ДБН Будівельні норми Чинний

ДБН В.2.5-56-2014

Системи протипожежного захисту

101 переглядів

Коротко

ДБН В.2.5-56:2014 встановлює вимоги до проектування, монтажу, перевірки та підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту в будівлях та спорудах. Документ регулює технічні параметри пожежної сигналізації, пожежогасіння та протидимного захисту для суб'єктів господарювання та проектувальників.

Що зробити

Перевірити наявність проектної документації на системи протипожежного захисту та організувати регулярне технічне обслуговування (регламентні роботи) згідно з графіком для забезпечення їх постійної готовності.

Теми

системи протипожежного захисту пожежна сигналізація пожежогасіння протидимний захист експлуатаційна придатність ДБН пожежна безпека будівельні норми

Стосується професій

фахівець з пожежної безпеки інженер з охорони праці інженер-проектувальник відповідальний за пожежний стан інженер систем безпеки

Завантажити документ

Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам

Увійти та завантажити

Текст документа

II
ДБН В.2.5-56:2014

ЗМІСТ

С.
1 Сфера застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1
2 Нормативні посилання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2
3 Терміни та визначення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
4 Познаки та скорочення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
5 Загальні положення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
6 Склад систем протипожежного захисту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
7 Системи пожежної сигналізації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
7.1 Галузь застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
7.2 Загальні вимоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
7.3 Перевірка відповідності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
7.4 Підтримання експлуатаційної придатності СПС . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
8 Системи пожежогасіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
8.1 Загальні вимоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
8.2 Вимоги до автоматичних та автономних систем пожежогасіння за видами
вогнегасної речовини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
8.3 Перевірка відповідності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
8.4 Підтримання експлуатаційної придатності АСПГ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
9 Системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей . . . . . . . . . . . . 21
9.1 Галузь застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
9.2 Загальні вимоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
9.3 Вимоги до сигналів оповіщення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
9.4 Вимоги до розміщення оповіщувачів та гучномовців . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
9.5 Зони оповіщення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
9.6 Вимоги до електроживлення та кабельних ліній . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
9.7 Вимоги до аварійного освітлення та покажчик напрямку евакуювання . . . . . . . 26
9.8 Перевірка відповідності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
9.9 Підтримання експлуатаційної придатності СО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
10 Системи протидимного захисту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
10.1 Галузь застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
10.2 Загальні вимоги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
10.3 Протидимний захист за рахунок створення різниці тисків під час пожежі . . . . . . 28
10.4 Видалення диму та тепла і поділ на димові зони . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
10.5 Протидимний захист системами природного димо- та тепловидалення . . . . . . . 29
10.6 Протидимний захист витяжними вентиляційними системами димо- та
тепловидалення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
10.7 Вимоги до елементів СПДЗ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
10.8 Перевірка відповідності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
10.9 Підтримання експлуатаційної придатності СПДЗ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
11 Диспетчеризація (Центральний пункт управління) та автоматизація СПЗ . . . . . . . . . 31
11.1 Галузь застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
11.2 Центральний пункт управління СПЗ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
11.3 Автоматизація систем та устаткування, що не входять до складу СПЗ . . . . . . . 32

III

ДБН В.2.5-56:2014

12 Системи централізованого пожежного спостерігання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
12.1 Галузь застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
12.2 Проектування систем передавання тривожних сповіщень . . . . . . . . . . . . . . 34
12.3 Монтування систем передавання тривожних сповіщень . . . . . . . . . . . . . . . 34
12.4 Перевірка відповідності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
12.5 Підтримання експлуатаційної придатності СПТС . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
13 Електрокерування, контроль і сигналізація СПЗ на об’єктах . . . . . . . . . . . . . . . . 35
13.1 Системи пожежної сигналізації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
13.2 Системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей . . . . . . . . . 35
13.3 Системи водяного, пінного пожежогасіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
13.4 Системи газового, порошкового та аерозольного пожежогасіння . . . . . . . . . . 37
13.5 Системи димо- та тепловидалення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39

ДОДАТОК А

Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню системами
пожежної сигналізації та пожежогасіння, тип системи передавання тривожних
сповіщень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

ДОДАТОК Б

Будинки та приміщення, що підлягають обладнанню системами оповіщення
про пожежу та управління евакуюванням людей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

ДОДАТОК В

Завдання на проектування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77

ДОДАТОК Г

Проектування систем порошкового пожежогасіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81

ДОДАТОК Д

Зразки карток, журналів, актів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93

ДОДАТОК Е

Опис додаткових функцій устатковання індикації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97

ДОДАТОК Ж

Підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту
(технічне обслуговування) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98

ДОДАТОК И

Перевірка відповідності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
Бібліографія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125

IV
ДБН В.2.5-56:2014

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

СИСТЕМЬІ ПРОТИВОПОЖАРНОЙ ЗАЩИТЬІ

FIRE PROTECTION SYSTEMS

Чинні від 2015-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Вимоги цих будівельних норм поширюються на проектування, монтування, перевірку
відповідності і підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту (далі –
СПЗ), а саме:
– автоматичних систем пожежогасіння (далі – АСПГ);
– автономних систем пожежогасіння локального застосування (далі – СПГа);
– систем пожежної сигналізації (далі – СПС);
– систем оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (далі – СО);
– систем протидимного захисту (далі – СПДЗ);
– систем централізованого пожежного спостерігання (далі – СЦПС);
– диспетчеризації СПЗ.
Зазначені вище СПЗ призначені для протипожежного захисту будинків, будівель або їх частин
(приміщень), споруд, устаткування різного призначення (далі – об’єкти) відповідно до додатків А
та Б під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту
цих об’єктів.
1.2 Ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об’єктів СПЗ під час їх будів-
ництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень
і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002.
Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації.
Вимоги цих будівельних норм є обов’язковими для фізичних та юридичних осіб, які здійснюють
будівельну діяльність на території України, незалежно від їхніх форм власності.
1.3 Ці будівельні норми не поширюються на проектування, СПЗ для:
– будинків і споруд, що проектуються за спеціальними нормами;
– технологічних установок, розташованих поза будинками;
– складських будинків для зберігання аерозольної продукції;
– систем пожежогасіння, призначених для гасіння пожеж з наявністю вибухових речовин, дже-
рел іонізуючого випромінювання та пожеж класу D згідно з ГОСТ 27331 (горючі метали).
Проектування СПЗ на вище перелічених об’єктах здійснюється за галузевими нормами або
індивідуальними технічними умовами [2], концепціями ДБН В.1.2-7 та за [32].

Видання офіційне

ДБН В.2.5-56:2014

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих будівельних нормах є посилання на такі документи:
НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні
НАПБ А.01.003-2014 Правила улаштування та експлуатації систем оповіщення про пожежу та
управління евакуацією людей в будинках та спорудах
НАПБ Б.01.007-2004 Правила облаштування та застосування ліфтів для транспортування
пожежних підрозділів у будинках та спорудах
НАПБ Б.01.017-2011 Правила з пожежного спостерігання
НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок
за вибухопожежною та пожежною небезпекою
НАПБ Б.05.022-2006 Інструкція про порядок проведення приймально-здавальних та періо-
дичних випробувань систем примусового димовидалення та підпору повітря будинків і споруд
НАПБ 05.032-2002 Інструкція з протипожежного захисту розподільних пристроїв підстанцій та
трансформаторів.
НПАОП 0.00-1.59-87 Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих
под давлением (Правила влаштування та безпечної експлуатації посудин, що працюють під
тиском)
НПАОП 40.01-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних
установок
НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів
ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво
ДБН В.1.2-7-2008 Основні вимоги до будівель і споруд . пожежна безпека
ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки і споруди. Основні положення
ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення
ДБН В.2.2-24:2009 Проектування висотних житлових і громадських будинків
ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів
ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення
ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування
ДБН В.2.5-77:2014 Котельні
ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять
ДСТУ 2273:2006 Протипожежна техніка. Терміни та визначення основних понять
ДСТУ 3105-95 (ГОСТ 26952-97) Порошки вогнегасні. Загальні технічні вимоги і методи випро-
бування
ДСТУ 3651.0-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин
Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення
ДСТУ 3651.1-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин
Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення
ДСТУ 3855-99 Пожежна безпека. Визначення пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій.
Терміни та визначення
ДСТУ 3958-2000 Газові вогнегасні речовини. Номенклатура показників якості, загальні технічні
вимоги та методи випробувань.
ДСТУ 3972-2000 Техніка пожежна. Системи порошкового пожежогасіння. Загальні технічні
вимоги. Методи випробувань

2
ДБН В.2.5-56:2014

ДСТУ 4095:2012 Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Модулі, комплекти
модулів та батарейне устатковання. Загальні технічні умови.
ДСТУ 4312:2012 Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Модулі ізотермічні.
Загальні технічні умови.
ДСТУ 4442:2005 Пожежна техніка. Установки аерозольного пожежогасіння. Загальні вимоги та
методи випробувань.
ДСТУ 4466-1:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробування,
технічне обслуговування та безпека. Частина 1. Загальні вимоги (ISO 14520-1:2006, MOD)
ДСТУ 4466-2:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробування,
технічне обслуговування та безпека. Частина 2. Вогнегасна речовина CF3I (ISO 14520-2:2006, MOD
ДСТУ 4466-5:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробування,
технічне обслуговування та безпека. Частина 5. Вогнегасна речовина FK-5-1-12 (ISO 14520-5:2006,
MOD)
ДСТУ 4466-6:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробування,
технічне обслуговування та безпека. Частина 6: Вогнегасна речовина HCFC суміш A (ISO 14520-6:2006,
MOD)
ДСТУ 4466-8:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробування,
технічне обслуговування та безпека. Частина 8. Вогнегасна речовина HFC 125 (ISO 14520-8:2006,
MOD)
ДСТУ 4466-9:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробування,
технічне обслуговування та безпека. Частина 9. Вогнегасна речовина HFC 227 еа (ISO 14520-9:2006,
MOD)
ДСТУ 4466-10:2006 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробування,
технічне обслуговування та безпека. Частина 10: Вогнегасна речовина HFC 23 (ISO 14520-10:2005,
MOD)
ДСТУ 4466-11:2006 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробування,
технічне обслуговування та безпека. Частина 11: Вогнегасна речовина HFC 236 fa (ISO 14520-11:2005,
MOD)
ДСТУ 4466-12:2006 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробування,
технічне обслуговування та безпека. Частина 12: Вогнегасна речовина IG-01 (ISO 14520-12:2005,
MOD)
ДСТУ 4466-13:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробування,
технічне обслуговування та безпека. Частина 13. Вогнегасна речовина IG-100 (ISO 14520-13:2005,
MOD)
ДСТУ 4466-14:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробування,
технічне обслуговування та безпека. Частина 14: Вогнегасна речовина IG-55 (ISO 14520-14:2006,
MOD)
ДСТУ 4466-15:2008 Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтування, випробування,
технічне обслуговування та безпека. Частина 15. Вогнегасна речовина IG-541 (ISO 14520-15:2005,
MOD)
ДСТУ 4469-1:2006 Пожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 1. Електричні
пристрої автоматичного контролю і затримки. Загальні вимоги (EN 12094-1:2003, MOD)
ДСТУ 4469-2:2007 Пожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 2. Неелектричні
пристрої автоматичного керування та затримування. Загальні вимоги (EN 12094-2:2003, MOD)
ДСТУ 4469-3:2005 Пожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 3. Пристрої
ручного запуску та зупинення. Загальні вимоги (EN 12094-3:2003, MOD)

ДБН В.2.5-56:2014

ДСТУ 4469-4:2009 Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 4.
Запірно-пускові пристрої та їх пускачі. Загальні вимоги (EN 12094-4:2004, MOD)
ДСТУ 4469-5:2010 Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 5. Розпо-
дільні пристрої та їхні пускачі. Загальні вимоги (EN 12094-5:2006, MOD)
ДСТУ 4469-6:2007 Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 6.
Неелектричні прилади вимикання. Загальні вимоги (EN 12094-6:2006, MOD)
ДСТУ 4469-7:2005 Пожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 7. Насадки
систем пожежогасіння діоксидом вуглецю. Загальні вимоги (EN 12094-7:2000, MOD)
ДСТУ 4469-8:2010 Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 8. З’єдну-
вачі. Загальні вимоги (EN 12094-8:2006, MOD)
ДСТУ 4469-10:2006 Пожежна техніка. Частина 10. Системи газового пожежогасіння. Мано-
метри та реле тиску. Загальні вимоги (EN 12094-10:2003, MOD)
ДСТУ 4469-11:2010 Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Зважувальні
механічні пристрої. Загальні вимоги (EN 12094-11:2003, MOD)
ДСТУ 4469-13:2008 Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Частина 13.
Зворотні та незворотні клапани. Загальні вимоги (EN 12094-13:2007, MOD)
ДСТУ 4490:2005 Пожежна техніка. Установки автоматичні аерозольного пожежогасіння. Проек-
тування, монтування, експлуатування. Технічні вимоги
ДСТУ 4578:2006 Системи пожежогасіння діоксидом вуглецю. Проектування та монтаж.
Загальні вимоги (ISO 6183:1990, MOD)
ДСТУ 5092:2008 Пожежна безпека. Вогнегасні речовини. Діоксид вуглецю (EN 25923:1993,

ISO 5923:1989, MOD)

ДСТУ 7052:2009 Протипожежна техніка. Системи порошкового пожежогасіння стаціонарні.

Частина 2. Проектування, конструкція та технічне обслуговування (EN 12416-2:2001+A1:2007,

MOD)
ДСТУ 7288:2012 Пожежна безпека. Вогнегасні речовини. Регенеровані галогеновані вугле-
водні. Загальні технічні умови.
ДСТУ Б EN 12845:2011 Стаціонарні системи пожежогасіння. Автоматичні спринклерні системи.
Проектування, монтування та технічне обслуговування (EN 12845:2004+A2:2009, IDT)
ДСТУ Б EN 13565-2:2013 Стаціонарні системи пожежогасіння. Системи пінного пожежогасіння.
Проектування, монтування та технічне обслуговування (EN 13565-2:2009, IDT)
ДСТУ Б CEN/TS 14816:2013 Стаціонарні системи пожежогасіння. Дренчерні системи. Проекту-
вання, монтування та технічне обслуговування (CEN/TS 14816:2008, IDT)
ДСТУ Н Б В.2.5-37:2008 Настанова з проектування, монтування та експлуатації автомати-
зованих систем моніторингу та управління будівлями і спорудами
ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 Настанова з організації проведення експертизи проектної документації
на будівництво
ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд
ДСТУ EN 12101-1:2012 Системи димо- та тепловидалення. Частина 1. Технічні вимоги до
протидимових завіс (EN 12101-1:2005, IDT + EN 12101-1:2005/А1:2006, IDT)
ДСТУ EN 12101-2:2012 Системи димо- та тепловидалення. Частина 2. Технічні вимоги до
вентиляційних пристроїв системи природного димо- та тепловидалення (EN 12101-2:2003, IDT)
ДСТУ Б CEN/TR 12101-4:201Х1) Системи протидимного захисту. Частина 4. Побудова систем
димо- та тепловидалення (CEN/TR 12101-4:2009, IDT).

1)
На розгляді

4
ДБН В.2.5-56:2014

ДСТУ EN 54-18, ДСТУ EN 54-20, ДСТУ EN 54-21, ДСТУ EN 54-24.

7.2.5 Під час проектування СПС з компонентів різних виробників необхідно враховувати
сумісність роботи всіх компонентів, як визначається в ДСТУ pr EN 54-13.
7.2.6 При виборі пожежних сповіщувачів необхідно керуватися вимогами ДСТУ-Н CEN/TS 54-14
та цих будівельних норм:
а) вибирати тип димового сповіщувача рекомендується згідно з ДСТУ EN 54-7 та ДСТУ EN 54-12 з
урахуванням чутливості до різних типів димів;
б) пожежні сповіщувачі полум’я слід використовувати згідно з ДСТУ EN 54-10, якщо в зоні
контролювання при пожежі на початковій стадії можливе виникнення відкритого полум’я або
перегрітої поверхні (як правило, більше 600 °С). Сповіщувачі полум’я можуть застосовуватися у
контрольованих зонах перегрітих, але не випромінюючих світла предметів, наприклад, у камерах
сушіння;
в) теплові пожежні сповіщувачі слід використовувати згідно з ДСТУ EN 54-5, якщо в зоні
контролювання в разі виникнення пожежі на її початковій стадії передбачається тепловиділення, а
застосування інших типів сповіщувачів недоцільно через наявність факторів, що призводять до їх
хибних спрацювань;
г) при застосуванні теплових пожежних сповіщувачів необхідно їх вибирати, враховуючи класи
сповіщувачів зі значеннями їх нормальної температури використання, максимальної температури
використання; мінімальної та максимальної статичної температури спрацювань згідно з вимогами

ДСТУ EN 54-5;

д) якщо в контрольованій зоні невідома домінуюча ознака виявлення пожежі на початковій
стадії, то в цьому разі рекомендується застосовувати комбінацію пожежних сповіщувачів, які
реагують на різні ознаки пожежі або комбіновані пожежні сповіщувачі;
е) димові пожежні сповіщувачі, які мають у своїй конструкції звуковий оповіщувач, допуска-
ється застосовувати в разі, коли на початковій стадії виникнення пожежі є дим і контрольовані
приміщення використовуються для короткострокового проживання (перебування) людей (готелі,
лікарні, гуртожитки тощо).
Наявність таких пожежних сповіщувачів не виключає обладнання цих об’єктів мовленнєвою
системою оповіщення про пожежу згідно з вимогами розділу 9.
7.2.7 Пожежні сповіщувачі повинні використовуватися згідно з вимогами експлуатаційних
документів та з урахуванням середовища контрольованих приміщень.
7.2.8 Допускається встановлювати в одному приміщенні один пожежний сповіщувач за умови
виконання 7.2.7.

12
ДБН В.2.5-56:2014

7.2.9 У разі ширини контрольованого приміщення до 3 м (з висотою до 7,5 м) відстань між
димовим пожежними сповіщувачами дозволяється збільшувати до 15 м, при цьому відстань від
першого і останнього сповіщувача до стіни не повинна бути більше 7,5 м.
При розміщенні пожежних сповіщувачів під фальшпідлогою, за підвісною стелею та в інших
просторах заввишки менше 1,70 м відстань між сповіщувачами допускається збільшувати в
1,5 раза від нормативної.
7.2.10 Аспіраційні димові пожежні сповіщувачі дуже високої та підвищеної чутливості реко-
мендується застосовувати для контролю великої відкритої поверхні та приміщень з висотою
більше ніж 8 м – атріуми, виробничі цехи, складські приміщення, торговельні зали, пасажирські
термінали, спортивні зали і стадіони, цирки, зали музеїв, картинних галерей тощо, а також для
контролю приміщень з великою концентрацією електронно-комп’ютерної техніки (серверні, АТС,
центри обробки даних, тощо).
7.2.11 При проектуванні контролю приміщень пожежними сповіщувачами їх рекомендується
розташовувати за схемами трикутного (рисунок 7.1) або квадратного розміщення (рисунок 7.2)

Рисунок 7.1 – Схема трикутного розміщення сповіщувачів

а – відстань між сповіщувачами; б – відстань від стіни до сповіщувача
Рисунок 7.2 – Схема квадратного розміщення сповіщувачів

Максимальна відстань між тепловими пожежними сповіщувачами, сповіщувачами і стіною
визначається за таблицею 7.1, але не повинна перевищувати значень, вказаних у технічній доку-
ментації на сповіщувачі.

ДБН В.2.5-56:2014

Таблиця 7.1 – Максимальна відстань між тепловими пожежними сповіщувачами, сповіщувачами
і стіною
Схема квадратного розміщення Схема трикутного розміщення
сповіщувачів сповіщувачів
Висота приміщення,
Максимальна відстань, м Максимальна відстань, м
що захищається, м
між сповіщу- від сповіщувача між сповіщу- від сповіщувача
вачами а, м до стіни б, м вачами а, м до стіни б, м
До 8,0 включно 7,0 3,5 8,6 2,5
Понад 8,0 до 11,0 7,0 3,5 8,6 2,5
(див. примітку 2)
Примітка 1. Відстані а і б – за рисунками 7.1 та 7.2.
Примітка 2. Як правило, за цих висот не застосовують, але в окремих (обґрунтованих) випадках використо-
вування допускається.

Максимальна відстань між димовими пожежними сповіщувачами, сповіщувачем і стіною виз-
начається за таблицею 7.2, але не повинна перевищувати значень, вказаних у технічній докумен-
тації на сповіщувачі.
Таблиця 7.2 – Максимальна відстань між димовими пожежними сповіщувачами, сповіщувачем
і стіною
Схема квадратного розміщення Схема трикутного розміщення
сповіщувачів сповіщувачів
Висота приміщення,
Максимальна відстань, м Максимальна відстань, м
що захищається, м
між сповіщу- від сповіщувача між сповіщу- від сповіщувача
вачами а, м до стіни б, м вачами а, м до стіни б, м
До 11,0 включно 10,5 5,3 13 3,75
Понад 11,0 до 25,0 10,5 5,3 13 3,75
(див. примітку 2)
Примітка 1. Відстані а і б – за рисунками 7.1 та 7.2.
Примітка 2. Як правило, за цих висот не застосовують, але в окремих (обґрунтованих) випадках використо-
вування допускається.

7.2.12 Необхідно додатково встановлювати точкові пожежні сповіщувачі під технологічними
площадками, платформами, коробами, що мають суцільну конструкцію в залежності від значень
довжини l, ширини b та площі F, які одночасно перевищують вказані в таблиці 7.3 значення з
урахуванням висоти розміщення пожежних сповіщувачів h.
Таблиця 7.3 – Значення довжини l, ширини b та площі F
Тип автоматичного пожежного
сповіщувача Висота h, м Довжина l, м Ширина b, м Площа F, м

Тепловий сповіщувач (ДСТУ EN 54-5) до 7,5 від 2 від 2 від 9
до 6 від 2 від 2 від 16
Димовий сповіщувач (ДСТУ EN 54-7)
від 6 до 12 від 7,5 від 7,5 від 71,5

Рисунок 7.3 – Параметри площадок

14
ДБН В.2.5-56:2014

7.2.13 При розміщенні пожежних сповіщувачів під фальшпідлогою, за підвісною стелею чи в
інших недоступних для огляду місцях повинна бути передбачена можливість визначення місця
знаходження пожежного сповіщувача за допомогою виносного пристрою світлової індикації. При
цьому конструкція фальшпідлоги або підвісної стелі повинна забезпечувати доступ до пожежних
сповіщувачів для їх технічного обслуговування.
Примітка. Для захисту приміщень з наявністю підвісних стель висотою до 0,9 м включно можуть бути
застосовані двоточкові пожежні сповіщувачі.
7.2.14 Точкові пожежні сповіщувачі слід встановлювати під покриттям (перекриттям).
У місцях, де є загроза механічного ушкодження пожежного сповіщувача, повинна бути перед-
бачена захисна конструкція, яка не порушує його працездатності та ефективності виявлення
пожежі.
Пожежні сповіщувачі та шлейфи СПС, які змонтовані на висоті менше ніж 2,2 м від підлоги,
обов’язково захищаються від механічних ушкоджень.
7.2.15 Аспіраційні димові пожежні сповіщувачі слід встановлювати з максимальною висотою
повітрозабірних труб в залежності від класу чутливості:
– клас С (звичайна) – до 8 м включно;
– клас В (підвищена) – до 15 м включно;
– клас А (дуже висока) – згідно з технічною документацією підприємства-виробника.
Якщо аспіраційні димові пожежні сповіщувачі призначено для захисту приміщення по всій
площі, а не для локального захисту обладнання, то всі точки відбору проб повинні мати радіус дії,
який не перевищує 7,5 м. При цьому загальна площа, яка контролюється одним аспіраційним
димовим пожежним сповіщувачем, не повинна перевищувати більше ніж одну димову зону за
1600 м2.
Аспіраційні димові пожежні сповіщувачі повинні відповідати вимогам ДСТУ EN 54-20. При
проектуванні та виборі аспіраційних димових пожежних сповіщувачів необхідно застосовувати
вимоги, що викладені в розділі 5, 7 ДСТУ EN 54-20. Вибір максимальної довжини труб та чутливості
аспіраційних димових пожежних сповіщувачів повинен проводитись:
– для попередньо розрахованих трубопроводів простих конфігурацій згідно з інструкціями
виробника
– для повністю розрахованих трубопроводів складних конфігурацій згідно з інструкціями
виробника, а в разі їх відсутності можливе використання спеціалізованих комп’ютерних програм,
розроблених виробником.
Дані з детальними розрахунками у вигляді спеціальних робочих таблиць або комп’ютерних
роздруківок (за необхідності) можуть бути додані до проекту.
7.2.16 Передавач та приймач променевого димового сповіщувача повинні встановлюватись на
стінах, перегородках, колонах та інших конструкціях, які гарантують їх нерухоме кріплення. Їх мон-
тування слід здійснювати згідно з технічною документацією виробника.
7.2.17 Передавач та приймач променевого димового сповіщувача слід розміщувати так, щоб у
зоні виявлення пожежі сповіщувачем не знаходилися сторонні об’єкти.
Оптична вісь променевого димового сповіщувача не повинна знаходитись ближче ніж 0,5 м до
стін, перегородок, конструкцій обладнання або інших матеріалів.
Максимальна відстань між передавачем та приймачем променевого димового сповіщувача
повинна бути не більше ніж 100 м.
7.2.18 Максимальна відстань між паралельними оптичними осями лінійних пожежних сповi-
щувачів, оптичною віссю і стіною визначається за таблицею 7.4, але не повинна перевищувати
значень, вказаних в технічній документації на ці сповіщувачі.
У приміщеннях заввишки більше 11 м променеві сповіщувачі встановлюються в два яруси.
Розміщення ярусів визначається за таблицею 7.4, при цьому перший ярус слід передбачати на
відстані від 1,5 м до 2 м від верхнього рівня пожежного навантаження, але не менше ніж 4 м від

ДБН В.2.5-56:2014

рівня підлоги, встановлення додаткового ярусу сповіщувачів слід передбачати на відмітці не
більше ніж 0,8 м від рівня перекриття.
Таблиця 7.4 – Максимальна відстань між паралельними оптичними осями та оптичною віссю
і стіною

Висота Максимальна відстань у плані, м
Висота встановлення сповіщувача,
приміщення, що Ярус між від сповіщувача
м
захищається, м сповіщувачами до стіни
До 11,0 включно Не більше 0,6 від рівня перекриття
I 9,0 4,5
(покриття)
Не більше 0,8 від рівня перекриття
II 9,0 4,5
(покриття)
Понад 11,0 Не менше ніж 1,5-2 від рівня
пожежного навантаження, але I 9,0 4,5
не менше ніж 4 від рівня підлоги

7.2.19 Максимальна відстань між лінійними тепловими пожежними сповіщувачами, сповіщу-
вачами і стіною визначається за таблицею 7.5, але не повинна перевищувати значень, указаних у
технічній документації на ці сповіщувачі.
Таблиця 7.5 – Максимальна відстань між лінійними тепловими пожежними сповіщувачами

Висота встановлення Максимальна відстань, м
сповіщувача, м між сповіщувачами від сповіщувача до стіни
До 8 включно 7,0 3,5
Понад 8 Див. примітку Див. примітку
Примітка. Зазвичай для цих висот застосовують адресовані (сенсорні) теплові сповіщувачі, де вказані
відстані визначаються згідно з рекомендаціями виробника щодо конкретних об’єктів.

7.2.20 Резерв ємності приймально-контрольних приладів або кільцевих шлейфів пожежної
сигналізації для систем з адресованими компонентами повинен бути не менше ніж 10 %.
7.2.21 Зовні будинків ручні пожежні сповіщувачі слід встановлювати на відстані не більше 150 м
один від одного та забезпечувати їх штучним освітленням та світловими покажчиками згідно з

ДСТУ ISO 6309.

