Мелиоративные системы и сооружения ДБН В.2.4-1-99

ДЕРЖАВНИЙ КОМIТЕТ БУДIВНИЦТВА,<br> АРХIТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ<br> <br> ЗАТВЕРДЖЕНО<br> Наказ Держбуду України<br> 25.06.1999 N 153<br> <br> Введена в дію<br> з 01.01.2000 р.<br> <br> <br> Меліоративні системи та споруди<br> ДБН В.2.4-1-99<br> <br> <br> (Витяг)<br> <br> Передмова<br> <br> Розроблені ВАТ "Укрводпроект" (В.Д.Дупляк, к.т.н. - керівник;<br>М.I.Рубіна - відповідальний виконавець).<br> За участю Iнституту гідромеханіки НАМ України (О.Я.Олійник,<br>д.т.н.), Iнституту гідротехніки і меліорації Української академії<br>аграрних наук (М.I.Ромащенко, д.т.н., член-кор. УААН; Б.I.Чалий,<br>к.т.н.; Коваленко П.I., акад.), Державного комітету по водному<br>господарству України (В.В.Лелявський)<br> <br> Вступ<br> <br> ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди" складається<br>з двох частин: частина I - Норми проектування, частина II -<br>Організація будівництва. Виконання робіт.<br> Викладені особливі умови проектування та будівництва<br>меліоративних систем і гідротехнічних споруд меліоративного<br>призначення.<br> Внесені та підготовлені до затвердження Управлінням<br>промислової забудови, інженерної інфраструктури по захисту<br>територій Держбуду України.<br> З введенням в дію ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та<br>споруди" з 1 січня 2000 р. втрачають чинність СНIП 2.06.03-85<br>"Мелиоративные системы и сооружения" та СНIП 3.07.03-85<br>"Мелиоративные системы и сооружения".<br> Дані норми поширюються на проектування, будівництво та<br>реконструкцію меліоративних систем і споруд.<br> При проектуванні меліоративних систем і споруд на<br>просідаючих, набухаючих та таких, що здимаються, ґрунтах, і які<br>будуються на підроблюваних територіях, у сейсмічних районах, мають<br>бути враховані додаткові вимоги, що викладені у відповідних<br>нормативних документах.<br> Необхідність меліорації земель слід визначати на основі<br>аналізу їх сільськогосподарського використання, складових водного<br>і сольового балансів кореневмісного шару ґрунту, економічних,<br>соціальних і екологічних умов.<br> Оцінка перспективного стану земель після меліорації повинна<br>ґрунтуватись на складених прогнозах водного, сольового та<br>поживного режимів ґрунтів.<br> Терміни та визначення, прийняті в частинах I та II цих норм,<br>наведені в додатку А, основні літерні позначення - в додатку Б,<br>перелік НД - в додатку В.<br> <br> Частина I<br> <br> Норми Проектування<br> <br> 1 Загальні Положення<br> <br> 1.1 Зрошувальна система повинна включати комплекс<br>взаємопов'язаних споруд і пристроїв, який забезпечує підтримання в<br>кореневмісному шарі ґрунту зрошуваного масиву оптимального<br>водно-сольового режиму для одержання високих і сталих врожаїв<br>сільськогосподарських культур.<br> До складу зрошувальної системи входять: цільові водосховища,<br>водозабірні споруди на природних або штучних водних джерелах з<br>рибозахистом, відстійники, насосні станції, зрошувальна,<br>водозабірно-скидна і дренажна мережі, нагірні канали, споруди на<br>мережі, поливні та дощувальні машини, установки і пристрої, засоби<br>керування і автоматизації контролю за меліоративним станом земель,<br>об'єкти електропостачання і зв'язку, протиерозійні споруди,<br>виробничі будівлі та житлові будинки експлуатаційної служби,<br>дороги, лісозахисні насадження, дамби.<br> <br> 1.2 Осушувальна система повинна включати комплекс<br>взаємопов'язаних споруд, будівель і пристроїв, який забезпечує<br>оптимальний водно-повітряний режим перезволожених земель і належні<br>умови проведення сільськогосподарських робіт.<br> До складу осушувальної системи входить: частина водоприймача,<br>що регулюється, провідна, захисна та регулювальна мережі, насосні<br>станції, дамби, споруди на мережах, засоби керування та<br>автоматизації, контролю за меліоративним станом земель, об'єкти<br>електропостачання і зв'язку, протиерозійні споруди, виробничі<br>будівлі та житлові будинки експлуатаційної служби, дороги і<br>лісозахисні насадження.<br> В умовах періодичних дефіцитів вологи в кореневмісному шарі в<br>складі осушувальних систем повинні передбачатися споруди і<br>пристрої, які забезпечують штучне зволоження ґрунтів в посушливі<br>періоди. Доцільність зволоження повинна бути обґрунтована<br>водобалансовими і техніко-економічними розрахунками.<br> <br> 1.3 При встановленні основних характеристик меліоративних<br>систем слід керуватися прийнятим поділом території України на<br>п'ять основних ґрунтово-кліматичних зон: Полісся, Лісостеп,<br>Північний Степ, Південний Степ, гірські райони Карпат і Криму.