Briefly
Це рішення колегії Держбуду 2003 року, спрямоване на оптимізацію та спрощення процедур видачі дозвільної документації у сфері будівництва. Документ ініціював розробку змін до законодавства для зменшення бюрократичного тиску на інвесторів та забудовників.
What to do
Спеціалісту з ОП важливо враховувати, що цей документ є історичним і втратив чинність, проте він підкреслює важливість дотримання актуальних дозвільних процедур. При розробці документації на будівництво завжди перевіряйте чинність нормативних актів через офіційні реєстри, оскільки дозвільна система суттєво змінилася.
Topics
Applies to professions
Download document
.docx format · available to registered users
Document text
Про заходи з удосконалення та спрощення
дозвільної системи у будівництві
Рішення колегії від 19 березня 2003 р. № 18
Заслухавши інформацію управління містобудівної політики щодо аналізу системи надання дозвільної документації на будівництво об’єктів містобудування, колегія відзначає, що існуюча система ще не повною мірою задовольняє інтереси інвесторів та потребує поліпшення.
З метою удосконалення дозвільної системи у будівництві колегія вирішила:
- взяти до відома інформацію про заходи з удосконалення та спрощення дозвільної системи у будівництві;
- робочій групі з розробки та удосконалення законодавства у сфері містобудування (В.Присяжнюк) підготувати план заходів щодо внесення змін до законів України та інших правових актів із удосконаленням дозвільної системи у будівництві і подати на розгляд науково-технічної ради у квітні 2003 р.
Голова колегії
В.Череп
* * *
Довідка
Профільними управліннями Держбуду із залученням фахівців місцевих органів містобудування та архітектури, капітального будівництва проведено роботу з вивчення питання надання дозвільної документації на будівництво об’єктів містобудування.
На даний час систему надання дозвільної документації на розміщення та будівництво об’єктів сформовано на підставі законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими визначено повноваження органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, служб державного нагляду щодо права погоджувати або надавати висновок від початку вибору земельних ділянок для будівництва, оформлення права на землю, надання вихідних даних, розроблення, погодження, проведення експертизи та затвердження проектної документації, надання дозволів на початок будівельних робіт та прийняття об’єктів до експлуатації.
Перелік актів законодавства, якими визначено право окремих центральних органів брати участь у процедурах надання дозвільних документів для будівництва об’єктів містобудування, наводиться у додатку.
Відповідно до законодавства питання щодо надання дозвільних документів, погодження та експертизи регламентуються також рядом відомчих нормативно-правових актів, затверджених Держбудом України, іншими центральними органами виконавчої влади, а також державними будівельними нормами.
Процедура надання та оформлення дозвільної документації на будівництво об’єктів містобудування умовно розподілена на шість складових частин: вибір земельної ділянки та погодження місця розташування об’єкта (1), надання вихідних даних для проектування (2); розроблення, погодження та експертиза проектної документації для будівництва (3); надання технічного завдання, розробка, погодження проекту відведення земельної ділянки, надання акта на право власності або ухвалення договору оренди (4); надання дозволу на початок будівельних робіт та будівництво об’єкта (5); приймання об’єкта до експлуатації та реєстрація споруди як об’єкта нерухомого майна (6).
1.Вибір земельної ділянки та погодження місця розташування об’єкта.
На першому етапі, який регулюється земельним законодавством, замовник має звернутись до органів місцевого самоврядування для отримання дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування об’єкта. Рішення місцевої ради про дозвіл на підготовку зазначених матеріалів приймається на підставі висновків управлінь економіки, земельних ресурсів, інших підрозділів міськвиконкому (райдержадміністрації).
За дорученням голови місцевої ради комісія з вибору земельної ділянки виконавчого органу міської ради або райдержадміністрації у складі голови комісії - заступника голови райдержадміністрації (міськвиконкому), представників структурних підрозділів земельних ресурсів, містобудування та архітектури, охорони навколишнього середовища, санітарно-епідеміологічного нагляду, за участю представників виконкому місцевої ради, замовника, інспекції державного пожежного нагляду, державної автомобільної інспекції, органів охорони культурної спадщини розглядає обгрунтовані матеріали та встановлює можливість розташування конкретного об’єкта містобудування на земельній ділянці, про що складається акт обстеження земельної ділянки.
Перший етап завершується відповідним рішенням місцевої ради (виконкому) про погодження місця розташування об’єкта містобудування. Зазначене рішення одночасно є дозволом на надання вихідних даних та виконання проектно-вишукувальних робіт. Цей етап є обтяжливим і на практиці організований без урахування статті 24 Закону України "Про планування та забудову територій", якою визначено можливість вибору земельної ділянки та отримання дозволу на будівництво шляхом створення одного віконця.