7.2.22 Резервний запас пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних тощо) повинен
становити не менше 10 % від загальної кількості їх в СПС. Зазначений запас повинен зберігатися
на об’єкті, а в обґрунтованих випадках може зберігатися в організації, яка здійснює технічне
обслуговування СПС.
7.2.23 У будинках та спорудах не підлягають обладнанню СПС приміщення:
а) з мокрими процесами (душові, басейни, мийні, умивальні);
б) санвузли, крім санвузлів у будинках з атріумами у громадських висотних будинках, вокзалах
всіх видів транспорту, театрах, критих спортивних спорудах, кінотеатрах та підземних спорудах;
в) припливних венткамер, що не обслуговують виробничі, складські приміщення категорій А, Б
та В, насосних станцій водопостачання та бойлерних;
г) виробничих та складських приміщень категорії Д за пожежною небезпекою;
д) сходів та сходових кліток, крім сходів типу С2.
е) приміщення та площі, що вказані в А.5.3.8 ДСТУ CEN/TS 54-14.

16
ДБН В.2.5-56:2014

7.2.24 ППКП, як правило, належить встановлювати в передбаченому для цього приміщенні
пожежного поста. Це приміщення слід обладнувати пожежними сповіщувачами. В обґрунтованих
випадках допускається встановлення приладів приймально-контрольних пожежних у приміщеннях
без постійного чергування персоналу за умови передавання тривожних сповіщень на пульти
пожежного спостерігання. У цих приміщеннях слід передбачити заходи, що запобігають доступу
сторонніх осіб до ППКП.
У разі встановлення ППКП у приміщенні без постійного перебування чергового персоналу
значення температури і вологості повітря повинні відповідати вимогам технічної документації на
прилади та обладнання СПС, а освітленість цього приміщення повинна відповідати вимогам 5.10
цих будівельних норм.
7.2.25 ППКП і апаратуру управління заборонено встановлювати у вибухонебезпечних і поже-
жонебезпечних зонах (згідно з НПАОП 40.01-1.32). Обладнання АСПГ та СПС, що розміщується у
межах вибухонебезпечної зони, повинно мати допустимий рівень вибухозахисту і ступінь захисту
оболонки електричних апаратів і приладів. Прокладання проводів і кабелів у таких зонах повинно
відповідати вимогам НПАОП 40.01-1.32 відповідно до класу вибухонебезпечної зони.
7.2.26 ППКП і устатковання управління встановлюють на будівельних конструкціях, виконаних
з негорючих матеріалів згідно з ДСТУ Б В.2.7-19.
Допускається встановлення вказаного устатковання на конструкціях, виконаних із горючих
матеріалів згідно з ДСТУ Б В.2.7-19, за умови захисту цих конструкцій металевим листом завтовшки
не менше 1 мм або іншим листовим негорючим матеріалом завтовшки не менше 10 мм. При цьому
листовий матеріал повинен виступати за контури встановленого на ньому обладнання не менше
ніж на 100 мм.
7.2.27 У випадках, коли використовуються системи оповіщення СО4 та СО5, система пожежної
сигналізації повинна бути з адресними компонентами.
7.2.28 Системи пожежної сигналізації повинні формувати імпульс на управління автоматич-
ними системами пожежогасіння та оповіщення про пожежу типу СО4, СО5 у разі спрацьовування
не менше двох пожежних сповіщувачів, які встановлюються в одному приміщенні. Розміщувати
пожежні сповіщувачі необхідно так, щоб кожна точка контрольованої площі знаходилась у межах
робочих радіусів двох пожежних сповіщувачів у відповідності з ДСТУ-Н CEN/TS 54-14.
Формування сигналів управління систем протидимного захисту, оповіщення про пожежу типів
СО1 – СО3, хибне спрацювання якого не може привести до зниження рівня безпеки людей
технологічним, електротехнічним та іншим обладнанням, яке блокується системами пожежної
сигналізації, допускається здійснювати від спрацювання одного пожежного сповіщувача або техно-
логічного датчика.
Примітка. Для зниження ймовірності хибного спрацювання доцільно уникати розміщення двох пожежних
сповіщувачів в одній точці (один біля одного).
7.2.29 Не допускається передбачати в проектах для контролювання одного об’єкта більш ніж
одного ППКП системи пожежної сигналізації, окрім як при застосуванні ієрархічних систем згідно з

ДСТУ-Н CEN/TS 54-14.

7.3 Перевірка відповідності
Перевіряння систем відповідності здійснюється згідно з вимогами діючого законодавства та
додатка И цих будівельних норм.
7.4 Підтримання експлуатаційної придатності СПС
Під час проведення заходів з підтримання експлуатаційної придатності необхідно виконувати
вимоги діючих технічних стандартів та додатка Ж цих будівельних норм.

ДБН В.2.5-56:2014

8 СИСТЕМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

8.1 Загальні вимоги
8.1.1 АСПГ поділяються за конструктивним виконанням, характером впливу на осередок
пожежі або способом гасіння, за способом пуску відповідно до ДСТУ 2273.
8.1.2 Вибирати АСПГ слід з урахуванням характерних небезпечних факторів можливої
пожежі, а також впливу вогнегасної речовини на довкілля та людей.
8.1.3 АСПГ повинні забезпечувати:
– спрацювання протягом часу, який має бути меншим за час початкової стадії розвитку пожежі;
– розрахункову інтенсивність подачі та/або необхідну концентрацію вогнегасної речовини;
– локалізацію пожежі протягом часу, необхідного для введення в дію оперативних сил і засобів,
або її ліквідацію.
8.1.4 АСПГ повинні виконувати одночасно і функції системи пожежної сигналізації. Будинки
та приміщення, що захищаються АСПГ, для яких сигнал запуску не формується СПС, повинні
обладнуватися СПС для увімкнення СПДЗ і CO.
8.1.5 Для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити; сковороди;
вертикальні, кутові, ланцюгові печі; шашличні печі з використанням газу, дров, кам’яного вугілля;
фритюрниці; жарові шафи; "китайські котли" тощо; системи витяжної вентиляції), на підприємствах
харчування при кількості посадочних місць 50 та більше необхідно використовувати модульні
системи локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду загорань. Місцевий ручний пуск
таких систем необхідно розміщувати відповідно до 13.4.7.
8.1.6 Якщо у приміщеннях, які не категоруються згідно з НАПБ Б.03.002 (торговельні, торго-
вельно-виставкові комплекси тощо), розміщуються виробничі ділянки, що відносяться до категорій
А, Б та В і не відокремлені протипожежними перешкодами, необхідно передбачати їх захист
автоматичними системами пожежогасіння локального типу в межах ділянки (зони).
8.1.7 АСПГ об’ємним способом повинні забезпечувати формування керуючого імпульсу:
а) на автоматичне відключення вентиляції та перекривання, за необхідності, прорізів у суміжні
приміщення до початку подавання вогнегасної речовини у приміщення, яке захищається;
б) на зачинення дверей, що за умов експлуатування повинні бути постійно відчиненими;
в) на затримку подавання вогнегасної речовини в об’єм, який захищається, протягом часу,
необхідного для евакуювання людей згідно з ГОСТ 12.1.004, але не менше 30 с на видачу попе-
реджувальних сигналів про спрацювання системи відповідно до 8.1.8.
8.1.8 При спрацюванні АСПГ об’ємним способом до подавання вогнегасної речовини у при-
міщення, яке захищається, повинен бути виданий сигнал у вигляді напису на світловому табло
"ГАЗ (піна, порошок, аерозоль)! "ВИХОДЬ" та звуковий сигнал оповіщення. Біля входу до примi-
щення у цьому випадку повинен бути виданий світловий сигнал "ГАЗ (піна, порошок, аерозоль)! –
"НЕ ЗАХОДИТИ!", а у приміщенні чергового персоналу – відповідний сигнал щодо подавання
вогнегасної речовини.
АСПГ, окрім спринклерних, повинні оснащуватись ручним пуском:
а) дистанційним – від пристроїв, що розміщуються біля входу до приміщення, яке захищається,
та з приміщення пожежного поста. При цьому пристрої дистанційного пуску систем повинні бути
забезпечені захистом від випадкового приведення їх в дію або механічного пошкодження;
б) місцевим – від пристроїв, встановлених на вузлі управління та (або) на станції пожежо-
гасіння.
8.1.9 Автоматичний пуск АСПГ повинен відбуватися при спрацюванні двох пожежних сповi-
щувачів або двох технологічних датчиків (що включені за схемою логічного "І"), одного з двох
сигналізаторів тиску або одного з двох електроконтактних манометрів (що включені за схемою
логічного "АБО"). Управління технологічним, вентиляційним, електротехнічним та іншим облад-
нанням здійснюється згідно з 13.3.1 о) та 13.4.1 к).

18
ДБН В.2.5-56:2014

8.1.10 Двері приміщень, які обладнуються об’ємними АСПГ, повинні бути обладнані при-
строями самозачинення. Час повного закриття клапанів системи примусової вентиляції (якщо така
є у цьому приміщенні) не повинен перевищувати 30 с.
8.1.11 Приміщення станції пожежогасіння повинні бути:
а) обладнані припливно-витяжною вентиляцією з нижнім забором повітря, що забезпечує стан
повітряного середовища, вміст шкідливих речовин в якому не перевищує для них гранично-
допустимих концентрацій;
б) оснащені принциповою схемою системи із зазначенням напрямків подачі вогнегасної речо-
вини, найменувань (номерів) приміщень, куди веде кожен напрямок, а також з описом принципу дії
системи;
в) відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями
3-го типу;
г) обладнані аварійним освітленням безпеки, телефонним зв’язком.
Приміщення станції пожежогасіння забороняється розташовувати безпосередньо над і під
приміщеннями категорій А, Б, В, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними
системами пожежогасіння.
Вихід із приміщення станції належить передбачати назовні, у вестибюль або коридор за умови,
що відстань від виходу із станції до сходової клітки, яка має вихід безпосередньо назовні, не
перевищує 25 м, а в коридор немає виходу приміщень категорії А, Б, В, за винятком приміщень
категорії В, обладнаних автоматичними системами пожежогасіння.
Двері у приміщення станції пожежогасіння повинні бути постійно замкненими.
Ключі від приміщення станції пожежогасіння повинні знаходитися в приміщенні пожежного
поста, про що при вході в приміщення станції пожежогасіння повинна бути відповідна інформація.
8.1.12 Для захисту окремих пожежонебезпечних ділянок, які згідно з будівельними нормами
не підлягають обов’язковому оснащенню автоматичними системами пожежогасіння, можуть засто-
совуватись автономні системи пожежогасіння локального застосування.
8.1.13 Проектування, монтування, експлуатування і технічне обслуговування автономних сис-
тем пожежогасіння локального застосування слід здійснювати відповідно до чинних нормативних
документів та технічної документації підприємств-виготовлювачів цих систем.
Використання автономних систем локального застосування з термоактивуючою мікрокапсу-
льованою вогнегасною речовиною – відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-ХХ1).
8.1.14 У будинках та спорудах не підлягають обладнанню АСПГ приміщення:
а) з мокрими процесами (душові, басейни, мийні, умивальні);
б) санвузли, крім санвузлів у будинках з атріумами у громадських висотних будинках, вокзалах
всіх видів транспорту, театрах, критих спортивних спорудах, кінотеатрах та підземних спорудах;
в) припливних венткамер, що не обслуговують виробничі, складські приміщення категорій А, Б
та В; насосних станцій водопостачання та бойлерних;
г) виробничих та складських приміщень категорії Д за пожежною небезпекою;
д) сходів та сходових кліток, крім сходів типу С2;
е) приміщення, вказані в ДСТУ Б EN:12845.
8.2 Вимоги до автоматичних та автономних систем пожежогасіння за видами
вогнегасної речовини.
8.2.1 Системи водяного та пінного пожежогасіння
Проектування автоматичних спринклерних систем водяного пожежогасіння здійснюється від-
повідно до вимог ДСТУ Б EN 12845.
Вибір водоживильника автоматичних спринклерних систем водяного пожежогасіння необхідно
здійснювати відповідно до таблиці 8.1

1)
На розгляді

ДБН В.2.5-56:2014

Таблиця 8.1 – Вибір типу водоживильників

Одиночний Високонадійний Взаєморезер-
водо- одиночний вований
живильник водоживильник водоживильник

Низька пожежна небезпека LH + + +
Середня пожежна небезпека OH +
+ +
Див. примітку 1
Виробничі приміщення з високою пожежною
+ + +
небезпекою HHP менше 500 спринклерів
Виробничі приміщення з високою пожежною + +
небезпекою HHP (500 спринклерів та більше) Див. примітку 2 Див. примітку 2
Складські приміщення з високою пожежною +
+ +
небезпекою HHS (менше 500 спринклерів) Див. примітку 3
Складські приміщення з високою пожежною + +
небезпекою HHS (від 500 до 5000 спринклерів) Див. примітку 2 Див. примітку 2
Складські приміщення з високою пожежною +
небезпекою HHS (5000 спринклерів та більше) Див. примітку 2
Примітка 1. Для ОН2 та ОН3 пневмобак не може використовуватись як одиночний водоживильник.
Примітка 2. Основна насосна установка повинна приводитись в дію джерелом, яке повністю незалежне від
резервної насосної установки. У випадку невиходу на робочий режим основної насосної
установки пуск резервної насосної установки повинен відбуватись автоматично.
Примітка 3. Для високостелажного зберігання допускається встановлення до 80 внутрішньостелажних
спринклерів.

Проектування автоматичних дренчерних систем водяного та пінного пожежогасіння здійсню-
ється відповідно до ДСТУ Б CEN/TS 14816.
Проектування, монтування та технічне обслуговування систем пінного пожежогасіння здійсню-
ється відповідно до ДСТУ Б 13565-2. Піноутворювачі та їх розчини повинні відповідати чинним
нормативним документам.
8.2.2 Системи порошкового пожежогасіння
Проектування систем порошкового пожежогасіння повинне здійснюватись відповідно до вимог
ДСТУ 7052 і додатка Г цих будівельних норм.
8.2.3 Системи аерозольного пожежогасіння
Проектування, монтування та технічне обслуговування системи аерозольного пожежогасіння
з використанням твердопаливних генераторів відповідно до вимог ДСТУ 4490, генератори вогне-
гасного аерозолю, що використовуються в цих системах, мають відповідати вимогам ДСТУ 4442.
8.2.4 Системи газового пожежогасіння
Проектування систем газового пожежогасіння здійснюється відповідно до вимог ДСТУ 4466-1 –
ДСТУ 4466-15, ДСТУ 4578 та інших чинних нормативних документів.
Компоненти АСГП мають відповідати вимогам ДСТУ 4095, ДСТУ 4312, ДСТУ 4469-1 –
ДСТУ 4469-13, ДСТУ EN 12094 та іншим чинним нормативним документам.
Газові вогнегасні речовини, що використовуються в АСПГ, повинні відповідати вимогам

ДСТУ 3958, ДСТУ 4466-1, ДСТУ 4466-2, ДСТУ 4466-5, ДСТУ 4466-8 – ДСТУ 4466-15, ДСТУ 5092,

ДСТУ 7288 та іншим нормативним документам.
У системах газового пожежогасіння застосовуються вогнегасні речовини, вказані в таблиці 8.2.

20
ДБН В.2.5-56:2014

Таблиця 8.2 – Вогнегасні речовини для автоматичних систем газового пожежогасіння, дозволені
до застосування
Вогнегасна Класифіка- Національний
Хімічна назва Хімічна формула
речовина ційний номер стандарт
FK-5-1-12 Додекафтор-2-тилпентан-З-он CF3CF2C(О)CF(CF3)2 756-13-8 ДСТУ 4466-5
HFC 125 Пентафторетан CHF2CF3 354-33-6 ДСТУ 4466-8
HFC 227еа Гептафторпропан CF3CHFCF3 2252-84-8 ДСТУ 4466-9
IG-01 Аргон Аr 74040-37-1 ДСТУ 4466-12
IG-100 Азот N2 7727-37-9 ДСТУ 4466-13
Азот (50 %) N2 7727-37-9
IG-55 ДСТУ 4466-14
Аргон (50 %) Аr 74040-37-1
Азот (52 %) N2 7727-37-9
IG-541 Аргон (40 %) Аr 74040-37-1 ДСТУ 4466-15
Діоксид вуглецю (8 %) CО2 124-38-9
CО2 Діоксид вуглецю CО2 124-38-9 ДСТУ 5092
Примітка. У разі застосування інших типів газів, які не вказані у цій таблиці, необхідно керуватися вимо-
гами ДСТУ 4466, частини – 1; 2; 6; 10; 11, ДСТУ 7288 та інших чинних нормативних документів.

8.3 Перевірка відповідності
Перевіряння систем відповідності здійснюється згідно з вимогами діючого законодавства та
додатка И цих будівельних норм.
8.4 Підтримання експлуатаційної придатності АСПГ
Під час проведення заходів з підтримання експлуатаційної придатності необхідно виконувати
вимоги чинних нормативних документів та додатка Ж цих будівельних норм.

9 СИСТЕМИ ОПОВІЩЕННЯ ПРО ПОЖЕЖУ ТА УПРАВЛІННЯ ЕВАКУЮВАННЯМ ЛЮДЕЙ

9.1 Галузь застосування
9.1.1 Система оповіщення (далі – СО) про пожежу та управління евакуюванням людей призна-
чена для оповіщення людей, що перебувають в будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою
створення умов для їх своєчасного евакуювання.
9.1.2 Експлуатування та технічне обслуговування CO в будинках та спорудах слід здійснювати
згідно з вимогами НАПБ А.01.003 та інших чинних нормативних документів.
9.1.3 Оповіщення здійснюється одним із таких способів або їх комбінацією:
– передачею звукових, а також, за необхідності, світлових сигналів оповіщення у всі примi-
щення будинку;
– трансляцією мовленнєвих повідомлень про пожежу;
– передачею в окремі зони будинку або приміщення повідомлень про місце виникнення пожежі,
про шляхи евакуювання та дії, що забезпечують особисту безпеку;
– увімкненням світлових покажчиків рекомендованого напрямку евакуювання;
– увімкненням освітлення евакуювання;
– для СО4 та СО5 типів – двостороннім зв’язком між приміщенням пожежного поста та зонами
оповіщення.
Примітка. Зони оповіщення визначаються проектною організацією виходячи з умов забезпечення без-
печного евакуювання людей.
9.1.4 CO із використанням мовленнєвого оповіщення за відсутності небезпечних ситуацій
допускається використовувати в режимі трансляції музичних програм та іншої інформації з обов’яз-
ковим автоматичним вимкненням цього режиму при надходженні пожежної тривоги.

ДБН В.2.5-56:2014

9.2 Загальні вимоги
9.2.1 За способами оповіщення CO ділиться на світлові (візуальні), звукові, мовленнєві та
комбіновані.
9.2.2 CO з використанням світлової (візуальної) сигналізації складається із світлових оповi-
щувачів, світлових покажчиків, знаків, табло або інших пристроїв, сигнальна інформація від яких
створюється подачею сигналу управління. При цьому світлові (візуальні) системи оповіщення
застосовуються у разі неможливості забезпечити оповіщення звуковими та мовленнєвими оповi-
щувачами.
9.2.3 CO з використанням звукової сигналізації складається із звукових пожежних оповіщувачів
згідно з ДСТУ EN 54-3, що генерують звукові сигнали попередження про пожежу при подачі на них
сигналу управління.
9.2.4 CO для забезпечення мовленнєвого оповіщення складається з устаткування управління
та індикації і гучномовців згідно з ДСТУ-Н CEN/TS 54-14, ДСТУ EN 54-16 та ДСТУ EN 54-24
відповідно. Трансляція мовленнєвого повідомлення забезпечується ручним або автоматичним
запуском устаткування управління та індикації.
9.2.5 Комбінована CO складається із світлової, звукової та/або мовленнєвої сигналізації.
9.2.6 Вибір типів CO для будинків і приміщень різного призначення подано у додатку Б. Системи
оповіщення про пожежу поділяють на п’ять типів за параметрами, наведеними в додатку Б.
9.2.7 Приведення в дію CO виконується:
– в автоматичному режимі сигналом від СПС;
– в ручному режимі оперативним персоналом із пожежного поста при отриманні сигналу від
СПС або АСПГ. При цьому ручний режим має найвищий пріоритет управління CO.
9.2.8 Устаткування, що входить до складу CO, повинно відповідати вимогам чинних стандартів.
9.2.9 Оповіщення повинно виконуватись у всіх приміщеннях будинків (споруд) із постійним та
тимчасовим перебуванням людей та, за необхідності, на прилеглій до будинку території.
9.2.10 Мовленнєві повідомлення про пожежу повинні бути короткими, ясними та зрозумілими.
9.2.11 У будівлях, де можливе перебування людей, що не володіють національною мовою,
мовленнєві повідомлення повинні транслюватися на декількох мовах, але не більше ніж на чоти-
рьох.
9.2.12 Допускається використовувати CO з радіоканальними з’єднувальними лініями, при
цьому вони повинні бути забезпечені автоматичним контролем їх працездатності.
9.3 Вимоги до сигналів оповіщення
9.3.1 Рівень звукового тиску сигналів оповіщення повинен бути не менше ніж на 15 дБ вище
рівня постійного шуму та не менше ніж на 5 дБ вище рівня максимального шуму тривалістю не
менше 60 с. Вимірювання рівнів звукового тиску виконується на висоті 1,5 м від рівня підлоги з
використанням А-зваженого фільтра (дБА) у будь-якій точці зони обслуговування. Ці вимоги відно-
сяться до звукових, голосових оповіщувачів та гучномовців.
9.3.2 Загальний рівень звукового тиску, отриманий у результаті складання шумів навколиш-
нього середовища з акустичними сигналами від усіх працюючих оповіщувачів або гучномовців, не
повинен перевищувати 120 дБА в будь-якій точці зони оповіщення.
9.3.3 Звукові оповіщувачі або гучномовці для встановлення в туалетних кімнатах та ліфтових
кабінах повинні забезпечувати рівень звукового тиску не менше ніж на 10 дБ вище рівня постійного
шуму.
9.3.4 Звукові оповіщувачі або гучномовці для встановлення в спальних кімнатах повинні
забезпечувати рівень звукового тиску не менше ніж 75 дБА, а також як мінімум на 15 дБ пере-
вищувати рівень постійного шуму.

22
ДБН В.2.5-56:2014

Якщо між спальним приміщенням та оповіщувачем розміщена якась перепона (двері, штори
або розсувні перегородки), то ця перепона повинна бути встановлена при проведенні вимірювань
рівня звукового тиску.
Примітка 1. Вимірювання рівнів звукового тиску сигналів оповіщення (9.3.1-9.3.4) виконується шумо-
міром із використанням А-зваженого фільтра та часовою характеристикою F (швидко).
Примітка 2. Вимірювання рівнів звукового тиску (9.3.3-9.3.4) виконується на висоті 0,7 м від рівня
підлоги.
9.3.5 У приміщеннях із великим рівнем шуму (танцювальні зали, нічні клуби, механічні цехи
тощо), де рівень постійного шуму може перевищувати 100 дБА, повинно використовуватись від-
ключення джерел шуму від енергоживлення комутаційними пристроями, які керуються системою
сигналізації, за винятком випадків, коли відключення енергоживлення може призвести до іншої
небезпеки. Після виключення джерела шуму рівень звукового тиску сигналів оповіщення повинен
відповідати вимогам 9.3.1 та 9.3.2. У цих зонах оповіщення необхідно додатково встановлювати
світлові оповіщувачі.
9.3.6 У приміщеннях, де людьми використовується шумозахисне спорядження для ослаблення
рівня шуму навколишнього середовища, це ослаблення враховується згідно з технічними даними
шумозахисного спорядження. Для компенсації рівня ослаблення необхідно відповідне збільшення
рівня звукового тиску сигналу оповіщення. У цих зонах необхідно додатково використовувати
світлові оповіщувачі.
9.3.7 Якщо в одному приміщенні зони оповіщення використовується два або більше звукових
оповіщувачів, їх сигнали повинні бути синхронними.
9.3.8 У приміщеннях, де рівень постійного шуму перевищує 105 дБА, необхідно використо-
вувати світлові оповіщувачі.
9.3.9 При розрахунку рівнів звукового тиску оповіщувачів та гучномовців необхідно врахо-
вувати, що різке збільшення рівня звукового тиску більше ніж на 30 дБ порівняно з рівнем постійного
шуму навколишнього середовища може привести до раптового та небезпечного переляку людей.
9.3.10 Типові значення рівнів звукового тиску постійного шуму навколишнього середовища
для різних приміщень, дБА:
– офісні приміщення – 55
– навчальні приміщення – 45
– виробничі приміщення – 80
– механічні цехи – 85
– адміністративні приміщення – 50
– торгові зали супермаркетів – 60
– торгові приміщення – 50
– житлові приміщення – 35
– лікарняні палати – 45
– зали для конференцій – 55
– склади – 35
– підземні (підвальні) приміщення – 40
– ліфтові кабіни – 55
9.3.11 Світлові оповіщувачі повинні відповідати вимогам ДСТУ EN 54-23.
9.4 Вимоги до розміщення оповіщувачів та гучномовців
9.4.1 При проектуванні CO необхідно користуватись даними про акустичні та планувальні
характеристики приміщень будинку, акустичні та світлові характеристики оповіщувачів, що пла-
нуються для використання.
9.4.2 Необхідно враховувати, що правильний вибір оповіщувачів, їх кількість та правильність
розміщення є надзвичайно важливими для досягнення якісного та своєчасного сприйняття пере-
даної CO інформації людьми, що перебувають у будинку.

