Природне і штучне освітлення

ДЕРЖАВНІ Б УДІВЕЛ ЬНІ Н ОРМИ У КРАЇНИ

ПРИРОДНЕ І ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

ДБН В.2.5-28:2018

Видання офіційне

Київ
Мінрегіон України
2018

ДБН В.2.5-28:2018

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут будівельних
конструкцій";

ТОВ "КИЇВПРОМЕЛЕКТРОПРОЕКТ";

Київський національний університет будівництва і архітектури МОН України;
Національний університет водного господарства та природокористування
МОН України;
РОЗРОБНИКИ: Ю. Громадський (науковий керівник); С. Облакевич, відповідальний
виконавець; М. Громадський; Г. Фаренюк, д-р техн. наук; Є. Фаренюк,
канд. техн. наук.; О. Підгорний, д-р техн. наук; О. Сергейчук, д-р техн.
наук.; Є. Рейцен, канд. техн. наук; В. Єгорченков, канд. техн. наук;
Л. Коваль, канд. мистецтвознавства; Д. Радомцев; В. Злоба; Н. Кучеренко;
Г. Кожушко, д-р техн. наук; О. Гончар; О. Козенко; Б. Шабашкевіч, канд.
техн. наук; Ю. Добровольський, д-р техн. наук; В. Акіменко, д-р мед. наук;
С. Гозак, канд. мед. наук; А. Яригін, канд. біол. наук; В. Назаренко, д-р
біол. наук; В. Мартиросова, канд. мед. наук; В. Сорокін, член-кор.
НАН України, д-р техн. наук; Є. Пугачов, д-р техн. наук
За участю: Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України;
ДУ "Інститут медицини праці АМН України ім. Ю. Кундєєва;
Національна академія наук України, Інститут фізики напівпровідників
ім. В.Є. Лашкарьова;
ВНЗ Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі";
ТОВ НВФ "Тензор";
ТОВ ТПФ "Донтехпром"
2 ПОГОДЖЕНО: Міністерство інфраструктури України (лист від 12.07.2018 № 7568/39/10-18)
Міністерство охорони здоров’я України (лист від 10.07.2018 № 05.1-08/17360
Державна служба з надзвичайних ситуацій України (лист від 01.08.2018
№ 02-11732/261)
3 ЗАТВЕРДЖЕНО наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-
ТА НАДАНО комунального господарства України 03.10.2018 № 264,
ЧИННОСТІ: з першого числа місяця, що настає через 90 днів з дня їх опублікування в
офіційному друкованому виданні Міністерства "Інформаційний бюлетень
Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України" (з 2019-03-01)

4 НА ЗАМІНУ: ДБН В.2.5-28-2006

Мінрегіон України, 2018

Видавець нормативних документів у галузі будівництва
і промисловості будівельних матеріалів Мінрегіону України
Державне підприємство "Укрархбудінформ"

II
 ДБН В.2.5-28:2018

ЗМІСТ

C.
1 Сфера застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1
2 Нормативні посилання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1
3 Терміни та визначення понять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2
4 Познаки та скорочення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
5 Загальні положення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
6 Природне освітлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
7 Суміщене освітлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
8 Штучне освітлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
8.1 Загальні питання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
8.2 Освітлення робочих місць всередині будівель . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
8.3 Освітлення площадок підприємств і місць виконання робіт поза будівлями . . . . 23
8.4 Освітлення приміщень житлових будівель . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
8.5 Зовнішнє освітлення населених пунктів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
8.6 Зовнішнє архітектурне освітлення будівель і споруд . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
8.7 Освітлення вітрин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
8.8 Рекламне освітлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
8.9 Аварійне освітлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 48
8.10 Аварійне освітлення автотранспортних тунелів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
8.11 Охоронне та чергове освітлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53

Додаток А

Визначення розряду робіт для відстані від об’єкта розрізнення до очей працюючого
понад 0,5 м . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54

Додаток Б

Визначення еквівалентного розміру протяжних об’єктів розрізнення . . . . . . . . . . . . 55

Додаток В

Визначення коефіцієнта експлуатації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57

Додаток Г

Нормовані показники освітлення приміщень загальнопромислових будівель і споруд . . 67

Додаток Д

Нормовані показники освітлення приміщень і об’єктів громадського та комунального
призначення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74

Додаток Ж

Нормативні показники освітлення приміщень житлових будівель . . . . . . . . . . . . . 106

Додаток Й

Зони яскравості тунелю в денному режимі освітлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108

Додаток К

Значення коефіцієнтів для розрахунку річної середньодобової інтенсивності
руху транспорту у містах України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109

Додаток Л

Розрахункові формули . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111

Додаток М

Розрахунок природного освітлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113

III

ДБН В.2.5-28:2018

Додаток Н

Вибір зони комфортного освітлення для світлодіодів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128

Додаток Р

Рекомендації із вибору струмової уставки захисного апарату для групи
світлодіодних світильників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
Бібліографія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132

IV
 ДБН В.2.5-28:2018

ДЕРЖАВНІ Б УДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКР АЇНИ

ПРИРОДНЕ І ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

ЕСТЕСТВЕННОЕ И ИСКУССТВЕННОЕ ОСВЕЩЕНИЕ

NATURAL AND ARTIFICIAL LIGHTING

Чинні від 2019-03-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ці будівельні Норми поширюються на проектування освітлення територій, приміщень нових та
існуючих, що підлягають реконструкції, будівель і споруд житлового, цивільного, виробничого
призначення та цивільного захисту, місць виконання робіт на відкритих просторах, територій
промислових та сільськогосподарських підприємств, залізничних колій, площ підприємств, зовніш-
нього освітлення міст, поселень та сільських населених пунктів, вулиць та доріг, озеленених
територій (парки, сквери, лісопарки), зон відпочинку на ландшафтно-рекреаційних територіях та
курортних зон, пляжів, пішохідних переходів, фасадів будівель, прибудинкових територій, дитячих
майданчиків, сміттєвих майданчиків, автостоянок та гаражів, автозаправок, торговельних майдан-
чиків, ринків, кладовищ.
На культові (сакральні) споруди мають поширюватись вимоги цих Норм в частині аварійного та
евакуаційного освітлення. Проектування пристроїв місцевого освітлення, які постачаються комп-
лектно зі станками, машинами і виробничими меблями, слід також виконувати відповідно до цих
Норм.
Норми поширюються на проектування штучного освітлення автотранспортних тунелів, які
споруджуються чи реконструюються на вулично-дорожній мережі (ВДМ) населених пунктів.
Норми не поширюються на автотранспортні тунелі для змішаного транспортного потоку, тунелі
рейкового транспорту, а також пішохідні тунелі та інші підземні переходи.
Ці будівельні Норми не поширюються на проектування освітлення підземних виробок, заліз-
ничних станцій та їх колій, стадіонів та спортивних трас, закладів судово-медичної експертизи,
автомобільних доріг загального користування за межами населених пунктів, а також на проекту-
вання спеціального технологічного і охоронного освітлення при застосуванні технічних засобів
охорони.
Освітлення автомобільних доріг загального користування за межами населених пунктів необ-
хідно проектувати згідно з ДБН В.2.3-4.
На основі цих будівельних Норм можуть розроблятися галузеві норми освітлення, які врахо-
вують специфіку технологічного процесу і будівельних рішень будівель і споруд галузі.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих Нормах є посилання на такі документи:
ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій
ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги
ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення
ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будівлі та споруди. Основні положення
ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги
ДБН В.2.3-5:2018 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів
ДБН В.2.5-23:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання
об’єктів цивільного призначення.

Видання офіційне

1

ДБН В.2.5-28:2018

ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту
ДБН В.2.6-31:2016 Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель
Правила улаштування електроустановок (Видання офіційне, перероблене і доповнене в
редакції 2017 року).

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Нижче подано терміни, вжиті в цих Нормах:
3.1 аварійне освітлення
Освітлення, призначене для використання при порушенні живлення електропостачання робо-
чого освітлення
3.2 антипанічне освітлення
Вид евакуаційного освітлення для запобігання паніки та безпечного підходу до шляхів евакуації
3.3 акцентоване освітлення
Виділення світлом окремих деталей на менш освітленому фоні
3.4 аварійне освітлення для зон, де здійснюються операції з високим рівнем ризику
Вид аварійного освітлення зон з операціями високого ризику, що забезпечує безпеку людей,
задіяних у потенційно небезпечних процесах, та надає можливості безпечно завершити процедури
вимкнення обладнання для запобігання ризику зашкодити життю чи здоров’ю інших присутніх у
приміщенні
3.5 блискавість
Умова бачення, за якої з’являється дискомфорт або зменшення здатності бачити деталі або
об’єкти через несприятливий розподіл яскравості, або діапазон яскравостей, або екстремальні
контрасти в просторі
3.6 розрізнення (об’єкта)
Властивість об’єкта або джерела світла бути помітним на навколишньому фоні
3.7 гострота зору
1. Якісно: здатність розрізняти окремо дрібні деталі, які мають дуже малу кутову роздільну
здатність.
2. Кількісно: деяка кількість заходів просторової залежності, таких як величина, обернена
величині кута зору (в кутових хвилинах) двох сусідніх об’єктів (точок, ліній або інших стимулів), які
спостерігач може сприймати досить відокремлено
3.8 постійне додаткове штучне освітлення (приміщення)
Постійне штучне освітлення, яке доповнює природне освітлення, якщо використання тільки
природного освітлення є недостатнім або незадовільним
3.9 евакуаційне освітлення
Та частина аварійного освітлення, яка забезпечує гарантію ефективного розпізнавання і вико-
ристання шляхів евакуації
3.10 еквівалентний розмір об’єкта розрізнення
Розмір рівно яскравого кола на рівно яскравому фоні, який має такий самий пороговий
контраст, що і об’єкт розрізнення при даній яскравості фону
3.11 заливальне освітлення
Освітлення поверхні або об’єкта, зазвичай прожекторами, з метою значного збільшення освіт-
леності в порівнянні із звичайною
3.12 загальне освітлення
Освітлення, за якого світильники розміщуються рівномірно у верхній зоні приміщення (загальне
рівномірне освітлення) або локалізовано відносно розміщення обладнання (загальне локалізоване
освітлення)

2
 ДБН В.2.5-28:2018

3.13 зовнішнє архітектурне (архітектурно-художнє) освітлення
Особливий напрямок художнього формування засобами штучного освітлення повсякденного й
святкового вигляду міста у вечірній та нічний час: світло-кольорове зонування міського простору,
відображення планувальної структури й функціонального зонування міста, пішохідних зон, світлових
ансамблів історичних та громадських центрів, який містить світлові домінанти у системі світлових
ансамблів різного масштабу й рівня, образні рішення освітлення в межах кожного архітектурного
ансамблю, що відповідають вимогам екології зорового сприйняття і соціально-економічної ефек-
тивності
3.14 зоровий дискомфорт
Відчуття незручності або напруження, що виникає при незадовільному розподілу яскравості в
освітленому просторі, що призводить до відволікання уваги, зниження зосередженості, зорової і
загальної стомлюваності
3.15 кольоропередання
Вплив спектрального розподілу випромінення на колірне подання об’єкта, яке свідомо чи
підсвідомо порівнюється з колірним поданням цього об’єкта у разі освітлення стандартним випро-
міненням
3.16 індекс кольоропередання; [Ra]
Міра ступеня відповідності психофізичних кольорів об’єкта в разі його освітлення випробу-
ваним і стандартним випроміненням, яку треба оцінювати в умовах хроматичного адаптування
3.17 колірна температура; [Тс]
Температура випромінювача Планка (чорного тіла), за якої його випромінювання має ту саму
кольоровість, що і випромінювання об’єкта, що розглядається
3.18 комбіноване освітлення
Штучне освітлення, яке застосовується для створення досить високих рівнів освітленості на
робочих поверхнях завдяки одночасному використанню загального освітлення та місцевого
3.19 коефіцієнт природної освітленості; [D]
Відношення освітленості, що утворюється в точці на заданій площині світлом, одержаним
безпосередньо або опосередковано від неба, до одночасної освітленості на горизонтальній площині
внаслідок освітлення всією півсферою небосхилу. Внесок прямого сонячного світла в утворення
цих освітленостей вилучають
3.20 геометричний коефіцієнт природної освітленості
Відношення площі ортогональної проекції на робочу площину ділянки умовної небесної
півсфери, видимої з розрахункової точки через незаповнений світлопроріз або його частину, від
якої розраховується освітленість, до площі основи небесної півсфери. [8] – доля світла неба в
коефіцієнті природної освітленості [Ds]), а
у разі розрахунку геометричного коефіцієнта природної освітленості від протилежного будинку
– відношення площі ортогональної проекції на робочу площину ділянки небесної півсфери, що
затінюється будинком у розрахунковій точці, до площі основи небесної півсфери. [8] – доля
зовнішнього відбивання в коефіцієнті природної освітленості [De])
3.21 коефіцієнт запасу [Kз]
Розрахунковий коефіцієнт, що враховує зниження КПО і освітленості в процесі експлуатації
внаслідок забруднення і старіння світлопрозорих заповнень у світлових прорізах, джерел світла
(ламп) і світильників, а також зниження відбиваючих властивостей поверхні приміщення
Примітка. В світі більш поширене застосовування коефіцієнта експлуатації MF (Maintenance Factor), який
пов’язаний з коефіцієнтом запасу, як: Kз = 1/MF.
3.22 коефіцієнт пульсації світлового потоку
Пульсацію світлового потоку оцінюють як відношення різниці між максимальним і мінімальним
значеннями світлового потоку до суми цих значень за період її коливання

3

ДБН В.2.5-28:2018

3.23 коефіцієнт пульсації освітленості; [Kп]
Критерій оцінки відносної глибини коливань освітленості внаслідок зміни в часі світлового
потоку джерела світла при живленні його змінним струмом, який вираховується за формулою
додаткa Л
3.24 коефіцієнт корисної дії (ККД) світильника
Відношення повного світлового потоку світильника, виміряного за внормованих умов експлуа-
тування з його власними лампами і пристроями, до суми світлових потоків окремих його ламп,
виміряних поза світильником за внормованих умов з тими самими (пускорегулювальними, вимірю-
вальними тощо) пристроями
3.25 локалізоване освітлення
Призначене для окремих зон освітлення з підвищеним рівнем освітленості в певних місцях,
наприклад, таких, де виконують роботу
3.26 місцеве освітлення
Освітлення для специфічної зорової задачі на додаток до/і контрольоване окремо від загаль-
ного освітлення
3.27 напівциліндрична освітленість; [Енц]
Характеристика насиченості світлом простору і ефекту утворення тіні освітлення для спосте-
рігача, який рухається по вулиці паралельно її осі. Визначається як середня щільність світлового
потоку на поверхні вертикально розташованого на поздовжній лінії вулиці на висоті 1,5 м напів-
циліндра, радіус і висота якого наближаються до нуля. Розрахунок напівциліндричної освітленості
виконується інженерним методом
3.28 нерівномірність природного освітлення
Відношення середнього значення до найменшого значення КПО в межах характерного розрізу
приміщення
3.29 об’єкт розрізнення
Предмет, що розглядається, окрема його частина або дефект, які треба розрізнити в процесі
роботи
3.30 освітлювальний прилад (ОП)
Пристрій, який перерозподіляє, фільтрує чи перетворює світловий потік, що випромінюється
одним, кількома чи багатьма джерелами світла; містить усі необхідні деталі для кріплення і захисту
джерел світла, а також для їх підключення до мережі живлення. Освітлювальні прилади поділя-
ються на світильники (ближньої дії) і прожектори (дальньої дії)
3.31 освітлювальна установка (ОУ)
Пристрій, призначений для освітлення, що складається з окремо виготовлених і придбаних
світлотехнічних виробів (ОП, оптичних елементів, наприклад, розсіювачів, конструктивних і елек-
тротехнічних елементів), що складаються на місці за проектом даної освітлювальної установки.
Також до складу ОУ включають пристрої живлення і управління освітленням, а також освітлюваний
об’єкт, наприклад, приміщення, ділянка полотна дороги або вулиці, стіна будівлі тощо
3.32 показник дискомфорту блискавість; [UGR]
Загальноєвропейський критерій оцінки дискомфортної блискавості відповідно від світильників
приміщення, яка викликає неприємні відчуття при нерівномірному розподілу яскравості в полі зору,
вираховується за формулою додатка Л
3.33 показник блискавості, GR
Показник, що характеризує сліпуче дію ОУ
3.34 граничний показник блискавості; [GRL]
Максимально допустиме значення показника блискавості

4
 ДБН В.2.5-28:2018

3.35 частка світлового потоку в верхню півсферу; [ULR]
Частина світлового потоку світильника(-ів), яка випромінюється вище горизонту при установці
світильника(-ів) в робочому положенні
3.36 охоронне освітлення
Освітлення вздовж межі території, що охороняється
3.37 пішохідна зона (простір)
Територія, призначена виключно для пішохідного руху, де заборонене пересування авто-
транспортним засобам за винятком автомобілів спецслужб, комунальної техніки, маршрутного
транспорту, транспорту для інвалідів, а також для обслуговування магазинів
3.38 показник зорового дискомфорту; [М]
Критерій оцінки дискомфортної блискавості, яка викликає неприємні відчуття при нерівно-
мірному розподіленні яскравості в полі зору, який вираховується за формулою додатка Л
3.39 показник засліпленості; [Р]
Величина, похідна від коефіцієнта засліпленості, вираховується за формулою додатка Л
3.40 пороговий приріст яскравості; [TI, %]
Параметр, що регламентує осліплювальну дію освітлювальної установки на людину в полі зору
водія транспортного засобу, вираховується за формулою додатка Л
3.41 природне освітлення
Освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), яке проходить крізь світлові
прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях
3.42 природне освітлення бокове
Природне освітлення приміщень крізь світлові прорізи у зовнішніх стінах
3.43 природне освітлення верхнє
Природне освітлення приміщень крізь ліхтарі, світлові прорізи в стінах у місцях перепаду висот
будівлі
3.44 природне освітлення комбіноване
Поєднання верхнього і бокового природного освітлення
3.45 освітлення акумульоване
Освітлення за допомогою світильників, що акумулюють в денний час доби енергію від небо-
схилу та використовують її для нічного освітлення
3.46 природне освітлення транспортоване
Освітлення, що потрапляє у приміщення за допомогою інженерної системи на основі світло-
водів, та використовується для освітлення глибинного або підземного внутрішнього простору
будівель і споруд
3.47 робоче освітлення
Освітлення, яке забезпечує нормовані умови освітлення (освітленість, якість освітлення) в
приміщеннях і в місцях виконання робіт поза будівлями
3.48 робоча поверхня (базова поверхня)
Поверхня, на якій виконується робота і нормується або вимірюється освітленість
3.49 резервне освітлення
Та частина аварійного освітлення, яка дає можливість продовження звичайної діяльності без
суттєвих змін
3.50 системи освітлення транспортного тунелю
Системи освітлення з розташуванням, як правило, на стіні або на стелі світильників несимет-
ричного світлорозподілення в площині, паралельній осі проїзної частини, більша частина світло-
вого потоку яких спрямована назустріч руху транспорту

5

ДБН В.2.5-28:2018

3.51 система освітлення транспортного тунелю симетрична
Система освітлення з розташуванням на стіні або на стелі світильників симетричного світло-
розподілення в площині, паралельній осі проїзної частини
3.52 світлове середовище
Сукупність ультрафіолетових, видимих інфрачервоних випромінювань джерел природного і
штучного світла; важлива складова життєвого середовища організмів і рослин, яка визначається
світловими потоками джерел світла, що змінюються в результаті взаємодії з навколишнім пред-
метним середовищем; сприймається зором за розподілом світла в просторі
3.53 світлова ефективність (світловіддача); [е]
Величина характеризує ККД освітлювальної системи
3.54 світловід
Пристрій для трансляції світла від джерела до освітлюваного об’єкта всередині порожнистого
або заповненого світлопровідним матеріалом каналу зі світловідбиваючими внутрішніми поверх-
нями
3.55 середньозважений коефіцієнт відбиття; [rсер]
Коефіцієнт відбиття, усереднений за площею (фасаду, приміщення, робочої поверхні тощо)
3.56 стробоскопічний ефект
Явище спотворення зорового сприйняття об’єктів, що обертаються, рухаються або змінюються
в мигаючому світлі, яке виникає при збігу кратності частотних характеристик руху об’єктів і зміні
світлового потоку в часі в освітлювальних установках з джерелами світла, які живляться змінним
струмом
3.57 суміщене освітлення
Освітлення, за якого недостатнє (згідно з нормами) природне освітлення доповнюється штуч-
ним
3.58 умовна робоча поверхня
Умовно прийнята горизонтальна поверхня, розташована на висоті 0,8 м над підлогою
3.59 флікер-ефект
Ефект монотонного мерехтіння яскравих частин світильників та їхніх відблисків від корпусу
автомобіля, що викликає роздратування у водія за певної частоти й тривалості мерехтінь
3.60 фон (тло)
Поверхня, прилегла безпосередньо до об’єкта розрізнення, на якій він розглядається. Фон
буває: світлим (якщо коефіцієнт відбивання поверхні більше ніж 0,4); середнім (якщо коефіцієнт
відбивання поверхні від 0,2 до 0,4); темним (якщо коефіцієнт відбивання поверхні менше ніж 0,2)
3.61 характерний розріз приміщення
Поперечний розріз, як правило, по середині приміщення, площина якого перпендикулярна до
площини засклених світлових прорізів (при боковому освітленні) або до поздовжньої осі прогонів
приміщення. До характерного розрізу приміщення повинні входити ділянки з найбільшою кількістю
робочих місць, а також точки робочої зони, найбільш віддалені від світлових прорізів
3.62 циліндрична освітленість; [Ец]
Характеристика насиченості приміщення світлом. Визначається як середня щільність світло-
вого потоку на поверхні вертикально розташованого в приміщенні циліндра, радіус і висота якого
наближаються до нуля. Розрахунок циліндричної освітленості проводиться інженерним методом
3.63 яскравість адаптації; [L20]
Середньозважена яскравість всередині 20° (за діаметром) поля адаптації, видимого водієм,
який перебуває на осі дорожнього полотна на ВБГ перед в’їзним порталом, при цьому лінія зору
водія націлена на центр рамки в’їзного порталу
3.64 яскравісна гранична зона автотранспортного тунелю
Ділянка тунелю довжиною, яка дорівнює ВБГ, що примикає до в’їзного порталу

6
 ДБН В.2.5-28:2018

3.65 яскравісна перехідна зона автотранспортного тунелю
Ділянка тунелю, що примикає до граничної зони й закінчується в місці, де яскравість дорож-
нього покриття спадає до 3-кратної величини яскравості внутрішньої зони
3.66 яскравісна в’їзна зона автотранспортного тунелю
Ділянка тунелю, що включає граничну й перехідну зони
3.67 яскравісна внутрішня зона автотранспортного тунелю
Ділянка тунелю, що примикає до перехідної зони й закінчується біля початку виїзної зони, а за її
відсутності – біля виїзного порталу
3.68 яскравісна виїзна зона автотранспортного тунелю
Ділянка тунелю довжиною, яка дорівнює ВБГ, що примикає до внутрішньої зони й закінчується
у виїзного порталу
3.69 яскравісна зона від’їзду автотранспортного тунелю
Ділянка дороги поза тунелем довжиною, яка дорівнює двом ВБГ, що примикає до виїзного
порталу.

4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

У цих Нормах використано такі познаки:
D – коефіцієнт природної освітленості, %;
Ds – доля світла неба в коефіцієнті природної освітленості, %;
Dе – доля зовнішнього відбивання в коефіцієнті природної освітленості, %;
Е – освітленість, лк;
ЕВ – освітленість на вертикальній поверхні, лк;
ЕГ – освітленість на горизонтальній поверхні, лк;
Еmax – максимальне значення освітленості, лк;
Emin – мінімальне значення освітленості, лк;
Eсеp – середнє значення освітленості, лк;
Енц – напівциліндрична освітленість;
Ец – циліндрична освітленість;
е – світлова ефективність (світловіддача);
F – світловий потік, лм;
І – інтенсивність (сила) світла, кд (кандела);
U0 – рівномірність освітлення (відношення мінімальної до середньої);
Kз – коефіцієнт запасу, %;
Kп – коефіцієнт пульсації освітленості, %;
L – яскравість, кд/м2;
L1 i L2 – яскравості об’єкта і фону або яскравості двох порівняльних об’єктів, кд/м2;
Lсер.дп – середня яскравість дорожньої поверхні;
L20 – яскравість адаптації, кд/м2;
Lc – яскравість блискавого джерела, кд/м2;
M – показник дискомфорту;
P – показник засліпленості;
Ra – індекс кольоропередання;
S – площа поверхні, на яку падає світловий потік, м2;
Тс – колірна температура, К;
l – довжина хвилі випромінювання, нм;

7

ДБН В.2.5-28:2018

n (l) – відносна спектральна чутливість ока людини;
j (l) – спектральна щільність потоку;
j0 – індекс позиції блискавого джерела відносно лінії зору;
r – коефіцієнт відбиття, виражається у відносних одиницях;
w – кутовий розмір блискавого джерела, стер.
У цих Нормах використано такі скорочення:
ВБГ – відстань безпечного гальмування;
ДС – джерело світла;
ККД – коефіцієнт корисної дії;
КПО – коефіцієнт природної освітленості;
МЗЗБР – магістраль загальноміського значення безперервного руху;
МЗЗРР – магістраль загальноміського значення регульованого руху;
МРЗ – магістраль районного значення;
ОП – освітлювальний прилад;
ССП – світлосигнальний прилад;
ВДМ – вулично-дорожня мережа;
ТРЦ – торгово-розважальний центр.

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

5.1 Нормативні показники освітленості в цих Нормах наведені в точках її мінімального значення
на робочій поверхні в приміщеннях для різних джерел світла, крім окремо визначених випадків.
Нормовані значення яскравості дорожніх покриттів у цих Нормах наведені для різних джерел
світла.
Нормовані значення освітленості в люксах, що відрізняються на один ступінь, слід приймати за
шкалою: 0,2; 0,3; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 10; 15; 20; 30; 40; 50; 75; 100; 150; 200; 300; 400; 500; 600; 750;
1000; 1250; 1500; 2000; 2500; 3000; 3500; 4000; 4500; 5000.
Середня освітленість робочих місць з постійним перебуванням людей повинна бути не менше
ніж 200 лк. Нормована середня освітленість для світлодіодних джерел залежить від колірної темпе-
ратури і має бути суттєво збільшена при збільшенні колірної температури джерела світла відпо-
відно до додатка Н.
Нормовані значення яскравості поверхні в кд/м2, що відрізняються на один ступінь, треба
приймати за шкалою: 0,2; 0,3; 0,4; 0,6; 0,8; 1; 2; 3; 5; 8; 10; 12; 15; 20; 25; 30; 50; 75, 100; 125; 150; 200;
400; 500; 750; 1000; 1500; 2000; 2500.
Для природного освітлення в цих Нормах наведені значення коефіцієнта природної освітле-
ності (КПО).
5.2 Вимоги до освітлення приміщень виробничих підприємств слід приймати відповідно до
таблиці 5.1.
Нормовані показники освітлення приміщень загальнопромислових будівель і споруд наведені
в додатку Г.
Вимоги до освітлення приміщень громадських будівель та адміністративно-побутових споруд
слід приймати відповідно до таблиці 5.2. Нормовані показники для основних приміщень громад-
ських і допоміжних споруд наведені в додатку Д, житлових будівель – у додатку Ж.
5.3 Коефіцієнт запасу Kз під час проектування природного освітлення слід приймати відповідно
до таблиці 5.3. Коефіцієнт запасу Kз під час проектування штучного освітлення слід розраховувати
згідно з додатком В, та 8.3.7, 8.6.11.
5.4 Штучне і суміщене освітлення треба проектувати з урахуванням вимог безпеки ламп і
лампових систем стосовно безпеки ультрафіолетового та синього випромінювання відповідно до
чинних нормативних документів [9], [10], [11].

8
 Таблиця 5.1 – Вимоги до освітлення приміщень виробничих підприємств

Природне Суміщене
Штучне освітлення
освітлення освітлення
Освітленість, лк сукупність КПО, Dн , %
Найменший
нормованих
або еквіва-
Під- величин
лентний Розряд Контраст Характе- при системі при
Характеристика розряд показника
розмір зорової об’єкта з ристика комбінованого системі засліпленості
зорової роботи зорової мінi- мінi-
об’єкта роботи
роботи
фоном фону освітлення загаль- і коефіцієнта середнє мальне середнє мальне
розрізнення, ного
н пp
Dcep
н cум
Dcep
пульсації н пp
Dmin
н cум
Dmin
мм освіт-
у т.ч. від
лення Kп , %
всього загаль- P
ного
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Найвищої точності Менше ніж I a малий темний 5 000 500 – 20 10
0,15 4 500 500 – 10 10
б малий середній 4 000 400 1 200 20 10
середній темний 3 500 400 1 000 10 10
в малий світлий 2 500 300 750 20 10
– – 6,0 2,0
середній середній
великий темний 2 000 200 600 10 10
г середній світлий 1 500 200 400 20 10
великий світлий
великий середній 1 250 200 300 10 10
Дуже високої Від 0,15 до II a малий темний 4 000 400 – 20 10
точності 0,3 включно 3 500 400 – 10 10
б малий середній 3 000 300 750 20 10
середній темний 2 500 300 600 10 10
в малий світлий 2 000 200 500 20 10
– – 4,2 1,5

ДБН В.2.5-28:2018

середній середній
великий темний 1 500 200 400 10 10
г середній світлий 1 000 200 300 20 10
великий світлий
великий середній 750 200 200 10 10
9
10

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці 5.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Високої точності Від 0,3 до III a малий темний 2 000 200 500 40 15
0,5 включно 1 500 200 400 20 15
б малий середній 1 000 200 300 40 15
середній темний 750 200 200 20 15
в малий світлий 750 200 300 40 15
– – 3,0 1,2
середній середній
великий темний 600 200 200 20 15
г середній світлий
великий світлий 400 200 200 40 15
великий середній
Середньої точності Від 0,5 до IV a малий темний 750 200 300 40 10
1,0 включно б малий середній
500 200 200 40 10
середній темний
в малий світлий
середній середній 400 200 200 40 10 4 1.5 2,4 0,9
великий темний
г середній світлий
великий світлий – – 200 40 10
великий середній
Малої точності Від 1,0 до 5 V a малий темний 400 200 300 40 10
включно б малий середній
– – 200 40 10
середній темний
в малий світлий
середній середній – – 200 40 10 3 1 1,8 0,6
великий темний
г середній світлий
великий світлий – – 200 40 10
великий середній
Груба (дуже малої Більше ніж 5 VI Незалежно від
точності) характеристик фону
– – 200 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
і контрасту об’єкта
з фоном
 Продовження таблиці 5.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Робота з матеріа- Більше ніж VII Незалежно від
лами, які світяться і 0,5 характеристик фону
– – 200 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
виробами в гарячих і контрасту об’єкта
цехах з фоном
Загальне спосте- VIIІ
реження за ходом
виробничого
процесу:
– постійне а Те саме – – 200 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
– періодичне під час б » – – 100 – – 1,0 0,3 0,7 0,2
(за) постійного
перебування людей
у приміщенні
– періодичне при в » – – 50 – – 0,7 0,2 0,5 0,2
періодичному
перебуванні людей
у приміщенні
– загальне спосте- г » – – 20 – – 0,3 0,1 0,2 0,1
реження за інженер-
ними комунікаціями
Примітка 1. Освітленість слід приймати з урахуванням 8.2.6.
Примітка 2. Найменший розмір об’єкта розрізнення та відповідні йому розряди зорової роботи встановлені при розташуванні об’єктів розрізнення на відстані
не більше ніж 0,5 м від очей працюючого. При збільшенні цієї відстані розряд зорової роботи слід встановлювати відповідно до додатка А. Для
продовгуватих об’єктів розрізнення еквівалентний розмір приймається відповідно до додатка Б.
Примітка 3. Освітленість при роботах з об’єктами, які світяться, розміром 0,5 мм і менше вибирати відповідно до розміру об’єкта розрізнення і відносити їх до
підрозряду "в".
Примітка 4. Показник засліпленості регламентується в гр. 10 тільки для загального освітлення (при будь-якій системі освітлення).
Примітка 5. Коефіцієнт пульсації Кп наведений у гр. 11 для системи загального освітлення або для світильників місцевого освітлення при системі комбінованого
освітлення. Кп від загального освітлення в системі комбінованого не повинен перевищувати 20 %.
Примітка 6. Передбачати систему загального освітлення для розрядів I-III, IVa, IVб, IVв, Va допускається тільки при технічній неможливості або економічній

ДБН В.2.5-28:2018

недоцільності застосування системи комбінованого освітлення, що конкретизується в галузевих нормах освітлення, узгоджених з органами
державного санітарного нагляду.
Примітка 7. В приміщеннях, спеціально призначених для роботи або виробничого навчання підлітків, нормоване значення КПО збільшується на один розряд
за гр. З і повинно бути не менше ніж 1,0 %.
11
12

ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця 5.2 – Вимоги до освітлення приміщень житлових, цивільних та адміністративно-побутових споруд

Штучне освітлення Природне освітлення
Найменший
Відносна освітленість КПО, Dн , %
або екві-
Підроз- тривалість на робочій
валентний Розряд
Характеристика зорової ряд зорової роботи в поверхні від циліндрична показник коефіцієнт
розмір зорової пульсації
роботи зорової напрямку зору на системи освітле- диском- середнє мінiмальне
об’єкта роз- роботи освітленості
роботи робочу поверхню, загального ність, лк форту, М н пp
Dcep н пp
різнення, Kп, % Dmin
% освітлення,
мм
лк
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Розрізнення об’єктів при
фіксованій та нефіксованій
лінії зору:
– дуже високої точності Від 0,15 до А 1 Не менше ніж 70 500 1501) 40 10 4,0 1,5
0,30 152)
2 Менше ніж 70 400 1001) 40 10 3,5 1,2
152)
– високої точності Від 0,30 до Б 1 Не менше ніж 70 300 1001) 40 15 3,0 1,0
0,50 152)
2 Менше ніж 70 200 751) 60 10 2,5 0,7
252) 153)
– середньої точності Більше ніж В 1 Не менше ніж 70 150 501) 60 15 2,0 0,5
0,50
252) 153)
2 Менше ніж 70 100 Не 60 10 2,0 0,5
нормується 252) 153)
Огляд оточуючого простору Незалежно Незалежно від Не
при дуже короткочасному від розміру тривалості нормується
епізодичному розрізненні об’єкта роз- зорової роботи
об’єктів: різнення
– при високій насиченості Г – 300 100 60 – 3,0 1,0
приміщень світлом
– при нормальній насиче- Д – 200 75 90 2,5 0,7
ності приміщень світлом
– при низькій насиченості Е – 150 50 90 2,0 0,5
приміщень світлом
 Кінецьтаблиці 5.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Загальне орієнтування Незалежно Незалежно від Не Не Не Не Не
в просторі інтер’єру: від розміру тривалості нормується нормується нормується нормується нормується
– при великому скупченні об’єкта роз- Ж 1 зорової роботи 75
людей різнення
– при малому скупченні 2 50
людей
Загальне орієнтування в Незалежно Незалежно від Не Не Не Не Не
зонах пересування: від розміру тривалості нормується нормується нормується нормується нормується
– при великому скупченні об’єкта роз- З 1 зорової роботи 30
людей різнення
– при малому скупченні 2 20
людей
1) Додатково регламентується у випадках спеціальних архітектурно-художніх вимог.
2) Нормоване значення показника дискомфорту у приміщеннях при спрямуванні лінії зору переважно вгору під кутом 45° і більше ніж до горизонту і в приміщеннях

з підвищеними вимогами до якості освітлення (спальні кімнати в дитячих садках, яслах, санаторіях, дисплейні класи в школах, середніх спеціальних навчаль-
них закладах тощо).
3) Нормоване значення коефіцієнта Кп пульсації для дитячих, лікувальних приміщень із підвищеними вимогами до якості освітлення.