Матеріали щодо погодження місця розташування об’єкта, як правило, готуються на платній основі землевпорядними комунальними підприємствами, які існують при управліннях земельних ресурсів місцевих державних адміністрацій або виконавчих органів місцевих рад.
У містах обласного значення перший етап триває до 3 місяців, загальна вартість підготовки матеріалів складає до 3000 гривень.
2.Надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування.
Друга складова частина, найбільш вагома для забезпечення початку будівництва, включає отримання замовником вихідних даних на проектування об’єкта, розробку, погодження проектно-кошторисної документації, отримання висновку комплексної інвестиційної експертизи та затвердження проекту на будівництво .
На звернення замовника орган містобудування та архітектури надає архітектурно-планувальне завдання. Відповідні умови також надаються замовнику санітарно-епідеміологічною службою, природоохоронною службою, пожінспекцією, державними службами охорони культурної спадщини, охорони праці, енергозбереження, протизсувних робіт, при потребі - територіальними управліннями охорони надр та охорони водних об’єктів. Ці умови надаються відповідно до нормативно-правових актів у сфері містобудування, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, охорони довкілля, транспорту, енергозбереження, пожежної безпеки, охорони праці, охорони культурної спадщини, безпеки дорожнього руху, збереження об’єктів водного фонду, лісового фонду, надр та іншими.
Крім того, експлуатуючі підприємства з водозабезпечення, каналізування, теплопостачання, газозабезпечення, електрозабезпечення, зв’язку, ліфтової служби, дощової каналізації, диспетчеризації експлуатації житлового фонду надають технічні умови щодо підключення об’єкта до відповідних інженерних мереж. Порядок надання вихідних даних, вартість і термін виконання цих послуг врегульовано постановою Кабінету Міністрів України. Згідно із законодавством термін не повинен складати більше 1,5 місяця.
На практиці процес отримання технічних умов на підключення до інженерних мереж замовником є дуже обтяжливим та складним і триває декілька місяців. У разі проектування об’єктів виробничого призначення перелік служб та організацій значно більший. Підприємства, установи та організації готують вихідні дані для проектування об’єктів будівництва виключно на платній основі і зацікавлені у розширенні обсягів передпроектних робіт. Загальна вартість отримання вихідних даних у містах обласного значення складає до 2,5 тис. гривень.
3. Розроблення, погодження та експертиза проектної документації для будівництва.
На основі одержаних вихідних даних та завдання на проектування здійснюється розробка проектно-кошторисної документації.
У процесі розробки архітектурні та технічні рішення проекту погоджуються з підрозділами (службами) та організаціями і підприємствами, які надали вихідні дані. Цей процес розтягується на декілька місяців. При цьому погодження проекту здійснюється також за плату, що суперечить законодавству.
Після погодження та розробки проектно-кошторисна документація подається на комплексну інвестиційну експертизу до відповідної регіональної служби Укрінвестекспертизи. Порядок проведення експертизи та вартість підготовки комплексного експертного висновку врегульовані постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до законодавства комплексна державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва, незалежно від джерел їх фінансування, включає шість державних експертиз.
На практиці кожна служба державного нагляду готує окремий висновок на платній основі. При цьому при виконанні окремих державних експертиз у складі комплексної державної експертизи її співвиконавці керуються також численними відомчими нормативно-правовими документами, які не відповідають загальній тенденції Держбуду щодо скорочення термінів та вартості проведення комплексної державної експертизи, що призводить до неузгодженості дій на місцях.
Для спрощення процедури проведення комплексної державної експертизи Держбуд України для розвитку положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483 розробив і рекомендував для врахування в розпорядчому документі місцевого рівня особливості організації роботи з проведення комплексної державної експертизи проектів будівництва. Ці рекомендації спрямовані на більш прозору і спрощену процедуру проведення комплексної державної експертизи, скорочення термінів та зменшення вартості її виконання. Зокрема пропонується встановити порядок, за яким об’єкти, що можуть бути віднесені до нескладних або таких, які мають масове застосування на території регіону, проходили б комплексну державну експертизу за 15-20 календарних днів проти 45. Запропонована Держбудом схема вже почала широко впроваджуватись на регіональному рівні.
На виконання статті 7 Закону України “Про архітектурну діяльність” Держбуд України наказом від 12 вересня 2001 року № 179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 844/6035, визначив Перелік об’єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи.
Після одержання позитивного висновку комплексної державної інвестиційної експертизи проектно-кошторисна документація затверджується замовником.
4. Розроблення та погодження проекту відведення земельної ділянки, винесення меж на місцевість, оформлення права власності (оренди).
Проек