ДБН В.2.5-56:2014

9.4.3 При проведенні акустичних розрахунків приміщень слід користуватись відповідними
методичними вказівками виробника мовленнєвої CO або комп’ютерним моделюванням, що є
більш точним та економічно доцільним.
9.4.4 Монтування оповіщувачів необхідно виконувати згідно з проектною документацією та
інструкціями виробника.
9.4.5 Настінні звукові оповіщувачі та гучномовці необхідно встановлювати так, щоб відстань
між верхньою частиною оповіщувача і рівнем підлоги була не менше 2,2 м, а відстань між верхньою
частиною оповіщувача та рівнем стелі була не менше 0,15 м. У разі неможливості виконання цих
вимог допускається встановлювати оповіщувачі на відстані більше ніж 0,15 м від стелі, при цьому
обладнання і кабелі, що знаходяться на відстані нижче ніж 2,2 м від підлоги, необхідно захистити від
механічних пошкоджень.
9.4.6 Оповіщувачі, які встановлені з урахуванням 9.4.5, але при експлуатуванні можуть бути
механічно пошкодженими, повинні бути захищені.
9.4.7 У випадку використання захисних коробок чи кришок характеристики створюваного оповi-
щувачами звукового поля повинні знаходитись у межах, встановлених нормативними документами
для цих оповіщувачів.
9.4.8 Допускається використовувати оповіщувачі та гучномовці, що встановлюються на стелі.
9.4.9 Оповіщувачі та гучномовці, призначені для використання у спеціальних умовах (відкрите
повітря, температура, вологість, небезпечне середовище), повинні бути сертифіковані (атестовані)
для використання в цих умовах.
9.4.10 При проектуванні CO з використанням гучномовців зони з великою сумарною потужністю
слід розділяти на декілька кабельних ліній із сумарною потужністю підімкнених до однієї лінії
гучномовців не більше 700 Вт з метою зменшення втрат у лінії та підвищення надійності оповіщення
у разі пошкодження однієї із кабельних ліній. При цьому перевагу слід надавати "шаховому"
порядку підімкнення гучномовців до кожної лінії із обов’язковим збереженням синфазної роботи
всіх гучномовців у межах однієї зони, користуючись маркуванням кабельних ліній та гучномовців.
9.4.11 Забороняється використовувати одночасно звукові оповіщувачі та гучномовці в одному
приміщенні.
9.4.12 Строби, які виконують функції світлових оповіщувачів (далі – строби), повинні розміща-
тися так, щоб у будь-якій частині приміщення, що захищається, в поле зору людей попадали прямі
світлові сигнали від строба, або світлові сигнали, відбиті від стін або інших площин.
Якщо в поле зору людини можуть попасти світлові сигнали від двох або більше стробів, їх
робота повинна синхронізуватись.
9.4.13 При настінному розміщенні стробів вони повинні встановлюватись у середній точці
довшої стіни на висоті від 2,2 м до 2,4 м від рівня підлоги.
9.4.14 Рекомендації до розміщення настінних стробів у залежності від розміру приміщення
наведені в таблиці 9.1.
Таблиця 9.1 – Розміщення настінних стробів

Інтенсивність джерела світла, кд
Розмір приміщення, м
Один строб Два строби Чотири строби
6ґ6 15 – –
12 ґ 12 60 30 15
24 ґ 24 240 175 60
40 ґ 40 630 375 135

24
ДБН В.2.5-56:2014

9.4.15 Рекомендації щодо розміщення стробів у центрі стелі в залежності від розмірів та висоти
приміщення наведені в таблиці 9.2.
9.4.16 Розміщення стробів у коридорах завширшки більше 6 м слід виконувати аналогічно
приміщенню 6 м ґ 6 м.
Таблиця 9.2 – Розміщення стробів у центрі стелі

Інтенсивність джерела світла, кд
Розмір приміщення, м
Висота стелі, м Один строб
6ґ6 3 15
12 ґ 12 3 60
6ґ6 6 30
12 ґ 12 6 80
6ґ6 9 55
12 ґ 12 9 115

9.4.17 Якщо одним стробом неможливо забезпечити весь коридор, то необхідно враховувати
наступне:
– у будь-якій точці коридора повинен бути видимий принаймні один строб інтенсивністю не
менше 15 кд;
– строб повинен встановлюватись не далі 4,5 м від торця коридора;
– відстань між стробами по коридору – не більше ніж 70 м;
– якщо в коридорі є перегородки, то вони повинні прийматись як торець коридора.
9.4.18 У спальних кімнатах строби настінного розміщення повинні встановлюватись так, щоб
відстань між головою людини, що спить, та стробом була не більше 4,8 м. Висота розміщення
строба повинна бути не менше 0,6 м від стелі, а інтенсивність світлового потоку цього строба не
менше 110 кд, враховуючи можливість скупчення диму під стелею у випадку пожежі.
9.4.19 При використанні в спальних приміщеннях стробів із розміщенням їх на стелі інтен-
сивність його світлового потоку повинна бути не менше 170 кд.
9.4.20 У всіх випадках при розрахунку кількості та розміщення стробів у кожному окремому
приміщенні необхідно враховувати їх діаграми розсіювання світла.
9.5 Зони оповіщення
9.5.1 Визначення зон ведеться за наступними показниками:
– особливістю пожежної небезпеки та архітектурно-планувальних рішень будинку;
– можливими шляхами поширення небезпечних факторів пожежі;
– умовами та шляхами евакуювання людей.
9.5.2 Межі зон оповіщення повинні збігатися з зовнішніми стінами будинку, межами протипо-
жежних відсіків, міжповерховими перекриттями та іншими будівельними конструкціями.
9.5.3 Простори без протипожежних перегородок, будівельних конструкцій та протидимних
екранів (завіс) із нормованим класом вогнестійкості не повинні розділятися на окремі зони опо-
віщення.
9.5.4 Якщо окрема зона оповіщення забезпечується декількома лініями оповіщення, всі опо-
віщувачі в цій зоні повинні керуватись одночасно.
9.5.5 Двосторонній зв’язок, влаштування якого передбачено 9.1.3, повинен бути призначений
тільки для використання пожежними підрозділами.

ДБН В.2.5-56:2014

9.6 Вимоги до електроживлення та кабельних ліній
9.6.1 Устаткування електроживлення CO повинно відповідати вимогам ДСТУ EN 54-4.
9.6.2 Після аварійного вимикання основного джерела електроживлення його резервне дже-
рело повинно забезпечити працездатність CO в режимі спокою протягом 24 год, а у режимі
пожежної тривоги – 15 хв, але не менше розрахункового часу евакуювання.
9.6.3 Резервним джерелом електроживлення може бути електропостачання І категорії відпо-
відно до ПУЕ з використанням пристроїв автоматичного ввімкнення резерву (АВР), акумуляторні
батареї устатковання електроживлення CO, а також автономні електрогенератори з автоматичним
запуском.
9.6.4 Вибір способу резервного електроживлення визначається проектною організацією в
залежності від призначення будинку.
9.6.5 Для з’єднання оповіщувачів потрібно використовувати кабельні лінії, що забезпечують
функціонування системи в умовах пожежі. Поперечний переріз кабелю потрібно визначати, беручи
до уваги довжину мережі, струм та електричну напругу у кабелі.
9.6.6 Відгалуження від кабельних ліній повинно виконуватись із використанням розподільних
коробок із класом вогнестійкості не нижчим показників вогнестійкості кабелів. Ці коробки повинні
унеможливлювати коротке замикання кабельної лінії в результаті пошкодження кабельних ліній
полум’ям оповіщувача та/або лінії відгалуження.
9.6.7 Коробка розподільна повинна забезпечувати підключення лінії відгалуження з необхід-
ною сумарною потужністю гучномовців, що розміщені в зоні обслуговування.
9.6.8 Лінія відгалуження повинна бути призначена для обслуговування тільки однієї зони.
9.6.9 У системах із кільцевим розміщенням кабельних ліній при застосуванні ізоляторів ко-
роткого замикання можна не виконувати вимогу 5.16.1 за умови прокладання зворотної кабельної
лінії через інші приміщення.
9.7 Вимоги до аварійного освітлення та показників напрямку евакуювання
9.7.1 Аварійне освітлення евакуювання призначене для того, щоб дати людям можливість
залишити небезпечне місце та створити необхідні умови бачення та орієнтації на шляхах евакую-
вання і забезпечити легкий пошук засобів безпеки та пожежогасіння.
9.7.2 Аварійне освітлення евакуювання повинно бути стаціонарно встановлено, освітлювати
зону підлоги та мати ударостійкий корпус.
9.7.3 Аварійне освітлення евакуювання повинно створювати на підлозі головних проходів і на
сходах 0,5 лк.
9.7.4 Аварійне освітлення евакуювання при вимкненні основного джерела електроживлення
повинно працювати не менше 60 хв від резервного джерела.
9.7.5 Вимоги до влаштування аварійного освітлення евакуювання необхідно встановлювати
згідно з вимогами ДБН В.2.5-23 та ДБН В.2.5-28.
9.8 Перевірка відповідності
Перевіряння CO відповідності здійснюється згідно з вимогами чинних нормативних документів
та додатка И цих будівельних норм.
9.9 Підтримання експлуатаційної придатності СО
Підтримання експлуатаційної придатності CO здійснюється згідно з вимогами чинних
нормативних документів та додатка Ж цих будівельних норм.

26
ДБН В.2.5-56:2014

10 СИСТЕМИ ПРОТИДИМНОГО ЗАХИСТУ

10.1 Галузь застосування
Системи протидимного захисту передбачають з метою досягнення однієї або декількох таких
цілей:
а) забезпечення умов для безпечного евакуювання;
б) забезпечення умов для гасіння пожежі та проведення пожежно-рятувальних робіт;
в) зниження ймовірності займання предметів, обладнання, речовин і матеріалів під впливом
теплового випромінювання;
г) зниження впливу високих температур на конструкції будинку під час пожежі;
д) зменшення збитків від продуктів термічного розкладу та гарячих газів.
10.2 Загальні вимоги
10.2.1 Системи протидимного захисту (системи димо- та тепловидалення і системи зі ство-
рення різниці тисків) потрібно проектувати з урахуванням 10.1.
10.2.2 СПДЗ потрібно влаштовувати відповідно до вимог цих будівельних норм. Залежно від
функціонального призначення будинку необхідно також враховувати вимоги ДБН В.2.2-9,
ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-23, ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.3-15, а також ДСТУ EN 12101-1,
ДСТУ EN 12101-2 та інших нормативних документах.
10.2.3 Розрахунки СПДЗ до надання чинності ДСТУ Б CEN/TR 12101-4, ДСТУ Б CEN/TR 12101-5
і ДСТУ Б EN 12101-6 допускається проводити з використанням рекомендацій та посібників [29], [30],
[31].
10.2.4 Видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згоряння потрібно передбачати:
а) з коридорів і холів житлових, громадських та адміністративно-побутових будинків згідно з
ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.2-28 або інших будівельних норм залежно від
виду та специфіки об’єкта;
б) з коридорів виробничих, житлових, громадських та адміністративно-побутових будинків
умовною висотою більше ніж 26,5 м;
в) з коридорів довжиною більше ніж 15 м, які не мають природного освітлення, виробничих
будинків категорій А, Б та В з кількістю поверхів два та більше;
в) з виробничих та складських приміщень з постійними робочими місцями, якщо приміщення
віднесено до категорій А, Б, В, Г або Д в будинках IVа ступеня вогнестійкості;
д) з торговельних залів площею більш ніж 150 м2, книгосховищ та архівів;
е) з приміщень, які не мають природного освітлення:
– громадських та адміністративно-побутових з постійним або тимчасовим перебуванням 50 і
більше осіб;
– площею 55 м2 і більше, які призначено для зберігання або де використовуються горючі
матеріали, за наявності постійних робочих місць;
– гардеробних площею 200 м2 і більше.
Допускається передбачати видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згоряння з
виробничих приміщень категорії В площею не більше ніж 200 м2 через коридор, який примикає до
цього приміщення.
10.2.5 Видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згоряння допускається не перед-
бачати:
а) з приміщень, проміжок часу заповнення димом яких перевищує проміжок часу евакуації,
розрахований згідно з ГОСТ 12.1.004 (крім приміщень категорій А та Б);
б) з приміщень площею менше ніж 200 м2 за умови, що їх відокремлено від суміжних приміщень
протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу та обладнано системами
водяного або пінного пожежогасіння (крім приміщень категорій А та Б);
в) з приміщень, обладнаних автоматичними системами пожежогасіння об’ємним способом;
г) з лабораторних приміщень категорії В площею 36 м2 і менше;

ДБН В.2.5-56:2014

д) з коридорів та холів, якщо для всіх приміщень, які мають двері, що відчиняються в цей
коридор, передбачається безпосереднє димовидалення з механічним приводом.
Примітка. Якщо на площі основного приміщення, для якого передбачено димовидалення, розташовано
інші приміщення площею не більше ніж 50 м2, то окреме видалення диму з цих приміщень допускається
не передбачати за умови розрахунку витрати диму з урахуванням сумарної площі цих приміщень.

10.3 Протидимний захист за рахунок створення різниці тисків під час пожежі
10.3.1 Залежно від особливостей захищуваного об’єкта протидимний захист за рахунок
створення різниці тисків може здійснюватись за допомогою систем підпору повітря або систем зі
зниження тиску. Загальні вимоги до систем зі створення різниці тисків – згідно з ДСТУ Б EN 12101-6.
10.3.2 Протидимний захист за рахунок створення різниці тисків під час пожежі потрібно перед-
бачати:
а) у ліфтових шахтах або в протипожежних тамбур-шлюзах перед ліфтами в будинках з
незадимлюваними сходовими клітками, окрім випадків, обумовлених у нормативних документах;
б) у незадимлюваних сходових клітках типів Н2 та Н4;
в) у тамбур-шлюзах, що мають вихід у вестибюль з незадимлюваних сходових кліток типу Н2;
г) у тамбур-шлюзах перед ліфтами в підвальних та підземних поверхах, окрім випадків, обу-
мовлених у нормативних документах;
д) у тамбур-шлюзах перед сходами в цокольних, підвальних та підземних поверхах, окрім
випадків, обумовлених у нормативних документах;
е) у ліфтових шахтах пожежних ліфтів та тамбур-шлюзах перед ними, окрім випадків, обумов-
лених у нормативних документах;
ж) у тамбур-шлюзах на входах в атріуми та пасажі з ліфтових холів (за винятком ліфтів, що
розташовані в об’ємі атріуму), сходових кліток та інших шляхів евакуації;
и) у протипожежних тамбур-шлюзах, сходових клітках типів Н3, Н4 та за необхідності в інших
просторах, призначених для забезпечення захисту людей, які перебувають у будинку під час
пожежі.
10.3.3 Допускається передбачати подавання зовнішнього повітря для створення надлишко-
вого тиску в коридорах, що є загальними для приміщень, з яких безпосередньо видаляються
продукти згорання.
Примітка. В плавильних, ливарних, прокатних та інших гарячих цехах в тамбур-шлюзи допускається
подавати повітря, яке відбирається з аерованих прогонів будівлі.

10.4 Видалення диму та тепла і поділ на димові зони
10.4.1 Застосовувати спільне обладнання систем димо- та тепловидалення для захисту при-
міщень різних категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою не допускається.
10.4.2 Димоприймальні пристрої потрібно розміщувати на димових шахтах під стелею кори-
дора або холу, їх нижній рівень повинен бути розташований не нижче за верхній рівень дверного
прорізу. Допускається приєднувати димоприймальні пристрої до димових шахт на відгалуженнях.
Довжина коридора, обслуговуваного одним димоприймальним пристроєм, не повинна переви-
щувати 30 м. Площа, що обслуговується одним димоприймальним пристроєм, не повинна пере-
вищувати 900 м2. Відстань від найвіддаленішої точки коридора до димоприймального пристрою
не повинна перевищувати 20 м. До системи димо- та тепловидалення, що обслуговує коридор або
хол, допускається приєднувати не більше двох димоприймальних пристроїв на одному поверсі.
У разі улаштування системи механічного димо- та тепловидалення до вертикального колек-
тора потрібно приєднувати відгалуження не більше ніж від чотирьох приміщень або чотирьох
димових зон на кожному поверсі.
10.4.3 Приміщення площею більше ніж 1600 м2 необхідно поділяти на димові зони виходячи з
можливості виникнення пожежі в одній з них. Площа димової зони не повинна перевищувати
1600 м2. Кожну димову зону слід відгороджувати будівельними конструкціями або щільними

28
ДБН В.2.5-56:2014

вертикальними завісами з негорючих матеріалів, які опускаються зі стелі (перекриття) на підлогу,
але не нижче ніж 2,5 м від підлоги, утворюючи під стелею (перекриттям) резервуари диму.
10.5 Протидимний захист системами природного димо- та тепловидалення
10.5.1 Видалення продуктів згорання безпосередньо з приміщень наземних одноповерхових
будинків потрібно зазвичай передбачати системами природного димо- та тепловидалення, у цьому
разі приміщення будинків, що захищаються системами природного димо- та тепловидалення,
повинні бути заввишки 3,5 м і більше. Характеристики та вимоги до пристроїв систем природного
димо- та тепловидалення повинні відповідати ДСТУ EN 12101-2 щодо вогнестійкості, експлуата-
ційної надійності, стійкості до впливу зовнішніх чинників (низької температури навколишнього
середовища, вібрації, повітряного тиску, вітрових та снігових навантажень), працездатності та
безвідмовного спрацювання механізму відкриття в умовах пожежі. Вентиляційні пристрої систем
природного димо- та тепловидалення встановлюються в прорізах покрівлі приміщення будівлі, що
захищається.
10.5.2 З прилеглої до вікон зони завширшки 15 м та менше допускається видалення диму та
теплоти назовні будівлі через віконні фрамуги (стулки, жалюзі), низ яких знаходиться на рівні не
менше ніж 2,2 м від підлоги, оснащені системою відкриття і встановлені в прорізах зовнішніх стін
будинку.
10.5.3 Вентиляційні пристрої систем природного димо- та тепловидалення необхідно розта-
шовувати рівномірно за площею приміщень та димових зон. Розташування пристроїв не повинне у
разі пожежі створювати небезпеку перенесення продуктів згорання від одного приміщення до
іншого приміщення будинку або від одного до іншого протипожежного відсіку всередині будинку.
10.5.4 Вентиляційні пристрої систем природного димо- та тепловидалення потрібно розмi-
щувати у верхній частині приміщення на покрівлі, стелі або на перекритті приміщення, а також у
зовнішніх стінах будинку. Якщо стеля не є перекриттям, то пристрої можуть з’єднуватись з ви-
тяжними прорізами через вертикальні шахти (канали) димо- та тепловидалення. Припливні вен-
тиляційні пристрої системи природного димо- та тепловидалення необхідно розташовувати за
можливості поблизу підлоги. Звичайні двері та вікна можуть використовуватись як припливні
вентиляційні пристрої, якщо їх верхній край знаходиться на 1 м нижче шару диму, та за умови
забезпечення їх відчинення у разі пожежі.
10.5.5 Для керування двома або більше групами вентиляційних пристроїв природного димо- та
тепловидалення і припливними вентиляційним пристроями, розташованими на стінах будівлі,
потрібно передбачати систему контролю напрямку вітру, що забезпечує під час пожежі відкриття
тих груп вентиляційних пристроїв, які не піддаються вітровому впливу.
10.6 Протидимний захист витяжними вентиляційними системами димо- та тепло-
видалення
10.6.1 У багатоповерхових будинках потрібно передбачати, як правило, систему механічного
димо- та тепловидалення. Допускається передбачати окремі для кожного ізольованого примi-
щення димові шахти природного димовидалення.
10.6.2 У бібліотеках, книгосховищах, архівах, складах паперу потрібно передбачати систему
механічного димо- та тепловидалення.
10.6.3 Системи імпульсного димовидалення можуть бути застосовані в гаражах легкових авто
за умови дотриманням вимог 5.7 цих норм
Під час проектування системи імпульсного димовидалення необхідно розробити алгоритм
взаємодії цієї системи з іншими системами протипожежного захисту (СПС, АСПГ, СО, СПДЗ тощо).
Розроблення цього алгоритму повинно здійснюватися з урахуванням:
а) взаємного розміщення струминних вентиляторів та пожежних сповіщувачів, спринклерних
зрошувачів, а також покажчиків шляхів евакуації;
б) технічних характеристик СПС щодо можливості визначення місця виникнення пожежі;

ДБН В.2.5-56:2014

в) можливого використання струминних вентиляторів для припливно-витяжної вентиляції;
г) інерційності спрацьовування спринклерних зрошувачів;
д) розрахункового часу евакуювання людей.
10.6.4 Вентилятори систем механічного димо- та тепловидалення повинні встановлюватись в
окремих від вентиляторів іншого призначення приміщеннях, відгороджених протипожежними пе-
регородками 1-го типу та протипожежними перекриттями 3-го типу. Такі приміщення потрібно
оснащувати системами вентиляції, які забезпечують уникнення можливості перевищення тем-
пературою повітря 60 °С.
У межах одного протипожежного відсіку допускається розташовувати припливні пристрої
систем механічного димо- та тепловидалення безпосередньо в захищуваних об’ємах сходових
кліток, коридорів і тамбур-шлюзів.
Допускається розташовувати припливні пристрої систем механічного димо- та тепловидалення
на покрівлі та ззовні будинків з огорожею для захисту від доступу сторонніх осіб, у цьому разі
вентилятори повинні мати кліматичне виконання, яке відповідає умовам їх застосуванням згідно з

ГОСТ 15150.

10.7 Вимоги до елементів СПДЗ
10.7.1 Повітроводи і вентиляційні канали СПДЗ повинні мати клас вогнестійкості не нижче ніж:
а) ЕІ 180 – у висотних житлових і громадських будинках для транзитних повітроводів і шахт,
розташованих за межами протипожежного відсіку, що ними обслуговується, та ЕІ 120 – для
вертикальних повітроводів і шахт в межах протипожежного відсіку, що ними обслуговується;
б) ЕІ 150 – для транзитних повітроводів і шахт за межами обслуговуваного протипожежного
відсіку, у цьому разі на транзитних ділянках повітроводів і каналів, які перетинають протипожежні
перешкоди, встановлювати протипожежні клапани не потрібно;
в) ЕІ 45 – для вертикальних повітроводів і каналів у межах обслуговуваного протипожежного
відсіку у разі видалення продуктів згорання безпосередньо з приміщень;
г) ЕІ 30 – у решті випадків у межах обслуговуваного протипожежного відсіку.
При цьому слід урахувати вимоги розділу 4 ДБН В.2.2-15 та розділу 9 ДБН В.2.3-15.
10.7.2 Вентилятори систем механічного димо- та тепловидалення повинні мати виконання
згідно з EN 12101-3.
10.7.3 Димові клапани повинні мати клас вогнестійкості не нижче ніж:
а) ЕІ 45 – у разі видалення продуктів згорання безпосередньо з обслуговуваних приміщень, а
також з поверхових коридорів житлових та громадських будинків;
б) ЕІ 30 – для коридорів та холів, в тому числі для клапанів, встановлених на відгалуженнях
повітроводів від шахт димовидалення.
10.7.4 Викид продуктів згорання в атмосферу над покриттям будівлі потрібно передбачати на
відстані не менше ніж 5 м від припливних пристроїв системи димо- та тепловидалення або
заскленої поверхні ліхтаря і на висоті не менше ніж 2 м від покрівлі з горючих матеріалів. Допус-
кається викид продуктів згорання на меншій відстані від покрівлі за умови її захисту негорючими
матеріалами на відстані не менше ніж 2 м від краю викидного отвору.
Допускається викид продуктів згоряння:
а) через димові люки, клапани та ліхтарі в прорізах покриття будівлі та димові фрамуги у
прорізах фасаду будівлі, оснащені механізмом відкриття, що забезпечує їх працездатність з ураху-
ванням власної маси та за еквівалентного вітрового тиску і снігового навантаження відповідно
до ДСТУ-Н Б В.1.1-27 і ДБН В.1.2-2, але за швидкості вітру не більше ніж 10 м/с у найбільш
несприятливому напрямку – для вітрового тиску, та не більше ніж 500 Па – для снігового наван-
таження;
б) через решітки на зовнішній стіні (або через шахти зовнішньої стіни) на фасаді без віконних
прорізів або на фасаді з вікнами на відстані не менше ніж 5 м по горизонталі та по вертикалі від
вікон та не менше ніж 2 м заввишки від рівня землі, або за меншої відстані від вікон у разі
забезпечення швидкості потоку не менше ніж 20 м/с;

30
ДБН В.2.5-56:2014

в) через окремі шахти на висоті від рівня землі не менше ніж 15 м від зовнішніх стін з вікнами або
від повітрозабірних або викидних пристроїв систем вентиляції, або за меншої відстані – у разі
забезпечення швидкості потоку не менше ніж 20 м/с.
10.8 Перевірка відповідності
Перевіряння СПДЗ відповідності здійснюється згідно з вимогами чинних нормативних доку-
ментів та додатка И цих будівельних норм.
10.9 Підтримання експлуатаційної придатності СПДЗ
Підтримання експлуатаційної придатності СПДЗ необхідно виконувати на вимоги чинних нор-
мативних документів та додатка Ж цих будівельних норм.

11 ДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ (ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПУНКТ УПРАВЛІННЯ) ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ СПЗ

11.1 Галузь застосування
11.1.1 Диспетчеризація (центральний пункт управління) системами протипожежного захисту
(далі – ЦПУ СПЗ) та автоматизація систем протипожежного захисту забезпечує контроль, сигна-
лізацію і електрокерування роботою систем згідно з вимогами розділу 5 цих будівельних норм.
11.1.2 ЦПУ СПЗ встановлюється на об’єктах, де передбачені системи оповіщення людей про
пожежу та управління евакуюванням 4-го та 5-го типу (СО4 та СО5), у будинках громадського
призначення умовною висотою понад 47 м, якщо їх клас наслідків (відповідальності) відповідає СС3
згідно з ДБН В.1.2.-14, а також у будинках, які будуються згідно з ДБН В.2.2-24.
На інших об’єктах електрокерування контроль і сигналізація СПЗ і систем та устаткування, що
не входять до складу СПЗ, але пов’язані із забезпеченням безпеки людей на об’єкті при виникненні
пожежі та інших надзвичайних ситуацій, повинні відповідати вимогам підрозділу 11.3 та розділу 13.
11.2 Центральний пункт управління СПЗ
11.2.1 ЦПУ СПЗ повинен розміщуватись у приміщенні пожежного поста.
11.2.2 ЦПУ СПЗ повинен забезпечувати:
а) інтеграцію автоматичних систем протипожежного захисту і систем та устаткування, що не
входять до складу СПЗ, але пов’язані із забезпеченням безпеки людей на об’єкті при виникненні
пожежі;
б) графічне та текстове відображення інформації стану та зміни режимів роботи систем СПЗ і
систем та устаткування, що не входять до складу СПЗ, але пов’язані із забезпеченням безпеки
людей на об’єкті при виникненні пожежі, згідно з переліком обов’язкових вимог, що викладені в
підрозділі 11.3;
в) дистанційне управління та моніторинг щодо всіх необхідних функцій СПЗ і систем та
устаткування, що не входять до складу СПЗ, але пов’язані із забезпеченням безпеки людей на
об’єкті при виникненні пожежі, що викладені в підрозділі 11.3, тільки через застосовані на об’єкті
приймально-контрольні пожежні прилади та обладнання СПЗ;
г) документування і реєстрування усіх подій та ситуацій, які виникають в СПЗ;
д) розмежування доступу до програмних комплексів як мінімум на три рівні:
– оперативно-черговий персонал;
– обслуговуючий персонал;
– адміністратор системи.
Розмежування може бути виконано програмним: паролі, рівні доступу та/або апаратним
шляхом: зчитувачі, ключі, їх комбінації тощо;
е) ЦПУ СПЗ не повинен включати в себе програмно-апаратні засоби, що надають можливість
віддаленого (дистанційного) доступу до системи/систем із метою зміни запрограмованих пара-
метрів.

ДБН В.2.5-56:2014

11.2.3 До складу ЦПУ СПЗ, як правило, повинні входити:
а) автоматизоване робоче місце/місця (далі – АРМ) оперативно-чергового персоналу з по-
жежної безпеки об’єкта та станція візуалізації;
б) сервер (сервери) вводу-виводу інформаційних потоків;
в) програмні комплекси забезпечення функціонування (спеціалізоване програмне забезпе-
чення);
г) мережа та устаткування збору та передачі інформації від ППКП СПЗ і систем та устатку-
вання, що не входять до складу СПЗ, але пов’язані із забезпеченням безпеки людей на об’єкті
при виникненні пожежі.
11.2.4 За ступенем забезпечення надійності електропостачання електроприймальники
ЦПУ СПЗ належить відносити до І категорії згідно з ПУЕ.
Для забезпечення стабільності роботи обладнання ЦПУ СПЗ під час перемикання вводів
електропостачання підключення обладнання слід виконувати через пристрій, який унеможливлює
хибну тривогу.
11.2.5 При проектуванні ЦПУ СПЗ об’єкта слід передбачати його інтеграцію в автоматизовану
систему моніторингу та управління (далі – АСМУ) ДСТУ-Н В.2.5-37. За цієї інтеграції для здій-
снення моніторингу та передачі інформації щодо систем протипожежного захисту необхідно вико-
ристовувати спеціалізоване програмне забезпечення інтегрованої системи АСМУ або відкритий
стандартизований інтерфейс.
11.3 Автоматизація систем та устаткування, що не входять до складу СПЗ
11.3.1 Внутрішній протипожежний водопровід:
11.3.1.1 Електрокерування повинне забезпечити виконання вимог ДБН В.2.5-64, а також:
а) автоматичний пуск робочих насосів;
б) автоматичний пуск резервних насосів у разі відмови пуску або не виходу робочого насоса на
режим;
в) автоматичне увімкнення, відкривання електрозасувки на обвідній лінії водомірного вузла;
г) місцеве, дистанційне управління насосами;
д) відключення автоматичного пуску насосів;
е) автоматичний контроль цілісності електричних ланцюгів датчиків положень пожежного кран-
комплекту та датчиків контролю відчинення дверцят пожежних шаф.
11.3.1.2 Формування командного імпульсу автоматичного пуску насосів підвищувачів тиску та
відкривання електрозасувки на обвідній лінії водомірного вузла необхідно здійснювати від датчика
положення пожежного кран-комплекту в разі відкривання наполовину будь-якого з пожежних кранів.
11.3.1.3 Пристрій місцевого пуску та зупинки пожежних насосів слід розміщувати в примi-
щеннях, де вони встановлені.
11.3.1.4 Кнопки дистанційного пуску на запускання пожежних насосів необхідно розміщувати
в шафах пожежних кран-комплектів.
11.3.1.5 У приміщеннях, де розміщені пожежні насоси, необхідно передбачати світлову сигна-
лізацію:
а) про наявність напруги на робочому та резервному вводах електропостачання пожежних
насосів;
б) про відключення автоматичного пуску пожежних насосів;
в) про несправність ланцюгів керування на включення;
г) про заклинювання електрозасувки.
11.3.1.6 У пожежному посту повинна бути:
1) світлова та звукова сигналізація:
а) про пуск насосів (з розшифруванням насосів);
б) про відключення автоматичного пуску насосів (з розшифруванням насосів);

32
ДБН В.2.5-56:2014

в) про несправність насоса;
г) про зникнення напруги на вводах електропостачання пожежних насосів;
д) про заклинювання електрозасувки;
е) про зниження температури нижче +5 °С у приміщенні, де розміщені пожежні насоси;
ж) про відкривання шаф пожежних кран-комплектів (рекомендовано).
2) світлова сигналізація:
а) про наявність напруги на вводах електропостачання пожежних насосів;
б) про відключення звукової сигналізації;
в) про положення електрозасувки (відкрита);
г) про відключення автоматичного пуску.
11.3.2 Протипожежні клапани
У приміщенні пожежного поста повинна бути світлова сигналізація (з розшифруванням щодо
розташування клапанів):
1) світлова сигналізація (з розшифруванням щодо розташування клапанів)
а) про наявність напруги на вводах електропостачання;
б) про автоматичний режим;
в) про положення (відкритий або закритий).
Примітка. Якщо клапан утримується в черговому положенні за допомогою електроприводу, а за відсут-
ності напруги електроживлення переходить у робоче положення за допомогою пружини чи іншого механізму,
вимога переліку а) є не обов’язковою.
2) звукова сигналізація про несправність.
11.3.3 Протипожежні двері, ворота та завіси (екрани):
У приміщенні пожежного поста повинна бути:
1) світлова сигналізація (з розшифруванням розташування протипожежних перешкод):
а) про наявність напруги на вводах електропостачання;
б) про відсутність несправностей;
в) про готовність до роботи пристроїв управління (наявність напруги, справність акумуляторів,
відсутність несправностей);
г) про зачинений стан при пожежі (з розшифруванням розташування).
Примітка. Якщо двері, ворота та завіси утримуються в черговому положенні за допомогою електро-
приводу, а за відсутності напруги електроживлення переходить у робоче положення, вимога переліку а) не є
обов’язковою.
2) звукова сигналізація про несправність.
11.3.4 Пожежний(і) ліфт(и)
У приміщенні пожежного поста повинна бути світлова сигналізація про режим транспорту-
вання пожежних підрозділів.
11.3.5 Ліфти, ескалатори, травілатори, що повинні працювати в режимі "пожежа"
У приміщенні пожежного поста повинна бути світлова сигналізація про режим "пожежа".
11.3.6 Системи вентиляції та кондиціювання, що відключаються у разі пожежі
У приміщенні пожежного поста повинна бути світлова сигналізація про відключення (загальний
сигнал).
11.3.7 Евакуювальні виходи, що знаходяться в закритому стані і контролюються
системою контролю доступу
У приміщенні пожежного поста повинна бути світлова сигналізація (з розшифруванням розта-
шування) про розблокування дверей евакуювальних виходів, що контролюються системою конт-
ролю доступу.

ДБН В.2.5-56:2014

12 СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ПОЖЕЖНОГО СПОСТЕРІГАННЯ

12.1 Галузь застосування
12.1.1 Системи централізованого пожежного спостерігання призначені для забезпечення від-
даленого цілодобового нагляду за станом систем протипожежного захисту (СПЗ) об’єктів.
Пожежне спостерігання є невід’ємною функцією систем протипожежного захисту, за допомогою
якого забезпечуються:
а) прийом центром приймання тривожних сповіщень пультової організації (ЦПТС ПО) сигналів
пожежної тривоги і про несправність від ППКП об'єктів;
б) обробляння, архівування, збереження всіх тривожних сповіщень, які надійшли на пульт
пожежного спостерігання пультових організацій;
в) передача в автоматизованому режимі в єдиному протоколі та форматі сигналів пожежної
тривоги до точки доступу ЦПТС ЦО ПТБ;
г) оперативне реагування пожежних підрозділів на сигнали пожежної тривоги.
Організація роботи ЦПТС, порядок передачі сигналів пожежної тривоги та оперативне реагу-
вання пожежно-рятувальних підрозділів здійснюється згідно з вимогами НАПБ Б.01.017.
12.2 Проектування систем передавання тривожних сповіщень
12.2.1 Проектування систем здійснюється під час нового будівництва, реконструкції, капіталь-
ного ремонту, технічного переоснащення
12.2.2 Проектнна документація повинна відповідати вимогам ДБН А.2.2-3.
Проект на систему передавання тривожних сповіщень може розроблятися як окремо у разі
виведення сигналу від існуючої СПЗ, так і у складі проекту СПЗ окремим розділом.
12.3 Монтування систем передавання тривожних сповіщень
12.3.1 Роботи з монтування СПТС повинні здійснюватись відповідно до розробленого проекту
та технічної документації підприємств-виробників на обладнання, що застосовується.
12.3.2 СПЗ об’єкта може бути підключена до будь-якого ЦПТС ПО незалежно від його терито-
ріального розташування.
12.3.3 Монтування СПТС виконується, як правило, одночасно з монтуванням СПЗ (крім ви-
падків, коли СПЗ змонтована раніше та експлуатується). При цьому монтування устаткування
передавання тривожних сповіщень здійснюється монтажною організацією, а підключення об’єкта
до пульта пожежного спостерігання – пультовою організацією.
Примітка. Після закінчення робіт із монтування СПЗ монтувальна організація повідомляє пультову про
готовність об’єкта для підключення до системи пожежного спостерігання.
12.3.4 Пультова організація після отримання повідомлення про готовність об’єкта до підклю-
чення на пожежне спостерігання складає картку об’єкта (форма Д.1 додатка Д цих будівельних
норм), яка затверджується замовником робіт. Картка складається у двох паперових примірниках,
які засвідчуються печатками (за наявності) ЦПТС ПО і замовника, та в електронному вигляді.
12.3.5 Якщо монтування СПТС здійснюється на об’єкті, де СПЗ вже експлуатується, монту-
вальна організація разом з пультовою проводять обстеження СПЗ та складають акт про виявлені
дефекти (форма Д.3 додатка Д цих будівельних норм). У разі якщо СПЗ перебуває у неробочому
стані, монтаж СПТС виконується після поновлення її працездатності
12.3.6 Пультова організація проводить реєстрацію картки об’єкта в електронній базі даних
ЦПТС ПО з присвоєнням номера картки об’єкта, який складається з номера ЦПТС ПО та номера
об’єкта (чотири символи). Номером об’єкта є порядковий номер, який присвоюється ЦПТС ПО
згідно з внутрішнім обліком об’єктів спостерігання.
Після реєстрації картки об’єкта пультова організація здійснює підключення СПЗ об’єкта до

ЦПТС ПО.

34
ДБН В.2.5-56:2014

Протягом двох робочих діб з моменту підключення об’єкта монтувальна організація разом із
пультовою на ділянці "об’єкт спостерігання – ЦПТС ПО" здійснюють тестування передачі тривожних
сповіщень.
12.3.7 Максимальний час затримування передавання сигналу не повинен перевищувати для
СПТС типу 1 – 20 с, для СПТС типу 2 – 60 с.
12.3.8 Пультова організація може виконувати роботи зі спостерігання за СПЗ об’єктів та
передавати сигнали пожежної тривоги за офіційними телефонними номерами до ОКЦ за терито-
ріальністю місцязнаходження об’єкта спостерігання у разі, якщо ЦПТС ЦО ПТБ:
а) безпідставно відмовлено у видачі технічних вимог на підключення СЦПС до точки доступу та
підключенні;
б) у випадку відсутності технічної можливості ЦПТС ЦО ПТБ забезпечити підключення та
реєстрацію ЦПТС ПО.
12.4 Перевірка відповідності
Перевіряння відповідності СПТС здійснюється згідно з вимогами чиннного законодавства та
додатка И цих будівельних норм.
Пультова організація після прийняття СПТС до експлуатування у місці, передбаченому
проектом (на об’єкті спостерігання), встановлює табличку згідно з формою Д.2 додатка Д цих
будівельних норм.
12.5 Підтримання експлуатаційної придатності СПТС
12.5.1 Підтримання експлуатаційної придатності СПТС здійснює пультова організація згідно з
вимогами чинних нормативних документів та додатка Ж цих будівельних норм.
12.5.2 Якщо устаткування передавання СПТС інтегроване у ППКП, його технічне обслугову-
вання здійснює організація, яка обслуговує СПЗ цього об’єкта. У цьому випадку обслуговувальна
організація зобов’язана забезпечити відновлення працездатності даного устаткування переда-
вання протягом 24 год з моменту отримання інформації від ЦПТС ПО.

13 ЕЛЕКТРОКЕРУВАННЯ, КОНТРОЛЬ І СИГНАЛІЗАЦІЯ СПЗ НА ОБ’ЄКТАХ

Обладнання електрокерування, контролю і сигналізації, що використовується згідно з вимо-
гами, які наведені в цих будівельних нормах, повинно мати сертифікат відповідності Національної
системи сертифікації [1] та відповідати всім обов’язковим вимогам щодо обладнання протипо-
жежного призначення.
13.1 Системи пожежної сигналізації
13.1.1 У приміщенні пожежного поста повинен бути встановлений ППКП, на якому відобра-
жається світлова і звукова сигналізація згідно з вимогами ДСТУ EN 54-2.
13.2 Системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей
13.2.1 У приміщенні пожежного поста повинна бути:
1) світлова і звукова сигналізація про:
а) несправність у системі оповіщення;
б) несправність електроживлення системи оповіщення;
в) несправність ланцюгів пуску системи оповіщення;
г) відключення автоматичного режиму.
2) світлова сигналізація:
а) спрацювання (з розшифруванням зон оповіщення);
3) модулі:
а) запуску системи оповіщення (з вибиранням зон оповіщення);
б) запуску системи оповіщення (для всього будинку);
в) зупинки системи оповіщення (з вибиранням зон оповіщення);
г) зупинки системи оповіщення (для всього будинку).

ДБН В.2.5-56:2014

13.3 Системи водяного, пінного пожежогасіння
13.3.1 Електрокерування повинно забезпечити:
а) автоматичний пуск робочих насосів;
б) автоматичний пуск резервних насосів у разі відмови пуску або невиходу певного робочого
насоса на режим у проміжку встановленого часу;
в) автоматичне включення електроприводів запірної арматури;
г) автоматичний пуск і відключення дренажного насоса;
д) місцеве, а за необхідності, дистанційне управління насосами, електроприводами запірної
арматури;
е) місцеве управління пристроями, що компенсують витік вогнегасної речовини та стисненого
повітря із трубопроводів, імпульсного пристрою або автоматичного водоживильника;
ж) автоматичне перемикання ланцюгів керування і сигналізації з робочого вводу електро-
постачання на резервний та, навпаки, при відновленні напруги, за виключенням ланцюгів керу-
вання місцевим пуском насосів та світлової сигналізації про наявність напруги на вводах елек-
тропостачання;
и) можливість перемикання автоматичного і дистанційного пуску насосів, електроприводів
засувок на місцевий пуск;
к) автоматичний контроль цілісності електричних ланцюгів приладів та датчиків, що викорис-
товуються для формування командного імпульсу на автоматичне включення насосів;
л) автоматичний контроль аварійного рівня в резервуарі у дренажному приямку, в ємності з
піноутворювачем;
м) контроль працездатності звукової та світлової сигналізації;
н) вимикання звукової сигналізації про пожежу, пуск насосів, спрацювання або несправності
системи;
о) формування командного імпульсу для вмикання технологічного обладнання та інженерних
систем об’єкта і вмикання оповіщення про пожежу.
13.3.2 Формування командного імпульсу автоматичного пуску необхідно здійснювати при
спрацюванні:
а) пожежних сповіщувачів пожежної сигналізації або
б) сигналізаторів тиску, або
в) електроконтактних манометрів, або
г) технологічних датчиків.
13.3.3 Автоматичний пуск системи пожежогасіння повинен відбуватися при спрацюванні двох
пожежних сповіщувачів або двох технологічних датчиків (що включені за логічною схемою "І"),
одного з двох сигналізаторів тиску або одного з двох електроконтактних манометрів (що увімкнені
за логічною схемою "АБО").
13.3.4 Пристрій місцевого пуску та зупинки насосів слід розміщувати в насосній станції. Мож-
ливо передбачати пуск та зупинку пожежних насосів із приміщення пожежного поста.
13.3.5 Пристрої відновлення автоматичного стану повинні розміщуватись у приміщенні по-
жежного поста.
13.3.6 Пристрій перемикання автоматичного та дистанційного пуску насосів на місцевий слід
розміщувати в насосній станції.
13.3.7 Пристрої місцевого пуску та зупинки компресора слід розміщувати в насосній станції або
в приміщенні, де розміщуються вузли керування в залежності від знаходження компресора.
13.3.8 У системах пінного пожежогасіння для приміщень, які захищаються, де можливе пере-
бування людей, необхідно передбачати пристрої перемикання автоматичного пуску на дистан-
ційний. Для всіх приміщень, які захищаються, і перед входом повинна передбачатись звукова і
світлова сигналізація – табло "ПІНА – ВИХОДЬ!", "ПІНА – НЕ ВХОДИТИ!" Суміжні приміщення, які

36
ДБН В.2.5-56:2014

мають вихід тільки через приміщення, яке захищається, та приміщення, що мають канали, підпілля,
простори за підвісною стелею, які підлягають захисту, повинні мати аналогічну сигналізацію.
13.3.9 У приміщенні насосної станції необхідно передбачати світлову сигналізацію:
а) про наявність напруги на робочому та резервному вводах електропостачання пожежних
насосів;
б) про вимкнення автоматичного пуску пожежних насосів, насосів-дозаторів, дренажного на-
соса та електроприводів запірної арматури (з розшифруванням за кожним видом обладнання);
в) про несправність електричних ланцюгів спрацювання вузлів керування та видачі командного
імпульсу на увімкнення (з розшифруванням за напрямками);
г) про заклинювання електрозасувок (з розшифруванням за напрямками);
д) про аварійний рівень у пожежному резервуарі, в ємкості з піноутворювачем, у дренажному
приямку.
13.3.10 У приміщенні пожежного поста повинна бути:
1) світлова і звукова сигналізація:
а) про виникнення пожежі (з розшифруванням зони, секції);
б) про пуск насосів (з розшифруванням насосів);
в) про початок роботи системи (з розшифруванням напрямку, по якому подається вогнегасна
речовина);
г) про вимкнення автоматичного пуску насосів (з розшифруванням насосів);
д) про несправність у системі;
е) про зникнення напруги на вводах електропостачання пожежних насосів;
ж) про падіння тиску в автоматичному водоживильнику, імпульсному пристрої, трубопроводах
повітряних спринклерних або спонукальних повітряних дренчерних систем;
и) про порушення цілісності електричних ланцюгів приладів і датчиків, що використовуються
для формування команд на пуск установки (загальний сигнал);
к) про заклинювання електрозасувок;
л) про несправність ланцюгів електроуправління електромагнітних вентилів (загальний сигнал);
м) про аварійний рівень у пожежному резервуарі, в ємкості з піноутворювачем, у дренажному
приямку (загальний сигнал);
н) про падіння тиску нижче розрахункового в міському трубопроводі водопостачання (у разі
його використання як джерела водопостачання або для автоматичного поповнення резервуару в
разі пожежі);
о) про несправність щита керування дизельного приводу насоса;
п) про несправність ланцюгів електричного підігрівання трубопроводів;
р) про зниження температури в приміщенні насосної станції нижче 5 °С.
2) світлова сигналізація:
а) про наявність напруги на вводах електропостачання пожежних насосів;
б) про вимикання звукової сигналізації;
в) про пожежу;
г) про несправність;
д) про положення електрозасувок (відкриті);
е) про вимикання автоматичного пуску (з розшифруванням зон, напрямків).
13.4 Системи газового, порошкового та аерозольного пожежогасіння
13.4.1 Електрокерування повинно забезпечити:
а) автоматичний пуск;
б) дистанційний пуск;
в) вимикання і відновлення автоматичного пуску;
г) автоматичне перемикання електричних ланцюгів управління з робочого на резервний ввід
електропостачання при зникненні напруги на основному вводі та навпаки;

ДБН В.2.5-56:2014

д) контроль працездатності електричних ланцюгів управління, що формують запуск (визна-
чення обриву);
е) контроль падіння тиску в пускових балонах;
ж) контроль звукової та світлової сигналізації (за викликом);
и) вмикання звукової сигналізації;
к) формування командного імпульсу для управління технологічним і електротехнічним облад-
нанням та інженерними системами об’єкта;
л) на затримку подавання вогнегасної речовини в приміщення, яке захищається, протягом часу,
необхідного для евакуювання людей згідно з ГОСТ 12.1.004, але не менше 30 с.
13.4.2 Формування командного імпульсу автоматичного пуску необхідно здійснювати від:
а) сповіщувачів системи пожежної сигналізації;
б) технологічних датчиків.
13.4.3 Автоматичний пуск системи пожежогасіння повинен відбуватися при спрацюванні двох
пожежних сповіщувачів або двох технологічних датчиків (що включені за логічною схемою "І").
13.4.4 У приміщеннях і перед входом в приміщення, що захищені системами пожежогасіння,
слід передбачати сигналізацію згідно з вимогами 8.1.8 з табло "ГАЗ (ПОРОШОК, АЕРОЗОЛЬ) –

ВИХОДЬ!", "ГАЗ (ПОРОШОК, АЕРОЗОЛЬ) – НЕ ВХОДИТИ!

13.4.5 Пристрої дистанційного пуску необхідно розміщувати біля евакуювальних виходів зовні
приміщення, яке захищається. Дозволяється їх розміщення в приміщенні пожежного поста. При-
строї дистанційного пуску повинні бути захищені від несанкціонованого включення.
13.4.6 Пристрої дистанційного пуску кожного напрямку (секції) систем пожежогасіння, як пра-
вило, розміщують біля дверей зовні приміщення, що підлягає захисту, або приміщення, до якого
відносяться канали, технічні підпілля, простори за підвісною стелею, які підлягають захисту.
Допускається додатково розміщувати пристрої дистанційного пуску в приміщенні чергового
персоналу.
13.4.7 Пристрій дистанційного або місцевого пуску систем локального пожежогасіння, як пра-
вило, розміщується в приміщенні, що підлягає захисту, за межами можливої зони горіння, на
безпечній від неї відстані, при цьому повинна забезпечуватися можливість дистанційного вклю-
чення системи від пристроїв, розміщених поза приміщенням, що підлягає захисту.
13.4.8 У системах пожежогасіння об’ємним способом, що захищають приміщення або простори
з можливим перебуванням людей, необхідно передбачати пристрої відключення режиму авто-
матичного пуску при збереженні режимів дистанційного і місцевого пусків.
Необхідно додатково розміщувати пристрої відключення автоматичного пуску систем на
ручний у приміщенні пожежного поста.
13.4.9 Автоматичний пуск систем пожежогасіння об’ємним способом або поверхневим спо-
собом по всій площі (крім спринклерного водяного) повинен відключатися при відчиненні кожної із
вхідних дверей приміщення, що підлягає захисту, та відновлюватися примусово з пристрою, який
розміщується у приміщенні чергового персоналу, або перед входом в приміщення, що захища-
ється. Пристрої переключення автоматичного пуску на ручний розміщують перед входом в при-
міщення, що підлягає захисту, а за наявності постійно відкритих прорізів необхідно розміщувати їх
біля кожного прорізу.
13.4.10 Пристрої перемикання автоматичного пуску на ручний напрямків (секцій) систем
газового пожежогасіння, що захищають простори за підвісними стелями, канали, підпілля, як
правило, розміщують у приміщенні чергового персоналу.
13.4.11 Пристрій відновлення автоматичного пуску систем пожежогасіння об’ємним способом,
як правило, розміщують у приміщенні чергового персоналу, а за наявності захисту пристроїв від
несанкціонованого увімкнення допускається розміщувати їх перед входом у приміщення, що під-
лягає захисту.

38
ДБН В.2.5-56:2014

13.4.12 У приміщенні станції пожежогасіння повинна бути передбачена світлова сигналізація:
а) про наявність напруги на вводах електропостачання;
б) про падіння тиску в пускових балонах та балонах з вогнегасною речовиною згідно з вимогами
чинних нормативних документів;
в) про несправність електричних ланцюгів, що формують запуск (за викликом з розшифру-
ванням за напрямками);
г) про спрацювання системи (загальний сигнал).
13.4.13 У приміщенні пожежного поста повинна бути передбачена:
1) світлова та звукова сигналізація:
а) про виникнення пожежі (з розшифруванням за напрямками);
б) про спрацювання системи та проходження вогнегасної речовини до приміщення, яке захи-
щається (з розшифруванням за напрямками);
в) про несправність у системі;
г) про відсутність напруги на основному і резервному вводах енергопостачання;
д) про обрив ланцюгів управління, що формують запуск;
ж) про падіння тиску в пускових балонах (загальний сигнал);
2) світлова сигналізація:
а) про наявність напруги на вводах електропостачання;
б) про відключення автоматичного пуску (з розшифруванням за напрямками);
в) про відключення звукової сигналізації про пожежу;
г) про відключення звукової сигналізації про несправність.
13.5 Системи димо- та тепловидалення
13.5.1 Електрокерування повинно забезпечити:
а) автоматичний пуск вентиляторів димо- та тепловидалення, підпору повітря, обладнання
гравітаційного димовидалення (далі – вентиляційні пристрої димовидалення);
б) автоматичне відкриття вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення, підпору повітря;
вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення;
в) місцеве та дистанційне управління вентиляторами і клапанами димо- та тепловидалення,
підпору повітря; вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення, димовидалення;
г) автоматичне перемикання ланцюгів керування і сигналізації з робочого вводу електро-
постачання на резервний і навпаки при відновленні напруги (крім ланцюгів керування місцевим
пуском вентиляторів та світлової сигналізації про наявність напруги на вводах електропостачання);
д) відключення автоматичного пуску вентиляторів;
е) автоматичний контроль цілісності ланцюгів пуску вентиляторів, клапанів димо- та тепло-
видалення, підпору повітря; вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення;
ж) контроль працездатності звукової та світлової сигналізації;
и) відключення звукової сигналізації.
13.5.2 Формування командного імпульсу автоматичного пуску необхідно здійснювати при спра-
цюванні не менше двох пожежних сповіщувачів або технологічних датчиків, які встановлюються в
одному контрольованому приміщенні, за винятком випадків, указаних у другому абзаці 7.2.28.
13.5.3 Пристрій місцевого пуску вентиляторів (вентиляційних пристроїв димо- та тепловида-
лення) слід розміщувати поблизу вентиляторів (вентиляційних пристроїв димо- та тепловида-
лення). Можливо передбачати пуск та зупинку вентиляторів із приміщення пожежного поста.
13.5.4 Пристрої місцевого відкриття поповерхових клапанів тепло- та димовидалення та під-
пору повітря і пуску систем слід розміщувати на шляхах евакуювання поблизу поповерхових
клапанів.
13.5.5 Пристрої місцевого пуску вентиляторів, вентиляційних пристроїв димо- та тепловида-
лення необхідно забезпечувати такою світловою сигналізацією:
а) про наявність напруги на робочому та резервному вводах електропостачання;

ДБН В.2.5-56:2014

б) про відключення автоматичного пуску вентиляторів;
в) про несправність ланцюгів пуску вентиляторів, вентиляційних пристроїв димо- та тепло-
видалення;
г) про пуск вентиляторів, вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення та вентиляторів
димовидалення;
д) про активацію (натискання) кнопки місцевого керування вентиляційних пристроїв димо- та
тепловидалення.
13.5.6 У приміщенні пожежного поста повинне бути:
1) світлова та звукова сигналізація:
а) про спрацювання (з розшифруванням систем);
б) про пуск та вихід на робочий режим вентиляторів тепло– та димовидалення, підпору повітря;
в) про відкриття клапанів (з розшифруванням систем);
г) про відкриття поповерхових клапанів (з розшифруванням місцезнаходження);
д) про спрацювання вентиляційних пристроїв димо- та тепловидалення, димовидалення
(з розшифруванням місцезнаходження);
е) про відключення автоматичного пуску вентиляторів, клапанів (з розшифруванням місце-
знаходження);
ж) про несправність у системі;
и) про зникнення напруги на вводах електропостачання;
к) про несправність вентиляторів, приводів клапанів, вентиляційних пристроїв димо- та тепло-
видалення;
л) про несправність ланцюгів пуску вентиляторів, клапанів, вентиляційних пристроїв димо- та
тепловидалення;
2) світлова сигналізація:
а) про наявність напруги на вводах електропостачання;
б) про відключення звукової сигналізації про спрацювання систем;
в) про відключення звукової сигналізації про несправність;
г) про положення клапанів систем (відкриті);
д) про відключення автоматичного пуску (з розшифруванням систем клапанів).

