ДCTУ-Н Б В.1.2-ХХ:201Х
Ця настанова встановлює методику визначення класу наслідків (відповідальності) для будівель та споруд. Документ регулює підходи до оцінки ризиків можливих втрат при відмові об'єктів та забезпечує їх надійність на всіх етапах життєвого циклу.
Спеціалісту з ОП слід використовувати клас наслідків для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки та визначення обсягу необхідної документації з безпеки експлуатації. Також це важливо для планування періодичності обстежень технічного стану споруд.
Завантажити документ
Формат .docx · доступно зареєстрованим користувачам
Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів
(перша редакція)
Київ
Мінрегіон України
201Х
1 РОЗРОБЛЕНО: Товариство з обмеженою відповідальністю Український інститут сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського (ТОВ Укрінсталькон ім. В.М. Шимановського)
РОЗРОБНИКИ: В.М.Гордеєв, д.т.н., А.В.Перельмутер, д.т.н. (керівник розробки), О.М.Микитаренко, к.т.н.
За участю: Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (ДП «НДІБК») (Ю.І.Немчинов, д.т.н., В.Г.Тарасюк, к.т.н., О.К.Хавкін, к.т.н., М.Г.Марєнков, к.т.н., Я.Й.Червинський, к.т.н., В.Д.Шумінський, к.т.н.)
Національний транспортний університет (А.І.Лантух-Лященко, д.т.н)
Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка (С.Ф.Пічугін, д.т.н., А.В.Семко, д.т.н., А.В.Махінько, к.т.н., Е.П.Воскобойник, к.т.н.)
Державне підприємство «Головний територіальний науково-дослідний і проектний інститут «КримНДІпроект» (В.С.Кукунаєв, д.т.н.)
2 Прийнято та надано чинності:
Наказ Мінрегіону України від ___________№ ___________
Право власності на цей документ належить державі
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Мінрегіону України
1 Сфера застосування…………………………………………………………..
2 Нормативні посилання……………………………………………………
3 Терміни та визначення понять………………………………………………….
4 Загальні положення визначення класу наслідків (відповідальності) будівель та споруд ………………………………………………………………………………
5 Особливості визначення характеристик класу наслідків (відповідальності) щодо об’єктів житлово-громадського призначення……………………..…….
6 Особливості використання класу наслідків (відповідальності) при проектуванні об’єктів, що розташовані у сейсмічних районах………………….
Додаток А. Визначення категорії складності будинків, будівель і споруд з урахуванням класу наслідків (відповідальності)…………………………………
Додаток Б. Приклади розрахунків класу наслідків (відповідальності) та категорії складності …………………………………………………………………
Додаток В. Орієнтовний перелік споруд інженерної та транспортної інфраструктури, які можуть бути віднесені до загальнодержавного, регіонального або місцевого рівня (перше наближення)……………………….
Додаток Г. Визначення класу наслідків (відповідальності) опор зв’язку (перше наближення) ………………………………………………………………..
Чинний від______________
1 Сфера застосування
1.1 Цей стандарт – настанова розроблено для допомоги замовникам, проектувальникам та іншим суб'єктам будівництва і містить рекомендації для визначення класів наслідків (відповідальності) будинків, будівель, споруд , а також їх використання для визначення категорій складності об’єктів будівництва (згідно з Додатком А).
Клас наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва визначаються на початковій стадії проектування (у першому наближенні) і можуть уточнюватись на завершальної стадії проектування.
1.2 Цей стандарт також призначено для застосування розробниками відповідних будівельних норм та стандартів, для використання експертами при проведенні експертизи проектів будівництва і підрозділами Держархбудінспекції, зокрема під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та при прийманні завершених будівництвом об’єктів в експлуатацію.
1.3 Характеристики (критерії) можливих наслідків є обов’язковою основою для класифікації будинків, будівель, споруд по трьом класам наслідків (відповідальності) і п'яти категоріям складності .
Характеристики є загальними для об’єктів будівництва і не залежать від їх функціонального призначення.
Ці характеристики є обов'язковими для вказаних класифікацій, але не обов'язково достатніми. Особливості визначення класу наслідків (відповідальності) і категорії складності будинків, будівель та споруд за функціональнім призначенням можуть бути враховано (уточнено) відповідними будівельними нормами або стандартами.
1.4 Настанова містить рекомендації щодо методики визначення класу наслідків (відповідальності) об'єктів будівництва та встановлення категорій відповідальності їх окремих конструктивних елементів відповідно до ДБН В.1.2-14.
У цій Настанові є посилання на такі нормативні і правові документи:
Закон України від 19.06.1992 №2482-XII Про приватизацію державного житлового фонду
Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності
Закон України від 08.06.2000 №1805-III Про охорону культурної спадщини
Закон України від 20.04.2000 №1699 Про планування і забудову територій (втратив чинність)
Постанова Кабінету Міністрів України 15.02.2002 № 175 Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 219 Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом
Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 767
Про затвердження Порядку проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій, та переліку зазначених об'єктів
ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво об’єктів
ДБН Б.2.2-2-2008 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування
ДБН В.1.1-5-2000 Частина І. Будинки і споруди на підроблювних територіях
ДБН В.1.1-12-2006 Будівництво у сейсмічних районах України
ДБН В.1.1-24:2009 Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування
ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливи
ДБН В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ
ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування
ДБН В.2.2-13-2003 Будівлі і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди
ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки
ДБН В.2.3-4:2007 Споруди транспорту. Автомобільні дороги
ДБН В.2.3-22:2009 Мости та труби. Основні вимоги проектування
ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні споруди. Основні положення
Правила улаштування електроустановок. Розділ 2. Передавання електроенергії
У цій настанові використано терміни, установлені в ДБН А.2.2-3, ДБН В.1.2-14, ДБН В.1.1-12, ДБН В.2.1-10, ДБН В.1.1-24.
