Примірна інструкція з охорони праці для слюсаря з ремонту рухомого складу, який зайнятий на деповському і поточному відчіплювальному ремонті вантажних вагонів

Державна адміністрація залізничного транспорту України
ПI 5.1.11-386-2005

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

для слюсаря з ремонту рухомого складу,
який зайнятий на деповському і поточному
відчіплювальному ремонті вантажних вагонів
1 РОЗРОБЛЕНО: Галузевою асоціацією " Укртрансвуз "
2 ВНЕСЕНО: Головним управлінням охорони і організації праці
Укрзалізниці
3 ВВЕДЕНО: 3 введенням в дію цієї Примірної інструкції " Типовая
инструкция по охране труда осмотрщиков вагонов и слесарей по ремонту подвижного состава ", яка затверджена МШС СРСР 23.12.89 р. № ЦВ/4759, вважається такою, що не застосовується в системі Укрзалізниці в частині вимог безпеки для слюсарір з ремонту рухомого складу

ЗМІСТ

1 Загальні положення 5
2 Вимоги безпеки перед початком роботи 10
3 Вимоги безпеки під час виконання роботи 12
3.1 Вимоги безпеки під час підіймання і опускання вагонів 12
3.2 Вимоги безпеки під час ремонту ходових частин і рами вагонів 14
3.3 Вимоги безпеки під час ремонту кузовів вагонів 15
3.4 Вимоги безпеки під час ремонту котлів цистерн 16
3.5 Вимоги безпеки під час ремонту гальмівного обладнання вагонів 18
3.6 Вимоги безпеки під час ремонту автозчепних пристроїв вагонів 20
3.7 Вимоги безпеки під час роботи на пересувних вагоноремонтних установках 21
3.8 Вимоги електробезпеки 23
3.9 Утримання робочого місця 23
4 Вимоги безпеки після закінчення роботи 25
5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях 26
5.1 Дії слюсаря під час виникнення ситуацій, які можуть привести
до небажаних наслідків 26
5.2 Порядок дій слюсаря у випадках травмування 27
5.2.1 Електротравми 27
5.2.2 Механічні травми 28
5.2.3 Термічні опіки 28
5.2.4 Опіки кислотами і лугами 28
5.2.5 Отруєння 29
5.2.6 Травми очей 29

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Примірна інструкція з охорони праці для слюсаря з ремонту рухомого складу, який зайнятий на деповському і поточному відчіплювальному ремонті вантажних вагонів (далі - Примірна інструкція) містить вимоги безпеки для слюсарів з ремонту рухомого складу, які зайняті на деповському і поточному відчіплювальному ремонті вантажних вагонів (далі - слюсар).
1.2 До самостійної роботи за професією слюсар з ремонту рухомого складу допускаються особи чоловічої статі, які:
досягли 18 річного віку і мають відповідну кваліфікацію за професією;
пройшли попередній медичний огляд у встановленому порядку і не мають медичних протипоказань;
пройшли навчання, вступний і первинний інструктаж на робочому місці, стажування і перевірку знань з питань охорони праці;
мають групу з електробезпеки, якщо робота пов'язана з використанням електричних домкратів.
1.3 До роботи з ремонту котлів цистерн допускаються слюсарі, які пройшли навчання та перевірку знань Інструкції з охорони праці для промивальника-пропарювача цистерн і слюсаря з ремонту рухомого складу, зайнятого заправкою і ремонтом клапанів зливних приладів цистерн і цієї інструкції.
1.4 Слюсар повинен:
бути проінформованим роботодавцем під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівників на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;
бути забезпеченим безплатно за встановленими нормами спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також мийними та знешкоджувальними засобами;
проходити в установленому порядку періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди;
знати і дотримуватись вимог виробничої санітарії, електробезпеки і пожежної безпеки;
виконувати тільки ту роботу, яка входить до його обов'язків або доручену майстром, бригадиром (далі - керівник робіт ), після відповідного інструктажу;
володіти безпечними засобами праці;
утримувати в справному стані і чистоті інструмент, пристрої, інвентар, а також засоби індивідуального захисту (далі - 313);
уважно слідкувати за сигналами і розпорядженнями керівника робіт і виконувати їх;
виконувати вимоги забороняючих, попереджуючих, вказівних і розпорядчих знаків, написів і сигналів, які подаються водіями транспортних засобів і кранівниками кранів;
проходити по території депо за встановленими маршрутами, користуючись пішохідними доріжками, тунелями, спеціальними переходами;
дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;
вміти надати першу долікарняну допомогу потерпілому;
1.5 Під час роботи на слюсаря можуть впливати наступні основні небезпечні і шкідливі виробничі чинники: рухомий склад, що рухається;
транспортні засоби, що рухаються (електро- і автокари, навантажувачі тощо);
предмети і інструмент, які падають з висоти;
електричний струм;
недостатня освітленість робочої зони в темний час доби;
підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
понижена або підвищена температура, підвищена вологість і рухомість повітря в робочій зоні;
підвищений рівень шуму на робочому місці;
підвищений рівень вібрації;
фізичні перевантаження.
Конкретні небезпечні і шкідливі виробничі чинники встановлюються за результатами атестації умов праці.
1.6 Згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам залізничного транспорту України, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.01.2004 № 12, слюсар повинен забезпечуватися наступними 313:
костюм бавовняний;
черевики шкіряні;
рукавиці комбіновані;
окуляри захисні.
На зовнішніх роботах додатково: напівплащ з капюшоном із плащ-намету.
