О Дополнении N 3 к ДБН Д.1.1-1-2000 'Правила определение стоимости строительства'

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА

ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

N 80 від 07.05.2002
м. Київ

Про Доповнення N 3 до ДБН Д.1.1-1-2000
"Правила визначення вартості будівництва"

З метою удосконалення кошторисно-нормативної бази України

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити та ввести в дію з 1 липня 2002 року Доповнення
N 3 до ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва"
( v0174241-00 ), розроблені науково-виробничою фірмою "Інпроект"
і схвалені науково-технічною радою Держбуду України від 26.04.2002
N 27.
2. Управлінню реформування ціноутворення, методології
експертизи та контролю вартості будівництва (Губень П.І.)
забезпечити доведення інформації про затвердження зазначеного
Доповнення до заінтересованих організацій.
3. Видання та розповсюдження Доповнення N 3 покласти на
науково-виробничу фірму "Інпроект" (за згодою).

Голова Комітету В.Череп

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Держбуду України
від 27 серпня 2000 р. N 174
і введено в дію з 1 жовтня
2000 року
(Замість ДБН IV-16-98,
частини I, II
( v0004241-98, v0035241-98 )

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Правила
визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000
Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з
Доповненням N 3, затвердженим наказом Держбуду
України від 7 травня 2002 року N 80
Ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення
вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та
технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту
житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та
благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та
містобудування* і носять обов'язковий характер при визначенні
вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із
залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і
організацій державної власності.
_______________
* Нове будівництво, розширення, реконструкція та технічне
переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонт житла,
об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та
благоустрою, а також реставрація пам'яток архітектури та
містобудування надалі іменується "будівництво".
По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється за
рахунок інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний
характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.
Правила поширюються на підрядний, господарський та змішаний
способи здійснення будівництва.
Ці норми можуть застосовуватися для визначення вартості
ремонтнобудівельних робіт, які здійснюються на будовах (об'єктах)
промислового та іншого призначення, з урахуванням відповідних
галузевих та технологічних особливостей. Рішення з цього питання
приймаються відповідними міністерствами та іншими центральними
органами виконавчої влади за погодженням з Держбудом.

Розділ 1

Система ціноутворення в будівництві
Положення цього розділу встановлюють:
- основні завдання кошторисного нормування і правила
ціноутворення в будівництві;
- види кошторисних нормативних документів*;
_______________
* Кошторисні нормативні документи надалі іменуються
"кошторисні нормативи".
- вимоги до кошторисних нормативів;
- систему ціноутворення в будівництві;
- порядок розроблення, узгодження та затвердження кошторисних
нормативів.
Система ціноутворення в будівництві містить у собі кошторисні
нормативи, правила визначення вартості будівництва і складання
інвесторської кошторисної документації.
Кошторисні нормативи - це узагальнена назва комплексу
кошторисних норм, що об'єднуються в окремі збірники. Разом з
правилами і положеннями, що містять у собі необхідні вимоги, вони
служать для визначення вартості будівництва.
Інвесторська кошторисна документація - це сукупність
кошторисів (кошторисних розрахунків), відомостей кошторисної
вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень витрат,
пояснювальних записок до них та відомостей ресурсів, складених на
стадії розроблення проектної документації.
Документи, які деталізують основні правила і положення, що
містяться в кошторисних нормативах класу "Д" відповідно до
Класифікації нормативних документів України в галузі будівництва,
можуть випускатися як допоміжні, у вигляді інструкцій, методичних
вказівок, посібників та інших матеріалів, що також
використовуються при визначенні вартості будівництва.

1.1 ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ КОШТОРИСНОГО НОРМУВАННЯ І

ЦІНОУТВОРЕННЯ В БУДІВНИЦТВІ

1.1.1 Основним завданням кошторисного нормування і
ціноутворення в будівництві є:
- забезпечення через систему ціноутворення в будівництві
визначення вартості будівництва на всіх стадіях інвестування;
- підвищення ефективності капітальних вкладень, забезпечення
економії фінансових та інших ресурсів, впровадження досягнень
науки, техніки, передового вітчизняного і закордонного досвіду в
будівельному виробництві, застосування нових матеріалів, виробів і
конструкцій, організаційних заходів тощо.