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ класу наслідків (відповідальності) будівель та споруд
4.1 Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд визначаються рівнем можливих матеріальних збитків i (або) соціальних втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або із втратою цілісності об'єкта згідно з ДБН В.1.2-14.
Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається за шістьма ознаками (характеристиками) :
- можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об’єкті;
- можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об’єкті;
- можлива небезпека для життєдіяльності людей , які перебувають поза об’єктом;
- обсяг можливого економічного збитку;
- можливість втрати об’єктів культурної спадщини;
- можливість припинення функціонування об’єктів комунікацій транспорту, зв’язку, енергетики, інших інженерних мереж.
4.2 Класи наслідків (відповідальності) будівель і споруд визначаються відповідно до таблиці 1 з урахуванням вказівок до неї.
Таблиця 1
Клас наслідків (відпові-дальності)
будівлі або споруди
Характеристики можливих наслідків від відмови будівлі або споруди
Можлива небезпека, кількість осіб Обсяг можливого
економіч-ного збитку, м.р.з.п.
Втрата об'єктів культурної спадщини, категорії об'єктів
Припинення функціону-вання об’єктів комунікацій транспорту, зв'язку, енергетики, інших інженерних мереж,
рівень
Для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті Для здоров'я і життя
людей, які періодично перебувають на об'єкті Для життєдіяль-ності людей, які знаходяться зовні об'єкта
1 2 3 4 5 6
СС3
значні наслідки
Понад
400 Понад
1000 Понад
50000 Понад
150000 Національ-ного значення Загально-державний
СС2
середні наслідки
від 50
до 400 від 100
до 1000 від 100
до 50000 від 2000
до 150000 Місцевого значення Регіональний, місцевий
СС1 незначні наслідки
до 50 до 50 до 100 до 2000 - -
4.3 Під відмовою розуміється будь-який стан споруди (аж до стану повного руйнування) від будь-якої вірогідної причини, при якому неможливо використовувати споруду по функціональному призначенню.
4.4 При підрахунку кількості осіб, яким може загрожувати небезпека для життя чи здоров’я, вважається, що на об’єкті постійно перебувають люди, якщо вони знаходяться там не менше ніж вісім годин на добу і не менше ніж 150 днів на рік (загалом не менше ніж 1200 годин за рік).
Людьми, які періодично відвідують об’єкт, вважаються ті, що перебувають там не більше трьох годин на добу на протязі не менше ніж 150 днів на рік. (загалом від 450 до 1200 годин за рік).
Небезпекою для життєдіяльності людей є можливе порушення нормальних умов життєдіяльності більше ніж на три доби відповідно до [постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 368].
4.5 Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається незалежно за кожною з наведених у колонках таблиці характеристикою можливих наслідків від відмови. Будинку або споруді присвоюють найвищий з одержаних клас наслідків (відповідальності).
4.6 При визначенні характеристик можливих наслідків від відмови будівлі або споруди враховуються можливі наслідки, яки можуть бути заподіяні сусіднім об'єктам, що знаходяться в зоні їх впливу.
4.7 Незалежно від класифікації за ознаками таблиці 1 слід встановлювати клас наслідків (відповідальності) не меншим ніж:
- СС3 - для об’єктів (будівель та споруд) підвищеної небезпеки, визначених згідно з законодавством [Закон України від 18.01.2001 № 2245-III «Про об'єкти підвищеної небезпеки»];
- СС2 - для висотних житлових і громадських будинків висотою від 73,5 м до 100 м;
- СС3 – для висотних житлових і громадських будинків висотою понад 100 м.
4.8 До затвердження проектної документації розрахований клас наслідків (відповідальності) будинків, будівель та споруд може бути уточнено або підвищено для забезпечення підвищених вимог їх безпеки та надійності.
4.9 При проектуванні комплексів (будов), до складу яких входить декілька окремих будівель або споруд, клас наслідків (відповідальності) визначається незалежно для кожної будівлі або споруди (блоку, секції, які незалежні за планувальними, конструктивними і інженерними рішеннями).
4.10 Для підрахунку можливих матеріальних збитків i (або) соціальних втрат від відмови будівлі або споруди проектувальником визначаються найбільш імовірні прогнози можливої аварії (наприклад, пошкодження, вихід із ладу, руйнування будівель, споруд або їх частин), що сталася з техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних тощо) або природних причин. Ці прогнози перераховуються у розділі «Забезпечення надійності та безпеки» пояснювальної записки до проекту.
Можливі збитки оцінюються виходячи з прогнозованого сценарію аварії, з урахування передбачених проектом заходів щодо локалізації можливої аварії (наприклад, поділенням споруди на окремі відсіки).
4.11 Для визначення обсягу можливих економічних збитків від відмови будівлі або споруди рекомендується користуватися «Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» [затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №175].
Оцінка можливих економічних збитків повинна враховувати:
- збитки від руйнування чи пошкодження основних фондів;
- збитки від втрат готової промислової чи сільськогосподарської продукції;
- збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції.
4.12 Збитки від повного або часткового руйнування основних фондів розраховуються виходячи з втрати їх залишкової вартості, тобто балансової вартістю з урахуванням амортизації. Припустимо приймати що відмова трапиться на момент середнього значення встановленого терміну експлуатації Tef і розраховувати залишкову вартість на цей момент часу. Тоді збитки від можливого руйнування основних фондів розраховуються за формулою:
,
де: Ф – прогнозовані втрати;
с — коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачаються під час аварії (наближено с=0,45);
— кошторисна вартість і-го виду втрачених основних фондів;
Tef — середнє значення встановленого терміну експлуатації основних фондів;
— коефіцієнт амортизаційних відрахувань i-го виду основних фондів;
n — кількість видів основних фондів.
4.13 Збитки від втрат готової промислової чи сільськогосподарської продукції сировини, а також матеріалів та напівфабрикатів, необхідних для виробництва продукції, розраховуються виходячи з середніх значень оптових цін на цю продукцію.