Взимку додатково: теплозахисний костюм типу " Гудок" з подовженою курткою або теплозахисний костюм; чоботи утеплені.
Під час виконання роботи з розбирання, ремонту і монтажу роликових букс додатково:
фартух прогумований;
рукавиці кислотозахисні.
Взимку додатково куртка бавовняна на утеплювальній прокладці.
Згідно з колективним договором роботодавець повинен додатково, понад встановлені норми, видавати слюсарю певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці слюсаря вимагають їх застосування.
1.7 Слюсар повинен виконувати наступні вимоги пожежної безпеки: палити тільки у відведених і пристосованих для цього місцях;
не підходити з відкритим вогнем до газозварювального апарату, газових балонів, легкозаймистих рідин, матеріалів і фарбувальних камер;
не торкатися до кисневих балонів руками, які забруднені маслом; знати і вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.
1.8 Особистий одяг і спецодяг необхідно зберігати окремо в шафах гардеробної, які необхідно утримувати в чистоті і порядку.
1.9 Слюсар повинен слідкувати за справністю спецодягу, своєчасно здаючи його для прання і ремонту.
1.10 Для утримання шкіри в нормальному стані слюсарю після роботи слід використовувати різні індиферентні мазі і креми (борний вазелін, ланоліновий крем тощо).
Не дозволяється застосування гасу або інших токсичних нафтопродуктів для очищення шкіри і засобів індивідуального захисту.
1.11 Приймати їжу слід тільки в їдальнях, буфетах або спеціально відведених для цього кімнатах, які мають відповідне обладнання.
Перед вживанням їжі необхідно ретельно вимити руки водою з милом.
1.12 Під час знаходження на залізничних коліях слюсар повинен дотримуватися наступних вимог:
до місця роботи та з роботи проходити тільки за спеціально встановленими маршрутами, позначеними покажчиками "Службовий прохід";
проходити уздовж колії необхідно по узбіччю або поміж коліями, при цьому звертаючи увагу на локомотиви і вагони, що рухаються по суміжних коліях;
переходити колії тільки під прямим кутом, попередньо переконавшись, що в цьому місці немає локомотива або вагонів, що рухаються на небезпечній відстані;
спускатися і підніматися по підніжках вагона необхідно тримаючися за поручні і розташовуватися обличчям до вагона, попередньо оглянувши місце сходу і переконавшись в справності поручнів і підніжок, а також у відсутності локомотива і вагонів, що рухаються по суміжній колії;
обходити групи вагонів або локомотиви, що стоять на коліях, на відстані не менше 5 м від автозчепу;
проходити між розчепленими вагонами, локомотивами, якщо відстань між їхніми автозчепами не менше 10 м;
звертати увагу на показання обгороджуючих світлофорів, звукові сигнали і попереджувальні знаки;
не переходити і не перебігати колії перед рухомим складом, що рухається;
не підлазити під вагон;
не ставати і не сідати на рейку;
не сідати на підніжки вагонів або локомотивів і не сходити з них під час руху;
не знаходитися між коліями під час руху поїздів по суміжних коліях;
не переходити залізничні колії по стрілочних переводах.
1.13 Слюсарю не дозволяється: знаходитись під піднятим вантажем; наступати на електричні проводи і кабелі;
торкатися до обірваних проводів і інших струмоведучих частин обладнання;
перебігати колії перед транспортом, що рухається;
знаходитись на території і в приміщеннях депо в місцях, які відмічені знаком "Обережно! Негабаритне місце", а також біля цих місць під час проходження рухомого складу.
1.14 Виходячи на колію з приміщень або будівель у місцях, де погіршена видимість колії, необхідно попередньо впевнитись у відсутності рухомого складу, який може рухатися по колії.
1.15 Під час виявлення порушень вимог цієї Інструкції, несправностей обладнання, інструменту, захисних пристроїв, засобів індивідуального захисту і пожежогасіння, також погіршення самопочуття, слюсар повинен без зволікання повідомляти про це керівника робіт ( майстра, бригадира ).
1.16 За порушення вимог цієї Інструкції, слюсар притягується до дисциплінарної відповідальності згідно з чинним законодавством України.

2 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1 Перед початком роботи слюсар повинен одягнути справний спецодяг, спецвзуття, привести його в порядок:
застебнути на ґудзики кінці рукавів; заправити одяг так, щоб він не звисав.
Не дозволяється носити спецодяг розстебнутим і з підвернутими рукавами. Спецодяг і спецвзуття слюсар не повинен знімати протягом усього робочого часу.
2.2 Підготувати і перевірити справність інших засобів індивідуальчого захисту, необхідних для проведення дорученої роботи.
2.3 Слюсар зобов'язаний перевірити наявність і справність інструменту, вимірювальних приладів, шаблонів, а також наявність на стелажах і ремонтних установках запасних частин і матеріалів.
Несправний інструмент, вимірювальні прилади, шаблони повинні бути замінені на справні.
2.4 Слюсар повинен переконатися, що:
молотки насаджені на ручки з твердих порід дерева і розклинені металевими клинами;
поверхня дерев'яних ручок інструментів не має задирок і тріщин;
зубила, крейцмейселі, борідки, обжимки і кернери не мають збитчх і скошених ударних частин, задирок на бічних гранях у місцях затиску їх рукою, розклепів на їх бійкових частинах;
розміри гайкових ключів відповідають розмірам болтів і гайок.
У разі необхідності мати довгий важіль користуються ключем із подовженою ручкою.