Примітка. Найменші розміри об’єкта розрізнення та відповідні їм розряди зорових робіт установлюються при розташуванні об’єктів розрізнення на відстані не
більше ніж 0,5 м від працюючого при середньому контрасті об’єкта розрізнення з фоном та світловим фоном. При зменшенні (збільшенні) контрасту
допускається збільшення (зменшення) освітленості на один ступінь за шкалою освітленості з 5.1.

ДБН В.2.5-28:2018

13
14

ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця 5.3 – Коефіцієнти запасу для природного освітлення

Природне освітлення
Коефіцієнт запасу Kз
Приміщення та території Приклади приміщень Кількість чищень скла світлових отворів за рік
Кут нахилу світлопроникного матеріалу до горизонту, град.
0-15 16-45 46-75 76-90
1. Виробничі приміщення з повітряним
середовищем, які містять в робочій зоні:
а) більше ніж 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви Агломераційні фабрики, цементні заводи і 2,0 1,8 1,7 1,5
обрубувальні відділення ливарних цехів 4 4 4 4
б) від 1 до 5 мг/м3 пилу, диму, кіптяви Цехи ковальські, ливарні, мартенівські, 1,8 1,6 1,5 1,4
збірного залізобетону 3 3 3 3
в) менше ніж 1 мг/м3 пилу, диму, кіптяви Цехи інструментальні, складальні, механічні, 1,6 1,5 1,4 1,3
механоскладальні, пошивні 2 2 2 2
г) великі концентрації пари, кислоти, лугів, Цехи хімічних заводів із виготовлення кислот, 2,0 1,8 1,7 1,5
газів, спроможних при зіткненні з вологою лугів, їдких хімічних реактивів, ядохімікатів, 3 3 3 3
утворювати слабкі розчини кислот, лугів, а добрив, цехи гальванічних покриттів і різних
також які мають велику корозійну галузей промисловості з застосуванням
спроможність електролізу
2. Виробничі приміщення з особливим
режимом чистоти повітря при обслуго-
вуванні світильників:
а) з технічного поверху – – – –
б) знизу з приміщення – – – –
3. Приміщення громадських та житлових
будинків:
а) запилені з високою температурою, 2,0 1,8 1,7 1,6
високою вологістю; 3 3 3 3
б) з нормальними умовами середовища 1,5 1,4 1,3 1,2
2 2 2 2
Примітка. Значення коефіцієнта запасу слід помножити на 1,1 – при застосуванні візерунчастого скла, склопластика, армоплівки та матованого скла, а також при
використанні світлових отворів для аерації; на 0,9 – при використанні прозорого органічного скла.
 ДБН В.2.5-28:2018

6 ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ

6.1 Приміщення з постійним перебуванням людей повинні мати природне освітлення. Без при-
родного освітлення допускається проектування приміщень, які визначені відповідними державними
будівельними нормами та стандартами, а також приміщення, розміщення яких дозволено в під-
вальних поверхах будівель.
6.2 Природне освітлення поділяється на бокове, верхнє і комбіноване (верхнє і бокове),
транспортоване та акумульоване.
6.3 Нормовані значення КПО, Dн, %, треба визначати залежно від призначення приміщень
за таблицями 5.1, 5.2 та додатками Д і Ж.
6.4 У приміщеннях житлових і громадських будівель при боковому освітленні з однієї сторони
нормоване мінімальне значення КПО повинно бути забезпечено в розрахунковій точці робочої
поверхні, найбільш віддаленій від вікон. Розрахункова точка лежить на перетині робочої поверхні та
площини характерного розрізу на відстані 1 м від стіни, протилежної вікнам. Робочою поверхнею є:
– у житлових приміщеннях житлових будинків і гуртожитків, у вітальнях і номерах готелів, в
ігрових приміщеннях дошкільних навчальних закладів, у ізоляторах і кімнатах для хворих дітей, у
палатах лікарень, госпіталів, у палатах і спальних кімнатах санаторіїв, будинків відпочинку і
пансіонатів – підлога;
– у навчальних і навчально-виробничих приміщеннях шкіл, шкіл-інтернатів, професійно-тех-
нічних і вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, у кабінетах лікарів, які приймають хворих
в оглядових, у приймально-оглядових боксах, у перев’язочних – умовна робоча поверхня, що
розташована на висоті 0,8 м над підлогою;
– в інших приміщеннях різного призначення – згідно з додатком Д.
6.5 У виробничих приміщеннях глибиною до 6 м при односторонньому боковому освітленні
нормується мінімальне нормоване значення КПО, яке повинно бути забезпечено у розрахунковій
точці умовної робочої поверхні, що знаходиться на перетині цієї поверхні та вертикальної площини
характерного розрізу приміщення на відстані 1 м від стіни, протилежної вікнам, або в найбільш
віддаленій від вікон точці робочої поверхні, в якій триває виробничий процес.
У великогабаритних виробничих приміщеннях глибиною більше ніж 6 м при боковому освіт-
ленні нормується мінімальне значення КПО в точці на умовній робочій поверхні, віддаленій від
світлових прорізів:
– на 1,5 висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи І-IV розрядів;
– на 2 висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи V-VII розрядів;
– на 3 висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи VIII розряду.
6.6 У приміщеннях глибиною 6 м та більше доцільно застосовувати на вікнах спеціальні
світловідбивні екрани та жалюзі, що перерозподіляють світловий потік в глибину приміщення.
6.7 При боковому освітленні приміщень крізь вікна, що розташовані у кількох стінах, за винят-
ком виробничих приміщень глибиною більше ніж 6 м, мінімальне нормоване значення КПО повинно
бути забезпечено у найменш освітленій точці робочої поверхні по характерному розрізу примi-
щення. При боковому двосторонньому освітленні таких приміщень та однакових вікнах з обох
сторін дозволяється за розрахункову точку приймати точку, розташовану в центрі приміщення на
перетині вертикальної площини характерного розрізу і робочої поверхні.
6.8 При верхньому або комбінованому природному освітленні приміщень різного призначення
нормується середнє значення КПО по робочій поверхні та мінімальне значення у найменш освіт-
леній точці робочої поверхні. Розрахунок проводиться для точок робочої поверхні по характерному
розрізу приміщення. Розрахункових точок повинно бути не менше ніж п’ять на прогін. Перша і
остання точки приймаються на відстані 1 м від поверхні стін (перегородок) або осі колон. Точки
розташовуються рівномірно. При цьому нерівномірність природного освітлення робочої площини
не повинна перевищувати 3:1.
Нерівномірність природного освітлення не нормується:

15

ДБН В.2.5-28:2018

– у приміщеннях з боковим освітленням;
– у виробничих приміщеннях з верхнім або комбінованим освітленням, в яких виконуються
зорові роботи VII i VIII розрядів;
– у допоміжних приміщеннях цивільних будівель з верхнім або комбінованим освітленням, в
яких виконуються зорові роботи розрядів Г та Д.
6.9 Для деяких приміщень, де виконується зорова робота на певних негоризонтальних по-
верхнях (наприклад, класна дошка у аудиторіях), крім горизонтальної робочої поверхні, природне
освітлення нормується і на цих поверхнях. Положення додаткових розрахункових точок у цьому
випадку визначається відповідно до додатка Д.
6.10 При транспортованому природному освітленні нормування КПО проводиться або як для
бокового, або як для верхнього освітлення, залежно від розташування вихідних отворів світловодів.
6.11 Допускається розподілення приміщень на зони з боковим освітленням (зони, які прими-
кають до зовнішніх стін з вікнами) і зони з верхнім освітленням. Зона з боковим освітленням на
характерному розрізі приміщення обмежується точкою, яка розміщена на робочій поверхні і від-
далена від світлопрорізів на відстань, що визначається відповідно до 6.5 для великогабаритних
приміщень.
6.12 У виробничих приміщеннях із зоровою роботою І-ІII розрядів доцільно використовувати
суміщене освітлення. Допускається застосовувати верхнє природне освітлення у великопрого-
нових складальних цехах, де роботи виконуються в значній частині об’єму приміщення на різних
рівнях підлоги і на різноорієнтованих у просторі робочих поверхнях. При цьому нормовані значення
КПО приймаються для розрядів І, II, III відповідно 10 %; 7 %; 5 %.
6.13 Розрахунок КПО виконується з урахуванням середньозважених коефіцієнтів відбивання
світла внутрішніми поверхнями приміщень та фасадів протилежних будівель та споруд, але без
урахування меблів, устаткування, обладнання, озеленення та інших затінюючих предметів, а також
при 100 % використанні світлопрозорих заповнень у світлопрорізах. Розрахункові значення КПО
слід заокруглювати до сотих часток. Методика розрахунку КПО визначається відповідними стан-
дартами в залежності від виду природного освітлення1. Дозволяється зниження розрахункового
значення КПО від нормованого не більше ніж на 10 %.
6.14 Розрахункові значення середньозваженого коефіцієнта світловідбивання внутрішніх
поверхонь приміщення слід приймати на підставі прийнятої в проекті архітектурної обробки
поверхонь, але не більше 0,5 – у приміщеннях цивільних будівель та кухнях житлових будинків, а
також у виробничих приміщеннях зі світлою характеристикою фону; не більше 0,4 – у житлових
кімнатах житлових будинків та у виробничих приміщеннях із середньою характеристикою фону;
не більше 0,30 – у виробничих приміщеннях з темною характеристикою фону.
6.15 Під час розрахунку природного освітлення приміщень в умовах існуючої забудови кое-
фіцієнт світловідбивання будівельних і оздоблювальних матеріалів для фасадів протилежних
будівель та споруд (без засклених прорізів фасаду) треба приймати:
– для будівель, що будуються, – за даними, вказаними в сертифікаті на оздоблювальні мате-
ріали фасаду або за даними вимірювання;
– для існуючих будівель – відповідно до таблиці 8.85 або визначаються експериментально.
Середньозважений коефіцієнт відбивання засклених прорізів фасаду з урахуванням рами r B в
розрахунках приймається 0,2. Якщо є сертифікат на скло, в якому наведений коефіцієнт відбивання
світла, то в розрахунок вводиться значення, вказане в сертифікаті.
Середньозважений коефіцієнт відбивання фасаду r ф з урахуванням засклених прорізів слід
розраховувати за формулою:
r М SM + r B SB
rф = , (6.1)

SM + SB

1
До введення в дію відповідних стандартів розрахунок КПО рекомендується проводити за додатком М.

16
 ДБН В.2.5-28:2018

де r M, r B – коефіцієнт відбивання матеріалу обробки фасаду і коефіцієнт відбиття засклених
прорізів фасаду з урахуванням рам відповідно;
SM, SB – площа фасаду без світлових прорізів і площа світлових прорізів відповідно.
6.16 У навчальних приміщеннях закладів загальної середньої освіти незалежно від типу освіт-
лення слід розташовувати робочі місця учнів так, щоб природне світло падало на них з лівого боку.
6.17 Під час проектування необхідно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнто-
ваних на південно-західний та західний сектори горизонту в межах (200 – 290)°, використання
сонцезахисних пристроїв:
– при звичайному проценті скління (менше ніж 18 % для житлових будинків, менше ніж 25 % –
для громадських будівель) у І, ІІІ і V архітектурно-будівельних кліматичних районах [5] – зовнішні чи
міжскляні сонцезахисні пристрої; у ІІ та ІV архітектурно-будівельному кліматичному районі – зов-
нішні сонцезахисні пристрої;
– при підвищеному проценті засклення зовнішні сонцезахисні пристрої необхідно передбачати
у всіх архітектурно-будівельних кліматичних зонах;
– в одноповерхових будинках сонцезахист дозволяється забезпечувати засобами озеленення.
У приміщеннях будинків та споруд, в яких за технологічними умовами не дозволяється інсо-
ляція, а також приміщення з охолодженням повітря необхідно облаштовувати сонцезахисними
пристроями незалежно від орієнтації (за винятком приміщень, орієнтованих на північ).
Геометричні параметри сонцезахисних пристроїв необхідно розраховувати за допомогою
комплексних сонячних карт [6].
6.18 Для освітлення природним світлом приміщень, що не мають зовнішніх огороджень, а також
зон приміщень, віддалених від світлопрорізів, рекомендується застосовувати світловоди. У при-
міщеннях великої глибини, розташованих на останньому поверсі, де природне бокове освітлення
не дозволяє забезпечити нормоване значення КПО або бічне освітлення неможливо влаштувати, а
велика висота покриття не дозволяє використати зенітні ліхтарі (наявність зверху технічного
поверху, підшивна стеля по нижньому поясу ферм тощо) рекомендується влаштовувати світлові
шахти.
6.19 Для використання природного освітлення у нічній час рекомендується застосовувати
системи, що акумулюють природне освітлення. Їх розрахунок проводиться за нормами штучного
освітлення.

7 СУМІЩЕНЕ ОСВІТЛЕННЯ

7.1 Суміщене освітлення приміщень виробничих будівель треба передбачати:
а) для виробничих приміщень, в яких виконуються роботи І-ІІІ розрядів;
б) для виробничих та інших приміщень у випадках, коли за умов технології, організації вироб-
ництва необхідні об’ємно-планувальні рішення, які не дозволяють забезпечити нормоване зна-
чення КПО (багатоповерхові будівлі великої ширини тощо), а також у випадках, коли техніко-
економічна доцільність суміщеного освітлення порівняно з природним підтверджена відповідними
розрахунками;
в) відповідно до нормативних документів з будівельного проектування будівель і споруд окре-
мих галузей промисловості, затверджених в установленому порядку.
Суміщене освітлення приміщень житлових, цивільних і допоміжних будинків допускається
передбачати у випадках, коли це потрібно за умов вибору раціональних об’ємно-планувальних
рішень, за винятком житлових кімнат житлових будинків і гуртожитків, віталень і номерів готелів,
спальних приміщень санаторіїв і будинків відпочинку, ігрових дошкільних навчальних закладів,
палат лікувально-профілактичних установ.
7.2 Нормовані значення КПО для виробничих приміщень повинні прийматися як для суміще-
ного освітлення відповідно до таблиці 5.1.

17

ДБН В.2.5-28:2018

Для виробничих приміщень нормовані значення КПО допускається приймати відповідно до
таблиці 7.1:
а) в приміщеннях з боковим освітленням, глибина яких за умов технології або вибору раціо-
нальних об’ємно-планувальних рішень не дозволяє забезпечити нормоване значення КПО, вка-
зане в таблиці 5.1 для суміщеного освітлення;
б) в приміщеннях, де виконуються роботи І-III розрядів.
7.3 Для виробничих приміщень при установленні нормованих значень КПО відповідно до
таблиці 7.1 необхідно:
а) освітленість від системи загального штучного освітлення підвищувати на один ступінь за
шкалою освітленості (крім розрядів Іб, Ів, ІІб), якщо підвищення освітленості не передбачене 8.2.8.
Освітленість від системи загального освітлення повинна складати не менше ніж 200 лк при
розрядних лампах і 100 лк при світлодіодних лампах.. Створювати освітленість більше ніж 750 лк
при розрядних лампах і 300 лк при світлодіодних лампах дозволяється тільки за наявності обґрун-
тування;
б) освітленість від світильників загального освітлення в системі комбінованого освітлення під-
вищувати на один ступінь за шкалою освітленості, крім розрядів Іа, Іб, ІІа;
в) коефіцієнт пульсації Кп для І-III розрядів не повинен перевищувати 10 %.
Штучне освітлення при суміщеному освітленні приміщень слід проектувати також відповідно до
розділу 8.
Таблиця 7.1 – Найменші нормовані значення КПО виробничих приміщень при суміщеному
освітленні

Найменше нормоване значення КПО Dн %, при суміщеному освітленні
Розряд зорової роботи
при верхньому або комбінованому освітленні при боковому освітленні
I 3 1,2
II 2,5 1
III 2 0,7
IV 1,5 0,5
V і VII 1 0,3
VI 0,7 0,2

7.4 Розрахункові значення КПО при суміщеному освітленні житлових і цивільних будівель
повинні складати не менше ніж 60 % значень, поданих у таблиці 5.2.
Допускається приймати розрахункові значення КПО в межах від 60 % до 30 % значень,
зазначених у таблиці 5.2 для торговельних залів магазинів і залів, буфетів, роздавальних під-
приємств громадського харчування.
7.5 При суміщеному освітленні для приміщень цивільних будівель з боковим освітленням при
розрахунковому значенні КПО, яке дорівнює або менше ніж 80 % від нормованого значення,
освітленість від загального штучного освітлення необхідно підвищувати на один ступінь за шкалою
освітленості.
7.6 Вимоги до суміщеного освітлення приміщень громадського та комунального призначення
треба приймати за додатком Д, житлових будинків – за додатком Ж.
7.7 При суміщеному освітленні приміщень слід передбачати роздільне включення рядів свi-
тильників, розташованих паралельно світловим прорізам.
7.8 При суміщеному освітленні приміщень житлових та цивільних будівель, розташованих в
центральній частині та історичних зонах міста, нормовану освітленість від штучного освітлення слід
підвищувати на ступінь за шкалою освітленості.

18
 ДБН В.2.5-28:2018

8 ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

8.1 Загальні питання
8.1.1 Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, охоронне і чергове.
Для загального штучного освітлення доцільно використовувати розрядні та світлодіодні дже-
рела світла, які за однакової потужності з тепловими джерелами (світлодіодні лампи) мають більшу
світлову віддачу та більший термін експлуатації.
Світлова віддача джерел світла для штучного освітлення приміщень при мінімально допус-
тимих індексах кольоропередавання не повинна бути менше значень, наведених у таблиці 8.1.
8.1.2 Існують дві системи штучного освітлення – загальне та комбіноване.
8.1.3 У приміщеннях житлових будинків, громадських будівель та споруд, адміністративних і
побутових будівель підприємств, як правило, застосовують систему загального освітлення.
У приміщеннях виробничого характеру, в яких виконується зорова робота І-ІV розрядів (ювелір-
них і гравірувальних робіт, ремонту годинників, телевізорів, радіоапаратури, комп’ютерів, мобіль-
них телефонів, пральних машин, взуття, металовиробів тощо), необхідно застосовувати систему
комбінованого освітлення.
Для приміщень, які мають зони з різними умовами природного освітлення та різними режимами
роботи, повинне передбачатись окреме управління освітленням таких зон.
8.1.4 Для загального та місцевого освітлення приміщень необхідно використовувати джерела
світла з колірною температурою від 2400 К до 6800 К. Інтенсивність ультрафіолетового опромi-
нення спектрального діапазону 320-400 нм не повинна перевищувати 0,03 Вт/м2. Випромінювання з
довжиною хвилі менше 320 нм не допускається.
Для загального штучного освітлення приміщень слід використовувати найбільш енергоеко-
номічні джерела світла, віддаючи перевагу при рівній потужності джерелам світла з більшою
світловіддачею та строком служби з виконанням вимоги не знижувати якість освітлювального
устаткування для зниження енерговитрат. Світлова віддача світлодіодних ламп має відповідати
вимогам [13].
8.1.5 Рівень ефективності споживання електроенергії електричними лампами та світильни-
ками – відповідно до Технічного регламенту енергетичного маркування, електричних ламп та
світильників – відповідно до вимог [14]. За відсутності відповідного маркування підтвердження
повинно бути отримано за результатами вимірювань.
Світлова віддача джерел світла для загального освітлення приміщень при мінімально допус-
тимих індексах кольоропередавання не повинна бути менше значень, наведених в таблиці 8.1.
8.1.6 Склад та вимоги оформлення робочих креслень виконується відповідно до чинних нор-
мативних документів для штучного освітлення приміщень будівель та споруд [3] і штучного
освітлення промислових підприємств [4].
8.1.7 Для запобіганню хибному спрацюванню захисного апарату від дії пускових струмів групи
світлодіодних світильників необхідно виконувати перевірку вибору струмової уставки згідно з реко-
мендаціями додатка Р.
Таблиця 8.1 – Мінімальна світлова віддача джерел світла для штучного освітлення приміщень
при мінімально допустимих індексах кольоропередаання

Світлова віддача e, лм/Вт, не менше,
Колірна при мінімально допустимих індексах
Тип джерела світла кольоропередавання Rа*
температура
і 90 90-80 80-60 і 45 і 25
Люмінесцентні лампи 2700-6500 – 70 75 – –
Компактні люмінесцентні лампи 2700-6500 – 65 – –
Металогалогенні лампи 2700-6500 – 75 90 – –

19

ДБН В.2.5-28:2018

Кінець таблиці 8.2
Світлова віддача e, лм/Вт, не менше,
Колірна при мінімально допустимих індексах
Тип джерела світла кольоропередавання Rа*
температура
і 90 90-80 80-60 і 45 і 25
Дугові ртутні лампи 4000-6500 – – – 55 –
Натрієві лампи високого тиску 2100-2400 – – 75 – 100
Світлодіодні лампи 2700-3500 75 98-75 144-98 – –
Світлодіодні лампи 4000-5700 75 98-75 144-98 – –
Світлодіодні лампи 5700-6500 75 98-75 144-98 – –
Світлодіодні світильники з 2700-3500 75 98-75 144-98 – –
розсіювальними елементами та
вторинною оптикою
Світлодіодні світильники з 4000-5700 75 98-75 144-98 – –
розсіювальними елементами та
вторинною оптикою
Світлодіодні світильники 5700-6500 75 98-75 144-98 – –
Примітка. Мінімальне значення світловіддачі е при заданих значення індексу кольоропередачі визна-
чається за формулою: е = 282 – 2,3 ґ Ra .

8.2 Освітлення робочих місць всередині будівель
8.2.1 Значення освітленості в зоні периферії має бути не більше 1/3 освітленості зони безпо-
середнього оточення. Значення освітленості в зоні безпосереднього оточення в залежності від
освітленості в зоні зорової роботи наведені в таблиці 8.2.
Таблиця 8.2 – Значення освітленості навколишньої зони в залежності від освітленості об’єкта

Есер зони зорової роботи, лк Есер навколишньої зони, лк, не менше
і 750 500
500 300
300 200
200 150
150 150
100 100
< 50 < 50

8.2.2 У приміщеннях, де необхідний огляд навколишнього простору (наприклад, концертні, зали
для глядачів, фойє театрів, рекреації), а також в приміщеннях, до яких пред’являють спеціальні
архітектурно художні вимоги (наприклад, торгові зали магазинів, виставкові зали), нормують
циліндричну освітленість. Значення циліндричної освітленості в залежності від рівня вимог до
насиченості приміщення світлом наведені в таблиці 8.3.
Таблиця 8.3 – Значення циліндричної освітленості в залежності від рівня вимог до насиченості
приміщення світлом

Рівень вимог до насиченості приміщення світлом Ец , лк, не менше
Високий 100
Нормальний 75
Низький 50

20
 ДБН В.2.5-28:2018

8.2.3 При проектуванні ОУ для виключення або зниження рівня відображеної блискавості
необхідно забезпечувати правильне взаємне розташування світильників і робочої поверхні, обме-
ження яскравості і/або збільшення частини поверхні світильників, яка світиться, враховувати
коефiцієнти відбивання матеріалів обробки стелі і стін. Значення захисних кутів відбивачів і
екрануючих решіток ОП в залежності від яскравості ДС наведені в таблиці 8.4.
Таблиця 8.4 – Значення захисних кутів відбивачів і екрануючих решіток ОП в залежності від
яскравості

Яскравість ДС, ккд/м2 Захисний кут, не більше
20 – 50 15°
50 – 500 20°
> 500 30°
Примітка. Наведені значення не поширюються на ОП відбитого світла і ОП, розташовані нижче лінії зору.

Коефіцієнти відбиття навколишніх поверхонь повинні бути:
– від 0,7 до 0,9 – для стель;
– від 0,5 до 0,8 – для стін;
– від 0,2 до 0,7 – для робочих поверхонь;
– від 0,2 до 0,4 – для підлоги.
8.2.4 Коефіцієнт пульсації освітленості Kп в приміщеннях, де можливе виникнення стробо-
скопічного ефекту і є небезпека дотику до обертових або вібруючих об’єктів, не повинен бути
більше 10 %.
8.2.5 Для робочих місць, обладнаних персональними комп’ютерами або моніторами, допустимі
значення яскравості ОП, що відбиваються в екранах моніторів при нормальному напрямку лінії
зору, в залежності від яскравості екранів/моніторів Lекр наведені в таблиці 8.5.
Таблиця 8.5 – Допустимі значення габаритної яскравості ОП, що відбиваються в екранах
моніторів

Яскравість ОП, що відбивається в екранах, кд/м2
Клас відображення інформації
Lекр > 200 кд/м2 Lекр Ј 200 кд/м2
А – позитивна, темні знаки на світлому тлі Ј 3000 Ј 1500
В – негативна, світлі знаки на темному тлі Ј 1500 Ј 1000
Наведені граничні значення середньої яскравості світильників під кутом 65° і більше від вертикалі для
робочих місць, в яких знаходяться дисплейні екрани з кутом нахилу 15°.
Примітка. Для ряду робочих місць, що використовують наприклад, чутливі екрани або мають варійований
їх нахил, граничні значення яскравості відносяться до зони менших кутів (наприклад, 55°).

8.2.6 Норми штучного освітлення загальнопромислових приміщень і споруд, об’єктів громад-
ського та комунального призначення повинні відповідати вимогам [1], що конкретизовані у додатках
Г – Ж.
8.2.7 Для освітлення приміщень виробничих і складських будівель слід використовувати най-
більш економічні розрядні джерела світла та світлодіодні лампи та світильники.
Використання ламп розжарювання для загального освітлення допускається тільки у випадках
неможливості використання розрядних ламп і світлодіодних джерел світла.
Застосування ксенонових ламп у приміщеннях не дозволяється.
8.2.8 Норми освітленості, наведені в таблиці 5.1, для світлодіодних джерел світла з колірною
температурою від 2700 К до 6000 К і більше треба пов’язувати з цією колірною температурою і
збільшувати норми із зростанням колірної температури відповідно до додатка Н в таких випадках:

21

ДБН В.2.5-28:2018

а) при роботах І–VI розрядів, якщо зорова робота виконується більше половини робочого дня;
б) при підвищеній небезпеці травматизму, якщо освітленість від системи загального освітлення
становить 150 лк і менше (робота з дисковими пилкми, гільйотинними ножицями тощо);
в) при спеціальних підвищених санітарних вимогах (наприклад, на підприємстві харчової та
хіміко-фармацевтичної промисловості), якщо освітленість від системи загального освітлення 500 лк
і менше;
г) при роботі або виробничому навчанні підлітків, якщо освітленість від системи загального
освітлення 300 лк і менше;
д) за відсутності в приміщенні природного світла і постійного перебування працівників, якщо
освітленість від системи загального освітлення 750 лк і менше;
є) при спостереженні за деталями, що обертаються зі швидкістю, яка дорівнює або більша
500 об/хв, або об’єктами, що рухаються зі швидкістю, яка дорівнює або більша 1,5 м/хв;
ж) при постійному пошуку об’єктів розрізнення на поверхні розміром 0,1 м2 і більше;
з) в приміщеннях, де більше половини працівників понад 40 років.
За наявності одночасно кількох ознак норми освітленості слід підвищувати не більше ніж на
один ступінь.
8.2.9 За необхідності встановлення контролю енерговикористання встановлюється вимога
максимально дозволеної встановленої питомої потужності загального штучного освітлення примi-
щень. Питома встановлена потужність загального штучного освітлення виробничих та складських
будівель не повинна перевищувати максимально допустимих значень, наведених в таблиці 8.6.
Таблиця 8.6 – Максимально допустимі питомі встановлені потужності штучного освітлення
в промислових приміщеннях

Освітленість на робочій Максимально допустима питома
Індекс приміщення
поверхні, лк встановлена потужність, Вт/м2, не більше
0,6 37
0,8 30
750 1,25 28
2,0 25
3 та більше 23
0,6 15
0,8 14
500 1,25 13
2,0 11
3 та більше 10
0,6 15
0,8 14
400 1,25 13
2,0 11
3 та більше 10
0,6 13
0,8 12
300 1,25 10
2,0 9
3 та більше 8

22
 ДБН В.2.5-28:2018

Кінець таблиці 8.6
Освітленість на робочій Максимально допустима питома
Індекс приміщення
поверхні, лк встановлена потужність, Вт/м2, не більше
0,6 – 1,25 11
200 1,25 – 3,0 7
Більше 3 6
0,6 – 1,25 8
150 1,25 – 3,0 6
Більше 3 5
0,6 – 1,25 7
100 1,25 – 3,0 5
Більше 3 4
Примітка. Значення максимальних питомих потужностей штучного освітлення для приміщень інших роз-
мірів та освітленості визначаються інтерполяцією.

8.2.10 Для місцевого освітлення робочих місць слід використовувати світильники з відби-
вачами, що не просвічуються. Світильники повинні розташовуватися так, щоб їх елементи, які
світяться, не потрапляли в поле зору працюючих на освітленому робочому місці і на інших робочих
місцях.
Місцеве освітлення робочих місць повинно бути обладнане регуляторами освітлення.
Місцеве освітлення зорових робіт з тривимірними об’єктами розрізнення слід виконувати:
– при дифузійному відбиванні фону – світильником, у якого відношення найбільшого лінійного
розміру поверхні, яка світиться, до висоти її розташування над робочою поверхнею становить не
більше ніж 0,4 при направленні оптичної осі в центр робочої поверхні під кутом не менше ніж 30° до
вертикалі:
– при направлено-розсіяному і змішаному відбиванні фону – світильником, у якого відношення
найменшого лінійного розміру поверхні, яка світиться, до висоти її розташування над робочою
поверхнею становить не менше ніж 0,5, а її яскравість – від 2500 кд/м2 до 4000 кд/м2.
Яскравість робочої поверхні не повинна перевищувати значень, вказаних у таблиці 8.7.
Таблиця 8.7 – Найбільш допустима яскравість робочої поверхні за умовами віддзеркалення
блискавості

Площа робочої поверхні, м2 Найбільша допустима яскравість, кд/м2
Менше ніж 1 Ч 10–4 2000
Від 1 10–4 до 1 10–3
Ч Ч 1500
Понад 1 10–3 до 1 10–2
Ч Ч 1000
Понад 1 Ч 10–2 до 1 Ч 10–1 750
Більше ніж 1 10–1
Ч 500

8.3 Освітлення площадок підприємств і місць виконання робіт поза будівлями
8.3.1 За нормоване значення освітленості приймають середню освітленість на робочій поверхні.
8.3.2 Зовнішнє освітлення повинно мати керування, незалежне від керування освітленням
усередині будівель.
8.3.3 Значення освітленості навколишньої зони в залежності від освітленості об’єкта, що
забезпечують комфортний розподіл яскравості в полі зору, наведені в таблиці 8.8.

23

ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця 8.8 – Значення освітленості навколишньої зони в залежності від освітленості об’єкта

Освітленість об’єкта, лк Освітленість навколишньої зони, лк
і 500 100
300 75
200 50
150 30
50 Ј Еm Ј 100 20 20
< 50 Hе нормується

8.3.4 Для обмеження засліплювального впливу приладів зовнішнього освітлення місць вико-
нання робіт і територій промислових підприємств висота встановлення світильників над рівнем
землі для світильників із захисним кутом менше ніж 15° повинна бути не менша вказаної в
таблиці 8.9.
Для світильників розсіяного світла висота установки повинна бути не менше 3 м при світловому
потоці ДС до 6000 лм включно; 4 м – при світловому потоці ДС понад 6000 лм.
Допускається не обмежувати висоту підвісу світильників із захисним кутом не менше 15° або з
розсіювачами з молочного скла без відбивачів на майданчиках для проходу людей і обслугову-
вання технологічного або інженерного обладнання, а також біля входу в будівлю.
Таблиця 8.9 – Мінімальна висота встановлення світильників за умовами зменшення засліплення

Тип кривої Найбільший світловий потік ламп
Найменша висота
світлорозподілення у світильниках, встановлених на одній
встановлення світильників, м
світильників опорі, лм
Напівширока Менше ніж 6 000 7,0
Від 6 000 до 10 000 7,5
Понад 10 000 до 20 000 8,0
Понад 20 000 до 30 000 9,0
Понад 30 000 до 40 000 10,0
Понад 40 000 11,5
Широка Менше ніж 6 000 7,5
Від 6 000 до 10 000 8,5
Понад 10 000 до 20 000 9,5
Понад 20 000 до 30 000 10,5
Понад 30 000 до 40 000 11,5
Понад 40 000 13

8.3.5 Відношення осьової сили світла Імах одного приладу (прожектора або нахиленого
освітлювального приладу прожекторного типу) до квадрата висоти цих приладів Н (м) залежно від
нормованої освітленості не повинно перевищувати значень, вказаних у таблиці 8.10.
Таблиця 8.10 – Відношення осьової сили світла до квадрата висоти встановлення
освітлювального приладу

Нормована освітленість, лк 0,5 1 2 3 5 10 20 30 50
2
I max H 100 150 250 300 400 700 1400 2100 3500
Примітка. Якщо напрямки осьових сил світла кількох світлових приладів збігаються, допустимі значення
2
Imax H кожного приладу визначаються діленням табличного значення на кількість світлових
приладів.

24
 ДБН В.2.5-28:2018

8.3.6 Для зниження світлових перешкод для водіїв порогове збільшення яскравості TI має бути
не більше 15 %.
Для зниження світлових перешкод для пішоходів значення вертикальної освітленості об’єктів і
середньої яскравості фасадів і знаків в залежності від сили світла світильників, ОП і типу навко-
лишньої зони повинні відповідати зазначеним у таблиці 8.11.
Таблиця 8.11 – Гранично допустимі параметри зовнішніх освітлювальних установок для
запобігання світлового забруднення

Вертикальна Сила світла
Середня яскравість,
освітленість об’єкта, лк, світильника1), кд, Світловий кд/м, не більше
Тип навко- не більше не більше потік у
лишньої до початку до початку верхню
зони у режимі у режимі півсферу,
обмеження обмеження
обмеження обмеження ULR, % Фасади Знаки
режиму режиму
освітлення освітлення
освітлення освітлення
A1 2 0 2500 0 0 0 50
А2 5 1 7500 500 5 5 400
А3 10 2 10000 1000 15 10 800
А4 25 5 25000 2500 25 25 1000
1) Сила світла кожного ОП в потенційно сліпучому напрямку.

Примітка. Типи навколишньої зони:
А1 – неосвітлені ділянки, наприклад, парки або охоронні зони;
А2 – погано освітлені ділянки, наприклад, промислові або сільські житлові;
A3 – середньо освітлені ділянки, наприклад, промислові або житлові передмістя;
А4 – добре освітлені ділянки, центр міста і торгові райони.