4.14 До об’єктів культурної спадщини національного або місцевого значення відносяться об’єкти будівництва, які занесені до відповідного Державного реєстру нерухомих пам’яток України [...].
Для цих об’єктів потрібно враховувати можливість впливу будівель і споруд, що проектуються з розташуванням в їх охоронній зоні. Розміри охоронної зони не повинні бути меншими двох горизонтальних або вертикальних розмірів пам’ятки (більший з них) відповідно до ДБН Б.2.2-2.
4.15 Загальнодержавний, регіональний та місцевий рівень об’єктів (споруд) комунікацій транспорту, зв'язку, енергетики, інших інженерних мереж (тобто споруд інженерно-транспортної інфраструктури) визначається згідно з рівнем планування територій [Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»].
До споруд інженерно-транспортної інфраструктури загальнодержавного рівня слід відносити об’єкти, що будуються відповідно до Генеральної схеми планування території України.
До споруд інженерно-транспортної інфраструктури регіонального рівня слід відносити об’єкти, що будуються відповідно до схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів.
До споруд інженерно-транспортної інфраструктури місцевого рівня слід відносити об’єкти, що будуються відповідно до генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.
4.16 Для попереднього визначення характеристики класу наслідків (відповідальності) «Припинення функціонування об’єктів комунікацій транспорту, зв'язку, енергетики, інших інженерних мереж» можливо користуватися довідковим Додатком В.
4.17 Категорії складності будинків, будівель і споруд з урахуванням класу наслідків (відповідальності) визначаються відповідно до обов’язкового Додатку А.
4.18 Особливості визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності споруд інженерно-транспортної інфраструктури уточнюються відповідними галузевими нормами.
5. особливості ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК КЛАСУ наслідКІВ (Відповідальності) ЩОДО об’єктів житлово-громадського призначення.
5.1 При проектуванні комплексу житлових будинків, об’єднаних у одному проекті, категорію складності об’єкта у цілому доцільно визначати з урахуванням можливого порушення нормальних умов життєдіяльності людей, які постійно перебувають на об’єкті, у наслідок відмови систем забезпечення життєдіяльності об’єкта. Чисельність таких людей рахується як сума постійно перебуваючих у всіх будинках комплексу.
5.2 Кількість, для яких враховується можлива небезпека, допускається визначати таким чином:
- у житлових будинках - кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно до [ст.3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] визначається нормою 21 квадратний метр загальної площі на власника (наймача) та кожного члена його сім’ї та додатково 10,5 квадратних метрів на сім’ю (зазначена норма не застосовується при проектуванні гуртожитків та житла соціального призначення). За необхідності вищенаведені показники можуть уточнюватися;
- у будинках із житлового фонду соціального призначення – кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно до [постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 219 "Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом"] визначається за нормою 22 квадратних метри загальної площі на сім’ю із двох осіб та додатково 9,3 квадратних метрів на кожного наступного члена сім'ї;
- у соціальних гуртожитках – кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно до [постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 219 "Про встановлення тимчасових мінімальних норм забезпечення соціальним житлом"] визначається нормою 6 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;
- у гуртожитках – кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15 визначається нормою 8 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;
- у гуртожитках для аспірантів – кількість осіб, що постійно перебуває на об’єкті (N1), відповідно п. 2.43 ДБН В.2.2-15 визначається нормою 10 квадратних метрів житлової площі на кожного мешканця;
- у будинках висотою до 73,5 метрів для розміщення офісів - кількість осіб, що періодично перебуває на об’єкті (N2) — три особи на приміщення або десять осіб на 100 м2 загальної площі (при цьому приймається одна найбільш висока характеристика);
- кількість осіб, що перебувають поза об’єктом (N3) доцільно визначати за формулами:
для житлових будинків
N3 = ((N1
для офісних будинків
N3 = ((N2,
де коефіцієнт ( визначається за таблицею 2.
Таблиця 2
Висота будинку над рівнем землі, м Значення коефіцієнту ( при розміщенні будинку:
у сільській місцевості
у невеликому місті або у спальному районі великого міста у центрі великого міста
Менше за 10 1,0 1,0 1,3
Від 10 до 30 1,0 1,3 1,5
Більше ніж 30 1,3 1,5 2,0
дорівнює одному відсотку, а встановлений термін експлуатації дорівнює 100 рокам. Тоді
Приклади розрахунку класу наслідків (відповідальності) житлових будинків наведені у додатку Б.
6. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ) ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ОБ’ЄКТІВ, ЩО РОЗТАШОВАНІ У СЕЙСМІЧНИХ РАЙОНАХ
6.1 При проектуванні об’єктів класу відповідальності СС1 для визначення розрахункової сейсмічної інтенсивності потрібно використовувати карту 3СР-2004-А або В, для об’єктів класу відповідальності СС2 — карту 3СР-2004-В або С і для об’єктів класу відповідальності СС3 — карту 3СР-2004-С. Вибір відповідної карти здійснюється в залежності від вимог п. 1.1.1 ДБН В.1.1-12.
6.2 Розрахункове значення зусилля, напруження або іншого силового фактору, що відповідає розрахунковій комбінації сейсмічного та інших навантажень і за яким реалізується перевірка несучої здатності конструктивного елементу споруди, підраховується за формулою
,
де:
- коефіцієнт відповідальності, що визначається таблицею 5 ДБН В.1.2(14 відповідно класу наслідків (відповідальності) будинку, будівлі або споруди та категорії відповідальності їх конструктивного елементу. При цьому для розрахунків на МРЗ (максимальні розрахункові землетруси) цей коефіцієнт приймається як для аварійної розрахункової ситуації, а при розрахунках на ПЗ (проектні землетрусі) — як для перехідної розрахункової ситуації;
- доля розрахункового значення силового фактору, яка обумовлена всіма врахованими навантаженнями, що вийшли у особливе сполучення за вказівками п. 2.1.1 ДБН В.1.1-12, окрім сейсмічного навантаження;
- доля розрахункового значення силового фактору, яка пов’язана з сейсмічним навантаженням і визначається за вказівками пп. 2.3.8 чи 2.3.9 ДБН В.1.1-12;
m - коефіцієнт, що враховує підвищення механічних властивостей матеріалів при високих швидкостях навантаження і визначається за п. 2.5.3 ДБН В.1.1-12.
