи испьітаний
ССБТ. Респираторьі фильтрующие противогазовьіе РПГ-67. Технические условия
ССБТ. Средства защитьі работающих. Общие требования и классификация
ССБТ. Очки защитньїе. Общие технические условия
ССБТ. Фартуки специальньїе. Технические условия
ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защитьі ног и рук. Классификация
ССБТ. Противогазьі промьішленньїе фильтрующие. Технические условия
ССБТ. Коробки фильтрующе-поглощающие для промьішленньїх противогазов. Технические условия
Обувь специальная с верхом из кожи для защитьі от нефти, нефтепродуктов, кислот, щелочей, нетоксичной и взрьівоопасной пьіли. Технические условия
Кислота молочная пищевая. Технические условия
Серебро азотнокислое. Технические условия
Уротропин технический. Технические условия
Ацетон технический. Технические условия
Калий роданистьій. Технические условия
Закон України „Про охорону праці" від 14.10.92 №2694-ХП
Кодекс законів про працю України постатейними матеріалами
Типовьіе отраслевьіе норми бесплатной вьідачи спецодеждьі, спецобуви и предохранительньїх приспособлений
Калий хлористий. Технические условия
Натрия гидроокись. Технические условия
Никель (II) сернокисльїй 7-водньій. Технические условия
Цинк хлористий. Технические условия
Коврьі дизлектрические резиновьіе. Технические условия
$
È
"
$
Æ
È
¼
¾
¾
摧ĠᬀНатрий фосфорнокисльїй 12-водньій. Технические условия
Кислота ортофосфорная термическая. Технические условия
Сода кальцинированная техническая из нефелинового сьірья. Технические условия
Кислота азотная особой чистотьі. Технические условия
Кислота соляная особой чистоти. Технические условия
Кислота серная особой чистотьі. Технические условия
Спирт етиловий технический. Технические условия
Кислота уксусная особой чистотьі. Технические условия
Кислота борная. Технические условия
Купорос медньїй. Технические условия
Перчатки резиновьіе технические. Технические условия
Мьіло туалетное. Общие технические условия
Законом України від 21.11.02 № 229-ІУ цей Закон викладено в новій редакції
Офіційне видання. Міністерство юстиції. Інформаційно-видавниче агенство „Іва", 2000 р., Ужгород
М., Профиздат, 1968 г., вьш.1
Стор. 1 Загальні положення З
2 Вимоги безпеки перед початком роботи 12
3 Вимоги безпеки під час виконання роботи 13
4 Вимоги безпеки після закінчення роботи 17
5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 18
6 Додаток А 22
7 Додаток Б 23
1.1 Ця примірна інструкція встановлює загальні вимоги безпеки для робітників, котрі забезпечують підготовку установок плазмо-хімічного витравлювання типу дЕМ 3.240.084 до роботи та проводять на них технологічні процеси плазмо-хімічного травлення в плазмі високочастотного розряду. Вона може бути використана як основа для розробки інструкцій, які діють на підприємствах усіх форм власності в галузях мікроелектроніки, радіоелектроніки та приладобудування.
1.2 Роботи на установках плазмо-хімічного витравлювання відносяться до робіт із шкідливими речовинами та підвищеною небезпекою відповідно до НПАОП 0.00-8.24-05 „Перелік робіт з підвищеною небезпекою", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.05 № 15.
1.3 Згідно зі ст. 11 Закону України „Про охорону праці" (далі - Закон) не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці.
1.4 До самостійного виконання робіт допускаються особи:
котрі пройшли медичний огляд у встановленому порядку згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 „Положення про медичний огляд працівників певних категорій", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45 та не мають медичних протипоказань;
з якими проведено інструктаж (навчання) з охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, ознайомлення з правилами поведінки при виникненні аварій і наданням першої допомоги потерпілим від нещасних випадків;
котрі пройшли професійний добір і склали іспити на право: працювати з газами, агресивними та легкозаймистими хімічними речовинами, експлуатації посудин під тиском, технічної експлуатації обладнання з ВЧ випромінюванням та електрообладнання споживачів напругою понад 1000 В і мають групу електробезпеки, не нижчу Ш-ої (оперативний працівник, керівник робіт, інженер-технолог або старший групи - не нижчу ІУ-ої);
з котрими проведено вступний інструктаж та інструктаж на робочому місці з записом у журналі інструктажу.
1.5 Робітники, котрі виконують роботи на установках плазмо-хімічного витравлювання, повинні:
знати та виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці (правил, стандартів, норм, положень, інструкцій);
знати та дотримуватися вимог правил поведінки з устаткуванням та іншими засобами виробництва;
користуватися засобами колективного й індивідуального захисту;
виконувати вимоги і зобов'язання з охорони праці, передбачені Законом, колективним договором, угодою, трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи), у тому числі:
а) вчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватися встановленого часу технологічної та обідньої перерв;
б) не виконувати робіт, не передбачених змінним завданням, технологічним процесом або інструкцією;
в) не перебувати на роботі в позаробочий час без відповідного дозволу керівника;
проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
співпрацювати з власником стосовно організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу життю чи здоров'ю робітника або людей, котрі його оточують, і навколишньому середовищу (ст.159 Кодексу Законів про працю України (КзпПУ));
повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника чи іншу посадову особу (ст. 159 КЗпПУ).
1.6 У приміщенні, де розміщене робоче місце, повинно знаходитися не менше двох працівників.
1.7 Працівники не повинні залишати робоче місце без нагляду.