40
ДБН В.2.5-56:2014

ДОДАТОК А

(обов’язковий)

ПЕРЕЛІК ОДНОТИПНИХ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ОБ’ЄКТІВ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ОБЛАДНАННЮ

СИСТЕМАМИ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ ТА ПОЖЕЖОГАСІННЯ,

І ТИП СИСТЕМИ ПЕРЕДАВАННЯ ТРИВОЖНИХ СПОВІЩЕНЬ

Таблиця А.1 – Будинки різного призначення

Призначення Тип
Обладнання будинку СПС Обладнання будинку АСПГ
будинку СПТС
1 Житлові будинки
1.1 Умовною висо- У передпокоях квартир Тип 2
тою від 26,5 м до встановлюються пожежні
47 м сповіщувачі спонукальної
системи СПДЗ.
Вбудовані приміщення різного
призначення обладнуються
СПС незалежно від площі
1.2 Умовною висо- У передпокоях квартир, Тип 2
тою від 47 м до позаквартирних коридорах та
73,5 м ліфтових холах встановлю-
ються пожежні сповіщувачі
спонукальної системи СПДЗ з
використанням адресних
компонентів
Вбудовані приміщення різного
призначення обладнуються
СПС незалежно від площі
1.3 Умовною висо- У передпокоях квартир, З урахуванням ДБН В.2.2-24 Тип 1
тою від 73,5 м до позаквартирних коридорах та
100 м ліфтових холах встановлю-
ються пожежні сповіщувачі
спонукальної системи СПДЗ з
використанням адресних
компонентів.
Вбудовані приміщення різного
призначення обладнуються
СПС незалежно від площі
1.4 Умовною Обладнання будинку СПС Обладнання будинку АСПГ Тип 1
висотою більше визначається індивідуальними визначається індивідуаль-
100 м технічними вимогами ними технічними вимогами
1.5 Багатоквартирні Усі приміщення – Тип 2
будинки для
людей похилого
віку та сімей з
інвалідами
2 Гуртожитки
2.1 Умовною висо- Усі приміщення – Тип 2
тою до 26,5 м
включно

ДБН В.2.5-56:2014

Продовження таблиці А.1
Призначення Тип
Обладнання будинку СПС Обладнання будинку АСПГ
будинку СПТС
2.2 Умовною висо- Усі приміщення. – Тип 1
тою від 26,5 м до СПС з використанням
73,5 м адресних компонентів
3 Будинки готелів
3.1 До семи номерів Усі приміщення при загальній Тип 2
–
площі більше 300 м2
3.2 Від семи до Усі приміщення – Тип 2
50 номерів
3.3 Від 50 та більше Усі приміщення. – Тип 1
номерів СПС з використанням
адресних компонентів
3.4 Умовною висо- Те саме Усі приміщення Тип 1
тою від 26,5 м до
73,5 м
3.5 Умовною висо- » Те саме Тип 1
тою від 73,5 м до
100 м
3.6 Умовною Обладнання СПС. Обладнання АУПГ визнача- Тип 1
висотою більше визначається індивідуаль- ється індивідуальними
100 м ними технічними вимогами технічними вимогами
4 Будинки адміністративно-офісного призначення
4.1 Умовною висо- Одноповерхові загальною – Тип 2
тою до 26,5 м площею понад 300 м2, а
висотою два поверхи
та вище – усі приміщення
4.2 Умовною висо- Усі приміщення. СПС з – Тип 2
тою від 26,5 м до використанням адресних
47 м коммпонентів
4.3 Умовною висо- Те саме Усі приміщення Тип 1
тою від 47 м до
73,5 м
4.4 Умовною висо- » Те саме Тип 1
тою від 73,5 м до
100 м
4.5 Умовною висо- Вимоги до СПЗ встановлю- Вимоги до СПЗ втановлю- Тип 1
тою більш ніж ються індивідуальними ються індивідуальними
100 м технічними вимогами технічними вимогами
4.6 Будинки Дер- Усі приміщення Приміщення зберігання цінних Тип 1
жавних органів документів, архівів, центрів
влади, виконко- обробки даних (ЦОД)
мів рад народних
депутатів
областей, міст,
районів та від-
ділів управління
незалежно від
поверховості

42
ДБН В.2.5-56:2014

Продовження таблиці А.1
Призначення Тип
Обладнання будинку СПС Обладнання будинку АСПГ
будинку СПТС
4.7 Банки
4.7.1 Банки та фінан- Усі приміщення 3 урахуванням 4.2; 4.3; 4.4 Тип 1
сові установи Тип 2 для
філій
4.7.2 Сховища ціннос- Те саме Незалежно від умовної висоти Тип 1
тей та їх відсіки будинку
4.8 Будинки виставкові, торговельні та громадського харчування
4.8.1 Торговельні
центри, криті
речові ринки,
магазини, зали
для ярмарків,
у тому числі в
будинках іншого
призначення
4.8.2 Підземні та Усі приміщення. Усі приміщення при площі Тип 1
підвальні: При загальній площі більше торговельної зали більше
1000 м2. 150 м2 або загальній площі
СПС з використанням більше 400 м2
адресних компонентів
4.8.1.2 одноповерхові; Усі приміщення. Усі приміщення при загальній Тип 2
При загальній площі більше площі більше допустимої Тип 1
3500 м2. площі протипожежного відсіку
СПС з використанням в залежності від ступеня
адресних компонентів вогнестійкості будинку
4.8.1.3 двоповерхові; Усі приміщення. Усі приміщення при загальній Тип 2 до
При загальній площі торго- площі торговельних залів 3500 м2
2 2
вельних залів більше 3500 м . більше 3500 м Тип 1
СПС з використанням більше
адресних компонентів 3500 м2
4.8.1.4 триповерхові та Незалежно від площі. Усі приміщення. При загаль- Тип 1
вище При загальній площі поверху ній площі торговельних залів
більше 1000 м2. більше 3500 м2 з розміщен-
СПС з використанням ням торговельних залів на
адресних компонентів одному або двох поверхах.
При розміщенні торговельних
залів на трьох і більше по-
верхах незалежно від площі
4.8.2 З продажу Незалежно від площі мага- Камери схову, у яких зберi- Тип 2
сільськогоспо- зини, павільйони, групи кіосків гаються матеріальні цінності
дарських про- та приміщення адміністра- (крім приміщень категорій Д
дуктів, промис- тивного призначення. за вибухопожежною та
лових товарів Приміщення ринків, які пожежною небезпекою)
повинні обладнуватись СПС, незалежно від площі
в обґрунтованих випадках
замість СПС можуть обладну-
ватись автономними систе-
мами пожежогасіння

ДБН В.2.5-56:2014

Продовження таблиці А.1

Призначення Тип
Обладнання будинку СПС Обладнання будинку АСПГ
будинку СПТС
4.8.3 Підприємства
громадського
харчування в
будинках іншого
призначення:
4.8.3.1 умовною висо- Усі приміщення Тип 2
тою до 26,5 м
включно;
4.8.3.2 умовною висо- Те саме – Тип 1
тою від 26,5 м до
47 м;
4.8.3.3 умовною висо- Усі приміщення. Усі приміщення за винятком Тип 1
тою від 47 м до СПС з використанням 1.2 табл. А.1
73,5 м; адресних компонентів
4.8.3.4 умовною Усі приміщення. Усі приміщення за винятком Тип 1
висотою понад СПС з використанням 1.3 табл. А.1
73,5 м; адресних компонентів
4.8.3.5 окремо розта-
шовані заклади
харчування;
4.8.3.5.1 одноповерхові; Площею обідньої зали понад Площею обідньої зали понад Тип 1
50 м2 3500 м2
4.8.3.5.2 двоповерхові; Усі приміщення Площею обідньої зали на Тип 1
поверсі понад 2500 м2
4.8.3.5.3 триповерхові і Усі приміщення. Усі приміщення незалежно від Тип 1
вище СПС з використанням площі
адресних компонентів
4.8.4 Будинки вистав-
кового та вистав-
ково-торговель-
ного призначення:
4.8.4.1 підземні; Усі приміщення Усі приміщення при площі Тип 1
виставкової зали більше
150 м2 або загальній площі
більше 400 м2
4.8.4.2 одноповерхові Усі приміщення. При загальній Усі приміщення при загальній Тип 2
у будинках І та площі більше 3500 м2. площі більше 3500 м2 Тип 1
II ступеня вогне- СПС з використанням більше
стійкості; адресних компонентів 3500 м2
4.8.4.3 одноповерхові Усі приміщення. При загальній Усі приміщення при загальній Тип 2
у будинках площі більше 2000 м2. площі більше 2000 м2 Тип 1
III ступеня СПС з використанням більше
вогнестійкості; адресних компонентів 2000 м2

44
ДБН В.2.5-56:2014

Продовження таблиці А.1

Призначення Тип
Обладнання будинку СПС Обладнання будинку АСПГ
будинку СПТС
4.8.4.4 одноповерхові Усі приміщення. При загальній Усі приміщення при загальній Тип 2
у будинках ІІІа, площі більше 1000 м2. площі більше 1000 м2 Тип 1
ІІІб ступеня СПС з використанням більше
вогнестійкості; адресних компонентів 1000 м2
4.8.4.5 одноповерхові у Усі приміщення. При загальній Усі приміщення при загальній Тип 2
будинках IV, IVa площі більше 500 м2. площі більше 500 м2 Тип 1
та V ступеня СПС з використанням більше
вогнестійкості; адресних компонентів 500 м2
4.8.4.6 двоповерхові та Усі приміщення. При загальній Усі приміщення при загальній Тип 2
вище І та II сту- площі більше 3000 м2. площі більше 3000 м2 Тип 1
пеня вогнестій- СПС з використанням більше
кості; адресних компонентів 3000 м2
4.8.4.7 двоповерхові Усі приміщення. При загальній Усі приміщення при загальній Тип 2
III ступеня площі більше 1000 м2. площі більше 1000 м2 Тип 1
вогнестійкості СПС з використанням більше
адресних компонентів 1000 м2
5 Будинки культурно-освітніх і видовищних закладів
5.1 Театри, Усі приміщення а) простір під колосниками Тип 1
концертні та сцени та ар’єрсцени; під
кіноконцертні нижнім ярусом робочих гале-
зали (видовищні рей і нижніми перехідними
заклади) містками, що їх з’єднують;
приміщення сейфа згорнутих
декорацій та всі прорізи
сцени, включаючи прорізи
порталу, карманів сцени,
ар’єрсцени, а також частини
трюму, що зайнята конструк-
ціями вбудованого облад-
нання сцени та підйомно-
опускних пристроїв повинні
бути обладнані дренчерними
системами пожежогасіння.
Зрошення протипожежної
завіси слід передбачати з
боку сцени;
Те саме б) покриття сцени та ар’єр- Тип 1
сцени, усі робочі галереї та
перехідні містки, крім нижніх,
трюм (крім вбудованого
обладнання сцени), кармани
сцени, а також приміщення у
будинках зі сценою, що має
колосники і трюм; складські
приміщення, комори та май-
стерні, приміщення для мон-
тажу станкових та об’ємних
декорацій, камери пиловида-

Продовження таблиці А.1
Призначення Тип
Обладнання будинку СПС Обладнання будинку АСПГ
будинку СПТС
12.7 Автосалони, Усі приміщення Усі приміщення. Тип 2 до
виставкові зали При загальній площі більше 500 м2
для тимчасового 500 м2 включно
або постійного Тип 1
зберігання вбудовані
автомобілів Тип 1
більше
500 м2
12.8 Станції Те саме Те саме Тип 2
технічного Тип 1
обслуговування більше
автомобілів 500 м2
13 Будинки виробничі
13.1 Виробничі будин-
ки категорії В:
13.1.1 одноповерхові; Усі приміщення Усі приміщення. Тип 2
За наявності приміщення Тип 1
площею більше 1000 м2 при площі
більше
1000 м2
13.1.2 двоповерхові та Те саме Усі приміщення. Тип 2
вище За наявності приміщення Тип 1
площею 500 м2 та більше при площі
500 м2 та
більше
13.2 Виробничі кате-
горії А та Б:
13.2.1 одноповерхові; Усі приміщення За наявності приміщення Тип 1
площею понад 300 м2
13.2.2 двоповерхові та Те саме Незалежно від площі Тип 1
вище
14 Будинки складів
14.1 Складські будин- Усі приміщення. Усі приміщення. Тип 1
ки категорії А та Незалежно від площі За наявності приміщення
Б площею більше 500 м2
14.2 Складські будин- Те саме Усі приміщення. Тип 2
ки категорії В За наявності приміщення Тип 1
площею більше 1000 м2 при площі
більше
1000 м2
14.2.1 Складські будин- » Усі приміщення. Тип 1
ки категорії В та Незалежно від площі, у тому
вище за пожеж- числі внутрішньо-стелажний
ною небезпекою простір
зі зберіганням на
стелажах висо-
тою 5,5 м та
більше

52
ДБН В.2.5-56:2014

Продовження таблиці А.1

Призначення Тип
Обладнання будинку СПС Обладнання будинку АСПГ
будинку СПТС
14.3 Склади для збе-
рiгання гуми, кау-
чуку та виробів із
них, целулоїду та
виробів із нього,
зберігання луж-
них та лужнозе-
мельних металів
(Na, K, Mg, Са
тощо), а також
пожежовибухо-
небезпечних ме-
талевих порошків
(Ті, АІ, Fe тощо):
14.3.1 одноповерхові; Усі приміщення Усі приміщення. Тип 2
При загальній площі більше Тип 1
750 м2 при площі
більше
750 м2
14.3.2 двоповерхові Те саме Усі приміщення Тип 1
14.4 Резервуарні При об’ємі менше 1000 м3 При об’ємі більше 1000 м3 Тип 1
парки зберігання
спирту
14.5 Для зберігання Усі приміщення. Усі приміщення. Тип 2
негорючих мате- За наявності приміщення За наявності приміщення
ріалів у горючій площею менше 1500 м2 площею більше 1500 м2
упаковці
14.6 Для зберігання Усі приміщення Усі приміщення. Тип 2
аміачної селітри За наявності приміщення
і горючих площею більше 700 м2
пестицидів
14.7 Для зберігання Незалежно від площі При зберіганні 200 кг та Тип 2
фото-, кіно-, більше
аудіоплівки на
основі ацетату
целюлози
14.8 Для зберігання Усі приміщення Усі приміщення. Тип 2
запасу двигунів За наявності приміщення
та агрегатів площею більше 500 м2
машин із
наявністю в них
палива та масел
14.9 Наземні резер- – При об’ємі 5000 м3 і більше Тип 1
вуари для збері-
гання нафти і
нафтопродуктів

ДБН В.2.5-56:2014

Продовження таблиці А.1
Призначення Тип
Обладнання будинку СПС Обладнання будинку АСПГ
будинку СПТС
14.10 Для зберігання Усі приміщення Усі приміщення. Тип 2
нафтопродуктів За наявності приміщення Тип 1
з температурою площею більше 500 м2 при площі
спалаху нижче більше
120 °С у тарі 500 м2
14.11 Для зберігання Те саме Усі приміщення. Тип 2
нафтопродуктів За наявності приміщення Тип 1
з температурою площею більше 750 м2 при площі
спалаху вище більше
120 °С у тарі 750 м2
14.12 Закриті склади » Усі приміщення. Тип 1
ЛЗР, ГР і примi- За наявності приміщення
щення з установ- площею більше 500 м2
ками регенерації
масел
15 Будинки сільськогосподарського призначення
15.1 Склади зберіган- За наявності приміщення Тип 2
ня хлібопродук- площею 200 м2 і більше
тів, насіння куку-
рудзи, комбікор-
мів, сировини
для виробництва
комбікормів, віта-
мінів, антибіоти-
ків, ферментних
препаратів,
отрутохімікатів,
механізовані і
немеханізовані
склади зерна;
бункери, надбун-
керні приміщення
для зберігання
порошкових орга-
нічних матеріалів
15.2 Склади для тар- За наявності приміщення За наявності приміщення Тип 2
ного і безтарного площею від 100 м2 до 1000 м2 площею 1000 м2 і більше
зберігання
борошна
15.3 Окремо розташо- Усі приміщення. Те саме Тип 2
вані будівлі скла- При загальній площі більше
дів для зберi- 200 м2
гання вітамінів,
антибіотиків,
ферментних
препаратів і
отрутохімікатів
15.4 Матеріальні Усі приміщення » Тип 2
склади

54
ДБН В.2.5-56:2014

Продовження таблиці А.1

Призначення Тип
Обладнання будинку СПС Обладнання будинку АСПГ
будинку СПТС
15.5 Адміністративно- Див. 4.1 цієї таблиці – Тип 2
побутові будинки
15.6 Будинки сільсь- Усі приміщення. Усі приміщення. Тип 1
когосподарського При загальній площі менше При загальній площі 1000 м2
призначення з 1000 м2 та більше
категорією В (у
яких періодично
знаходяться го-
рючі матеріали)
15.7 Будинки птахо- Усі приміщення. Допускається Тип 2
фабрик використання технологічних
–
датчиків автоматичного
контролю температури
15.8 Будинки для Усі приміщення. – Тип 2
використання в При загальній площі 1500 м2
сільськогоспо- та більше
дарській діяль-
ності (корівники,
конюшні, свинар-
ники, вівчарні,
кінні заводи тощо)
15.9 Склади міне- Усі приміщення. – Тип 2
ральних горючих При загальній площі 200 м2
добрив, негорю- і більше
чих добрив, в
упаковці з горю-
чих матеріалів,
аміачної селітри
15.10 Приміщення Усі приміщення. Усі приміщення. Тип 2
складів пестици- При загальній площі При загальній площі 500 м2 і Тип 1
дів із темпера- від 100 м2 до 500 м2 більше при площі
турою спалаху більше
нижче 120 °С 500 м2
16 Транспортні та евакуювальні тунелі
16.1 Транспортні ту- Усі допоміжні приміщення Необхідність оснащення
нелі для проїзду транспортного тунелю тунелів довжиною більше ніж
залізничного 2000 м визначається згідно з
транспорту індивідуальними технічними
вимогами (концепціями) в
кожному конкретному випадку
16.2 Транспортні ту- У разі довжини більше ніж Згідно з індивідуальними Тип 1
нелі для проїзду 500 м – тунель та всі технічними вимогами
автомобільного приміщення (концепціями) в кожному
транспорту конкретному випадку

ДБН В.2.5-56:2014

Кінець таблиці А.1

Призначення Тип
Обладнання будинку СПС Обладнання будинку АСПГ
будинку СПТС
17 Магістральні нафтопроводи та газопроводи
17.1 Будівлі (укриття) а) ГПА цехового та блочного Нагнітачі, приводи ГПА цехо- Тип 1
газоперекачу- виконання; вого та блочного виконання
вальних агрега- б) машинні зали газомото- (при ємності одиничних
тів (ГПА) компресорів маслоблоків більше 60 кг)
17.2 Насосні станції Те саме Те саме Тип 1
на магістральних
нафто- і газо-
проводах
17.3 Споруди зв’язку » » Тип 1
та управління на
магістральних
нафто- і газо-
проводах
18 Магістральні водопроводи
18.1 Станції насосні Усі приміщення – Тип 2
та фільтраційні
на магістральних
водопроводах
19 Споруди нафтохімічних і нафтопереробних підприємств
19.1 Вогняні підігрi- Усі приміщення. Тип 1
вачі нафти Незалежно від площі
незалежно від
розмірів
19.2 Портові терміна- Те саме Тип 1
ли для нафтопро-
дуктів об’ємом
5000 м3 і більше
20 Склади полімерних (високомолекулярних) сполук – пінополіуретан, пінополістирол
(поролон, пінопласт)
20.1 Склади з групою Усі приміщення. Усі приміщення. Тип 2
горючості: За наявності приміщення За наявності приміщення
Г3 та Г4 площею до 100 м2 включно площею більше 100 м2
20.2 Г1 та Г2 До 1000 м2 включно Більше 1000 м2 Тип 2
Примітка 1. У житлових будинках з умовною вистою від 26,5 м до 100 м включно в приміщеннях квартир за
виключенням санітарно-гігієнічних приміщень додатково встановлюються автономні пожежні
сповіщувачі, які відповідають вимогам ДСТУ EN-14604.
Примітка 2. Необхідність обладнання АСПГ окремих приміщень визначається згідно з таблицею А.2.

56
ДБН В.2.5-56:2014

Таблиця А.2 – Приміщення у будинках та спорудах різного призначення

Умови обладнання Умови обладнання При-
Призначення приміщення
приміщення СПС приміщення АСПГ мітки
1 Споруди, приміщення та технологічне обладнання об’єктів енергозабезпечення
1.1 Внутрішньоцехові, міжцехові Незалежно від площі Незалежно від площі.
кабельні підвали, напівпідвали, Не обладнуються в разі
тунелі, поверхи, напівповерхи, застосування кабельної
шахти, закриті галереї, примiщен- продукції, стійкої до
ня вводу кабелів, що розмiщені поширення полум’я, або
всередині та поза будинками її захисту вогнезахисним
енергетичних об’єктів (ТЕЦ, ГЕС, покриттям
ГАЕС, ГРЕС, ТЕС) незалежно від
об’єму та кількості кабелів
1.2 Кабельні споруди (кабельні Незалежно від площі –
тунелі, закриті галереї, поверхи і
прохідні кабельні шахти):
– очисних споруд, розміщених на
промисловій площадці теплової
електростанції гідроелектро-
станцій потужністю від 20 МВт до
100 МВт;
– підстанцій напругою від 220 кВ
до 500 кВ;
– районних котелень пускових і
пікових котелень на площадці
електростанції окремих гідротех-
нічних споруд (бетонні і земляні
греблі, рибопідйомники, водо-
приймальники, віддалені від
будівель ГЕС) з кількістю кабелів
більше 20 шт.;
– міських електричних мереж
об’ємом більше 50 м3;
– внутрішньоцехових комбіно- Об’ємом від 20 м3 до Об’ємом понад 100 м3
ваних тунелів 100 м3
1.3 Кабельні споруди (кабельні Незалежно від площі Незалежно від площі.
тунелі, закриті галереї, поверхи, Не обладнуються в разі
прохідні кабельні шахти) тепло- застосування негорючої
вих електростанцій незалежно кабельної продукції або
від потужності, гідроелектростан- її захисту вогнезахисним
цій потужністю 100 МВт і вище, покриттям
підстанцій напругою 500 кВ і
вище, а також закритих підстан-
цій глибокого введення напругою
110 кВ і вище

ДБН В.2.5-56:2014

Продовження таблиці А.2

Умови обладнання Умови обладнання При-
Призначення приміщення
приміщення СПС приміщення АСПГ мітки
1.4 Закриті розподільні пристрої і Незалежно від площі Не обладнуються за
приміщення для встановлення умови відсутності у при-
трансформаторів на електро- мiщенні мослонаповне-
станціях і підстанціях І та ІІ груп. ного обладнання.
(Групи підстанцій визначаються У випадках встановлення
згідно з 3.3.1 НАПБ 05.032) у приміщеннях маслона-
повнених трансформато-
рів обладнуються АСПГ
незалежно від площі
1.5 Машзали електростанцій Незалежно від площі. Незалежно від площі.
Улаштовується СПС Улаштовуються АСПГ
пожежонебезпечних локального застосування
ділянок та облад- пожежонебезпечних
нання ділянок та обладнання
1.6 Приміщення вбудованих, прибу- Незалежно від площі Незалежно від площі
дованих та дахових котельних
установок на рідкому, твердому
та комбінованому паливі.
(Вимога не поширюється на
котельні та котельні відділення
енергетичних підприємств, що
проектуються згідно з

Кінець таблиці А.2

Умови обладнання Умови обладнання При-
Призначення приміщення
приміщення СПС приміщення АСПГ мітки
13.2 Простори за підвісними стелями Згідно з пунктом За навності пожежного
та простори під фальшпідлогою А.5.3.8 навантаження внутріш-
ДСТУ-Н СЕN/TS 54-14 нього простору більше
25 МДж/м незалежно від
площі та висоти цього
простору, або якщо
висота підвісної стелі або
підпідлогового простору
більше ніж 0,8 м
13.3 Приміщення та групи приміщень Відповідно з вимогами 1) приміщення для збері-
в громадських будинках різного даної таблиці гання авто-, мототран-
призначення спорту;
2) склади горючих,
легкозаймистих рідин та
горючих хімікатів:
а) приміщення (камери)
зберігання оперативного
запасу легкозаймистих
рідин (ЛЗР) та горючих
хімікатів (ГХ) площею
300 м2 і більше;
б) приміщення (кабіни,
бокси) випробувань з ви-
користанням ЛЗР та ГХ;
3) приміщення дизельге-
нераторної – незалежно
від їх площі;
4) приміщення з унікаль-
ним обладнанням та
матеріалами;
5) приміщення зберігання
та видачі унікальних
видань, звітів, рукописів
та іншої документації
особливої цінності;
6) серверні та приміщен-
ня для комутаційного
обладнання (для готелів
за п.14 даної таблиці)
14 Приміщення електронних АТС та Незалежно від площі Незалежно від площі
серверних у 4- та 5-зіркових
готелях

72
ДБН В.2.5-56:2014

ДОДАТОК Б

(обов’язковий)

БУДИНКИ ТА ПРИМІЩЕННЯ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОБЛАДНАННЮ СИСТЕМАМИ ОПОВІЩЕННЯ

ПРО ПОЖЕЖУ ТА УПРАВЛІННЯ ЕВАКУЮВАННЯМ ЛЮДЕЙ

Таблиця Б.1

Призначення будинку, приміщення (найменування Нормативний Тип CO
нормативного показника) показник 1 2 3 4 5
1 Підприємства побутового обслуговування та банки 1 *
(кількість поверхів) 2 *
3-5 *
6-16 * *
1.1 Приміщення побутового обслуговування та
банків, що розташовані в будинках іншого До 300 *
призначення (загальна площа приміщень, м2)
Понад 300 *
1.2 Лазні та лазнево-оздоровчі комплекси До 20 *
(кількість місць, чол.) Понад 20 *
2 Підприємства громадського-харчування (кількість До 50 Не вимагається
місць, чол.) 50-200 *
Понад 200 *
2.1 Приміщення громадського харчування, що Незалежно від кіль-
*
розміщені у підвальному, цокольному поверхах кості місць, людей
3 Підприємства торгівлі, у тому числі ринки, що До 500 *
розташовані у будинках (площа поверху, м2) 500-3500 *
Понад 3500 *
3.1 Торговельні зали без природного освітлення Незалежно від площі
*
торговельної зали
4 Дитячі дошкільні заклади (кількість місць, чол.) До 100 *
100-150 *
Понад 150 *
4.1 Дитячі дошкільні заклади спеціального типу Незалежно від кіль-
*
кості місць, людей
5 Навчальні заклади
5.1 Загальноосвітні та спеціалізовані школи, нав- До 270 *
чальні корпуси шкіл-інтернатів (кількість місць, чол.) 270-350 *
351-1600 *
Понад 1600 * *
5.2 Спеціальні школи та спальні корпуси шкіл- До 100 *
інтернатів (кількість місць, чол.) 101-200 *
Понад 200 *
5.3 Навчальні корпуси професійно-технічних і вищих До 4 *
навчальних закладів, інститутів підвищення 4-9 *
кваліфікації спеціалістів (кількість поверхів)
Понад 9 * *

ДБН В.2.5-56:2014

Продовження таблиці Б.1

Призначення будинку, приміщення (найменування Нормативний Тип CO
нормативного показника) показник 1 2 3 4 5
6 Заклади видовищні та дозвілля
6.1 Працюють протягом цілого року (найбільша До 300 *
місткість зали, чол.); 300-800 *
Понад 800 *
6.2 Сезонної дії:
а) криті; До 800 *
Понад 800 *
б) відкриті До 400 *
401-600 *
Понад 600 *
7 Бібліотеки та архіви – *
7.1 За наявності читальних залів з кількістю місць –
*
понад 50
7.2 Книгосховища, сховища – *
8 Музеї та виставки (кількість відвідувачів) До 500 *
500-1000 *
Понад 1000 * *
9 Фізкультурно-оздоровчі та спортивні заклади До 200 *
(кількість місць, чол.) 200-1000 *
Понад 1000 * *
10 Лікувальні заклади зі стаціонаром (кількість До 60 *
ліжко-місць) Понад 60 *
10.1 Психіатричні лікарні – *
10.2 Амбулаторно-поліклінічні заклади (відвідування До 90 *
в зміну, чол.) Понад 90 *
11 Санаторії закладів відпочинку та туризму До 9 *
(кількість поверхів) 9 та більше *
11.1 За наявності в спальних корпусах харчоблоків
– * *
та приміщень культурно-масового призначення
12 Дитячі оздоровчі табори:
а) працюють лише влітку; – *
б) працюють цілий рік – *
13 Науково-дослідні установи, проектні і громадські 1-5 *
організації, органи управління, заклади соціального
захисту населення (кількість поверхів) 6-16 *

14 Вокзали (кількість поверхів) 1 *
Понад 1 *
15 Будинки готелів, гуртожитків та кемпінгів До 50 *
(кількість місць, чол.): Понад 50 *

74
ДБН В.2.5-56:2014

Кінець таблиці Б.1

Призначення будинку, приміщення (найменування Нормативний Тип CO
нормативного показника) показник 1 2 3 4 5
15.1 умовною висотою від 26,5 м до 47 м * *
15.2 умовною висотою від 47 м до 73,5 м * *
16 Житлові будинки з умовною висотою від 26,5 м
*
до 73,5 м
17 Висотні будинки з умовною висотою від 73,5 м до
–
100 м включно:
17.1 житлові будинки *
17.2 громадського призначення * *
18 Заклади соціального захисту населення
*
(крім психоневрологічних диспансерів)
19 Виробничі та складські будинки (кількість
поверхів) категорій:
А, Б, В 1 *
Понад 1 *
Г 2 і більше *
20 Будинки адміністративні та побутові промислових До 50 *
підприємств, офіси (кількість місць, чол.) 50-100 *
Понад 100 *
21 Культові будинки (найбільша місткість зали, чол.) До 300 *
Понад 300 *
22 Виставкові центри (площа поверху, м2 ) До 500 *
500-3500 *
Понад 3500 * *
Приміткa 1. Як самостійні зони оповіщення розглядаються приміщення : побутового обслуговування та
банків площею понад 200 м2 з постійним перебуванням людей, що не розташовані у будинках
підприємств побутового обслуговування та банків; лазень (саун), що не розташовані у будинках
лазень та лазнево-оздоровчих комплексів; громадського харчування площею понад 200 м2 з
постійним перебуванням людей, що не розташовані у будинках громадського харчування;
торговельних залів площею понад 100 м2, що не розташовані в будинках для підприємств
торгівлі (у тому числі ринків); аудиторій, актових залів та інші зальні приміщення з кількістю
місць понад 300, а також розташовані вище шостого поверху з кількістю місць менше 300;
лікувальних, амбулаторно-поліклінічних закладів, не розташованих у будинках охорони здо-
ров’я.
Приміткa 2. У дошкільних закладах, психіатричних лікарнях та психоневрологічних інтернатах оповіщується
тільки службовий персонал
Приміткa 3. У виробничих будинках перший тип CO дозволяється суміщати із селекторним зв’язком.
Приміткa 4. У приміщеннях та будинках, де перебувають (працюють, мешкають, проводять дозвілля) люди
з фізичними вадами (сліпі, глухі), CO проектують з урахуванням цих особливостей.
Приміткa 5. У житлових будинках умовною висотою від 73,5 м до 100 м включно мовленнєві оповіщувачі
встановлюються у позаквартирних коридорах.
Приміткa 6. Знак "*" означає нормований тип CO

ДБН В.2.5-56:2014

Системи оповіщення про пожежу поділяють на п’ять типів за параметрами, наведеними в
таблиці Б.2.
Таблиця Б.2

Наявність зазначених характеристик
Характеристика CO та управління евакуюванням людей у різних типів CO
при пожежі
1 2 3 4 5
1 Способи оповіщення:
– звуковий (дзвінок, тонований сигнал тощо); + + * * *
– мовленнєвий (запис і передача спеціальних текстів); – – + + +
– світловий:
а) світловий сигнал, який блимає; * * – – –
б) світлові покажчики "Вихід"; * + + + +
в) світлові покажчики напрямку руху; – * * + +
г) світлові покажчики напрямку руху з включенням
– * * * +
окремо для кожної зони
2 Зв’язок зони оповіщення з диспетчерською – – * + +
3 Черговість оповіщення:
– всіх одночасно; * + – – –
– тільки в одному приміщенні (частині будинку); * * * – –
– спочатку обслуговуючого персоналу, а потім усіх інших
– * + + +
за спеціально розробленою черговістю
4 Повна автоматизація управління CO та можливість
різних варіантів організації евакуювання з кожної зони – – – – +
оповіщення
Примітка. У таблиці Б.2 наведено такі познаки:
"+" – вимагається;
"*" – рекомендується;
"–" – не вимагається.

