Кодекс законов о труде Украины

Кодекс законів про працю України

( Затверджується Законом N 322-VIII ( 322а-08 ) від 10.12.71
ВВР, 1971, додаток до N 50, ст. 375 )

{ Iз змінами, внесеними згідно з
Указами Президії ВР Української РСР
N 2048-08 від 18.09.73, ВВР 1973, N 40, ст.343
N 3866-08 від 05.06.75, ВВР 1975, N 24, ст.296
N 1616-09 від 24.12.76, ВВР 1977, N 1, ст. 4
N 5584-09 від 17.01.80, ВВР 1980, N 5, ст. 81
N 2240-10 від 29.07.81, ВВР 1981, N 32, ст.513
N 2957-10 від 30.12.81, ВВР 1982, N 2, ст. 23
N 4617-10 від 24.01.83, ВВР 1983, N 6, ст. 87
N 6237-10 від 21.12.83, ВВР 1984, N 1, ст. 3
N 8474-10 від 27.02.85, ВВР 1985, N 11, ст.205
N 2444-11 від 27.06.86, ВВР 1986, N 27, ст.539
N 3546-11 від 10.02.87, ВВР 1987, N 8, ст.149
N 4534-11 від 03.09.87, ВВР 1987, N 37, ст.715
N 4841-11 від 30.10.87, ВВР 1987, N 45, ст.904
N 5938-11 від 27.05.88, ВВР 1988, N 23, ст.556
N 7543-11 від 19.05.89, ВВР 1989, N 22, ст.235
N 9280-11 від 14.05.90, ВВР 1990, N 22, ст.367
Законами Української РСР
N 871-12 від 20.03.91, ВВР 1991, N 23, ст.267
N 1205-12 від 18.06.91, ВВР 1991, N 30, ст.382
Постановою ВР Української РСР
N 1292-12 від 04.07.91, ВВР 1991, N 36, ст.474
Законами України
N 2032-12 від 04.01.92, ВВР 1992, N 17, ст.209
N 2134-12 від 18.02.92, ВВР 1992, N 22, ст.302
N 2417-12 від 05.06.92, ВВР 1992, N 33, ст.477
N 2418-12 від 05.06.92, ВВР 1992, N 33, ст.478
Декретом
N 7-92 від 09.12.92, ВВР 1993, N 5, ст. 34
Законами
N 2857-12 від 15.12.92, ВВР 1993, N 6, ст. 35
N 3610-12 від 17.11.93, ВВР 1993, N 47, ст.435
N 3632-12 від 19.11.93, ВВР 1993, N 49, ст.461
N 3693-12 від 15.12.93, ВВР 1994, N 3, ст. 9
N 3694-12 від 15.12.93, ВВР 1994, N 3, ст. 10
N 3706-12 від 16.12.93, ВВР 1993, N 51, ст.478
N 3719-12 від 16.12.93, ВВР 1994, N 3, ст. 16
N 92/94-ВР від 12.07.94, ВВР 1994, N 33, ст.297
N 6/95-ВР від 19.01.95, ВВР 1995, N 5, ст. 30
N 35/95-ВР від 27.01.95, ВВР 1995, N 28, ст.201
N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР 1995, N 13, ст. 85
N 263/95-ВР від 05.07.95, ВВР 1995, N 28, ст.204
N 256/96-ВР від 28.06.96, ВВР 1996, N 30, ст.143
N 357/96-ВР від 10.09.96, ВВР 1996, N 45, ст.229
N 534/96-ВР від 21.11.96, ВВР 1997, N 4, ст. 23
N 20/97-ВР від 23.01.97, ВВР 1997, N 11, ст. 89
N 374/97-ВР від 19.06.97, ВВР 1997, N 35, ст.223
N 785/97-ВР від 26.12.97, ВВР 1998, N 18, ст. 93 }

{ Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного
Суду N 12-рп/98 ( v012p710-98 ) від 09.07.98 }

{ Iз змінами, внесеними згідно із Законом
N 117-XIV ( 117-14 ) від 18.09.98, ВВР, 1998,
N 43-44, ст.268 }

{ Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні Конституційного
Суду N 14-рп/98 ( v014p710-98 ) від 29.10.98 }