8.3.7 При проектуванні ОУ коефіцієнт експлуатації приймають 0,67 за умови проведення не
менше чотирьох чисток в рік ОП на металургійних, хімічних, гірничодобувних підприємствах,
шахтах, рудниках, залізничних станціях та прилеглих до них вулицях і дорогах, і не менше двох
чисток – для інших об’єктів
8.3.8 Норми освітленості відповідно до [2] для різних ділянок, завдань і видів діяльності
наведені в таблицях 8.12 – 8.24.
Таблиця 8.12 – Загальне освітлення при зовнішніх роботах

Есер, лк U0, GRL, Ra,
Найменування приміщення
не менше не більше не менше
Пішохідні тротуари 5 0,25 50 20
Проїжджа частина для транспорту, що рухається
зі швидкістю не більше 10 км/год: велосипедів, 10 0,4 50 20
вантажівок, екскаваторів
Зони руху транспорту зі швидкістю не більше
20 0,4 451) 20
40 км/год
Пішохідні проходи, розвороти, вантажно-розван-
50 0,4 50 20
тажувальні майданчики
1) Для верфей і доків – 50 лк.

25

ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця 8.13 – Ферми

Есер, лк U0, GRL, Ra,
Найменування приміщення
не менше не більше не менше
Двори 20 0,1 55 20
Відкриті навіси для обладнання 50 0,2 55 20
Сортування тварин під навісом 50 0,2 50 40

Таблиця 8.14 – Будівельні майданчики

Есер, лк U0, GRL, Ra,
Найменування приміщення
не менше не більше не менше
Розчищення території, виїмка ґрунту, наванта-
20 0,25 55 20
ження
Будівельні роботи, монтаж дренажних труб,
50 0,4 50 20
допоміжні і складські роботи
Монтаж арматури, встановлення дерев’яних
100 0,4 45 40
конструкцій, прокладання електричних кабелів
З’єднання елементів при електро- і трубомонтажі 200 0,5 45 40

Таблиця 8.15 – Аеропорти

Есер, лк U0, GRL, Ra,
Найменування приміщення
не менше не більше не менше
Майданчик перед ангаром 20 0,1 55 20
Майданчик перед терміналом 30 0,25 50 40
Територія навантаження 50 0,2 50 40
Паливні склади 50 0,2 45 40
Зона обслуговування 200 0,5 45 60
Примітка 1. Не допускається пряме світло в напрямку командного пункту та злітно-посадкової смуги.
Примітка 2. Пряме світло від ОП світла, що заливає, та випромінюється вище горизонталі, обмежують до
мінімуму.

Таблиця 8.16 – Канали, шлюзи і гавані

Есер, лк U0, GRL, Ra,
Найменування приміщення
не менше не більше не менше
Причали очікування біля шлюзів і каналів 10 0,25 50 20
Проходи для пішоходів 10 0,25 50 20
Контроль шлюзів і майданчики баласту 20 0,25 55 20
Обслуговування, навантаження і розвантаження 301) 0,25 55 20
Пішохідні майданчика в пасажирських портах 50 0,4 50 20
З’єднання шлангів, труб і канатів 50 0,4 40 20
Небезпечні ділянки тротуарів і проїздів 50 0,4 45 20
1) Для читання ярликів – 50 лк.

26
 ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця 8.17 – Паливозаправні станції

Есер, лк U0, GRL, Ra,
Найменування приміщення
не менше не більше не менше
Паркування машин і складські ділянки 5 0,25 50 20
В’їзди, виїзди: темний фон (сільські місцевості,
20 0,4 45 20
передмістя)
В’їзди, виїзди: світлий фон (в межах міста) 50 0,4 45 20
Компресорні і водорозбірні пункти та інші
150 0,4 45 20
сервісні майданчики
Читання показань приладів 150 0,4 45 20

Таблиця 8.18 – Промислові та складські території

Есер, лк U0, GRL, Ra,
Найменування приміщення
не менше не більше не менше
Короткострокова обробка великих вантажів і
матеріалів, навантаження і розвантаження 20 0,25 55 20
великих товарів
Тривала обробка великих вантажів і матеріалів,
навантаження-розвантаження вантажів, підйом- 50 0,4 50 20
опускання кранами, відкриті вантажні помости
Читання ярликів, криті вантажні помости, робота
100 0,5 45 20
з інструментами, армування і заливка бетону
Інспектування електричних, механічних і трубних
200 0,5 45 60
з’єднань

Таблиця 8.19 – Паркування

Есер, лк U0, GRL, Ra,
Найменування приміщення
не менше не більше не менше
Паркування з малою інтенсивністю руху
транспорту біля магазинів і житлових будинків 5 0,25 55 20
і мотоциклетні стоянки
Паркування з середньою інтенсивністю руху
транспорту біля установ, офісів, заводів, 10 0,25 50 20
спортивних і багатоцільових споруд
Паркування з великою інтенсивністю руху
транспорту біля шкіл, церков, торгових центрів, 20 0,25 50 20
великих спортивних і багатоцільових споруд

Таблиця 8.20 – Верфі і доки

Есер, лк U0, GRL, Ra,
Найменування приміщення
не менше не більше не менше
Території верфей і складських ділянок вузлів і
20 0,25 55 40
деталей
Короткочасне обслуговування великогабаритних
20 0,25 55 20
предметів
Очищення корпусів кораблів 50 0,25 50 20
Фарбування і зварювання корпусів 100 0,4 45 60
Монтаж електрики і механіки 200 0,5 45 60

27

ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця 8.21 – Водопостачання і каналізація

Есер, лк U0, GRL, Ra,
Найменування приміщення
не менше не більше не менше
Обслуговування, робота з регульованими вручну
вентилями, вмикання-вимикання двигунів, очисні 50 0,4 45 20
споруди
Робота з хімікатами, перевірка витоків, зміна насосів,
100 0,4 45 40
зчитування показань приладів
Ремонт двигунів і електроприладів 200 0,5 45 60

Таблиця 8.22 – Нафтохімічні і інші небезпечні виробництва

Есер, лк U0, GRL, Ra,
Найменування приміщення
не менше не більше не менше
Робота з регульованими вручну вентилями,
20 0,25 55 20
з форсунками, вмикання-вимикання двигунів
Навантаження-розвантаження з ризиком витоків кон-
50 0,4 50 20
тейнерів і фургонів, систем трубопроводів і упаковка
Наповнення-розвантаження контейнерів і фургонів з
небезпечними речовинами, загальні сервісні роботи, 100 0,4 45 40
зчитування показань
Завантаження-вивантаження палива 100 0,4 45 20
Ремонт машин і електричних приладів 200 0,5 45 60

Таблиця 8.23 – Силові, електричні, газові та теплові установки

Есер, лк U0, GRL, Ra,
Найменування приміщення
не менше не більше не менше
Пішохідний рух всередині електробезпечних ділянок 5 0,25 50 20
Обслуговування, робота з інструментами 20 0,25 55 20
Загальна інспекція 50 0,4 50 20
Загальне обслуговування і зняття показань 100 0,4 45 40
Повітряні тунелі: обслуговування та експлуатація 100 0,4 45 40
Ремонт електричних приладів 200 0,5 45 50

Таблиця 8.24 – Лісопильні підприємства

Есер, лк U0, GRL, Ra,
Найменування приміщення
не менше не більше не менше
Робота з деревиною на суші і у воді, конвеєри для
20 0,25 55 20
тирси і стружок
Сортування деревини на суші і у воді, пункти
навантаження розпиляної деревини, механічні ліфти 50 0,4 50 20
для подачі деревини до конвеєрів, штабелювання
Читання ярликів та маркування пиляної деревини 100 0,4 45 40
Сортування і упаковка 200 0,5 45 40
Подача в обдирні і сучкорізні машини 300 0,5 45 40

28
 ДБН В.2.5-28:2018

8.4 Освітлення приміщень житлових будівель
8.4.1 Нормовані показники для приміщень житлових будинків наведені у додатку Ж.
8.4.2 У житлових кімнатах, кухнях та передпокоях квартир повинна бути передбачена мож-
ливість установлення світильників загального освітлення, які підвішуються або закріпляються на
стелі.
Для підключення освітлювальних приладів необхідно передбачати встановлення в житлових
кімнатах, кухнях та передпокоях квартир клемних колодок. В туалетах квартир передбачають
установлення світильника. У ванних кімнатах слід передбачати установлення світильників над
умивальником, допускається встановлення світильників над дверима.
8.4.3 Освітлення сходових кліток житлових будинків заввишки понад три поверхи повинно мати
автоматичне або дистанційне керування, яке забезпечує відключення частини світильників або
ламп уночі з таким розрахунком, щоб освітленість сходів була не нижче норм евакуаційного
освітлення відповідно до 8.9 розділу 8.
8.4.4 Технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг й управління систем освітлення будівель
слід приймати не нижче мінімального рівня, встановленого у нормативних документах, що відпо-
відає класу енергоефективності "С" згідно ДБН В.2.6-31. Для класів енергоефективності "А" та "В"
не допускається застосовувати технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг й управління систем
освітлення будівель нижчого рівня відповідності класу енергоефективності, зазначеного у норма-
тиві [7] ніж рівень, що відповідає даному класу енергоефективності будівлі згідно з ДБН В.2.6-31.
Допускається для будівель з класом енергоефективності, визначеним згідно з ДБН В.2.6-31,
застосовувати технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг й управління систем освітлення
будівель вищого класу енергоефективності.
Рекомендується застосовувати додаткове технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг й
управління систем освітлення до будівель, якщо дані заходи сприяють економії енергії.
8.5 Зовнішнє освітлення населених пунктів
8.5.1 Класифікація населених пунктів приймається за ДБН Б.2.2-12.
Класифікація видів зовнішнього освітлення в населених пунктах встановлюється залежно від
типів об’єктів транспортної інфраструктури, до яких належать:
– вулиці і дороги згідно з ДБН Б.2.2-12;
– площі згідно з ДБН В.2.3-5;
– транспортні розв’язки в одному і різних рівнях згідно з ДБН В.2.3-5, таблицями 8.25, 8.26 цього
документа;
– пішохідні переходи в одному і різних рівнях;
– штучні споруди на вулицях і дорогах (мости, шляхопроводи, естакади, тунелі);
– об’єкти автосервісу: автостоянки (гаражі), АЗС, СТО;
– зупинки міського пасажирського транспорту.
Таблиця 8.25 – Класифікація міських транспортних вузлів (МТВ)

Режими руху Категорії вулиць Класи міських транспортних вузлів у залежності
транспорту і доріг, що від категорії магістралей, що перетинаються
на ВДМ перетинаються МЗЗБР МЗЗРР МРЗ ЖВ
Безперервний МЗЗБР ВК І ІІ –*
Регульований МЗЗРР І І ІІІ ІV
Саморегульований МРЗ ІІ ІІІ ІV V
Примітка. Перетинів МЗЗБР з житловими вулицями (ЖВ) не повинно бути, а ЖВ повинні виходити на місцеві
проїзди, що йдуть вздовж МЗЗБР.

29

ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця 8.26 – Класифікація МТВ II – V класів

Назва вузла і номер
1 2 3 4
його типу
1. Примикання

2. Перетин

3. Розвилка

4. Ускладнена
розвилка

5. Ступінчастий

6. Кільцевий

7. Складний: 7.1

7.2 лінійного типу

7.3 з криволінійними
елементами

8.5.2 Освітлення вулиць, доріг і площ з регулярним транспортним рухом у містах слід проек-
тувати виходячи з норм середньої яскравості удосконалених покриттів відповідно до таблиці 8.27.
Рівень освітлення проїзної частини вулиць, доріг і площ з перехідними і нижчими типами
покриттів у містах регламентується величиною середньої горизонтальної освітленості, яка для
вулиць, доріг і площ категорії Б повинна бути 6 лк, для вулиць і доріг категорії В при перехідному типі
покриттів – 4 лк і при покритті нижчого типу – 2 лк.
Таблиця 8.27 – Нормативні показники для міських вулиць і доріг з асфальтобетонним покриттям

Категорія Найбільша інтенсивність Середня
Підклас
об’єкта за Вулиці, дороги і площі руху транспорту в обох яскравість
об’єкта
освітленням напрямках, фіз.. од/год покриття, кд/м2
А Магістральні дороги, А1 Більше 5000 2,0
магістральні вулиці А2 Від 3000 до 5000 1,5
загальноміського значення
А3 Від 1000 до 3000 1,2
А4 Від 500 до 1000 0,8
А5 Менше 500 0,6
Б Магістральні вулиці Б1 Більше 2000 1,0
районного значення Б2 Від 1000 до 2000 0,8
Б3 Від 500 до 1000 0,6
Б4 Менше 500 0,4

30
 ДБН В.2.5-28:2018

Кінець таблиці 8.27

Категорія Найбільша інтенсивність Середня
Підклас
об’єкта за Вулиці, дороги і площі руху транспорту в обох яскравість
об’єкта
освітленням напрямках, фіз.. од/год покриття, кд/м2
В Вулиці і дороги місцевого В1 500 і більше 0,4
значення В2 Менше 500 0,3
Примітка 1. За інтенсивності руху на магістральних вулицях і дорогах більше 3000 авт./год в обох напрямках
і одночасній інтенсивності пішохідного руху на них 1500-2000 чол./год на 1 км. На магiстраль-
них вулицях і дорогах, зазначених у таблиці, норми яскравості необхідно збільшувати на
10-20 %.
Примітка 2. Перехрестя, наземні пішохідні переходи, посадочні площадки маршрутного транспорту і
аварійно-небезпечні ділянки повинні мати середню яскравість дорожнього покриття не менше
1,6 кд/м2.

8.5.3 Середня яскравість тротуарів, які примикають до проїзної частини вулиць, доріг і площ,
повинна бути не менше ніж половина середньої яскравості покриття проїзної частини цих вулиць,
доріг і площ, наведеної у таблиці 8.27.
8.5.4 Відношення мінімальної яскравості покриттів до середнього значення повинно бути не
менше ніж 0,4 за норми середньої яскравості більше ніж 0,6 кд/м2 і не менше ніж 0,3 – за норми
середньої яскравості 0,6 кд/м2 і нижче.
Відношення мінімальної яскравості покриття до максимальної по смузі руху повинно бути не
менше ніж 0,6 за норми середньої яскравості більше ніж 0,6 кд/м2 і не менше ніж 0,4 – за норми
середньої яскравості 0,6 кд/м2 і нижче.
8.5.5 Підклас об’єктів у таблиці 8.27 визначається на підставі річної середньодобової величини
інтенсивності руху, яка у свою чергу перераховується у величину найбільшої інтенсивності руху
транспорту в обох напрямках за розрахункову годину доби (додаток Ж).
8.5.6 Середню яскравість покриття міських доріг безперервного руху незалежно від інтен-
сивності руху транспорту приймають не менше ніж 2,0 кд/м2 у межах міста і 1,6 кд/м2 поза містом
на під’їздах до аеропортів, торгово-розважальних центрів і логістичних центрів.
8.5.7 Середня яскравість або середня освітленість покриття проїзної частини в межах транс-
портного перехрестя у двох і більше рівнях на усіх магістралях, що утворюють його, повинна бути
такою, як на основній з них, а на з’їздах і відгалуженнях у межах міста – не менше ніж 0,8 кд/м2
або 10 лк.
8.5.8 На вулицях і дорогах при нормуванні яскравості дорожнього покриття показник засліп-
леності Р освітлювальної установки не повинен перевищувати 150.
На ділянках вулиць і доріг, для яких нормується освітленість, потрібно обмежувати силу світла
світильників в установці по лінії зору водія наступними значеннями: при куті 80° від вертикалі –
не більше ніж 30 кд на 1000 лм, при куті 90° – не більше ніж 10 кд на 1000 лм.
Висота встановлення освітлювальної установки над рівнем дорожнього покриття повинна
призначатись такою, щоб пороговий приріст яскравості (ТІ) не перевищував 15% в діапазоні
нормованого рівня яскравості від 0,5 кд/м2 до 2,0 кд/м2 (таблиця 8.28).
Таблиця 8.28 – Рівні яскравості дорожнього покриття

Пороговий приріст величини яскравості, ТІ, %,
Рівень яскравості дорожнього покриття, кд/м2
не більше ніж
1,2 – 2,0 10
0,4 – 0,8 15

31

ДБН В.2.5-28:2018

8.5.9 Для компенсації спаду рівня освітлення у процесі експлуатації при проектуванні освітлю-
вальних установок слід вводити коефіцієнт запасу, значення якого повинні бути диференційовані
залежно від конструктиву світлотехнічної схеми світильника й застосовуваного джерела світла
(таблиця 8.29) при кількості чищень у рік – 2.
Таблиця 8.29 – Значення коефіцієнтів запасу для різних типів джерел світла

Тип джерела світла Ступінь захисту світильника Значення коефіцієнта запасу

НЛВТ 23 1,5

53 і більше між 1,4
Інші РЛ 23 1,6
53 і більше між 1,5

8.5.10 Для забезпечення зорової орієнтації водіїв і пішоходів світильники треба розташовувати
таким чином, щоб утворена ними лінія ясно й однозначно вказувала напрямок дороги.
8.5.11 Не допускається в нічний час часткове відключення світильників при однорядному
їхньому розташуванні й установці по одному світильнику на опорі.
8.5.12 Норма освітлення трамвайних колій, розташованих на проїзній частині вулиць, повинна
відповідати нормі освітлення вулиць, на яких вони розташовані, відповідно до таблиці 8.27. Середня
горизонтальна освітленість відокремленого трамвайного полотна повинна бути не менше ніж 6 лк.
8.5.13 Мінімальна висота розміщення світильників у парапетах (огорожах) шляхопроводів,
мостів та інших об’єктів не обмежується за умови забезпечення захисного кута в поздовжній
площині не менше ніж 100° і виключення можливості доступу до ламп і пускорегулювальних
апаратів без застосування спеціального інструмента.
8.5.14 На території автозаправних станцій і автостоянок і об’єктів сервісу, що прилягають до
вулиць і доріг з транспортним рухом, світильники розсіяного світла повинні встановлюватися на
висоті не менше ніж 3 м у разі розташування їх поза межами проїзної частини при світловому потоці
джерел світла до 6000 лм. Для освітлення зазначених об’єктів не допускається застосовування
прожекторів, розташованих на дахах і навісах і спрямованих в бік вулиці або дороги.
8.5.15 При використанні для освітлення великих площ і транспортних розв’язок, зокрема в
різних рівнях, опор висотою 20 м і більше ніж встановлювані на них освітлювальні прилади повинні
забезпечувати максимум сили світла під кутом не більше ніж 65° від вертикалі, при цьому сила
світла під кутами 80°, 85°, 90° у робочому положенні не повинна перевищувати відповідно 50 кд,
30 кд, 10 кд на 1000 лм світлового потоку джерела світла. Висота розташування світильників над
дорожнім покриттям проїзної частини верхнього рівня транспортного перетину має бути не менше
ніж 10 м.
8.5.16 Для освітлення місць проведення ремонтних робіт міських підземних інженерних мереж,
пов’язаних з розкопуваннями, обгородженням і установкою сигнальних вогнів на вулицях і дорогах,
допускається додатково використовувати тимчасові пересувні освітлювальні установки, в тому
числі світлові прилади прожекторного типу. При цьому повинні бути вжиті заходи щодо виключення
засліплення водіїв, а також обмеження засвічування вікон житлових і лікувальних будівель відпо-
відно до 8.5.37.
8.5.17 Під час проектування установок зовнішнього освітлення особливу увагу слід приділяти
оптимізації вибору й розміщенню освітлювальних приладів з найповнішим врахуванням їхнього
світлорозподілу. Критерієм оптимізації проектного рішення є енергоекономічність – мінімум
потужності освітлювальної установки при забезпеченні нормованих кількісних і якісних показників
освітлення.
8.5.18 При розміщенні світильників необхідно враховувати можливість зручного під’їзду для
монтажу й підтримання експлуатаційної придатності.

32
 ДБН В.2.5-28:2018

8.5.19 Пішохідні простори відносяться до класу П і їх класифікація наведена у таблицях 8.30
і 8.31.
Таблиця 8.30 – Класифікація пішохідних просторів (зон)

Підклас Найменування об’єкта
П1 Майдани перед головними входами виставок і стадіонів, входами в гіпер- і супер-
маркети, виставкові павільйони й на відкриті естради на територіях виставок, території
вокзалів й аеропортів
П2 Головні пішохідні вулиці визначних місць міст, громадських центрів адміністративних
районів, непроїзні частини площ, передзаводські площі, посадкові майданчики гро-
мадського транспорту, відкриті пішохідні містки, під’їзні колії до автозаправок з вулиць
і доріг категорій АіБі території автозаправок
П3 Пішохідні вулиці, головні входи на території загальноміських парків, санаторіїв, допо-
міжні входи й бічні алеї виставок, допоміжні входи й центральні алеї стадіонів, під’їзні
колії до автозаправок з вулиць категорії В
П4 Тротуари, відділені від проїзної частини; основні проїзди на території мікрорайонів,
під’їзди й підходи до корпусів, майданчиків, їдалень дитячих садків-ясел, шкіл, навчаль-
них закладів, санаторіїв і будинків відпочинку, центральні алеї територій санаторіїв і
будинків відпочинку, території поліклінік, лікарень.
П5 Другорядні проїзди на територіях мікрорайонів, у тому числі тротуари-під’їзди, госпо-
дарські майданчики і майданчики перед сміттєзбірниками, центральні алеї парків та
скверів, адміністративних районів, проїзди між гаражами, тимчасові автостоянки
П6 Бокові алеї й допоміжні входи скверів і парків, адміністративних районів

Таблиця 8.31– Нормовані показники для пішохідних просторів (зон)

Середня горизонтальна освітленість, Відношення середньої освітленості
Клас
Есер, лк до максимальної, Есер/Емакс
П1 20 1:3
П2 10 1:3
П3 6 1:5
П4 4 1:5
П5 2 1:10
П6 1 1:10

8.5.20 Середню горизонтальну освітленість на рівні покриття непроїзної частини вулиць, доріг і
площ, бульварів і скверів, пішохідних вулиць і територій мікрорайонів міських поселень слід
приймати відповідно до таблиці 8.32.
8.5.21 На головних пішохідних вулицях визначних місць міст середня напівциліндрична освіт-
леність повинна бути не менше ніж 6 лк.
8.5.22 Середню горизонтальну освітленість прибудинкових територій громадських будівель
треба приймати відповідно до таблиці 8.33.
8.5.23 Середню горизонтальну освітленість територій парків, стадіонів і виставок треба прий-
мати відповідно до таблиці 8.34.
8.5.24 Середню горизонтальну освітленість на рівні покриття вулиць, доріг, проїздів і площ
сільських поселень треба приймати відповідно до таблиці 8.35.

33

ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця 8.32 – Величина середньої горизонтальної освітленості на рівні покриття непроїзної
частини різних об’єктів міських населених пунктів

Середня
Освітлювані об’єкти горизонтальна
освітленість, лк
Головні пішохідні вулиці, непроїзні частини площ категорій 10
А і Б та передзаводські площі
Пішохідні вулиці:
– у межах громадських центрів; 6
– на інших територіях 4
Тротуари, відділені від проїзної частини на вулицях категорій:
– А і Б; 4
–В 21)
Площадки зупинок громадського транспорту на вулицях всіх категорій 10
Пішохідні містки 10
Підземні пішохідні переходи (тунелі):
– вдень; 100
– увечері і вночі 50
Сходи пішохідних тунелів увечері і вночі 20
Пішохідні доріжки бульварів і скверів, що примикають до вулиць категорій
(таблиця 8.27):
– А; 6
– Б; 4
–В 2
Території мікрорайонів
Проїзди:
– основні; 4
– другорядні, у тому числі тротуари – під’їзди 2
Господарські майданчики і майданчики при сміттєзбірниках 2
Дитячі майданчики в місцях розташування обладнання для рухомих ігор 10
1) Норма поширюється також на освітленість тротуарів, які примикають до проїзної частини вулиць категорій

БіВз перехідними й нижчими типами покриттів.

Таблиця 8.33 – Величина середньої горизонтальної освітленості прибудинкових територій

Середня горизонтальна
Освітлювані об’єкти
освітленість, лк
Дитячі ясла-садки, загальноосвітні школи і школи-інтернати, навчальні заклади
Групові й фізкультурні майданчики 10
Майданчики для рухливих ігор зони відпочинку 10
Проїзди і підходи до корпусів і майданчиків 4
Санаторії, будівлі відпочинку
Під’їзд на територію 6
Проїзди і проходи до спальних корпусів, їдалень, кінотеатрів і подібних 4
будівель

34
 ДБН В.2.5-28:2018

Кінець таблиці 8.33
Середня горизонтальна
Освітлювані об’єкти
освітленість, лк
Центральні алеї паркової зони 4
Бокові алеї паркової зони 2
Майданчики зони тихого відпочинку й культурно-масового обслугову- 10
вання (майданчики масового відпочинку, майданчики перед відкритими
естрадами тощо)1)
Майданчики для настільних ігор, відкриті читальні 10
1) Освітленість столів для читання і настільних ігор приймається за нормами освітленості приміщень.

Таблиця 8.34 – Величина середньої горизонтальної освітленості територій парків, стадіонів
і виставок

Середня горизонтальна освітленість, лк
Освітлювані об’єкти Загальноміські Районні
Стадіони Виставки
парки сади
Головні входи 6 4 10 10
Допоміжні входи 2 1 6 6
Центральні алеї 4 2 6 10
Бокові алеї 2 1 4 6
Майданчики масового відпочинку, майданчики
перед театрами і кінотеатрами, виставковими
10 10 – 20
павільйонами і відкритими естрадами;
майданчики для настільних ігор
Зони відпочинку на територіях виставок – – – 10

Таблиця 8.35 – Величина середньої горизонтальної освітленості на рівні покриття вулиць і площ
сільських поселень

Середня горизонтальна
Освітлювані об’єкти
освітленість, лк
Головна вулиця, площі громадських і торгових центрів 4
Вулиці в житловій забудові:
– основній; 4
– другорядній (провулки); 2
– проїзд 2
Селищна дорога 2
Примітка 1. Середня освітленість основних проїздів на території садових товариств і дачних кооперативів
повинна бути 2 лк, решти проїздів – 1 лк.
Примітка 2. На території блоків господарських будівель і сараїв, які розташовані поза селищною зоною
сільських поселень середня освітленість проїздів між рядами споруд повинна бути 1 лк.

8.5.25 Величину освітленості ділянок автомобільних доріг, що проходять через сільські насе-
лені пункти, треба приймати як для вулиць категорії Б залежно від типу дорожнього покриття
відповідно до таблиці 8.25 або відповідно до 8.5.2.
8.5.26 Для пішохідних просторів класу П2 додатково нормується мінімальна напівциліндрична
освітленість, Енпц , що дорівнює 6 лк.

35

ДБН В.2.5-28:2018

8.5.27 Над кожним входом у будівлю або поруч з нею повинні бути встановлені світильники,
що забезпечують рівні середньої горизонтальної освітленості не менше ніж:
– на ділянці основного входу – 6 лк;
– запасного або технічного входу – 4 лк;
– на пішохідній доріжці біля основного входу в будівлю – 4 лк;
– біля запасного або технічного входу – 2 лк
8.5.28 На території відкритих ринків і торговельних ярмарків, на ділянках перед виставочними
комплексами, гіпер- і супермаркетами середня горизонтальна освітленість майданчиків, проїздів,
проходів між рядами павільйонів має бути не менше ніж 10 лк незалежно від їхньої категорії і
займаної площі.
Допускається збільшення освітленості до 30 лк для найбільш значущих об’єктів.
Відношення вертикальної освітленості до горизонтальної повинне бути не менше ніж 1:2. При
цьому вертикальна освітленість визначається в поперечній площині до осі проїзду на висоті 1,5 м,
горизонтальна освітленість – на рівні покриття.
Після закриття ринку або торговельного ярмарку допускається знижувати рівень середньої
горизонтальної освітленості до 4 лк. При цьому мінімальна освітленість не повинна бути менше
ніж 2 лк.
8.5.29 У проектах зовнішнього освітлення необхідно передбачати освітлення під’їздів до проти-
пожежних джерел води, якщо вони розташовані на неосвітлених частинах цих вулиць або проїздів.
Середня горизонтальна освітленість цих під’їздів повинна бути, лк:
– в містах і селищах міського типу – 2;
– у сільських населених пунктах – 1.
У проектах зовнішнього освітлення вулиць і доріг категорії А і Б слід передбачати освітлення
ділянок неосвітлених прилеглих вулиць і доріг (за нормами цих вулиць і доріг) завдовжки 100 м.
8.5.30 Щоб уникнути появи темних ділянок пішохідних зон Емін/Есер не повинне бути більше
між 1:4.
Освітлення пішохідних переходів
8.5.31 Освітлення наземних пішохідних переходів повинне в першу чергу забезпечити види-
мість пішоходів на проїзній частині для водіїв транспортних засобів. Вимоги до освітлення наземних
пішохідних переходів наведені в таблиці 8.36.
Таблиця 8.36 – Величини середньої і мінімальної освітленості для наземних пішохідних
переходів

Ег сер , не менше ніж Ег мін , не менше ніж
Комерційні й промислові зони 30 лк 15 лк
Житлові зони 20 лк 6 лк

8.5.32 При виділенні пішохідних переходів маячками або спеціальними світловими знаками на
кожній стороні й на центральному острівці їх треба встановлювати на висоті 2-3 м над проїзною
частиною.
Яскравість цих приладів повинна бути не менше ніж 300 кд/м. Припустима частота миготінь
40-60 спалахів за хвилину. Для попередження як водіїв, так і пішоходів рекомендується викорис-
товувати в зоні переходу контрастне за кольорами освітлення.
8.5.33 Значення середньої горизонтальної освітленості для підземних і надземних пішохідних
переходів наведені в таблиці 8.37.
8.5.34 У підземних пішохідних переходах повинні використовуватися світильники із захисним
кутом не менше ніж 15° або з дифузійними розсіювачами.

36
 ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця 8.37 – Величина середньої і мінімальної освітленості для підземних і наземних
пішохідних переходів

Середня горизонтальна
Об’єкт
освітленість, лк
Підземні пішохідні тунелі 75
Сходи підземних пішохідних тунелів увечері й вночі 20
Закриті пішохідні мостові переходи із прозорими стінами й стелею,
75
увечері й вночі
Сходові марші й оглядові майданчики закритих пішохідних мостових
50
переходів з прозорими стінами і стелею

Освітлення просторів на територіях житлових районів
8.5.35 Для будівель, розташованих на магістральних вулицях будь-якої категорії, світлотехнічні
вимоги визначаються, насамперед, за інтенсивністю руху транспорту по цих магістралях відповідно
до таблиці 8.27 з урахуванням норм пішоходів (див. таблицю 8.32).
8.5.36 У житлових кварталах треба враховувати, що пристрої зовнішнього освітлення повинні
естетично поєднуватися з просторовою структурою та історичною забудовою. Це стосується
форми й пропорцій світильників, кронштейнів й опор, висоти установки освітлювальних приладів.
8.5.37 На вулицях категорій А і Б зовнішнє освітлення всіх видів не повинне створювати на
вікнах житлових будинків вертикальну освітленість більшу ніж:
– 7 лк при нормі середньої яскравості проїзної частини 0,4 кд/м2;
– 10 лк при нормі 0,6-1,0 кд/м2;
– 20 лк при нормі 1,2-2,0 кд/м2.
Вертикальна освітленість на вікнах палат лікарень і спальних корпусів не повинна переви-
щувати 5 лк.
8.5.38 Для забезпечення сучасного дизайну вулиць необхідно приділяти увагу архітектурним
рішенням елементів освітлювального обладнання. Варто також, враховуючи ріст зелених насад-
жень, передбачити уникнення можливого екранування ними світлових потоків світильників.
8.5.39 У житлових мікрорайонах можливе використання настінних світильників або поздовжньо--
підвісної системи. Це забезпечує безперешкодний рух пішоходам і водіям, а також знижує капi-
тальні витрати.
8.5.40 При обладнанні житлових зон світними дорожніми знаками й вказівниками треба конт-
ролювати їхню яскравість для запобігання зниженню гостроти зору водіїв і зменшенню загального
естетичного враження. Максимально допустимі значення яскравості знаків і вказівників наведені в
таблиці 8.38.
Таблиця 8.38 – Максимально допустимі значення яскравості знаків і вказівників

Площа, що освітлюється, не більше ніж, м2 Яскравість, кд/м2
0,5 1000
2 800
10 600
Більше ніж 10 400

Освітлення автотранспортних тунелів
8.5.41 Транспортні зони тунелів, службово-технічні, допоміжні й інші притунельні приміщення
повинні мати стаціонарне робоче й аварійне освітлення.

37

ДБН В.2.5-28:2018

8.5.42 Робоче освітлення у транспортній зоні повинне створювати в денний і нічний час такі
умови видимості навколишнього оточення, за яких забезпечується необхідний ступінь безпеки й
зорової комфортності водія при проїзді по тунелю.
8.5.43 Робоче освітлення транспортної зони тунелю повинне передбачати денний і нічний
режими.
8.5.44 Нормування освітлення тунелів базується на понятті "відстань безпечного гальму-
вання" (ВБГ). Вихідні значення (ВБГ) залежно від швидкості руху транспортного засобу наведені в
таблиці 8.39.
Таблиця 8.39 – Вихідні значення ВБГ залежно від швидкості руху транспортного засобу

Швидкість руху, км/год 40* 60 80 100 120
Відстань безпечного гальмування, м 25 55 100 155 220
* Використовується на бокових в’їздах у тунель.
Примітка. Значення ВБГ відповідають уклону поздовжнього профілю дорожнього полотна в під’їзній зоні до
10 %. За уклоном 10 % і більше ніж значення ВБГ треба збільшити на 3 % під час спускання або
зменшити на 2,5% під час підйому на кожних 10 % уклону до в’їзного порталу.

8.5.45 За особливостями освітлення тунелі підрозділяються на довгі й короткі. За відсутності на
стадії проектування можливості визначити видимість рамки вихідного порталу рекомендується
користуватися даними про довжину тунелю і його кривизну в плані (таблиця 8.40), за якими
установлюється необхідність освітлення короткого тунелю в денному режимі і його рівень стосовно
рівня освітлення довгого тунелю. Усі основні вимоги, викладені нижче, стосуються довгих тунелів.
Освітлення коротких тунелів у денному режимі
Таблиця 8.40 – Радіуси кривих в’їзних ділянок тунелів різної довжини і рівень їх освітлення

Довжина тунелю, м Радіус кривої в’їзної ділянки в плані Освітлення в денному режимі
До 25 Будь-який
Не потрібно
Від 25 до 75 350 м і більше ніж
Менше 350 м
50 % рівень
Від 75 до 125 350 м і більше ніж
Менше 350 м
У повному обсязі
Більше ніж 125 Будь-який

8.5.46 Залежно від характеру руху (однобічний або двобічний) і інтенсивності транспортного
потоку по основному напрямку тунелі підрозділяються на три класи за освітленням відповідно до
таблиці 8.41.
Таблиця 8.41 – Класи тунелів в залежності від величини інтенсивності руху

Клас тунелю при інтенсивності руху, од./год./на смугу
Однобічний Двобічний
< 500 500-1500 > 1500 < 100 100-400 > 400
1 2 3 1 2 3
Примітка. За наявності факторів, що погіршують умови безпеки або комфортності руху в тунелі, наприклад,
наявність бічних в’їздів і виїздів, клас тунелю може бути підвищений на один ступінь за винятком
класу 3.

8.5.47 Середню горизонтальну освітленість дорожнього покриття проїзної частини міських
транспортних тунелів завдовжки більше ніж 60 м слід приймати в денному режимі відповідно до
таблиці 8.27, а ввечері і вночі – 50 лк.