6.3 Коефіцієнт відповідальності k2, що визначається за вказівками таблиці 2.4 ДБН В.1.1-12, виконує роль коефіцієнта надійності за відповідальністю (n але приймається не меншим, ніж це визначається у ДБН В.1.1-12.
(обов’язковий)
ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ СКЛАДНОСТІ БУДИНКІВ, БУДІВЕЛЬ І СПОРУД З УРАХУВАННЯМ КЛАСУ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ)
А1. Категорія складності будинків, будівель і споруд одержується на основі визначеного класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва за характеристиками таблиці А1.
Таблиця А.1
Характеристика можливих наслідків від відмови будинку, будівлі, споруди Клас наслідків (відповідальності) Категорія складності
Можлива небезпека Обсяг можливого економічного збитку
Втрата об’єктів культурної спадщини Припинення функціонування об’єктів комунікацій транспорту, зв’язку, енергетики, інших інженерних мереж
Для здоров’я і життя людей, які постійно перебувають на об’єкті Для здоров’я і життя людей, які періодично перебувають на об’єкті Для здоров’я і життя людей, які знаходяться зовні об’єкта
кількість осіб кількість осіб кількість осіб м.р.з.п категорії об’єктів рівень
1 2 3 4 5 6
СС3
V
Понад 400
Понад 1000
Понад 50000
Понад 150000
Національ-ного значення
Загально-державний
300-400
500-1000
10000-50000
15000-150000 місцевого значення регіональний
СС2
IV
50-300
100-500
100-10000
2000-15000
—
місцевий
III
0-50
50-100
До 100
До 2000
—
—
СС1
II
0
До 50
До 100
До 2000
—
—
I
А.2. Категорія складності об’єкту будівництва визначається незалежно за кожною з наведених у колонках таблиці характеристикою можливих наслідків від відмови об’єкту. Об’єкту будівництва присвоюють найвищу категорію складності з визначених критеріїв з урахуванням нижче наведених положень.
1) Об'єкт підвищеної небезпеки, ідентифікований згідно із законодавством [Закон України від 18.01.2001 № 2245-III «Про об'єкти підвищеної небезпеки»], відносять до V категорії складності.
2) До об’єктів культурної спадщини національного або місцевого значення відносяться будівлі або споруді, які занесені до відповідного Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Розміри охоронної зони об’єктів культурної спадщини визначаються відповідно до ДБН Б.2.2-2.
3) Для об’єкту будівництва, до складу якого входить декілька окремих будівель або споруд (комплекс) категорія складності визначається окремо для кожної будівлі або споруди.
А.3 Якщо будівництво об’єкта передбачається у місцевості зі складними інженерно-геологічними умовами то категорія складності збільшується на одиницю.
У відповідності з ДБН В.2.1-10 та ДБН В.1.1-24 складні інженерно-геологічні умови ділянки будівництва обумовлюються наявністю особливих умов території та ґрунтів з особливими властивостями в основі будинків та споруд, а також діями на основи і фундаменти при особливих впливах, умовах та навантаженнях.
Ґрунти з особливими властивостями: просідаючи, набрякливі, елювіальні, засолені, насипні, намивні, здимальні, водонасичені біогенні ґрунти та мули.
Особливі умови території: підземні виробки, закарстовані, зсувонебезпечні, затоплювані та підтоплювані території, території, на яких відбуваються процеси ерозії та розмиву берегів водотоків і водойм, абразійні руйнування морських берегів, суфозії, селеві потоки, снігові лавини, обвали та їх поєднання.
Ê
(
V
~
~
˜
š
ž
È
Ê
Ì
à
â
ä
ì
ú
ü
阂l혈0鐂鳿$ࠆ
阂l혈0鐂鳿$ࠆ
Z
x
’
Ú
ê
阂l혈0鐂鳿$ࠆ
阂l혈0鐂鳿$ࠆ
阂l혈0鐂鳿$ࠆ
阂l鐇혈0鐂䴋%缆
阂l鐇혈0鐂䴋%缆
阂l鐇혈0鐂䴋%缆
阂l鐇λ혈0鐂䴋%缆
阂l鐇혈0鐂䴋%缆
阂l鐇Ư혈0鐂䴋%缆
阂l鐇λ혈0鐂䴋%缆
阂l鐇Ɗ혈0鐂䴋%缆
阂l鐇Ɗ혈0鐂䴋%缆
阂l鐇ʛ혈0鐂䴋%缆
阂l鐇Ɗ혈0鐂䴋%缆
阂l鐇ʛ혈0鐂䴋%缆
阂l鐇Ɗ혈0鐂䴋%缆
阂l鐇ʛ혈0鐂䴋%缆
阂l鐇ʛ혈0鐂䴋%缆
阂l鐇˱혈0鐂䴋%缆
阂l鐇ʛ혈0鐂䴋%缆
阂l鐇ƙ혈0鐂䴋%缆
阂l鐇ƙ혈0鐂䴋%缆
阂l鐇Ɗ혈0鐂䴋%缆
h/
hö
hö
hö
hD%
hD%
hD%
$
$
$
h
h
h
h
* h
* h
'
* h
то категорія складності збільшується на одиницю, а у випадках, коли ще мають місце складні інженерно-геологічні умови — на дві одиниці.
А.5 Особливості визначення категорії складності споруд різного функціонального призначення можуть бути регламентовані відповідними будівельними нормами та стандартами.
А.6 До затвердження проектної документації на будівництво розрахована категорія складності будинків, будівель та споруд може бути уточнена або підвищена для забезпечення підвищених вимог їх безпеки та надійності.