76
ДБН В.2.5-56:2014

ДОДАТОК В

(довідковий)
Форма В.1

ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ

Системи протипожежного захисту _____________________________________________________
Об’єкт: ___________________________________________________________________________
Проектна організація: _______________________________________________________________
Підстава для проектування: договір № ______ від 20___ р. ________________________________
Стадія проектування – проект (робочий проект) (П,РП) ___________________________________
__________________________________________________________________________________
(назва об’єкта)

Договір № __________
1. Джерела електропостачання систем пожежної сигналізації:
а) два незалежних джерела змінного струму напругою _____ В, _____Гц, потужністю ____ кВт;
б) мережеве джерело змінного струму напругою _____ В, _____Гц, потужністю ____ кВт, акуму-
ляторна батарея.
2. Приміщення, в яких електромагнітні поля і наводки перевищують рівень, встановлений

ГОСТ 23511-79 _____________________________________________________________________

3. Для формування командного імпульсу на відключення вентиляції і технологічного обладнання
передбачити виходи з ППКП СПС: а) загальний; б) по шлейфах
або окремого технологічного обладнання (агрегата),

Характеристика контрольованого приміщення
Назва (призначення) контрольованих приміщень

яке підлягає контролюванню (осі, ряди, відмітки,

Категорія вибухопожежної і пожежної небезпеки
Місця розміщення шахт слабострумних систем

Клас зони вибухопожежної і небезпеки згідно з
фальшпідлог, виступних частин будівельних

Клас вогнестійкості будівельних конструкцій

Запиленість, наявність диму, агресивних
Відносна вологість, %, при град. К (С)
Наявність і розміри підвісних стель,

Швидкість повітряних потоків, м/с
поверхи, номери креслень)

Межа температур, град. С
згідно з НАПБ Б.03.002

Тип кондиціювання

Наявність вібрації
Тип вентиляції
конструкцій

середовищ
Площа, м2

Висота, м

Примітка

НПАОП

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

ДБН В.2.5-56:2014

Характеристика пожежонебезпечних
Первинні ознаки пожежі Вимоги до системи
матеріалів
Назва пожежонебезпечних матеріалів. Т – тепло; Додаткові відомості та
Вид зберігання (на підлозі, у штабелях, Д – дим; вимоги щодо відключення
у тарі, на стелажах, навалом, висота П – полум’я обладнання, встановлення
зберігання, м). ручних пожежних сповіщу-
Вид пакування (горюче, негорюче). вачів екранування тощо
Можливість розтікання ЛЗР на площі, м2.
Пожежне навантаження, МДж/м2
1 2 3

Представник замовника _____________________________________________________________
М.П. (підпис, П.І.Б)

Представник підрядника_____________________________________________________________
М.П. (підпис, П.І.Б)

78
ДБН В.2.5-56:2014

__________________________________________________________________________________
(назва об’єкта)

Договір № __________
1. Станцію _____________________________ пожежогасіння (балони локального пожежогасіння)
розмістити на відмітці __________ в осях _________ , в ___________________________________
2. Кнопки ручного (дистанційного) пуску розмістити біля входів у приміщення, яке захищається, –
__________________________________________________________________________________
3. Приміщення, в яких електромагнітні поля і наводки перевищують рівень, встановлений

ГОСТ 23511-79 ____________________________________________________________________

4. Електропостачання систем пожежогасіння виконати від двох незалежних джерел живлення
змінного струму напругою ______ В, потужністю не менше ______ Вт кожен.
5. У системі передбачити виходи на відключення вентиляції і технологічного обладнання при
пожежі

Характеристика приміщення, яке захищається
технологічного обладнання (агрегата), яке підлягає
захисту АСПГ (осі, ряди, відмітки, поверхи, номери
Назва (призначення) приміщень або окремого

Категорія вибухопожежної і пожежної небезпеки

Місця розміщення шахт слабострумних систем

Клас зони вибухопожежної і небезпеки згідно з
фальшпідлог, виступних частин будівельних

Клас вогнестійкості будівельних конструкцій

Запиленість, наявність диму, агресивни
Відносна вологість, %, при град. К (С)
Наявність і розміри підвісних стель,

Швидкість повітряних потоків, м/с

Межа температур, град. С
згідно з НАПБ Б.03.002

Тип кондиціювання

Наявність вібрації
Тип вентиляції
креслень)

середовищ
конструкцій
Площа, м2

Висота, м

Об’єм, м3

НПАОП

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

ДБН В.2.5-56:2014

Характеристика
пожежонебезпечних Вимоги до системи пожежогасіння
матеріалів
Назва пожежонебез- Первинні Тип сповіщу- Метод гасіння: Вогнегасний Додаткові
печних матеріалів. ознаки вача: О – об’ємний; засіб: відомості та
Вид зберігання (на пожежі: Т – тепловий; П – локальний В – вода; вимоги щодо
підлозі, у штабелях, Т – тепло; С – світловий; по поверхні; Пр – пінний відключення
у тарі, на стелажах, Д – дим; Д – димовий Л – локальний розчин; електрооблад-
навалом, висота П – полум’я по об’єму П – порошок; нання до пуску
зберігання, м). Г – газ; АСПГ.
Вид пакування X – хімічний Спосіб запуску:
(горюче, негорюче). розчин; автоматичний,
Можливість А – аерозоль ручний (місце-
розтікання ЛЗР на вий, дистанцій-
площі, м2. ний)
Пожежне наванта-
ження, МДж/м2
1 2 3 4 5 6

Представник замовника _____________________________________________________________
М.П. (підпис, П.І.Б)

Представник підрядника_____________________________________________________________
М.П. (підпис, П.І.Б)

Примітка. Повнота та достовірність викладення вимог до систем протипожежного захисту у завданні
на проектування визначається замовником з урахуванням стадії проектування та етапу життєвого циклу
об’єкта і погоджується з проектувальником

80
ДБН В.2.5-56:2014

ДОДАТОК Г

(обов’язковий)

ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ ПОРОШКОВОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Г.1 Галузь застосування
Г.1.1 Системи порошкового пожежогасіння застосовуються для ліквідації пожеж класів А, В, С
згідно з ГОСТ 27331 та електрообладнання, яке знаходиться під напругою електричного струму.
Г.1.2 У приміщеннях категорій А, Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно
до НАПБ Б.03.002 та у вибухопожежних зонах згідно з НПАОП 40.1-1.32 повинно застосовуватися
електрообладнання, яке має відповідний рівень вибухозахисту і ступінь захисту.
Г.1.3 Застосування автоматичних систем порошкового пожежогасіння для гасіння пожеж
горючих газів (клас С) можливо, якщо забезпечено припинення подавання цих газів у зону, яка
захищається, до початку подавання вогнегасного порошку.
Г.1.4 Системи порошкового пожежогасіння, як правило, не слід застосовувати для захисту
приміщень із наявністю відкритих електричних контактних пристроїв та наявністю ЕОМ (ПЕОМ) і
апаратних залів АТС.
Г.1.5 Автоматичні системи порошкового пожежогасіння не слід застосовувати для гасіння
пожеж:
а) горючих речовин, схильних до самозаймання і тління всередині об’єму речовин (деревинні
стружки, бавовна, трав’яне борошно тощо), а також пірофорних речовин і матеріалів, схильних до
тління і горіння без доступу повітря.
б) у приміщеннях, які не можуть бути залишеними людьми до подачі вогнегасного порошку.
Примітка 1. Допускається застосування:
– автоматичних систем порошкового пожежогасіння для захисту виробничих приміщень, а також складських
приміщень за наявності пожежного навантаження класу В згідно з ГОСТ 27331;
– систем порошкового пожежогасіння локального застосування для захисту об’єктів, де використовуються
системи пожежогасіння з іншими вогнегасними речовинами (вода, піна);
Примітка 2. У проектах на автоматичні системи порошкового пожежогасіння повинно бути указано, що
персонал, який працює в цих приміщеннях, повинен бути проінструктований про небезпечні для людей
фактори, що виникають під час подавання вогнегасної речовини, а також проходити періодичні тренування
стосовно дій у разі спрацювання системи пожежогасіння.

Г.2 Загальні положення
Г.2.1 Системи порошкового пожежогасіння поділяються:
1) за способом гасіння на:
а) системи пожежогасіння об’ємним способом;
б) системи пожежогасіння поверхневим способом;
в) системи пожежогасіння об’ємним способом локального застосування;
г) системи пожежогасіння поверхневим способом локального застосування;
2) за способом пуску на:
а) автоматичні системи пожежогасіння з дублюючим ручним пуском (місцевим і (або) дистан-
ційним);
б) автономні системи пожежогасіння модульного типу;
3) за конструктивним виконанням на:
а) системи пожежогасіння з розподільною трубопровідною мережею;
б) нетрубопровідні системи пожежогасіння модульного типу із запірно-розпилювальними при-
строями;
в) системи пожежогасіння з лафетним стволом;
г) системи пожежогасіння з ручним стволом;

ДБН В.2.5-56:2014

4) за видом джерела робочого газу на:
а) системи пожежогасіння із зовнішнім автономним джерелом стиснутого робочого газу;
б) системи пожежогасіння із зовнішнім централізованим джерелом стиснутого робочого газу;
в) системи пожежогасіння з газогенеруючим елементом;
г) системи пожежогасіння закачувального типу.
Г.2.2 Пуск систем пожежогасіння може бути електричним, пневматичним, гідравлічним, меха-
нічним або комбінованим.
Г.2.3 Пристрої дистанційного і місцевого ручного пуску системи повинні бути захищені й
розміщуватися відповідно до ГОСТ 12.4.009.
Г.2.4 Залежно від класу можливої пожежі (ГОСТ 27331) на об’єкті, який захищається, системи
повинні заряджатися вогнегасним порошком (далі – ВП) відповідної марки, який відповідає вимогам
ДСТУ 3105 і сертифікований в Україні.
Примітка 1. Забороняється змішувати вогнегасні порошки різних марок.
Примітка 2. Марки порошків, які дозволено застосовувати для заряджання конкретних систем (модулів),
повинні бути вказані в їх технічній документації (паспорті та/або інструкції з експлуатування).
Г.2.5 В якості робочого газу в системах порошкового пожежогасіння використовуються
стиснене повітря, азот газоподібний, двоокис вуглецю. Робочий газ повинен задовольняти таким
вимогам:
– стиснене повітря – не вище 9 класу забруднення відповідно до ГОСТ 17433;
– азот газоподібний вищого або першого сорту відповідно до ГОСТ 9297 (ISO 2435);
– двоокис вуглецю вищого або першого сорту відповідно до ДСТУ 4817. Точка роси робочого
газу повинна бути нижче мінімальної температури експлуатування системи не менше ніж на 5 °С.
Параметри робочого газу, який виробляється газогенеруючим елементом (тиск, температура,
вологість, хімічний склад тощо), повинні забезпечувати працездатність системи, до складу якої він
входить, а також безпеку людей, що повинно підтверджуватись результатами приймальних і
сертифікаційних випробувань та висновком санітарно-епідеміологічної експертизи.
Г.2.6 Системи повинні бути забезпечені 100 % щодо розрахункового запасом ВП і робочого газу
(для найбільшого із захищуваних приміщень), що зберігається на об’єкті з метою забезпечення
перезарядження системи після її спрацьовування. У випадку захисту об’єкта нетрубопровідними
системами порошкового пожежогасіння модульного типу на його складі повинні зберігатися запасні
модулі, кількість і типорозміри яких забезпечують 100 % заміну модулів, які застосовуються для
захисту найбільшого приміщення даного об’єкта. Запас ВП, робочого газу та запасні модулі
допускається зберігати на підприємствах і організаціях, які виконують технічне обслуговування
систем порошкового пожежогасіння для забезпечення можливості відновлення їх працездатності
протягом 24 год після спрацьовування.
Г.2.7 До складу кожної модульної системи порошкового пожежогасіння повинні входити тільки
модулі одного типу – за однакових конструкцій запірно-пускового пристрою, розпилювачів, кріпиль-
них елементів та параметрів пускового сигналу.
Для створення модульних систем порошкового пожежогасіння слід застосовувати модулі,
конструкція яких забезпечує мінімальну різницю між моментами їх спрацьовування (мінімальний
діапазон значень показника "інерційність" згідно з паспортними даними модулів)
Г.2.8 Діапазон температур експлуатування систем порошкового пожежогасіння слід приймати
відповідно до їх кліматичного виконання.
Г.2.9 Системи пожежогасіння об’ємним способом
Г.2.9.1 Системи пожежогасіння об’ємним способом призначені для створення середовища, що
не підтримує горіння у всьому об’ємі приміщення, що захищається, і можуть застосовуватися тільки
для захисту об’єктів, які представляють собою замкнутий простір, причому ступінь негерметичності
приміщення, що захищається, перед спрацьовуванням системи не повинен перевищувати 15 %.

82
ДБН В.2.5-56:2014

При цьому, якщо ступінь негерметичності приміщення становить більше ніж 1 %, повинна перед-
бачатися додаткова кількість ВП, яка розраховується відповідно до методики, викладеної в Г.3.
Двері в приміщення, яке підлягає протипожежному захисту, повинні бути такими, що самі
зачиняються. Вентиляція цього приміщення повинна відключатися до початку подавання ВП при
спрацьовуванні системи.
Г.2.9.2 Конструкція розподільного трубопроводу з розпилювачами або розташування модулів
із запірно-розпилювальними пристроями відповідної системи повинні забезпечувати рівномірний
розподіл ВП, що з них подається, в об’ємі, який захищається.
Об’єм, що захищається кожним розпилювачем, витрата ВП, висота розміщення й відстань між
розпилювачами повинні відповідати вимогам НД та технічної документації на відповідні системи і
розпилювачі.
Висота розміщення, взаємне розташування модулів повинні відповідати вимогам, зазначеним
у НД і технічній та експлуатувальній документації на них.
Г.2.9.3 Розрахунок основних параметрів систем пожежогасіння об’ємним способом слід вико-
нувати за методикою, викладеною в Г.3.
Г.2.9.4 Склад, конструктивне виконання й розміщення автоматичних систем об’ємного поже-
жогасіння повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.009.
Г.2.10 Системи пожежогасіння поверхневим способом
Г.2.10.1 Системи пожежогасіння поверхневим способом призначені для подавання та розпо-
ділу вогнегасного порошку по поверхні об’єкта протипожежного захисту.
В якості вихідної величини для визначення параметрів системи пожежогасіння поверхневим
способом, як правило, приймають площу підлоги приміщення, що захищається, у межах якого
можливе виникнення пожежі.
Розрахунок основних параметрів систем пожежогасіння поверхневим способом слід вико-
нувати за методикою, викладеною в Г.3.
Г.2.11 Системи пожежогасіння локального застосування
Г.2.11.1 Системи локального пожежогасіння застосовуються в тих випадках, коли технічно
неможливо або економічно недоцільно застосовувати системи пожежогасіння об’ємним або по-
верхневим способами по всьому об’єму та площі приміщення.
При виборі виду системи локального пожежогасіння слід враховувати співвідношення мак-
симальної висоти обладнання, що захищається (hз), і висоти розташування розпилювачів (Нр).
При hз/Нр > 0,5 слід застосовувати системи локального пожежогасіння об’ємним способом, а при
hз/Нр Ј 0,5 – системи локального пожежогасіння поверхневим способом.
Г.2.11.2 Розрахункова величина зони, що захищається системою локального пожежогасіння
об’ємним способом, визначається як добуток площі основи та висоти агрегату або технологічної
установки, що підлягає захисту. При цьому всі габаритні розміри (довжина, ширина, висота)
збільшуються щодо фактичних на 15 % кожний.
При використанні системи локального пожежогасіння поверхневим способом розрахункова
величина зони, яка захищається, приймається такою, що дорівнює площі об’єкта, що захищається,
збільшеної на 15 %. При цьому розрахункова площа об’єкта, що захищається, приймається такою,
що дорівнює більшому зі значень: добутку його габаритних розмірів (довжини й ширини), збіль-
шених на 15 %, або площі можливого горіння, обмеженої негорючими конструктивними елемен-
тами.
У випадку захисту об’єкта з наявністю горючих рідин повинні бути передбачені заходи щодо
запобігання їх розливу й розбризкування за межі зони захисту (відбортовка, пристрій аварійного
зливу, екрани тощо).
Г.2.11.3 Розрахунок основних параметрів систем локального пожежогасіння слід виконувати
за методикою, викладеною в Г.3.

ДБН В.2.5-56:2014

Г.2.12 Конструкція й розміщення трубопроводів і розпилювачів розподільної мережі спроек-
тованих систем повинні задовольняти вимогам паспортів, технічних умов і іншій чинній нормативній
та технічній документації на відповідні системи і їх елементи.
Розпилювачі повинні розміщатися так, щоб забезпечувалося зрошення зовнішньої поверхні
обладнання, що захищається. Відстань від розпилювача до поверхні обладнання, що захищається,
повинна регламентуватися паспортом на відповідний розпилювач і становить, як правило, від 2 м
до 4,5 м.
При проектуванні систем локального порошкового пожежогасіння поверхневим способом від-
повідно до ГОСТ 12.1.004 на об’єкті, який захищається, необхідно вжити заходів щодо обмеження
можливої площі пожежі величиною, що не перевищує розрахункового значення площі, гасіння якої
забезпечується даною системою та визначається за методикою, викладеною в Г.3.
У приміщеннях, які мають технологічні площадки та вентиляційні короби шириною або діа-
метром більше 0,75 м, повинен установлюватися додатковий розподільний трубопровід із роз-
пилювачами або додаткові модулі під площадками та коробами.
Г.2.13 Системи з лафетними стволами застосовуються для захисту об’єктів, де неможливе
застосування розподільних мереж (велика висота приміщення, інтенсивне використання
підйомно-транспортних засобів тощо) і повинні розміщатися в легкодоступних місцях так, щоб
забезпечувалася можливість маневрування стволом у всьому робочому діапазоні, а порошковий
струмінь з урахуванням його ефективної дальності міг би досягти найбільш віддаленої межі зони,
що підлягає захисту.
Розміри зони, яка захищається системою з лафетним стволом, не повинні перевищувати
паспортних значень, установлених заводом-виготовлювачем відповідної системи.
Система з лафетним стволом повинна забезпечити нормативну подачу ВП на можливу площу
пожежі не менше ніж 8 кгм–2 з інтенсивністю не менше 0,4 кг Ч с–1 Ч м–2. Тривалість безперервного
подавання ВП повинна бути не менше 20 с.
Г.2.14 Трубопроводи систем
Г.2.14.1 Трубопроводи та з’єднання розподільної мережі систем, а також розпилювачі повинні
виготовлятися з негорючих матеріалів, фізичні й хімічні властивості яких забезпечують достатній
запас міцності і стійкості до впливу факторів навколишнього середовища, у тому числі в умовах
пожежі. Як правило, трубопроводи систем виконують зі сталевих труб відповідно до ГОСТ 8732,
ГОСТ 8734 і ГОСТ 3262.
Для роботи в корозійно-активному середовищі повинні застосовуватися відповідні конструк-
ційні матеріали.
Г.2.14.2 З’єднання трубопроводів можуть бути зварні, фланцеві та за допомогою фітингів.
Г.2.14.3 При монтуванні трубопроводів розподільної мережі систем горизонтальні ділянки
трубопроводів повинні прокладатися з ухилом не менше 0,01 у напрямку розпилювачів.
Відстань від розпилювача до місця кріплення трубопроводу, в якому він встановлений, повинна
бути в межах від 0,1 м до 0,5 м.
Відстань між засобами кріплення трубопроводів до будівельних конструкцій необхідно прий-
мати у відповідності зі СНиП 3.05.01 для неізольованих трубопроводів згідно з таблицею Г.1.
Г.2.15 Розміщення систем. Станція пожежогасіння
Г.2.15.1 Резервуари з ВП систем з розподільною мережею, джерело робочого газу та пристрій
керування розміщають у спеціальному приміщенні, відділеному від приміщення, що захищається,
протипожежними перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу і такому, що відповідає таким
вимогам: висота не менше 2,5 м; підлога із твердим покриттям, що витримує навантаження від
установленого обладнання; освітленість не менше 100 лк при люмінесцентних лампах і не менше
75 лк при лампах розжарювання; аварійне з освітленістю не менше 10 лк; середовище вибухо-
безпечне.

84
ДБН В.2.5-56:2014

Приміщення станції повинне бути обладнане телефонним зв’язком із приміщенням чергового
персоналу.
Біля входу до приміщення станції пожежогасіння повинне бути встановлене світлове табло
"Станція пожежогасіння".
Таблиця Г.1 – Максимальні відстані між опорами труб

Діаметр умовного проходу труби, мм Максимальна відстань між опорами, м
12 1,2
15 1,5
20 2,0
25 2,0
32 2,5
40 3,0
50 3,0
65 3,4
70 4,0
80 4,0
100 4,5
125 5,0
150 6,0
200 6,0

Г.2.15.2 Приміщення станції пожежогасіння не можна розташовувати безпосередньо під і над
приміщеннями категорій А, Б і В, за винятком приміщень категорії В, обладнаних автоматичними
системами пожежогасіння. Розташування приміщення станції пожежогасіння повинне задоволь-
няти таким вимогам:
а) приміщення станції пожежогасіння слід розташовувати в підвалі або на першому поверсі
будинку. Допускається розміщення приміщення станції вище першого поверху. При цьому
підйомно-транспортне устаткування будинків і споруд повинне забезпечувати можливість доставки
й обслуговування обладнання станції;
б) вихід із приміщення станції слід передбачати назовні, у вестибюль або коридор за умови, що
відстань від виходу зі станції до сходової клітки, що має вихід безпосередньо назовні, не пере-
вищує 25 м, а в коридор немає виходу з приміщень категорій А, Б або В, за винятком приміщень
категорії В, обладнаних автоматичними системами пожежогасіння.
Г.2.15.3 Системи порошкового пожежогасіння дозволяється розміщати в приміщеннях без
штучного регулювання температури повітря відповідно до кліматичного виконання з категорією
розміщення відповідно до ГОСТ 15150, що має бути регламентовано технічною документацією
на відповідну систему.
Приміщення, у яких проводиться заряджання систем вогнегасним порошком, повинні бути
обладнані припливно-витяжною місцевою вентиляцією відповідно до ДСТУ Б А.3.2-12.
Резервуари з ВП і балони зі стисненим газом повинні встановлюватися на відстані не менше
1 м від джерела тепла.
Г.2.15.4 Резервуари з ВП і балони зі стисненим газом систем локального пожежогасіння з
розподільною мережею допускається розміщувати в приміщенні, яке захищається, на відстані не
менше 5 м від обладнання, яке захищається (місця можливого виникнення пожежі). При цьому
повинен бути забезпечений захист резервуарів і балонів від механічних і хімічних ушкоджень,
впливу інших несприятливих факторів навколишнього середовища, у тому числі під час пожежі.

ДБН В.2.5-56:2014

Г.2.15.5 При розміщенні систем повинна бути забезпечена зручність технічного обслугову-
вання та передбачені заходи, що виключають несанкціонований доступ до них.
Г.2.15.6 У разі необхідності захисту об’єкта, параметри якого перевищують обмеження, зазна-
чені в Е.2.9, Е.2.10, Е.2.11, проектування систем здійснюється за проектними рішеннями, погод-
женими у встановленому порядку.

