Закон України 185-V Про управління об'єктами державної власності

ЗАКОНУКРАЇНИ

Про управління об'єктами державної власності
Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР )
визначає правові основи управління об'єктами державної власності.

Стаття 1. Поняття управління об'єктами державної власності

1. Управління об'єктами державної власності - здійснення
Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими
суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації
прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням,
користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених
законодавством України, з метою задоволення державних та
суспільних потреб.

Стаття 2. Законодавство про управління об'єктами державної

власності
1. Законодавство про управління об'єктами державної власності
складається з цього Закону, Господарського кодексу України
( 436-15 ), Закону України "Про захист економічної конкуренції"
( 2210-14 ), інших законів України, якими можуть бути встановлені
особливості управління окремими об'єктами державної власності або
їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління
об'єктами державної власності.

Стаття 3. Об'єкти управління державної власності

1. Об'єктами управління державної власності є:
майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне
управління;
майно, яке передане державним комерційним підприємствам
(далі - державні підприємства), установам та організаціям;
майно, яке передане державним господарським об'єднанням;
корпоративні права, що належать державі у статутних фондах
господарських організацій (далі - корпоративні права держави);
державне майно, що забезпечує діяльність Президента України,
Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, управління
яким здійснюється в порядку, визначеному окремими законами;
державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію;
державне майно, що перебуває на балансі господарських
організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося
після ліквідації підприємств та організацій;
державне майно, передане в безстрокове безоплатне
користування Національній академії наук України, галузевим
академіям наук;
безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну
власність за рішенням суду.
2. Дія цього Закону не поширюється на управління об'єктами
власності Українського народу, визначеними частиною першою
статті 13 Конституції України ( 254к/96-ВР ), а також на
здійснення прав інтелектуальної власності.

Стаття 4. Суб'єкти управління об'єктами державної власності

1. Суб'єктами управління об'єктами державної власності є:
Кабінет Міністрів України;
Фонд державного майна України;
міністерства та інші органи виконавчої влади (далі -
уповноважені органи управління);
органи, які здійснюють управління державним майном відповідно
до повноважень, визначених окремими законами;
державні господарські об'єднання, державні холдингові
компанії, інші державні господарські організації (далі -
господарські структури);
юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління
корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи);
Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері

управління об'єктами державної власності
1. Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що
визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких
виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної
власності, повноваження з управління якими передаються іншим
суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
2. Здійснюючи управління об'єктами державної власності,
Кабінет Міністрів України:
1) визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з
управління об'єктами державної власності;
2) встановлює порядок передачі об'єктів державної власності
суб'єктам управління, визначеним цим Законом;
3) визначає порядок призначення уповноваженої особи на
виконання функцій з управління корпоративними правами держави та
інших об'єктів державної власності;
4) визначає умови створення та діяльності господарських
структур;
5) приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію
господарських структур і визначає центральні органи виконавчої
влади, які здійснюють контроль за їх діяльністю;
6) призначає на посади та звільняє з посад керівників
господарських структур, стосовно яких функції з управління виконує
Кабінет Міністрів України;
7) приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію
казенних підприємств і визначає центральні органи виконавчої
влади, до сфери управління яких вони належать;
8) приймає рішення про передачу відповідно до закону об'єктів
державної власності в комунальну власність, дає згоду на передачу
об'єктів з комунальної в державну власність;
9) приймає рішення про закріплення в державній власності
пакетів акцій (часток) акціонерних товариств, створених на базі
державного майна, що приватизується, терміни закріплення таких
пакетів акцій (часток) у державній власності відповідно до
законодавства про приватизацію;
10) приймає за поданням Фонду державного майна України
рішення про достроковий продаж пакетів акцій (часток), закріплених
у державній власності, або їх частини;
11) встановлює критерії відбору об'єктів державної власності
для передачі їх в управління уповноваженим особам;
12) встановлює критерії відбору уповноважених осіб для
передачі їм в управління об'єктів державної власності;
13) визначає порядок управління корпоративними правами
держави та виплати винагороди уповноваженим особам за належне
виконання ними функцій з управління корпоративними правами
держави;
14) приймає за поданням Фонду державного майна України
рішення про передачу повноважень з управління корпоративними
правами держави уповноваженим органам управління та господарським
структурам;
15) розробляє та укладає міжнародні договори України щодо
об'єктів державної власності України згідно із законодавством;
16) призначає позапланові ревізії та перевірки
фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору
економіки, які стосуються використання об'єктів державної
власності;
17) встановлює критерії ефективності управління об'єктами
державної власності та порядок їх застосування;
18) визначає порядок:
а) здійснення контролю за виконанням функцій з управління
об'єктами державної власності;
б) спрямування коштів, визначених Державним бюджетом України,
на фінансування витрат, пов'язаних з викупом часток (акцій, паїв)
вторинної емісії господарських організацій з корпоративними
правами держави, та заходи щодо реструктуризації, досудової
санації та інші заходи, які стосуються функціонування об'єктів
державного сектору економіки;
в) відрахування до державного бюджету частини чистого
прибутку (доходу) державними, у тому числі казенними,
підприємствами та їх об'єднаннями, господарськими структурами;
г) конкурсного відбору керівників державних суб'єктів
господарювання;
ґ) оплати праці і винагороди керівникам державних
підприємств;
д) призначення, діяльності, відповідальності та винагороди
посадовим особам уповноважених органів управління, відповідальних
за стан фінансово-господарської діяльності одного або кількох
державних підприємств;
е) призначення, діяльності, відповідальності та оплати праці
державних контролерів використання об'єктів державної власності
(далі - державні контролери);
є) створення та ведення Єдиного реєстру об'єктів державної
власності;
ж) визначення вартості об'єктів державної власності;
з) проведення інвентаризації об'єктів державної власності;
и) відчуження та списання об'єктів державної власності;
і) розпорядження активами державних господарських
організацій;
ї) розрахунку та використання концесійних платежів за
державне майно;
й) оцінки об'єктів оренди та порядок розрахунку, розподілу і
використання плати за оренду (суборенду) державного майна;
к) визначення підприємств державного сектору економіки, на
яких проводяться щорічні аудиторські перевірки використання
об'єктів державної власності;
19) забезпечує контроль за ефективністю управління об'єктами
державної власності;
20) затверджує річні фінансові плани державних підприємств,
що є суб'єктами природних монополій, та державних підприємств,
плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує
50 мільйонів гривень;
21) приймає рішення щодо реорганізації (реструктуризації)
підприємств, які не підлягають приватизації;
22) погоджує рішення уповноважених органів управління щодо
створення, реорганізації та ліквідації діяльності підприємств
державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для
економіки і безпеки держави;
23) погоджує умови приватизації та реструктуризації об'єктів
державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і
безпеки держави;
24) затверджує перелік об'єктів державної власності, що мають
стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
25) забезпечує контроль за використанням орендованих цілісних
майнових комплексів державних підприємств, їх структурних
підрозділів та нерухомого майна;
26) виконує відповідно до законів інші функції з управління
об'єктами державної власності.

Стаття 6. Повноваження уповноважених органів управління

1. Уповноважені органи управління відповідно до покладених на
них завдань:
1) приймають рішення про створення, реорганізацію і
ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на
державній власності;
2) ініціюють створення господарських структур, розробляють
проекти їх установчих документів;
3) затверджують статути (положення) підприємств, установ та
організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських
структур та здійснюють контроль за їх дотриманням;
4) укладають і розривають контракти з керівниками державних
підприємств, установ, організацій і господарських структур та
здійснюють контроль за їх виконанням;
5) розробляють стратегію розвитку державних підприємств і
господарських структур;
6) затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а
також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3-5
років) державних підприємств і гос