(довідковий)
Приклади розрахунків КЛАСУ НАСЛІДКІВ (Відповідальності) та категорії складності
Б.1 У додатку приведені приклади визначення класу наслідків (відповідальності) і категорій складності різних по функціональному призначенню споруд.
Приклади не є еталонними розрахунками для того або іншого функціонального виду споруди, а розкривають можливий алгоритм визначення класів наслідків (відповідальності) і категорій складності.
Приклад Б.І. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності односекційного 16 поверхового 96 квартирного будинку
Приймаємо 6-квартирну секцію за формулою квартир поверху 1-1-2-2-3-3.
Визначаємо розрахункову кількість мешканців у залежності від площі квартири (за нормою 21 м2 на людину плюс 10,5 м2 на сім’ю)
Тип квартир Площа квартир Кількість
квартир на будинок Загальна
площа квартир на будинок Розселення на квартиру
(розрахунковий коефіцієнт на заселення) Розселення на будинок
1 40,5 (30+10,5) 32 1296 1,43 46
2 52,5
(42+10,5) 32 1680 2 64
3 65,5 (55+10,5) 32 2096 2,62 84
Всього
96 5072
194
Кількість людей, які постійно перебувають в будинку дорівнює 194. Відповідно до таблиці 1 об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.
Кількість осіб, які перебувають поза об’єктом (для спального району), визначаємо за формулою:
N3 = α x N1 = 1,5 х 194 = 291 (осіб),
α приймається за табл. 2
Відповідно до таблиці 1 об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.
Тимчасове перебування людей у житлових будинках не нормоване і в будь-якому випадку не буди перевищувати обмеження у 500 осіб.
Згідно з розрахунком кількість квадратних метрів в будинку дорівнює – 5072.
Розрахункова вартість 1 м2 приймається – 4821 грн. за м2 площі квартири.
Примітка. За основу взято опосередкований показник вартості житла у м. Києві відповідно до наказу Мінрегіонбуду № 56 від 04.02.2009. Зазначений показник вартості 1 м2 загальної площі враховує поза квартирні площі будинку, тому для розрахунку вартості будинку як місткість взята виключно загальна площа його квартир.
Розрахункова вартість будинку складає:
5072 х 4821 = 24452 (тис. грн.)
Прогнозовані збитки визначаються за формулою:
0,225 х 24452 = 5502 (тис. грн.) = 5502 / 0,950 = 5792 (м.р.з.п)
Відповідно до таблиці 1 ДБН В.1.2-14 об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.
Будинок не розташований в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.
Приймаємо, що відмова будинку не впливає на припинення роботи об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики.
Висновок: За критеріями таблиці 1, а також наведених розрахунків 16 поверховий 96 квартирний будинок відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.
За критеріями таблиці А1, а також наведених розрахунків 16 поверховий 96 квартирний будинок відноситься до ІІІ категорії складності.
Приклад Б.2. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності 12 поверхового 192 квартирного будинку
Економічно ефективною планувальною схемою такого будинку може бути 4 секційний будинок за формулою квартир поверху 1-2-2-3 (4 квартирна секція). Між кожною парою секцій передбачається деформаційний шов, який дозволяє розглядати тільки такі сценарії аварій, де очікується руйнування двох секцій.
Визначаємо розрахункову кількість мешканців у залежності від площі квартири (за нормою 21 м2 на людину плюс 10,5 м2 на сім’ю)
Тип квартир Площа квартир Кількість квартир на
дві секції Загальна
площа квартир у двох секціях Розселення на квартиру
(розрахунковий коефіцієнт на заселення) Розселення на дві секції
1 40,5
(30+10,5) 24 972 1,43 34
2 52,5
(42+10,5) 48 2520 2 96
3 65,5 (55+10,5) 24 1572 2,62 63
Всього
96 5062
183
Кількість людей, які постійно перебувають в будинку дорівнює 183. Кількість осіб, які перебувають поза об’єктом (для спального району), визначаємо за формулою:
N3 = α x N1 = 1,3 х 183 = 238 (осіб),
α приймається за табл. 2
За показниками «Можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті» та «Можлива небезпека для життєдіяльності людей, які знаходяться зовні об'єкта» об’єкт будівництва відносить до категорії наслідків (відповідальності) СС2.
Тимчасове перебування людей у житлових будинках не нормоване і в будь-якому випадку не повинно перевищувати у двох секціях 500 осіб.
Згідно з розрахунком кількість квадратних метрів у двох секціях дорівнює – 5062 м2.
Розрахункова вартість 1 м2 приймається – 4821 грн. за м2 площі квартири.
Примітка. За основу взято опосередкований показник вартості житла у м. Києві відповідно до наказу Мінрегіонбуду № 56 від 04.02.2009. Зазначений показник вартості 1 м2 загальної площі враховує позаквартирні площі будинку, тому для розрахунку вартості будинку як місткість взята виключно загальна площа його квартир.
Розрахункова вартість складає:
5062 х 4821 = 24414 (тис. грн.)
Прогнозовані збитки визначаються за формулою:
0,225 х 24414 = 5493 (тис. грн.)
Визначена сума не перевищує обсяг припустимого економічного збитку для класу наслідків (відповідальності) СС2, яка дорівнює:
5493 000 (грн.) : 950 (грн.) = 5782 (м.р.з.п.)
Будинок не розташований в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.
Приймаємо, що відмова будинку не впливає на припинення роботи об’єктів транспорту, зв’язку, енергетики.
Висновок: За критеріями таблиці 1, а також наведених розрахунків 12 поверховий 192 квартирний будинок відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.
За критеріями таблиці А1, а також наведених розрахунків 12 поверховий 192 квартирний будинок відноситься до ІІІ категорії складності.