38
 Таблиця 8.42 – Величина залежності середньої горизонтальної освітленості покриття проїзної частини від відстані до початку в’їзного порталу
тунелю

Середня горизонтальна освітленість, лк, покриття проїзної частини на відстані від початку в’їзного
Швидкість порталу, м
Довжина Система
руху,
тунелю, м освітлення 500 і
км/год 10-30 50 75 100 125 150 175 200 250 300 350 400 450
більше
60 500 250 100 50 – – – – – – – – – –
61-100 80 Зустрічна 600 500 300 100
100 750 750 500 200
60 1250 740 280 160 110 80 60 80 50 50 50 50 50 50
80 Зустрічна 1500 1500 1050 600 330 210 160 120 80 50 50 50 50 50
100 2000 2000 2000 1700 1300 940 530 360 195 120 90 80 50 50
Більше 100
60 2000 1200 500 250 180 120 90 80 50 50 50 50 50 50
80 Симетрична 2500 2500 1750 1000 530 340 220 180 115 80 65 50 50 50
100 3000 3000 3000 2550 2000 1400 900 580 300 200 140 110 80 50
Примітка. Хід зниження рівня освітленості послідовних ділянок в’їзної зони відповідає вимогам створення необхідних умов для адаптації зору водія, який
в’їжджає в тунель.

ДБН В.2.5-28:2018

39

ДБН В.2.5-28:2018

В тунелях завдовжки понад 100 м при значному екрануванні небосхилу над в’їзним порталом у
полі зору водія перед забудовою, природними височинами та іншими об’єктами, а також при
інтенсивності руху менше ніж 600 транспортних одиниць за годину слід знижувати максимальну
величину середньої горизонтальної освітленості на в’їзді на один ступінь з пропорційним зни-
женням решти освітленості в’їзної зони. Середня горизонтальна освітленість внутрішньої зони
тунелів повинна бути постійна і дорівнювати в усіх випадках 50 лк в тунелях з однобічним рухом – до
в’їзного порталу, а при русі в обох напрямках – між кінцями обох в’їзних зон.
У в’їзній зоні тунелів з однобічним рухом повинна використовуватися система "зустрічного
освітлення", а з рухом в обох напрямках – система "симетричного освітлення".
При довжині тунелю до 60 м середня горизонтальна освітленість повинна бути 50 лк в усіх
режимах.
Транспортні тунелі завдовжки понад 100 м повинні обладнуватися світловими покажчиками
запасних виходів і напрямків руху до них.
8.5.48 У денному режимі для полегшення зорової адаптації водіїв повинен бути забезпечений
плавний перехід від природного освітлення при в’їзді в тунель до істотно більше ніж низьких рівнів
штучного освітлення основної частини тунелю, а також зворотний перехід під час виїзду з нього.
Із цією метою в тунелі варто виділяти чотири зони яскравості: граничну, перехідну, внутрішню і
виїзну, а перед в’їзним порталом – під’їзну зону відповідно до рисунка 8.1. Яскравісний режим
і довжину кожної зони призначають з урахуванням проектної швидкості й інтенсивності руху
транспорту, довжини тунелю, його кривизни в плані й профілі, орієнтації в’їзного порталу відносно
сторін горизонту та міського довкілля.

Рисунок 8.1 – Схема розміщення зон яскравості тунелю

У нічному режимі весь тунель розглядається як єдина яскравісна зона.
У транспортних тунелях з однією стіною з відкритими прорізами, які займають більше ніж 0,25 %
її площі, а також у тунелях місцевого значення, призначених для проїзду транспорту, середня
горизонтальна освітленість покриття проїзної частини в денний час повинна відповідати вимогам
таблиці 8.27.
У транспортних тунелях будь-якого типу з криволінійною трасою радіусом у плані 350 м і менше
ніж в зоні в’їзду впродовж 75 м від порталу величина вертикальної освітленості стіни більшого
радіуса або стіни з прорізами на висоті 2 м від покриття проїзної частини повинна бути не менше
ніж: 0,5 величини горизонтальної освітленості при інтегральному коефіцієнті відбивання матеріалу
її облицювання 0,4-0,6 і не менше ніж 0,8 величини горизонтальної освітленості при інтегральному
коефіцієнті відбивання менше ніж 0,4. При будь-якому профілі тунелю у горизонтальній площині
величина вертикальної освітленості на стінах на висоті до 2 м у в’їзній зоні завдовжки не менше ніж
200 м від порталу повинна бути не менше ніж 0,5 величини горизонтальної освітленості покриття
проїзної частини.

40
 ДБН В.2.5-28:2018

Допускається передбачати автоматичне регулювання штучного освітлення в’їзної частини
тунелю залежно від рівня природної зовнішньої освітленості, починаючи від 10000 лк і нижче, на
підставі відношення величини штучної освітленості на початку в’їзду до природної 1:10 і збере-
ження зниження штучної освітленості в усій в’їзній зоні за таблицями 8.42 і 8.43.
Таблиця 8.43 – Середня горизонтальна освітленість покриття проїзної частини до в’їзної зони
різних типів тунелів

Середня горизонтальна освітленість покриття проїзної
Освітлювані об’єкти частини, лк, на відстані від початку в’їзного порталу, м
5 25 50 75 100 і більше ніж
Тунель місцевого значення 250 250 150 100 50
Тунель із прорізами в одній стіні 150 150 100 75 50

8.5.49 Основними характеристиками робочого освітлення транспортної зони тунелю в денному
й нічному режимі, регламентованими залежно від класу тунелю, є:
– зональний розподіл середньої яскравості дорожнього покриття й нижньої частини стін;
– рівномірність розподілу яскравості по полотну дороги й нижньої частини стін;
– показник, що характеризує сліпучу дію світлових приладів;
– миготіння світлових приладів (флікер-ефект).
8.5.50 Коефіцієнт запасу освітлювальної установки в транспортній зоні тунелю слід приймати
1,7 при двох чищеннях світильників за рік.
8.5.51 Порогова зона. Порогова зона відраховується від в’їзного порталу, її довжина прий-
мається такою, що дорівнює ВБГ. На першій половині зони величина середньої яскравості дорож-
нього покриття повинна бути постійною й не нижче значення, встановленого за формулою:
Lth > kL20 , (8.1)
де k – коефіцієнт, значення якого залежно від класу тунелю й ВБГ наведені в таблиці 8.44.
Таблиця 8.44 – Відстань безпечного гальмування залежно від класу тунелів

Клас Відстань безпечного гальмування, м
тунелю 60 і менше 80 100 120 140 160 і більше ніж
3 4,0 4,5 5,0 5,6 6,3 7,0
2 3,0 3,5 4,0 4,4 4,7 5,0
1 2,0 2,5 3,0 3,4 3,7 4,0
Примітка. Для бокових в’їздів у тунель при ВБГ менше ніж 55 м застосовується норма до 1,5 %.

Яскравість адаптації L20 визначається відповідно до додатка Й.
У другій половині зони середня по поперечному перерізі яскравість повинна лінійно спадати,
досягаючи до кінця зони 40 % від початкового значення.
Примітка. У тунелях, які мають при в’їзді ділянки з відкритими прорізами в стінах або перед в’їзним
порталом сонцезахисні екрани, гранична зона встановлюється від початку цих ділянок. У цьому разі розподіл
яскравості в граничній зоні визначається з урахуванням дії денного світла й повинен мати такий же характер,
як і при штучному освітленні.
8.5.52 Середня горизонтальна освітленість покриття проїздів під шляхопроводами та мостами
в темну пору доби повинна бути не менша 30 лк при довжині проїзду до 40 м, а при більшій довжині
приймається за нормами освітлення тунелів відповідно до 8.5.50.

41

ДБН В.2.5-28:2018

8.5.53 На під’їздах до місць заправлення паливом і зберігання транспорту, а також на відкритих
автостоянках на вулицях норми середньої горизонтальної освітленості повинні відповідати вимо-
гам таблиці 8.45.
Таблиця 8.45 – Норми середньої горизонтальної освітленості АЗС і відкритих автостоянок

Середня горизонтальна
Освітлювані об’єкти
освітленість, лк
Паливнозаправні пункти і автозаправні станції
Під’їзні шляхи з вулиць і доріг:
– категорій А і Б; 10
– категорії В 6
Місця заправки та зливу нафтопродуктів 20
Решта території, яка має проїзну частину 10
Стоянки, майданчики для зберігання рухомого складу
Відкриті стоянки на вулицях усіх категорій, а також платні поза вулицею 4
Відкриті стоянки у мікрорайонах 2
Проїзди між рядами гаражів боксового типу 4

8.5.54 Відношення максимальної освітленості до середньої повинне бути при величині серед-
ньої освітленості:
– більше ніж 6 лк – не більше ніж 3:1;
– від 4 до 6 лк – не більше ніж 5:1;
– менша 4 лк – не більше ніж 10:1.
8.5.55 Норми освітлення дозволяється підвищувати в найзначніших і значних містах, а також
містах-героях, історичних, курортних і портових містах:
а) на 0,2 кд/м2 – 0,4 кд/м2 – для освітлювальних установок вулиць, доріг і площ категорій А і
Б з удосконаленими типами покриттів;
б) до 20 лк – для освітлювальних установок непроїзних частин площ категорій А і Б, площ
перед заводами, головних входів на стадіони та виставки;
в) до 10 лк – для освітлювальних установок вулиць і доріг категорії Б з перехідними типами
покриттів і головних входів до загальноміських парків.
8.5.56 Перехідна зона. У перехідній зоні поздовжній розподіл середньої по поперечному пере-
різі яскравості дорожнього покриття Lth при віддаленні від граничної зони повинен мати плавно
спадаючий характер (рисунок 8.2). При цьому відношення Ltr Lth повинне бути не нижче значень,
обумовлених емпіричною кривою спаду яскравості перехідної зони:
-1 , 4
Ltr Lth = (3, 6 d v + 1, 9) , (8.2)

де d – відстань в глибині тунелю від початку перехідної зони, м;
v – швидкість руху, км/год.
Допускається східчастий розподіл яскравості Lth, при цьому кожен ступінь повинен бути не
нижче кривої спаду яскравості перехідної зони, а перепади яскравості при переході від ступеня до
ступеня не повинні перевищувати відношення 1:3. Кінець перехідної зони визначається місцем, де
яскравість Ltr спадає до 3-кратної величини середньої яскравості внутрішньої зони Lin.
У нерозділених тунелях (із зустрічним рухом) граничну й перехідну зони спід влаштовувати з
боку кожного порталу.

42
 ДБН В.2.5-28:2018

Пунктиром показаний приклад східчастої апроксимації цієї кривої.
Рисунок 8.2 – Крива спаду яскравості дорожнього покриття в перехідній зоні

8.5.57 Внутрішня зона. У внутрішній зоні (див. рисунок 8.1) регламентується постійний рівень
середньої яскравості дорожнього покриття Lіn, мінімально припустимі значення якої залежно від
класу тунелю й ВБГ наведені в таблиці 8.46.
Таблиця 8.46 – Мінімально допустимі значення середньої яскравості дорожнього покриття
у внутрішній зоні тунелів I – III класів

Клас Відстань безпечного гальмування, м
тунелю 60 і менше ніж 80 100 120 140 160 і більше ніж
3 2,0 3,0 4,0 4,8 5,4 6,0
2 1,5 1,7 2,0 2,5 3,2 4,0
1 0,6 0,6 0,6 0,8 1,2 1,5

8.5.58 Виїзна зона. Для тунелів класу 3 рекомендується, починаючи із ВБГ перед виїзним
порталом, влаштовувати зону, в якій середня по поперечному перерізу яскравість дорожнього
покриття Lех лінійно зростає, досягаючи за 20 м до виїзного порталу 5-кратного значення середньої
яскравості внутрішньої зони Lіп. Для тунелів класу 1 і 2 виїзна зона може не створюватися.
8.5.59 У нічний час допускається передбачати зниження рівня зовнішнього освітлення міських
вулиць, доріг і площ при нормованій середній яскравості більше ніж 0,4 кд/м2 або середній
освітленості більше ніж 4 лк шляхом відключення не більше ніж половини світильників, виключаючи
при цьому відключення підряд розташованих або без відключення світильників за допомогою
регулятора світлового потоку розрядних ламп високого тиску в установці до рівня не нижче 50 % її
нормованого рівня зовнішнього освітлення.
Допускається з метою одержання додаткової економії електроенергії у вечірній і ранковий
темний час доби знижувати регулятором рівень освітлення:
– на 30 % при зменшенні інтенсивності руху до 1/3 максимальної величини;

43

ДБН В.2.5-28:2018

– на 50 % при зменшенні інтенсивності руху до 1/5 максимальної величини.
На вулицях і дорогах при нормованих величинах середньої яскравості 0,2 кд/м2 або середній
освітленості 4 лк і менше ніж на пішохідних містках, автостоянках, пішохідних алеях і дорогах,
внутрішніх, службово-господарських і пожежних проїздах, а також на вулицях і дорогах сільських
поселень часткове або повне відключення освітлення в нічний час не допускається.
8.5.60 На вулицях, дорогах і транспортних зонах площ категорій А і Б показник засліпленості
для освітлювальних установок не повинен перевищувати 150 лк.
Для освітлювальних установок вулиць і доріг категорії В, а також освітлювальних установок,
рівень освітлення яких регламентується нормами горизонтальної і напівциліндричної освітленості,
найменша висота розташування світильників за умов обмеження засліпленості повинна прийма-
тися відповідно до таблиці 8.9.
8.5.61 В установках зовнішнього освітлення слід використовувати світильники з розрядними
джерелами світла високого тиску, в тому числі для установок освітлення вулиць і доріг з транс-
портним рухом – переважно з натрієвими лампами високого тиску.
8.5.62 Висота розміщення світлових приладів на вулицях, дорогах і площах з трамвайним і
тролейбусним рухом повинна відповідати чинним нормативним документам на трамвайні і тро-
лейбусні колії.
8.5.63 У транспортних тунелях повинні застосовуватися світильники із захисним кутом не
менше ніж 10°. Сила світла світильників в площині, паралельній осі проїзної частини, не повинна
перевищувати під кутом 75°; 80°; 85° і 90° відповідно 50 кд, 20 кд, 10 кд і 0 кд на 1000 лм.
Висота розташування світильників на стінах тунелю повинна бути не менше ніж 4 м.
8.5.64 В пішохідних тунелях повинні використовуватися світильники із захисним кутом не
менше ніж 15° або з дифузними та призматичними розсіювачами:
– з лампами ДНАТ (ДНАС) потужністю до 110 Вт;
– з лампами ДРІ потужністю 70 Вт;
– з лампами ДРЛ потужністю до 125 Вт;
– з люмінесцентними лампами сумарної потужності до 80 Вт;
– протяжні світловоди з лампами потужністю до 400 Вт.
8.6 Зовнішнє архітектурне освітлення будівель і споруд
8.6.1 Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час достатню види-
мість і виразність найважливіших об’єктів і підвищувати комфортність світлового середовища
міста. Установки архітектурного освітлення не повинні засліплювати водіїв транспорту і пішоходів.
8.6.2 Яскравість фасадів будівель, споруд, монументів і елементів ландшафтної архітектури
залежно від їх значущості, місця розташування та переважаючих умов їх зорового сприйняття в
місті слід приймати відповідно до таблиці 8.47.
8.6.3 При проектуванні устаткування архітектурного освітлення розрахункові коефіцієнти від-
бивання поверхні фасадів освітлюваних об’єктів приймаються за даними натурних вимірювань або
відповідно до таблиці 8.48.

44
 ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця 8.47 – Величина яскравості архітектурних об’єктів різних категорій міського простору

Заливальне і
Зали- акцентоване
Локалізо-
вальне освітлення,
ване
Категорія Місце розташування освітлення, середня
освітлення,
міського об’єкта Освітлюваний об’єкт середня яскравість
середня
простору освітлення яскравість акцентова-
яскравість
фасаду Lф, ного світлом
2 L, кд/м2
кд/м елемента Le,
кд/м2
Площі столичного Пам’ятки архітектури
центру, зони загально- національного значення,
міських домінант великі цивільні будівлі, 100 30 10
монументи і домінантні
об’єкти
Магістральні вулиці і Пам’ятки архітектури,
А площі загальноміського історії і культури, будівлі,
8 25 8
значення споруди і монументи
міського значення
Парки, сади, бульвари, Визначні будівлі, спо-
сквери і пішохідні руди, пам’ятки і мону-
5 15 5
вулиці загальноміського менти, унікальні
значення елементи ландшафту
Площі окружних і Пам’ятки і монументи,
районних громадських будівлі і споруди окруж-
7 20 8
центрів ного і районного
значення
Магістральні вулиці Те саме
Б і площі окружного і 5 15 5
районного значення
Парки, сади, сквери, Те саме і характерні
бульвари і пішохідні елементи ландшафту
3 10 3
вулиці окружного і
районного значення
Вулиці і площі, Пам’ятки і монументи,
пішохідні дороги визначні будівлі і 5 10 3
В місцевого значення споруди
Сади, сквери, бульвари Те саме і характерні
3 8 3
місцевого значення елементи ландшафту
Примітка 1. Яскравість домінантних об’єктів, які оглядаються з відстані більше ніж 300 м, допускається
збільшувати до 50 %.
Примітка 2. При розташуванні об’єкта освітлення в оточенні простору, який не освітлюється, норму яскра-
вості допускається зменшувати до 50 %.

45

ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця 8.48 – Розрахункові коефіцієнти відбивання поверхні фасадів освітлюваних об’єктів

Середньозважений
Матеріали поверхні або колір фасаду коефіцієнт відбиття
матеріалу поверхні
Білий: атмосферостійкі фасадні фарби, гіпс, керамічна плитка, матовий
0,7
алюміній, нержавіюча сталь тощо
Світлий: фарби, мармур, білий камінь (вапняк, доломіт, піщаник), бетон і
декоративні штукатурки на білому цементі та світлих наповнювачах, кера- 0,6
мічні плитки, силікатна цегла, латунь матова, травертин, черепашник тощо
Середньо-світлий: фарби, мармур, камінь (туф, піщаник, вапняк), бетон,
0,5
кольорові штукатурки, керамічна цегла, блоки, плитка, дерево (дошки) тощо
Темний: фарби, мармур, граніт, глиняна цегла, декоративні штукатурки і
0,3
керамічні плитки, потемніле дерево, мідь, листя дерев тощо
Чорний: фарби, камінь (габро, лабрадорит, діорит, базальт, граніт), чавун,
0,15
платинована бронза, декоративні штукатурки, листя дерев тощо

8.6.4 При рівномірному заливальному освітленні фасаду відношення максимальної освітле-
ності до мінімальної повинно бути не більше ніж 3:1, а на рельєфних та багатокольорових фаса-
дах – до 5:1. При цьому максимальна освітленість повинна створюватись на основних компози-
ційно-пластичних елементах.
8.6.5 При нерівномірному заливальному освітленні фасаду відношення максимальної і мінi-
мальної освітленості у межах освітлюваної зони приймається не менше ніж 10:1 і не більше ніж 3:1,
при цьому максимальна освітленість створюється на акцентованому світлом елементі.
8.6.6 При проектуванні світлових архітектурних ансамблів відповідно до таблиці 8.31 вибира-
ється яскравість головного фасаду домінуючого об’єкта. Середня яскравість освітлюваних фасадів
інших пов’язаних з ним об’єктів єдиного ансамблю повинна бути, як правило, знижена не менше
ніж як на два ступені.
8.6.7 Об’ємні монументи, пам’ятники, малі архітектурні форми, що мають всебічний огляд, слід
освітлювати з двох-трьох сторін з чітко вираженим основним спрямуванням світлового потоку, який
визначає розрахункову площину, яка композиційно повинна бути зв’язана з головним спряму-
ванням сприйняття об’єкта.
8.6.8 В освітлювальних приладах архітектурного освітлення слід використовувати розрядні або
світлодіодні джерела світла. При локальному підсвічуванні допустимо використання галогенних
ламп, а також джерел хроматичного випромінювання або кольорових світлофільтрів.
8.6.9 Для освітлення об’єктів, які мають "холодні" кольорові відтінки поверхонь, і зелених
насаджень слід використовувати розрядні або світлодіодні джерела світла з кольоровою темпе-
ратурою більше ніж 4000 К. Для освітлення об’єктів, які пофарбовані в "теплі" кольори, викорис-
товуються джерела світла з кольоровою температурою до 3500 К. При освітленні поліхромних
об’єктів, особливо декоративно-образотворчих елементів на фасадах (мозаїчні і мальовничі панно
та фризи, кахлі, кольорові рельєфи і скульптури, графіті тощо), слід використовувати джерела
білого світла із загальним індексом кольоропередавання Rа не менше ніж 80. При художньо-деко-
ративному освітленні об’єктів ландшафтної архітектури допускається використання джерел кольо-
рового світла.
8.6.10 Прилади архітектурного освітлення повинні розташовуватися так, щоб їх вихідні отвори
не потрапляли в поле центрального зору водіїв і пішоходів на головних напрямках руху або
екранувалися світлозахисними пристроями.

46
 ДБН В.2.5-28:2018

8.6.11 Коефіцієнт запасу при проектуванні установок архітектурного освітлення повинен прий-
матися залежно від орієнтування світлового отвору освітлювального приладу, в якому застосо-
вується джерело світла: при розрядних лампах Kз = 1,5, якщо скло приладу орієнтовано вер-
тикально або в нижню півсферу (в межах кута 90° – 270°) і Kз = 1,7 при орієнтуванні скла у верхню
півсферу; світлодіодні відповідно Kз = 1,3 і 1,5.
8.7 Освітлення вітрин
8.7.1 Середня освітленість у вертикальній площині при загальному освітленні вітрини на висоті
1,5 м від рівня тротуару повинна відповідати таблиці 8.49. Освітленість акцентованого освітлення
разом із загальним не повинна перевищувати величин, наведених у таблиці 8.49.
Таблиця 8.49 – Середня освітленість у вертикальній площині різних категорій вулиць і площ

Категорія Середня освітленість у Сумарна освітленість у вертикальній площині
вулиць, площ вертикальній площині, лк (загальне і акцентоване освітлення), лк, не більше ніж
А 300 1000
Б 200 750
В 100 500
Примітка 1. Площа акцентованого освітлення складає не більше ніж 20 % площі вітрини.
Примітка 2. Для вітрин, в яких виставлені переважно темні товари, рівень освітленості підвищений на один
ступінь за шкалою освітленості, для вітрин із світлим товаром освітленість може бути знижена
на один ступінь.

8.7.2 Для освітлення вітрин слід використовувати світлодіодні освітлювальні прилади, прилади
з розрядними джерелами світла і галогенними лампами. Джерела світла вибираються з ураху-
ванням вимог до кольоророзрізнення відповідно до таблиці 8.50.
Таблиця 8.50 – Кольорові характеристики джерел світла

Колірні характеристики джерела світла
Вид товару
Тк, К Rа
Тканини, галантерея, парфумерія, іграшки, книги, 2800-5000 80 і більше ніж
взуття, головні убори, хутро
Електротовари, посуд, господарські та канцелярські 2800-3200 70 і більше ніж
товари, бакалія, хліб
М’ясні, молочні, гастрономічні продукти, овочі, фрукти, 2800-3500 80 і більше ніж
кондитерські вироби
Рибні продукти 4000-6500 80 і більше ніж

8.7.3 Освітлювальні прилади повинні бути встановлені так, щоб їх вихідні отвори або відбиті від
виставлених товарів відблиски не потрапляли в центральне поле зору водіїв і пішоходів, які
перебувають на відстані не менше ніж 1 м від скла вітрини.
8.8 Рекламне освітлення
8.8.1 Рекомендована і найбільша допустима середня яскравість, а також максимально допус-
тима яскравість окремих ділянок рекламних панелей і щитів залежно від їх площі і розташування
відносно очей водіїв наведені в таблиці 8.51. Максимальна яскравість визначається як габаритна
для найбільш яскравих ділянок площею (0,2 ґ 0,2) м як в рекламних панелях, в яких джерела світла
розташовані всередині в огорожі із світлорозсіювальних матеріалів, так і в рекламних щитах, які
освітлюються зовні світловими приладами.

47

ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця 8.51 – Рекомендовані і найбільш допустимі величини середньої яскравості для
рекламних об’єктів

Яскравість рекламної панелі або щита, кд/м2,

Висота розташу вання
при категорії вулиці

об’єкта h1), м
А Б В
Розташування Площа

максимальна2)

максимальна2)

максимальна2)
середня середня середня
рекламної панелі об’єкта S,

рекомендо-

рекомендо-

рекомендо-
м2

допустима

допустима

допустима
найбільша

найбільша

найбільша
або щита

вана

вана

вана
Поперек осі вулиці: < 23) 75 150 1000 50 125 750
SЈ2
– поза проїзною час- і 3,5 100 250 1500 75 200 1000
тиною при площі S
об’єкта, м2, та його 2<S<6 75 200 1000 50 125 750
30 100 500
висоті h, м, над 6 < S Ј 12 Ј 3,5 75 150 1000 50 85 750
проїзною частиною S > 12 75 125 750 50 75 500
будь-яка >5 75 125 500 50 100 400
Вздовж осі вулиці, а
також на фасаді або
покрівлі будівлі при будь-яка >3 200 500 2500 150 400 2000 100 300 750
будь-якій орієнтації
рекламного об’єкта
1) Висота відраховується від рівня проїзної частини до нижньої кромки рекламного об’єкта.
2) Максимальна яскравість у найбільш яскравому місці об’єкта визначається як габаритна для ділянки

площею (0,2 ґ 0,2) м2.
3) При розташуванні рекламних об’єктів на висоті менше ніж 2 м відстань від бордюру до найближчої бокової

кромки об’єкта повинна бути більше ніж 2 м.

8.8.2 Рівні сумарного освітлення вікон житлових будинків і палат лікувальних закладів світло-
вими приладами архітектурного, рекламного і зовнішнього освітлення не повинні перевищувати
величину середньої вертикальної освітленості, яка вказана в 8.7.1.
8.8.3 При встановленні світлового динамічного рекламного устаткування дозволяється за
відсутності прямої видимості його впливу в точці встановлення на відстані 1 м від геометричного
центру вікон житлової будівлі, палат лікувальних закладів, палат та соціальних кімнат об’єктів
соціального забезпечення.
Кутовий розмір динамічних рекламних світлових установок, які можна бачити з місця на відстані
1 м від геометричного центру вікон будівлі, палат лікувальних закладів, палат та соціальних кімнат
об’єктів соціального забезпечення, не повинен бути вищим ніж 2°.
В денний час яскравість рекламного відеоекрана не обмежується. Ввечері та вночі макси-
мально допустима яскравість відеоекрана не повинна бути вища ніж 3000 кд/м2.
8.9 Аварійне освітлення
8.9.1 Аварійне освітлення поділяється на:
– евакуаційне освітлення;
– резервне освітлення.
Евакуаційне освітлення підрозділяється на: освітлення шляхів евакуації, антипанічне освіт-
лення і освітлення зон підвищеної небезпеки.
8.9.2 Аварійне освітлення підключається до джерела живлення, не залежного від джерела
живлення робочого освітлення.

48
 ДБН В.2.5-28:2018

Індекс кольоропередавання Ra застосовуваних джерел світла для аварійного освітлення
повинен бути не менше ніж 40.
8.9.3 Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати безпечний вихід людей з приміщення в
разі надзвичайної події, наприклад, відмова робочого освітлення, пожежа тощо.
8.9.4 Освітлення шляхів евакуації має забезпечувати створення прийнятних візуальних умов
для евакуації людей з будівлі, а для місць виконання робіт зовні будівлі – у безпечне місце,
створюючи при цьому умови для надійного виявлення засобів безпеки і обладнання для пожежо-
гасіння.
Освітлення шляхів евакуації має забезпечувати протягом не менше 1 год.:
– 50 % нормованої освітленості через 5 с після порушення живлення робочого освітлення;
– 100 % нормованої освітленості через 60 с.
Освітлення шляхів евакуації в приміщеннях або місцях виконання робіт поза будинками має
бути:
– перед кожним евакуаційним виходом;
– в коридорах і проходах по шляхах евакуації;
– в місцях зміни (перепаду) рівня підлоги або покриття;
– на сходах кожен марш повинен бути освітлений прямим світлом, особливо верхня і нижня
сходинки;
– в зоні кожної зміни напрямку шляху;
– на перетині проходів і коридорів;
– перед кожним пунктом медичної допомоги;
– в місцях розміщення засобів екстреного зв’язку;
– в місцях розміщення первинних засобів пожежогасіння;
– в місцях розміщення плану евакуації;
– зовні перед кожним кінцевим виходом з будівлі.
8.9.5 Антипанічне освітлення (освітлення площ приміщень розміром більше 60 м2, в яких може
бути 30 та більше людей) має забезпечувати прийнятні візуальні умови для запобігання паніки,
безпечного руху людей в напрямку шляхів евакуації і видимість будь-яких перешкод заввишки до
2 м над площиною руху людей.
Антипанічне освітлення має забезпечувати протягом не менше 1 год:
– 50 % нормованої освітленості через 5 с після порушення живлення робочого освітлення;
– 100 % нормованої освітленості через 60 с.
8.9.6 Освітлення зон, де здійснюються операції з високим рівнем ризику, має забезпечувати
безпеку людей, залучених в процес, пов’язаний з потенційною загрозою їхньому здоров’ю і життю, і
створювати умови щодо належного припинення робіт.
Мінімальну тривалість освітлення визначають часом, при якому існує небезпека для людей.
Освітлення повинне забезпечувати 100 % рівня нормованої освітленості постійно або перерива-
тися не більше ніж на 0,5 с.
Норми евакуаційного освітлення повинні мати значення, вказані в таблиці 8.52.
Таблиця 8.52 – Норми евакуаційного освітлення

Освітленість Emin Нерівномірність
Види, об’єкти евакуаційного освітлення на горизонтальній Emax / Emin освітленості,
поверхні, лк, не менше не більше
Освітлення шляхів евакуації шириною до 2 м1):
– по осі проходу 1,0 40:1
– по проходу 0,52) 40:1
Антипанічне освітлення 0,53) 40:1

49

ДБН В.2.5-28:2018

Кінець таблиці 8.52
Освітленість Emin Нерівномірність
Види, об’єкти евакуаційного освітлення на горизонтальній Emax / Emin освітленості,
поверхні, лк, не менше не більше
Освітлення зон підвищеної небезпеки
(не менше 10 % норми освітленості робочого 15 10:1
освітлення)
Освітлення сходових маршів у будівлях з
постійним перебуванням маломобільних груп 5 40:1
населення та дітей дошкільного віку
Поблизу пункту першої допомоги, місця з проти-
пожежним обладнанням, місця розміщення
плану евакуації, місця включення аварійної
5 40:1
сигналізації перед кожним евакуаційним
виходом, зовні перед кожним евакуаційним
виходом з будівлі
1) Розмір широких проходів визначають як суму двометрових смуг.
2) На смузі розміром не менше 50 % ширини проходу, симетрично розташованої щодо осі проходу.
3) На всій вільній поверхні, крім смуги шириною 0,5 м уздовж межі поверхні.

8.9.7 Засліплення, створюване світильниками аварійного освітлення, повинне бути обмежене
граничними значеннями сили світла світильника в зоні засліпленості.
Примітка. Високий контраст між яскравою освітлювальною поверхнею світильника і навколишньою
поверхнею може викликати засліплення і стати причиною поганого розрізнення перешкод і знаків безпеки
на шляху евакуації.
Для горизонтальних шляхів евакуації сила світла світильників аварійного освітлення в межах
кутів від 60° до 90° в нижній півсфері щодо вертикалі при всіх азимутальних кутах (див. рисунок
8.3, а) повинна бути не більше значень, зазначених в таблиці 8.53.
Для інших шляхів евакуації і відкритих просторів сила світла світильників аварійного освітлення
при будь-яких кутах в нижній півсфері (див. рисунок 8.3, b) повинна бути не більше значень,
зазначених в таблиці 8.53.

a b
Рисунок 8.3 – Зони засліплення (а – для горизонтальних шляхів евакуації;
b – для відкритих просторів і інших шляхів евакуації)

50
 ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця 8.53 – Сила світла світильників аварійного освітлення горизонтальних шляхів евакуації

Сила світла світильників аварійного освітлення, кд, не більше
Висота встановлення
світильників h, м Для шляхів евакуації і
Для зон підвищеної небезпеки
антипанічне освітлення
h < 2,5 500 1000
2,5 < h < 3,0 900 1800
3,0 < h < 3,5 1600 3200
3,5 < h < 4,0 2500 5000
4,0 < h < 4,5 3500 7000
h > 4,5 5000 10000

8.9.8 Значення освітленості резервного освітлення повинно бути не менше 30 % значення
нормованої освітленості для загального робочого освітлення. Резервне освітлення повинно забез-
печувати:
– 50 % рівня нормованої освітленості не більше ніж через 15 с після порушення живлення
робочого освітлення;
– 100 % рівня нормованої освітленості не більше ніж через 60 с, якщо інше не встановлено
спеціальними нормами.
8.9.9 Для аварійного освітлення (освітлення безпеки і евакуаційного) слід застосовувати:
а) світлодіодні джерела світла;
б) люмінесцентні лампи – у приміщеннях з мінімальною температурою повітря не менше ніж
5 °С і за умови живлення ламп в усіх режимах напругою не нижче 90 % номінальної; допускається
застосування люмінесцентних світильників із спеціальними лампами та схемами їх підключень, що
забезпечують їх нормальну роботу за температури повітря мінус 15 °С;
в) розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання
як в гарячому стані, після короткочасного вимкнення живлення, так і в холодному стані;
Примітка. Для акцентування шляхів евакуації додатково можуть застосовуватися фосфоресцентні
знаки.
8.9.10 Світлові покажчики (знаки безпеки) встановлюються:
– над кожним евакуаційним виходом;
– на шляхах евакуації, однозначно вказуючи напрямки евакуації;
– для позначення поста медичної допомоги, пожежного поста;
– для позначення місць розміщення первинних засобів пожежогасіння;
– для позначення місць розміщення засобів екстреного зв’язку та інших засобів, призначених
для оповіщення про надзвичайну подію.
8.9.11 Значення яскравості будь-якої частини поверхні кольорових знаків безпеки повинно
бути не менше 2 кд/м2 в усіх напрямках.
Визначення відстані розрізнення евакуаційного знака безпеки виконується згідно з додатком А2.
При цьому знаки повинні розташовуватися на відстані не більше ніж 25 м один від одного, а також в
місцях повороту коридору. Додатково повинні бути відмічені покажчиками виходи з коридорів і
рекреацій, які примикають до вищезгаданих приміщень. Світлові покажчики повинні встановлю-
ватися на висоті не нижче ніж 2 м від підлоги.
8.9.12 Значення яскравості будь-якої зони кольорової поверхні знаків безпеки в умовах задим-
лення має бути не менше 10 кд/м2.
У приміщеннях, де можливе задимлення, світильники аварійного освітлення повинні бути
розміщені на відстані не менше 0,5 м від стелі, а евакуаційні знаки безпеки на висоті не більше 0,5 м
від підлоги. Знаки безпеки з зовнішнім підсвічуванням не застосовують.