2.5 Перед роботою з пневмоінструментом необхідно перевірити його справність і переконатися в тому, що:
повітряні гумові шланги не мають пошкоджень, закріплені на штуцерах (штуцери повинні бути із справними гранями і різьбою, що забезпечують міцне і щільне приєднання шланга до пневмоінструменту і до повітряної магістралі);
шланги з пневмоінструментом і між собою з'єднані за допомогою штуцерів або ніпелів із справною різьбою (кільцевими виточками) і стяжними хомутиками;
змінний інструмент (свердла, викрутки, зенкери тощо) правильно заточений і без тріщин, вибоїв, задирок і інших дефектів, а хвостовики цього інструмента рівні, без скосів, тріщин і інших ушкоджень, щільно пригнані і правильно центровані;
хвостовики змінного інструменту ударної дії (зубила, обжимки тощо) із чіткими гранями і щільно входять у робочу частину молотка;
корпус інструмента без пошкоджень;
клапан вмикання інструмента легко і швидко відкривається і не пропускає повітря в закритому положенні;
абразивний круг на шліфувальній машині без відколів і має захисний кожух.
2.6 Перед приєднанням шланга до пневмоінструмента необхідно видалити конденсат із повітряної магістралі. Короткочасним відкриттям крана необхідно продути шланг стисненим повітрям, тримаючи наконечник шланга в руках.
Не дозволяється направляти струмінь повітря на людей, на підлогу або на устаткування; струмінь повітря необхідно направляти тільки вгору.
2.7 Перевірити роботу місцевої витяжної вентиляції і місцевого освітлення.
2.8 Перед виконанням робіт із застосуванням домкратів необхідно переконатися, що на домкраті вказано: інвентарний номер, вантажопідіймальність, дата наступного випробовування.
2.9 Перед початком виконання робіт із застосуванням домкратів їх необхідно оглянути, перевірити роботу блокуючих пристроїв. На електродомкратах перевірити наявність заземлення.
2.10 Слід впевнитися, що навантаження від вагона на вантажопідіймальні механізми не перевищує їх вантажопідіймальності, вантажозахоплюючі пристрої мають бірки або клейма з інвентарним номером і датою випробування.
2.11 Перед початком ремонту ходових частин, рами, автозчепного пристрою і гальмового обладнання у платформ і напіввагонів необхідно оглянути і привести в повну справність запори бортів і кришок люків. Борти платформ і кришки люків напіввагонів необхідно підняти і закріпити.
2.12 Перед використанням приставних драбин або драбин - стрем'янок необхідно перевірити наявність на їх тетивах інвентарного номера, дати наступного випробування, належність до цеху (дільниці), на тетивах - наявність гумових наконечників (шипів) і стяжок, на східцях і тетивах - відсутність відколів і тріщин. На драбинах - стрем'янках перевірити справність пристрою від самовільного зсуву.
Не дозволяється застосовувати драбини, термін випробування яких минув, збитих цвяхами, без скріплення тетив стяжками і врізання східців в тетиву.
2.13 Про всі виявлені несправності і недоліки необхідно повідомити керівника робіт (майстра, бригадира) і не приступати до роботи до їх усунення.

З ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1 Вимоги безпеки під час підіймання і опускання вагонів
3.1.1 Підіймати і опускати вагони краном або домкратами дозволяється тільки під керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами або керівника робіт.
3.1.2 Перед підійманням вагона на опорну поверхню домкрата необхідно покласти прокладку товщиною 15-20 мм із твердих порід дерева.
3.1.3 Перед підійманням і опусканням вагона необхідно впевнитися у відсутності людей у вагоні і під вагоном.
3.1.4 Підіймання і опускання вагона необхідно виконувати одночасно всіма домкратами.
Під час підіймання вагона домкрати не повинні випереджати один одного. Під час підіймання і опускання вагона працівники, які управляють домкратами і керують роботою, не повинні залишати робочі місця.
3.1.5 Перед встановленням вагона на стаціонарні інвентарні металеві опори (ставлюги) між ними і рамою вагона повинні бути прокладені дерев'яні прокладки товщиною 15-20 мм.
3.1.6 Підіймання, опускання і встановлення вагонів на ставлюги повинні здійснюватися тільки в місцях, які визначені для кожного типу вагона.
3.1.7 На стаціонарних електричних домкратах вантажопідіймальністю 15-40 т із стальними запобіжними гайками підняті вагони дозволяється залишати без ставлюг. При цьому не дозволяється виконувати на вагоні роботи, які викликають ударні навантаження або розгойдування вагона.
3.1.8 Під час підіймання одного кінця вагона всі колісні пари візка протилежного кінця вагона з обох боків закріплюють гальмовими башмаками.
3.1.9 Пересувні домкрати необхідно встановлювати на міцні дерев'яні інвентарні підкладки, які зберігаються разом з домкратами.
Не дозволяється на коліях поточного ремонту встановлювати домкрат з частковим опиранням на шпалу.
3.1.10 Під час підіймання вагона необхідно слідкувати щоб домкрат займав вертикальне положення.
3.1.11 На коліях поточного ремонту по мірі підіймання вагона запобіжну стальну гайку на плунжері гідропневматичного і гідравлічного домкратів необхідно опускати вниз до упора в циліндр. Під час опускання вагона запобіжна гайка повинна бути піднята у верхнє положення, для чого необхідно попередньо звільнити її від навантаження підкачуванням масла і тільки після цього можна поступово відкривати перепускний клапан.