1.8 При виконанні робіт на установках плазмо-хімічного витравлювання можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі чинники:
а) фізичні:
ураження електричним струмом високої частоти і напруги; опромінення електромагнітним полем, яке виникає при використанні змінних струмів з частотою вище 10 МГц (неіонізуюче); ураження від посудин під тиском; підвищення або зниження температури робочої зони; отримання термічних опіків;
б) хімічні:
отримання хімічних опіків;
отруєння;
токсична та подразнююча дії на організм людини (шкірний покрив, слизові оболонки очей та органи дихання), а також уражаюча дія робочих газів, рідин і газоподібних продуктів внаслідок хімічних реакцій (головний і спинний мозки, нервова та серцева системи).
1.9 Для виконання робіт у шкідливих і небезпечних умовах праці згідно зі ст.8 Закону робітникам видаються безоплатно за встановленими
нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття, інші засоби індивідуального захисту і мийні засоби:
халат лавсановий (білий або світлих тонів), ГОСТ 12.4.103-83;
ковпак (шапочка, косинка) лавсановий (білий або світлих тонів), ГОСТ 12.4.011-89;
взуття шкіряне (тапочки), ГОСТ 12.4.137-2001;
рукавички хірургічні гумові, ГОСТ 3-88;
рукавички гумові діелектричні, ТУ 38-105-504-72;
окуляри захисні ОРЗ-5, МРТУ 42-2717-67;
килимок діелектричний гумовий, ГОСТ 4997-75;
окуляри захисні, ГОСТ 12.4.013-85;
респіратор РПГ-67, ГОСТ 12.4.004-74;
протигаз фільтруючий згідно з ГОСТ 12.4.121-83;
коробки фільтруючі марки "М", ГОСТ 12.4.122-83;
мило туалетне, ГОСТ 28546-90.
1.10 Робітники, котрі здійснюють підготовку та виконують технологічні процеси на усновках плазмо-хімічного витравлювання, повинні дотримуватися таких вимог санітарних норм та особистої гігієни:
розпочинати роботу тільки у засобах індивідуального захисту;
утримувати протягом зміни робоче місце в чистоті й порядку;
їсти та зберігати їжу тільки в спеціально відведених місцях;
зберігати харчові продукти, у тому числі й молочні, які видаються на підприємстві, у холодильниках, які використовуються тільки з цією метою;
перед тим, як вийти на технологічну перерву (для відпочинку, паління або з інших причин), необхідно вимити з милом руки, обличчя та прополоскати ротову порожнину питною водою;
після закінчення роботи вимити з милом забруднені частини тіла або прийняти душ, прополоскати ротову порожнину питною водою.
1.11 Працюючі робітники повинні дотримуватися вимог правил пожежної безпеки, знати місця розташування засобів пожежогасіння, порядок їх використання та вміти ними користуватися відповідно до інструкції з пожежної безпеки.
1.12 При проведенні технологічних процесів на установках плазмо-хімічного витравлювання необхідно враховувати властивості нижченаведених технологічних газів і рідин, продуктів хімічних реакцій та їх небезпечних чинників.
1.12.1 Хладон-14 (СР4) (Хладон-14. ТУ 6-02-922-79. Технические условия).
Використовується в газоподібному або зрідженому стані з вмістом основної речовини 98,5 %.
У нормальних умовах - безбарвний хімічно інертний газ, що не горить, не вибухає, малотоксичний. При температурі до 1000°С є стабільною речовиною, при температурі вище 1000°С розкладається з утворенням токсичних сполук.
Токсичність обумовлена присутністю домішок окису вуглецю з мікродомішками „кислих" з'єднань фтору.
При нормальних умовах і великих концентраціях діє як наркотик, спричиняє ядуху, набряк легенів.
Балони, наповнені хладоном-14, становлять небезпеку як посудини, що працюють під тиском.
-і
ГДК парів у робочій зоні 3000 мг/м . Клас небезпеки 4 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.2 Хладон-23 (СНР4 ) (Хладон-23. ТУ 6-02-1321-85. Технические условия).
Використовується в зрідженому стані. У нормальних умовах -безбарвний газ, що не горить, не вибухає, малотоксичний, без запаху. При температурі вище 400° С розкладається з утворенням високотоксичних сполук.
Балони, наповнені хладоном-23, становлять собою небезпеку як посудини, що працюють під тиском.
ГДК парів в робочій зоні 3000 мг/м3.
Клас небезпеки 4 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.3 Кисень (02) (ГОСТ 5583-78 (ИСО 2046-73). Кислород газообразньїй технический и медицинский. Технические условия).
Безбарвний газ без запаху та смаку. Температура кипіння кисню - мінус 182,97° С. Густина газу - 1,43 кг/м .
Кисень не горить, але підтримує горіння. При контакті з маслами та жирами вибухає.
1.12.4 Азот (N2) (ГОСТ 9293-74 (ИСО 2435-73). Азот газообразньїй и жидкий. Технические условия).
Безбарвний газ без запаху та смаку. Температура кипіння азоту - мінус 195,8° С. Густина газу - 1,25 кг/м .
Відносна густина (за повітрям) - 0,97.
Азот не отруйний газ, але наявність його в повітрі понад 84 % спричиняє ядуху.
1.12.5 Спирт етиловий (С2Н5ОН) (ГОСТ 17299-78. Спирт зтиловьій технический. Технические условия).
Прозора безбарвна рідина без нерозчинних домішок, легкозаймиста з характерним запахом. Добре розчинна у воді, бензині та бензолі.
Густина - 0,789 г/см3
Температура плавлення - +114°С
Температура кипіння +78,3° С
Концентраційні межі самозаймання парів суміші з повітрям 3,6-19,0% (за об'ємом).