<br> Склад і параметри елементів меліоративної системи<br>визначаються в кожному конкретному випадку на основі забезпечення<br>її функціонування.<br> <br> 1.4 Меліоративні системи необхідно проектувати в комплексі із<br>заходами щодо сільськогосподарського освоєння меліорованих земель.<br> Порядок і стадійність розробки проектної документації з<br>будівництва меліоративних систем встановлюється ДБН А.2.2-3.<br> <br> 1.5 На основі техніко-економічних порівнянь варіантів повинні<br>обґрунтовуватись:<br> а) межі і розміри площі, що меліорується, та полів сівозміни;<br> б) земельний фонд господарств, зміни у складі<br>сільськогосподарських угідь внаслідок здійснення меліоративних<br>заходів;<br> в) площі трансформованих у ниви сучасних пасовищ або інших<br>угідь;<br> г) розміри господарств, які освоюють землі, що меліоруються;<br> д) зміна і упорядкування меж господарств, в тому числі<br>суміжних з територією системи;<br> е) сільськогосподарське використання земель, що меліоруються;<br> ж) потрібний водно-сольовий режим ґрунтів;<br> й) проектна врожайність сільськогосподарських культур;<br> к) способи зрошення і осушення;<br> л) створення нових або розширення діючих експлуатаційних<br>водогосподарських організацій;<br> м) будівництво виробничих, культурно-побутових будівель і<br>споруд, житлових будинків, інженерних комунікацій, необхідних для<br>служби експлуатації меліоративних систем, а також створення<br>виробничої бази, доріг та інфраструктури в господарствах<br>(фермерських, сільських), які використовують меліоровані землі для<br>комплексних проектів.<br> <br> 1.6 Технічні рішення щодо схем подачі та скидання води,<br>конструкцій основних споруд слід приймати на основі порівняння<br>техніко-економічних показників варіантів. При цьому повинні бути<br>забезпечені:<br> а) отримання проектної продукції рослинництва;<br> б) ощадливе використання водних, земельних і<br>паливно-енергетичних ресурсів;<br> в) використання високопродуктивної сільськогосподарської<br>техніки для обробки земель, що меліоруються;<br> г) висока продуктивність праці при експлуатації споруд і<br>меліоративної системи в цілому;<br> д) комплексна автоматизація технологічних процесів, що<br>обґрунтована техніко-економічними розрахунками;<br> е) дотримання вимог охорони навколишнього природного<br>середовища, санітарно-гігієнічних вимог;<br> ж) можливість внесення добрив, хімічних меліорантів і<br>гербіцидів із зрошувальною водою.<br> ...<br> ...<br> <br> 7 Норми відведення земель для будівництва меліоративних<br>систем<br> <br> 7.1 Відведення земель для меліоративного будівництва повинно<br>проводитись у відповідності з вимогами СН 461, СН 465, СН 467,<br>СН 474 і вимогами цих норм.<br> Проект відведення земель у постійне та тимчасове<br>користування, складений з урахуванням технічних рішень проекту<br>меліоративної системи, повинен затверджуватися у відповідності з<br>вимогами Земельного кодексу України ( <A HREF="88763">2768-14</A> ).<br> Смуги землі для меліоративних каналів слід відводити<br>ділянками з урахуванням термінів будівництва, передбачених<br>проектом.<br> Ширина смуги, що відводиться у постійне користування,<br>визначається з урахуванням експлуатаційних доріг уздовж каналу та<br>двосторонньої охоронної смуги завширшки 1 м.<br> У розмір ділянки землі, що відводиться у тимчасове<br>користування, слід включати землі резервів та кавальєрів ґрунту, а<br>також технологічних проїздів.<br> Після закінчення робіт родючість земельних ділянок повинна<br>бути відновлена шляхом рекультивації і землі повертаються у<br>сільськогосподарське використання.<br> <br> 7.6 Прокладання трас повітряних ліній електропередач (ПЛ) та<br>повітряних ліній зв'язку (ПЗ) через поливні землі не допускається.<br> У постійне користування організаціям, які експлуатують ПЛ та<br>ПЗ, відчужуються ділянки землі, що знаходяться під опорами ПЛ та<br>ПЗ. Розмір відчужуваної ділянки землі дорівнює площі опори плюс<br>1 м по периметру опори для ПЛ від 6 до 20 кВ; для ПЛ від 35 до<br>500 кВ - 2 м.<br> Ширину смуги землі, що відводиться у тимчасове користування<br>на час будівництва кабельних ліній електропередачі, траси яких<br>проходять через поливні землі, слід приймати:<br> а) для кабельних ліній напругою до 35 кВ - 4 м;<br> б) для кабельних ліній напругою до 110 кВ - 6 м.<br> <br> 7.9 При проходженні траси ПЛ уздовж меж зрошуваних земель<br>мінімальна відстань між межею поля та горизонтальною проекцією<br>крайнього проводу ПЛ повинна бути:<br> а) напругою до 20 кВ - 2 м;<br> б) напругою від 35 кВ до 10 кВ - 4 м;<br> в) напругою від 150 кВ до 220 кВ - 5 м;<br> г) напругою від 330 кВ до 400 кВ - 8 м.<br> ...</FONT></PRE><br>