3.2 Вимоги безпеки під час ремонту ходових частин і рами вагонів
3.2.1 Викочування (підкочування) візків необхідно виконувати за вказівкою керівника робіт(майстра або бригадира).
3.2.2 У піднятому стані вагона відстань між найбільш виступаючими частинами обладнання рами вагона і візка повинна забезпечувати вільне викочування (підкочування) візка.
Не дозволяється у разі викочування (підкочування) візка знаходитися на візку і на шляху його руху, а також розміщувати деталі з вагона у безпосередній близькості (ближче 700 мм) від візків, які пересуваються.
3.2.3 Після встановлення візків (колісних пар) на коліях у спеціально відведеному місці їх необхідно з обох боків закріпити гальмовими башмаками.
3.2.4 Розбирання, збирання і переміщення важких деталей візків повинні проводитися за допомогою вантажопідіймальних механізмів або спеціальних пристроїв.
3.2.5 Усунення прогинів рами, балок, кришок люків на вагонах повинно проводитися за допомогою спеціальних пристроїв або зі зняттям цих вузлів з вагонів.
3.2.6 Перед правкою частин рами або кришок люків вантажних вагонів, які знаходяться на стаціонарних ставлюгах, раму вагона необхідно прикріпити до опорної частини ставлюги або до головок рейок біля кожної ставлюги за допомогою гвинтових шарнірних стяжок.
3.2.7 Під час зняття несправних деталей необхідно застосовувати відповідний інструмент, забезпечуючи при цьому безпеку людей, які проходять або працюють поруч.
3.2.8 Нагрівання заклепок всередині приміщень повинно проводились тільки на електрогорнах.
Не дозволяється кидати нагріті заклепки від електрогорна до місця роботи. Ставити заклепки слід за допомогою гідропресів (гідроскоб).
3.3 Вимоги безпеки під час ремонту кузовів вагонів
3.3.1 Ремонт деталей і вузлів кузовів вантажних вагонів повинен проводитися за допомогою вагоноремонтних машин або спеціального обладнання і пристроїв. Ремонт деталей і вузлів із зніманням з вагона повинен проводитися на спеціалізованих дільницях.
3.3.2 Розбирання кузова вагона повинно починатися з покрівлі і підшивки стелі даху; потім проводиться розбирання стін і підлоги, при цьому цвяхи із дощок повинні бути видалені в процесі їх знімання.
3.3.3 Розбирання і збирання даху вагона слід проводити з пересувних (стаціонарних) площадок із застосуванням запобіжного пояса.
Не дозволяється в цей час проводити інші роботи всередині вагона і біля нього. Скидання з даху вагона деталей може проводитися тільки за умови огородження місць їх падіння і під наглядом призначеного працівника.
3.3.4 Під час розбирання кузова вагона необхідно негайно прибирати і складувати зняті частини ( листи і дошки обшивки тощо ) на спеціальні найближчі площадки на місці або на вагоноремонтні машини.
3.3.5 Подавання і спускання деталей на дах вагона необхідно проводити не менше, ніж двома робітниками.
3.3.6 Роботи всередині вагона, а також роботи з ремонту стін дозволяється проводити тільки після закінчення робіт по настиланню не менше половини площі підлоги або після укладання тимчасового настилу, встановлення тимчасових кришок люків рами вагонів з боку проведення робіт.
3.3.7 У вагонах з подвійною підлогою спочатку встановлюється нижній настил підлоги, а потім верхній настил підлоги.
3.3.8 Під час ремонту торцевої частини кузова вагона необхідно користуватися тільки спеціальними (відкидними) площадками або допоміжними драбинами.
Не дозволяється використовувати автозчеп, як опору.
3.3.9 Встановлення на вагони засувних дверей повинно проводитися тільки за наявності дверних рейок і пристроїв, які утримують двері на вагоні. Встановлення дверей, кришок люків і бортів на вагони необхідно проводити вантажопідіймальними механізмами за допомогою спеціальних вантажозахоплювальних пристроїв.
3.3.10 Під час встановлення дверей, кришок люків, бортів не дозволяється залишати їх до остаточного закріплення.
3.3.11 Під час заміни верхніх обв'язувальних брусів вагонів, нові бруси, які встановлюються, на час припасування їх по місцю, повинні бути закріплені, щоб запобігти їх падінню.
3.3.12 Під час встановлення на вагон косоурів, підніжок, поручнів закріплення їх повинно проводитись відповідно до робочих креслень завода-виготовлювача і ремонтної документації.
3.3.13 Для збереження стійкості кузова заміну стійок необхідно проводити послідовно. Не дозволяється заміна всіх стійок одночасно.
3.3.14 Не дозволяється залишати інструмент на краю даху, на виступах рами і кузова.
$ hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
" hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
j
z
†
`
b
h
j
ì
î
x
z
„
†
°
hÉ
hÉ
( hÉ
hÉ
" hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
$ hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
( hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
$ hÉ
hÉ
$ hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
" hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
$ hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
" hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
" hÉ
hÉ
( hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
hÉ
怀ᲄ愂̤摧෉£ᨀ3.3.15 Відгвинчування гайок, яке вимагає застосування великих зусиль, слід проводити за допомогою гайковертів або ключів, з подовженою рукояткою.
Не дозволяється нарощування ключів і заповнення зазору між губками ключа і гайкою прокладками.
Не дозволяється відгвинчування гайки за допомогою зубила і молотка.
3.3.16 Місця зрубування болтів і заклепок необхідно огороджувати щитами для запобігання попадання відлітаючих частин в людей.
