Інше

О развитии домостроения и улучшении социально-демографической ситуации на селе

712 views

Briefly

Постанова Кабінету Міністрів України № 421 від 1992 року визначала заходи щодо активізації житлового будівництва в сільській місцевості для залучення кадрів до аграрного сектору. Документ регулював питання пільгового кредитування, бюджетного фінансування та створення соціальної інфраструктури на селі.

What to do

Оскільки документ втратив чинність у 2006 році, його положення мають історичне значення; спеціалістам з ОП варто враховувати стан і проектні характеристики житла та господарських будівель, зведених у цей період, при проведенні аудитів безпеки.

Topics

агропромисловий комплекс житлове будівництво сільська місцевість пільгове кредитування

Applies to professions

керівник агропідприємства інженер-будівельник спеціаліст з кадрів голова сільської ради

Download document

.docx format · available to registered users

Document text

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 28 липня 1992 р. N 421 Київ { Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 532 ( <A HREF="246571">532-2006-п</A> ) від 19.04.2006 } Про розвиток житлового будівництва та поліпшення соціально-демографічної ситуації на селі ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 403 ( <A HREF="15067">403-94-п</A> ) від 15.06.94 N 576 ( <A HREF="23843">576-96-п</A> ) від 29.05.96 N 478 ( <A HREF="161219">478-2004-п</A> ) від 14.04.2004 ) На виконання постанови Верховної Ради України від 15 травня 1992 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України" ( <A HREF="4339">2347-12</A> ) Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Міністерству економіки, Міністерству сільського господарства і продовольства, іншим міністерствам і відомствам, Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям забезпечити нарощування обсягів житлового будівництва на селі за рахунок першочергового спрямування для цієї мети коштів державного і місцевого бюджетів, сприяти залученню для розвитку житлового будівництва у сільській місцевості коштів підприємств, організацій, трудових колективів, населення та інших інвесторів. Організацію будівництва житла в сільській місцевості покласти на місцеві державні адміністрації і виконкоми Рад народних депутатів. Спорудження житла і господарських будівель в трудонедостатніх сільських населених пунктах для громадян, зайнятих у сільському господарстві, переробних і обслуговуючих галузях агропромислового комплексу або соціальній сфері (включаючи фермерські господарства, розташовані в межах земельного фонду цих пунктів), здійснювати за рахунок державних централізованих капіталовкладень. ( Абзац третій пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 478 ( <A HREF="161219">478-2004-п</A> ) від 14.04.2004 ) 2. Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству економіки, Міністерству праці, Академії наук, Українській академії аграрних наук разом з Радою Міністрів Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями внести до 1 жовтня 1992 р. зміни до методики визначення трудонедостатніх сільських населених пунктів, взявши при цьому за критерій недостатню чисельність працездатних жителів даного населеного пункту, що є причиною його відмирання, господарського занепаду прилеглої до нього території. 3. Академії наук, Українській академії аграрних наук, Міністерству сільського господарства і продовольства, Міністерству статистики, Міністерству інвестицій і будівництва розробити і подати до 1 січня 1993 р. Кабінетові Міністрів України проект порядку здійснення моніторингу сільської поселенської мережі. 4. Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконкомам місцевих Рад народних депутатів: забезпечити збереження існуючої сільської поселенської мережі, відновлення хутірських та інших поселень, у яких створюються фермерські господарства; ( Абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 478 ( <A HREF="161219">478-2004-п</A> ) від 14.04.2004 ) уточнити до 1 квітня 1993 р. перелік трудонедостатніх сільських населених пунктів, розробити програми їх відродження та благоустрою. 5. Установити, що добровільне переселення громадян і членів їхніх сімей, у тому числі з міст, у трудонедостатні, занепадаючі сільські населені пункти здійснюється державною службою зайнятості Міністерства праці на основі договорів з державними адміністраціями сільських адміністративних районів і оплачується за рахунок відповідних місцевих бюджетів. Обов'язковою умовою залучення громадян в трудонедостатні поселення є гарантоване забезпечення їх роботою за місцем проживання на підприємствах (в організаціях) сільського господарства, переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу та соціальної сфери села або створення необхідних умов для заняття підприємницькою діяльністю в зазначених галузях. 