Інструкція з охорони праці для електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування

(місце видання)
____________________________________________________________
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ _______________________
(посада роботодавця і
____________________________
найменування підприємства)
_________________ № _________
(число, місяць, рік)
Інструкція
з охорони праці № __________
для електромонтера з ремонту
та обслуговування електроустаткування
1. Загальні положення
1.1. До роботи електромонтером допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд при вступі на роботу, визнані придатними для виконання зазначеної роботи та одержали посвідчення про наявність кваліфікаційної групи з електробезпеки не нижче третьої.
1.2. Електромонтер, якого приймають на роботу, повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, прийомів і способів надання долікарської допомоги потерпілим, бути ознайомлений під розпис з умовами праці, правами та пільгами щодо роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці, про правила поведінки при виникненні аварій.
1.3. До початку роботи безпосередньо на робочому місці електромонтер повинен пройти первинний інструктаж з безпечних прийомів виконання робіт.
Про проведення вступного інструктажу та інструктажу на робочому місці робляться відповідні записи в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.
При цьому обов’язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.
1.4. Електромонтер після первинного інструктажу на робочому місці повинен протягом 2–15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) пройти стажування під керівництвом досвідченого, кваліфікованого електромонтера, який призначається наказом (розпорядженням) по дорожній організації.
1.5. Повторний інструктаж з правил і прийомів безпечного ведення роботи і охорони праці електромонтер повинен проходити:
– періодично не рідше одного разу на квартал;
– при незадовільних знаннях з охорони праці не пізніше місячного строку;
– у зв’язку з допущеним випадком травматизму або порушенням вимог охорони праці, що не призвело до травми.
1.6. Електромонтер повинен працювати в спецодязі та інших засобах індивідуального захисту, передбачених Типовими галузевими нормами: напівкомбінезоні бавовняному, рукавицях комбінованих.
1.7. Електромонтери, які обслуговують електроустаткування, повинні користуватися такими засобами захисту: діелектричними рукавичками, килимами і діелектричними калошами або ботами, а також інструментами з ізольованими ручками.
1.8. Усі захисні засоби повинні мати клеймо з позначкою дати наступного іспиту та напруги, при якій потрібно користуватися цим засобом.
1.9. Гумові захисні засоби повинні зберігатися у закритих шафах або ящиках окремо від інструменту.
Необхідно запобігати впливу мастил, бензину і інших речовин, що руйнують гуму.
Гумові захисні засоби перед їх застосуванням повинні бути оглянуті та очищені від бруду, а при зволоженні поверхні їх треба ретельно витерти і висушити.
Забороняється застосовувати засоби, які мають проколи і тріщини.
1.10. Електромонтеру забороняється користуватись захисними засобами, які не пройшли встановлених випробувань, а також такими, у яких минув строк чергового випробування.
1.11. Періодичні (контрольні) випробування захисних засобів повинні проводитися в такі строки:
– раз на два роки – ізолюючі кліщі для установок з постійним черговим персоналом;
– раз на 6 місяців – діелектричні рукавиці;
– раз на рік – діелектричні калоші;
– раз на три роки – ізолюючі підставки (огляд).
1.12. Усі монтажні і ремонтні роботи на електричних мережах і пристроях (або поблизу від них), а також роботи по приєднанню і роз’єднанню проводів електромонтери повинні виконувати за умов знятої напруги.
1.13. Заміну перегорілих запобіжників електромонтери повинні виконувати при знятій напрузі.
1.14. Забороняється встановлювати або замінювати під напругою електричні лампи.
1.15. Електромонтер при ремонті і обслуговуванні електроустаткування повинен застосовувати ручні переносні світильники.
Для переносних світильників при ремонті електрообладнання напруга повинна бути не вище 42 В, а в особливо небезпечних місцях (шахти, колодязі, металеві резервуари, котли) – не перевищувати 12 В.
Забороняється використовувати стаціонарні світильники замість ручних переносних.
1.16. Штепсельні вилки, що застосовуються у мережах з напругою 12 і 42 В, забороняється використовувати у мережах з великою номінальною напругою.
1.17. Штепсельні з’єднання на 12 і 42 В повинні мати колір, який різко відрізняється від кольорів штепсельних з’єднань на напругу вище 42 В.
1.18. Електроінструмент, переносні лампи, понижуючі трансформатори електромонтер повинен перевіряти один раз на місяць на відсутність замикання на корпус, на цілісність заземлюючого проводу, справність ізоляції живлячих проводів.
1.19. Електромонтер повинен включати у мережу електродвигуни, електроінструменти, прилади електричного освітлення за допомогою призначених для цього апаратів і приладів (кнопок, рубильників, вимикачів автоматичних, пускачів магнітних).
