ДСТУ 7136:2009
Цей стандарт визначає порядок проведення моніторингу потенційно небезпечних об'єктів для забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях. Він встановлює вимоги до організації системи моніторингу, розподілу завдань між суб'єктами та порядку звітності. Документ є обов'язковим для суб'єктів господарювання, які експлуатують такі об'єкти.
Спеціалісту з ОП необхідно перевірити, чи належить підприємство до переліку потенційно небезпечних об'єктів, та забезпечити виконання заходів моніторингу відповідно до встановлених рівнів. Також слід організувати систему збору, обробки та передачі інформації про стан об'єкта згідно з вимогами цього стандарту.
Download document
.docx format · available to registered users
Безпека у надзвичайних ситуаціях
Порядок проведення
Видання офіційне
Ки'Са
2010
1 РОЗРОБЛЕНО: Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікро- графїї. Технічний комітет стандартизації «Страховий фонд документації» (ТК 40)
РОЗРОБНИКИ: Т. Власовська; Л. Ейдельштейн; А. Кошель, канд. техн, наук: І Кривулькін, канд. фіз.-мат. наук; А. Некрасов; І. Рева; В. Скакун; В. Степаненко, канд. екон. наук (науковий керівник); О. Труш, канд. держ. упр.
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 25 грудня 2009 р.
№ 474
Празо власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України
Держспоживстандарт України, 2010
с
1 Сфера застосування 1
2 Нормативні посилання 1
3 Терміни та визначення понять 1
4 Загальні положення З
5 Організація моніторингу потенційно небезпечних об єктів 4
6 1 Рівні системи моніторингу потенційно небезпечних об’єктів 4
7 2 Завдання суб єктів моніторингу потенційно небезпечних об єктів 4
8 3 Організація взаємодії суб єктів моніторингу потенційно небезпечних об єктів 6
9 Заходи щодо моніторингу потенційно небезпечних об ЄКТІВ 6
10 Звітність 7
11 Відповідальність 7
Порядок проведення
Порядок проведения
Order of the undertaking
Чинний від 2010-07-01
1.1 Цей стандарт установлює порядок проведення моніторингу потенційно небезпечних об'єктів (далі — ПНО), засади взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних і фізичних осіб щодо проведення моніторингу ПНО.
1.2 Вимоги цього стандарту поширюються на проведення моніторингу об’єктів, зареєстрованих у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів (далі — Реєстр).
1.3 Вимоги цього стандарту не поширюються на рухомі транспортні (залізничні, морські, повітряні тощо) засоби, які перевозять небезпечні речовини.
1.4 Цей стандарт застосовують суб'єкти єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій (далі — єдина система цивільного захисту) в межах їхніх повноважень, визначених чинним законодавством України.
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 2156-93 Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення
ДСТУ 3891-99 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять
ДСТУ 7134:2009 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів. Основні положення
ДСТУ 7135:2009 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Паспорт потенційно небезпечного об’єкта. Загальні вимоги.
У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДСТУ 2156, ДСТУ 3891, ДСТУ 7134, ДСТУ 7135.