{ Iз змінами, внесеними згідно із Законами
N 576-XIV ( 576-14 ) від 08.04.98, ВВР, 1999, N 19, ст.175
N 2343-XII ( 2343-12 ) від 14.05.92 - в редакції Закону
N 784-XIV ( 784-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 42-43, ст.378-
набирає чинності з 1 січня 2000 року
N 1356-XIV ( 1356-14 ) від 24.12.99, ВВР, 2000, N 6-7, ст.41
N 1421-XIV ( 1421-14 ) від 01.02.2000, ВВР, 2000, N 8, ст.53
N 1766-III ( 1766-14 ) від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 35, ст.288
N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318
N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436
N 2213-III ( 2213-14 ) від 11.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.47
N 2343-III ( 2343-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 21, ст.104
N 2620-III ( 2620-14 ) від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 44, ст.227
N 184-IV ( 184-15 ) від 17.10.2002, ВВР, 2002, N 47, ст.355
N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст. 87
N 487-IV ( 487-15 ) від 06.02.2003, ВВР, 2003, N 15, ст.108
N 490-IV ( 490-15 ) від 06.02.2003, ВВР, 2003, N 15, ст.110
N 639-IV ( 639-15 ) від 20.03.2003, ВВР, 2003, N 25, ст.181
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38
N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, ВВР, 2004, N 32, ст.394
N 2103-IV ( 2103-15 ) від 21.10.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.31
N 2128-IV ( 2128-15 ) від 22.10.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.36
N 2190-IV ( 2190-15 ) від 18.11.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.92
N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.259
N 3248-IV ( 3248-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.119
N 466-V ( 466-16 ) від 14.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.76
N 534-V ( 534-16 ) від 22.12.2006, ВВР, 2007, N 10, ст.91
N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007, ВВР, 2007, N 15, ст.194
N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.442
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року
N 274-VI ( 274-17 ) від 15.04.2008, ВВР, 2008, N 25, ст.240 }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ Iз змінами, внесеними згідно із Законом
N 573-VI ( 573-17 ) від 23.09.2008 }

( У тексті Кодексу посилання "адміністрація", "адміністрація
підприємства, організації", "адміністрація підприємства,
установи, організації" замінено посиланням "власник або
уповноважений ним орган", посилання "робітники і службовці"
- посиланням "працівники" згідно із Законом N 871-12 від
20.03.91 )

( У найменуванні Кодексу та його тексті слова "Української
РСР" замінено словом "України" згідно із Законом N 2134-12
від 18.02.92 )

( У тексті Кодексу посилання "народний суд" в усіх відмінках
замінено посиланням "суд" у відповідних відмінках згідно із
Законом N 6/95-ВР від 19.01.95 )

( У тексті Кодексу слова "заклад освіти" в усіх відмінках і
числах замінено словами "навчальний заклад" у
відповідному відмінку і числі згідно із Законом
N 490-IV ( 490-15 ) від 06.02.2003 )

Кодекс законів про працю України визначає правові засади і
гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися
своїми здібностями до продуктивної і творчої праці. ( Преамбула в
редакції Закону N 871-12 від 20.03.91 )

Глава I

ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання Кодексу законів про працю України

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини
всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці,
поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного
виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного
рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому
перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу
кожної працездатної людини.
Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці,
всемірну охорону трудових прав працівників.
( Стаття 1 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5938-11
від 27.05.88 )

Стаття 2. Основні трудові права працівників

Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи
з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального
розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять
і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для
ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню,
підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності
забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті
переходу на ринкову економіку.
Працівники реалізують право на працю шляхом
укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в
установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають
право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого
дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право
на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні
спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у
встановленому законом порядку, на участь в управлінні
підприємством, установою, організацією, на матеріальне
забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а
також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності,
на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до
суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру
виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків,
передбачених законодавством, та інші права, встановлені
законодавством.
( Стаття 2 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2240-10
від 29.07.81, N 8474-10 від 27.02.85, N 5938-11 від 27.05.88;
Законами N 871-12 від 20.03.91, N 263/95-ВР від 05.07.95 )

Стаття 2-1. Рівність трудових прав громадян України

Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян
незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової
та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів,
релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання
та інших обставин.
( Кодекс доповнено статтею 2-1 згідно із Законом N 871-12 від
20.03.91 )

Стаття 3. Регулювання трудових відносин

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників
усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм
власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб,
які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань,
колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських
господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями
визначаються законодавством та їх статутами. При цьому гарантії
щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів
надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.
( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 5938-11
від 27.05.88; Законами N 871-12 від 20.03.91, N 263/95-ВР від
05.07.95, N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005 )

Стаття 4. Законодавство про працю

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про
працю України та інших актів законодавства України, прийнятих
відповідно до нього.
( Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 871-12 від
20.03.91, N 263/95-ВР від 05.07.95 )

( Статтю 5 виключено на підставі Закону N 871-12
від 20.03.91 )

Стаття 5-1. Гарантії забезпечення права громадян на працю

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно
проживають на території України:
вільний вибір виду діяльності;
безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі
підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання,