Будинки та споруди. Захисні споруди цивільної оборони

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ

БУДИНКИ І СПОРУДИ

ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ

ДБН В 2.2.5-97

Видання офіційне
Держкоммістобудування України
Київ - 1998
РОЗРОБЛЕНІ: Українським зональним науково-дослiдним та
проектним iнститутом з цивiльного будiвництва -
КиївЗНДIЕП (канд.техн.наук Поляков Г.П.,
канд.техн.наук Басов В.С.)
Мiнiстерством України з питань надзвичайних
ситуацiй та захисту населення вiд наслiдкiв
Чорнобильської катастрофи (Могильниченко В.В.)
ВНЕСЕНI ТА Головним управлінням житлово-цивільного
ПIДГОТОВЛЕНI будівництва Держкоммістобудування України
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: (Муляр Л.Х., Трофимович Н.В.)
ЗАТВЕРДЖЕНІ: Наказом Держкоммiстобудування України
вiд 8 липня 1997 р. 106
Введенi в дiю з 1 сiчня 1998 р.
"Укрархбудiнформ"

С.1 ДБН В.2.2-5-97

ДЕРЖАВНI БУДIВЕЛЬНI НОРМИ УКРАЇНИ

Будинки і споруди ДБН В 2.2.5-97
Захисні споруди цивільної оборони На заміну СНіП ІІ-11-77*
Цi норми розповсюджуються на проектування захисних споруд
цивiльної оборони, що будуються та реконструюються.
При проектуваннi захисних споруд цивiльної оборони крiм вимог
цих норм слiд враховувати вимоги дiючих в Українi нормативних до-
кументiв та вiдповiдних роздiлiв ДБН з проектування будiвель та
споруд, в примiщеннях яких розташованi захиснi споруди, а також
вимоги iнших нормативних документiв з урахуванням специфiчних умов
будiвництва, викладених у даному роздiлi ДБН.

I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Захиснi споруди цивiльної оборони призначаються для захи-
сту в мирний час персоналу, який переховується вiд наслiдкiв ава-
рiй, катастроф та стихiйного лиха, якi загрожують масовому ураже-
нню людей, а також у воєнний час - вiд сучасної зброї масового
ураження. В мирний час захиснi споруди використовуються для госпо-
дарчих потреб.
Сховища дiляться на класи, а протирадiацiйні укриття (ПРУ)
на групи згiдно з додатком I*.
1.2 Сховища слiд розмiщувати у пiдвальних та цокольних повер-
хах будинкiв та споруд.
Будiвництво окремо розташованих занурених та розташованих над
поверхнею землi (з зануренням пiдлоги менше нiж 1.5 м вiд
планувальної вiдмiтки землi) сховищ допускається, якщо немає мож-
ливостi зробити вбудованi сховища, або при спорудженнi об'єктiв у
складних гiдрогеологiчних умовах при вiдповiдному обгрунтуваннi.
Для розмiщення протирадiацiйних укриттiв необхiдно використо-
вувати примiщення як в iснуючих, так i в будинках та спорудах про-
мислового та цивiльного призначення, якi будуються, i разташованi
в мiсцях постiйного перебування людей згiдно з додатком 1.
1.3 При проектуваннi примiщень, пристосованих пiд захиснi
споруди, необхiдно передбачати бiльш економiчнi об'ємно-плануваль-
нi та конструктивнi рiшення. Габарити примiщень слiд призначати
мiнiмальними, якi забезпечують дотриминня вимог щодо ефективного
використання вказаних примiщень у мирний час для потреб народного
господарства.
Конструкцiї повиннi прийматися з урахуванням їх економiчної
доцiльностi в умовах конкретного будiвельного майданчика.
1.4 Склад примiщень захисних споруд, якi розмiщуються у захи-
щенiй частинi будiвлi або в окремо розташованiй заглибленiй спору-
дi, повинен бути визначений з урахуванням експлуатацiї їх у мирний
час, при цьому площа вказаних примiщень не повинна перевищувати
площi, яка необхiдна для захисних споруд.
------------------------------------
* Проектування захисних споруд в Українi тимчасово може виконува-
тися з використанням цього додатка у СНиП ІІ-11-77*.