Г.3 Методика розрахунку систем порошкового пожежогасіння
Г.3.1 Визначення основних параметрів систем порошкового пожежогасіння при проектуванні
включає такі етапи:
– визначення характеристик пожежної небезпеки об’єкта, що захищається;
– вибір способу гасіння;
– вибір способу подачі ВП;
– вибір типу й марки ВП;
– визначення основних параметрів системи, що забезпечують ефективність її застосування
для захисту даного об’єкта (маса заряду, витрата, тривалість подачі ВП, показники вогнегасної
ефективності, необхідна кількість та типорозмір модулів у складі модульної системи порошкового
пожежогасіння);
– вибір конструкції розподільного трубопроводу й типу використовуваних розпилювачів, що
забезпечують найбільш ефективний розподіл вогнегасного порошку, що подається у зону захисту
(в об’єм або на площу).
Г.3.2 Визначення характеристик пожежної небезпеки об’єкта, що захищається
На даному етапі повинні бути виявлені всі потенційні джерела загорянь, наявність і розміщення
горючих рідин. З урахуванням особливостей технологічного процесу та об’ємно-планувальних
характеристик об’єкта, що захищається, повинні бути визначені можливий характер розвитку й клас
можливої пожежі (відповідно до ГОСТ 27331), розміри й місце розташування пожежонебезпечних
зон, а також прорізів в огорожах, що не закриваються.
Г.3.3 Вибір способу гасіння
Залежно від характеристик об’єкта, що захищається, особливостей технологічного процесу
вибирається один із наступних способів:
– об’ємний;
– поверхневий;
– локальний об’ємний;
– локальний поверхневий.
Г.3.4 Вибір способу подачі ВП
Подача ВП у захищувану зону може здійснюватися зверху або збоку.
Подача ВП зверху здійснюється, як правило, з розпилювачів, установлених стаціонарно в
розподільному трубопроводі або безпосередньо на резервуарах з ВП модулів порошкового
пожежогасіння під стелею приміщення, що захищається (гасіння об’ємним або поверхневим
способом), або над захищуваним устаткуванням, поверхнею можливого розливу горючих рідин
тощо (локальне гасіння).
Подача ВП збоку застосовується, як правило, для гасіння пожеж у відкритих резервуарах з
горючими рідинами за рахунок використання розпилювачів, які формують плоский широкий стру-
мінь, установлених по периметру стінок цих резервуарів, а також для захисту панелей керування
або площі підлоги під технологічним устаткуванням і т.д.
Г.3.5 Вибір типу й марки ВП
Для гасіння пожеж твердих, рідких і газоподібних речовин (пожежі класів А, В і С відповідно до
ГОСТ 27331), а також електроустаткування під напругою до 1000 В і більше (залежно від марки

86
ДБН В.2.5-56:2014

вогнегасного порошку) повинні застосовуватися ВП, що задовольняють вимогам ДСТУ 3105 і
сертифіковані в Україні.
Наведені нижче значення норм та інтенсивності подачі вогнегасного порошку з систем порош-
кового пожежогасіння стосуються вогнегасних порошків, які задовольняють мінімальним вимогам
ДСТУ 3105. У разі застосування порошків, вогнегасна ефективність яких вище, відповідні значення
норми та інтенсивності подачі можуть змінюватись за умови їх обґрунтування результатами вип-
робувань, проведених згідно з вимогами ДСТУ 3105 та ДСТУ 3972.
Г.3.6 Визначення основних параметрів систем пожежогасіння об’ємним способом
Г.3.6.1 Параметри системи об’ємного пожежогасіння з розподільною мережею та масою
заряду ВП в резервуарі 150 кг і більше
Мінімальна маса ВП, кг, необхідна для захисту даного приміщення, розраховується за фор-
мулою
Mmin = M1 + M2 + M3, (Г.1)
де М1 – основна маса ВП, пропорційна об’єму приміщення, що захищається, кг;
М2 – додаткова маса ВП для компенсації віднесення частини порошку через відкриті про-
різи, площа кожного з яких Sп1 менше 5 % від загальної площі будівельних огороджу-
вальних конструкцій – Soг , причому сумарна площа таких прорізів більше 1 %, але
менше 15 % від Soг , кг;
М3 – додаткова маса ВП для компенсації віднесення порошку через прорізи, площа кож-
ного з яких Sп2 більше 5 % від Soг , а сумарна площа таких прорізів не перевищує
15 % від Soг , кг.
Сумарна площа прорізів, які не закриваються під час подавання ВП з системи Sп1 і Sп2 , не
повинна перевищувати 15 % від Soг .
Маси М1 і М2 під час подавання повинні рівномірно розподілятися в захищуваному об’ємі.
Маса М3 повинна подаватися уздовж відповідного прорізу пропорційно його площі Sп2.
М1 = qVo Ч Vз , (Г.2)
M2 = 2, 5 S S n1, (Г.3)
M3 = 5, 0 S S n2 , (Г.4)
де qVo – норма подачі ВП для об’ємного гасіння, кг Ч м–3;
Vз – об’єм приміщення, що захищається, м3;
S n1 – площа прорізів, площа кожного з яких менше або дорівнює 5 % від загальної площі
огороджувальних конструкцій, м2;
S n2 – площа прорізів, площа кожного з яких більше 5 % від загальної площі огороджуваль-
них конструкцій, м2;
2,5 – норма подачі додаткової маси ВП для компенсації його віднесення через прорізи
площею Sп1 , кг Ч м–2;
5,0 – норма подачі додаткової маси ВП для компенсації його віднесення через прорізи
площею Sп2, кг Ч м–2.
Норма подачі вогнегасного порошку з системи приймається
qVo = 0,6 кг Ч м–3.
Мінімальна витрата ВП, кг Ч с–1, яку повинна забезпечити система, визначається за формулою
Mmin
G min = . (Г.5)
30
При цьому інтенсивність подачі ВП повинна бути
IVo і 0,02 кг ЧсЧм–3.

ДБН В.2.5-56:2014

Мінімальна тривалість витікання ВП – tmin при роботі системи пожежогасіння об’ємним спо-
собом з розподільною мережею визначається за формулою
–1
tmin = 0,67qVo Ч I Vo ,

але не повинна бути не менше 5 с.
Для інших горючих матеріалів і марок ВП зазначені норми подачі можуть уточнюватися на
підставі результатів вогневих випробувань.
На підставі значень Mmin , Gmin і tmin вибирається система, що забезпечує зберігання відпо-
відної кількості ВП і подачу його з необхідною витратою. При цьому трубопровідна розподільна
мережа системи з розпилювачами повинна забезпечувати максимальну рівномірність розподілу
ВП, що подається, в об’ємі приміщення, що захищається.
Г.3.6.2 Параметри системи пожежогасіння об’ємним способом з розподільною мережею й
масою заряду ВП у резервуарі до 150 кг
На підставі технічних характеристик: "об’єм, що захищається" (згідно з ДСТУ 3972) – Vзс ,
маса заряду – Мзс і тривалість подачі ВП – tс , зазначених у паспорті, перевірку можливості
використання даної системи для захисту об’єкта об’ємом V3 виконують у такий спосіб.
Вибирають систему виходячи з необхідності виконання умови V3C і V3.
У випадку наявності прорізів, що не закриваються в процесі гасіння, загальною площею від 1 %
до 15 % визначають необхідну кількість ВП, яка повинна бути подана з системи для компенсації
його втрати через зазначені прорізи – Мпр. Обчислене значення Мпр порівнюють із кількістю ВП у
складі заряду Мзс, що може бути використане для компенсації втрати порошку – DMзс.
Зазначені значення маси ВП визначають за формулами:
Mпр = 2,5 S Sп1 + 5,0 S Sп2, (Г.6)
DМзс = ( Vзс - Vз ) Мзс Vзс . (Г.7)
В разі виконання умови DМзс і Мпp обрана система може бути використана для захисту даного
об’єкта. В іншому випадку необхідно підбирати іншу систему або скорочувати площу прорізів в
огорожі, що не закривається під час подавання ВП з системи.
Г.3.6.3 Параметри нетрубопровідної модульної системи пожежогасіння об’ємним способом
Загальна кількість модулів Nм , шт., необхідна для комплектації модульної системи, розрахо-
вується за формулою
Nм = K з [ Vз Vзм + (2, 5 S S n1 + 5, 0 S S n2 ) Mзм ] , (Г.8)
де Vзм – значення показника "захищуваний об’єм" (за паспортом) одного модуля, визначений
відповідно до вимог ДСТУ 3972, м3;
Mзм – маса заряду ВП в одному модулі, кг;
Kз – коефіцієнт, що враховує можливу нерівномірність подачі ВП у захищувану зону
(у захищуваний об’єм).
Результат розрахунку за формулою (Г.8) округляють до найближчого більшого цілого числа.
Розміщення модулів у захищуваному приміщенні слід виконувати відповідно до вимог
виробника цих модулів, викладених в технічній та експлуатувальній документації.
Коефіцієнт Kз приймає такі значення:
Кз = 1,1 при 0, 01S L i < S L Di Ј 0,10 S L i ;
Кз = 1,2 при 0,10 S L i < S L Di Ј 0, 20 S L i ,
де Li – граничні відстані між розпилювачами сусідніх модулів і між модулями й огороджу-
вальними конструкціями, що рекомендуються виробником, м;
L Di – відхилення (перевищення) значень Li, допущені при проектуванні даної модульної
системи, м.
Повинні виконуватися умови: L Di Ј 0, 2 L i ; S L Di Ј 0, 2 S L i .

88
ДБН В.2.5-56:2014

Загальна кількість відхилів LD i не повинна перевищувати 30 % від загальної кількості відста-
ней Li.
Г.3.7 Визначення основних параметрів систем локального пожежогасіння
Г.3.7.1 Параметри системи локального пожежогасіння поверхневим способом з розподіль-
ною мережею
Мінімально необхідна для гасіння маса порошку визначається на підставі норми подачі, що
розраховується за формулою
qSл = 0,45 kу (kсп + 1,44 S0,5) , (Г.9)
де qSл – норма подачі ВП для локального пожежогасіння поверхневим способом, кг Ч м–2;
S – площа гасіння (наприклад, максимальна площа розливу горючої рідини під час
пожежі), м2;
kсп – коефіцієнт, що залежить від способу подачі ВП;
kу – коефіцієнт, що залежить від умов гасіння усередині приміщення ("усередині") або
на відкритій площадці ("зовні").
Таблиця Г.2 – Значення коефіцієнтів kсп і kу , а також формули для визначення норми подачі qSл

Значення
Спосіб коефіцієнтів Формула розрахунку норми
Умови гасіння подавання ВП, qSn , кг Ч м–2
подавання ВП
kсп kу
Зверху Усередині 4 1 qSп = 0,45 (4 + 1,44 S0,5)
Зверху Зовні 4 1,5 qSп = 0,7 (4 + 1,44 S0,5)
Усередині
Збоку S < 20 м2 0 1 qSn = 2,6
S і 20 м2 0 1 qSn = 0,6 S0,5
Зовні
Збоку S < 25 м2 0 1,5 qSn = 4,5
2
S і 25 м 0 1,5 qSn = 0,9 S0,5

Мінімальна маса ВП, кг, визначається за формулою
Мmin = qSл ·. S. (Г.10)
Мінімальна витрата ВП, кг Ч с–1, визначається на основі значення мінімальної інтенсивності
ISл = 0,30 кг Ч с–1 Ч м–2 для локального гасіння поверхневим способом "усередині" та
ISл = 0,45 кг Ч с–1 Ч м–2 для локального гасіння поверхневим способом "зовні":
Gmin = ISл Ч S. (Г.11)
Мінімальна тривалість подачі ВП, с, розраховується за формулою
q Sл
t min = 0, 67 k y . (Г.12)
ISл

На підставі значень Мmin, Gmin і tmin здійснюється вибір системи з відповідними технічними
характеристиками. При цьому повинні задовольнятися умови:
Mз і k зал Ч Mmin , (Г.13)
Gс і Gmin , Г.14)
tс і tmin , Г.15)

ДБН В.2.5-56:2014

де Мз – маса заряду ВП у резервуарі системи, кг;
kзал – коефіцієнт залишку, що визначається на підставі регламентованої в паспорті або ТУ
на систему граничної величини залишку ВП після спрацьовування (при регламенто-
ваному 5 % залишку – kзал = 1,05, при 10 % залишку – kзал = 1,1 тощо);
Gс – витрата ВП, що забезпечується системою, кг Ч с–1;
tс – тривалість подачі ВП при роботі системи, с.
Залежно від геометричних розмірів площі гасіння і можливостей забезпечення монтажу здій-
снюється розміщення розпилювачів і трасування розподільного трубопроводу відповідно до реко-
мендацій, наведених у паспортах відповідних систем.
Примітка. Значення тривалості подачі та/або витрати ВП, що забезпечується системою з розподільною
мережею, визначаються за результатами розрахунку або вимірювань під час випробувань системи.
Г.3.7.2 Параметри нетрубопровідної модульної системи локального пожежогасіння поверх-
невим способом
На основі прогнозованого значення площі гасіння S під час пожежі (Г.3.7.1) підбирають модуль,
застосування якого забезпечує виконання умови:
Rм і S, (Г.16)
де Rм – паспортне значення показника "вогнегасна здатність", визначеного відповідно до
вимог ДСТУ 3972, м2.
Якщо умова (Г.16) не виконується, визначають загальну кількість модулів у системі, які
забезпечують локальне пожежогасіння площі S:
1, 4
Nм = 1,1 Ч S Mзм , (Г.17)

де Mзм – маса заряду ВП в одному модулі, кг.
Примітка. Формула (Г.17) може застосовуватись для розрахунку необхідної кількості модулів для
локального гасіння площі від 3 м2 до 30 м2.
Результат розрахунку за формулою (Г.17) округляють до найближчого більшого цілого числа.
До складу системи повинні входити модулі, які задовольняють вимогам Г.2.7.
Інтенсивність подавання ВП (Isм), сертифікованих на відповідність вимогам ДСТУ 3105, з
модульної системи повинна становити
ISм = Nм Ч Mзм (k зал Ч t мc Ч S) і ISп , (Г.18)
де tмс – тривалість подавання ВП з модульної системи, с;
kзал – коефіцієнт залишку вогнегасного порошку, що визначається за паспортними даними
модуля аналогічно Г.3.7.1;
ISп = 0,30 кг Ч с–1 Ч м–2для гасіння поверхневим способом "всередині", подавання ВП "зверху";
ISп = 0,45 кг Ч с–1 Ч м–2для гасіння поверхневим способом "зовні", подавання ВП "зверху".
Розміщення модулів на захищуваному об’єкті слід виконувати відповідно до вимог виробника
цих модулів щодо їх експлуатування для того, щоб розпилювачі забезпечували подавання ВП
безпосередньо на площу гасіння.
Г.3.7.3 Визначення основних параметрів системи локального пожежогасіння об’ємним
способом
Мінімально необхідна маса заряду ВП, кг, розраховується за формулою
Ммin = qVл Ч Vзл , (Г.19)
де qVл – норма подачі ВП для локального гасіння по об’єму приймається
qVл = 2qVо = 1,2 кг Ч м–3;
Vзл – розрахунковий захищуваний об’єм, м3.

90
ДБН В.2.5-56:2014

Величина Vзл визначається на підставі геометричних розмірів устаткування, що захищається,
збільшених на 15 % кожний:
Vзл = 1,153 ЧАЧВЧН = 1,52 ЧАЧВЧН, (Г.20)
де А, В, Н – відповідно довжина, ширина, висота устаткування, що захищається, м.
Мінімальна витрата ВП, кг Ч с–1, визначається аналогічно системам пожежогасіння об’ємним
способом
Mmin
G min = . (Г.21)
30
При цьому інтенсивність подачі ВП, повинна бути
ІVл і 0,04 кг Ч с–1 Ч м–3.
Після вибору системи, що забезпечує дані характеристики, розміщають розпилювачі або
запірно-розпилювальні пристрої модулів так, щоб витікаючі газопорошкові струмені зрошували
зовнішні поверхні устаткування, що захищається.
Для підвищення ефективності даного способу гасіння рекомендується встановлювати навколо
устаткування, що захищається, щити з негорючих матеріалів із ненормованою межею вогне-
стійкості для затримки ВП, що подається, у захищуваний об’єм.
Г.3.8 Визначення основних параметрів систем пожежогасіння поверхневим способом
Г.3.8.1 Параметри системи пожежогасіння поверхневим способом з розподільною мережею
Системи поверхневого пожежогасіння застосовують, якщо існує необхідність захисту площі, у
межах якої можуть виникнути вогнища пожежі різної величини.
Параметри системи визначають на основі значення площі максимального вогнища пожежі
Smax, що може виникнути в межах площі, яка захищається, – S3.
Для гасіння "усередині" або "зовні" приміщення при подаванні ВП "зверху" виконують розра-
хунок норми подачі (питомої маси) ВП – qSп, кг Ч м–2, яка забезпечує гасіння одиничного вогнища
пожежі площею S за формулами, аналогічними (Е.9):
0, 5
– для гасіння "усередині" qSп = 0,45 (4 + 1,44ЧS max ) ; (Г.22)
0, 5
– для гасіння "зовні" q Sп = 0,7 (4 + 1,44ЧS max ) . (Г.23)
Мінімальну масу ВП, кг, що повинна бути подана з системи на захищувану площу, визначають
за формулою
Мmin = qSп Ч Sз . (Г.24)
Мінімальна витрата ВП, кг Ч с–1, яка повинна забезпечуватись системою пожежогасіння, визна-
чається за формулою
Gmin = ISп Ч Sз , (Г.25)
де ISп – інтенсивність подачі ВП "зверху" при гасінні поверхневим способом для ВП, сертифі-
кованих на відповідність вимогам ДСТУ 3105 (див. Г.3.7.2).
Мінімальну тривалість подачі ВП, с, визначають за формулою
t min = 0, 67 q Sп ISп . (Г.26)
Параметри системи повинні задовольняти умовам, аналогічним формулам (Г.13) – (Г.15):
Мз і kост Ч Мmin; Gс і Gmin; tс і tmin .
Конструкція і розміщення розподільної мережі й розпилювачів повинні забезпечувати рівно-
мірну подачу ВП на всю площу, яка захищається, з урахуванням рекомендацій виробника системи.

ДБН В.2.5-56:2014

Г.3.8.2 Параметри модульної системи пожежогасіння поверхневим способом
Загальна кількість модулів, необхідна для комплектації модульної системи, розраховується за
формулою
Nм = KзЧSоS зм , (Г.27)
2
де So – загальна площа, що підлягає захисту системою в даному приміщенні, м ;
Sзм – значення показника "захищувана площа" (за паспортом) одного модуля, визначеного
відповідно до вимог ДСТУ 3972, м2;
Kз – коефіцієнт, що враховує можливу нерівномірність подачі ВП у захищувану зону.
Результат розрахунку за формулою (Г.27) округляють до найближчого більшого цілого числа.
Розміщення модулів у приміщенні, що захищається, повинне проводитися відповідно до вимог
посібника (керівництва) з експлуатування виробника цих модулів.
Значення коефіцієнта K3 приймаються такими, що дорівнюють значенням, наведеним у під-
розділі Г.3.6.3.
Г.3.9 Значення параметрів подавання ВП (інтенсивність, норма подачі), які використовуються
під час розрахунку за методикою цього додатка, можуть змінюватись у разі застосування вогне-
гасних порошків із більш високою вогнегасною ефективністю, що підтверджено результатами
вогневих випробувань згідно з вимогами ДСТУ 3972.

92
ДБН В.2.5-56:2014

ДОДАТОК Д

(довідковий)

ЗРАЗКИ КАРТОК, ЖУРНАЛІВ, АКТІВ

Форма Д.1

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Керівник ______________________
(замовник)
М.П.

КАРТКА ОБ’ЄКТА № \______\_\______\

(код пульта) (порядковий номер об’єкта)
1. Назва ЦПТС………………………………………………….....……………………….\_______\_______\
(код пульта)
2. Назва об’єкта спостерігання: _______________________________________________________
__________________________________________________________________________________
3. Поштова адреса об’єкта спостерігання: ______________________________________________
__________________________________________________________________________________
(поштовий індекс та адреса)
4. Ступінь ризику об’єкта ____________________________________________________________
(високий, середній, незначний)
5. Географічні координати: довгота: \_________\__________\__________\
широта: \__________\__________\__________\
(дані gps: градуси, хвилини, секунди)
6. П.І.Б та номери телефонів керівників та/або відповідальних осіб об’єкта спостерігання та
обслуговуючої організації, які згідно з договором потребують оповіщення у випадку пожежі:
\_______________________\ \_______________________\ \______________________\
(П.І.Б) (номер телефону домашній) (номер телефону мобільний)
7. Назва приймально-контрольного приладу СПЗ об’єкта спостерігання: \___________________\
8. Тип підключення до системи пожежного спостерігання _________________________________
9. Найменування та ідентифікаційний код (номер) обслуговуючої організації, яка здійснює технічне
обслуговування системи \___________________________________________________________\:
(вказується тип системи)
__________________________________________________________________________________
(назва суб’єкта господарювання)
\__________________________\
ідентифікаційний код (номер):
10. Термін дії договору із замовником та виконавцем робіт із спостерігання за пожежною автомати-
кою об’єктів: з ___________________________ по _____________________________
11. Текстове описання об’єкта спостерігання та характеристики будинку: ____________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
(опис конструктивних елементів будинку, систем електроживлення, газопостачання тощо)

ДБН В.2.5-56:2014

12. Номер телефону територіального вузла районних електричних мереж для вимикання об’єкта
від електричної мережі у разі пожежі:
\____________________\ \____________________\ \____________________\
(назва РЕМ) (адреса) (контактний телефон)

Додаток:

План-схема поверхів об’єктів, на яких позначається: \____________________________________\
(в електронному вигляді з можливістю
відкриття програмного забезпечення "autocad")
– розміщення приймально-контрольного приладу;
– розміщення пожежних сповіщувачів;
– розміщення відеокамер (за наявності);
– приміщення, які захищені установками пожежогасіння;
– місця встановлення кнопок ручного пуску систем димовидалення:
– місця встановлення кнопок ручного пуску установок пожежогасіння;
– місця розміщення виносних (сухих) патрубків для підключення пересувної пожежно-рятувальної
техніки до системи пожежогасіння;

Виконавець: \____________________________________________________________\
(П.І.Б особи, яка склала картку)
М.П.

Примітка. На планах-схемах поверхів об’єктів, які додаються до картки об’єкта, допускається не позна-
чати розміри в плані, специфікації (за винятком найменувань приміщень), допоміжні лінії та інші записи і
позначення, які не відносяться до забезпечення протипожежного захисту об’єкта. У разі, коли на об’єкті мають
місце типові планування поверхів з однотипним розміщенням устаткування систем протипожежного захисту,
допускається до картки об’єкта додавати план-схему одного поверху, при цьому, в пункті 1 картки об’єкта
необхідно вписати відповідні пояснення

94
ДБН В.2.5-56:2014

Форма Д.2

Зразок таблички

ОБ’ЄКТ

ПІДКЛЮЧЕНО ДО CИСТЕМИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ПОЖЕЖНОГО СПОСТЕРІГАННЯ

Фірмовий знак (логотип) підприємства
(за наявності)

__________________________________________________________________________________
(назва та місцезнаходження суб’єкта господарювання)
__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________
(серія, номер та термін дії ліцензії, контактний телефон)

Примітка 1. Мінімальні розміри таблички повинні бути 210 мм ґ 148 мм (формат А 5).
Примітка 2. Таблички виготовляються з паперу, пластика, металу та інших матеріалів, які мають щільну
структуру та є стійкими до впливу вологи. Якщо застосовується папір, то його щільність повинна бути не
менше ніж 0,2 кг/м2, а лицьовий бік таблички захищається за допомогою ламінування.
Примітка 3. Нанесення інформації виконується тільки з одного боку таблички. Спосіб нанесення зале-
жить від матеріалу, з якого виготовлена табличка, і повинен забезпечувати зберігання нанесеної інформації
впродовж строку експлуатування установки пожежної автоматики.

ДБН В.2.5-56:2014

Форма Д.3

Зразок акта
про виявлені дефекти ________________________________________________
(вказується тип системи протипожежного захисту)

м. _________________ "___" _________ ____ р.

Ми, які нижче підписалися, члени комісії: _______________________________________________
__________________________________________________________________________________
(посада, підприємство, прізвище, ім’я, по батькові)
склали цей акт про те, що під час технічного огляду системи ______________________________
__________________________________________________________________________________
(тип СПЗ)
що змонтована ____________________________________________________________________
(найменування монтажної організації)
__________________________________________________________________________________
(дата здавання до експлуатування)
за проектом, виконаним _____________________________________________________________
(найменування проектної організації)
__________________________________________________________________________________
(номер і дата випуску проекту, номер експертного висновку)
встановлено _______________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
(детальна характеристика технічного стану системи та/або перелік виявлених недоліків)
Висновок комісії: ___________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
(наводиться один з висновків: а) СПЗ непридатна до використання та потребує заміни; б) провести
ремонт СПЗ; в) продовжити експлуатування СПЗ з підключенням її до системи пожежного спосте-
рігання тощо).
Члени комісії:
______________________ ______________________ ______________________
______________________ ______________________ ______________________
______________________ ______________________ ______________________

96
ДБН В.2.5-56:2014

ДОДАТОК Е

(обов’язковий)

ОПИС ДОДАТКОВОЇ ФУНКЦІЇ УСТАТКОВАННЯ ІНДИКАЦІЇ

Для систем пожежного спостерігання додатковою функцією устаткування індикації є необхід-
ність передачі тривожного сповіщення без обробляння його оператором на більш високий рівень
реагування на це сповіщення.
НБ 1 Для передачі тривожних сповіщень на вищий рівень реагування устаткування індикації
повинно мати (НБ1 ДСТУ-П CLC/TS 50136-4):
а) можливість трансляції тривожних сповіщень без обробляння їх оператором центру прий-
няття тривожних сповіщень;
б) проміжок часу між надходженням тривожного сповіщення на вхідний інтерфейс устаткування
індикації та появою його на вихідному інтерфейсі регламентується технічними умовами на це
устаткування;
в) відсутність сповіщення про прийняття підтвердження повинно супроводжуватися попе-
реджувальною візуальною та звуковою сигналізацією, а час надходження цього сповіщення регла-
ментується вимогами до устаткування індикації вищого рівня реагування;
г) дублюючий інтерфейс передавання даних згідно з 6.4.1 ДСТУ EN 50136-1-1, переключення
на який повинно виконуватися автоматично;
д) захист проти заміни устаткування S0 – згідно з додатком А ДСТУ EN 54-21 та 6.5.1

ДСТУ EN 50136-1-1;

ж) інформаційний захист І0 – згідно з додатком А ДСТУ EN 54-21 та 6.5.2 ДСТУ EN 50136-1-1;
е) можливість передачі інформації на більш високий рівень реагування у форматі передачі
даних прикладного рівня SOS Access V3 згідно з загальним описом, наведеним у НБ 2

ДСТУ-П CLC/TS 50136-4.

ДБН В.2.5-56:2014

ДОДАТОК Ж

(обов’язковий)

ПІДТРИМАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ СИСТЕМ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

(технічне обслуговування)

Ж.1 Галузь застосування
Підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту (далі – ТО) вста-
новлює загальні вимоги до технічного обслуговування діючих СПЗ на об’єктах та СПЗ, які були
перевірені на відповідність і готовність експлуатування згідно з розділом 3 ДСТУ-Н CEN/TS 54-14 та
додатком И цих будівельних норм, за винятком підземних споруд, транспортних засобів, об’єктів
спеціального призначення, об’єктів Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Мініс-
терства внутрішніх справ України та об’єктів із виготовлення і зберігання вибухових речовин,
вимоги до яких визначаються у спеціальних нормативних актах, що затверджуються наказами
відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади і які не повинні суперечити
цим будівельним нормам.
Під час експлуатування СПЗ слід також керуватися правилами пожежної безпеки
НАПБ А.01.001 та іншими чинними нормативними документами.
Ж.2 Загальні положення
Ж.2.1 Дотримання вимог із підтримання експлуатаційної придатності сприяє забезпеченню
працездатного стану СПЗ та їх надійного і безпечного експлуатування.
Ж.2.2 Надійне технічне утримання СПЗ повинне забезпечуватися шляхом проведення орга-
нізаційних, технічних та інших заходів, що спрямовані на попередження пошкоджень та несправ-
ностей СПЗ, підтримання їх у постійній експлуатаційній придатності.
Ж.2.3 Керівники (власники) підприємств та уповноважені ними особи, а також орендарі згідно з
вимогами НАПБ А.01.001 для забезпечення утримання СПЗ в справному стані зобов’язані:
а) розробляти комплексні заходи щодо забезпечення утримання СПЗ відповідно до вимог ТО,
впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід у цій галузі;
б) відповідно до вимог НД із питань утримання СПЗ розробляти і затверджувати положення,
інструкції та інші документи, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням;
в) забезпечувати дотримання вимог технічних регламентів та чинних нормативних документів;
г) організовувати вивчення працівниками, які здійснюють контроль за експлуатуванням СПЗ,
цих будівельних норм;
д) своєчасно надсилати повідомлення про спрацювання системи СПЗ або її вимкнення (форма
Ж.1.), а також про вжиті у зв’язку з цим заходи із забезпечення пожежної безпеки об’єкта, який
захищається.
Ж.2.4 Роботи з підтримання експлуатаційної придатності СПЗ проводяться організаціями, які
мають відповідну ліцензію згідно з НАПБ Б.07.016.
Ж.6 Загальні вимоги
Ж.6.1 СПЗ повинні відповідати проектній документації, яка пройшла експертизу (експертну
оцінку).
Ж.6.2 Якщо протягом п’яти років із моменту експертизи (експертної оцінки) проектної доку-
ментації СПЗ не була змонтована та прийнята до експлуатування, то проектна документація
повинна пройти повторну експертизу (експертну оцінку).
Ж.6.3 Усі СПЗ мають бути справними і утримуватися у постійній готовності до виконання
роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправ-
ності усуваються у передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у
відповідних журналах (форми Ж.2; Ж.3).

