Вимоги технічної безпеки до місць зберігання вибухових матеріалів промислового призначення

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держгірпромнагляду
15.05.2007 № 104
Включено до Державного реєстру нормативно-правових Зареєстровано В Міністерстві актів з питань охорони праці ... _ ,
юстиції України
„01—червня 2007р. за № 363 „29” травня 2007 р.
НПАОП 0 00-7 08-07 за № 546/13813
Вимоги технічної безпеки до місць зберігання вибухових матеріалів промислового призначення
1. Загальні положення
1.1. Вимоги технічної безпеки до місць зберігання вибухових матеріалів промислового призначення (далі - Вимоги) розроблені відповідно до статті 13 Закону України "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення".
1.2. Вимоги визначають правила безпечного зберігання вибухових матеріалів промислового призначення (далі - ВМ).
1.3. У цих Вимогах наведені нижче терміни вживаються у такому значенні: місця зберігання ВМ - спеціально обладнані склади, пристосовані будівлі
та приміщення, транспортні засоби, а також сейфи, інші ємності та площадки біля місць ведення вибухових робіт;
склад ВМ - комплекс сховищ і споруд основного та допоміжного призначення, розташованих на загальній території з оформленою в установленому порядку земельною ділянкою, якщо склади поверхневі та напівпоглиблені, а для поглиблених і підземних складів - комплекс основних камер, комірок і допоміжних камер разом з гірничими виробками, які підходять до складу (далі - підвідні виробки);
поверхневий склад ВМ - склад, на якому підмурок сховищ знаходиться на рівні земної поверхні;
напівпоглиблений склад ВМ - склад, на якому будівлі сховищ поглиблені в ґрунт нижче рівня земної поверхні не більше ніж до карниза;
поглиблений склад ВМ - склад, на якому товщина ґрунту над сховищем менша ніж 15 м;
підземний склад ВМ - склад, розташований у товщі ґрунту на глибині понад 15 м, якщо підземний склад коміркового типу і понад 30 м, якщо підземний склад камерного типу;
постійний склад ВМ - склад, термін експлуатації якого більше ніж три
роки;
тимчасовий склад ВМ - склад, термін експлуатації якого від одного до трьох років;
склад короткотермінового зберігання ВМ - склад, термін експлуатації якого до одного року;
базисний склад ВМ - поверхневий комплекс спеціально обладнаних сховищ, які знаходяться на безпечній відстані щодо передачі детонації і призначені для довгострокового зберігання допущених до використання ВМ, що надходять від заводів-виробників; будівель (приміщень) для виготовлення безкапсульних бойовиків; споруд механізованих комплексів для підготовки заводських вибухових речовин з метою їх масового використання; полігонів для проведення випробувань та знищення вибухових матеріалів у разі непридатності до застосування;
витратний склад ВМ - поверхневий, поглиблений або підземний склад ВМ, обладнаний для тимчасового або короткочасного зберігання ВМ і призначений для їх видачі підривникам (майстрам-підривникам), постачальникам та приймання залишків ВМ від них, як витратний склад також може бути використано відповідно обладнане сховище, будівлю, залізничний вагон, судно, автомобіль, причеп, приміщення з сейфом, майданчик біля місця проведення вибухових робіт.
2. Загальні вимоги до місць зберігання ВМ
2.1. Склади ВМ споруджують за проектами, затвердженими у встановленому порядку.
Місця розташування складів ВМ обирають виходячи з умов забезпечення мінімального ризику ураження навколишнього природного середовища у разі аварійного вибуху на складі ВМ, а також мінімального рівня загрози нормальному функціонуванню складів ВМ унаслідок впливу навколишніх небезпечних ситуацій природного та техногенного походження.
2.2. Приймання в експлуатацію збудованих та реконструйованих складів ВМ здійснюється згідно з вимогами діючого законодавства.
2.3. Початок терміну експлуатації складу визначають з моменту першого завезення ВМ. Експлуатація складів короткотермінового зберігання ВМ може бути продовжена ще на один термін за умови повторного приймання їх в експлуатацію відповідною комісією.
2.4. Прилягання території витратних складів ВМ до території базисних складів ВМ дозволяється за наявності окремого в'їзду (входу) на територію витратного складу ВМ.
2.5. Дозволяється вивозити ВМ безпосередньо з базисних складів ВМ до місць ведення вибухових робіт, без завезення їх на витратні склади ВМ, з наступним записом у книгах обліку на витратних складах ВМ.
2.6. На базисному складі ВМ дозволяється видавати ВМ підривникам та приймати від них невикористані ВМ. Ці операції необхідно проводити в окремому приміщенні, яке розташовують поблизу в'їзду (входу) до базисного складу ВМ, але не ближче ніж 20 м від сховищ ВМ. Його споруджують з неспалимих матеріалів і розділяють на дві частини суцільною неспалимою (цегляною чи бетонною) капітальною стіною товщиною не менше ніж 25 см. Одна частина приміщення призначена для зберігання вибухових речовин (далі - ВР), друга - для засобів ініціювання (далі - ЗІ). Кожну частину обладнують своїм тамбуром для видачі або приймання ВР або ЗІ.
Крім цього, необхідно дотримуватись таких вимог:
загальна кількість ВМ усіх найменувань у приміщенні не повинна бути більшою за три тис. кг у тротиловому еквіваленті, у тому числі детонаторів - не більше ніж 10 тис. шт.;
ящики з детонаторами розміщують на стелажах біля зовнішньої стіни приміщення.