С.2 ДБН В.2.2-5-97

Захиснi споруди, розмiщенi на АЕС. пiдприємствах, що
зв'язанi з виробництвом або використанням сильнодiючих отруйних
речовин (СДОР), та пожежовибухонебезпечних об'єктах повиннi ут-
римуватись у постiйнiй готовностi до прийому персоналу, який буде
переховуватись.
1.5 Захиснi споруди, розмiщенi у пiдвальних та цокольних по-
верхах, а також в окремо розташованих спорудах, слiд використову-
вати у мирний час пiд:
- примiщення аварiйних служб:
- виробничi примiщення, вiднесенi щодо вибухопожежної не-
безпеки до категорiї Г та Д, у яких здійснюються тех-
нологiчнi процеси, що не супроводжуються видiленням
шкідливих речовин, пари та газу, небезпечних для людей,
і не потребують природного освiтлення;
- допомiжнi (пiдсобнi) примiщення лiкувальних закладiв
(за домовленiстю зi штабом ЦО).
Можливiсть використання у мирний час захисних споруд за iн-
шим призначенням допускається з узгодженням з мiсцевими органами
санепiднагляду МОЗ України, УДПО, МВС України, МНС.
1.6 Складськi примiщення, якi пристосовуються пiд захиснi
споруди, повиннi обладнуватися транспортними засобами для заван-
таження, складування та вивантаження матерiалiв.
1.7 Переведення примiщень, якi використовуються у мирний час,
на режим захисної споруди необхiдно передбачати у мiнiмально сти-
слi термiни, якi не превищують термiни, вказанi у додатку 1.
1.8 Мiсткiсть захисних споруд визначається сумою мiсць для
сидiння (на першому ярусi) та лежання (на другому i третьому яру-
сах) i приймається, як правило, для сховищ не менше нiж 150 чол.
Проектування сховищ меншої мiсткостi допускається у виключних
випадках за умови вiдповiдного обгрунтування.
Мiсткiсть протирадiацiйних укриттiв слiд передбачати:
а) 5 чол. i бiльше в залежностi вiд площi примiщень укриттiв,
обладнаних в iснуючих будинках або спорудах;
б) 50 чол.та бiльше у будинках та спорудах з укриттями, якi
заново будуються.
Мiсткiсть сховищ для нетранспортабельних хворих та мiсткiсть
протирадiацiйних укриттiв для установ охорони здоров'я визначаються
згiдно з додатком 2 до ДБН.
1.9 Завдання на проектування захисних споруд є складовою час-
тиною завдання на проектування нових i реконструкцiю дiючих
пiдприємств, будинкiв та споруд.
У завданнi на проектування захисних споруд необхiдно вказува-
ти клас (групу) захисних споруд, коефiцiєнт захисту (див. роздiл
6), кiлькiсть чоловiкiв та жiнок, якi переховуються, режими
вентиляцiї призначення примiщень у мирних час, технiко-економiчнi
показники проекту (додаток 1).
Завдання на проектування, робочий проект узгоджуються з мiс-
цевими штабами цивiльної оборони.
1.10 Робочi проекти (проекти, робоча документацiя) захисних
споруд входять до складу робочих проектів (проектiв, робочої
документацiї) будинку, споруди i оформляються як самостiйний роз-
дiл) (частина, том, альбом). Кошторисну вартiсть вбудованих у бу-
дiвлi i споруди захисних споруд слiд визначати за окремими кошто-
рисами.

