Документ затверджує загальнодержавну стратегію захисту територій від шкідливого впливу підняття рівня ґрунтових вод. Він визначає заходи з інженерного захисту населених пунктів, сільськогосподарських угідь та промислових об'єктів.
Врахуйте ризики підтоплення фундаментів та підвальних приміщень при проведенні оцінки ризиків на робочих місцях. Забезпечте належний технічний нагляд за дренажними системами та гідроізоляцією споруд.
Download document
.docx format · available to registered users
від 29 квітня 2004 р. N 545
Київ
Про затвердження Державної програми
запобігання і боротьби з підтопленням земель
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державну програму запобігання і боротьби з
підтопленням земель, що додається.
2. Міністерству охорони навколишнього природного середовища,
Державному комітетові по водному господарству, Державному
комітетові з питань житлово-комунального господарства, Раді
міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та
Севастопольській міським державним адміністраціям передбачати
починаючи з 2005 року в проектах державного і місцевих бюджетів
видатки на виконання Державної програми та відповідних місцевих
програм запобігання і боротьби з підтопленням земель.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 22
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 квітня 2004 р. N 545
запобігання і боротьби з підтопленням земель
I. Сучасний стан підтоплених земель
Підтоплення як природне і техногенне явище, що охоплює
загалом близько 70 тис. кв. кілометрів, або 12 відсотків території
держави, погіршує умови формування поверхневих і підземних вод та
функціонування господарських об'єктів, знижує родючість ґрунтів.
За останні 20 років площа земель із сталими проявами
підтоплення збільшилася удвічі. Підтоплення зазнає 541 населений
пункт, з них 223 у зонах впливу зрошуваного землеробства та
великих водосховищ, а у 97 площа підтоплення перевищує
50 відсотків території.
Площа підтоплених земель сільськогосподарського призначення
становить близько 118 тис. гектарів.
Через підтоплення земель пошкоджується близько 12 тис.
архітектурно-історичних пам'яток. За експертними оцінками, від
підтоплення земель тією чи іншою мірою потерпають до 16 млн.
чоловік. Соціально-економічні збитки становлять у сільській
місцевості від 300 до 500 гривень, у містах і селищах -
до 10-12 тис. гривень на 1 гектар підтоплених територій.
Основні причини підтоплення:
зарегульованість річок водосховищами та ставками, що
спричиняє підпір рівня ґрунтових вод і зниження природної
дренованості території;
порушення на забудованих територіях природного стоку;
втрати в системах водопостачання та водовідведення
(до 20-40 відсотків загального обсягу водокористування);
незадовільне функціонування чи повна відсутність у населених
пунктах зливової мережі, інших систем водовідведення;
зрошення орних земель без відповідного дренажу;
виведення з експлуатації вугільних шахт та кар'єрів шляхом
повної ліквідації або часткового затоплення гірничих виробок;
скорочення площ лісових насаджень.
II. Мета та основні завдання запобігання
і боротьби з підтопленням земель
Метою Програми є проведення державної політики, спрямованої
на запобігання і боротьбу з підтопленням земель, створення дієвої
системи заходів, що забезпечуватимуть зменшення гідроекологічного
навантаження на землі і максимальне відновлення природного режиму
водних об'єктів.
Основні завдання Програми:
запобігання підтопленню та ліквідація його наслідків,
поліпшення еколого-гідрогеологічних параметрів водокористування;
відтворення природних ландшафтних умов формування водного
стоку, режиму і розподілу водних ресурсів;
створення автоматизованої системи проведення моніторингу
ресурсного та екологічного стану водних об'єктів, технічного стану
гідроспоруд та інших об'єктів на державному, регіональному,
місцевому та об'єктовому рівні;
розроблення державних стандартів з визначення стійкості
водних об'єктів та гідроспоруд до техногенних навантажень та
усунення недоліків у містобудівній діяльності
(від інженерно-геологічних вишукувань до експлуатації забудованих
територій);
забезпечення ефективного використання потенціалу
гідромеліоративного комплексу, реконструкції його систем і
об'єктів, оновлення основних меліоративних фондів, удосконалення
технічного стану зрошувальної та осушувальної систем;
відновлення природної дренажної спроможності територій та
недопущення замулення, забудови, засмічення і руйнування дренажних
систем;
розроблення і впровадження методів дистанційного зондування
Землі для проведення оцінки екологічного стану поверхневих водних
об'єктів та водозбірних територій, а також комп'ютерних технологій
водорозподілу, управління водокористуванням і охороною вод;
удосконалення управління водними ресурсами і використання
водних об'єктів шляхом оптимізації структури та визначення
пріоритетів водокористування;
удосконалення системи гідрометеорологічних та
гідрогеологічних спостережень і попередження про загрозу
(створення автоматизованих інформаційно-прогнозових центрів, а
також служби протипаводкового захисту).