Температура межі розповсюдження полум'я:
нижня - +11° С
верхня - +41°С
Етиловий спирт відноситься до вибухонебезпечних, легкозаймистих речовин.
ГДК парів у повітрі робочої зони 1000 мг/м3. Клас небезпеки 4 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
Етиловий спирт - наркотик, що спричиняє спершу збудження, а потім параліч нервової системи.
1.12.6 Продукти хімічних реакцій:
1.12.6.1 Фтористий водень (НР) - безбарвний газ без запаху при малих концентраціях і з кислим запахом при великих концентраціях, густиною 0,9 г/л, добре розчиняється у воді, не гідролізується, інтенсивно реагує з більшістю елементів та їх окислів, руйнує скло та фарфор, слабо діє на свинець і мідь. Високотоксичний, подразнює верхні дихальні шляхи, слизові оболонки очей і носу, вражає серцево-судинну систему, легені, печінку, руйнує зуби. Ознакою витікання газу є характерний кислий запах у повітрі. В екологічному відношенні дуже небезпечний через високу токсичність.
ГДК у повітрі робочої зони виробничих приміщень 0,1 мг/м3. Клас небезпеки 1 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.6.2 Кремній чотирифтористий або фторид кремнію (8іР4) -
безбарвний газ з різким ядучим запахом, густиною 4,6 г/л, термічно стійкий. У водних розчинах гідролізується з утворенням фтороводню НР і кремнефтористоводневої кислоти Н28іР6.
За силою кремнефтористоводнева кислота наближається до сірчаної, її солі - кремнефториди або фторосилікати здебільшого розчиняються у воді. Сама кислота та всі фторосилікати отруйні.
Кремній чотирифтористий у вологому повітрі створює густу хмарку, в присутності вологи хімічна активність аналогічна фтористому водню. В екологічному відношенні дуже небезпечний через високу токсичність і створення в атмосфері фтористоводневої кислоти. Ознакою витікання газу є характерний запах і створення білої димної хмарки. Він подразнює
верхні дихальні шляхи, слизові оболонки очей і носа, вражає серцево-судинну систему, легені, печінку, руйнує зуби.
ГДК у повітрі робочої зони 0,1 мг/м3.
Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.6.3 Фторфосген (карбоніл фтористий) СО¥2 - безбарвний газ з густиною 1,139 г/л, у зрідженому стані розчинний у воді, в етанолі з розкладенням. Токсичний, спричиняє подразнення слизових оболонок очей і носа, верхніх дихальних шляхів і легенів.
ГДК у повітрі робочої зони 0,5 мг/ м . Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.6.4 Оксид або окис вуглецю (СО) - безбарвний, дуже отруйний газ. Особливо небезпечний тим, що не має запаху, отруєння ним може статися непомітно. Отруйна дія оксиду вуглецю відома під назвою чаду. Він добре горить голубуватим полум'ям з виділенням великої кількості тепла, перетворюючись в СОг- На сонячному світлі або за наявності активованого вугілля (каталізатор) оксид вуглецю безпосередньо сполучається з хлором, утворюючи небезпечний газ - фосген (СОСЬ ).
Оксид вуглецю конденсується в рідину лише при мінус 192°С і твердне при мінус 205° С. У воді він розчиняється мало та не вступає з нею в хімічну взаємодію.
Отруйна дія оксиду вуглецю пояснюється тим, що він легко сполучається з гемоглобіном крові та робить його нездатним переносити кисень від легень до тканин. СО викликає відчуття тяжкості та сильний головний біль, запаморочення, шум у вухах, почервоніння обличчя, лихоманку, відчуття слабкості та страху, нудоту. При тривалій дії -сонливість, заціпеніння, а також уражає центральну нервову систему.
ГДК у повітрі робочої зони 20 мг/м3.
Клас небезпеки 4 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.6.5 Двоокис вуглецю (СО?) - безбарвний газ з кислуватим присмаком і запахом, густиною 2 г/л, хімічно інертний газ, інтенсивно реагує тільки з сильними основами. При високих температурах може відновлюватися до СО деякими металами та вугіллям. Цей газ має наркотичну дію та подразнює шкіру і слизові оболонки. У малих концентраціях збуджує дихальний центр, а в дуже великих - пригнічує, спричиняє центральну судиннозвужуючу та місцеву судиннорозширюючу дію, впливає на обмін речовин.
С02 при концентрації в повітрі від 2,5 % до 5 % спричиняє головний біль, подразнення верхніх дихальних шляхів, а при 7 % концентрації - шум у вухах, серцебиття, пітливість, запаморочення, блювоту, порушення зору, ураження головного та спинного мозку. При концентрації 20 % і більше -
через кілька секунд припиняється дихання. С02 - малотоксичний газ. Ознакою витікання С02 є кислий запах.
ГДК у робочій зоні 9000 мг/м3.
Клас небезпеки 4 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.12.6.6 Діоксид або двоокис азоту (N0^ - бурий отруйний газ з ядучим запахом, густиною 3,3 г/ л, взаємодіє з водою, утворюючи суміші азотної та азотистої кислот. Він легко згущується в червонувату рідину (температура кипіння +21 ° С), яка при охолодженні поступово світлішає, а при температурі мінус 11,2°С - замерзає, утворюючи безбарвну кристалічну масу. При нагріванні газоподібного діоксиду азоту його забарвлення, навпаки, посилюється, а при 140°С - стає майже чорним.
Пари И02 отруйні. Вдихання їх спричиняє сильне подразнення дихальних шляхів, набряк легенів і може призвести до отруєння. Цей газ в екологічному відношенні небезпечний.
ГДК у робочій зоні 2 мг/ м3'.
Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.
1.13 Всі приміщення, де проводяться роботи з отруйними, вибухо- та пожежонебезпечними газовими сумішами, газами і рідинами повинні бути обладнані приладами автоматичного вимірювання концентрації газів і сигналізацією, які сповіщають про порушення припливно-витяжної вентиляційної системи, забезпечені засобами пожежогасіння, а також мати телефоний зв'язок з пожежною охороною та медпунктом.
Витяжні системи місцевих відсосів, які видаляють відпрацьовані технологічні гази, токсичні домішки продуктів згоряння і виключають попадання токсичних газів у робочу зону виробничих приміщень, повинні мати блокування з пусковими пристроями технологічного обладнання (установок) для того, щоб воно не могло працювати при несправній витяжній системі місцевих відсосів.
1.14 Інтенсивність елекромагнітних полів на робочому місці не повинна перевищувати:
для електричної складової в діапазоні частот 100 кГц-30 МГц - 20В/м; для магнітної складової в діапазоні частот 100 кГц-30 МГц - 5 А/м.
1.15 Вимірювання інтенсивності електромагнітних полів на робочих місцях у зоні обслуговування ВЧ установок необхідно проводити:
а) при введенні в експлуатацію нових установок;
б) періодично, не рідше одного разу в 6 місяців, при експлуатуванні;
в) при реконструкції діючих установок, а також після ремонтних робіт;
г) при кожній зміні умов праці під час проведення дослідних робіт.
Вимірювання повинні проводитися при максимально використовуваній у технологічних процесах потужності установки.
1.16 Вимірювання напруженності електромагнітних полів повинні проводитися спеціалістами, з котрими проведено навчання і котрих призначенено керівництвом підприємства.
Забезпечення роботи обладнання в режимах, які відповідають максимально використаним у технологічних процесах, покладається на керівників підрозділів.
1.17 Вимірювання напруженості ВЧ полів рекомендується проводити приладами ВЕМП-1 згідно з інструкцією з експлуатації приладу та методикою, наведеною в Санітарних нормах і правилах № 848-70.
Результати вимірювань необхідно заносити в Журнал вимірювань електромагнітних та іонізуючих випромінювань і доводити до відома керівництво, службу охорони праці та профспілки.
На введені в експлуатацію нові установки або ті, які пройшли модернізацію, складається протокол.
1.18 Елементи установок, які є джерелом ВЧ випромінювання, повині бути екрановані.
1.19 Викиди форвакуумних насосів повинні бути виведені за межі виробничого приміщення. На виході в атмосферу повинні бути поставлені фільтри для очистки видалених газів від небезпечних домішок.
1.20 Все електрообладнання повинно бути надійно заземленим.
1.21 Балони з газами необхідно встановлювати в спеціальних шафах для балонів з постійно діючою витяжною вентиляцією, обладнаних пристроями для кріплення балонів, а також приладами для управління та контролю тиску газів. Шафи з балонами повинні бути забезпечені:
триразовим обміном повітря; аварійною витяжною вентиляцією.
Аварійна вентиляція разом із системою основної вентиляції повинна забезпечувати щонайменше восьмиразовий обмін повітря.
1.22 Розміщення балонів під тиском або з вибухонебезпечними газами в середині установок або поряд з ними безпосередньо у виробничих приміщеннях не дозволяється.
1.23 Використовувати балони з газами треба до залишкового тиску не нижчого, ніж 0,5-2 атм., щоб запобігти попаданню повітря та вологи в балон.
1.24 Згідно зі ст.44 Закону за порушення законів та інших правових актів з охорони праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів держнагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягуються до
дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.
Перед початком роботи необхідно:
2.1 Перевірити належний стан і надягти необхідні засоби індивідуального захисту.
2.2 Включити загальнообмінну та витяжну вентиляції установок за ЗО хвилин до початку роботи.
2.3 Перевірити справність приладів та обладнання, їх герметичність.
2.4. Зробити зовнішній огляд обладнання та впевнитися у відсутності видимих пошкоджень.
2.5. Перевірити роботу пристроїв блокування та сигналізації на панелях установок.
2.6 Перевірити надійність приєднання балонів з технологічними газами до газової системи установок.
2.6.1 Герметичність приєднання балона до газової системи перевірити шляхом обмилювання різьбових з'єднань балона з редуктором і редуктора з газовою системою 3-5 % розчином мила.
2.6.2 Герметичність газової системи технологічної установки перевірити шляхом опресування інертним газом.
2.7 Необхідно перевірити:
наявність та справність заземлення установки (установок) та надійність його кріплення;
відсутність оголених дротів і відкритих струмовідних частин;
наявність захисних обшивок та екранів установок;
наявність технологічних газів;
наявність засобів пожежогасіння;
склад медичної аптечки та наявність засобів для надання першої (долікарської) допомоги;
роботу установок обезпилення;
терміни атестації вимірювальних приладів;
заміну фільтруючих матеріалів в утримувачах фільтру магістралей робочих газів (із записом у журналі);
роботу вакуумного насоса;
наявність освітлення на робочому місці.
готовність обладнання до роботи, про що зробити відповідний запис у журналі підготовки обладнання;
2.8 Підготувати робоче місце, інструмент, оснащення.
2.9 Протерти перед початком роботи зовнішню поверхню установки бязевою серветкою, змоченою у воді.
2.10 Протерти пристрій перевантаження пластин та блок пилезахисту батистовою серветкою, змоченою в етиловому спирті.
2.11* При двозмінній роботі та безперервному технологічному процесі працююче технологічне обладнання передавати зі зміни в зміну за журналом підготовки обладнання та журналом проведення технологічних процесів із відповідним записом.