С.3 ДБН В.2.2-5-97

Розмiщення сховищ
1.11 Сховище слiд розмiщувати згiдно з ДБН 360-92 "Мiстобуду-
вання. Планування та забудова мiських та сiльських поселень" та
ВСН 34-89 Мiноборони СРСР "Планировка и застройка военных город-
ков" у мiсцях найбiльшого зосередження персоналу, який
переховується. Радiус збирання цього персоналу слiд приймати вiд-
повiдно до додатка 1.
Сховища по можливостi слiд розмiщувати:
вбудованi - пiд будинками малої поверховостi з тих,
що будуються на цьому майданчику;
окремо розташованi - на вiдстанi вiд будинкiв i споруд,
яка дорiвнює їх висотi.
1.12 У маловологих (з природною вологiстю) грунтах низ покри-
ття слiд розташовувати не вище рiвня планувальної вiдмiтки землi.
При наявностi грунтових вод допускається розмiщувати низ покриття
вище планувальної вiдмiтки землi з обвалуванням виступаючих стiн
та покриття землею. При цьому заглиблення сховищ (рiвень пiдлоги)
слiд передбачати не менше нiж 1,5 м вiд планувальної вiдмiтки зем-
лi.
1.13 Прокладання транзитних лiнiй водопроводу, каналiзацiї,
опалення, електропостачання, а також трубопроводiв стиснутого по-
вiтря, газопроводiв та трубопроводiв з гарячою водою крiзь примi-
щення сховищ не допускається.
У вбудованих сховищах прокладання вказаних мереж iнженерних
комунiкацiй, що пов'язанi з системами будинкiв (споруд), в яких
вбудованi сховища, допускається за умови встановлення вимикаючих
та iнших пристроїв, якi виключають можливiсть порушення захисних
властивостей сховищ. Каналiзацiйнi стояки повиннi бути вмiшенi у
сталевi труби або залiзобетоннi короби, надiйно замурованi у пок-
риття i пiдлогу сховища.
1.14 При проектуваннi вбудованих сховищ слiд передбачати пiд-
сипку землi по покриттю шаром до 1 м.
Мережi водопостачання, опалення i каналiзацiї будинку, якi
проходять над покриттям вбудованого сховища, повиннi прокладатися
у спецiальних колекторах (бетонних або залiзобетонних каналах),
доступних для огляду та виконання ремонтних робiт при експлу-
атацiї цих мереж у мирний час. Колектори повиннi мати уклон 2-3%
в бiк стоку.
Пiдсипку землi по покриттю допускається не робити, якщо воно
забезпечує потрiбний захист вiд проникаючої радiацiї та вiд висо-
ких температур при пожежах.
Для окремо розташованих сховищ слiд передбачати зверху пок-
риття пiдсипку землi шаром не менше 1,5 м i не бiльше 1 м iз вiд-
ношенням висоти укосу до його закладення не бiльше 1 : 2 та вино-
су бровки укосу не менше нiж на 1 м, а для пiдвищених сховищ -на 3
м.
1.15 Вiдстань мiж примiженнями, якi пристосованi пiд сховища,
та ємкостями, технологiчними установками слiд приймати згiдно з
додатком 1, але не менше проти пожежних розривiв у вiдповiдностi з
нормативними документами.
1.16 Сховища повиннi бути захищенi вiд можливого затоплення
дощовими водами, а також iншими рідинами при руйнуваннi ємкостей,
розташованих на поверхнi землi або на вищих поверхах будинкiв та
споруд.

С.4 ДБН В.2.2-5-97

Сховища допускається розташовувати на вiдстанi не менше нiж 5
м (у свiтлi) вiд мереж водопостачання, теплопостачання та напiрної
каналiзацiї дiаметром до 200 мм. При дiаметрi бiльше 200 мм вiд-
стань вiд сховища до мереж водопостачання, теплопостачання та на-
пiрних каналiзацiйних магiстралей повинна бути не менше 15 м.
На пiдприємствах, зв'язаних з виробництвом або вживанням
СДОР, сховища повиннi розташовуватися не на пiдвищених територi-
ях.
1.17 Забороняється розташовувати укриття:
а) пiд виробничими та складськими примiщеннями, в яких розта-
шованi резервуари з хiмiчно шкiдливими рiдинами, печi з розтопле-
ними металами або iншi речовини, небезпечнi для персоналу, який
переховується;
б) у примiщеннях, в яких є магiстральнi транзитнi газо-, те