1.2 ВИДИ КОШТОРИСНИХ НОРМАТИВІВ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО

СИСТЕМИ ЦІНОУТВОРЕННЯ В БУДІВНИЦТВІ, ТА ЦАРИНА

ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

1.2.1 Кошторисні нормативи поділяються на такі види:
- загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи;
- відомчі кошторисні нормативи;
- кошторисні нормативи для окремих будов;
- індивідуальні кошторисні норми.
Згідно з ДБН А.1.1-1-93 "Система стандартизації та нормування
в будівництві. Основні положення" кошторисні нормативи належать до
класу "Д".
1.2.2 Загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи
обов'язкові для застосування всіма організаціями, установами і
підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм
власності при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво
яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів
підприємств, установ і організацій державної власності.
1.2.3 До відомчих кошторисних нормативів належать кошторисні
нормативи, які розробляються в обгрунтованих випадках, коли за
прийнятою для спеціалізованого будівництва технологією і
організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних
ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних
нормах. Ці нормативи застосовуються в тій галузі, для якої вони
розроблені.
Відомчі кошторисні нормативи обов'язкові для організацій,
установ і підприємств міністерства або іншого центрального органу
виконавчої влади, що затвердили ці нормативи. Для організацій,
установ і підприємств, що входять до сфери управління інших
міністерств та органів виконавчої влади, ці нормативи можуть бути
обов'язковими за умови прийняття ними відповідного рішення.
Відомчі кошторисні нормативи не повинні суперечити
загальнодержавним або дублювати їх.
1.2.4 Для окремих будов в обгрунтованих випадках, коли за
прийнятою для цих будов технологією і організацією робіт витрати
трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня,
прийнятого у загальнодержавних нормах, можуть розроблятися
ресурсні елементні кошторисні норми на будову. Рішення про
розроблення таких норм приймається забудовником за погодженням з
Держбудом України.
1.2.5 Індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми
розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на
окремі конструкції та роботи, передбачені в проекті (робочому
проекті), за відсутності відповідних норм у чинних збірниках
ресурсних елементних кошторисних норм. Ці норми затверджуються у
складі проекту (робочого проекту) і застосовуються тільки для
будови (об'єкта) за даним проектом.
Розробка зазначених норм здійснюється на підставі Методичних
рекомендацій з розробки ресурсних елементних кошторисних норм,
схвалених рішенням науково-технічної ради Держбуду України від
12.04.2002 N 21.
При розробці зазначених норм із залученням коштів державного
бюджету експертиза цих норм здійснюється обов'язково. Якщо
розробка таких норм здійснюється за рахунок інших джерел
фінансування, рішення щодо їх експертизи приймається інвестором.
1.2.6 Усі кошторисні нормативи за ступенем укрупнення
поділяються на елементні та укрупнені.
1.2.6.1 До елементних кошторисних нормативів належать:
- ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи

(РЕКН) (ДБН Д.2.2-99);

- ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж устаткування

(РЕКНМУ) (ДБН Д.2.3-99);

- ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні
роботи (РЕКНр) (ДБН Д.2.4-2000);
- ресурсні елементні кошторисні норми на
реставраційно-відновлювальні роботи (РЕКНрв) (ДБН Д.2.5-2001);
- ресурсні елементні кошторисні норми на пусконалагоджувальні
роботи (РЕКНпн) (ДБН Д.2.6-2000);
- ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин і
механізмів (РКНЕМ) (ДБН Д.2.7-2000).
1.2.6.2 До укрупнених кошторисних нормативів належать
укрупнені ресурсні кошторисні норми (УРКН):
- на будівлі і споруди в цілому;
- на частини будівель і споруд, конструкції та види робіт.

1.3 ВИМОГИ ДО КОШТОРИСНИХ НОРМАТИВІВ

1.3.1 Кошторисні нормативи повинні відповідати тільки
вимогам, що мають прямий стосунок до визначення вартості
будівництва. Вони повинні:
- відповідати основним завданням кошторисного нормування і
ціноутворення в будівництві, забезпечуючи достовірне визначення
вартості будівництва;
- бути технічно й економічно обгрунтованими, забезпечуючи
оптимальні витрати необхідних ресурсів, раціональне використання
довкілля;
- враховувати досягнення будівельної техніки і передовий
досвід, стимулюючи науково-технічний прогрес у будівництві;
- мати максимальну простоту і зручність у застосуванні,
давати можливість широкого використання електронно-обчислювальної
техніки та інших засобів автоматизації.
1.3.2 Вихідними даними для розроблення кошторисних нормативів
є:
- найбільш раціональні технічні рішення в проектах;
- технологія будівельного виробництва і будівельні машини та
механізми, що відповідають останнім досягненням науково-технічного
прогресу;
- чинні стандарти на матеріали, вироби і конструкції, а також
устаткування.
1.3.3 Дія кошторисних нормативів зберігається протягом
періоду між переходами на нові кошторисні норми. Перехід на нові
кошторисні норми обумовлюється змінами у сфері організації
будівництва, економічної політики держави і супроводжується
переробкою всієї системи кошторисн