3.4 Вимоги безпеки під час ремонту котлів цистерн
3.4.1 Під час проведення робіт всередині котла цистерни необхідно забезпечити надійне відкрите положення кришки ковпака і клапана зливного приладу, забезпечити припливну вентиляцію з достатнім обміном повітря або застосувати спеціальне обладнання у вигляді шлангових протигазів, що забезпечують подачу чистого повітря в зону дихання.
Взимку, повітря яке подається, повинно бути підігріте до +18...+22 °С.
3.4.2 Спускання працівників всередину котла цистерни для ремонту повинно виконуватися по драбинах, які знаходяться всередині котла. Якщо відсутні стаціонарні драбини, то повинні застосовуватися інвентарні переносні дерев'яні неоковані драбини, довжина яких повинна бути не менше 3,3 м.
3.4.3 Перед спусканням в котел цистерни слюсар повинен надіти спеціальний запобіжний пояс з прикріпленим до нього канатом для страхування. Другий кінець каната повинен знаходитися в руках спостерігаючих працівників, які зобов'язані під час виконання робіт всередині котла постійно знаходитися біля ковпака цистерни і уміти подавати і приймати за допомогою каната сигнали, а також, у випадку необхідності, надати допомогу слюсарю, який знаходиться всередині котла. З цією метою один із спостерігаючих повинен бути одягнений у спецодяг і мати відповідні засоби індивідуального захисту (запобіжний пояс з канатом, протигаз, ліхтар).
Не дозволяється одночасне проведення робіт зовні і всередині цистерни.
3.4.4 Для зв'язку слюсарів між собою за допомогою страхувального каната встановлюються наступні сигнали:
один ривок знизу (із котла) - "підтягнути шланг і канат", при цьому підтягувати їх потрібно після повторення сигналу спостерігаючих працівників, які знаходяться біля люка котла, і отримання такого ж відповідного сигналу із котла цистерни;
два ривки підряд - "відпустити шланг і канат". Такий сигнал подається слюсарем, який працює в котлі цистерни, для можливості переміщення вздовж котла цистерни до днища цистерни;
два ривки з перервами між ними - "опустити контейнер" або "підняти контейнер" (в залежності від того, де він знаходиться в даний момент); багатократні ривки, які подаються спостерігаючими працівниками, що знаходяться біля люка котла цистерни - слюсар, що знаходиться в котлі цистерни, зобов'язаний підійти до люка або піднятися наверх. Той же сигнал, який подав слюсар, що працює у котлі (сигнал про допомогу), означає вимогу негайного вжиття заходів по вилученню його із котла цистерни.
У випадку, якщо слюсар, який працює всередині котла не відповідає на сигнали, які подали спостерігаючі працівники, що знаходяться біля люка котла цистерни, вони повинні підняти тривогу звуковою, світловою сигналізацією, радіозв'язком або двобічним зв'язком з метою виклику керівника робіт, інших працівників і медичного працівника. Один із спостерігаючих в повному спорядженні негайно спускається в котел цистерни для надання допомоги потерпілому.
3.4.5 Всередині котла цистерни дозволяється користуватися тільки акумуляторними ліхтарями у вибухобезпечному виконанні напругою не більше 12 В, вмикання і вимикання яких виконується поза цистерною.
3.4.6 Слюсар під час роботи всередині котла цистерни повинен користуватися каскою, гумовим взуттям, брезентовими або шкіряними рукавицями, наколінниками і налокітниками, які виготовлені із брезенту і вати, а для підстилання під ноги гумовим килимком, повстяною підстілкою з гумовим прошарком або дерев'яним сухим щитом.
3.5 Вимоги безпеки під час ремонту гальмового обладнання вагонів
3.5.1 Перед заміною повітророзподільників, випускних клапанів, деталей гальмового обладнання і резервуарів, підвідних трубок до повітророзподільника, перед розкриттям гальмових циліндрів і регулюванням важільної передачі, повітророзподільник повинен бути вимкнутий, а повітря із запасного і двокамерного резервуарів випущене.
3.5.2 Перед заміною стоп-крана, роз'єднувального крана і підвідної трубки від магістралі до роз'єднувального крана магістраль вагона потрібно від'єднати від джерела живлення перекриттям кінцевих кранів.
3.5.3 Під час регулювання гальмової важільної передачі для суміщення отворів в головках тяг і важелів необхідно користуватися бородком і молотком. Перевіряти збіг отворів пальцями рук не дозволяється.
3.5.4 Під час продувки магістралі для уникнення удару з'єднувальним гальмовим рукавом необхідно застосовувати кронштейн для підвішування з'єднувального рукава або притримувати його рукою біля з'єднувальної головки.
3.5.5 Перед роз'єднанням рукавів кінцеві крани суміжних вагонів повинні бути перекриті.
3.5.6 Для розбирання поршня після діставання його із гальмового циліндра необхідно кришкою циліндра стиснути пружину настільки, щоб можна іїуло вибити штифт головки штока і зняти кришку, поступово відпускаючи її до повного звільнення пружини.
3.5.7 Перед роз'єднанням головки штока поршня гальмового циліндра і горизонтального важеля повітророзподільник повинен бути вимкнений, а повітря із запасного і двокамерного резервуарів випущене.
Виймання і встановлення поршня гальмового циліндра повинне проводитися за допомогою спеціального пристрою.
3.5.8 Перед заміною кінцевого крана необхідно від єднати магістраль від джерела живлення.
3.5.9 Під час технічного обслуговування і ремонту гальмового обладнання під вагоном не дозволяється знаходитися біля головки штока гальмового циліндра з боку виходу штока і торкатися головки штока.