6. Сім'ям, які переселяються в трудонедостатні сільські населені пункти для роботи в агропромисловому комплексі і соціальній сфері села, виплачується одноразова грошова допомога для обзаведення господарством у розмірі 15 мінімальних окладів на голову сім'ї та четверту частину цієї суми на кожного члена сім'ї. При цьому зазначена допомога рівними частками погашається за рахунок коштів підприємств і організацій, куди працевлаштовуються переселенці, і державного (при міжобласному переселенні) та місцевого (при внутріобласному переселенні) бюджетів. Громадянам, які переселяються з метою ведення підприємницької діяльності, матеріальна допомога повністю надається з відповідних бюджетів. 7. Рекомендувати колективним сільськогосподарським підприємствам (включаючи риболовецькі), радгоспам, міжгосподарським та іншим сільськогосподарським підприємствам, організаціям: при залученні переселенців для роботи в селах, не віднесених до трудонедостатніх, забезпечувати їх житлом та надавати допомогу за рахунок власних коштів для покриття витрат, пов'язаних з переїздом на нове місце проживання і соціально-побутовим облаштуванням, а також виділяти на пільгових умовах безоплатно худобу і корми для створення підсобного господарства, а також паливо, будівельні матеріали тощо; для заохочення молоді до 30-річного віку, яка залишається працювати в сільському господарстві або переїхала в сільську місцевість на постійне місце проживання і побудувала за власні кошти індивідуальне житло, виплачувати грошову допомогу на обзаведення господарством у розмірі 15 мінімальних окладів на голову сім'ї та четверту частину цієї суми на кожного члена сім'ї. 8. Міністерству праці до 1 жовтня 1992 р. внести відповідні зміни і доповнення до діючого порядку проведення переселення сімей у сільську місцевість. 9. Установити, що індивідуальним сільським забудовникам, які споруджують житло і господарські будівлі на землях сільських населених пунктів, надається державний пільговий кредит обсягом не більше 90 відсотків вартості споруджуваного житла і господарських будівель на термін 30 років з оплатою 3 відсотків річних. За наявності в них неповнолітніх дітей відсоткова ставка зменшується до таких розмірів: одна дитина - 2 відсотки, двоє - 1 відсоток. У разі коли є троє дітей надається безвідсотковий кредит. Видача державних пільгових кредитів здійснюється через установи Ощадного банку. Витрати Ощадного банку на обслуговування державних пільгових кредитів компенсуються за рахунок державного бюджету у розмірі 3 відсотків суми наданих кредитів. Міністерство економіки і Міністерство фінансів щорічно визначають ліміти пільгових довгострокових державних кредитів для Республіки Крим та областей у межах коштів, передбачених на цю мету в державному бюджеті. Уряду Криму, обласним державним адміністраціям сприяти пріоритетному наданню пільгових довгострокових державних кредитів індивідуальним сільським забудовникам, які споруджують житло в трудонедостатніх сільських населених пунктах. ( Пункт 9 в редакції Постанови КМ N 403 ( <A HREF="15067">403-94-п</A> ) від 15.06.94 ) ( Пункт 10 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 403 ( <A HREF="15067">403-94-п</A> ) від 15.06.94 ) ( Пункт 11 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 403 ( <A HREF="15067">403-94-п</A> ) від 15.06.94 ) 12. Поширити пільги щодо користування кредитами на індивідуальних сільських забудовників, які працюють в сільськогосподарському виробництві, переробних та обслуговуючих галузях агропромислового комплексу чи соціальній сфері села і розпочали будівництво житла і господарських споруд до 1 квітня 1991 року. Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 1993 р., пункт 4 розпорядження Кабінету Міністрів УРСР від 27 червня 1991 р. N 83 ( <A HREF="161228">83-91-р</A> ) і розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 1991 р. N 290. 13. Міністерству економіки, Міністерству державних ресурсів, Міністерству фінансів, Міністерству зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, Міністерству сільського господарства і продовольства, Укоопспілці розробити та подати до 1 листопада 1992 р. Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо порядку виділення 90 процентів ринкових лімітів будівельних матеріалів для сільських жителів, які працюють в агропромисловому комплексі або соціальній сфері села, а також створення спеціальних ринкових лімітів на промислові товари широкого вжитку (меблі, господарські товари, складну побутову техніку, інженерне обладнання будівель, засоби індивідуального пересування тощо) для першочергового продажу сім'ям, які переселяються в трудонедостатні населені пункти. 14. Міністерству інвестицій і будівництва, Раді Міністрів Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям розробити: нові проекти житлових індивідуальних будинків і надвірних будівель (з урахуванням регіональних особливостей), що забезпечують ведення різних форм господарювання, створення необхідного інженерного обладнання, широке застосування місцевих будівельних матеріалів, ефективних конструкцій, виробів та інженерного обладнання, відображення національно-побутових особливостей; протягом 1993 року програму розвитку садибного домобудування для переселенців у сільській місцевості з використанням потужностей наявної будівельної бази. 15. М