51

ДБН В.2.5-28:2018

8.9.13 Живлення світлових покажчиків в нормальному режимі повинно проводитися від дже-
рела, незалежного від джерела живлення робочого освітлення; в аварійному режимі перемикатися
на живлення від третього незалежного джерела, наприклад, – вбудованої в світильник акумуля-
торної батареї.
Тривалість роботи світлових покажчиків повинна бути не менше ніж 1 год.
8.9.14 Освітлювальні прилади аварійного освітлення (безпеки, евакуаційного) допускається
передбачати такими, що світять та вмикаються одночасно із освітлювальними приладами нор-
мального освітлення (освітлювальними приладами робочого освітлення), і непостійної дії, що
вмикаються автоматично при порушенні живлення нормального освітлення в даній зоні.
8.10 Аварійне освітлення автотранспортних тунелів
8.10.1 У транспортній зоні тунелів завдовжки більше ніж 125 м повинно бути передбачено
евакуаційне освітлення зон підвищеної небезпеки, призначене для забезпечення необхідних умов
видимості для виїзду транспорту з тунелю під час аварійного вимкнення робочого освітлення.
Освітлення забезпечується живленням частини світильників (або по одній з ламп багатолам-
пових світильників) робочого освітлення від незалежного джерела і повинно створювати середню
освітленість на дорожньому покритті транспортної зони не менше ніж 10 лк, а освітленість в
будь-якій його точці – не менше ніж 2 лк.
Освітлення має забезпечувати стовідсоткову нормовану освітленість через 0,5 с після пору-
шення живлення робочого освітлення.
Світильники для освітлення зон підвищеної небезпеки повинні мати ступінь захисту від впливу
навколишнього середовища не менше IP 65 і клас захисту від ураження електричним струмом I
або II за [12].
8.10.2 Для тунелів завдовжки 300 м і більше ніж на додаток до висвітлення зон підвищеної
небезпеки має бути передбачено освітлення шляхів евакуації транспортної зони, призначене для
евакуації людей з тунелю в аварійній ситуації шляхом створення необхідних умов видимості шляхів
евакуації за допомогою спеціальних світлових покажчиків та евакуаційних світильників.
8.10.3 Для освітлення шляхів евакуації рекомендується встановлювати евакуаційні світиль-
ники, які повинні розташовуватися не вище 2 м від рівня тротуару і створювати освітленість на
шляхах евакуації не менше ніж 0,5 лк. Рівномірність освітлення Еmin/Еmax повинна бути не менше
ніж 1:40.
Над евакуаційними виходами з тунелю на висоті від 2,1 до 2,2 м від рівня підлоги повинні бути
встановлені евакуаційні світильники, які здатні забезпечити освітленість не менше ніж 0,5 лк на
рівні підлоги перед дверима евакуаційного виходу.
8.10.4 Світлові покажчики (знаки безпеки) з позначенням напрямку шляхів евакуації слід
встановлювати на стінах тунелю з боку евакуаційних виходів на висоті 0,5 м над рівнем евакуа-
ційного тротуару на відстані не більше ніж 25 м один від одного.
Покажчики напрямку шляхів евакуації можуть бути статичними або динамічними.
Статичні покажчики мають бути включені постійно і вказувати напрям до найближчого евакуа-
ційного виходу. Такі покажчики можуть мати додаткову світлову інформацію про відстань до
в’їзного та виїзного порталів тунелю.
Динамічні покажчики напрямку шляхів евакуації рекомендується встановлювати при протяж-
ності закритої частини тунелю понад 1000 м.
8.10.5 Світлові покажчики "ВИХІД" встановлюються над дверима евакуаційних виходів на
висоті 2,1-2,2 м від рівня підлоги. Покажчики "ВИХІД" повинні бути постійно увімкненими.
8.10.6 Живлення евакуаційних світильників і світлових покажчиків в транспортній зоні тунелю
в нормальному режимі здійснюється від джерела, не залежного від мережі робочого освітлення,
а в аварійному режимі – від третього незалежного джерела, для чого має бути передбачене
автоматичне перемикання на живлення від акумуляторних батарей або іншого призначеного для
цієї мети джерела.

52
 ДБН В.2.5-28:2018

Тривалість роботи евакуаційного освітлення в аварійному режимі повинна бути достатньою
для евакуації людей з тунелю, але не менше ніж 1 год.
Евакуаційні світильники і світлові покажчики в транспортній зоні тунелю повинні мати ступінь
захисту від впливу навколишнього середовища не менше IP 66 і клас захисту від ураження
електричним струмом I або II.
8.10.7 У при тунельних спорудах має бути передбачено аварійне освітлення, що включає в
себе освітлення шляхів евакуації та резервне освітлення.
Резервне освітлення призначене для продовження роботи так само, як і при робочому освіт-
ленні. Резервне освітлення слід встановлювати в технічних приміщеннях з обладнанням, що
забезпечує функціонування тунелю, таких як центральний диспетчерський пост, електрощитові,
вентиляційні, насосні тощо.
При проектуванні аварійного освітлення притунельних споруд, службово-технічних та допо-
міжних приміщень тунелю слід керуватися діючими вимогами до аварійного освітлення.
8.11 Охоронне та чергове освітлення
8.11.1 Охоронне освітлення (за відсутності спеціальних технічних засобів охорони) має перед-
бачатися уздовж кордонів територій, що охороняються у нічний час. Освітленість повинна бути
не менше ніж 0,5 лк на рівні землі в горизонтальній площині або на рівні 0,5 м від землі на одному
боці вертикальної площини, перпендикулярної до лінії кордону.
При використанні для охорони спеціальних технічних засобів величину освітленості треба
приймати згідно з завданням на проектування охоронного освітлення.
Для охоронного освітлення можуть використовуватися будь-які джерела світла, окрім випадків,
коли охоронне освітлення функціонує ненормально і автоматично вмикається від дії охоронної
сигналізації або інших технічних засобів.
У таких випадках повинні застосовуватися:
– світлодіодні джерела світла;
– КЛЛ з електронним ПРА;
– розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого запалювання і швидкого повторного
запалювання як в гарячому стані після короткочасного відключення, так і в холодному стані
швидкого пуску;
– лампи розжарювання при неможливості використання інших джерел світла.
8.11.2 Область застосування, величини освітленості, рівномірність та вимоги до якості для
чергового освітлення не нормуються.

53

ДБН В.2.5-28:2018

ДОДАТОК А

(обов’язковий)
А.1 Визначення розряду робіт для відстані від об’єкта розрізнення до очей
працюючого понад 0,5 м
Для відстані від об’єкта розрізнення до очей працюючого понад 0,5 м розряд робіт за таблицею
слід встановлювати з урахуванням кутового розміру об’єкта розрізнення, визначеного відношенням
мінімального розміру об’єкта розрізнення a до відстані від цього об’єкта до очей працюючого l:

Розряд зорової роботи Межа відношення a l
I Менше 0,3 Ч 10–3
II Від 0,3 Ч 10–3 до 0,6 Ч 10–3
III Понад 0,6 Ч 10–3 до 1 Ч 10–3
IV Понад 1 Ч 10–3 до 2 Ч 10–3
V Понад 2 Ч 10–3 до 10 Ч 10–3
VI Понад 10 Ч 10–3

А.2 Визначення відстані розрізнення для світлових показників (знаків безпеки)
Вертикальний розмір поля піктограми світлових показників (знаків безпеки) в залежності від
відстані розрізнення знака визначаються за формулою:
h =l Z ,
де l – відстань розрізнення;
h – мінімальна висота знака;
Z – коефіцієнт, що дорівнює 100 для знаків освітлених ззовні та 200 – для знаків освітле-
них зсередини

Рисунок А.1 – Визначення відстані розрізнення знака безпеки

54
 ДБН В.2.5-28:2018

ДОДАТОК Б

(обов’язковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ЕКВІВАЛЕНТНОГО РОЗМІРУ ПРОТЯЖНИХ ОБ’ЄКТІВ РОЗРІЗНЕННЯ

Для протяжних об’єктів розрізнення завдовжки а > 2b, де b – ширина об’єкта, розряд зорових
робіт визначається за еквівалентним розміром об’єкта. В інших випадках розряд зорових робіт
визначається за мінімальним розміром об’єкта розрізнення.
Якщо відстань від ока до об’єкта менше 500 мм, еквівалентний розмір визначається за номо-
грамою, наведеною на рисунку Б.1.
Якщо відстань від ока до об’єкта більше 500 мм, еквівалентний розмір визначається за номо-
грамою, наведеною на рисунку Б.2.
Перетворення лінійних розмірів об’єкта розрізнення (в міліметрах) в кутові (в кутових хвилинах)
при використанні номограми, наведеної на рисунку Б.2, здійснюється за формулою:
a = 60arctg( x l) , (Б.1)
де x – розмір об’єкта, мм;
l – відстань від очей до об’єкта, мм.
Перетворення одержаного за номограмою еквівалентного розміру із кутових розмірів (кутових
хвилин) в лінійні (міліметри) здійснюється за формулою:
x = l tg(a 60) , Б.2)

Рисунок Б.1 – Номограма для визначення еквівалентного розміру протяжних об’єктів
розрізнення при відстані від ока до об’єкта до 500 мм

55

ДБН В.2.5-28:2018

Рисунок Б.2 – Номограма для визначення еквівалентного розміру протяжних об’єктів
розрізнення при відстані від ока до об’єкта понад 500 мм

56
 ДБН В.2.5-28:2018

ДОДАТОК В

(обов’язковий)

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

1 Загальні положення
В ОУ штучного освітлення протягом часу експлуатації відбувається зниження освітленості в
результаті:
1) спаду світлового потоку ламп внаслідок їх старіння (ресурс);
2) виходу з ладу ламп протягом терміну експлуатації;
3) забруднення оптичної системи світильників;
4) забруднення світлопрозорих поверхонь джерел світла;
5) спаду ККД світильників внаслідок старіння світловідбиваючих і світлопрозорих матеріалів
світильників (вплив УФ на полімери),
що враховується в світлотехнічних розрахунках введенням коефіцієнта запасу Kз, який пов’я-
заний з використовуваним Міжнародною комісією з освітлення (CIЕ) коефіцієнтом експлуатації MF
(Maintenance Factor), наступним чином:
Kз = 1/MF. (В.1)
Нижче наведені основні положення стандарту CIЕ 97:2005 "Guide on the maintenance of in-
door electric lighting systems" з визначення коефіцієнта експлуатації внутрішніх освітлювальних
установок.
Коефіцієнт експлуатації визначається як відношення середньої освітленості на робочій по-
верхні протягом певного періоду експлуатації освітлювальної установки до початкової середньої
освітленості, отриманої при тих же самих умовах для тієї ж установки:
MF = Em / Ein , (В.2)
де Em – освітленість в певний період експлуатації;
Ein – початкова освітленість.
Для використання в світлотехнічних розрахунках коефіцієнт експлуатації обчислюється, як:

MF = LLMF · LSF · LMF · RSMF, (В.3)

де LLMF – коефіцієнт зниження світлового потоку лампи;
LSF – коефіцієнт живучості ламп (частина від повної кількості встановлених ламп, які про-
довжують працювати в даний момент за певних умов);
LMF – коефіцієнт експлуатації світильника;
RSMF – коефіцієнт експлуатації поверхонь приміщення.
2. Методика визначення коефіцієнта експлуатації
Величина кожного з зазначених вище факторів залежить від типу лампи, світильника, власти-
востей навколишнього середовища, приміщення і часу експлуатації. Для більш точної оцінки слід
використовувати дані виробників. Однак ряд типових значень наведені нижче в таблицях В.4 – В.8.
Коефіцієнт експлуатації можна визначити наступною покроковою процедурою:
Крок 1. Оцініть клас чистоти приміщення (див. таблицю В.1).
Крок 2. Виберіть лампу і світильник для внутрішнього застосування (див. таблицю В.3).
Крок 3. Задайте періодичність очищення світильників і оточуючих їх поверхонь приміщень (див.
таблицю В.2).
Крок 4. Задайте періодичність групової заміни ламп.
Крок 5. Визначте LLMF і LSF з таблиці В.4 за період, встановлений на кроці 2. Якщо виконується
процедура заміни всіх освітлювальних приладів, то LSF = 1.
Крок 6. Визначте LMF з таблиці В.5 за період, встановлений на кроці 5.
Крок 7. Визначте RSMF з таблиць В.6 – В.8 за період, встановлений на кроці 5.
Крок 8. Обчисліть MF = LLMF · LSF · LMF · RSMF.

57

ДБН В.2.5-28:2018

Примітка. Точність розрахунку коефіцієнта експлуатації виконується не більше ніж на дві значущі цифри
після коми.
Крок 9. За необхідності повторіть обчислення коефіцієнта експлуатації (кроки 1 ... 8) для
декількох варіантів зі зміною вихідних параметрів і планованої програми технічного обслугову-
вання.
Таблиця В.1 – Інтервали обслуговування освітлювальних систем і класи чистоти

Періодичність
Клас чистоти приміщень Приклади приміщень
чистки
3 роки Very Clean (VC) – дуже чисті Чисті кімнати, цехи електронної промисловості,
лікувальні приміщення в лікарнях, комп’ютерні
приміщення, обчислювальні центри
Clean (C) – чисті Офіси, школи, лікарняні палати
2 роки Normal (N) – нормальні Магазини, лабораторії, ресторани, торгові
центри, склади, майстерні
1 рік Dirty (D) – забруднені Металургійні заводи, деревообробні
підприємства, хімічні заводи, ливарні заводи,
зварювальні та полірувальні роботи

Таблиця В.2 – Приблизні інтервали очищення (позначені X) для світильників, які використо-
вуються в різних умовах

Періодичність чистки 3 роки 2 роки 1 рік
Клас чистоти приміщення VC VC VC

N D N D N D

Тип світильника C C C
A, відкритий повністю X X X
B, відкритий зверху X X X
C, відкритий знизу X (X) X
D, ступінь захисту IP2Х X (X) X
E, ступінь захисту IP5Х X X X
F, закритий знизу, відбитого світла X (X) X
G, з примусовою вентиляцією X X X

Таблиця В.3 – Типи світильників

Тип Тип світильника Опис
A Відкритий Світильник з відкритою лампою
B Корпус із відкритим верхом Світильник прямого/відбитого світла з корпусом
(з природною вентиляцією) Світильник прямого/відбитого світла з відбивачем і
закритою оптичною системою
Світильник типу Wallwasher (з вертикальним отвором)
Настінний світильник, відкритий зверху і знизу
Відкритий зверху спрямований вниз світильник
C Корпус із закритим верхом Втоплений світильник і світильник поверхневого монтажу
(невентильований) Спрямований вниз світильник
Світильник з вузьким пучком світла
D Закритий, ступінь захисту IP2Х Світильник загального призначення з закритими корпусом
і оптикою

58
 ДБН В.2.5-28:2018

Кінець таблиці В.3
Тип Тип світильника Опис
E Пилозахисний, ступінь захисту Пилозахисний світильник
IP5X
F Відбитого світла (світло вгору) Вільно розташований, підвісний або настінний світильник
із закритою нижньою частиною з світлом вгору
G Вбудований світильник з Корпус і оптика, який направляє потоки повітря вгору,
примусовою вентиляцією через застосовуються спільно з системою кондиціонування і
корпус вентиляції повітря

Таблиця В.4 – Типові значення коефіцієнта зниження світлового потоку лампи (LLMF)
і коефіцієнта живучості ламп (LSF).

Пара- Час роботи, тис. год.
Тип лампи
метр 0,1 0,5 1 2 4 6 8 10 12 15 20 30

ЛН LLMF 1,00 0,97 0,93

LSF 1,00 0,98 0,50

ГЛН LLMF 1,00 0,99 0,97 0,95

LSF 1,00 1,00 0,78 0,50

ЛЛ LLMF 1,00 0,99 0,98 0,97 0,93 0,92 0,90 0,90 0,90 0,90

LSF 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 0,99 0,98 0,98 0,92 0,50

ЛЛЦ LLMF 1,00 0,98 0,96 0,95 0,87 0,84 0,81 0,79 0,77 0,75

LSF 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 0,99 0,98 0,98 0,92 0,50

КЛЛ LLMF 1,00 0,98 0,97 0,94 0,91 0,89 0,87 0,85

LSF 1,00 0,99 0,99 0,98 0,97 0,94 0,86 0,50
ДРЛ LLMF 1,00 0,99 0,97 0,93 0,85 0,82 0,80 0,79 0,78 0,77 0,76
LSF 1,00 1,00 0,99 0,98 0,97 0,94 0,90 0,86 0,79 0,69 0,50
МГЛ LLMF 1,00 0,98 0,95 0,90 0,87 0,83 0,79 0,65 0,63 0,58 0,50
250/400 Вт LSF 1,00 0,99 0,99 0,98 0,97 0,92 0,86 0,80 0,73 0,66 0,50

МГЛ LLMF 1,00 0,95 0,87 0,75 0,72 0,68 0,64 0,60 0,56

50/150 Вт LSF 1,00 0,99 0,99 0,98 0,98 0,98 0,95 0,80 0,50
НЛВД LLMF 1,00 1,00 0,98 0,98 0,98 0,97 0,97 0,97 0,97 0,96 0,94 0,90
LSF 1,00 1,00 1,00 1,00 0,99 0,99 0,99 0,99 0,97 0,95 0,92 0,50

СД LLMF

Дивись продовження таблиці для світлодіодних світильників
LSF

Примітка 1. Прийняті в таблиці скорочення:
ЛН – лампа розжарювання;
ГЛН – галогенні лампи розжарювання;
ЛЛ – люмінесцентна лампа (Flourescent triphosphor) типу Т8;
ЛЛЦ – люмінесцентна лампа покращеного кольоропередавання (Flourescent halophosphate) типу Т5;
КЛЛ – компактна люмінесцентна лампа;
ДРЛ – ртутна газорозрядна лампа;
МГЛ – металогалогенна лампа;
НЛВД – натрієва лампа високого тиску;
СД – світлодіодний світильник (LED).

59

ДБН В.2.5-28:2018

Примітка 2. Зазвичай для світлодіодних світильників корисний термін служби L вказується виробником
в наступній комбінації: Lx [%, год] / By [%].
Наприклад, L80 B10 – 50.000 год (також можлива форма запису L80 = 50.000 год / B10) означає, що до
моменту сумарного напрацювання 50 тис. год світловий потік LED-модулів або світильника буде становити
не менше 80% від початкового максимуму, і B10 – вказівка на те, що 10 % LED-модулів після 50 тис. год.
можуть мати світловий потік менше L80.
Примітка 3. Значення, наведені в продовженні таблиці В.4, засновані на досвіді провідних світових
виробників Philips, Osram, Toshiba, Cree і в разі застосування інших виробників повинні додатково уточню-
ватися.
3. Приклади розрахунків.
а) Офісне приміщення з накладними люмінесцентними світильниками прямого світла, лампи
типу Т5, виконання IP2Х. За даними виробника середній термін служби лампи 12 000 год, плано-
ваний інтервал очищення світильників – 3 роки, поверхонь приміщення – 1,5 років, заміни ламп
10 000 год. Приміщення має коефіцієнти відбиття поверхні 70/50/20.
За таблицею В.4 для ЛЛЦ при 10 000 год експлуатації LLMF = 0,79; LSF = 0,98.
За таблицею В.5 для світильника типу D і класу чистоти приміщення С LMF = 0,79.
За таблицею В.6 для приміщення з коефіцієнтами відбиття 70/50/20 RSMF = 0,94.
Коефіцієнт експлуатації MF = 0,79 ґ 0,98 ґ 0,79 ґ 0,94 = 0,57 (Kз = 1,74).
б) Офісне приміщення з вбудованими світлодіодними світильниками прямого світла L80 B10 –
50 000 год, виконання IP5Х. Планований інтервал очищення світильників – 1 раз/рік, поверхонь
приміщення – 1 раз/рік, заміни світильників 50 000 год. Приміщення має коефіцієнти відбиття
поверхні 70/50/20.
За таблицею В.4 для СД при 50 000 год експлуатації LLMF = 0,85; LSF = 1.
За таблицею В.5 для світильника типу Е і класу чистоти приміщення С LMF = 0,94.
За таблицею В.6 для приміщення з коефіцієнтами відбиття 70/50/20 RSMF = 0,95.
Коефіцієнт експлуатації MF = 0,85 ґ 1 ґ 0,94 ґ 0,95 = 0,76 (Kз = 1,32).

60
 Таблиця В.4 (продовження) – Значення коефіцієнта зниження світлового потоку (LLMF) і коефіцієнта живучості (LSF) світлодіодних світильників

Пара- Час роботи, тис. год.
Тип лампи
метр 1 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 75 80 85 90 100
L80 B10 – LLMF 1.00 0.99 0.97 0.96 0.94 0.93 0.91 0.90 0.88 0.87 0.85 0.84 0.82 0.81 0.79 0.78 0.76 0.75 0.73 0.70
50 000 год LSF 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99
L80 B10 – LLMF 1.00 0.99 0.99 0.98 0.97 0.96 0.96 0.95 0.94 0.93 0.93 0.92 0.91 0.90 0.90 0.89 0.88 0.87 0.87 0.85
100 000 год LSF 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
L80 B50 – LLMF 1.00 0.98 0.96 0.94 0.92 0.90 0.88 0.86 0.84 0.82 0.80 0.78 0.76 0.74 0.72 0.70 0.68 0.66 0.64 0.60
50 000 год LSF 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.98
L80 B50 – LLMF 1.00 0.99 0.98 0.97 0.96 0.95 0.94 0.93 0.92 0.91 0.90 0.89 0.88 0.87 0.86 0.85 0.84 0.83 0.82 0.80
100 000 год LSF 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99
L70 B10 – LLMF 0.99 0.97 0.95 0.92 0.90 0.87 0.84 0.82 0.79 0.77 0.74 0.71 0.69 0.66 0.64 0.61 0.58 0.56 0.53 0.48
50 000 год LSF 1 1 1 1 1 1 1 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.98
L70 B50 – LLMF 0.99 0.97 0.94 0.91 0.88 0.85 0.82 0.79 0.76 0.73 0.70 0.67 0.64 0.61 0.58 0.55 0.52 0.49 0.46 0.40
50 000 год LSF 1 1 1 1 1 1 1 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.98 0.98 0.98
L70 B50 – LLMF 1.00 0.99 0.97 0.96 0.94 0.93 0.91 0.90 0.88 0.87 0.85 0.84 0.82 0.81 0.79 0.78 0.76 0.75 0.73 0.70
100 000 год LSF 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99
L70 B50 – LLMF 0.99 0.96 0.91 0.87 0.83 0.79 0.74 0.70 0.66 0.61 0.57 0.53 0.49 0.44 0.40 0.36 0.31 0.27 0.23 0.14
35 000 год LSF 1 1 1 0.99 0.98 0.97 0.96 0.94 0.9 0.86 0.82 0.77 0.72 0.67 0.62 0.57 0.52 0.47 0.42 0.30
L50 B50 – LLMF 0.99 0.95 0.90 0.85 0.80 0.75 0.70 0.65 0.60 0.55 0.50 0.45 0.40 0.35 0.30 0.25 0.20 0.15 0.10 0.00
50 000 год LSF 1 1 1 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.98 0.98 0.98 0.98 0.98 0.97 0.95 0.90 0.80 0.60 0.40 0.00
L50 B50 – LLMF 1.00 0.98 0.95 0.93 0.90 0.88 0.85 0.83 0.80 0.78 0.75 0.73 0.70 0.68 0.65 0.63 0.60 0.58 0.55 0.50
100 000 год LSF 1 1 1 1 1 1 1 0.99 0.99 0.99 0.99 0.99 0.98 0.98 0.98 0.98 0.98 0.97 0.97 0.97

ДБН В.2.5-28:2018

L50 B50 – LLMF 0.99 0.93 0.86 0.79 0.71 0.64 0.57 0.50 0.43 0.36 0.29 0.21 0.14 0.07 0.00
35 000 год LSF 1 1 1 0.99 0.98 0.97 0.96 0.90 0.80 0.70 0.60 0.50 0.35 0.20 0.00
61
62

ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця В.5 – Типові значення коефіцієнта експлуатації світильника (LMF)

Тип Інтервал між технічним обслуговуванням (чисткою), роки
світиль- 0 0,5 1 1,5 2 2,5 3
ника
(табл. Клас чистоти приміщення
В.3) все VC C N D VC C N D VC C N D VC C N D VC C N D VC C N D
A 1 0,98 0,95 0,92 0,88 0,96 0,93 0,89 0,83 0,95 0,91 0,87 0,80 0,94 0,89 0,84 0,78 0,93 0,87 0,82 0,75 0,92 0,85 0,79 0,73
B 1 0,96 0,95 0,91 0,88 0,95 0,90 0,86 0,83 0,94 0,87 0,83 0,79 0,92 0,84 0,80 0,75 0,91 0,82 0,76 0,71 0,89 0,79 0,74 0,68
C 1 0,95 0,93 0,89 0,85 0,94 0,89 0,81 0,75 0,93 0,84 0,74 0,66 0,91 0,80 0,69 0,59 0,89 0,77 0,64 0,54 0,87 0,74 0,61 0,52
D 1 0,94 0,92 0,87 0,83 0,94 0,88 0,82 0,77 0,93 0,85 0,79 0,73 0,91 0,83 0,77 0,71 0,90 0,81 0,75 0,68 0,89 0,79 0,73 0,65
E 1 0,94 0,96 0,93 0,91 0,96 0,94 0,90 0,86 0,92 0,92 0,88 0,83 0,93 0,91 0,86 0,81 0,92 0,90 0,85 0,80 0,92 0,90 0,84 0,79
F 1 0,91 0,92 0,89 0,85 0,93 0,86 0,81 0,74 0,91 0,81 0,73 0,65 0,88 0,77 0,66 0,57 0,86 0,73 0,60 0,51 0,85 0,70 0,55 0,45
G 1 1,00 1,00 0,99 0,98 1,00 0,99 0,96 0,93 0,99 0,97 0,94 0,89 0,99 0,96 0,92 0,87 0,98 0,95 0,91 0,86 0,98 0,95 0,90 0,85

Таблиця В.6 – Значення коефіцієнта експлуатації поверхні приміщення (RSMF) для світильників прямого світла (DFF = 0,0)

Відбиття Інтервал між технічним обслуговуванням (чисткою), роки
Клас
стеля/стіна/
чистоти 0,00 0,50 1,00 1,50 2,00 2,50 3,00 3,50 4,00 4,50 5,00 5,50 6,00
підлога
VC 1,00 0,97 0,96 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95
C 1,00 0,93 0,92 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91
0,80/0,70/0,20
N 1,00 0,88 0,86 0,86 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85
D 1,00 0,81 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80
VC 1,00 0,98 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97
C 1,00 0,95 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94
0,80/0,50/0,20
N 1,00 0,91 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90
D 1,00 0,86 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85
VC 1,00 0,99 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98
C 1,00 0,97 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96
0,80/0,30/0,20
N 1,00 0,94 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93
D 1,00 0,91 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90
 Кінець таблиці В.6
Відбиття Інтервал між технічним обслуговуванням (чисткою), роки
Клас
стеля/стіна/
чистоти 0,00 0,50 1,00 1,50 2,00 2,50 3,00 3,50 4,00 4,50 5,00 5,50 6,00
підлога
VC 1,00 0,97 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96
C 1,00 0,94 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92
0,70/0,70/0,20
N 1,00 0,89 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87
D 1,00 0,83 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81
VC 1,00 0,98 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97
C 1,00 0,96 0,95 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94
0,70/0,50/0,20
N 1,00 0,92 0,91 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90
D 1,00 0,87 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86
VC 1,00 0,99 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98
C 1,00 0,97 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96
0,70/0,30/0,20
N 1,00 0,95 0,94 0,94 0,94 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93
D 1,00 0,92 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91
VC 1,00 0,98 0,97 0,97 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96
C 1,00 0,95 0,94 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93
0,50/0,70/0,20
N 1,00 0,91 0,89 0,89 0,89 0,89 0,89 0,89 0,89 0,89 0,89 0,89 0,89
D 1,00 0,85 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84
VC 1,00 0,98 0,98 0,98 0,98 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97
C 1,00 0,97 0,96 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95
0,50/0,50/0,20
N 1,00 0,94 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92
D 1,00 0,89 0,89 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88

ДБН В.2.5-28:2018

VC 1,00 0,99 0,99 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98 0,98
C 1,00 0,98 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97
0,50/0,30/0,20
N 1,00 0,96 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95
D 1,00 0,93 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92
63
64

ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця В.7 – Значення коефіцієнта експлуатації поверхні приміщення (RSMF) для світильників відбитого світла (DFF = 1,0)

Відбиття Клас Інтервал між технічним обслуговуванням (чисткою), роки
стеля/стіна/підлога чистоти 0,00 0,50 1,00 1,50 2,00 2,50 3,00 3,50 4,00 4,50 5,00 5,50 6,00
VC 1,00 0,93 0,91 0,90 0,90 0,90 0,90 0,89 0,89 0,89 0,89 0,89 0,89
C 1,00 0,86 0,82 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81
0,80/0,70/0,20
N 1,00 0,72 0,67 0,66 0,66 0,66 0,66 0,66 0,66 0,66 0,66 0,66 0,66
D 1,00 0,54 0,50 0,49 0,49 0,49 0,49 0,49 0,49 0,49 0,49 0,49 0,49
VC 1,00 0,94 0,93 0,92 0,92 0,92 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91
C 1,00 0,88 0,85 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84
0,80/0,50/0,20
N 1,00 0,76 0,72 0,71 0,71 0,71 0,71 0,71 0,71 0,71 0,71 0,71 0,71
D 1,00 0,59 0,55 0,55 0,55 0,55 0,55 0,55 0,55 0,55 0,55 0,55 0,55
VC 1,00 0,96 0,94 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93
C 1,00 0,90 0,88 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87
0,80/0,30/0,20
N 1,00 0,80 0,76 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75
D 1,00 0,64 0,60 0,60 0,60 0,60 0,60 0,60 0,60 0,60 0,60 0,60 0,60
VC 1,00 0,93 0,91 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90
C 1,00 0,86 0,83 0,82 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81 0,81
0,70/0,70/0,20
N 1,00 0,73 0,68 0,67 0,67 0,67 0,67 0,67 0,67 0,67 0,67 0,67 0,67
D 1,00 0,55 0,51 0,50 0,50 0,50 0,50 0,50 0,50 0,50 0,50 0,50 0,50
VC 1,00 0,95 0,93 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92
C 1,00 0,89 0,86 0,85 0,85 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84
0,70/0,50/0,20
N 1,00 0,77 0,73 0,72 0,72 0,72 0,72 0,72 0,72 0,72 0,72 0,72 0,72
D 1,00 0,60 0,56 0,55 0,55 0,55 0,55 0,55 0,55 0,55 0,55 0,55 0,55
VC 1,00 0,96 0,94 0,94 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93
C 1,00 0,91 0,88 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87
0,70/0,30/0,20
N 1,00 0,80 0,77 0,76 0,76 0,76 0,76 0,76 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75
D 1,00 0,65 0,61 0,60 0,60 0,60 0,60 0,60 0,60 0,60 0,60 0,60 0,60
VC 1,00 0,94 0,92 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91
C 1,00 0,87 0,84 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83
0,50/0,70/0,20
N 1,00 0,75 0,70 0,69 0,69 0,69 0,69 0,69 0,69 0,69 0,69 0,69 0,69
D 1,00 0,57 0,52 0,52 0,52 0,52 0,52 0,52 0,52 0,52 0,52 0,52 0,52
 Кінець таблиці В.7
Відбиття Клас Інтервал між технічним обслуговуванням (чисткою), роки
стеля/стіна/підлога чистоти 0,00 0,50 1,00 1,50 2,00 2,50 3,00 3,50 4,00 4,50 5,00 5,50 6,00
VC 1,00 0,95 0,93 0,93 0,93 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92
C 1,00 0,90 0,87 0,86 0,86 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85 0,85
0,50/0,50/0,20
N 1,00 0,78 0,74 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73
D 1,00 0,61 0,57 0,57 0,57 0,57 0,57 0,57 0,57 0,57 0,57 0,57 0,57
VC 1,00 0,96 0,95 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94
C 1,00 0,91 0,89 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88
0,50/0,30/0,20
N 1,00 0,81 0,78 0,77 0,77 0,77 0,77 0,77 0,77 0,77 0,7 0,77 0,77
D 1,00 0,66 0,62 0,61 0,61 0,61 0,61 0,61 0,61 0,61 0,61 0,61 0,61

Таблиця В.8 – Значення коефіцієнта експлуатації поверхні приміщення (RSMF) для світильників змішаного світла (DFF = 0,5)

Відбиття Клас Інтервал між технічним обслуговуванням (чисткою), роки
стеля/стіна/підлога чистоти 0,00 0,50 1,00 1,50 2,00 2,50 3,00 3,50 4,00 4,50 5,00 5,50 6,00
VC 1,00 0,95 0,94 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93
C 1,00 0,90 0,88 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87
0,80/0,70/0,20
N 1,00 0,81 0,78 0,77 0,77 0,77 0,77 0,77 0,77 0,77 0,77 0,77 0,77
D 1,00 0,70 0,67 0,67 0,67 0,67 0,67 0,67 0,67 0,67 0,67 0,67 0,67
VC 1,00 0,96 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95
C 1,00 0,93 0,91 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90
0,80/0,50/0,20
N 1,00 0,85 0,83 0,82 0,82 0,82 0,82 0,82 0,82 0,82 0,82 0,82 0,82
D 1,00 0,76 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73 0,73
VC 1,00 0,97 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96

ДБН В.2.5-28:2018

C 1,00 0,94 0,93 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92
0,80/0,30/0,20
N 1,00 0,89 0,87 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86
D 1,00 0,81 0,79 0,78 0,78 0,78 0,78 0,78 0,78 0,78 0,78 0,78 0,78
65
66

ДБН В.2.5-28:2018

Кінець таблиці В.8

Відбиття Клас Інтервал між технічним обслуговуванням (чисткою), роки
стеля/стіна/підлога чистоти 0,00 0,50 1,00 1,50 2,00 2,50 3,00 3,50 4,00 4,50 5,00 5,50 6,00
VC 1,00 0,96 0,94 0,94 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93
C 1,00 0,91 0,89 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88 0,88
0,70/0,70/0,20
N 1,00 0,83 0,80 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79
D 1,00 0,72 0,69 0,69 0,69 0,69 0,69 0,69 0,69 0,69 0,69 0,69 0,69
VC 1,00 0,97 0,96 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95
C 1,00 0,93 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91 0,91
0,70/0,50/0,20
N 1,00 0,87 0,84 0,84 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83
D 1,00 0,77 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75 0,75
VC 1,00 0,98 0,97 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96
C 1,00 0,95 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93 0,93
0,70/0,30/0,20
N 1,00 0,90 0,88 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87 0,87
D 1,00 0,82 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80 0,80
VC 1,00 0,97 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95 0,95
C 1,00 0,93 0,91 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90
0,50/0,70/0,20
N 1,00 0,86 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83 0,83
D 1,00 0,76 0,74 0,74 0,74 0,74 0,74 0,74 0,74 0,74 0,74 0,74 0,74
VC 1,00 0,97 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96 0,96
C 1,00 0,94 0,93 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92 0,92
0,50/0,50/0,20
N 1,00 0,89 0,87 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86 0,86
D 1,00 0,81 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79
VC 1,00 0,98 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97 0,97
C 1,00 0,96 0,95 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94
0,50/0,30/0,20
N 1,00 0,92 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90 0,90
D 1,00 0,85 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84 0,84

 ДОДАТОК Г

(обов’язковий)

НОРМОВАНІ ПОКАЗНИКИ ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ ЗАГАЛЬНОПРОМИСЛОВИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