Приклад Б.3: Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності окремо розташованого резервуару
Циліндричний резервуар для дизельного пального має ємність 5000 м3 і не є частиною резервуарного парку. Він належить до потенційно небезпечних об’єктів, що становлять екологічну небезпеку. Резервуар розташований у Вінницькій області поблизу сільськогосподарських угідь (пасовище).
Постійний обслуговуючий персонал складають три особи, крім того на майданчику періодично можуть перебувати до 10 осіб. Поблизу об’єкта не передбачається перебування сторонніх осіб, та відсутні будь які чинники, що можуть привести до появи людей поблизу майданчика.
Відмова резервуара може привести до таких негативних наслідків:
збитки від руйнування самого резервуару (втрата основних фондів);
збитки від втрати запасів нафтопродукту, що знаходиться у резервуарі;
збитки від екологічних наслідків розливу нафтопродуктів.
Збитки оцінюються за Методикою оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, що затверджена [Постановою Кабінету Міністрів України 15.02.2002 № 175] (далі — Методика).
Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення розраховуються згідно п. 4.6 за формулою :
є
У випадку, що розглядається:
кількість видів основних фондів n = 1;
коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачаються с=0,45;
встановлений термін експлуатації Tef = 40 років;
коефіцієнт амортизаційних відрахувань Ка = 0,02;
= 7,5 млн. гр.;
Тоді маємо
Збитки від запасів нафтопродукту, що знаходиться у резервуарі при ціні дизельного пального 6,2 грн / л = 6200 грн / м3 дорівнюють 6200(5000 = 31000000 грн. Це ставить 32 000 / 0,950 = 33664 м.р.з.п.
Збитки від порушення сільськогосподарських угідь згідно з методикою розраховуються на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим за формулою:
Рс/г = Н(П,
де
Н - норматив збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим (таблиця 3 Методики);
П - площа у гектарах сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування;
За таблицею 3 Методики для пасовищ розташованих у Вінницькій області Р= 228,3 тис. грн / гектар.
Розлив дизельного палива підрахуємо виходячи з товщини рідини у зоні розливу, яку можна умовно прийняти такою, що дорівнює 1 см. Тоді
П = 5000 / 0,01 = 500000 м2 = 50 га.
Збитки дорівнюють Рс/г = 228,3(50 = 11415 (тис. грн) = 11415 / 0,950 = 12016 м.р.з.п.
Загальні збитки ставлять
З = 2132 + 33664+12016 = 47812 м.р.з.п.
Висновок. За критерієм «Обсяг можливого економічного збитку» резервуар необхідно віднести до класу наслідків (відповідальності) СС2 та ІV категорії складності.
Примітка. У випадку ідентифікації резервуару як об'єкту підвищеної небезпеки згідно із законодавством [Закон України від 18.01.2001 № 2245-III «Про об'єкти підвищеної небезпеки»], його необхідно віднести до класу наслідків (відповідальності) СС3 та V категорії складності.
Приклад Б.4: Розрахунок класу відповідальності щоглової опори за табл. Г.1-3
Щоглова опора висотою 40 м розташована у с. Соколова балка Полтавської обл. на території підприємства «Полтавська нафтогазова компанія».
На підприємстві працює менше ніж 200 чоловік, тому категорія місцевості А2 (за табл. 3).
Опора має радіус огородження рівний ¾ її висоти. Це дозволяє за табл. 4 призначити їй категорію В2.
Висновок (першого наближення): За табл. Г.3 призначаємо клас відповідальності опори – СС1.
Примітка. Остаточно, при наявності повних даних, клас наслідків (відповідальності) щоглової опори слід уточнювати відповідно до характеристик Таблиці 1 з урахуванням положень до неї.
Категорія складності щоглової опори визначається відповідно до характеристик Таблиці А.1 з урахуванням положень до неї.
Приклад Б.5: Розрахунок класу відповідальності баштової опори за табл. Г. 1-3
Опора Полтавського ОРТПЦ висотою 100 м розташована у безпосередній близькості до одного з навчальних корпусів ПолтНТУ.
Радіус огородження опори менше ніж 10 м. Відповідно до табл. Г.1 місце розташування опори можна віднести до категорії А7.
За табл. Г.2 опорі можна присвоїти категорію В3 або В7. Враховуючи, що в навчальному корпусі постійно перебуває менше ніж 300 студентів, то він не відноситься до категорії відповідальності СС3. Таким чином, для опори приймається категорія В3.
Висновок (першого наближення): за табл. Г.3 встановлюємо клас відповідальності баштовоі опори – СС2.
Примітка. Остаточно, при наявності повних даних, клас наслідків (відповідальності) баштової опори слід уточнювати відповідно до характеристик Таблиці 1 з урахуванням положень до неї.
Категорія складності баштової опори визначається відповідно до характеристик Таблиці А.1 з урахуванням положень до неї.
Приклад Б.6. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності закритого спортивного залу з місцями для глядачів
Загальна характеристика споруди, що проектується: споруда критого універсального спортивного залу прямокутна в плані розмірами 30×48 м2, висота до верху відмітки несучих конструкцій покриття 10 м, площа забудови 1440 м2. Конструктивна схема: одноповерхова, однопролітна каркасна споруда з рамним сталевим каркасом та легкими огороджувальними стіновими конструкціями.
Відповідно до класифікації ДБН В.2.2-13 за функціональним призначенням та характером використання споруда відноситься до учбово-тренувальних.
Постійний обслуговуючий персонал становить 6 осіб. Кількість змін на добу – 3. Розрахункова кількість людей, що постійно перебувають на об’єкті, визначається використовуючи нормативні значення пропускної здатності відповідно до таблиці 2, 9 ДБН В.2.2-13. Відповідні дані наведені нижче у табличному вигляді.
Вид спорту, розрахункова одиниця Пропускна здатність, чол. / зміну
при учбово-тренувальних зайняттях в залі при проведенні змагань, чол.