Видання офіційне
Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять
3.1 моніторинг потенційно небезпечного об’єкта; моніторинг ПНО
Система спостереження і контролювання, що включає процедуру вимірювання параметрів технологічного процесу, збирання, оброблення, збереження та аналізування інформації щодо поточного стану виробництва ризику викидів шкідливих речовин для запобігання виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків
3.2 потенційно небезпечний об’єкт; ПНО
Об єкт, на якому можуть використовувати або виготовляти, переробляти, зберігати чи транспортувати небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення авари [1]
3.3 аварія
Небезпечна техногенна подія, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель споруд устатковання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю [1]
3.4 джерело небезпеки
Технологічний об єкт (устатковання, агрегат тощо), який за певних обставин (аварія, порушення технологічного регламенту тощо) може спричинити надзвичайну ситуацію [2]
3.5 чинники небезпеки
Складова частина небезпечного процесу, зумовлена (спричинена) джерелом небезпеки що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом) та визначається відповідними кількісними та (або) якісними параметрами
3.6 актуалізація інформації бази даних Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів
Комплекс заходів, спрямованих на приведення інформації, яка є у базі даних Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів, ВІДПОВІДНО до поточного стану потенційно небезпечних об єктів [2]
3.7 база даних моніторингу ПНО на об’єктовому рівні
База даних, у якій в автоматичному режимі та/або за участю відповідальних осіб потенційно небезпечного об'єкта накопичують інформацію щодо змін у стані потенційно небезпечного об’єкта [2]
3.8 база даних моніторингу ПНО на регіональному рівні
База даних установлена в пункті централізованого спостереження та оповіщення територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у якій накопичують інформацію щодо змін у стані потенційно небезпечних об єктів розташованих на підвідомчій території [2]
3.9 база даних моніторингу ПНО на державному рівні
База даних установлена в резервному вузлі інформаційно-аналітичного оброблення інформації Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (далі — УІАС НС), у якій накопичують інформацію щодо змін у стані потенційно небезпечних об єктів розташованих на території України [2]
3.10 оброблена інформація
Перевірена і внесена до регіональних баз даних моніторингу інформація щодо змін у стані потенційно небезпечних об єктів на підставі первинної інформації [2]
3.11 первинна інформація
Інформація щодо змін у стані потенційно небезпечного об’єкта надана у визначеній формі з потенційно небезпечного об єкта до територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту [2]
4.1 Ціль моніторингу ПНО:
• актуалізація інформації, що міститься в Реєстрі,
• розооблення науково обґрунтованих рекомендацій для запобігання надзвичайним ситуаціям (далі — НС) і мінімізації їх наслідків
4.2 До основних завдань моніторингу ПНО належать
• оперативне отримання об єктивної первинної інформації щодо стану ПНО,
• аналіз отриманих якісних та кількісних параметрів чинників небезпеки ПНО,
• інформаційне забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самовоядування, а також відповідальних осіб ПНО для ухвалення управлінських рішень щодо запобігання виникненню НС
4.3 До об єктів моніторингу ПНО належать об’єкти господарювання, зареєстровані в Реєстрі
4.4 До суб’єктів моніторингу ПНО належать
• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту, — центральні та місцеві органи виконавчої влади, установи й організації, яким підпорядковані ПНО.
• урядовий орган державного управління, який діє у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, підпорядкований йому і в межах своєї компетенції здійснює реалізацію політики у сфері створення та функціювання державної системи страхового фонду документації (далі —Державний департамент СФД),
• науково-дослідні установи страхового фонду документації України (далі —• НДУ СФД),
• територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту,
• структурні підрозділи з питань цивільного захисту Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі — структурні підрозділи з питань цивільного захисту державних адміністрацій та виконавчих органів рад),
• відповідальні особи ПНО
4.5 Проведення моніторингу ПНО має забезпечувати інформаційна підсистема моніторингу стану потенційно небезпечних об'єктів (далі — підсистема моніторингу ПНО)
4.6 Функціювання підсистеми моніторингу ПНО має ґрунтуватись на принципах
• оперативності отримання інформації щодо стану ПНО,
• об’єктивності первинних даних, максимальної ймовірності аналітичної та прогнозної інформації,
• своєчасності та оперативності надходження інформації щодо поточного стану ПНО до користувачів цією інформацією, які відповідають за ухвалення управлінських рішень;
• максимального використання наявних організаційних структур суб’єктів моніторингу ПНО та єдиної системи цивільного захисту,
• узгодженості нормативно-правового та організаційного забезпечення діяльності суб’єктів моніторингу ПНО,
• сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення суб'єктів моніторингу, що використовують їх для виконання завдань моніторингу ПНО
4.7 Центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні ПНО, територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, та структурні підрозділи з питань цивільного захисту державних адміністрацій та виконавчих органів рад повинні сприяти удосконаленню методик спостережень приладів і систем контролю за визначеними параметрами небезпечних об єктів а також наявних на ПНО систем передавання інформаційних даних і комп'ютерного зв'язку
4.8 Методологічне забезпечення моніторингу ПНО необхідно здійснювати на основі
• єдиної науково-методичної бази щодо визначання параметоїв стану ПНО,
• вп