Таблиця Г.1 – Нормовані показники освітлення приміщень загальнопромислових будівель і споруд

Коефі- Показник Показник Коефі-
Робоча поверхня Розряд Нормо- цієнт диском- кольоро- цієнт
і площина, на якій зорової вана
нерівно- форту переда- пуль-
Приміщення і виробничі ділянки, нормується роботи освітле- мірності освіт- вання, сації, % Додаткові вказівки
устаткування, споруди освітленість за таб- ність, освіт- лення не не
(Г – горизонтальна, лицею лк
лення UGR, менше більше
В – вертикальна) 5.1
Eекс. Uо М Ra Kп, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Склади:
1. Склади, комори масел і
лакофарбових матеріалів:
а) з розливом на складі Г – підлога VIIIб 100 0,6 25 40 10
б) без розливу на складі Г – підлога VIIIв 100 0,6 25 40 10
2. Склади, комори хімікатів, карбіду Г – підлога VIIIв 50 0,4 25 40 10
кальцію, кислот, лугів тощо
3. Склади, комори металу, запасних Г – підлога VIIIб 75 0,6 25 40 10
частин, ремонтного фонду, готової про-
дукції; деталей, які очікують ремонту,
інструментальні
4. Склади зі стелажним зберіганням: В зонах зберігання стелаж-
а) експедиція прийому і видачі вантажу Г – 0,8 м від підлоги IVв 200 0,6 25 60 10 них складів з автоматич-
1) ними кранами-штабелера-
б) транспортно-розподільна система Г – підлога V в 150 0,6 25 60 10 ми улаштування робочого

ДБН В.2.5-28:2018

в) зона сховища: Г – підлога VIIIв 50 0,4 25 40 10 освітлення не потрібно,
– на осередках і валах; В VIIIб 75 – – – – необхідне аварійне освіт-
лення, ремонтне освіт-
– на стрілах В IVб 200 – – – –
лення тролеїв і чергове
освітлення проходів
67
68

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Г.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
5. Склади, комори, відкриті площадки Г – підлога VIIIв 50 0,4 22 40 –
під накриттям балонів газу
6. Склади громіздких предметів і сипких Г – підлога VIIIв 75 0,4 22 40 –
матеріалів (піску, цементу тощо)
7. Вантажопідйомні механізми (кран-
балки, тельфери, мостові крани тощо):
– в приміщенні; Г, В – пульт керування VIIIв 75 0,4 25 40 10
В – гак крана, пло- VIIIв 75 – – – –
щадки прийому і подачі
устаткування і деталей
– поза приміщенням Г, В – пульт керування Х 30 – – – –
В – гак крана XII 30 – – – –
Г – площадки прийому XII 30 – – – –
і подачі устаткування,
матеріалів і деталей
8. Зливно-наливні естакади Г – підлога XIII 20 0,4 25 20 10
Г – горловина цистерни XI 20 0,4 25 20 10
Електроприміщення Передбачити розетки для
9. Приміщення розподільних пристроїв переносного освітлення
диспетчерські, операторські (електро-
щитові):
а) з постійним перебуванням людей; Г – 0,8 м від підлоги 200 0,6 25 60 10
Г – стіл оператора ІІІв 300 0,6 25 60 10
1)
Г, В – 1,5 м на панелі, ІV г 150 – – – –
пульти керування,
шкали приладів
В – 1,5 м на задній VIIIв 50 – – – –
стороні щита
 Продовження таблиці Г.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
б) з періодичним перебуванням людей Г – 0,8 м від підлоги 150 0,6 25 60 10
Г, В – 1,5 м на панелі, 150 0,6 25 60 10
пульти керування,
шкали приладів
В – 1,5 м на задній VIIIв 50 – – – –
стороні щита
10. Пульти і щити керування: Передбачити розетки для
а) в приміщеннях: переносного освітлення
– з вимірювальною апаратурою; Г – 0,8 м ІV1)г 150 0,6 25 60 10
шкали приладів В – 1,5 м
– без вимірювальної апаратури; Г – 0,8 м ІV1) 150 0,6 25 60 10
В – 1,5 м на важелі,
рукоятки, кнопки
б) поза приміщеннями В – 1,5 м на важелі, IX 50 0,4 25 40 10
рукоятки, кнопки
11. Окремо розташовані прилади
контролю в приміщеннях:
а) з постійним спостереженням; Г, В – шкала приладів IVr 200 0,6 25 60 10
6) з періодичним спостереженням; Г, В – шкала приладів IV1)r 150 0,6 25 40 10
в) поза приміщенням Г, В – шкала приладів IX 50 0,4 25 40 10
12. Приміщення і камери трансформа- В – 1,5 м VIIIб 75
торів, реакторів, статичних конденса-
торів, акумуляторів
13. Електромашинні приміщення:
– з постійним перебуванням людей; Г – 0,8 м від підлоги IVr 200 0,6 25 40 10

ДБН В.2.5-28:2018

В – 1,5 м на щитах
– з періодичним перебуванням людей Г – 0,8 м від підлоги IV1)r 150 0,6 25 40 10
В – 1,5 м на щитах
14. Електрощитові в житлових і Г – 0,8 м від підлоги VIIIб 150 0,6 25 40 10
цивільних будівлях В – 1,5 м на щитах
69
70

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Г.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Котельні
15. Запірна і регулююча арматура:
а) в приміщеннях; В – на топках, засувках, VIIIб 75 0,4 – – –
вентилях, клапанах,
важелях, затворах,
петлях бункерів тощо
б) поза приміщеннями Те саме Х 30 0,4 – – –
16. Площадки, сходи котлів і еконо- Г – підлога VIIIв 50 0,4 – – –
майзерів, проходи за котлами
17. Приміщення паливопостачання Г – 0,8 м від підлоги IV1) 150 0,6 – 60 10
1)
18. Приміщення димососів, вентиля- Г, В – 0,8 м від підлоги IV 150 0,6 – 60 10
торів, бункерне відділення
19. Конденсаційна, хімводоочищення, Г – підлога VIIIб 75 0,4 – – –
бойлерна, деаераторна, зольне
приміщення
20. Приміщення хімводоочищення і Г – підлога VIIIв 50 0,4 – – –
генераторна
21. Надбункерне приміщення Г – 0,8 м від підлоги VIIIв 50 0,4 , – –
Приміщення інженерних мереж і інші Передбачити розетки для
технічні приміщення переносного освітлення
22. Машинні зали насосних (технологічні, Г – 0,8 м від підлоги 200 0,6 25 60 10
з перекачки води і нафтоблочні кущові
насосні станції тощо), повітродувні:
а) з постійним черговим персоналом; В – на шкалах приладів IV1)r 150 0,6 25 60 10
контролю
Г – стіл машиніста ІІІг 200 0,6 25 60 10
1)
б) без постійного чергового персоналу; Г – 0,8 м від підлоги IV r 150 0,6 25 60 10
В – на шкалах приладів 150 – – – 10
контролю
 Продовження таблиці Г.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1)
23. Приміщення для кондиціонерів, Г – 0,8 м від підлоги IV r 150 0,6 25 60 10 Передбачити розетки для
теплові пункти переносного освітлення
24. Компресорні (блоки станції,
приміщення, зали):
а) з постійним черговим персоналом; Г – 0,8 м від підлоги IV1)r 200 0,6 25 60 10
В – на шкалах прила- 150 – – – –
дів, щиті керування
компресором
Г – стіл машиніста ІІІг 200 0,6 25 60 10
1)
б) без постійного чергового персоналу Г – 0,8 м від підлоги IV r 150 0,6 25 60 10
В – на шкалах приладів 150 – – – –
на щиті керування
Приміщення інженерних мереж
25. Вентиляційні приміщення і
установки:
а) камери витяжних і припливних Г – 0,8 м від підлоги VIIIв 50 0,4 – – –
вентиляторів;
б) відсіки для калориферів і фільтрів Г – 0,8 м від підлоги VIIIг 20 – – – –
26. Галереї і тунелі струмопроводів, Г– підлога VIIIг 20 – – – –
транспортерів, конвеєрів
27. Тунелі кабельні, теплофікаційні, Г– підлога VIIIг 20 – – – –
пульпопроводів, водопровідні
Зони руху та площі загального 1. Освітленність на рівні
призначення в середині будівлі підлоги.
28.Напрямки руху та коридори – – 100 0,4 25 40 – 2.150 лк, якщо автівка в
русі.

ДБН В.2.5-28:2018

3. Додаткове освітлення
виходів та входів.
4. Необхідно виключати
блискавість для водіїв та
пішоходів
71
72

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Г.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
29. Сходи, ескалатори, рухомі тротуари – – 100 0,4 25 40 –
1)
З0. Зони навантаження та розванта- Г – місце завантаження VI 150 0,4 25 40 10
ження і розвантаження
Механізовані склади Освітленість на рівні
31. Проїзні напрямки без пішоходів – 20 0,4 – 40 – підлоги
32. Проїзді напрямки з пішоходами Г – 0,8 м від підлоги – 150 0,4 22 60 – Освітленість на рівні
підлоги
33. Станції контролю Г – 0,8 м від підлоги Vб 1502) 0,4 25 60 10 Передбачити розетки для
переносного освітлення
Гаражі
34.Зони в’їзду/виїзду (вдень) – – 300 0,4 25 40 10 1.Освітленість на рівні
підлоги.
2. Кольори безпеки руху
повинні бути вказані
35. Зони в’їзду/виїзду (вночі) – 75 0,4 25 40 – 1.Освітленість на рівні
підлоги.
–
2. Кольори безпеки руху
повинні бути вказані
36. Проїзні шляхи – – 75 0,4 25 40 – 1.Освітленість на рівні
підлоги.
2. Кольори безпеки руху
повинні бути вказані
37. Місця паркування – – 75 0,4 – 40 – 1. Освітленість на рівні
підлоги.
2. Кольори безпеки руху
повинні бути вказані.
3. Висока вертикальна
освітленість збільшує
впізнавання обличчя і
тому збільшує безпеку
 Кінець таблиці Г.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
38. Каси Г – 0,8 м від підлоги IIIг 300 0,6 19 80 10 1. Не дозволяти віддзер-
калення від вікон.
2. Необхідно виключати
блискавість ззовні
1) Освітленість знижена на ступінь шкали, оскільки обладнання не потребує постійного обслуговування або внаслідок короткочасного перебування людей

в приміщенні.
Примітка 1. При дробовому позначенні коефіцієнта пульсації в чисельнику вказується нормована величина для загального освітлення в системі комбінованого
освітлення, а в знаменнику – для місцевого і загального освітлення в системі загального освітлення.
Примітка 2. Найбільш докладні таблиці нормованих значень показників освітлення наведені в галузевих нормах.

ДБН В.2.5-28:2018

73
74

ДБН В.2.5-28:2018

ДОДАТОК Д

(обов’язковий)

НОРМОВАНІ ПОКАЗНИКИ ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ І ОБ’ЄКТІВ ГРОМАДСЬКОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Таблиця Д.1 – Нормовані показники освітлення основних приміщень цивільних будівель

Природне Суміщене
Штучне освітлення
освітлення освітлення
Площина
Розряд і Освітленість коефі-
(Г – горизонтальна, робочих КПО Dн, % КПО Dн, %
підроз- цилін- показник цієнт
В – вертикальна) поверхонь, лк
Приміщення ряд дрична диском- пуль-
нормування освітленості
зорової при освіт- форту, сації,
та КПО, висота площини при міні- міні-
роботи загаль- леність, М не Kз, %, середнє мальне середнє мальне
над рівнем підлоги, м комбіно-
ному лк більше не н пр н сум
ваному D сер н пр D сер н сум
освіт- більше D D min
освітленні min
ленні
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Адміністративні будинки
1. Кабінети, робочі кімнати і Г – 0,8 Б-1 400/200 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
офіси, приміщення для
відвідувачів, експедиції,
приміщення обслуговую-
чого персоналу
2. Проектні зали і кімнати, Г – 0,8 А-1 600/400 500 – 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
конструкторські, кресляр-
ські бюро
3. Книгосховища й архіви, В – 1,0 на стелажах – 75 – – 60 – – – – –
приміщення фонду
відкритого доступу
4. Макетні, столярні й Г – 0,8 на верстаках IVв – 300 – 401) 10 4,0 1,5 2,4 0,9
ремонтні майстерні і робочих столах
5. Приміщення для роботи з В – 1,2 на екрані дисплея Б-2 – 200 – – – – – – –
дисплеями і відеотерміна- Г – 0,8 на робочих столах А-2 500/300 400 – 15 10 3,5 1,2 2,1 0,7
лами, дисплейні зали
 Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
6. Конференц-зали, зали Г– 0,8 д – 300 75 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
засідання
7. Читальні зали Г – 0,8 А-2 500/300 400 150 40 10 3,5 1,2 2,1 0,7
8. Приміщення запису і Г – 0,8 Б-1 400/200 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
реєстрації читачів,
тематичних виставок, нових
надходжень
9. Читацькі каталоги В – 1,0 на фронті карточок Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
10. Лінгафонні кабінети Г – 0,8 Б-1 400/200 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
11. Палітурно-брошуру- Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
вальні приміщення площею
не більше 30 м2
12. Приміщення для Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
ксерокопіювання площею
не більше 30 м2
13. Кулуари (фойє) Г – підлога Е – 150 – 90 – – – – –
14. Лабораторії: органічної Г – 0,8 А-2 500/300 400 – 40 10 3,5 1,2 2,1 0,7
й неорганічної хімії, термічні,
фізичні, спектрографічні,
фотометричні, мікроскопні,
рентгено-структурного ана-
лізу, механічні та радіовимi-
рювальні, електронних
пристроїв, препараторські
15. Аналітичні лабораторії Г – 0,8 А-1 600/400 500 – 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9

ДБН В.2.5-28:2018

16. Фотокімнати, дистиля- Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 – – – –
торні, склодувні
17. Архіви проб, зберігання В – 1,0 В-2 – 100 – 60 10 – – - –
реактивів
18. Мийні Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
75
76

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Банківські та страхові установи
19. Операційний зал, Г – 0,8 А-2 500/300 400 – 15 10 3,5 1,2 2,1 0,7
кредитна група, касовий
зал, приміщення для
перерахування грошей
20. Приміщення відділу Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 – – – –
інкасації, інкасаторна
21. Передкомірна, комора Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 – – – –
цінностей, депозитарій
22. Серверна, приміщення Г – 0,8 А-2 – 400 – 40 10 – – – –
міжбанківських електронних
розрахунків, електронна
пошта, приміщення
апаратури криптозахисту
23. Приміщення вводу Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 – – – –
кабельного обладнання
24. Приміщення алфавітно- Г – 0,8 А-2 500/300 400 – 40 10 – – 2,1 0,7
цифрових друкувальних
пристроїв, кабіни персона-
лізації
25. Кімната виготовлення, Г – 0,8 А-2 – 400 – 40 10 – – 2,1 0,7
обробки та зберігання
ідентифікаційних карток,
приміщення процесінгового
центру 110 пластиковим
карткам
26. Приміщення для обслу- Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 – – – –
говування фізичних осіб
27. Приміщення сейфів Г – 0,8 В-1 – 150 – 60 10 – – – –
28. Оглядовий коридор Г – 0,8 Ж-1 – 75 – – – – – – –
 Продовження таблиці Д.1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Заклади дошкільної освіти
29. Роздягальні ясельних Г – підлога Б-2 – 200 – 25 10 3,02) – – –
груп для дітей до 1-го року
30. Роздягальні ясельних Г – 0,8 Б-2 – 300 – 25 10 3,02) 1,02) 1,82) 0,62)
груп для дітей від 1-го до
3-х років
31. Роздягальні садових Г – підлога Б-2 – 300 – 60 10 3,02) 1,02) 1,82) 0,62)
груп
32. Ігрові, їдальні, зали для Г – підлога А-2 – 400 – 15 10 4,02) 1,52) – –
музичних і фізкультурних
занять
33. Спальні Г – підлога В-1 – 150 – 25 10 2,02) 0,52) – –
34.Туалетні кімнати Г – підлога Б-2 – 200 – 25 10 2,5 0,7 1,5 0,4
2) 2)
35. Палати ізоляторів та Г – підлога Б-2 – 200 – 25 10 4,0 1,5 – –
приймально-карантинних
відділень
Заклади загальної середньої, професійної та вищої освіти
36. Класні кімнати, ауди- В – 1,5 на середині дошки А-1 – 500 – – 10 4,02) 1,52) 2,1 1,3
торії, навчальні кабінети, Г – 0,8 на робочих столах і А-2 – 400 – 40 10 4,0 2)
1,5 2)
2,1 1,3
лабораторії закладів серед- партах
ньої освіти, професійно-
технічних закладів
37. Аудиторії, навчальні В – 1,5 на середині дошки А-2 – 400 – – 10 3,5 1,2 2,1 0,7
кабінети, лабораторії у ви- Г – 0,8 на робочих столах і А-2 – 400 – 40 10 3,5 1,2 2,1 0,7

ДБН В.2.5-28:2018

щих навчальних закладах партах
38. Кабінети інформатики і В – 1,0 на екрані дисплея Б-2 – 200 – – – – – – –
обчислювальної техніки Г – 0,8 на робочих столах і А-2 500/300 400 – 15 10 3,5 1,2 2,1 0,7
партах
77
78

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
2) 2)
39. Кабінети технічного В – на дошці А-1 – 500 – 40 10 4,0 1,5 2,1 1,3
креслення та малювання Г – 0,8 на робочих столах і А-1 – 500 – 40 10 4,02) 1,52) 2,1 1,3
партах
40. Лаборантські при Г – 0,8 А-2 500/300 400 – 15 10 3,5 1,2 2,1 0,7
навчальних кабінетах
41. Майстерні з обробки Г – 0,8 на верстаках і ІІІб 1000/200 300 – 40" 10 – – 3,0 1,2
металів та деревини робочих столах
42. Інструментальна, кім- Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
ната майстра інструктора
43. Кабінети обслуговуючих Г – 0,8 А-2 – 400 – 40 10 4,02) 1,52) 2,1 1,3
видів праці для дівчаток
44. Спортивні, фізкуль- Г – підлога Б-2 – 200 – 60 10 3,02) 1,02) 1,82) 0,62)
турно-спортивні зали В – на рівні 2,0 м від під- – – 75 – – – 1,2 0,3 0,8 0,2
логи з обох сторін на поз-
довжній осі приміщення
45. Снарядні, інвентарні, Г – 0,8 – – 50 – – – – – – –
господарські комори
46. Криті басейни Г – поверхня води В-1 – 150 – 60 10 3,03) 1,03) 1,83) 0,63)
47. Актові зали, кіноауди- Г – підлога Д – 200 75 90 – – – – –
торії
48. Естради актових залів В – 1,5 Г – 300 – – – – – – –
49. Кабінети й кімнати Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
викладачів
50. Рекреації Г – підлога Е – 150 – 90 – 2,02) 0,4) 1,22) 0,32)
Установи для дозвілля
51. Зали багатоцільового Г – 0,8 А-2 – 400 100 40 10 – – – –
призначення
52. Театральні зали для Г – 0,8 Г – 300 100 60 – – – – –
глядачів, концертні зали
 Продовження таблиці Д.1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
53. Клубні зали для Г – 0,8 Д – 200 75 90 – – – – –
глядачів, клуби-вітапьні,
приміщення для дозвілля,
зібрань, фойє театрів
54. Виставкові зали Г – 0,8 Д – 2003) 75 60 – 2,0 0,5 – 0,3
55 Зали для глядачів Г – 0,8 Ж-1 200 75 – 90 – – – – –
кінотеатрів
56. Фойє кінотеатрів, клубів Г – підлога Е – 150 50 90 – – – – –
57. Кімнати гуртків, музичні Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
класи
58. Кіно-, звуко- та Г – 0,8 В-1 – 150 – 60 10 – – – –
світлоапаратні
59. Приміщення гральних Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 – – – –
автоматів, настільних ігор,
більярдна
60. Зал комп’ютерних ігор В – 1,2 – екран В-1 – 150 – – – – – –
Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 – – 1,8 0,6
61. Відеокомплекс Г – 0,8 Е – 150 50 90 10 – – – –
(відеозал, відеокафе)
Санаторії, будинки відпочинку
62. Палати, спальні кімнати Г – підлога В-2 – 100 – 25 10 2,0 0,5 – –
Фізкультурно-оздоровчі заклади
63. Зали спортивних ігор Г – підлога Б-2 – 200 – 60 10 З,03) 1,03) 1,83) 0,63)

ДБН В.2.5-28:2018

В – 2,0 з обох сторін на – – 75 – – – 1,2 0,3 0,8 0,2
поздовжній осі приміщення
64. Зал басейну Г – поверхня води В-1 – 150 – 60 10 3.03) 1,03) 1,83) 0,63)
65. Кегельбан Г – підлога Б-2 – 200 – 60 10 – – – –
79
80

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)
66. Обідні зали ресторанів, Г – 0,8 Б-2 – 2005) 75 60 10 2,0 0,5 1,2 0,3
їдалень, кафе, барів
67. Роздавальні Г – 0,8 Б-1 – 3005) – 40 10 – – – –
5)
68. Гарячі цехи, холодні Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 – – 1,2 0,3
цехи, доготівельні й
заготівельні цехи
69. Мийні кухонного та сто- Г – 0,8 В-1 – 150 – 60 10 2,0 0,5 1,2 0,3
лового посуду, приміщення
для різання хліба, примi-
щення завідувача вироб-
ництва
70. Кондитерські цехи, при- Г – 0,8 IVв – 3005) – 401) 10 – – 2,4 0,9
міщення для борошняних
виробів
71. Виготовлення шоколаду Г - 0,8 IVa – 4005) – 401) 10 – – 2,4 0,9
і цукерок
72. Приготування морозива, Г – 0,8 Vб – 3005) – 401) 20 – – 1,8 0,6
напоїв
73. Підготовка продуктів, Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 – – 1,5 0,4
пакування готової продукції,
комплектація замовлень
74. Завантажувальні, Г – 0,8 VIIIб – 75 – – – – – – –
комори
Магазини
75. Торгові зали Г – 0,8 A-l – 500 150 40 10 – – 1,23) 0,33)
супермаркетів
 Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
76. Торговельні зали мага- Г – 0,8 Б-1 – 300 100 40 10 2,03) 0,53) 1,23) 0,33)
зинів: книжкових, готового
одягу, білизни, взуття,
тканин, хутряних виробів,
головних уборів, парфумер-
них, галантерейних, ювелір-
них, електро-, радіотоварів,
продовольчих товарів без
самообслуговування
77. Торговельні зали Г – 0,8 Б-1 – 4003) 100 40 10 2,03) 0,53) 1,23) 0,33)
продовольчих магазинів з
самообслуговуванням
78. Торговельні зали мага- Г – 0,8 Б-2 – 200 75 60 10 2,03) 0,53) 1,23) 0,33)
зинів: посуду, меблів, спор-
тивних товарів, будмате-
ріалів, електропобутових
приладів, канцелярських
товарів
79. Примірочні кабіни В – 1,5 Б-1 – 300 – – 10 – – – –
80. Зали демонстрації Г – 0,8 Г – 300 100 60 – – – – –
нових товарів
81. Приміщення відділів Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,03) 0,53) 1,23) 0,33)
замовлень, бюро обслуго-
вування
82. Приміщення головних Г – 0,8 Б-1 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
кас

ДБН В.2.5-28:2018

83. Приміщення для Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,03) 0,53) 1,23) 0,33)
підготовки товарів до
продажу
84. Майстерні підгонки Г – 0,8 А-2 500/300 400 40 10 4,02) 1,52) 2,1 0,7
готового одягу
81
82

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
85. Рекламно-декораційні Г – 0,8 Б-1 400/200 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
майстерні, майстерні
ремонту обладнання та
інвентарю, приміщення
брокерів
Підприємства побутового обслуговування
86. Лазні:
а) очікувальні, остигальні Г – 0,8 В-1 – 150 – 903) – – – – –
б) роздягальні, мийні, Г – підлога Ж-1 – 75 – – – – – – –
душові, парильні
в) басейни Г – підлога В-2 – 100 – – – – – – –
87. Перукарні
а) чоловічий, жіночий зали Г – 0,8 А-2 500/300 400 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
б) косметичний кабінет Г – 0,8 А-1 600/400 500 – 40 10 4,0 1,5 2,1 1,3
88. Фотографії:
а) салони прийому та Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
видачі замовлень
б) знімальний зал Г – 0,8 В-2 – 100 – – 10 – – – –
фотоательє
в) фотолабораторії, примi- Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 – – – –
щення для готування роз-
чинів і регенерації срібла
г) приміщення для ретуші Г – 0,8 IIIб 1000/200 – 401) 10 – – – –
89. Пральні:
а) відділення прийому й видачі білизни:
– прийом з міткою та облік, Г – 0,8 Б-2 – 200 - 60 10 1,03) 0,33) 0,63) 0,23)
видача
– зберігання білизни В – 1,0 VIIб – 75 – 60 – – – – –
 Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
б) пральні відділення:
– прання та готування Г – підлога VI – 200 – 401) 10 1,03) 0,33) 0,63) 0,23)
розчинів
– зберігання пральних Г – 0,8 VIIв – 50 – – – – – – –
матеріалів
в) сушильно-прасувальне відділення:
– механічні Г – 0,8 VI – 200 – 401) 10 1,03) 0.33) 0,63) 0,23)
– ручні Г – 0,8 IVa – 300 – 401) 10 1,03) 0.33) 0,63) 0,23)
г) відділення сортування й Г – 0,8 VI – 200 – 401) 10 1,03) 0.33) 0,63) 0,23)
упакування білизни
д) ремонт білизни Г – 0,8 ІІа 2000/750 750 – 201) 10 1,03) 0.33) 0,63) 0,23)
90. Пральні самообслуго- Г – підлога Б-2 – 200 – 60 10 1,03) 0.33) 0,63) 0,23)
вування
91. Ательє хімічного чищення одягу:
а) салон прийому та видачі Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 1,03) 0.33) 0,63) 0,23)
одягу
б) приміщення хімічного Г – 0,8 VI – 200 – 401) 10 1,03) 0.33) 0,63) 0,23)
чищення
в) відділення для Г – 0,8 ІІІа 2000/200 500 – 401) 10 1,03) 0.33) 0,63) 0,23)
виведення плям
г) приміщення для Г – 0,8 VIIIв – 50 – – – – – – –
зберігання хімікатів
92. Ательє виготовлення й ремонту одягу і трикотажних виробів
а) пошивні цехи Г – 0,8 на робочих столах ІІа 2000/7503) 750 – 201) 10 4,03) 1,53) 2,43) 0,93)

ДБН В.2.5-28:2018

б) закрійні відділення Г – 0,8 на робочих столах ІІб – 750 – 201) 10 4,03) 1,53) 2,43) 0,93)
в) відділення ремонту одягу Г – 0,8 ІІа 2000/7503) 750 – 201) 10 4,03) 1,53) 2,43) 0,93)
г) відділення підготовки Г – 0,8 IVa – 300 – 401) 10 З,03) 1,03) 1,83) 0,63)
прикладних матеріалів
83
84

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1) 3) 3) 3)
д) відділення ручного та Г – 0,8 ІІв – 500 – 20 10 4,0 1,5 2,4 0,93)
машинного в’язання
є) прасувальні, декатиру- Г – 0,8 IV – 300 – 401) 10 З,03) 1,03) 1,83) 0,63)
вальні
93. Пункти прокату
а) приміщення для Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
відвідувачів
б) комори Г – 0,8 В-1 – 150 – – – – – – –
94. Ремонтні майстерні
а) виготовлення й ремонт Г – 0,8 ІІа 2000/7503) 750 – 201) 10 4,03) 1,53) 2,43) 0,93)
головних уборів, кушнірські
роботи
б) ремонт взуття, галанте- Г – 0,8 ІІІа 2000/3003) – – 401) 10 4,03) 1,53) 2,43) 0,93)
реї, металовиробів, виробів
із пластмаси, побутових
електроприладів
в) ремонт годинників, юве- Г – 0,8 ІІб 3000/300 – – 201) 10 4,03) 1,53) 2,43) 0,93)
лірні і гравірувальні роботи
г) ремонт фото-, кіно-, Г – 0,8 ІІв 2000/200 – – 201) 10 4,03) 1,53) 2,43) 0,93)
радіо- і телеапаратури
95. Студія звукозапису
а) приміщення для запису Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 – – – –
та прослуховування
б) фонотеки Г – 0,8 Б-2 – 200 – – – – – – –
Готелі
96. Бюро обслуговування Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,03) 0,53) 1,23) 0,33)
97. Приміщення чергового Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,03) 0,53) 1,23) 0,33)
обслуговуючого персоналу
98. Вітальні, номери Г – підлога В-1 – 150 – – 10 1,03) 0,33) – –
 Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Заклади охорони здоров’я
Операційний блок, реанімаційний зал, перев’язочні, пологові відділення
99. Операційна, примi- Г – 0,8 А-2 – 400 – 40 10 – – – –
щення гіпотемії
100. Родова, діапізаційні, Г – 0,8 А-1 – 500 – 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
реанімаційні зали,
перев’язувальні
101. Кабінет ангіографії Г – 0,8 А-1 – 500 – 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
102. Передопераційна Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 15 3,0 1,0 1,8 0,6
1) 3) 3) 3)
103. Монтажні апаратів Г – 0,8 ІІа – 400 – 20 10 4,0 1,5 2,4 0,93)
штучного кровообігу,
штучної нирки тощо
104. Приміщення зберігання Г – 0,8 VIlla – 200 – 401) 10 – – – –
крові
105. Приміщення зберігання Г – 0,8 VIIIб – 75 – – – – – – –
і приготування гіпсу
Кабінети лікарів
106. Кабінети хірургів, Г – 0,8 А-1 – 500 – 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
акушерів, гінекологів,
травматологів, педіатрів,
інфекціоністів, дермато-
логів, алергологів, стома-
тологів; оглядові, прий-
мально-оглядові бокси
107. Кабінети лікарів в Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6

ДБН В.2.5-28:2018

амбулаторно-поліклінічних
закладах, які не наведені
вище
108. Темні кімнати Г – 0,8 – – – – 203) – – – –
офтальмологів
85
86

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Відділення функціональної діагностики та відновного лікування
109. Кабінети функціональ- Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
ної діагностики, ендоско-
пічні кабінети
110. Фотарії, кабінети Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
фізіотерапії, масажу,
лікувальної фізкультури
111. Кабінети
а) рентгено-бронхоскопії та Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
лапароскопії
б) гідротерапії, лікувальні Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
ванни, душові зали
в) трудотерапії Г – 0,8 Б-1 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
г) для лікування сном Г – 0,8 Ж-2 – 50 – – – – – – –
112. Приміщення підготовки Г – 0,8 VIIIб – 75 – – – – – – –
парафіну, озокериту,
обробки прокладок, прання
та сушіння простирадл,
полотен, брезентів,
регенерації грязі
Рентгенівське відділення
113. Рентгенодіагностичний Г – 0,8 – – 503) – – – – – – –
кабінет
114. Кабінети флюорогра- Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
фії, рентгенівських знімків
115. Кабінети для роздя- Г – 0,8 Ж-1 – 75 – – – – – – –
гання
 Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Радіологічне відділення
116. Радіометрична, Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
дозиметрична, кабінети
терапії випромінюваннями
високих енергій, сканерна
117. Кабіна гамма-терапії Г – 0,8 А-2 – 400 – 40 10 3,5 1,2 2,1 0,7
118. Конденсаторна Г – 0,8 VIIIб – 75 – – – – – – –
1) 1)
119. Сховище радіоактив- Г – 0,8 VI – 150 – 40 10 – – – –
них речовин
120. Приміщення зберігання Г – 0,8 VIIIб – 75 – – – – – – –
радіоактивних виділень і
витримки радіоактивних
відходів
Палати
121. Палати: дитячих віддi- Г – підлога Б-2 – 200 – 25 10 3,02) 1,02) – –
лень, для новонароджених;
інтенсивної терапії, після-
операційні, палати матері і
дитини
122. Інші палати та спальні Г – підлога В-2 – 100 – 25 10 2,0 0,5 – –
123. Прийомні фільтри і Г – підлога В-2 – 100 – 25 10 – – – –
бокси
Лабораторії медичних установ
124. Приміщення прийому, Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 – – – –
видачі та реєстрації

ДБН В.2.5-28:2018

аналізів
125. Лабораторії прове- Г – 0,8 А-1 – 500 – 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
дення аналізів, кабінети
серологічних досліджень,
колориметричні
87
88

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
126. Препараторські, лабо- Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
рантські загальноклінічних,
гематологічних, біохімічних,
бактеріологічних, гістоло-
гічних та цитологічних лабо-
раторій, кабінети взяття
проб, цитологічних дослід-
жень, коагулографії, фото-
метрії, вагова, термостатна,
приготування поживних
середовищ, приміщення
для фарбування проб,
центрифужна
127. Кімната зберігання Г – 0,8 VIIIб – 1005) – – – – – – –
реактивів і лаборантського
посуду
128. Кабінети з кабінами Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
зондування та взяття
шлункового соку
129. Склодувна Г – 0,8 VII – 200 – 401) 10 3,0 1,0 1,8 0,6
1)
130. Приміщення зубних Г – 0,8 ІІа 2000/200 500 – 20 10 – – 4,2 1,5
техніків, гіпсові, полімери-
заційні
Аптеки
131. Площа для відвідува- Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 – – 1,5 0,4
чів у залі обслуговування
132. Рецептурний відділ, Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 – – 1,8 0,6
відділи ручного продажу,
оптики, готових лікарських
засобів
 Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
133. Асистентська, асеп- Г – 0,8 А-1 600/400 500 – 40 10 – – 2,4 0,9
тична, аналітична, фасу-
вальна, заготівельна кон-
центратів і напівфабрикатів,
контрольно-маркувальна
134. Стерилізаційна, мийна Г – 0,8 VI – 200 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
5)
135. Приміщення зберігання Г – 0,8 VIIIб – 100 – – – – – – –
лікарських та перев’язу-
вальних засобів, посуду
136. Приміщення зберігання Г – 0,8 VIIIб – 75 – – – – – – –
кислот, дезінфекційних
засобів, горючих і легко-
займистих рідин
137. Комора тари Г – 0,8 VIIIb – 50 – – – – – – –
Стерилізаційні та дезінфекційні відділення
138. Стерилізаційна- Г – 0,8 VI – 200 – 401) 10 – – –
автоклавна, приміщення
прийому і зберігання
матеріалів
139. Приміщення підготовки Г – 0,8 VI – 200 – 401) 10 3,0 1,2 1,8 0.6
інструментів
140. Приміщення ремонту і Г – 0,8 ІІІв 750/200 300 – 401) 10 – – 3,0 1,2
заточування інструментів
141. Приміщення дезінфек- Г – 0,8 VIIIб – 75 – – – – – – –
ційних камер

ДБН В.2.5-28:2018

142. Приміщення для зберi- Г – 0,8 VIIIв – 50 – – – – – – –
гання дезінфекційних
засобів
Патологоанатомічне відділення
143. Секційна Г – 0,8 A-2 – 400 – 40 10 3,5 1,2 2,1 0,7
89
90