3.5.10 Для забезпечення безпеки працюючих не дозволяється простукування резервуарів робочої камери і повітророзподільника під час їх очищення, а також вигвинчування заглушок гальмових приладів і резервуарів, які знаходяться під тиском.
3.5.11 Під час випробування автогальм не дозволяється проводити роботи з ремонту ходових частин, рам, автогальмового обладнання вагонів.
3.5.12 Під час очищення робочої камери і запасного резервуара продуванням стисненим повітрям не дозволяється наносити по ним удари (постукування).
3.6 Вимоги безпеки під час ремонту автозчепних пристроїв вагонів
3.6.1 Під час заміни автозчепу і поглинального апарата в составі поїзда необхідно розчепити і розтягнути состав поїзда на відстань не менше 10 м між вагонами, встановити спарені гальмові башмаки під колеса з боку розчіплених вагонів.
3.6.2 Зняття автозчепу і поглинального апарата з тяговим хомутом і упорною плитою з вагона і їх встановлення повинні проводитися з допомогою спеціальних підіймачів і вантажопідіймального крана або ремонтної установки.
Перед ремонтом автозчепного обладнання борти платформ повинні бути попередньо підняті і закріплені або зняті.
3.6.3 Згвинчування гайки із стяжного болта поглинального апарата дозволяється тільки на розбиральному стенді. Простукування корпусу поглинального апарата з деталями, які заклинилися, дозволяється проводити тільки в тому випадку, якщо апарат знаходиться у тяговому хомуті з упорною плитою.
3.6.4 Перед згвинчуванням двох останніх (які розташовані по діагоналі) гайок з болтів нижньої підтримуючої планки для зняття з вагона поглинального апарата під планку повинен бути підставлений спеціальний підіймач або інші вантажопідіймальні механізми.
3.6.5 Розбирання і збирання поглинального апарата повинні проводитися на спеціальному стенді.
3.6.6 Під час збирання деталей механізму автозчепу для встановлення замка на місце, натискання на нижнє плече собачки для підняття і направлення верхнього плеча повинно проводитися бородком або спеціальним ломиком.
3.7 Вимоги безпеки під час роботи на пересувних вагоноремонтних установках
3.7.1 Перед ввімкненням вагоноремонтної установки в роботу необхідно випробувати всі її агрегати на холостому ходу і перевірити її справність.
3.7.2 Під час обмерзання верхніх площадок вагоноремонтної установки, перед початком роботи їх слід очистити від снігу та льоду.
3.7.3 Експлуатація вагоноремонтних установок не дозволяється у разі: покриття рейок льодом, снігом, сміттям;
виходу машини за габарити рухомого складу;
наявності тріщин у вузлах і деталях;
несправності рейкових захватів;
несправності електрообладнання і несправних приладах освітлення;
несправної гальмівної системи;
відсутності огороджень частин, які рухаються і обертаються;
несправності звукового сигналу;
наявності гідродомкратів і інших вантажопіймальних механізмів, термін опосвідчення яких минув;
несправності хоч би одного тягового двигуна або насоса;
наявності механізмів, термін періодичного огляду яких минув;
несправних запобіжних і блокувальних пристроїв;
відсутності захисних діелектричних засобів, переносних ламп і попереджувальних знаків;
контакту тролей між собою або з металоконструкцією машини;
відсутності щільного контакту струмоприймачів з тролейним проводом;
складування запасних частин, деталей і інших матеріалів в габариті вагоноремонтної машини;
проведення маневрових робіт і руху поїздів по суміжних коліях.
3.7.4 Під час роботи вагоноремонтної машини не дозволяється: приводити її в рух у разі знаходження людей між порталом машини і
вагоном;
знаходитися в вагоні, на вагоні або під вагоном під час правильних робіт; проводити її технічне обслуговування.
3.7.5 Під час виправлення торцевих дверей, стійок, розкосів, усунення розширення або звуження кузова не дозволяється перекіс балок пристрою під час їх опускання і підіймання.
Під час роботи необхідно слідкувати за тим, щоб рукави гідро- і пневмопроводів не були притиснуті механізмами до вагона.
3.7.6 Поповнення запасними частинами, вивантаження несправних деталей, знятих з вагонів, повинно проводитись на спеціально виділених місцях під час перерв у роботі з технічного обслуговування і ремонту вагонів.
Не дозволяється завантажувати вагоноремонтну установку і вагоноремонтну машину вище її вантажопідіймальності.
3.7.7 Перед виправленням стулок дверей напіввагона між дверима і стійкою необхідно закласти дерев'яну прокладку товщиною 15-20 мм.
Перед виправленням кришок люків напіввагона необхідно впевнитись в надійності їх кріплення запірними механізмами і у відсутності на боковому каркасі кузова напіввагона в'язального дроту.
3.7.8 Оглядати і ремонтувати електрообладнання вагоноремонтних установок необхідно тільки після відключення напруги, а гідро- і пневмосистем -після зняття тиску.
3.8 Вимоги електробезпеки
3.8.1 Слюсарі, які обслуговують вагоноремонтні установки і працюють з іншими механізмами з електричним приводом а також з електроінструментом, який за способом захисту від ураження електричним струмом відноситься до класу І, повинні мати другу групу з електробезпеки, а слюсарі, які працюють з електроінструментом, який відноситься до класу II чи III, повинні мати першу групу з електробезпеки.