2.12 У разі відсутності якогось із засобів індивідуального захисту, виявлення несправностей або інших недоліків на робочому місці, сповістити керівника роботи (відповідального за проведення даної роботи). До роботи стати тільки після усунення всіх несправностей і недоліків.
3.1 Операторами виконуються такі роботи: очищення робочої камери; включення та виключення установок; виставлення тиску робочих газів; включення та відключення вакуумної системи; проведення технологічних процесів
3.2 Налагоджувальники, котрі обслуговують установки плазмо-хімічного витравлювання, виконують такі роботи:
приєднують (від'єднують) балони з газами до газової магістралі установок;
проводять ремонт і налагодження установок у разі виходу їх з ладу; провадять профілактичні роботи; . слідкують за роботою витяжної вентиляції.
3.3 Під час роботи необхідно бути уважним, не відволікатися від роботи та не відвертати увагу інших.
3.4 При очищенні робочої камери реактора необхідно дотримуватися таких вимог:
відключити установку від мережі електроживлення;
відкрити вентиль напуску азоту в реактор та зрівняти тиск у реакторі з атмосферним;
звільнити кришку камери від зажимів та повільно підняти її;
надягти гумові рукавички та захисні окуляри (за необхідності -респіратор або протигаз марки „М");
очистити робочу камеру за допомогою пилососу, використовуючи стиснене повітря для видалення механічних частинок з-під електрода;
очистити верхній і нижній електроди і стінки камери бязевою серветкою, змоченою у теплій воді;
* Зазначені журнали розробляються підприємствами
протерти очищені деталі та гумові ущільнювачі батистовою серветкою, змоченою в етиловому спирті.
3.5 Перед ремонтом або заміною деталі чи вузла газової системи належить продути її азотом протягом ЗО хвилин. При попаданні в газову систему рідини продувку збільшують до 2-х годин.
3.6 Під час проведення ремонтних і профілактичних робіт для захисту очей від попадання бризок рідини необхідно користуватися захисними окулярами. Під час заміни балонів і в разі аварії необхідно користуватися протигазом з коробкою марки „М".
3.7 При заміні балонів необхідно дотримуватись певних вимог.
3.7.1 Перед тим, як приєднати редуктор до вентиля балона, необхідно візуально перевірити справність манометрів, накидної гайки редуктора:
на накидній гайці редуктора не повинно бути тріщин;
різьбова нарізка на накидній гайці та редукторі повинна бути без механічних пошкоджень (не зірвана);
манометр повинен бути з такою шкалою, щоб межа робочого тиску знаходилася в другій третині шкали.
3.7.2 Не допускається застосування манометрів у таких випадках: відсутня пломба або клеймо;
закінчився термін перевірки;
стрілка манометра при відсутності тиску не повертається на нульову відмітку шкали;
не позначено червоною лінією робочий тиск манометра;
розбите скло або інші пошкодження, які впливають на правильність його показань.
3.7.3 Під час напускання газу в камеру редуктора вентиль балона треба відкривати вручну, плавно, щоб різко не зростав тиск у камері редуктора. Якщо вентиль відкривається важко, необхідно користуватися спеціальним ключем (не допускається застосування молотка, зубила, гаєчного ключа).
3.7.4 Після заміни балона з технологічним газом необхідно перевірити методом обмилення герметичність з'єднання балона з газовою системою установки та відрегулювати потрібний тиск за манометром.
3.7.5 При доставці балонів до місця установки застосовувати спеціальні візки, ноші й інші пристрої з приладдям для закріплення балонів, щоб запобігти їх сповзанню та падінню. Горловина балона з вентилем має бути закрита герметично металевим запобіжним ковпаком.
3.7.6 Вертикальне транспортування балонів з газами або газовими сумішами необхідно виконувати тільки у вантажному ліфті.
3.7.7 Переносити балони на плечах або в руках не допускається. Переміщення балонів на невелику відстань у межах робочого місця
дозволяється робити шляхом перекочування у злегка нахиленому положенні.
3.8 Установки плазмо-хімічного витравлювання потрібно вмикати, дотримуючись такого порядку:
3.8.1 Підготувати установку згідно з технічним описом.
3.8.2 Відкрити вентилі магістралей робочих газів і холодної води.
3.8.3 Установити в магістралях тиск робочих газів: кисню, азоту, хладону (0,3-0,6) 105Па.
3.8.4 Натиснути на панелі вмикання установки кнопку „сеть" (повинна засвітитися сигнальна лампочка „сеть").
3.8.5 Натиснути кнопки на блоках РРГ-6 (регулятор расхода газов) і БУЗ (блок управлення загрузчика) „сеть" та ввімкнути вакуумметр ВД-1.
3.8.6 Ввімкнути та підготувати до роботи блок управління БУ-ЗЛ згідно з технічним описом дЕМЗ.859.117 ТО. На екрані дисплея повинен з'явитися напис:
„Установка плазмо-химического травлення"
08ПХТ-100/10-006
3.8.7 Прогріти ввімкнені блоки протягом ЗО хвилин.
3.8.8 Виконати настройку індикаторів тиску установки.
3.8.9 Вставити датчик вакуумметра ВД-1 в гніздо.
3.8.10 Переконатися, що установка знаходиться в робочому стані (переходи 3.8.1-3.8.5 виконані).
3.8.11 Ввімкнути та підготувати до роботи вакуумметр ВД-1.
3.8.12 Ввімкнути вакуумні насоси, відтиснувши клавішу „НАСОСЬІ".
3.8.13 Відкачати повітря в камері до граничного вакууму, відкривши вакуумний клапан камери, натиснувши кнопку „ОТКАЧКА". На мнімосхемі, повинна засвітитися сигнальна лампочка.
3.8.14 Перевірити граничний залишковий тиск у камері. Через три хвилини після натиснення кнопки „ОТКАЧКА" тиск в камері повинен бути не вище 6,7 Па.
3.8.15 Записати значення граничного залишкового тиску в журнал.
3.8.16 Перевірити наявність натікання у вакуумній системі. 3.8.16.1 Відтиснути кнопку „ОТКАЧКА" на мнімосхемі, після чого
повинна погаснути сигнальна лампочка.
3.8.16.2 Відключити насоси, для чого необхідно зняти щиток живлення та вимкнути автоматичні вимикачі „НАСОС 1", „НАСОС 2". Сигнальна лампочка „НАСОСЬІ" на мнімосхемі повинна погаснути.
3.8.16.3 Заміряти час закриття вакуумного клапана „ОТКАЧКА" секундоміром.
3.8.16.4 Заміряти залишковий тиск вакуумметром через 5 хвилин. Ще раз через 5 хвилин провести відлік тиску та розрахувати натікання В за формулою:
УдР
В= --------- (м3Па/с)
лі
де V - об'єм відкачування, рівний 60 л (6-Ю"2 м3); АІ - час, за який
відбулася зміна тиску, с; АР - зміна тиску, Па.
Величина натікання В не повинна бути вищою, ніж 1-Ю"3 м3 Па/с.
3.8.16.5 Записати величину натікання в робочий журнал.
3.8.17 Виконати настройку індикатора тиску установки.
3.8.17.1 Встановити тиск у камері 30 Па, відкривши 5-й клапан газової магістралі натиском кнопки на мнімосхемі та виконати необхідне регулювання тиску газу в 5-й магістралі відповідним задатчиком у газовому блоці. Тиск контролювати вакуумметром ВД-1.
3.8.17.2 Встановити відповідність показань індикатора тиску установки показанням вакуумметра ВД-1.
3.8.17.3 Зрівняти показання тиску на дисплеї з показанями вакуумметра ВД-1. При невідповідності показань зняти задню кришку шафи живлення й обертаням ручки резистора 1„ індикатора тиску домогтися відповідності показань на дисплеї та вакуумметра ВД-1.
3.8.17.4 Переходи 3.8.17.1-3.8.17.3 виконати тричі.
3.8.18 Провести настройку плати стабілізації потужності й узгодження потужності генератора високої частоти (ГВЧ) з потужностю високочастотного розряду згідно з дЕм 3.240.084 ТО. Цю операцію виконувати тільки після ремонту ГВЧ та заміни генераторної лампи.
3.8.19 Провести перевірку проходження команд у режимі ДС -дискретні сигнали.
3.8.19.1 Перевести клавішу „ПРОГРАММА/ПУЛЬТ" на панелі управління ЕОМ у положення „ПУЛЬТ" і знову повернути її в положення „ПРОГРАМУ! А". Клавішу „ТАЙМЕР" перевести у положення „ВЬІКЛ".
На екрані дисплея повинні з'явитися букви д або Ю. Якщо на екрані буква Ю, то необхідно натиснути на клавішу „ЛАТ", тоді з'явиться буква д.
3.8.19.2 Набрати за допомогою клавіатури дисплея команду 100 000С, на екрані з'являться написи:
3.8.19.3 Натиснути клавішу 1, на екрані дисплея з'явиться таблиця дискретних сигналів ігреків ¥і.
3.8.19.4 Виконати перевірку роботи установки в режимі ДС згідно з дЕМЗ.240.084 ТО.
3.8.19.5 Провести перевірку проходження команд у режимі АС -аналогові сигнали.
3.8.19.6 Натиснути клавішу і , на екрані з'являться написи:
3.8.19.7 Натиснути клавішу 2, з'явиться на екрані таблиця аналогових сигналів ¥і-¥8.
3.8.19.8 Провести перевірку роботи установки в режимі АС згідно з дЕМЗ.240.084 ТО.
3.9 Під час роботи на установці плазмо-хімічного витравлювання оператору необхідно знаходитися на діелектричному килимку і використовувати відповідні засоби індивідуального захисту (рукавички гумові та діелектричні, окуляри захисні ОРЗ-5, протигаз із коробкою фільтруючою марки „М" ).
Технологічні процеси на відповідному обладнанні проводять згідно з технологічними інструкціями й операційними технологічними картами тільки технологи або оператори, з котрими проведено відповідне навчання та спеціальний інструктаж.
3.10 При раптовому відключенні витяжної вентиляції, припиненні подачі води для охолодження робочої камери слід негайно припинити подачу технологічних газів, відключити установку, „стравити" рештки робочих газів на байпас та продути робочу камеру азотом протягом 10 хвилин.
3.11 При виконанні робіт необхідно дотримуватися вимог пожежної безпеки.
3.12 Для проведення ремонтних робіт, які вимагають відключення напруги, слід вжити в указаному порядку таких технічних заходів:
здійснити необхідні відключення та вжити заходів, що перешкоджають помилковому або самочинному ввімкненню комутаційної апаратури;
вивісити плакати із забороною (Не вмикати! Працюють люди!) на приводах ручного та ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою;
перевірити покажчиком напруги заводського виготовлення відсутність напруги на струмовідних частинах, які слід заземлити для захисту працюючих від ураження електричним струмом;
зняти ручним розрядником залишковий заряд з конденсаторів;
встановити заземлення (ввімкнути заземлювальні ножі чи встановити переносні заземлення);
обгородити, за необхідності, робочі місця або струмовідні частини, що залишилися під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки (залежно від конкретних умов струмовідні частини обгородити до чи після їх заземлення (ДНАОП 0.00-1.21-98 „Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів").