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
144. Передсекційна, фікса- Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
ційна
145. Приміщення для одя- Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
гання трупів, траурний зал
146. Приміщення зберігання Г – 0,8 VIIIb – 50 – – – – – – –
трупів, похоронних засобів
Санітарно-епідеміологічні центри
147. Диспетчерські, примi- Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
щення зберігання та видачі
готових приманок, дезінфек-
ційних засобів і бактерійних
препаратів, фасувальні
148. Приміщення зберігання Г – 0,8 B-2 – 100 – 60 10 – – – –
біологічних, лікувальних,
діагностичних препаратів,
реактивів, дезінфікуючих
засобів, кислот
149. Приміщення зберігання Г – 0,8 VIIIб – 1003) – – – – – – –
дезінфекційної апаратури,
інвентарю, білизни
150. Кімнати гельмінтологів, Г – 0,8 А-2 – 400 – 40 10 3,5 1,2 2,1 0,7
ентомологів, вірусологів,
бактеріологів, лаборантські,
хімічні, біохімічні
лабораторії, серологічні,
бокси, препараторські
151. Радіологічні, радіохi- Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
мічні, приміщення спектро-
скопії та полярографії,
лабораторії акустики, вібра-
ції, електромагнітних полів,
фізіології праці, середова-
рильні з боксами, термітні
 Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
152. Мийні Г – 0,8 VI – 3005) – 401) 10 3,0 1,0 1,8 0,6
153. Приміщення взяття Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
проб
154. Кімнати епідеміологів, Г – 0,8 А-1 – 500 – 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
бактеріологів, бокси серо-
логічних досліджень особ-
ливо небезпечних інфекцій
155. Кімнати Г – 0,8 Б-1 - 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
зоопаразитологів
156. Біопробна, приміщення Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
зберігання поживних
середовищ, передбокси
157. Приміщення дезкамер, Г – 0,8 VI – 200 – 401) 10 3,0 1,0 1,8 0,6
стерильні цехи
158. Приміщення Г – 0,8 VIIIб – 75 – – – – – – –
спалювання трупів тварин
та відходів
Віварій
159. Віварій. Приміщення Г – 0,8 А-2 – 400 – 40 10 3,5 1,2 2,1 0,7
для утримання тварин
Станції швидкої та невідкладної медичної допомоги
160. Диспетчерська Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
161. Приміщення радіо- Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
посту
162. Приміщення зберігання В – 1,0 на стелажах VIІIб – 75 – – – – – – –

ДБН В.2.5-28:2018

валіз виїзних бригад
163. Приміщення поточного Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 – – – –
запасу медикаментів
164. Кімната виїзних бригад Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
91
92

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Молочні кухні, роздавальні пункти
165. Приміщення фільтрації Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
та розливу
166. Остаточна Г – 0,8 В-2 – 100 – – – – – – –
167. Приміщення приготу- Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
вання та фасування
продуктів
168. Прийом і зберігання Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 – – – –
посуду, роздавальна
Інші приміщення лікувальних установ
169. Процедурна, маніпуля- Г – 0,8 А-1 – 500 – 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
ційна
170. Кабінети, пости Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
медичних сестер
171. Кімнати денного пере- Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
бування, бесід з лікарем,
годування дітей
172. Апаратна (пульт керу- Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 – – – –
вання) рентгенівських,
радіологічних та інших від-
ділень, приміщення миття,
стерилізації, сортування і
зберігання, білизняні
173. Реєстратура Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 – – 1,5 0,4
174. Коридори медичних Г – підлога Е – 150 – 90 – – – – –
установ
175. Приміщення та місця Г – 0,8 VIIІб – 75 – – – – – – –
зберігання переносної
апаратури, візків
176. Веранди Г – 0,8 В-2 – 100 – 25 10 – – – –
 Продовження таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Вокзали
177. Зали очікування Г – 0,8 Г – 300 100 60 – 3,0 1,0 1,8 0,6
178. Операційні, касові Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
зали, квиткові багажні каси,
відділення зв’язку, опера-
торська, диспетчерська
179. Обчислювальний Г – 0,8 А-2 500/300 400 – 15 10 3,5 1,2 2,1 0,7
центр
180. Розподільні зали, Г – 0,8 Е – 150 50 90 – – – – –
вестибюлі
181. Кімнати матері і Г – 0,8 Б-2 – 200 – 60 10 2,5 0,7 1,5 0,4
дитини, тривалого пере-
бування пасажирів
Інші приміщення виробничих, допоміжних цивільних будівель
182. Санітарно-побутові приміщення:
а) умивальні, туалети, Г – підлога Ж-1 – 75 – – – 1,03) 0,33) 0,63) 0,23)
курильні
б) душові, гардеробні, при- Г – підлога Ж-2 – 50 – – – 1,03) 0,33) 0,63) 0,23)
міщення для сушіння, обез-
пилювання і знешкодження
одягу і взуття, приміщення
для обігрівання працівників
183. Вестибюльні й гардеробні вуличного одягу:
а) у вишах, школах, театрах, Г – підлога Е – 150 – 90 – 2,03) 0,43) 1,23) 0,33)
гуртожитках, готелях і

ДБН В.2.5-28:2018

головних входах до великих
виробничих підприємств та
цивільних будівель
б) в інших виробничих, допо- Г – підлога Ж-1 – 75 – – – – – – –
міжних і цивільних будівлях
93
94

ДБН В.2.5-28:2018

Кінець таблиці Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
184. Сходи
а) головні сходові майдан- Г – підлога (майданчики, В-2 – 100 – – – 2,0 0,5 1,2 0,3
чики цивільних, виробничих сходи)
та допоміжних будівель
б) інші сходові клітки Г – підлога Ж-2 – 50 – – – – 0,13) – 0,13)
185. Ліфтові холи в цивіль- Г – підлога Ж-1 – 75 – – – – – – –
них, виробничих і допоміж-
них будівлях
186. Коридори й проходи
а)головні коридори й Г – підлога Ж-1 – 75 – – – – 0,13) – 0,13)
проходи
б) інші коридори Г – підлога Ж-2 – 50 – – – – – – –
4)
187. Машинні відділення Г – 0,8 3-1 – 30 – – – – – – –
ліфтів та приміщення для
фреонових установок
188. Горища Г – підлога – – 103),4) – – – – – – –
1) Наведений показник засліпленості.
2) Нормовані значення КПО підвищені в приміщеннях, спеціально призначених для роботи і навчання дітей і підлітків.
3) Нормовані значення встановлені на основі експертних оцінок.
4) Норма освітленості дана для ламп розжарювання.
5) Норма підвищена внаслідок підвищених санітарних вимог.

Примітка 1. Наявність нормованих значень освітленості в графах обох систем штучного освітлення вказує на можливість застосування однієї із цих систем.
Примітка 2. Знак "–" у відповідній комірці означає, що цей показник не нормується.
Примітка 3. При дробовому позначенні освітленості, наведеної в графі 4 таблиці, у чисельнику зазначена норма освітленості від загального й місцевого
освітлення на робочому місці, а в знаменнику – освітленості від загального освітлення приміщення.
Примітка 4. При дробовому позначенні показника дискомфорту, наведеного в графі 7 таблиці, у чисельнику показана норма для загальної освітленості від
загального у системі комбінованого освітлення, а в знаменнику – освітленість загального освітлення приміщення.
Примітка 5. При дробовому позначенні коефіцієнта пульсації, наведеного в графі 8 таблиці, у чисельнику показана норма для місцевого освітлення або одного
загального освітлення, а в знаменнику – для загального освітлення.
 Таблиця Д.2 – Нормовані показники освітлення основних об’єктів комунального призначення

Природне Суміщене
Штучне освітлення
освітлення освітлення
Площина
Розряд і Освітленість коефі-
(Г – горизонтальна, робочих КПО Dн, % КПО Dн, %
підроз- цилін- показник цієнт
В – вертикальна) поверхонь, лк
Приміщення ряд дрична диском- пуль-
нормування освітленості
зорової при освіт- форту, сації,
та КПО, висота площини при міні- міні-
роботи загаль- леність, М не Kз, %, середнє мальне середнє мальне
над рівнем підлоги, м комбіно-
ному лк більше не н пр н сум
ваному D сер н пр D сер н сум
освіт- більше D D min
освітленні min
ленні
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Стоянки, ділянки зберігання рухомого складу, депо
1. Відкриті стоянки, ділянки
для зберігання рухомого
складу поза вулицею
а) без підігріву Г – покриття XIII – – 5 – – – – – –
б) з підігрівом Г – покриття XII 10
2. Приміщення для закри-
того зберігання рухомого
складу
а) транспортні підприєм- Г – підлога VIIIб2) – – 75 60 10 – – – –
ства, депо, закриті стоянки
рухомого складу
б) приміщення для зберiган- Г – підлога VIIIв2) – – 50 – – – – – –
ня автомобілів в гаражах,
автостоянках, паркінгах для

ДБН В.2.5-28:2018

індивідуального транспорту
АЗС, паливні пункти
3. Зона паливороздаваль-
них колонок:
95
96

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
а) у приміщеннях або під Г – підлога VIIIб – – 75 60 10 – – – –
навісом В – 1,15 (табло колонок) – – 50 – – – – – –
б) поза будівлями Г – підлога X – – 30 – – – – – –
В – 1,15 (табло колонок) – – – 20 – – – – – –
Станції технічного обслуговування транспорту, транспортні підприємства
4. Оглядові канави:
а) у приміщенні Г – днище машини Vб3) – – 200 – 10 – – – –
4)
б) поза будівлями Г – днище машини Vб – – 150 – 10 – – – –
5. Ділянки (пости) миття і
прибирання рухомого
складу:
а) у приміщенні Г – підлога VI – – 200 60 10 – – 1,8 0,6
б) поза будівлями XII – – 10 – – – – – –
6. Ділянки діагностування:
а) легкових автомобілів Г – 0,8 ІІІв – – 300 40 10 – – 3,0 1,2
б) вантажних автомобілів, Г – 0,8 ІVв – – 200 40 10 – – 2,4 0,9
автобусів, трамваїв,
тролейбусів
7. Ділянки технічного обслу-
говування (ТО-1, ТО-2) і
поточного ремонту:
а) легкових автомобілів Г – 0,8 ІVв – – 200 40 10 – – 2,4 0,9
б) вантажних автомобілів, Г – 0,8 Vв – – 200 40 10 – – 1,8 0,6
автобусів, трамваїв,
тролейбусів
8. Підйомники В – 1,0 Vб3) – – 200 – 10 – – – –
9. Агрегатні ділянки:
а) легкових автомобілів Г – 0,8 ІІІв 750 200 300 40 10 – – 3,0 1,2
 Продовження таблиці Д.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
б) вантажних автомобілів, Г – 0,8 ІVв 500 200 200 40 10 – – 2,4 0,9
автобусів, трамваїв і
тролейбусів
10. Мийка агрегатів, вузлів, Г – місце завантаження та VІ – – 200 60 10 – – – –
деталей розвантаження
11. Ділянки монтажу і Г – 0,8 Vа – – 300 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
ремонту шин, вулканіза-
ційна ділянка
12. Ковальсько-ресорна Г – 0,8 VІІ – – 200 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
ділянка
13. Зварювально- Г – 0,8 ІVв – – 200 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
жерстяницька ділянка
14. Мідницька ділянка Г – 0,8 (верстак) VІб 500 200 – 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
15. Шпалерна ділянка Г – 0,8 VІа 750 200 300 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
16. Кузовна ділянка Г – 0,8 Г – 0,8 – – 200 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
17. Фарбувальна ділянка:
а) легкових автомобілів Г – 0,8 ІІІб – – 300 40 10 – – 3,0 1,2
б) вантажних автомобілів, Г – 0,8 VІб – – 200 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
автобусів, трамваїв і
тролейбусів
18. Фарбоприготувальна Г – 0,8 ІІІб 1000 300 300 40 10 – – 3,0 1,2
ділянка
19. Деревообробна ділянка Г – 0,8 ІІІв – – 300 40 10 – – 3,0 1,2
Г – зона обробки ІІІв 750 200 300 40 10 – – – –
20. Ділянка ремонту Г – 0,8 ІІІб 100 200 300 40 10 – – 3,0 1,2

ДБН В.2.5-28:2018

електрообладнання та
приладів живлення
21. Таксометрова ділянка Г – 0,8 ІІв 2000 200 – 20 10 – – 4,2 1,5
22. Слюсарно-механічна Г – 0,8 ІІв – – 300 20 10 – – 4,2 1,5
ділянка
97
98

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
23. Металорізальні
верстати:
а) заточувальні, зубооб- Г – зона обробки ІІв 2000 200 – 20 10 – – – –
робні, координатно-розто-
чувальні, різьбонакатні,
різьботокарні, різьбошліфу-
вальні, токарні, фрезерні;
б) внутрішліфувальні, Г – зона обробки Іг 1500 200 – 20 10 – – – –
круглошліфувальні, плоско-
шліфувальні, поперечно-
стругальні, токарно-ґвин-
тові, токарно-карусельні,
токарно-револьверні;
в) поздовжньо-стругальні, Г – зона обробки ІІг 1000 200 – 20 10 – – – –
лоботокарні, свердлильні;
г) протяжні, обрізні Г – зона обробки ІІІв 750 200 – 40 10 – – – –
24. Сушення автомобілів і Г – підлога VІ – – 200 60 10 – – – –
автобусів
25. Приміщення зарядних Г – 0,8 VI6) – – 150 – – – – – –
пристроїв акумуляторних
батарей
26. Ремонт акумуляторів Г – 0,8 ІVб – – 200 40 10 – – – –
електроприміщення
Електроприміщення
27. Приміщення розподіль-
них пристроїв, диспетчер-
ські, операторні (електро-
щитові):
а) з постійним чергуванням Г – 0,8 ІVг2) 750 200 200 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
персоналу Г – стіл оператора ІІІв – – 300 – 10 – – – –
 Продовження таблиці Д.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
6)
Г, В – 1,5 (пульт керування, ІVг – – 150 – 10 – – – –
шкала приладів)
В – 1,5 (задня сторона VIІІв – – 50 – – – – – –
щита)
б) з періодичним Г – 0,8 – – 150 40 10 – – – –
перебуванням людей Г, В – 1,5 (пульт керування, ІVг 6)
– – 150 – 10 – – – –
шкала приладів)
В – 1,5 (задня сторона IІІв – – 50 – – – – – –
щита)
28. Пульти, щити управління:
а) у приміщеннях:
– з вимірювальною апара- Г – 0,8 (шкала приладів) ІVг2),6) – – 150 20/20 – – – – –
турою; В – 1,5
– без вимірювальної Г – 0,8 ІVг6) – – 150 20 – – – – –
апаратури;
б) поза будівлями В – 1,5 (рукоятки) ІХ – – 50 – – – – – –
29. Окремо стоячі прилади
контролю:
а) у приміщеннях:
– з постійним наглядом; Г – 0,8 ІVг 400 200 200 40 10 – – – –
6)
– з періодичним наглядом; В – шкала приладів ІVг – – 150 60 10 – – – –
б) поза будівлями Г, В – шкала приладів ІХ – – 50 – – – – – –
30. Приміщення і камери В – 1,5 VІІІб – – 75 60 10 – – – –
трансформаторів, реакто-
рів, статичних конденса-

ДБН В.2.5-28:2018

торів, акумуляторів
31. Електромашинні
приміщення:
а) з постійним чергуванням Г – 0,8 VІІІв – – 50 – – – – – –
персоналу; В – 1,5 (на щитах) VІІІв – – 50 – – – – – –
99
100

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
б) з періодичним перебу- Г – 0,8 VІІІг – – 20 – – – – – –
ванням людей В – 1,5 (на щитах) VІІІб – – 75 60 10 – – – –
32. Кабельний підвал, Г – підлога VІІІв – – 50 – – – – – –
кабельний поверх
33. Поверх шин В – на шинах VІІІв – – 50 – – – – – –
34. Кабельні шахти Г – підлога VІІІг – – 20 – – – – – –
35. Електрощитові в житло- Г – 0,8 VІІІб – – 75 60 10 – – – 0
вих і громадських будівлях В – 1,5 (на щитах)
Приміщення інженерних мереж і інші технічні приміщення
36. Машинні зали насосних,
повітродувні:
а) з постійним чергуванням Г – 0,8 VІІІа2) – – 200 40 10 3,0 1,0 0,5 0,3
персоналу; В – шкала приладів ІVг 6)
– – 150 – 10 – – – –
Г – 0,8 (стіл машиніста) ІІІг 400 200 200 – 10 – – – –
б) без постійного чергу- Г – 0,8 – – 150 60 10 – – – –
вання персоналу В – шкала приладів ІVг 6)
– – 150 – 10 – – – –
37. Регулююча арматура:
а) у приміщеннях; В – на торпках, засувках, VІІІб – – 75 – – – – – –
вентилях, клапанах, петлях
б) поза будівлями Те саме Х – – 30 – – – – – –
38. Майданчики і сходи Г – підлога VІІІв – – 50 – – – – – –
котлів, економайзерів,
проходи за котлами
39. Приміщення подачі Г – 0,8 ІV6) – – 150 60 10 – – – –
палива
40. Приміщення димососів, Г, В – 0,8 VІ6) – – 150 60 10 – – – –
вентиляторів, бункерне
відділення
 Продовження таблиці Д.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
41. Конденсаційна, хімводо- Г – підлога VІІІб – – 75 – – – – – –
очистка, бойлерна, деаера-
торна, зольне приміщення
42. Генераторна Г – підлога VІІІв – – 50 – – 1,0 0,3 0,5 0,2
43. Надбункерне примi- Г – 0,8 VІІІв – – 50 – – – – – –
щення
44. Приміщення для конди- Г – 0,8 VІ2),6) – – 150 60 10 – – – –
ціонерів, теплові пункти
45. Компресорні (блоки,
станції, приміщення, зали):
а) з постійним чергуванням Г – 0,8 VІг2),6) – – 200 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
персоналу; В – шкала приладів ІVг – – 150 – 10 – – – –
Г – 0,8 (стіл машиніста) ІІІг 400 200 200 – 10 – – – –
б) без постійного чергу- Г – 0,8 – – – 150 60 10 – – – –
вання персоналу В – шкала приладів ІVг6) – – 150 – 10 – – – –
46. Вентиляційні примi-
щення і установки:
а) камери вентиляторів; Г – 0,8 VІІІв – – 50 – – – – – –
б) відсіки для калориферів і Г – 0,8 VІІІг – – 20 – – – – – –
фільтрів
47. Галереї і тунелі струмо- Г – підлога VІІІг – – 20 – – – – – –
проводів, транспортерів,
конвеєрів; тунелі кабельні,
теплофікаційні, масляні,
пульповодні, водопровідні

ДБН В.2.5-28:2018

48. Насосні підземні Г – 0,8 VІІІв – – 50 – – – – – –
49. Водонапірні башти Г – підлога VІІІв – – 50 – – – – – –
101
102

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
6)
50. Приміщення повітроду- Г – 0,8 VІг – – 150 40 10 – – – –
вок і компресорів, решіток-
дробарок, барабанних сіток
і мікрофільтрів
51. Приміщення приготу- Г – 0,8 VІІІа – – 200 40 20 – – 0,5 0,3
вання реагентів
52. Фільтрувальний зал:
а) верхній майданчик; Г – підлога VІІІа – – 200 40 10 – – 1,8 0,6
б) нижній і проміжні майдан- В – 1,0 (шафи управління, VІІІб – – 75 – – – – – –
чики засувки, вентилі)
53. Пісколовки, біофільтри,
преаератори, аеротенки,
відстійники тощо, споруди
очищення стічної води:
а) у будівлях; Поверхня споруди VІІІг – – 20 – – – – – –
б) поза будівлями Поверхня споруди ХІV – – 2 – – – – – –
54. Майданчики механізмів,
шаф управління, розподіль-
них камер, прохідні майдан-
чики:
а) у будівлях; Г – 0,8 VІІІб – – 75 – – – – – –
б) поза будівлями Г – 0,8 ХІІ – – 10 – – – – – –
6)
55. Приміщення вакуум- Г – 0,8 ІVг – 150 – – – – – 1,8 0,6
фільтрів, центрифуг,
фільтр-пресів
56. Майданчики гідроцик- Г – 0,8 VІІІа – – 200 – – – – – –
лонів
57. Приміщення сушіння Г – 0,8 ІVг6) – – 150 – – – – 1,8 0,6
осаду (барабанні сушила)
58. Камера перемикання В – 1,0 VІІІб – – 75 – – – – – –
метантенків
 Продовження таблиці Д.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
59. Електролізерні Г – 0,8 VІІІа – – 200 – – – – – –
Склади
60. Склади, комори масел,
лакофарбових матеріалів:
а) з розливом на складі; Г – підлога VІІІб – – 75 – – – – – –
б) без розливу на склад Г – підлога VІІІв – – 50 – – – – – –
61. Склади, комори хімiка- Г – підлога VІІІв – – 50 – – – – – –
тів, кислот, лугів тощо
62.Склади, комори металу, Г – підлога VІІІб – – 75 – – – – – –
запчастин, ремонтного
фонду, готової продукції;
деталей, що очікують
ремонту, інструментальні
63. Склади зі стелажним
зберіганням:
а) експедиція прийому і Г – 0,8 ІVб 400 200 200 40 10 4,0 1,5 2,4 0,9
видачі вантажу;
б) транспортно-розподільна Г – підлога ІVв6) – – 150 40 10 – – – –
система;
в) зона сховища: Г – підлога VІІІв – – 50 – – – – – –
– в комірках і валах; В VІІІб – – 75 – – – – – –
– на стрілках В VІІІб – – 200 40 10 – – – –
64. Склади, комори, відкриті Г – підлога VІІІв – – 50 – – – – – –
майданчики під навісом

ДБН В.2.5-28:2018

65. Склади громіздких пред- Г – підлога VІІІб – – 75 60 10 – – – –
метів і сипуких матеріалів
(піску, цементу тощо)
103
104

ДБН В.2.5-28:2018

Продовження таблиці Д.2

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
66. Вантажопідйомні меха-
нізми (кран-балки, тельфери,
мостові крани тощо)
а) у приміщенні; Г, В – пульт управління VІІІв – – 50 – – – – – –
В – гак крана VІІІв – – 50 – – – – – –
Г – ділянки прийому і подачі
обладнання та деталей
б) поза будівлями Г, В – пульт управління Х – – 30 – – – – – –
В – гак крана ХІ – – 10 – – – – – –
Г – ділянки прийому і подачі ХІ – – 10 – – – – – –
обладнання та деталей
67. Зливно-наливні Г – підлога ХІІ – – 5 – – – – – –
естакади Г – горловина цистерни ХІ – – 20 – – – – – –
68. Сортування і комплек- Г – 0,8 ІVб – – 200 – – – – – –
тація вантажів
69. Завізна комора Г – підлога VІІІв – – 50 – – – – – –
70. Рампа:
а) в будівлі; Г – підлога VІІІв – – 50 – – – – – –
б) поза будівлею Г – підлога ХІІ – – 10 – – – – – –
71. Дебаркадер Г – підлога VІІІб – – 75 – – – – – –
Пожежні депо
72. Зона стоянки рухомого Г – підлога VІІІб – – 75 60 10 3,0 1,0 0,7 0,2
складу
73. Пост технічного обслу- Г – підлога Vб – – 200 40 10 3,0 1,0 1,8 0,6
говування
74. Апаратна Г – 0,8 ІІІв 750 200 300 40 10 – – 3,0 1,2
75. Пункт зв’язку Г – 0,8 ІІІб 1000 200 300 40 10 – – 3,0 1,2
 Кінецьтаблиці Д.2

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
76. Приміщення зарядки Г – 0,8 VІ – – 200 60 10 3,0 1,0 1,8 0,6
регенеративних патронів
77. Сушіння рукавів Г – 0,8 VІІІв – – 50 – – – – – –
78. Мийка рукавів Г – 0,8 VІ 200 60 10
Районні управління з експлуатації будівель
79. Диспетчерські пункти Г – 0,8 VІІІа – – 200 40 10 – – – 0,6
В – 1,5 (пульти, щити) – – 100 – – – – – –
1) Наведений показник засліпленості.
2) Нормовані значення КПО підвищені в приміщеннях, спеціально призначених для роботи і навчання дітей і підлітків.
3) Нормовані значення, встановлені на основі експертних оцінок.
4) Норма освітленості дана для ламп розжарювання.

5) Норма підвищена внаслідок підвищених санітарних вимог.
Примітка 1. При дробовому позначенні коефіцієнта пульсації, наведеного в графі 8 таблиці, у чисельнику показана норма для місцевого освітлення або одного
загального освітлення, а в знаменнику для загального освітлення
Примітка 2. Наявність нормованих значень освітленості в графах обох систем штучного освітлення вказує на можливість застосування однієї із цих систем.
Примітка 3. Знак "–" у відповідній чарунці означає, що цей показник не нормується.

ДБН В.2.5-28:2018

105
106

ДБН В.2.5-28:2018

ДОДАТОК Ж

(обов’язковий)

НОРМОВАНІ ПОКАЗНИКИ ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ

Таблиця Ж.1 – Нормовані показники освітлення основних приміщень житлових будинків

Природне Суміщене
Штучне освітлення
Площина освітлення освітлення
(Г – горизонтальна,
Розряд і Освітленість коефі-
В – вертикальна) робочих КПО Dн, % КПО Dн, %
підроз- цилін- показник цієнт
нормування поверхонь, лк
Приміщення ряд дрична диском- пуль-
освітленості
зорової при при освіт- форту, сації,
та КПО, висота міні- міні-
роботи комбіно- загаль- леність, М не Kз, %, середнє мальне середнє мальне
площини над
ваному ному лк більше не н пр н сум
рівнем підлоги, м D сер н пр D сер н сум
освіт- освіт- більше D D min
min
ленні ленні
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1)
1. Житлові кімнати, вітальні, спальні, Г – підлога В-1 – 150 – – – 2,0 0,5 – –
житлові кімнати гуртожитків
2. Кухні, кухні-їдальні Г – 0,8 В-1 – 1501) – – – 2,0 0,5 1,2 0,3
1)
3. Кухні-ніші Г – 0,8 В-1 – 150 – – – – – – –
4. Дитячі Г – підлога Б-2 – 2001) – – – 2,5 0,7 – –
1)
5. Кабінети, бібліотеки Г – 0,8 Б-1 – 300 – – – 3,0 1,0 1,8 0,6
1)
6. Внутрішньоквартирні коридори, Г – підлога Ж-2 – 50 – – – – – – –
холи, ванні кімнати, вбиральні,
санвузли, душові
7. Комори, підсобні Г – підлога З-2 – 301) – – – – – – –
1)
8. Гардеробні Г – підлога Ж-1 – 75 – – – – – – –
1)
9. Сауни, роздягальні Г – підлога В-2 – 100 – – – – – – –
1) 1) 1)
10. Басейни Г – поверхня води В-2 – 100 – 60 20 2,0 0,5 1,2 0,3
1) 1) 1)
11. Тренажерний зал Г – підлога В-1 – 150 – 60 20 – – 1,2 0,3
1) 1) 1)
12. Більярдна Г – 0,8 Б-1 – 300 – 40 20 – – – –
 Кінець таблиці Ж.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
13. Загальнобудинкові приміщення:
а) вестибюлі; Г – підлога З-1 – 30 – – – – – – –
б) поверхові коридори й ліфтові Г – підлога З-2 – 20/30 – – – – – – –
холи;
в) сходи і сходові майданчики; Г – підлога, (май- З-2 – 20 – – – – 0,11) – –
данчики, східці)
г) приміщення консьєржа; Г – підлога В-1 – 150 – 60 10 2,0 0,5 1,2 0,3
д) візочні, велосипедні; Г – підлога З-2 – 20/30 – – – – – – –
є) теплові пункти, насосні, електро- Г – підлога VIIIв – 20 – – – – – – –
щитові, машинні приміщення ліфтів,
вентиляційні камери;
е) основні проходи технічних Г – підлога З-2 – 20 – – – – – – –
поверхів, підпілля, підвалів, горищ;
ж) шахти ліфтів Підлога приямку – – 52) – – – – – – –
1) Наведені значення освітленості, показника дискомфорту і коефіцієнта пульсації є рекомендованими.

Примітка 1. Знак "–" у відповідній чарунці означає, що цей показник не нормується.
Примітка 2. При дробовому позначенні освітленості у чисельнику зазначена норма для житлових будинків ІІ категорії, у знаменнику – для приміщень житлових
будинків І категорії за ДБН В.2.2-15-2005.

ДБН В.2.5-28:2018

107

ДБН В.2.5-28:2018

ДОДАТОК Й

(обов’язковий)

ЗОНИ ЯСКРАВОСТІ ТУНЕЛЮ В ДЕННОМУ РЕЖИМІ ОСВІТЛЕННЯ

Визначення яскравості адаптації L20
Яскравість адаптації L20 визначається як середньозважена яскравість середини 20-градусного
(за діаметром) поля адаптації, видимого водієм, що перебуває на осі дорожнього полотна на ВБГ
перед в’їзним порталом, при цьому лінія зору водія націлена на центр рамки в’їзного порталу
(рисунок Й.1). Величина L20 визначається для умов, найгірших з погляду адаптації зору, тобто для
яскравого сонячного дня.

Примітка. Пунктирним колом позначено 20-градусне поле адаптації.
Рисунок Й.1 – Вид на в’їзний портал з відстані ВБР

Для існуючого тунелю (наприклад, при його реконструкції) значення L20 може бути отримане
шляхом фотометрирування в’їзного порталу при вказаних умовах за допомогою яскравоміра,
що має 20-градусне поле вимірювання.
За відсутності експериментальних вихідних даних для знаходження значення L20 можна ско-
ристатися наступною формулою:
L20 = Kc Lс + Kr Lr + Kе Lе , (Й.1)
де Kс, Kr і Kе – частки відповідно небосхилу, дорожнього полотна й оточення порталу в полі
адаптації;
Lс, Lr і Lе – їхні середні яскравості, орієнтовні значення яких наведені в наступній таблиці
залежно від орієнтації в’їзного порталу щодо сторін світу.
Таблиця Й.1 – Яскравість ділянок поля адаптації

Напрямок руху Значення яскравості ділянок поля адаптації, кд/м2
при в’їзді небосхил, Lс дорога, Lr будівлі, Lе
На північ 6 3 8
На схід
12 4 6
На захід
На південь 16 5 4

108
 ДБН В.2.5-28:2018

ДОДАТОК К

(довідковий)

ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ РІЧНОЇ СЕРЕДНЬОДОБОВОЇ

ІНТЕНСИВНОСТІ РУХУ ТРАНСПОРТУ У МІСТАХ УКРАЇНИ

Таблиця К.1 – Коефіцієнти нерівномірності руху транспорту за годинами доби (K1)

Коефіцієнт Коефіцієнт
Години доби Години доби
нерівномірності K1 нерівномірності K1
6–7 2,644 15 – 16 7,007
7–8 4,567 16 – 17 7,400
8–9 6,533 17 – 18 7,309
9 – 10 6,789 18 – 19 6,006
10 – 11 6,566 19 – 20 4,500
11 – 12 6,730 20 – 21 3,466
12 – 13 6,560 21 – 22 3,007
13 – 14 6,346 22 – 23 2,339
14 – 15 6,460 23 – 24 1,761

Таблиця К.2 – Коефіцієнти нерівномірності руху транспорту за днями тижня (K2)

Дні тижня Понеділок Вівторок Середа Четвер П’ятниця Субота Неділя
Значення K2 0,967 0,910 0,910 0,826 0,874 1,111 1,796

Таблиця К.3 – Коефіцієнти нерівномірності руху транспорту за місяцями року (K3)

Місяць року Значення K3 Місяць року Значення K3
Січень 1,137 Липень 0,883
Лютий 1,193 Серпень 0,910
Березень 1,103 Вересень 0,940
Квітень 0,070 Жовтень 0,983
Травень 0,950 Листопад 1,020
Червень 0,897 Грудень 1,043

Річна середньодобова величина інтенсивності руху транспорту (Nдоб.) визначається за
формулою:
100 N pозK 2K 3K 4
N доб = , (К.1)
K1

де Nроз – розрахункова величина інтенсивності руху транспорту в годину із найменшим коефі-
цієнтом варіації (для Києва – це 17-18.00; 8-9.00), яка встановлюється спостережен-
ням у перерізі магістралі у вибраному напрямку;
K1 – коефіцієнт нерівномірності руху транспорту за годинами доби;
K2 – коефіцієнт нерівномірності руху транспорту за днями тижня;
K3 – коефіцієнт нерівномірності руху транспорту за місяцями року;
K4 – коефіцієнт долі об’єму руху транспорту за період від 24.00 до 6.00, приймається в
межах 1,03 – 1,05.

109

ДБН В.2.5-28:2018

Найбільша величина інтенсивності руху транспорту (Nмакс.) розраховується за формулою:
Nмакс. = Nдоб Ч K1 Ч K2 Ч K3 (К.2)
де Nдоб – за формулою (К.1),
K1 – величина години "пік", для міст України – 0,08 – 0,10 ;
K2 – коефіцієнт 30-ої години пік у році, приймається 1,3 ;
K3 – коефіцієнт нерівномірності руху за напрямками, 1,5 – 2,5;

110
 ДБН В.2.5-28:2018

ДОДАТОК Л

(довідковий)

РОЗРАХУНКОВІ ФОРМУЛИ

1. Коефіцієнт пульсації освітленості Kп вираховується за формулою:
E max - E min
Kп = Ч 100 , (Л.1)
2 E cep

де Emax, Emin – відповідно максимальне і мінімальне значення освітленості за період її коли-
вання, лк;
Ecep – середнє значення освітленості за той же період, лк.
2. Показник дискомфорту блискавості UGR вираховується за формулою:
й0, 25 N L 2w щ
UGR = 8 lg к еi = 1 2 ъ , (Л.2)
кл Lф pi ъы

де L – габаритна яскравість i-го блискавого джерела в напрямку очей спостерігача, кд/м2;
w – розмір тілесного кута, сер;
pi – індекс позиції кожного джерела світла відносно лінії зору;
Lф – яскравість фону, кд/м2;
N – кількість світильників в освітлювальному приладі
Шкала об’єднаного показника дискомфорту згідно з CIE 117-1995 визначається так: 10, 13, 16,
19, 22, 25,28.
Об’єднаний показник дискомфорту UGR зв’язаний з показником зорового дискомфорту М за
формулою:
UGR = 16 lgM – 4,8. (Л.3)
При проектуванні об’єднаний показник дискомфорту розраховується інженерним методом за
допомогою програмних засобів.
3. Показник зорового дискомфорту M вираховується за формулою:
0, 5
й N L2 Ч w щ
M = кеi = 1 i i
ъ , (Л.4)
2
кл piЧLa ъы

де Li – яскравість блискавого джерела, кд/м2;
w розмір тілесного кута блискавого джерела, сер;
j0 – індекс позиції блискавого джерела відносно лінії зору;
La – яскравість адаптації, кд/м2.
Показник зорового дискомфорту М та об’єднаний показник дискомфорту UGR зв’язані між
собою за формулою:
UGR + 4, 8
16
M = 10 . (Л.5)
При проектуванні показник зорового дискомфорту М розраховується через об’єднаний показ-
ник дискомфорту UGR.
4. Показник засліпленості P
Критерій оцінки засліплюваної дії освітлювальної установки, що визначається виразом:

P = (S – 1) Ч 100, (Л.6)

де S – коефіцієнт засліпленості, що дорівнює відношенню порогових різниць яскравості за
наявності і відсутності сліпучих джерел в полі зору.