Основні завдання виконуються з урахуванням:
пріоритетності здійснення першочергових заходів для
мінімізації негативного впливу проявів підтоплення на
життєдіяльність населення;
еколого-економічної регламентації водокористування з наданням
безумовного пріоритету збереженню водних ресурсів, підтриманню
сприятливих умов функціонування водозбірних територій і
екологічного стану водних об'єктів;
комплексного підходу до розв'язання проблеми (поєднання
соціальних та економічних важелів регулювання водних відносин з
організаційними і правовими);
басейнового принципу здійснення визначених Програмою заходів
щодо розв'язання проблеми захисту територій населених пунктів,
сільськогосподарських угідь від підтоплення;
екологічно збалансованого розвитку інфраструктури населених
пунктів.
III. Основні напрями виконання Програми
підтоплення територій в містах і селищах України ( 160-2002-п ) та
Комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських
населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у
2001-2005 роках та прогноз до 2010 року ( 1173-2000-п ).
V. Механізм забезпечення виконання Програми
Науково-технічне забезпечення
Для науково-технічного забезпечення виконання Програми
передбачається:
проведення фундаментальних досліджень, спрямованих на
вивчення стану регіонального підтоплення земель, що виникає під
дією природних і техногенних факторів;
розроблення структури і порядку ведення кадастру підтоплення
земель та інструкцій з питань зонування територій регіонального
підтоплення;
удосконалення економічного механізму природокористування на
підтоплених землях;
розроблення та впровадження геоінформаційних систем,
спрямованих на оптимізацію регіональних заходів щодо захисту
земель від підтоплення;
створення постійно діючих моделей керування гідроекологічним
станом територій;
визначення регіонів з потенційною загрозою підтоплення
внаслідок весняного водопілля та розроблення заходів із
запобігання такому підтопленню;
класифікація території України за довготривалими причинами
підтоплення та картографування підтоплених територій.
Організаційне забезпечення
Сприяння взаємодії та забезпечення координації діяльності
міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої
влади, органів місцевого самоврядування, окремих підприємств,
установ та організацій незалежно від підпорядкування та форми
власності щодо виконання Програми, а також коригування
передбачених нею заходів відповідно до наявних фінансових,
матеріальних та організаційних можливостей покладається на
Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та
надзвичайних ситуацій.
Організація виконання Програми здійснюється центральним
органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного
середовища за участю центрального органу виконавчої влади з питань
житлово-комунального господарства - у межах міст і селищ та за
участю центрального органу виконавчої влади з питань водного
господарства - у межах сільських населених пунктів і
сільськогосподарських угідь, на регіональному рівні - місцевими
органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Проблеми, пов'язані з підтопленням земель, потребують
невідкладного розв'язання як на державному, так і на місцевому
рівні. Для цього необхідно розробити і затвердити в установленому
порядку місцеві програми запобігання і боротьби з підтопленням
земель, передбачивши в них першочергові заходи, спрямовані на
вирішення питань:
виділення територій з найбільш небезпечним порушенням
гідроекологічних умов; удосконалення системи моніторингу, в тому
числі шляхом впровадження постійно діючих моделей, сучасних
технологій дистанційного зондування Землі, а також створення та
обладнання моніторингових центрів;
удосконалення механізму визначення обсягу видатків на
стабілізацію гідроекологічної ситуації в межах територій
регіонального підтоплення з підвищеним ризиком виникнення
надзвичайних ситуацій;
розроблення комплексу заходів щодо стабілізації
гідроекологічного стану територій підтоплення та забезпечення їх
сталого соціально-економічного розвитку.
Фінансове забезпечення
Загальнодержавний рівень проблеми підтоплення земель зумовлює
обов'язковість централізованого бюджетного фінансування
невідкладних заходів із запобігання надзвичайним екологічним
ситуаціям, пов'язаним з підтопленням, у поєднанні з виділенням
коштів місцевих бюджетів, ефективним використанням коштів фондів
охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів. Важливим
фактором успішного здійснення заходів є залучення коштів
підприємств, установ та організацій різних форм власності та
фізичних осіб (за їх згодою).
Для фінансування заходів щодо виконання Програми потрібні
кошти в обсязі близько 629 млн. гривень, у тому числі
на 2005-2009 роки - 214,95 млн. гривень. Показники вартості
здійснення заходів визначено у цінах 2003 року. Через відсутність
можливості з об'єктивних причин точно визначити вартість робіт,
передбачених Програмою в тій частині, що стосується регіонального
запобігання і боротьби з підтопленням земель (додаток), оцінювання
проведено за питомими показниками витрат на виконання аналогічних
видів робіт, визначених у рамках діючих програм захисту земель від
шкідливої дії вод, ліквідації наслідків підтоплення.
VI. Контроль за виконанням Програми
Контроль за виконанням Програми здійснює центральний орган
виконавчої влади з пит