У всіх випадках при проведенні профілактичних або ремонтних робіт високочастотну напругу повинно бути відключено.
3.13 Кожна дільниця, де для проведення технологічних процесів використовуються небезпечні гази або виділяються в процесі хімічних реакцій отруйні гази та пари отруйних і токсичних речовин, має бути забезпечена аварійним запасом протигазів відповідних розмірів і коробками марки „М" у кількості не менше 3-х комплектів.
3.14 При раптовому захворюванні чи різкому погіршенні стану здоров'я працюючого необхідно повідомити керівника робіт, у медпункт і надати першу (долікарську) допомогу.
3.15 Повідомлення про нещасний випадок проводиться в установленому порядку.
3.15.1 Про кожен нещасний випадок свідок чи працівник, котрий його виявив, або сам потерпілий зобов'язаний терміново повідомити безпосередньго керівника робіт чи іншу посадову особу та вжити заходів щодо надання необхідної допомоги.
3.15.2 До прибуття комісії з розслідування нещасного випадку необхідно зберігати обстановку на робочому місці й устаткування в такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю та здоров'ю інших працівників та не призведе до тяжчих наслідків). Вжити заходів щодо усунення подібних випадків.
3.16 При виявленні недоліків у роботі обладнання чи в засобах колективного або індивідуального захисту негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи посадову особу.
4.1 Закрити вентилі балонів з технологічними газами, а також вентилі магістральних газів, крім магістралі азоту та вентиль подачі холодної води.
4.2 „Стравити" рештки технологічних газів на байпас.
4.3 Продути лінії подачі технологічних газів азотом протягом 10 хвилин.
4.4 Закрити вентиль магістралі азоту.
4.5 Відключити подачу води для охолодження робочої камери.
4.6 Прибрати з робочого місця оснащення, спирт, бязь та інструменти.
4.7 Виключити обладнання відповідно до інструкції з експлуатації або передати його працівнику, котрий заступає на зміну. При двозмінній роботі та безперервному технологічному процесі працююче обладнання передавати по журналу підготовки обладнання та журналу проведення технологічних процесів з відповідними записами.
4.8 Відключити витяжну вентиляцію установки через ЗО хвилин після закінчення роботи.
4.9 Виключити освітлення робочого місця та загальнообмінну вентиляцію.
4.10 Зняти спецодяг та засоби індивідуального захисту, покласти у відведене для цього місце.
4.11 Вимити руки теплою водою з милом, прополоскати ротову порожнину питною водою, в разі необхідності прийняти душ.
4.12 При виявленні недоліків у роботі обладнання чи в засобах колективного чи індивідуального захисту повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу та зробити запис у журналі підготовки обладнання.
5.1 До аварійних ситуацій відносяться:
1) несанкціоноване (аварійне) вимкнення напруги в силовій мережі;
2) руйнування або раптове відключення витяжної вентиляції, установок;
3) руйнування водопровідної мережі та припинення подачі води для охолодження робочої камери;
4) розгерметизація газової магістралі;
5) ураження електричним струмом
6) ядуха від витоку газів;
7) термічні опіки від нагрітих деталей робочої камери;
8) пожежа.
5.2 У всіх випадках виникнення аварійних ситуацій робітникам, котрі виконують роботи на установках плазмо-хімічного витравлювання, потрібно вжити термінових заходів для ліквідації наслідків і причин їх виникнення:
1) припинити виконання робіт;
2) надіти протигаз з відповідним фільтром;
3) відключити подачу в газову систему технологічних газів, закривши вентилі на газових балонах. У газову систему повинен подаватися тільки азот;
4) відключити накал лампи ГВЧ;
5) відключити від електромережі установку, не відключаючи загальнообмінної та витяжної вентиляцій;
6) винести з приміщення пожежонебезпечні речовини;
7) організувати евакуацію робітників, котрі не беруть участі в ліквідації аварії;
8) повідомити про аварію керівництво виробничої дільниці (майстра, технолога, начальника цеху), а в разі нещасного випадку - до медпункту;
9) надати першу (долікарську) допомогу потерпілому;
10) розпочати гасіння пожежі.
5.3 У разі виникнення пожежі, використати для гасіння електроспоживачів вуглекислотний вогнегасник.
5.4 У разі витоку продуктів хімічної реакції надіти протигаз з коробкою марки „М".
5.5 У разі аварії ємностей з хладоном-14 або 23, необхідно залишити приміщення та продовжити роботу тільки після повного провітрювання приміщення або продовжувати за необхідності роботу в протигазі з вищезазначеною коробкою.
5.6 Надання першої (долікарської) допомоги:
5.6.1 У разі появи ознак отруєння токсичними газами треба негайно викликати лікаря, повідомити керівництво підрозділу, вивести потерпілого із зони аварії на свіже повітря, забезпечити спокій і тепло. Дати випити міцний чай або каву. У разі необхідності зробити штучне дихання. Рекомендуються інгаляції киснем.
5.6.2 У разі враження електричним струмом потрібно якомога швидше звільнити потерпілого з-під дії електричного струму.
5.6.2.1 Якщо потерпілий тримає дріт руками, першою дією особи, котра надає допомогу, має бути негайне вимкнення (відключення) електроустановки. Вимкнення здійснюється вимикачем, рубильником або за допомогою іншого вимикаючого пристрою.