Забороняється вмикати електродвигуни, електроінструмент та прилади електричного освітлення до електромережі шляхом скручування проводів.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Електромонтер перед початком роботи повинен надіти спецодяг і, при потребі, спеціальне взуття та засоби індивідуального захисту, перевіривши строк їх використання.
2.2. Перевірити справність електрообладнання, стан ізолюючих підставок, решіток, пускових приладів, заземлення та ін.
Перевірити справність ручного інструменту:
– держаки кусачок і плоскогубців повинні бути ізольовані;
– робоча частина викрутки має бути правильно заточена, а держак міцно насаджений та ізольований;
– гайкові ключі мають бути справні і відповідати розміру гайок.
Забороняється застосовувати прокладки та подовжувати ключі трубами.
2.3. Ручний інструмент слід зберігати в переносному ящику або спеціальній сумці для інструменту.
2.4. Одержати завдання – наряд або усне розпорядження на наступну роботу.
Усне розпорядження на наступну роботу необхідно записати в оперативний журнал. При цьому зазначається, хто дав розпорядження, місце і найменування роботи, строк її виконання.
2.5. Проглянути записи в журналі про несправності, порушення охорони праці за попередню зміну.
2.6. Переконатись у справності вмикаючих і вимикаючих приладів, сигналізації та блокувань.
2.7. Перевірити справність освітлювальних приладів, електропроводки та світильників, ламп. Відрегулювати місцеве освітлення так, щоб робоча зона була досить освітлена, а світло не сліпило очі.
2.8. Для підготовки робочого місця при роботах з частковим або повним зняттям напруги необхідно виконувати такі технічні заходи:
– провести необхідні відключення та вжити заходів, що перешкоджають подачі напруги до місця роботи внаслідок помилкового або довільного включення комутаційної апаратури (встановити механічний запір приводів вимикачів, рубильників та роз’єднувачів, ізоляційні прокладки в рубильниках та ін.);
– вивісити плакати “Не включати – працюють люди”, “Не включати – робота на лінії”, “Не відкривати – працюють люди”, а при потребі встановити загородження;
– приєднати переносні заземлення до заземлюючого пристрою;
– перевірити відсутність напруги на струмоведучих частинах, на яких повинно бути накладене заземлення;
– накласти заземлення на струмоведучі частини (безпосередньо після перевірки відсутності напруги), ввімкнути заземлюючі ножі або, якщо їх немає, накласти переносне заземлення;
– обгородити робоче місце і вивісити плакати: “Стій – висока напруга!”, “Не влізай – уб’є!”, “Працювати тут”;
– при потребі, обгороджувати струмоведучі частини, що залишилися під напругою.
2.9. Перевірити покажчиком напруги або переносним вольтметром відсутність напруги в електроустановках до 1 000 В.
2.10. Перевірити справність покажчика напруги на відсутність напруги. При цьому користуються діелектричними рукавицями.
2.11. Перевірити наявність заземлення електроустановок при напрузі 500 В і вище (змінного і постійного струму – у всіх випадках) корпусів електрообладнання, встановлених у приміщеннях з підвищеною небезпекою, в особливо небезпечних і в зовнішніх установках з номінальною напругою вище 42 В змінного струму і 110 В постійного струму, а також встановленого у вибухонебезпечних приміщеннях.
2.12. В електроустановках, конструкція яких така, що накладання заземлення небезпечне або неможливе (наприклад, у деяких розподільних ящиках, контрольно-розподільних пристроях окремих типів тощо), при підготовці робочого місця необхідно вжити таких заходів охорони праці:
– замикати на замок привід роз’єднувача;
– обгородження ножів або верхніх контактів роз’єднувачів виконувати гумовими ковпаками або жорсткими накладками з ізоляційного матеріалу.
2.13. До частин, які підлягають заземленню, належать:
– корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників;
– приводи електричних апаратів;
– вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;
– каркаси розподільних щитів, щитів управління, щитів і шаф;
– металеві конструкції розподільних пристроїв;
– металеві кабельні конструкції;
– металеві корпуси кабельних муфт;
– металеві оболонки та броня контрольних і силових кабелів;
– металеві оболонки проводів;
– стальні труби електропроводки та інші конструкції, зв’язані зі встановленням електрообладнання;
– металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів.
2.14. Необхідно постійно стежити за надійністю приєднання та справністю заземлюючого пристрою.
Забороняється використовувати для заземлення будь-які провідники, не призначені для цієї мети, а також приєднувати скруткою заземлення.
2.15. При веденні робіт на відключеній частині електроустановки заземлення накладається на струмоведучі частини фаз з усіх боків, звідки може бути подана напруга, включаючи і зворотну трансформацію.
Накладати заземлення треба безпосередньо після перевірки відсутності напруги.
2.16. При користуванні переносними заземленнями пере