баскетбол 24 48
волейбол 24 48
настільний теніс, на три столи 4
(на кожен стіл) 8
(4 на кожен стіл)
групові зайняття з загальної фізичної підготовки 35 –
Таким чином, враховуючи обслуговуючий персонал кількість людей, що постійно перебувають на об’єкті становить:
Визначаємо розрахункову кількість людей, що періодично перебувають на об’єкті, використовуючи нормативні значення пропускної здатності, наведені вище:
Кількість місць для глядачів відповідно до завдання на проектування – 100.
Кількість людей, що періодично перебувають на об’єкті:
Кількість осіб, що перебувають поза об’єктом при висоті будівлі 15 м:
,
– при розміщенні споруди у спальному районі великого міста.
Таким чином відповідно до таблиці 1 за критеріями можливої небезпеки для людей об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.
Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення розраховуємо згідно п. 4.6 за формулою:
,
– кількість основних фондів;
– коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачається при відмові, прийняти відповідно до рекомендацій п. 4.6;
– встановлений термін експлуатації, прийнятий за табл. 2 ДБН В.1.2-14;
– коефіцієнт амортизаційних відрахувань;
– кошторисна вартість проекту-аналога, визначена з застосуванням порівняльного підходу оцінки майна.
Таким чином,
Споруда не розташована в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини і не є об’єктом культурної спадщини.
Висновок. За критеріями загальних вимог ДБН В.1.2-14-2009, а також наведених розрахунків споруда закритого спортивного залу з місцями для глядачів для навчального закладу відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.
За критеріями таблиці А1, враховуючи п. А.2, згідно з яким об’єкту будівництва присвоюється найвища категорія складності з визначених критеріїв, споруда закритого спортивного залу з місцями для глядачів для навчального закладу відноситься до IІІ категорії складності.
Приклад Б.7. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності виробничої будівлі – сигаретного цеху тютюнової фабрики
Загальна характеристика будівлі: сигаретний цех прямокутний в плані розмірами 24×144 м, поділений поперечним температурним швом на два температурних блоки довжиною 72 м. Висота до верху несучих конструкцій покриття 10,5 м, площа забудови 3456 м2. Конструктивна схема будівлі: одноповерхова, однопролітна каркасна споруда зі змішаним каркасом (колони залізобетонні, покриття – сталеві ферми з легкими огороджувальними конструкціями покрівлі та стін.
Кількість робітників, постійно працюючих в цеху – N1 = 25 осіб.
Кількість робітників, що періодично перебувають на об’єкті – N2 = 10 осіб.
=1,5·10 = 15 осіб (зважаючи на підвищену кількість працюючих на обмеженій заводській території, враховується в запас максимальний коефіцієнт із табл. 2 для будівель вище 10 м).
Враховуючи ці показники, згідно табл. 1 об’єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.
3. Можливі економічні збитки підраховуються, виходячи із найбільш імовірного прогнозу аварії будівлі, наведеного у пояснювальній записці до проекту. Цей прогноз передбачає руйнування покриття одного із температурних блоків під впливом надмірного постійного і снігового навантажень Внаслідок аварії може відбутися пошкодження технологічного обладнання і зупинка роботи цеху на термін Тзуп = 20 діб. Після виконання необхідних ремонтних робіт функціонування сигаретного цеху відновляється в повному обсязі.
4. Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення розраховуються згідно п. 4.6 за формулою:
,
де
– кількість основних фондів;
а= 0,5 – коефіцієнт, що враховує прогноз відмови, згідно з яким може зруйнуватися один температурний блок - половина будівлі;
– коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю втрачається при відмові, прийняти відповідно до рекомендацій п. 4.6;
років – встановлений термін експлуатації для виробничих будівель;
– коефіцієнт амортизаційних відрахувань;
100 млн. грн. – кошторисна вартість проекту-аналога.
Таким чином,
5. Сигаретний цех випускає щодоби продукцію, що оцінюється за середньооптовими цінами в розмірі С = 3,0 млн. грн. Отже, збитки від втрат готової продукції в результаті зупинки цеху визначаються як:
= 3,0·20 = 60000 тис.грн. = 60000/0,95 = 63157,9 м.р.з.п.
6. Загальні збитки від відмови споруди визначаються згідно із п. 4.5:
16578,9 + 63157,9 = 79736,8 м.р.з.п.
Враховуючи розміри економічних збитків, згідно із табл. 1, будівля сигаретного цеху відноситься до класу наслідків відмови (відповідальності) СС2.
Висновок. За критеріями таблиці 1, враховуючи п.4.1, згідно із яким споруді в цілому присвоюється найвищий з одержаних клас, будівля сигаретного цеху тютюнової фабрики відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.
За критеріями таблиці А1, враховуючи п. А.2, згідно яким об’єкту будівництва присвоюється найвища категорія складності з визначених критеріїв, будівля сигаретного цеху тютюнової фабрики відноситься до IV категорії складності.
(довідковий)
Орієнтовний перелік споруд інженерної та транспортної інфраструктури, які можуть бути віднесені до загальнодержавного, регіонального або місцевого рівня (перше наближення).
В.1 До об’єктів (споруд) транспортної мережі загальнодержавного рівня можливо відносити:
- лінійні споруди залізниць, а також транспортні споруди на них (мости, тунелі, дорожні труби, підпірні стінки, протилавинні галереї, залізничні переїзди в одному рівні), за винятком лінійних споруд внутрішніх та під’їзних залізничних колій промислових підприємств, включаючи всі допоміжні споруди на них;
- лінійні споруди окремих ділянок міжнародних автомобільних доріг державного значення, які вимагають індивідуального проектування земляного полотна (згідно п.6.1.4 ДБН В.2.3-4:2007);
- споруди великих та позакласних автодорожніх мостів (згідно ДБН В.2.3-22:2009);
- споруди автодорожніх тунелів незалежно від категорії дороги;
- споруди підпірних стінок, протилавинні та селезахисні споруди на міжнародних та національних дорогах державного значення;
- споруди пішохідних мостів, з прольотом 40 м і більше, в обласних містах та інших з населенням понад 600 тис. жителів.