3.8.2 Електроінструмент перед видачею на руки в присутності слюсаря оглядається зовні, перевіряється справність його заземлення, контролюється робота на холостому ході.
3.8.3 Під час роботи з електроінструментом на висоті необхідно користуватися площадками з перилами. Виконувати роботи з драбин не дозволяється.
3.8.4 Слюсарям не дозволяється:
передавати електроінструмент навіть на короткий термін іншим особам;
ремонтувати електроінструмент, струмопровідні кабелі, штепсельні з'єднання;
торкатися частин електроінструмента, які обертаються;
видаляти руками з електроінструмента стружку або металеві ошурки під час його роботи або до повної зупинки частин, які обертаються.
3.9 Утримання робочого місця
3.9.1 Робочі місця і проходи до них слід утримувати в чистоті, не допускаючи захаращення їх запасними частинами, деталями, які зняті з вагона і сторонніми предметами.
3.9.2 Обтиральний матеріал необхідно складати в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються.
3.9.3 Деталі і інструмент необхідно розміщувати так, щоб робота з ними не викликала зайвих рухів. Деталі і інструмент необхідно розміщувати в місцях, які унеможливлюють їх падіння.
3.9.4 Усі деталі, які знімаються з вагона, слід негайно прибрати у спеціально встановлені для цього місця.
3.9.5 Слюсар повинен укладати вагонні деталі, запчастини і матеріали на вагоноремонтну установку і стелажі, які розміщені на міжколійі, в відділеннях і виробничих дільницях так, щоб забезпечити вільні проходи і запобігти їх скочуванню і падінню.
3.9.6 Під час роботи на конвеєрних лініях слюсар повинен уважно слідкувати за світловими і звуковими сигналами, які сповіщають про початок пересування конвеєра, і своєчасно відійти від нього на безпечну відстань.
3.9.7 Під час знаходження на приставній драбині, внизу повинен знаходитись другий працівник в захисній касці, який страхує того, що знаходиться на драбині.
Не дозволяється:
працювати з приставної драбини, стоячи на сходинці, яка знаходиться на відстані менше 1 м від верхнього кінця драбини;
встановлювати приставні драбини під кутом більше 75 градусів до горизонту, без додаткового кріплення верхньої частини;
працювати з двох верхніх сходинок драбини-стрем'янки, якщо відсутні перила чи упори;
знаходитися на приставній драбині або драбині-стрем'янці більше однієї людини;
піднімати і спускати вантаж по приставній драбині і залишати на ній інструмент;
працювати біля або над механізмами, машинами, транспортерами тощо, які рухаються (обертаються).
3.9.8 У разі розгвинчування різьбових з'єднань, стоячи на приставній драбині, рух ключа направляти від себе.
3.9.9 Під час роботи з використанням ручних шліфувальних машин слід користуватися респіраторами і захисними окулярами.
3.9.10 Під час роботи під вагонами необхідно користуватися захисною каскою.

4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1 Після закінчення роботи слюсар повинен: привести в порядок своє робоче місце;
скласти інструмент, інвентар і пристрої в спеціально призначені для них місця або комори;
зібрати використані обтиральні матеріали і покласти у встановлені місця (в металеві ящики із кришками);
4.2 Після закінчення роботи слюсар повинен зняти спецодяг і інші засоби індивідуального захисту і помістити в шафу гардеробної.
4.3 Забруднений і несправний спецодяг у разі необхідності слюсар повинен здати для прання, в хімчистку або ремонт.
4.4 Для очищення шкіри від виробничих забруднень після закінчення робочого дня необхідно застосовувати захисно-відмивальні пасти і мазі, які поєднують якості захисних і мийних засобів.
4.5 Після роботи або у випадках забруднення частин тіла або змочення одягу нафтопродуктами робітники повинні прийняти душ з теплою водою і милом, зняти запобіжну пасту, у випадках забруднення тільки рук обов'язково мити їх водою з милом.
4.6 Про всі несправності і недоліки, які помічені під час роботи, і про заходи, які прийняті для їх усунення, слюсар повинен повідомити керівника робіт (майстра, бригадира).

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1 Дії слюсаря під час виникнення ситуацій, які можуть привести до небажаних наслідків
5.1.1 Під час ремонту вагонів в депо можуть виникнути наступні аварійні ситуації:
випадкова зупинка домкрата;
припинення подачі електроенергії;
несправності конвеєра;
падіння піднятого на домкрати або встановленого на ставлюги вагона;
сходу рухомого складу з рейок;
загоряння, яке може призвести до пожежі або вибуху.
5.1.2 У разі випадкової зупинки одного домкрата або у разі перерви в подачі електроенергії всі домкрати повинні бути негайно вимкнуті.
Після усунення несправності домкрата необхідно переконатися у відсутності перекосу вагона на домкратах і тільки після цього продовжити підіймання або опускання вагона.
5.1.3 У випадку припинення подачі електроенергії необхідно негайно відключити електроінструмент від мережі.
5.1.4 Під час виявлення несправностей конвеєра, які загрожують безпеці людей, конвеєр повинен бути негайно зупинений.
5.1.5 У разі падіння піднятого на домкрати або встановленого на ставлюги вагона чи сходу рухомого складу з рейок викликається відбудовний поїзд керівником робіт.
5.1.6 Під час виникнення аварійної ситуації слюсар повинен припинити роботу, негайно повідомити про це керівника роботи (майстра, бригадира) і далі виконувати його вказівки по попередженню нещасних випадків або усуненню аварійної ситуації, яка виникла.