2.7. У постійних і тимчасових витратних складах ВМ розкупорювання тари та видача ВМ підривникам, а також приймання від них невикористаних ВР, ЗІ і прострілювально-вибухових апаратів (далі - ПВА) виконують в окремих приміщеннях чи в тамбурах сховищ або у приміщенні підготовки ВМ. У цих приміщеннях треба мати два столи: один - для різання детонувального та вогнепровідного шнурів, другий - для видачі детонаторів (електродетонаторів). Стіл для видачі детонаторів повинен бути заземленим, оббитий брезентом по повсті або гумовою пластиною товщиною не менше ніж 3 мм та мати по периметру дерев'яний виступ не нижче ніж 15 мм.
Виготовлення (підготовка) бойовиків з детонувальним шнуром, у разі видачі- приймання ВМ на базисному складі ВМ виконують в окремих будівлях (приміщеннях).
2.8. Сховище ВМ повинно бути захищене від проникнення води та снігу. Сховища ВМ повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією та мати природне провітрювання. Усередині сховищ встановлюють термометри. Температура в сховищах складів ВМ і контейнерах з ВР на основі аміачної селітри не повинна перевищувати + 30°С .
2.9. Постійні та тимчасові склади ВМ повинні мати два види освітлення - робоче і резервне (аварійне). Освітленість підлоги місць зберігання ВМ повинна забезпечувати нормальні умови роботи, а для ЗІ повинна бути не менше 30 лк. Якщо роботи з ВМ у сховищах проводять тільки у світлий час доби, штучне освітлення сховищ можна не передбачати.
2.10. Відстань від стелажів для ВР, ЗІ і для штабелів з ВМ у сховищах повинна бути: від стін - не менше ніж 20 см, а від підлоги - не менше ніж 10 см. Допускається розміщення ящиків і мішків з ВР на настилах. Висота штабеля повинна бути не більше ніж 2 м, а ширина його - з розрахунку розміщення не більше 2 мішків (ящиків) так, щоб можна було порахувати кількість місць.
2.11. На стелажах місця з ВМ слід розташовувати не більше ніж по два у висоту, а в штабелях (стропконтейнерах) - відповідно до вимог стандартів (технічних умов) на ВМ. Розкриті місця з ВМ груп В, С та димного пороху необхідно розташовувати тільки в один ряд по висоті. Висота верхніх полиць стелажів для зазначених ВМ повинна бути не більше ніж 1,7 м, для інших - не більше ніж 2 м.
2.12. Відстань між полицями повинна бути такою, щоб між коробками, ящиками (мішками) з ВМ, розташованими на них, і полицями над ними залишалися проміжки не менше ніж 4 см. По ширині полиці ящики треба ставити не більше ніж у два ряди, а коли стелажі розміщенні біля стін за відсутності проходу - в один ряд.
Головки залізних цвяхів та болтів, які використовують для закріплення полиць у сховищах ВМ, необхідно утоплювати в дерево повністю.
Дошки полиць стелажів потрібно настилати з проміжками до 3 см. Нижня полиця має бути суцільною.
2.13. Біля камер, стелажів і штабелів на складі ВМ повинні бути вивішені таблички з назвами ВР, ЗІ або ПВА, їх кількості, номерів партій, дати виготовлення та гарантійного терміну зберігання.
2.14. Детонатори, електрозапальні трубки та електрозапалювачі, а також вироби з ВР, які їх містять, у тому числі засоби неелектричних систем ініціювання (далі - НСІ), на складах ВМ та в інших місцях зберігання ВМ повинні бути тільки в заводській або спеціально призначеній упаковці (тарі).
2.15. Запальні та контрольні трубки виготовляють в окремому приміщенні будівлі з підготовки ВМ, відокремленому від приміщення з підготовки ВР капітальною стіною з неспалимих матеріалів, або, у разі спалимих матеріалів, стіною, поштукатуреною чи пофарбованою неспалимою фарбою, а в підземних складах - в окремих камерах для виготовлення запальних трубок.
Підлога приміщень у місцях виготовлення та зберігання запальних і контрольних трубок (контрольних відрізків вогнепровідного шнура) покривають м'якими килимками.
Заготовлені запальні трубки зберігають у сховищах складу ВМ (витратній камері) в металевих чи дерев'яних, оббитих металевими листами зовні, ящиках (шафах, касетах тощо) з м'якою прокладкою всередині. Ящики повинні бути закриті кришками.
У разі одночасного виготовлення запальних і контрольних трубок декількома підривниками стіл для проведення цих робіт необхідно поділити по всій довжині поперечними дерев'яними щитками на потрібну кількість ділянок.
2.16. Для здійснення вантажно-розвантажувальних операцій з ВМ застосовують механізми, вантажопідйомність яких повинна бути не менше, ніж номінальна маса (брутто) упакованих ВМ. При цьому лебідки піднімання вантажу вантажопідйомних машин, а у стрілових кранів і лебідки піднімання стріли повинні бути оснащені двома гальмами. Експлуатацію вантажопідйомних механізмів здійснюють згідно з вимогами відповідних інструкцій на них.
2.17. Під час роботи всередині сховищ складу ВМ вантажопідйомні механізми з двигунами внутрішнього згоряння обладнують системою поглинання вихлопних газів та іскрогасниками, а електроустаткування (елект