- лінійні споруди автомобільних доріг І-а і І-б категорій за класифікацією ДБН В.2.3-4 та дорожні труби і підпорні стінки на них;
- споруди автодорожніх мостів на дорогах І-а і І-б категорій, а також мости з прольотами понад 300 м, або такі, що мають протяжність понад 1000 м, незалежно від категорії дороги;
В.2 До об’єктів (споруд) транспортної мережі регіонального рівня можливо відносити:
- лінійні споруди внутрішніх та під’їзних залізничних колій промислових підприємств, включаючи всі допоміжні споруди на них;
- лінійні споруди окремих ділянок національних, регіональних автомобільних доріг та територіальних автомобільних доріг державного значення, які вимагають індивідуального проектування земляного полотна (згідно п.6.1.4 ДБН В.2.3-4:2007);
- лінійні споруди автомобільних доріг ІІ і ІІІ категорій за класифікацією ДБН В.2.3-4 та дорожні труби і підпорні стінки на них;
- споруди середніх автодорожніх мостів (згідно ДБН В.2.3-22:2009);
- споруди автодорожніх мостів на дорогах ІІ, ІІІ категорій за класифікацією ДБН В.2.3-4;
- споруди розв'язок в різних рівнях на автомобільних дорогах загального користування незалежно від категорії дороги;
- всі споруди пішохідних мостів в населених пунктах, які не віднесено до загальнодержавного рівня;
- споруди канатних доріг громадського використання.
В.3 До об’єктів (споруд) транспортної мережі місцевого рівня можливо відносити:
- лінійні споруди окремих ділянок автомобільних доріг місцевого значення, які вимагають індивідуального проектування земляного полотна (згідно п.6.1.4 ДБН В.2.3-4:2007);
- лінійні споруди автомобільних доріг ІV і V категорій за класифікацією ДБН В.2.3-4 та дорожні труби і підпорні стінки на них;
- споруди малих автодорожніх мостів (згідно ДБН В.2.3-22:2009) незалежно від категорії дороги;
- споруди автодорожніх мостів на дорогах ІV і V категорій за класифікацією ДБН В.2.3-4;
- споруди розв'язок в одному рівні з перехідно-швидкісними смугами незалежно від категорії дороги;
- споруди пішохідних переходів в різних рівнях на автомобільних дорогах, що не відносяться до загальнодержавного та національного рівня;
В.4 До об’єктів (споруд) мережі енергопостачання:
- загальнодержавного рівня слід відносити споруди повітряних ліній електропередавання напругою 330 кВ і вище (1-й и 2-й клас безвідмовності відповідно ПУЕ:2006);
- регіонального і місцевого рівня слід відносити споруди повітряних ліній електропередавання нижче 330 кВ (3-й и 4-й клас безвідмовності відповідно ПУЕ:2006).
(довідковий)
Визначення класу наслідків (відповідальності) опор зв’язку (перше наближення)
Г.1 Клас наслідків (відповідальності) опор зв’язку залежить від категорії місцевості (таблиця Г.1), де опора розташована, та категорії опори (таблиця Г.2).
При цьому для визначення класу наслідків (відповідальності) у першому наближенні може бути використана таблиця Г.3.
Таблиця Г.1
Категорія
місцевості Опис місцевості
А1 Сільські території без забудов
А2 Промислові підприємства із кількістю працюючих менше ніж 200 чол.
А3 Промислові підприємства із кількістю працюючих більше ніж 200 чол.
А4 Крупні населені пункти (крупні села, селища міського типу і т.п.)
А5 Житлові райони, менше ніж 50% території яких зайнято
будинками із кількістю поверхів більше п’яти
А6 Житлові райони, більше ніж 50% території яких зайнято
будинками із кількістю поверхів менше п’яти
А7 Міські території із нещільною забудовою
А8 Міська забудова із близько розташованими будівлями
Таблиця Г.2
Категорія
опори Опис опори
В1 Окремо розташована опора, радіус огородження якої
дорівнює або більше висоти опори (висота опори до 200 м)
В2 Окремо розташована опора, радіус огородження якої більше ніж
половина її висоти, але менше ніж її висота (висота опори до 200 м)
В3 Окремо розташована опора, радіус огородження якої менше ніж 10 м
(висота опори до 200 м)
В4 І Опора на покрівлі будівлі, аварія якої не може призвести до
руйнації несучих конструкцій покрівлі або інших несучих систем будівлі
(висота опори до 30 м)
ІІ
В5 І Опора на покрівлі будівлі, аварія якої може призвести до
повної або часткової руйнації несучих конструкцій покрівлі або
інших конструктивних елементів (висота опори до 30 м)
ІІ
В6 Окремо розташована опора висотою більше ніж 200 м
або опора на покрівлі будівлі висотою більше ніж 30 м
В7 Опори будь-якої висоти та конструктивного вирішення, зведення яких передбачається у безпосередній близькості із об’єктами класу відповідальності СС3
Примітка. До категорії І відносяться опори, руйнація яких призводить до локалізації уламків опори та елементів будівлі в межах покрівлі, на якій розташована опора. Категорія ІІ призначається опорам, при аварії яких можливе падіння уламків за межі покрівлі, на якій розташована опора.
Таблиця Г.3
Категорія опори Категорія місцевості
В4-І х СС1 СС1 СС1 СС1 СС1 СС2 СС1
В4-ІІ х СС1 СС1 СС1 СС1 СС2 СС2 СС2
В5-І х СС1 СС2 СС1 СС1 СС1 СС2 СС2
В5-ІІ х СС2 СС2 СС2 СС2 СС2 СС2 СС2
В7 х СС3 СС3 СС3 СС3 СС3 СС3 СС3
Ключові слова: клас наслідків, категорія складності, об’єкт будівництва, будівлі, споруди
(довідковий)