111

ДБН В.2.5-28:2018

5. Пороговий приріст яскравості TI, % вираховується за формулою:

n E v ,i 1, 05
TI = k еi = 1 L cеp , (Л.7)
2
Qi

де Lcеp – середня яскравість дорожнього покриття, кд/м2;
k – множник, що дорівнює 950 при Lcеp > 5 кд/м2 та 650 при Lcеp Ј 5 кд/м2;
Ev,i – вертикальна освітленість на оці водія від і-го світильника, лк;
Qi – кут між напрямом на і-й світильник та лінією зору, градуси;
n – число світильників, які потрапляють у поле зору водія в межах зміни кута
Qi (2° < 0 < 20°).
6. Світлова ефективність (світловіддача) е
Відношення світлового потоку F, що випромінюється джерелом світла, до споживаної цим
джерелом потужності Р:
e = F P, лм/Вт. (Л.8)

112
 ДБН В.2.5-28:2018

ДОДАТОК М

(довідковий)

РОЗРАХУНОК ПРИРОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ

На стадії ескізного проектування наближене значення необхідної площі світлопрорізів можна
розрахувати:
– при боковому освітленні приміщень за формулою
Dн K з hв K буд
Sв = Ч ; (М.1)
100 m t or 1

– при верхньому освітленні приміщень за формулою
Dн Kз hл
Sл = Ч Ч Sп , (М.2)
100 m t or 2K л

де Sв і Sл – площі світлових прорізів (в світлі) відповідно при боковому та верхньому освіт-
ленні, м2;
Sп – площа підлоги приміщення, м2;
Dн – нормоване значення КПО, яке визначається за таблицями 5.1, 5.2 чи додатками Д,
Ж, %;
m – коефіцієнт світлового клімату світлопрорізу, який визначається за таблицею М.1 і
рисунком М.1;
Kз – коефіцієнт запасу, який приймається за таблицею 5.3;
hв , h л – коефіцієнти, що враховують світлову активність вікон і ліхтарів, які визначаються за
таблицями М.2, М.3 або М.4;
Kл – коефіцієнт, що враховує тип ліхтаря, який визначається за таблицею М.5;
Kбуд – коефіцієнт, що враховує затінювання вікон протилежними будинками, який визнача-
ється за таблицею М.6;
r1, r2 – коефіцієнти, що враховують підвищення КПО за рахунок світла, відбитого від внут-
рішніх поверхонь приміщення, які визначаються за таблицями М.7 або М.8;
to – загальний коефіцієнт світлопропускання, який визначається за формулою:
t o = t 1 Ч t 2 Ч t 3 Ч t 4 Ч t 5, (М.3)
де t 1 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу, який визначається за таблицею М.9;
t2 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у рамах світлопрорізу, який розраховується за
формулою:
Sв - S р
t2 = , (М.4)
Sв

де Sв – те саме, що і в формулі (М.1);
Sр – площа частини світлопрорізу, що затінюється рамою.
Примітка. При розрахунках за формулами (М.1) та (М.2) t 2 приймається 0,75 для металопластикових та
дерев’яних вікон і ліхтарів та 0,85 – для металевих;
t3 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у несучих конструкціях, який визначається за
таблицею М.10 (при боковому освітленні t 3 = 1);
t4 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях, який визначається
за таблицею М.11 (при відсутності сонцезахисних пристроїв t 4 = 1);
t5 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у захисній сітці, яка встановлюється під ліхта-
рями; за її наявності t 5 = 0,9, інакше t 5 = 1.

113
114

ДБН В.2.5-28:2018

Рисунок М.1 – Карта світлокліматичного районування території України
 ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця М.1 – Значення коефіцієнта світлового клімату m

Світло- Значення m для світлопрорізів
кліматич- Вертикальних, орієнтованих на: орієнто-
ний район ваних на
(рис. Л.1) Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ зеніт
I 1,93 0,96 1,00 1,02 1,03 1,02 1,01 0,96 0,99
II 1,05 1,09 1,14 1,16 1,18 1,17 1,15 1,09 1,12
III 1,07 1,12 1,18 1,22 1,23 1,22 1,20 1,12 1,17
IV 1,15 1,21 1,28 1,32 1,33 1,32 1,29 1,21 1,26
Примітка 1. При розташуванні світлопрорізів у площинах, нахилених до горизонту під кутом a, град,
значення т визначається за формулою
m a + m 2 ( 90 - a )
m= 1 ,
90
де m1 – коефіцієнт світлового клімату для вертикального світлопрорізу відповідного типу та
орієнтації у даному районі світлового клімату; m2 – коефіцієнт світлового клімату для світлового
прорізу, орієнтованого на зеніт, у даному районі.
Примітка 2. Орієнтація світлопрорізів визначається азимутом А – кутом в плані між напрямом на північ та век-
тором, спрямованим зсередини приміщення назовні, перпендикулярно до площини світлопро-
різу; відраховується від напряму на північ за годинниковою стрілкою: Пн – північна (0 < A Ј 22,5°;
337,5 < A Ј 360°); ПнС – північно-східна (22,5 < A Ј 67,5°); С – східна (67,5 < A Ј 112,5°); ПдС –
південно-східна (112,5 < A Ј 157,5°); Пд – південна (157,5 < A Ј 202,5°); ПдЗ – південно-західна
(202,5 < A Ј 247,5°); З – західна (247,5 < A Ј 292,5°); ПнЗ – північно-західна (292,5 < A Ј 337,5°).
Примітка 3. Коефіцієнт m для фасадів протилежних будинків визначається аналогічно в залежності від
азимута А фасаду.

Таблиця М.2 – Значення світлової активності hв вікон при боковому освітленні

Відношення довжини Значення hв при відношенні глибини приміщення В до його висоти від
приміщення lп до його рівня робочої поверхні до верху вікна h1
глибини В 1 1,5 2 3 4 5 7,5 10
4 і більше 6,5 7 7,5 8 9 10 11 12,5
3 7,5 8 8,5 9,6 10 11 12,5 14
2 8,5 9 9,5 10,5 11,5 13 15 17
1,5 9,5 10,5 13 15 17 19 21 23
1 11 15 16 18 21 23 26,5 29
0,5 18 23 31 37 45 54 66 –

115

ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця М.3 – Значення світлової активності прямокутних, трапецієподібних та шедових ліхтарів h л

Значення h л
Відношення довжини приміщення Lп до ширини прогону l1
Кіль-
кість від 1 до 2 від 2 до 4 більше 4
Тип ліхтарів
про-
Відношення висоти приміщення Н до ширини прогону l1
гонів
від 0,2 від 0,4 від 0,7 від 0,2 від 0,4 від 0,7 від 0,2 від 0,4 від 0,7
до 0,4 до 0,7 до 1 до 0,4 до 0,7 до 1 до 0,4 до 0,7 до 1
З вертикальним дво- 1 5,8 9,4 16 4,6 6,8 10,5 4,4 6,4 9,1
бічним заскленням 2 5,2 7,5 12,8 4 5,1 7,8 3,7 6,4 6,5
(прямокутні, М-подібні)
/3 4,8 6,7 11,4 3,8 4,5 6,9 3,4 4 5,6
З похилим двобічним 1 3,5 5,2 6,2 2,8 3,8 4,7 2,7 3,6 4,1
заскленням 2 3,2 4,4 5,3 2,5 3 4,1 2,3 2,7 3,4
/3 3 4 4,7 2,35 2,7 3,7 2,1 2,4 3
З вертикальним одно- 1 6,4 10,5 15,2 5,1 7,6 10 4,9 7,1 8,5
бічним заскленням 2 6,1 8 11 4,7 5,5 6,6 4,35 5 5,5
(шеди)
/3 5 6,5 8,2 4 4,3 5 3,6 3,8 4,1
З нахиленим одно- 1 3,8 4,55 6,8 2,9 3,4 4,5 2,5 3,2 3,9
бічним заскленням 2 3 4,3 5,7 2,3 2,9 2,5 2,15 2,65 2,9
(шеди)
/3 2,7 3,7 5,1 2,2 2,5 3,1 2 2,25 2,5

Таблиця М.4 – Значення світлової активності h л світлових прорізів у площині покриття

Відношення площі Індекс приміщення і
вихідного отвору S2
до суми площ
Схеми ліхтарів
вхідного отвору S1 0,5 0,7 1 1,25 1,5 2 2,5 3 4 5
і бокової поверхні
прорізу Sб
0,05 25 19 16 14,3 13,3 12 11,5 11 10,5 10
0,1 13 10,3 8,5 7,7 7 6,3 6 5,8 5,5 5,4
0,2 7 5,6 4,6 4,2 3,8 3,4 3,3 3,1 3 2,9
0,3 5 4 3,3 2,9 2,7 2,4 2,3 2,2 2,1 2
0,4 4,2 3,3 2,7 2,4 2,2 2 1,9 1,85 1,8 1,7
0,5 3,7 2,9 2,4 2,1 2 1,8 1,7 1,6 1,55 1,5
0,6 3,3 2,6 2,1 1,9 1,8 1,6 1,5 1,45 1,4 1,3
0,7 3,1 2,4 2 1,8 1,6 1,5 1,4 1,35 1,3 1,25
0,8 2,9 2,3 1,9 1,7 1,55 1,4 1,35 1,3 1,2 1,2
0,9 2,8 2,2 1,8 1,6 1,5 1,35 1,3 1,25 1,2 1,15
Примітка. Індекс приміщення
lпb
i = ,
H (lп + b )
де lп – довжина приміщення вздовж осі прогонів; b – ширина приміщення; Н – висота покрівлі над
робочою поверхнею.

116
 ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця М.5 – Значення коефіцієнта Kл

Тип ліхтаря Значення Kл
Світлові прорізи у площині покриття, стрічкові 1
Світлові прорізи у площині покриття, штучні 1,1
Ліхтарі з похилим двобічним заскленням (трапецієподібні ліхтарі) 1,15
Ліхтарі з вертикальним двобічним заскленням (прямокутні ліхтарі) 1,2
Ліхтарі з однобічним похилим заскленням (шеди) 1,3
Ліхтарі з однобічним вертикальним заскленням (шеди) 1,4

Таблиця М.6 – Значення коефіцієнта Kбуд

Відношення відстані між будинками Р до висоти Нбуд розташування карнизу Kбуд
протилежного будинку над підвіконням приміщення, що розраховується
0,5 1,7
1 1,4
1,5 1,2
2 1,1
3 і більше 1

Таблиця М.7 – Значення коефіцієнта r1

Відношення Значення r1
Відношення
глибини відстані l Середньозважений коефіцієнт світловідбивання rсер стелі,
приміщення В до розрахункової стін та підлоги
висоти від рівня точки від 0,5 0,4 0,3
робочої поверхні зовнішньої стіни
до глибини Відношення довжини приміщення lп до його глибини В
до верху вікна h1
приміщення В 0,5 1 /2 0,5 1 /2 0,5 1 /2
Від 1 до 1,5 0,1 1,05 1,05 1,05 1,05 1,05 1 1,05 1 1
0,5 1,4 1,3 1,2 1,2 1,15 1,1 1,2 1,1 1,1
1 2,1 1,9 1,5 1,8 1,6 1,3 1,4 1,3 1,2
Більше 1,5 до 2,5 0,1 1,05 1,05 1,05 1,05 1,05 1,05 1,05 1 1
0,3 1,3 1,2 1,1 1,2 1,15 1,1 1,15 1,1 1,05
0,5 1,85 1,6 1,3 1,5 1,35 1,2 1,3 1,2 1,1
0,7 2,25 2 1,7 1,7 1,6 1,3 1,55 1,35 1,2
1 3,8 3,3 2,4 2,8 2,4 1,8 2 1,8 1,5
Більше 2,5 до 3,5 0,1 1,1 1,05 1,05 1,05 1 1 1 1 1
0,2 1,15 1,1 1,05 1,1 1,1 1,05 1,05 1,05 1,05
0,3 1,2 1,15 1,1 1,15 1,1 1,1 1,1 1,1 1,05
0,4 1,35 1,25 1,2 1,2 1,15 1,1 1,15 1,1 1,1
0,5 1,6 1,45 1,3 1,35 1,25 1,2 1,25 1,15 1,1
0,6 2 1,75 1,45 1,6 1,45 1,3 1,4 1,3 1,2
0,7 2,6 2,2 1,7 1,9 1,7 1,4 1,6 1,5 1,3
0,8 3,6 3,1 2,4 2,4 2,2 1,55 1,9 1,7 1,4
0,9 5,3 4,2 3 2,9 2,45 1,9 2,2 1,85 1,5
1 7,2 5,4 4,3 3,6 3,1 2,4 2,6 2,2 1,7

117

ДБН В.2.5-28:2018

Кінець таблиці М.7

Відношення Значення r1
Відношення
глибини відстані l Середньозважений коефіцієнт світловідбивання rсер стелі,
приміщення В до розрахункової стін та підлоги
висоти від рівня точки від 0,5 0,4 0,3
робочої поверхні зовнішньої стіни
до глибини Відношення довжини приміщення lп до його глибини В
до верху вікна h1
приміщення В 0,5 1 /2 0,5 1 /2 0,5 1 /2
Більше 3,5 0,1 1,2 1,15 1,1 1,1 1,1 1,05 1,05 1,05 1
0,2 1,4 1,3 1,2 1,2 1,15 1,1 1,1 1,05 1,05
0,3 1,75 1,5 1,3 1,4 1,3 1,2 1,25 1,2 1,1
0,4 2,4 2,1 1,8 1,6 1,4 1,3 1,4 1,3 1,2
0,5 3,4 2,9 2,5 2 1,8 1,5 1,7 1,5 1,3
0,6 4,6 3,8 3,1 2,4 2,1 1,8 2 1,8 1,5
0,7 6 4,7 3,7 2,9 2,6 2,1 2,3 2 1,7
0,8 7,4 5,8 4,7 3,4 2,9 2,4 2,6 2,3 1,9
0,9 9 7,1 5,6 4,3 3,6 3 3 2,6 2,1
1 10 7,3 5,7 5 4,1 3,5 3,5 3 2,5

Таблиця М.8 – Значення коефіцієнта r2

Відношення висоти Значення коефіцієнта r2
приміщення від Середньозважений коефіцієнт світловідбивання rсер стелі, стін та підлоги
робочої поверхні до
нижньої грані 0,5 0,4 0,3
засклення Нл, до Кількість прогонів
ширини прогону l1
1 2 /3 1 2 /3 1 2 /3
2 1,7 1,5 1,15 1,6 1,4 1,1 1,4 1,1 1,05
1 1,5 1,4 1,15 1,4 1,3 1,1 1,3 1,1 1,05
0,75 1,45 1,35 1,15 1,35 1,25 1,1 1,25 1,1 1,05
0,5 1,4 1,3 1,15 1,3 1,2 1,1 1,2 1,1 1,05
0,25 1,35 1,25 1,15 1,25 1,15 1,1 1,15 1,1 1,05

Таблиця М.9 – Значення коефіцієнта t 1

Вид світлопрозорого матеріалу Значення t 1
Скло безкольорове завтовшки, мм
2,0 0,89
3,0 0,88
4,0 0,87
5,0 0,86
6,0 0,85
8,0 0,83
10 0,81
12 0,79
15 0,76

118
 ДБН В.2.5-28:2018

Кінець таблиці М.9
Вид світлопрозорого матеріалу Значення t 1
19 0,72
25 0,67
Скло листове армоване 0,6
Скло листове візерункове 0,65
Скло сонцезахисне 0,65
Скло спектрально-селективне 0,75
Органічне скло:
прозоре 0,9
молочне 0,6
Склоблоки:
світлорозсіювальні 0,5
світлопроникні 0,55
Склопрофіліт:
швелерного перерізу 0,8
коробчастого перерізу 0,65
Примітка 1. Якщо світлопрозоре заповнення світлопрорізу складається з кількох шарів скла, то його кое-
фіцієнт пропускання світла визначається як добуток коефіцієнтів пропускання світла кожного
шару.
Примітка 2. Значення коефіцієнтів t1 і t 2 для профільного скла і конструкцій з нього слід приймати відпо-
відно до Вказівок з проектування, монтажу та експлуатації конструкцій з профільного скла.
Примітка 3. Для світлопрозорих матеріалів, що не увійшли у таблицю, значення t1 слід приймати за
сертифікатами або визначати лабораторним шляхом згідно з ДСТУ Б В.2.6-20.

Таблиця М.10 – Значення коефіцієнта t 3

Несучі конструкції покриття Значення t 3
Сталеві ферми 0,9
Залізобетонні і дерев’яні ферми і арки 0,8
Балки і рами суцільні при висоті перерізу:
50 см і більше 0,8
менше 50 см 0,9

119

ДБН В.2.5-28:2018

Таблиця М.11 – Значення коефіцієнта t 4

№ Значення №
Схема Схема
схеми t4 схеми
1 Горизонтальні жалюзі 7 Стільникоподібні

a = 0° 0,75
a = 45° 0,35 Значення
t4
2 Маркізи напівпрозорі

b = 45° 0,4
a а b c d
3 Козирок решітчастий 0° 1 11 11 5 0,57

b = 45° 0,65 30° 1 8 37 5 0,61
b = 30° 0,82 45° 1 7 24 5 0,54
b = 15° 0,95 15° 1 9 37 7 0,62
4 Козирок суцільний 15° 1 10 37 5 0,70

b = 45° 0,6 45° 1 7 37 5 0,55
b = 30° 0,8 0° 1 11 11 7 0,48
b = 15° 0,95 30° 1 8 37 7 0,54
5 Вертикальні екрани 30° 1 7 24 7 0,52
45° 1 5 37 7 0,45
g = 15° 0,95
15° 1 9 37 10 0,61
g = 30° 0,85
30° 1 6 37 10 0,50
6 Вертикальні жалюзі 45° 1 7 37 7 0,57
15° 1 10 37 10 0,56
g = 45°, a = 90° 0,70
15° 1 9 24 10 0,49
g = 45°, a = 45° 0,60
45° 1 2 37 10 0,32

Розрахунок КПО в розрахунковій точці від кожного світлопрорізу слід виконувати:
а) при боковому освітленні за формулою

б жI J цt
D р = з е DS q i m + е De Rjmjчr 1 o , (М.5)
з i j чK
и i =1 j =1 ш з

б) при верхньому освітленні за формулами

120
 ДБН В.2.5-28:2018

м
п в t0
пD р = [Dв + D cep (r 2K л - 1)] K ;
п з
п
п жI J ц
нDв = зз е DS iqim + е De jRjmj чч ; (М.6)
п и i =1 j =1 ш
п N
п
п е Dвi
i =1
пD cep = ,
о N
де DS , De – геометричні КПО в розрахунковій точці, що враховують відповідно пряме світло від
i j
і-ї ділянки неба та світло, відбите від j-го фасаду протилежних будинків, що визнача-
ються за формулою (М.10);
qі – коефіцієнт, що враховує нерівномірну яскравість і-ї ділянки хмарного неба МКО, виз-
начається за формулою:
3
qi = (1 + 2 sin q ) ; (М.7)
7
де q – кутова висота центра і-ї ділянки неба відносно розрахункової точки;
Rj – коефіцієнт, що враховує відносну яскравість j-го протилежного будинку, який розрахо-
вується за формулою (М.11) або (М.13);
m, mj – коефіцієнти світлового клімату відповідно розрахункового світлопрорізу та j-го будинку,
що визначаються за таблицею М.1;
I, J – відповідно кількість окремих розрахункових ділянок неба та фасадів протилежних
будинків, які спостерігаються через світлопроріз з розрахункової точки;
r1, r2, t 0 , Kз, Kл – те саме, що у формулах (М.1) та (М.2);
N – кількість розрахункових точок по характерному розрізу приміщення.
Сумарне значення КПО від усіх світлопрорізів у кожній розрахунковій точці визначається за
формулою:

D = D1 + D2 + . . . + DK , (М.8)

де K – кількість світлопрорізів у приміщенні.
Дозволяється розглядати світлопрорізи, розташовані в одній площині та на однаковій висоті,
як один світлопроріз з непрозорими включеннями.
За розрахункове значення КПО у приміщенні Dр, %, приймається:
– при боковому освітленні – значення КПО Dmin, %, у розрахунковій точці, прийнятій згідно з
6.4, 6.5 і 6.7, що визначається за формулами (М.5) або (М.8);
– при верхньому чи комбінованому освітленні середнє значення КПО в характерному розрізі
приміщення Dсер, %, що визначається за формулою
1 ж D1 D ц
D cep = з + D 2 + D 3 + K + DN - 1 + N ч , (М.9)
N - 1и 2 2 ш

де N – кількість точок, в яких визначається КПО;
D1; D2; D3; … DN – значення КПО в точках характерного розрізу приміщення, що визначаються
за формулами (М.6) або (М.8).
Розрахункове значення КПО Dр слід заокруглювати до десятих часток. Дозволяється зниження
розрахункового значення КПО від нормованого не більше ніж на 10 %.
Геометричні коефіцієнти DS , De в розрахунковій точці визначаються за допомогою графіків І і ІІ
i j
(рисунки М.2 і М.3) таким чином:

121
122

ДБН В.2.5-28:2018

Рисунок М.2 – Графік I А.М. Данилюка
 Рисунок М.3 – Графік II А.М. Данилюка

123

ДБН В.2.5-28:2018

ДБН В.2.5-28:2018

– якщо світлопроріз має довільну форму, то він попередньо замінюється максимально набли-
женим за пропорціями прямокутним світлопрорізом з двома сторонами, паралельними робочій
площині, який має таку ж саму площу і центр ваги;
– якщо через світлопроріз спостерігаються об’єкти, які мають різну яскравість – ділянки неба,
фасади сусідніх будинків, – то світлопроріз розбивається на ділянки, в межах яких яскравість можна
вважати однаковою, для чого (рисунок М.4):
а) фасади сусідніх будинків проектуються з розрахункової точки на площину світлопрорізу і
визначаються ділянки світлопрорізу, що затінюються будинками;
б) ці ділянки замінюються на еквівалентні за площею прямокутні ділянки, сторони яких пара-
лельні відповідним сторонам світлопрорізу;
в) кожна ділянка світлопрорізу розглядається як окремий прямокутний світлопроріз, для якого
визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості Ds або De.

Рисунок М.4 – Визначення ділянки світлопрорізу, що затінюється протилежним будинком і
розбивка світлопрорізу на ділянки різної яскравості

При горизонтальній робочій поверхні і прямокутному світлопрорізі Ds або De визначається в
такому порядку (рисунок М.5):
а) графік І накладається на розріз приміщення таким чином, щоб полюс графіка О збігся з
розрахунковою точкою А2, а основа графіка – зі слідом робочої площини;
б) підраховується кількість n1 променів, що надходять у розрахункову точку через світлопроріз
за графіком І;
в) через центр світлового прорізу – точку С – проводиться горизонтальна площина, що
перетинає засклення світлопрорізу по відрізку MK і проектується на розрізі у точку С2;
г) визначається номер Nп.к. півкола за графіком І, що проходить через точку С2 (радіус цього
півкола дорівнює відстані р = А2С2);

124
 ДБН В.2.5-28:2018

д) графік ІІ накладається на план приміщення таким чином, щоб горизонталь з номером Nп.к.
збіглася з прямою М1K1, а його вертикаль (ось симетрії) пройшла через точку А1 (при цьому ОС1 = р,
а полюс графіка О зазвичай не збігається з точкою А1);
е) підраховується кількість n2 променів, що надходять у приміщення через світлопроріз за
графіком ІІ (це промені, що перетинають відрізок М1K1);
є) за формулами
Ds = 0,01n1 Ч n2 або Dе =0,01n1 Ч n2 (М.10)
визначається геометричний коефіцієнт природної освітленості Ds або De.
Коефіцієнт R, що враховує відносну яскравість фасаду протилежного будинку, визначається за
формулою
R = (0,396 – 0,01Dпр q) r ф , (М.11)
де Dпр – геометричний КПО центра ваги ділянки фасаду протилежного будинку, яка спосте-
рігається з розрахункової точки через світлопроріз, від частини неба, що затінюється
будинком, в якому розраховується освітленість;
q – відносна яскравість частини неба, від якої розраховується Dпр ;
rф – середньозважений коефіцієнт відбивання ділянки фасаду протилежного будинку,
видимої з розрахункової точки, що визначається за 6.15.

Рисунок М.5 – Визначення кількості променів n1 і n2, що проходять через світлопроріз
за графіками І і ІІ А.М. Данилюка при горизонтальній робочій площині

125

ДБН В.2.5-28:2018

Геометричний КПО Dпр визначається наступним чином (рисунок М.6):

Рисунок М.5 – Визначення кількості променів n1 і n2, що проходять через світлопроріз
за графіками І і ІІ А.М. Данилюка при горизонтальній робочій площині

а) з розрахункової точки А видимий контур світлопрорізу проектується на площину фасаду
протилежної будівлі;
б) визначається центр ваги С1 отриманої проекції;
в) графік І накладається на генплан забудови таким чином, щоб полюс графіка О збігся з точкою
С1, а основа графіка – зі слідом фасаду будинку, що затінює;
г) підраховується кількість n ўў1 променів, що надходять за графіком І у точку С1 від фасаду
будинку, в якому розраховується освітленість;
д) визначається центр ваги С2 ділянки будинку, в якому розраховується освітленість, розта-
шованої вище точки С1;
е) визначається номер Nп.к. півкола за графіком І, що проходить через точку С2;

126
 ДБН В.2.5-28:2018

є) через точки С1 і С2 проводиться вертикальна січна площина І-І і будується умовний розріз
цією площиною;
ж) графік ІІ накладається на розріз І-І таким чином, щоб полюс графіка збігся з точкою С1, а
горизонталь з номером Nп.к. збіглася із слідом фасаду будинку, в якому розраховується освіт-
леність;
з) підраховується кількість n ўў2 променів, які надходять у точку С1 від затіненої частини неба за
графіком ІІ;
и) Dпр визначається за формулою
D пр = 0, 01n ўў1 n ўў2 . (М.12)
У разі, коли фасад протилежного будинку затінюється не лише будинком, в якому розрахо-
вується освітленість, а й іншими будинками, коефіцієнт R слід визначати за формулою:
ж K ц
R = зз 0, 396 - 0, 01е D прk q k чч r ф , (М.13)
и k =1 ш
де Dпр-k – геометричний КПО центра ваги ділянки фасаду протилежного будинку, яка спостері-
гається з розрахункової точки через світлопроріз, від частини неба, що затінюється
k-м будинком;
qk – відносна яскравість частини неба, що затінюється k-м будинком;
K – кількість будинків, що затінюють фасад протилежного будинку.

127

ДБН В.2.5-28:2018

ДОДАТОК Н

(довідковий)

ВИБІР ЗОНИ КОМФОРТНОГО ОСВІТЛЕННЯ ДЛЯ СВІТЛОДІОДІВ

Необхідний вибір зони комфортного освітлення залежно від колірної температури світло-
діодних джерел світла при заміні ламп розжарювання.
Норми освітленості для світлодіодних джерел світла з колірною температурою від 2700К до
6000К і більше треба пов’язувати з зоною комфорту за номограмою і збільшувати із зростанням
колірної температури.
Нормована середня освітленість залежить від колірної температури і має бути суттєво збіль-
шена при збільшенні колірної температури джерела світла відповідно до номограми Крюітгофа
(pисунок Н.1).

Рисунок Н.1 – Номограма Крюітгофа

128
 ДБН В.2.5-28:2018

ДОДАТОК Р

(обов’язковий)

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИБОРУ СТРУМОВОЇ УСТАВКИ ЗАХИСНОГО АПАРАТУ

ДЛЯ ГРУПИ СВІТЛОДІОДНИХ СВІТИЛЬНИКІВ

Вступ
Оскільки світлодіодний модуль споживає постійний струм при живленні від однофазної мережі
промислової частоти, світлодіодні світильники мають в своєму складі плати джерела постійного
струму (LED-драйвера), які, представляють собою випрямні пристрої. Залежно від схемотехнічних
рішень і комплектуючих у різних виробників LED-драйвери мають широкий діапазон вхідних пара-
метрів, найважливішими з яких є пікове значення струму при включенні Ipeak і тривалість імпульсу
включення Dt (рисунок Р.1).

Рисунок Р.1 – Характерна форма імпульсу струму при включенні LED-драйвера

Оскільки тривалість імпульсу струму включення дуже мала, для оцінки спрацьовування роз-
чеплювача автоматичного вимикача застосовувати звичайні характеристики спрацювання немож-
ливо. Для цього використовуються криві спрацьовування автоматичних вимикачів від імпульсних
струмів. На рисунку 2 наведена така крива для автоматів серії S200 , при цьому струм
нерозчеплення Int (ІЕС 60898-1:2003) визначається, як:
Int = Kк Ч It , (Р.1)
де Kк – коефіцієнт нерозчеплення, який відповідно до ДСТУ ІЕС 60898-1:2005 за тривалості
імпульсу пускового струму Dt = 0,05; 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5 мс набуває значень 58; 27,0;
16,2; 9,0; 6,5; 5,2 відповідно;
It – струм спрацювання розчеплювача, який для модульних автоматичних вимикачів
визначається, як:
It = K Ч In , (Р.2)
де K – коефіцієнт кривої спрацьовування автоматичного вимикача, який згідно з
ДСТУ ІЕС 60898-2:2005 набуває значень 3; 5; 10; 10 і 2 для вольт-секундних характе-
ристик В, C, D, K і Z типів відповідно;
In – струмова уставка електромагнітного розчеплювача автоматичного вимикача А.

129

ДБН В.2.5-28:2018

Рисунок Р.2 – Залежність коефіцієнта нерозчеплення Kк від тривалості імпульсу струму

Рекомендації
Світлодіодні світильники, які приєднані до однієї групової лінії із захисним апаратом, не повинні
викликати хибне спрацьовування захисного апарату від дії пускових струмів у разі їх одночасного
вмикання. Найбільша допустима кількість таких джерел світла Nmax не повинна перевищувати:
K Ч Kk Ч In
N max Ј , (Р.3)
I peak
Ipeak – пусковий (стартовий) струм одного джерела світла, який визначають за даними
виробника.
Приклади
Приклад 1.
Надано: Світлотехнічний розрахунок для залу потребує установки 50 світильників типу
SLIM LED 595 (40) 4000K (Світові технології), потужність одного світильника 40 Вт, Ipeak = 20А,
Dt = 50 мкс = 0,05 мс.
Перевірка:
Згідно з рисунком Р.2 коефіцієнт нерозчеплення Kк = 58.
Робочий струм групи Ib = 40 Ч 50/220 = 9,1А.
Тривалий допустимий струм Iz =17,5А для кабелю ВВГ 3 Ч 2,5 в ПНД трубі по стіні.
Попередньо, згідно з вимогами ПУЕ обираємо струмову уставку електромагнітного розчеплю-
вача модульного автоматичного вимикача в 10А:
Ib Ј In Ј Iz , 9,1 Ј 10 Ј 17,5.
За формулою (Р.3) для кривої спрацювання В10 максимальна кількість джерел світла складає:
Nmax = 3 Ч 58 Ч 10/20 = 87.
Тобто обраний вимикач із уставкою В10 забезпечує нормальний режим заданої групи світиль-
ників.

130
 ДБН В.2.5-28:2018

Приклад 2.
Надано: Світлотехнічний розрахунок для залу потребує установки 50 світильників типу OKKO
IP54/20 38 WH 3000K, потужність одного світильника 42 Вт, Ipeak = 15А, Dt = 300 мкс = 0,3 мс.
Перевірка:
Згідно з рисунком М.2 коефіцієнт нерозчеплення Kк = 14.
Робочий струм групи Ib = 42 Ч 50/220 = 9,55А.
Тривалий допустимий струм Iz =17,5А для кабелю ВВГ 3 Ч 2,5 в ПНД трубі по стіні.
За формулою (Р.3) для кривої спрацювання В10 максимальна кількість джерел світла складає:
Nmax = 3 Ч 14 Ч 10/15 = 28 – не підходить,
для кривої спрацювання С10 максимальна кількість джерел світла складає:
Nmax = 5 Ч 14 Ч 10/15 = 46 – не підходить.
для кривої спрацювання D10 максимальна кількість джерел світла складає:
Nmax = 10 Ч 14 Ч 10/15 = 93 – підходить.
Або для кривої спрацювання С16 максимальна кількість джерел світла складає:
Nmax = 5 Ч 14 Ч 16/15 = 74 – підходить
Тобто для заданої групи світильників забезпечується нормальний режим тільки з вимикачем,
який має уставку D10 або С16.

131

ДБН В.2.5-28:2018

БІБЛІОГРАФІЯ

1. ДСТУ EN 12464-1:2016 Світло та освітлення. Освітлення робочих місць. Частина 1. Внутрішні
робочі місця
2. ДСТУ EN 12464-2:2016 Світло та освітлення. Освітлення робочих місць. – Частина 2. Зовнішні
робочі місця
3. ДСТУ Б А.2.4-24:2008 СПДС. Внутрішнє електричне освітлення. Робочі креслення
4. ДСТУ Б А.2.4-18:2008 СПДС. Електричне освітлення території промислових підприємств.
Робочі креслення
5. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуа-
таційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія
6. ДСТУ-Н Б В 2.2-27:2010 Будинки і споруди. Настанова з розрахунку інсоляції об’єктів цивіль-
ного призначення
7. ДСТУ Б EN 15232:2011 Енергоефективність будівель. Вплив автоматизації, моніторингу та
управління будівлями (EN 15232:2007, IDT)
8. ДСТУ ІЕС 60050-845:2012 Міжнародний словник електротехнічних термінів. Частина 845.
Світлотехніка (ІЕС 60050-845:1987, IDT)
9. ДСТУ-П IEC/TR 62471-2:2014 Безпечність ламп і лампових систем фотобіологічна. Частина 2.
Настанови щодо вимог до конструкцій стосовно безпечності нелазерних оптичних випро-
мінень (IEC/ TR 62472-2:2009, IDT)
10. ДСТУ ІЕС 62471:2009 Безпечність ламп і лампових систем фітобіологічна (IEC 62471:2006,
ITD)
11. ДСТУ ІЕС /TR 62778:2015 Застосування положень ДСТУ ІЕС 62471 до джерел світла та
світильників стосовно оцінювань небезпечності синього світла (ІЕС/TR 62778:2012, ITD)
12. ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности.
(ССБП. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги безпеки)
13. Постанова Кабінету Міністрів України № 992 від 15.10.2012 "Про затвердження вимог до
світлодіодних світлотехнічних пристроїв та електричних ламп, що використовуються в мере-
жах змінного струму з метою освітлення"
14. Постанова Кабінету Міністрів України № 340 від 27.05.2015 "Технічний регламент енерге-
тичного маркування електричних ламп та світильників"

132
 ДБН В.2.5-28:2018

Код УКНД 91.160.10, 91.160.20

Ключові слова: джерело світла, евакуаційне освітлення, загальне освітлення, зовнішнє
архітектурне освітлення, інтенсивність світла, комбіноване освітлення, крок світильників,
локалізоване освітлення, місцеве освітлення, освітленість, засліплення, охоронне освіт-
лення, переносне освітлення, природне освітлення, резервне освітлення, робоче освітлення,
робоча поверхня, розрізнюваність кольорів, режими та системи освітлення транспортного
тунелю, світловий клімат, суміщене освітлення, характеристики освітлення, штучне освіт-
лення, яскравість, коефіцієнт експлуатації.

**********
Редактор – А.О. Луковська
Комп’ютерна верстка – В.Б.Чукашкіна

Формат 60х841/8. Папір офсетний. Гарнітура "Arial".
Друк офсетний.

Державне підприємство "Укрархбудінформ".
вул. М. Кривоноса, 2А, м. Київ-37, 03037, Україна.
Тел. 249-36-62
Відділ реалізації: тел.факс (044) 249-36-62 (63, 64)
E-mail:[email protected]

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців
ДК № 690 від 27.11.2001 р.

133