5.6.2.2 Якщо вимкнути установку досить швидко неможливо, треба вжити заходів для звільнення потерпілого від струмовідних частин, яких він торкається. В усіх випадках той, хто надає допомогу, не повинен торкатися потерпілого без належних запобіжних заходов. Надаючи допомогу, треба слідкувати за тим, щоб самому не опинитися в контакті із струмовідною частиною.
5.8.2.3 Для звільнення потерпілого від струмовідних частин або дроту напругою до 1000 В слід використати канат, палку, дошку або якийсь
інший сухий предмет, який не проводить електричний струм. Можна також відтягнути потерпілого за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла). Для ізоляції рук той, хто надає допомогу, повинен надіти діелектричні рукавички або натягнути на руку рукав піджака, накинути на потерпілого гумовий килимок, прогумовану або просто суху матерію. Можна також ізолювати себе, підклавши під ноги гумовий килимок, суху дошку тощо.
5.6.2.4 Надання долікарської допомоги залежить від стану потерпілого після звільнення його від електричного струму.
В усіх випадках ураження електричним струмом необхідно обов'язково викликати лікаря незалежно від стану потерпілого.
5.6.2.5 Якщо потерпілий притомний, але до того був у непритомному стані із збереженням сталого дихання і пульсу, його слід покласти на підстилку, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, розтерти та зігріти тіло, після чого надати спокій.
Потерпілому, котрий перебуває в непритомному стані, слід давати нюхати нашатирний спирт та обприскувати обличчя холодною водою. Коли потерпілий опритомніє, дати йому випити 15-20 крапель настоянки валеріани та гарячого чаю. Не можна дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу. Тільки лікар може прийняти рішення про стан здоров'я потерпілого.
5.6.2.6 Якщо потерпілий дихає дуже рідко та судорожно, але в нього можна прощупати пульс, треба негайно робити йому штучне дихання. Якщо дихання та пульс відсутні (в потерпілого через різке погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, з'являється синюшність шкіри та слизових оболонок), треба поновити життєві функції шляхом проведення штучного дихання та зовнішнього (непрямого) масажу серця.
5.6.3 При термічних опіках 1-го ступеня, щоб зменшити біль, необхідно змастити вражену шкіру розведеним наполовину з водою етиловим спиртом. При опіках 2-го і 3-го ступеня необхідно покласти на обпечену ділянку шкіри стерильну пов'язку та викликати лікаря.
5.6.4 Конкретні дії щодо надання першої допомоги потерпілому при різноманітних ураженнях наводяться в інструкції з надання першої (долікарської) допомоги, яка вивчається робітниками при проведенні інструктажів з питань охорони праці.
Перелік робіт з підвищеною небезпекою
Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів
Положення про медичний огляд працівників певних категорій
Перчатки хирургические резиновьіе. Технические условия
ССБТ. Общие санитарно-гигиенические
требования к воздуху рабочей зоньї
ССБТ. Вредньїе вещества. Классификация и общие требования безопасности
ССБТ. Респираторьі фильтрующие противогазовьіе РПГ-67. Технические условия
ССБТ. Средства защитьі работающих. Общие требования и классификация
ССБТ. Очки защитньїе. Общие технические условия
ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защитьі ног и рук. Классификация
ССБТ. Противогазьі промьішленньїе
фильтрующие. Технические условия
ССБТ. Коробки фильтрующе-поглощающие для промьішленньїх противогазов. Технические условия
Обувь специальная с верхом из кожи для защитьі от нефти, нефтепродуктов, кислот, щелочей, нетоксичной и взрьівоопасной пьіли. Технические условия
Охорона праці. Терміни та визначення основних понять
ТУ 38-105-504-72
ТУ 6-02-922-79
ТУ 6-02-1321-85
МРТУ 42-2717-67 Закон України "Про охорону праці" від
Коврьі дизлектрические резиновьіе. Технические условия
Кислород газообразньїй технический и медицинский. Технические условия
Азот газообразньїй и жидкий. Технические условия
Спирт зтиловьій технический. Технические условия
Мьіло туалетное. Общие технические условия
Перчатки резиновьіе дизлектрические
Хладон-14. Технические условия
Хладон- 23. Технические условия
Очки ОРЗ-5
Законом України від 21.11.02 № 229-ІУ цей закон
викладено в новій редакції 14.10.92 №2694-ХП
Законодавство України про Збірник нормативних документів у 4-х томах, охорону праці 1997 р., Видавничо-виробниче об'єднання
„Основа", Київ Кодекс законів про пращ Офіційне видання. Міністерство юстиції, України з постатейним Інформаційно-видавниче агентство „Іва", 2000 р., матеріалами Ужгород
Типовме отраслевьіе нор- М., Профиздат,1968 г., вьш.1.
мьі бесплатной вьідачи
спецодеждьі, спецобуви и
предохранительньїх
приспособлений.
Правила техники безо-Изд."Знергия", Москва, 1973 г.
пасности и производст-
венной санитарии в
злектронной
промьішленности.
Стор.
1 Загальні положення З
2 Вимоги безпеки перед початком роботи 11
3 Вимоги безпеки під час виконання роботи 12
4 Вимоги безпеки після закінчення роботи 17
5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 18
6 Додаток А 21
Відповідальний за випуск ТкачП.С.
Редагування
Махно Є.О., Война Т.І.
Комп'ютерний набір, верстання Война Т.І., Дубровіна Ж.Г
Підписано до друку 26.09.05. Формат 60x84/16.
Папір Хегох Рарег (80 §/т ).
Друк - Ризограф. Ум.-друк. арк. 1,39.
Національний науково-дослідний інститут охорони праці (ННДІОП).
04060, Київ-60, вул.Вавилових, 13.
Тел.:(044)440-61-79