Форма Ж.1

Зразок повідомлення
про спрацювання СПЗ або її вимкнення

_______________________________________
(назва організації, до якої направляється
_______________________________________
повідомлення)
_______________________________________

1. Найменування підприємства та його місцезнаходження _________________________________

__________________________________________________________________________________

2. Відомча належність _______________________________________________________________
3. Дата спрацювання або вимкнення __________________________________________________

4. Характеристика захищуваного приміщення ___________________________________________
__________________________________________________________________________________

5. Причина спрацювання або вимкнення _______________________________________________
__________________________________________________________________________________

6. Тип системи СПЗ _________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________

(для систем сигналізації також зазначити тип сповіщувача, а для системи пожежогасіння – тип
пуску)
7. Кількість сповіщувачів та зрошувачів, що спрацювали __________________________________
8. Результати виявлення і гасіння пожежі _______________________________________________
площа пожежі ______________________________________________________________________

9. Орієнтовний збиток від пожежі (грн.) _________________________________________________

10. Врятування матеріальних цінностей (грн.) ___________________________________________
11. Причина відмови системи СПЗ ____________________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище)

"___" ____________ 20__ р.

108
ДБН В.2.5-56:2014

Форма Ж.2

Зразок журналу № ___________________
обліку робіт щодо підтримання експлуатаційної придатності і ремонту
(планового та позапланового) системи СПЗ

Тип системи _______________________________________________________________________

Дата монтування системи ___________________________________________________________
Захищуваний об’єкт _________________________________________________________________

Розпочато "___" _______________ 20__ р.

Закінчено "___" _______________ 20__ р.

1. Найменування об’єкта та його місцезнаходження (адреса, телефон) ______________________
__________________________________________________________________________________
2. Перелік систем СПЗ і технічних засобів ______________________________________________
__________________________________________________________________________________
3. Номер договору, дата його укладення _______________________________________________
__________________________________________________________________________________
4. Посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, відповідальної за експлуатування систем СПЗ, та
зразок її підпису ____________________________________________________________________
5. Дата і номер наказу, яким призначена відповідальна особа замовника за експлуатування систем
СПЗ ______________________________________________________________________________
6. Посада, прізвище, ім’я, по батькові осіб виконавця, які здійснюють технічне обслуговування
систем СПЗ _______________________________________________________________________
Примітка. У журналі пронумеровано та прошнуровано ________ аркушів.

Посада, прізвище Висновки про
Найменування
Тип систем, Опис виконаних і підпис особи, виконану роботу
Дата та кількість
технічних робіт, висновки яка проводила особи, яка
виконання комплектуючих
засобів, про технічний технічне відповідає за
робіт виробів, що були
вузлів стан систем обслуговування експлуатування
замінені
та ремонт систем, її підпис

109

ДБН В.2.5-56:2014

Форма Ж.3

Зразок журналу № ______________
обліку санкціонованих та несанкціонованх спрацьовувань
(відмов, несправностей) СПЗ

Розпочато "___" _______________ 20__ р.

Закінчено "___" _______________ 20__ р.

Посада,
Причина
прізвище,
Прізвище, спрацьо-
ім’я, по Наймену-
Дата і час ім’я, по вування Дата і час
батькові вання
№ надход- Тип Причина батькові (відмови) закінчення
особи, яка об’єкта,
з/п ження системи виклику пред- і вжиті робіт за
зробила його
виклику ставника заходи викликом
виклик, її адреса
виконавця щодо його
службовий
усунення
телефон

110
ДБН В.2.5-56:2014

Форма Ж.4

Зразок плану-графіка
з підтримання експлуатаційної придатності СПЗ
на _______ рік

__________________________________________________________________________________
(найменування об’єкта)

м. ________________ "____"_________________ 20__ р.

Вид робіт I квартал II квартал III квартал IV квартал
(зовнішній
Тип
огляд,
систем,

листопад
вересень
березень

перевірка)

жовтень
червень

серпень
травень

грудень
липень
квітень
лютий
січень

технічних
праце-
засобів,
здатності,
вузлів
профілак-
тика)

____________________________________________________
(посада)
____________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище)

"___" _______________ 20__ р.

М. П.

111

ДБН В.2.5-56:2014

Форма Ж.5

Акт
технічного обстеження системи протипожежного захисту

м. _________________________ "___" _________ ____ р.

Ми, які нижче підписалися, члени комісії: _______________________________________________
(посада, підприємство, прізвище, ім’я, по батькові)
__________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________ ,
склали цей акт про те, що під час технічного огляду системи ______________________________
(тип системи)
_________________________________________________________________________________ ,
що змонтована ____________________________________________________________________
(найменування монтувальної організації)
__________________________________________________________________________________
(дата здавання до експлуатування)
за проектом, виконаним _____________________________________________________________
(найменування проектної організації)
_________________________________________________________________________________ ,
(номер і дата випуску проекту)
встановлено _______________________________________________________________________
(характеристика технічного стану установки, окремих технічних засобів)
__________________________________________________________________________________

Комісія рекомендує: ________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
(наводиться один з таких висновків: списати систему; провести ремонт системи; продовжити
експлуатування системи зі встановленням терміну її наступного огляду).

Члени комісії: ______________________________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище)
__________________________________________________________________________________

112
ДБН В.2.5-56:2014

ДОДАТОК И

(довідковий)

ПЕРЕВІРКА ВІДПОВІДНОСТІ

И.1 Мета перевірки СПЗ – визначення відповідності змонтованої системи вимогам проектної
документації та її працездатність.
И.1.2 Для перевірки відповідності СПЗ замовником робіт може бути створена комісія з пред-
ставників замовника, проектної, монтувальної, пультової і обслуговуючої організацій, представ-
ників третьої сторони тощо. Комісія створюється не пізніше ніж у п’ятиденний строк після одер-
жання повідомлення від монтувальної організації про закінчення робіт. Порядок та тривалість
роботи комісії визначається замовником робіт.
Органом, який може виступати у якості третьої сторони, є інспекційний орган згідно з

ДСТУ ISO/IEC 17020.

У будівлях і спорудах, де роботи з монтування СПЗ здійснюються за рахунок державного
фінансування, до роботи комісії у якості третьої сторони доцільно включати представників
інспекційного органу виконавчої влади, який має повноваження державного контролю і нагляду в
сфері пожежної безпеки.
Представники третьої сторони повинні бути компетентними, що підтверджується наявністю
кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із
створенням об’єктів архітектури за напрямком експертизи в частині дотримання вимог пожежної та
техногенної безпеки [4].
Інспекційні органи повинні мати атестат акредитації, виданий Національним агентством акре-
дитації України.
Представники третьої сторони перевіряють відповідність змонтованих систем СПЗ згідно зі
встановленими ними порядками.
И.2 При перевірці відповідності СПЗ комісія перевіряє:
И.2.1 Наявність документації:
а) проект та експертний звіт (експертна оцінка);
б) копії кваліфікаційних сертифікатів представників третьої сторони;
в) копії сертифікатів на застосоване обладнання (за необхідності);
г) договори на технічне обслуговування;
д) картку об’єкта разом із планами-схемами поверхів;
е) акт про виявлені дефекти (за необхідності);
ж) акт проведення комплексного випробування СПЗ.
И.2.2 Відповідність виконаних робіт вимогам проекту, якість цих робіт.
И.2.3 Проходження сигналів пожежної тривоги та сигналів про несправність від об’єкта спо-
стерігання до ЦПТС пультової організації.
И.2.4 Результати роботи комісії за відсутності порушень оформляються актом підтвердження
відповідності, який розробляється за формою И.1 або И.2 монтувальною або налагоджувальною
організацією.
И.2.5 У разі виявлення недоліків під час прийняття робіт із монтування СПЗ комісією скла-
дається акт про виявлені дефекти (додаток Д, форма Д.3). У такому випадку монтувальна чи
пультова організація (в залежності від виявлених недоліків) повинна у терміни, визначені комісією,
усунути недоліки та сповістити про це замовника робіт і членів комісії. Після цього комісія про-
довжує роботу в установленому порядку.

113

ДБН В.2.5-56:2014

Акт про відповідність систем підписується членами комісії у тому випадку, коли усунуто всі
виявлені порушення (недоліки). Члени комісії, які відмовилися підписати акт, зобов’язані в
письмовій формі подати голові комісії та органу (організації), який (яку) вони представляють,
обґрунтування своєї відмови (особисту думку).
Акт про відповідність та акт про виявлені дефекти складаються в такій кількості примірників, яка
дорівнює кількості членів комісії (по одному на кожного).

114
ДБН В.2.5-56:2014

Форма И.1

АКТ № _______

Перевірки відповідності систем протипожежного захисту

на об’єкті __________________________________________________________________

м. _______________ "____"_______________ 20__ р.

Комісія, призначена наказом
__________________________________________________________________________________
(назва організації-замовника робіт, яка призначила комісію)
У складі:
Голови – представника замовника робіт ________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові, посада)
Членів комісії-представників:
монтувальної організації _____________________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові, посада)
організації, що здійснює пожежне спостерігання: ________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові, посада)
__________________________________________________________________________________
організації, що здійснює підтримання експлуатаційної придатності СПЗ:
__________________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові, посада)
третя сторона ______________________________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові, посада)
Провела перевірку виконаних робіт з монтування СПЗ на об’єкті ___________________________
__________________________________________________________________________________
(назва будинку, споруди, цеху, приміщень у будинку, відомча належність, адреса)
__________________________________________________________________________________
________________________________________ на площі _______________________________ м2,
(площа, що захищається)
що входить до складу ________________________________________________________________
(назва підприємства, установи, організації, його черги,
__________________________________________________________________________________
пускового комплексу, відомча належність, адреса)
I Система пожежної сигналізації
Монтувальною організацією __________________________________________________________
(назва організації та її адреса)
ліцензія серії ____________________ № _____________ , термін дії до "____"________20__р.
проведено монтування системи пожежної сигналізації та устаткування передавання тривожних
сповіщень відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, розробленої:
__________________________________________________________________________________
(назва проектної організації, її адреса, №, шифр проекту)
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________

115

ДБН В.2.5-56:2014

яка пройшла експертизу (експертну оцінку) в ____________________________________________
__________________________________________________________________________________
(назва організації, що проводила експертизу (експертну оцінку)
експертний висновок (оцінка) № __________________ від "____" ____________ 20___ р. виданий
__________________________________________________________________________________
Перелік обладнання, що змонтоване на об’єкті та пред’явлене до здачі

Резерв
Найменування (тип) Кількість
№ № сертифіката обладнання,
змонтованого встановленого Примітка
з/п та термін дії що передано
обладнання обладнання
замовнику

Всього:

Додаткова інформація, що характеризує змонтовану на об’єкті систему
(кількість шлейфів, направлень тощо)
__________________________________________________________________________________
Система пожежної сигналізації та устаткування передавання тривожних сповіщень пройшла
комплексне випробування, знаходиться в працездатному стані і готова до експлуатування, про що
складено відповідний акт.
Найменування суб’єкта господарювання, що здійснює підтримання експлуатаційної придатності
системи пожежної сигналізації та устаткування передавання тривожних сповіщень
__________________________________________________________________________________
(адреса суб’єкта господарювання, № ліцензії та термін її дії,
__________________________________________________________________________________
дата та термін дії договору на технічне обслуговування)
__________________________________________________________________________________
Систему пожежної сигналізації та устаткування передавання тривожних сповіщень, змонтовану в
__________________________________________________________________________________
(назва будинку, споруди, цеху, приміщень у будинку, відомча належність, адреса)
вважати такою, що відповідає чинним нормативним документам та проектній документації, та
готова до експлуатування як елемент загальної системи протипожежного захисту будинку з
"___"__________20__ р.

Голова комісії-представник
замовника (забудовника) ____________________ _____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
М.П.
Члени комісії:
Монтувальна організація: ____________________ _____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
М.П.
Обслуговуюча організація ____________________ _____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
М.П.
третя сторона: ____________________ _____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
М.П.

116
ДБН В.2.5-56:2014

II Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей
Монтувальною організацією __________________________________________________________
(назва організації та її адреса)
__________________________________________________________________________________
ліцензія серія ____________________ № ___________ , термін дії до "____"__________20__р.
проведено монтування системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей
відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, розробленої:
__________________________________________________________________________________
(назва проектної організації, її адреса, №, шифр проекту)
__________________________________________________________________________________
яка пройшла експертизу (експертну оцінку) в ___________________________________________
__________________________________________________________________________________
(найменування організації, що проводила експертизу (оцінку)
експертний висновок (оцінка) № __________________ від "___" _________ 20___ р. виданий(на)
__________________________________________________________________________________
Перелік обладнання, що змонтоване на об’єкті та пред’явлене до здачі

Всього:

Додаткова інформація, що характеризує змонтовану на об’єкті систему
(кількість шлейфів, направлень тощо)
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Найменування суб’єкта господарювання, що здійснює підтримання експлуатаційної надійності
системи оповіщування та управління евакуюванням людей при пожежі
__________________________________________________________________________________
(адреса суб’єкта господарювання, № ліцензії та термін її дії,
__________________________________________________________________________________
дата та термін дії договору на технічне обслуговування)
__________________________________________________________________________________
Систему оповіщення при пожежі та управління евакуюванням людей, змонтовану в ___________
__________________________________________________________________________________
(назва будинку, споруди, цеху, приміщень у будинку, відомча належність, адреса)
вважати такою, що відповідає чинним нормативним документам та проектній документації, та
готова до експлуатування як елемент загальної системи протипожежного захисту будинку з
"___"__________20__ р.

Голова комісії-представник
замовника (забудовника) ____________________ _____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
М.П.

117

ДБН В.2.5-56:2014

Члени комісії:
Монтувальна організація: ____________________ _____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
М.П.
Обслуговуюча організація ____________________ _____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
М.П.
третя сторона: ____________________ _____________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
М.П.
III Системи пожежогасіння
Монтувальною організацією __________________________________________________________
(назва організації та її адреса)
__________________________________________________________________________________
ліцензія серія ____________________ № ___________ , термін дії до "____"__________20__ р.
проведено монтування системи пожежогасіння _________________________________________ ,
(водяне, пінне, газове, порошкове, аерозольне)
відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, розробленої:
__________________________________________________________________________________
(назва проектної організації, її адреса, №, шифр проекту)
__________________________________________________________________________________
яка пройшла експертизу (експертну оцінку) в ___________________________________________
(назва організації, що проводила експертизу (оцінку)
експертний звіт (оцінка) № _________ від "___" _________ 200___р. виданий _________________
__________________________________________________________________________________
Перелік обладнання, що змонтоване на об’єкті та пред’явлене до здачі

Всього:

Додаткова інформація, що характеризує змонтовану на об’єкті систему
(кількість шлейфів, направлень тощо)
Система ______________________________________________________________ пожежогасіння
(водяне, пінне, газове, порошкове, аерозольне)
пройшла комплексне випробування і вважається такою, що відповідає чинним нормативним доку-
ментам та проектній документації, та готова до експлуатування як елемент загальної системи
протипожежного захисту будинку з "____"_____________20__ р., про що складено цей акт.
Найменування суб’єкта господарювання, що здійснює підтримання експлуатаційної придатності
системи ______________________________________________________________ пожежогасіння
(водяне, пінне, газове, порошкове, аерозольне)
__________________________________________________________________________________
(адреса суб’єкта господарювання, № ліцензії та термін її дії,
__________________________________________________________________________________
дата та термін дії договору на підтримання експлуатаційної придатності)

118
ДБН В.2.5-56:2014

IV Система протидимного захисту
Монтувальною організацією __________________________________________________________
(назва організації та її адреса)
__________________________________________________________________________________
ліцензія серії ____________________ № ___________ , термін дії до "____"__________20__ р.
проведено монтаж системи протидимного захисту відповідно до затвердженої проектно-кошто-
рисної документації, розробленої _____________________________________________________
(назва проектної організації, її адреса, №, шифр проекту)
__________________________________________________________________________________
яка пройшла експертизу в ___________________________________________________________
(найменування органу, що проводив експертизу)
експертний звіт (оцінка) № ___________від "___" _________ 20___р. виданий ________________
__________________________________________________________________________________
Перелік обладнання, що змонтоване на об’єкті та пред’явлене до здачі

Всього:

Додаткова інформація, що характеризує змонтовану на об’єкті систему
(кількість шлейфів, направлень, тощо)
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________

Система протидимного захисту пройшла комплексне випробування, вважається такою, що відпо-
відає чинним нормативним документам та проектній документації, та готова до експлуатування як
елемент загальної системи протипожежного захисту будинку з "____"_________20__р., про що
складено цей акт.

119

ДБН В.2.5-56:2014

Найменування суб’єкта господарювання, що здійснює підтримання експлуатаційної придатності
системи протидимного захисту _______________________________________________________
(адреса суб’єкта господарювання, № ліцензії та термін її дії,
__________________________________________________________________________________
дата та термін дії договору на технічне обслуговування)
__________________________________________________________________________________

V Система централізованого пожежного спостерігання
Сигнал про спрацювання систем пожежної автоматики виведено на пульт пожежного спостерігання
та прийому попереджень про несправність _____________________________________________
__________________________________________________________________________________
(найменування суб’єкта господарювання, що здійснює пожежне спостерігання, його адреса)
ліцензія серії _____________ № ______________ , що діє до ______________________________ .
Реєстраційний номер ППСН _________________________________________________________
Місцезнаходження ППСН ____________________________________________________________
Номер та термін дії договору на пожежне спостерігання: __________________________________
Найменування приладу-передавача сигналу ____________________________________________
Найменування суб’єкта господарювання, що здійснював монтаж системи передавання тривожних
сповіщень _________________________________________________________________________
(адреса суб’єкта господарювання, серія та номер ліцензії, термін її дії)
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
за проектом, розробленим __________________________________________________________ ,
який пройшов експертизу (оцінку) та отримав позитивний експертний звіт (оцінку) від __________
________________ № _________________________ .
Проведено тестування проходження сигналу "пожежна тривога", що надходить від об’єкта спосте-
рігання до ОДС ОКЦ ГУ (У) ЦО ПТБ ___________________________________________________
__________________________________________________________________________________
(канали зв’язку, час проходження сигналу по основному та резервному каналах тощо)

120
ДБН В.2.5-56:2014

VI Висновок комісії і оцінка виконаних робіт:
Систему протипожежного захисту у складі ______________________________________________
змонтованої на об’єкті _______________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
(назва будинку, споруди, цеху, приміщень у будинку, відомча належність, адреса)
сигнал про спрацювання яких виведено на ЦПТС № ___________________ , вважати готовою до
експлуатування з "____"___________ 20___ р.

Примітка 1. До складу комісії залучаються всі організації, які виконували монтажні роботи.
Примітка 2. Кількість екземплярів акта відповідає кількості членів комісії, але не менше трьох.
Примітка 3. Акти зберігаються протягом експлуатування пожежної автоматики в організаціях, які пред-
ставляють члени приймальної комісії.
Примітка 4. Підписи членів комісії завіряються печатками організацій, які вони представляють.

121

ДБН В.2.5-56:2014

Форма И.2

АКТ № __________

Перевірки відповідності
_____________________________ системи протипожежного захисту
(вказується тип системи)

м. ____________________ "____"____________ 20__ р.

I Комісія, призначена наказом
__________________________________________________________________________________
(назва організації-замовника робіт, яка призначила комісію)
У складі:
Голови – представника замовника робіт ________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові, посада)
Членів комісії-представників:
монтувальної організації _____________________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові, посада)
організації, що здійснює пожежне спостерігання: ________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові, посада)
__________________________________________________________________________________
організації, що здійснює підтримання експлуатаційної придатності СПЗ:
__________________________________________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові, посада)
третя сторона ______________________________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові, посада)

ІІ Провела перевірку виконаних робіт та встановила:
Монтувальною організацією __________________________________________________________
(назва організації та її адреса)
__________________________________________________________________________________
ліцензія серії ____________________ № ___________ , термін дії до "____"__________20__ р.
СПЗ, що змонтована на _____________________________________________________________
(назва будинку, споруди, цеху, приміщень у будинку, відомча належність, адреса)
__________________________________________________________________________________
_____________________________________ на площі __________________________________ м2,
(площа, що захищається)
Що входить до складу _______________________________________________________________
(назва підприємства, установи, організації, його черги,
__________________________________________________________________________________
пускового комплексу, відомча належність, адреса)
відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, розробленої ________________
_________________________________________________________________________________
(назва проектної організації, її адреса, №, шифр проекту)

122
ДБН В.2.5-56:2014

яка пройшла експертизу(оцінку) в _____________________________________________________
(найменування органу, що проводив експертизу)
експертний звіт (оцінка) № _____________ від "_____" _________ 200___ р. виданий __________
__________________________________________________________________________________

ІІІ Тип СПЗ
__________________________________________________________________________________
Перелік обладнання, змонтованого на об’єкті та пред’явленого до здачі

Всього:

Примітка. У разі зберігання резерву обладнання не на захищуваному об’єкті до акта додається договір між
замовником та організацією, яка забезпечує зберігання резерву обладнання. В цьому договорі обов’язково
вказуються зобов’язаня щодо поставки на об’єкт резерву обладнання у термін, визначений цими нормами.
Додаткова інформація, що характеризує змонтовану на об’єкті систему
(кількість шлейфів, направлень, тощо)
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________

ІV Результати перевірки:
Система __________________________________________________________________________
(вказується тип СПЗ)
пройшла комплексне випробуванні, вважається такою, що відповідає чинним нормативним
документам та проектній документації, та готова до експлуатування з "____"_________20___р., про
що складено цей акт.
Найменування суб’єкта господарювання, що здійснює підтримання експлуатаційної придатності
системи протипожежного захисту _____________________________________________________
(адреса суб’єкта господарювання, № ліцензії та термін її дії,
__________________________________________________________________________________
дата та термін дії договору на технічне обслуговування)
__________________________________________________________________________________
Висновок комісії і оцінка виконаних робіт:
Систему __________________________________________________________________________
(тип СПЗ)
__________________________________________________________________________________
змонтовану в ______________________________________________________________________
(назва будинку, споруди, цеху, приміщень у будинку, відомча належність, адреса)
__________________________________________________________________________________
вважати готовою до експлуатування з "____"____________20__ р.

123

ДБН В.2.5-56:2014

Примітка 1. Кількість екземплярів акта відповідає кількості членів комісії, але не менше трьох.
Примітка 2. Акти зберігаються протягом всього терміну експлуатування пожежної автоматики в організаціях,
які представляють члени приймальної комісії.
Примітка 3. Підписи членів комісії завіряються печатками організацій, які вони представляють.

124
ДБН В.2.5-56:2014

БІБЛІОГРАФІЯ

1 Кодекс Цивільного захисту України
2 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"
3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560. Про затвердження порядку
затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що
втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України
4 Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554. Деякі питання професійної
атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням
об’єктів архітектури
5 НАПБ 01.018-2013 Правила надання технічних умов до інженерного забезпечення об’єкта
будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки
6 НАПБ Б.02.013-2003 Положення про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасу-
вання та реєстрації нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки
7 НАПБ Б.07.016-2011 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання
послуг і виконання робіт протипожежного призначення
8 НПАОП 15.9-1.13-97 Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних
напоїв
9 ДБН 360-92** Містобудування. Планування, забудова міських і сільських поселень
10 ДБН Б.2.4-1-94 Планування, забудова сільських поселень
11 ДБН Б.2.4-3-95 Генеральні плани сільськогосподарських підприємств
12 ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва
13 ДБН В.1.2-14:2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки
будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ
14 ДБН В.2.2-23:2009 Будинки і споруди. Підприємства торгівлі
15 ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ.
Будівництво.
16 ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди.
17 ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація зовнішні мережі та споруди
18 ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів
не вище 93,3 кПа
19 ВБН-СГіП-46-3.94 Перелік будинків і приміщень підприємств Міністерства сільського госпо-
дарства і продовольства з установленням їх категорії з вибухопожежної небезпеки, а також
класу вибухопожежонебезпечних зон за ПУЭ-87
20 ДСТУ ISO 13350:2004 Промислові вентилятори. Методи випробування характеристик стру-
минних тунельних вентиляторів (ISO 13350:1999, IDT)
21 ДСТУ Б А.3.2-12:2009 Системи вентиляційні. Загальні вимоги
22 ДСТУ ІЕС 60839-7-1:2003 Системи тривожної сигналізації. Частина 7-1. Формати сповіщень і
протоколи для послідовних інтерфейсів даних у системах передавання тривожних сповіщень.
Основні положення
23 ВСН 47-85 Нормы проектирования автоматических установок пожаротушения кабельных
сооружений (Норми проектування автоматичних установок пожежогасіння кабельних споруд)
24 СТ СЭВ 446-77 Противопожарные нормы строительного проектирования. Методика опреде-
ления расчетной пожарной нагрузки (Протипожежні норми будівельного проектування.
Методика визначення розрахункового пожежного навантаження)

125

ДБН В.2.5-56:2014

25 ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ Пожежовибухонебезпека речовин і матеріалів. Номенклатура показ-
ників і методи їх визначення (ИСО 4589-84)
26 КД 51-03-92 Перелік виробничих будівель, приміщень і споруд газової промисловості, що
підлягають обладнанню автоматичними пожежними установками
27 ВНТП 01/87/04-84 Объекты газовой и нефтяной промышлености, выполненные с примене-
нием блочных и блочно-комплексных устройств (Об’єкти газової та нафтової промисловості,
виконані із застосуванням блочних і блочно-комплексних пристроїв)
28 ОНТП 51-1-85 Мингазпром СССР Общесоюзные нормы технологического проектирования.
Магистральные трубопроводы. Часть 1. Газопроводы (Загальносоюзні норми технологічного
проектування. Магістральні трубопроводи. Частина 1. Газопроводи)
29 Пособие 4.91 к СНиП 2.04.05-91 Противодымная защита при пожаре (Посібник. Протидимний
захист при пожежі)
30 Пособие 15.91 к СНиП 2.04.05-91 Противодымная защита при пожаре и вентиляция подзем-
ных стоянок легковых автомобилей (Посібник. Протидимний захист при пожежі і вентиляція
підземних стоянок легкових автомобілів)
31 МДС 41-1.99 Рекомендации по противодымной защите при пожаре (Рекомендації з проти-
димного захисту при пожежі)
32 Наказ Мінрегіону України від 22.07.2010 № 275 Про затвердження Порядку розгляду в
Міністерстві регіонального розвитку та будівництва звернень щодо відхилень від діючих
державних будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у
спосіб, не передбачений будівельними нормами
33 Наказ Мінрегіону України від 16.05.2011 № 45, який зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 1.06.2011 № 651/19389. Про затвердження Порядку розроблення проектної доку-
ментації на будівництво об’єктів
34 СОУ-Н-43.9-38148386-001:2014 Настанова з проектування, монтування, експлуатування
автономних систем аерозольного пожежогасіння (виробів вогнегасних з термоактивуючою
мікрокапсульованою вогнегасною речовиною)

126
ДБН В.2.5-56:2014

Ключові слова: система, пожежогасіння, сигналізація, сигнал, оповіщення, спостерігання,
протидимний захист, модуль, оповіщувач, сповіщувач.

**********
Редактор – А.О. Луковська
Комп’ютерна верстка – В.Б.Чукашкіна

Формат 60х841/8. Папір офсетний. Гарнітура "Arial".
Друк офсетний.

Державне підприємство "Укрархбудінформ".
вул. М. Кривоноса, 2А, м. Київ-37, 03037, Україна.
Тел. 249-36-62
Відділ реалізації: тел.факс (044) 249-36-62 (63, 64)
E-mail:[email protected]

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців
ДК № 690 від 27.11.2001 р.

127

Схожі документи

ДБН Д.2.3-8-99 Сборник 8 электротехнические установки ДБН Д.2.3-8-99 . Сборник 8. Электротехнические установки ДБН Д.2.3-8-99 Сборник 8. Электротехнические установки ДБН Д.2.2-29-99 . Сборник 29. Тоннели и метрополитены ДБН Д.2.3-39-99 . Сборник 39. Монтаж электрооборудования и подключение кабелей или проводов внешней сети к аппаратам и приборам низковольтных комплектных устройств. ДБН Д.2.2-29-99 Сборник 29. Тоннели и метрополитены ДБН Д.2.3-10-99 Сборник 10 оборудование связи ДБН Д.2.3-39-99 Сборник 39. Монтаж электрооборудования и подключение кабелей или проводов внешней сети к аппаратам и приборам низковольтных комплектных устройств