ДБН А.2.2-6-2008
Download document
.docx format · available to registered users
Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10 )
Київ
Мінрегіонбуд України
2008
РОЗРОБЛЕНО: "УкрНДІпроектреставрація" (канд. тех. наук А.Є. Антонюк,
O.О. Граужис, А.П. Крупський)
Державний науково-технологічний центр консервації та реставрації пам'яток (ДНТЦ "Конрест") (канд. хім. наук Р.Б. Гуцуляк (відповідальний виконавець), Р.В. Щавінський, Ю.М. Стріленко, М.Л. Захарчук,
С.В. Скляр)
За участю:
Мінрегіонбуду України (Т.П. Майстерчук)
ЗАТВЕРДЖЕНО: Управління реставрації та реконструкції історичної забудови Мінрегіонбуду України
Наказ Мінрегіонбуду України від 23 червня 2008 р. № 262, чинні з 1 січня 2009 р.
ПОГОДЖЕНО: Державна служба з питань національної культурної спадщини;
Державний департамент пожежної безпеки МНС України;
Головний державний санітарний лікар України;
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва
Проектування
Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження науково-проектної документації для реставрації об'єктів нерухомої культурної спадщини ДБН А.2.2 -6-2008
На заміну
РНиП 102-84
Чинні з 2009-01-01
Дані норми встановлюють склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації на проведення консервації, реставрації, реабілітації, ремонту та пристосування (далі - реставрація) об'єктів культурної спадщини (крім пам'яток археології і монументальних пам'яток) відповідно до Законів України "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону археологічної спадщини" та міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною, - "Конвенції з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини", "Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини", "Конвенції з охорони архітектурної спадщини Європи".
Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами -суб'єктами господарської діяльності у сфері об'єктів культурної спадщини, незалежно від їх форми власності.
Перелік нормативно-правових актів і нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведений у додатку А.
Основні терміни та їх визначення наведені у додатку Б.
Перелік нормативно-правових актів та міжнародних документів, положення яких рекомендується враховувати при розробленні науково-проектної документації, наведений у додатку В.
1.1 Об'єктом нормування є загальні вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, оформлення, погодження та затвердження науково-проектної документації на реставрацію об'єкта культурної спадщини, науково-технічного супроводу та авторського нагляду за реставрацією пам'ятки.
1.2 Право на розроблення науково-проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проектувальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності, видану в установленому законодавством* порядку.
1.3 Науково-проектна документація має ґрунтуватися на положеннях чинного законодавства, підзаконних актів та відповідати вимогам цих норм та нормативних документів на реставрацію, а також нормативних документів на будівельні і ремонтні роботи в частині, яка не суперечить нормативним документам із збереження культурної спадщини.
1.4 Проектувальник та замовник протягом усього періоду дослідження, проектування та виконання робіт на об'єкті культурної спадщини несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за наукову обґрунтованість проектних рішень, якісне і своєчасне розроблення і комплектність науково-проектної документації, правильність і достовірність кошторисної вартості робіт.
1.5 Науково-проектна документація повинна забезпечити:
- максимальне збереження автентичності, культурної, історичної, естетичної та наукової цінності пам'ятки;
- відсутність негативного впливу на пам'ятку прийнятих проектних рішень, технологій та матеріалів;
- відсутність негативного впливу прийнятих проектних рішень та технологій на навколишнє середовище.
1.6 Науково-проектна документація повинна відповідати вимогам чинного законодавства щодо:
- охорони праці, пожежної та екологічної безпеки і промислової санітарії;
- збереження навколишнього середовища (містобудівного, ландшафтного, археологічної зони) та історичних ареалів;
- патентної чистоти технічних рішень та застосованого обладнання.
2.1 Зміст і склад науково-проектної документації встановлюється реставраційним завданням.
2.2 Науково-проектна документація на реставрацію об'єктів культурної спадщини розробляється постадійно, на основі наукових досліджень, що ведуться на всіх етапах реставрації, і включає такі розділи:
- попередні роботи;
- комплексні наукові дослідження;
- ескізний проект реставрації;
- робоча документація;
- науково-технічний супровід
- науково-реставраційний звіт.
2.3 Попередні роботи здійснюються з метою розроблення концептуальних рішень щодо реставрації об'єкта культурної спадщини і включають:
- визначення технічного стану;
- попередні дослідження;
- розроблення вихідної документацій;
- протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи (за необхідності).