5.1.7 Працівники, які знаходяться поблизу, за сигналом тривоги, зобов'язані негайно прибути до місця випадку і взяти участь в роботі по усуненню аварійної ситуації, яка виникла. При необхідності надати першу долікарняну допомогу потерпілому.
5.1.8 Під час ліквідації аварійної ситуації необхідно діяти у відповідності з затвердженим в депо планом ліквідації аварій.
5.1.9 Під час виникнення пожежі необхідно повідомити пожежну охорону і керівника роботи та діяти відповідно до інструкції з пожежної безпеки.
5.1.10 До аварійної ситуації можуть призвести раптове погіршення стану здоров'я, отруєння, травми.
5.2 Порядок дій слюсаря у випадках травмування.
У разі травмування слід звільнити потерпілого від дії травмуючого фактора, надати потерпілому першу медичну допомогу, у разі необхідності викликати медичну допомогу. Про факт травмування обов'язково повідомити керівника робіт.
5.2.1. Електротравми
У разі ураження електричним струмом необхідно припинити дію струму (вимкнути напругу, перерубати провід тощо), дотримуючись заходів безпеки і не доторкуватися до потерпілого голими руками, поки він знаходиться під дією струму.
У разі ураження струмом високої напруги або блискавкою потерпілому, незважаючи на відсутність ознак життя, необхідно надавати першу допомогу. Якщо потерпілий не дихає, потрібно негайно застосувати штучне дихання і одночасно масаж серця. Штучне дихання і масаж серця робиться до тих пір, поки не відновиться природне дихання або до прибуття лікаря.
Після того, як потерпілий прийде до свідомості, необхідно на місце електричного опіку накласти стерильну пов'язку і здійснити заходи з усунення можливих під час падіння механічних пошкоджень (ударів, переломів). Потерпілого від електротравми слід направити в медичний заклад.
5.2.2. Механічні травми
Під час отримання механічної травми необхідно зупинити кровотечу, обробити рану перекисом водню, накласти пов'язку. Якщо накладається джгут, необхідно зафіксувати час його накладення. Джгут можна не знімати на протязі двох годин в теплий час року, а в холодний - однієї години.
У разі переломів необхідно накласти шину, яка фіксує нерухомість пошкоджених частин тіла. Для цього можна використовувати дошки і бинт. Під час відкритих переломів необхідно до накладання шини перев'язати рану.
Під час розтягнення зв'язок необхідно накласти на місце розтягнення тісну пов'язку і холодний компрес. Під час вивихів кінцівку роблять нерухомою в тім положенні, яке вона прийняла після травми, на область суглоба накладають холодний компрес.
При всіх видах механічних травм потерпілого необхідно доставити в медичний заклад.
5.2.3. Термічні опіки
У разі опіків першого ступеня (спостерігається тільки почервоніння і невелике опухання шкіри) слід змочити обпечене місце міцним розчином марганцевокислого калію.
У разі опіків другого ступеня (утворюються пухирі, наповнені рідиною) потрібно накласти на обпечене місце стерильну пов'язку. Не потрібно змащувати обпечене місце жиром і мазями, розкривати або проколювати пухирі.
У разі важких опіків слід на обпечене місце накласти стерильну пов'язку і негайно відправити потерпілого в медичний заклад. Не можна змащувати обпечене місце жиром або мазями, відривати пригорілі до шкіри частини одягу. Потерпілого від опіків необхідно вдосталь напоїти гарячим чаєм.
5.2.4. Опіки кислотами і лугами
У разі опіків кислотами обпечену ділянку тіла потрібно облити водою із додаванням до неї: соди, крейди, зубного порошку, магнезії.
Під час опіків їдкими лугами потрібно обмити обпечену ділянку тіла водою, яка підкислена оцтовою або лимонною кислотою або обмити великою кількістю чистої води.
5.2.5. Отруєння
У разі отруєння недоброякісними харчовими продуктами необхідно викликати у потерпілого штучну блювоту і промити шлунок, надаючи йому випити велику кількість (до 6-10 склянок) теплої води, підфарбованої марганцевокислим калієм або слабкого розчину питної соди. Потім напоїти молоком і дати випити 1-2 таблетки активованого вугілля.
Під час отруєння кислотами необхідно ретельно промити шлунок водою і дати потерпілому нейтралізуючі засоби: молоко, сирі яйця.
Під час отруєння газами потерпілого необхідно винести із приміщення на свіже повітря або влаштувати в приміщенні протяг, відкривши вікна і двері. Під час зупинки дихання і серцевої діяльності приступити до штучного дихання і масажу серця.
У всіх випадках отруєння потерпілого необхідно направити в медичний заклад.
Під час випадкового ковтання антифризу потерпілий повинен бути негайно доставлений в медичний заклад.
5.2.6. Травми очей
У разі поранення ока гострими або колючими предметами, а також при пошкодженнях ока під час сильних ударів, потерпілого потрібно терміново направити в медичний заклад. Предмети, які попали в очі не потрібно виймати із ока, щоб ще більше не пошкодити його. На око накласти стерильну пов'язку.
У разі попадання пилу або порошкоподібної речовини в очі, промити їх слабким струменем проточної води.
У разі опіків хімічними речовинами необхідно відкрити повіки і добре промити очі на протязі 10-15 хвилин слабким струменем проточної води, після чого потерпілого відправити в медичний заклад.
У разі опіків очей гарячою водою, парою промивання очей не рекомендується. Очі закривають стерильною пов'язкою і потерпілого направляють в медичний заклад.

PAGE

PAGE 2