2.3.1 Визначення технічного стану включає складання:
- акта технічного стану об'єкта культурної спадщини з фотофіксацією (додаток Г);
- акта визначення категорії складності (додаток Д);
- акта втрати первісного вигляду (додаток Е).
2.3.2 Попередні дослідження в залежності від стану пам'ятки включають:
- схематичні обміри та визначення об'єму пам'ятки;
- фотофіксацію перед початком реставраційних робіт;
- короткі історико-бібліографічні відомості;
- попередні науково-технологічні обстеження;
- попередні археологічні обстеження;
- попередні інженерні обстеження;
- програму (план) натурних досліджень зі схемами місць улаштування зондажів, шурфів, встановлення будівельних риштувань, розкриття конструкцій і відбору зразків матеріалів тощо;
- програму (план) та кошторисний розрахунок на виконання науково-проектних робіт;
- концептуальні рішення або програму науково-реставраційних робіт;
- кошторисні розрахунки (за необхідності).
2.3.3 Вихідна документація включає:
- лист-замовлення на розроблення науково-проектної документації;
- реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації (додаток Ж);
- архітектурно-планувальне завдання (за необхідності);
- акти про стан об'єкта, зазначені в п. 2.3.1;
- інші вихідні дані, необхідні для проектування (на вимогу проектної організації).
Реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації (далі - реставраційне
завдання) визначає склад, зміст і мету комплексних науково-дослідних та науково-проектних робіт, принципові підходи, технічні вимоги та основні заходи щодо реставрації.
Архітектурно-планувальне завдання (згідно з нормативними актами на проектування) розробляється разом із реставраційним завданням, за необхідності розробки проектної документації на пристосування пам'ятки - у випадку реставрації пам'ятки зі зміною її функціонального призначення, розпланувально-просторових характеристик чи характеру благоустрою прилеглої території.
2.3.4 Науково-проектна документація на протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи в залежності від стану пам'ятки включає:
- висновки та рекомендації щодо проведення протиаварійних і невідкладних консерваційних робіт;
- проектну документацію в обсязі, необхідному для забезпечення проведення протиаварійних та невідкладних робіт (у тому числі робочу документацію або окремі робочі креслення на виконання протиаварійних робіт);
- локальні кошториси на проведення протиаварійних та невідкладних робіт.
2.3.5 Попередні роботи є передпроектною стадією і можуть бути виконані на підставі окремого контракту (договору).
2.4 Комплексні наукові дослідження проводяться для отримання матеріалів про культурну, історичну і наукову цінність пам'ятки, архітектурні параметри, інженерні та технологічні характеристики: оцінки ступеня збереженості конструкцій і матеріалів пам'ятки, результатів досліджень її температурно-вологісного режиму, гідрологічних умов, стану ґрунтів і фундаментів; вияснення впливів антропогенних та техногенних навантажень і кліматичних факторів, даних для обґрунтування рішень щодо подальшого збереження та реставрації, прийняття рішень щодо виведення споруди з незадовільного стану.
Комплексні наукові дослідження є науковим обгрунтуванням проектних рішень і обов'язковою складовою науково-проектної документації та включають:
- історико-архівні і бібліографічні дослідження;
- натурні дослідження.
2.4.1 Історико-архівні і бібліографічні дослідження включають: пошук (виявлення), збір, систематизацію інформації, вивчення існуючих джерел інформації, що стосуються пам'ятки, та узагальнення одержаних результатів. Результати досліджень оформляються у вигляді звіту (історичної довідки) і входять до наукового звіту про дослідження пам'ятки.
2.4.2 Натурні дослідження включають:
- обміри: схематичні, архітектурні, архітектурно-археологічні;
- архітектурні дослідження;
- архітектурно-археологічні дослідження;
- інженерні дослідження;
- науково-технологічні дослідження;
- дослідження підземних частин пам'ятки і прилеглої території.
При проведенні досліджень, пов'язаних із виконанням експериментальних робіт на окремих ділянках, зондажів, шурфів тощо, місця їх закладання погоджуються з власником або з уповноваженим ним органом.
Зміст і порядок робіт зазначених підрозділів Комплексного наукового дослідження пам'ятки визначаються ДБН В.3.2-1.
2.4.3 Результати комплексних наукових досліджень включають такі матеріали:
- виписки з архівних документів та інших джерел;
- список бібліографічних джерел та архівних справ;
- історичну довідку;
- ілюстрації (репродукції, фотографії, іконографічні матеріали, копії документів, викопіювання, фотофіксацію інскрипцій тощо);
- обмірні кресле
